Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/22952/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2017. Зареєстровано: 24.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2017.
Дата набрання законної сили: 17.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"17" травня 2017 р.           Справа№ 910/22952/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Доманської М.Л.
		суддів:            Верховця А.А. 
		          Остапенка О.М. 
		при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.
		та представників:
		від апелянта:   Закордонець М.М. ( дов. б/н від 01.02.17);
		                Ясінська Н.В. (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Новоград-Волинським МРВУМВС України в Житомирській області від 27.10.2004);
		                        Макашов В.В. (дов. від 30.06.2016);
		від приватного акціонерного товариства "Міжнародний медіа центр - СТБ": Наконечна Л.В.(дов. № 23/12/16Є  від 23.12.2016);
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн"
		на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2017
		у справі № 910/22952/16 (суддя: Марченко О.В.) 
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" 
		до приватного акціонерного товариства "Міжнародний медіа центр - СТБ" 
		про стягнення 128 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових суміжних прав    
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням  господарського суду міста Києва від 27.02.2017 у справі                          № 910/22952/16 відмовлено у задоволенні позову. 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2017 у даній справі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" задовольнити повністю, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міжнародний медіа центр - СТБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн"  компенсацію за порушення майнових суміжних прав у розмірі 128  000, 00грн. 
		В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12.04.2017.
		07.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від  апелянта надійшли додаткові пояснення.
		11.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від  приватного акціонерного товариства "Міжнародний медіа центр - СТБ" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
		12.04.2017 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.04.2017.
		14.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від  апелянта надійшли додаткові пояснення.
		18.04.2017 від приватного акціонерного товариства "Міжнародний медіа центр - СТБ" надійшли письмові пояснення та засвідчені копії наступних документів, а саме: копія додатку № 1 до Договору № 02/11/16-МТС від 01.02.2016; копія додаткової угоди № 1 до Договору № 02/11/16-МТС від 19.02.2016 та оригінал платіжного доручення № 19521 від 26.09.2016.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у даній справі було відкладено розгляд справи на 17.05.2017.
		В судовому засіданні апеляційної інстанції 17.05.2017 представники апелянта апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, представник відповідача - проти апеляційної скарги заперечила, просила оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
		Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
		Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
		Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Міжнародний медіа центр - СТБ" (далі - Центр) 64 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових суміжних прав. 
		Позов мотивовано тим, що позивач набув на умовах виключної ліцензії право використання фонограм, у тому числі фонограми "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавці: ОСОБА_1) на підставі ліцензійного договору від 11.11.2016 № 147-Д (далі - Договір № 147-Д), укладеного Товариством і товариством з обмеженою відповідальністю "Сони Мьюзик Ентертейнмент" (далі - ТОВ "Сони Мьюзик Ентертейнмент"); на думку позивача, відповідач незаконно використовує, в тому числі без виплати винагороди, фонограму "ІНФОРМАЦІЯ_1" у складі аудіовізуального твору - програми "Зважені та щасливі - 5 сезон, 18 випуск", який розміщений на потужностях інтернет-ресурсу stb.ua, що є порушенням у розумінні Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) виключних майнових суміжних прав позивача.
		Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що доводи позивача щодо незаконного використання відповідачем фонограми способом відтворення, переробки, розповсюдження та синхронізації  не знаходять свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами.
		З даним судовим рішенням апелянт не погодився, звернувшись до суду з апеляційною скаргою.
		Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесене з повним дослідженням матеріалів справи та є таким, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.
		11.11.2016 ТОВ "Сони Мьюзик Ентертейнмент"  (ліцензіар) і Товариством (ліцензіат) було укладено Договір № 147-Д, за умовами якого:
		- ліцензіар надає за винагороду (роялті), а ліцензіат набуває на умовах виключної ліцензії право використання фонограм (виключно звукові записи виконання музичних творів (з текстом або без тексту), по відношенню до яких ліцензіар вправі на території України розпоряджатися виключним правом (виключними майновими суміжними правами) на такі фонограми), які вказані у додатку № 2 до Договору № 147-Д, кожним із вказаних нижче способів використання, які включають право здійснювати самостійно та/або дозволити третім особам здійснювати по відношенню до таких фонограм виключно у відповідності до додатку № 2 і з метою їх використання у складі передач (аудіовізуальний твір та/або інший аудіовізуальний продукт, виготовлений за замовленням та/або за рахунок телеканалу, та/або призначений для використання/був використаний телеканалом) на телеканалах (телерадіокомпанія, зареєстрована компетентним органом України як суб'єкт інформаційної діяльності у відповідності із законодавством України) в межах території і протягом строку таким чином:
		включення фонограми в склад передачі, тобто суміщення фонограми з аудіовізуальним рядом передачі (синхронізація);
		технічна переробка/адаптація фонограми з метою їх включення у склад передачі і подальшого використання у складі передачі відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 Договору № 147-Д;
		відтворення фонограм у складі передачі виключно для цілей виробництва передачі;
		подальше використання фонограми у складі передачі виключно з метою (а) сповіщення передачі для загального відома по телебаченню (включаючи кабельне телебачення) у складі телеканалу (сповіщення по телебаченню), (б) доведення передачі у складі телеканалу до загального відома на офіційному власному сайті телеканалу, без права завантаження і зберігання передачі кінцевим користувачем.
		Ліцензіату надається право використовувати фонограми у складі передач і на телеканалах, перелік яких вказується у додатку № 2 до Договору № 147-Д (пункт 2.1 Договору № 147-Д);
		- відповідно до положень статті 1254 Цивільного кодексу Російської Федерації і враховуючи винятковий характер наданої за Договором № 147-Д ліцензії, ліцензіат має право самостійно без отримання яких-небудь додаткових дозволів від ліцензіара захищати порушені права на фонограми в межах території всіма способами, передбаченими чинним законодавством території та/або Російської Федерації і міжнародного права, у тому числі, але не обмежуючись, звертатися в суди з метою стягнення відповідної компенсації за порушення прав на фонограми. Ліцензіат зобов'язаний повідомляти ліцензіара про кожний йому відомий випадок порушення прав на фонограми на території (пункт 2.10 Договору № 147-Д);
		- Договір № 147-Д вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє протягом строку, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 6.1 Договору № 147-Д).
		Відповідно до додатку № 2 до Договору № 147-Д ТОВ "Сони Мьюзик Энтертенмент" передало позивачу права, зокрема, на фонограму "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавці: ОСОБА_1).
		Крім того, до матеріалів справи долучено документальне підтвердження набуття ТОВ "Сони Мьюзик Ентертенмент" виключної ліцензії на спірну фонограму від Компанії, а саме: Договір від 01.04.2012; додаткову угоду від 18.09.2014 № б/н до Договору від 01.04.2012.
		Зазначені договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися (стаття 204 ЦК України - презумпція правомірності правочину).
		У пункті 28 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова № 12) зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
		Позивач у позовній заяві вказує, що 24.11.2016 ним було виявлено факт незаконного використання,  тому числі без виплати винагороди, фонограми "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавці: ОСОБА_1), у складі аудіовізуального твору - програми "Зважені та щасливі - 5 сезон, 18 випуск", який розміщено на потужностях інтернет-ресурсу stb.ua, який належить ПАТ "Міжнародний медіа центр - СТБ" (далі-Центр), що підтверджується відеозаписом на DVD-диску і актом огляду веб-сайту від 24.11.2016.
		Відповідач, у свою чергу, проти факту розміщення в мережі Інтернет на сайті stb.ua вказаного аудіовізуального твору не заперечував ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
		На думку позивача, відповідач використовує спірну фонограму такими способами:
		- фонограму "ІНФОРМАЦІЯ_1" відтворено без належного дозволу та сплати винагороди у складі аудіовізуального твору;
		- спірну фонограму включено до складу аудіовізуального твору, тобто було здійснено поєднання фонограми з аудіовізуальним рядом (синхронізація), яка розміщена на потужностях інтернет-ресурсу stb.ua;
		- відповідач допустив незаконну без виплати винагороди технічну переробку і адаптацію фонограми "ІНФОРМАЦІЯ_1" з метою включення останньої до складу аудіовізуального твору/передачі "Зважені та щасливі - 5 сезон, 18 випуск";
		- Центр здійснив незаконне без сплати відповідної винагороди, розповсюдження спірної фонограми у складі аудіовізуального твору через потужності інтернет-ресурсу відповідача.
		З огляду на викладене, позивач заявив до стягнення 128 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових суміжних прав (10 мінімальних зарплат).
		У свою чергу, відповідач заперечував у суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що у розміщеному на Інтернет-сайті stb.ua аудіовізуальному творі - випуск 18 телевізійної передачі "Зважені та щасливі" 5 сезон - з вміщеною фонограмою не здійснювалася незаконна (без виплати винагороди) технічна переробка і адаптація фонограми; порушення майнового суміжного права позивача з боку відповідача не відбулось.
		Згідно із статтею 1 Закону фонограма - це звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).
		Відповідно до статті 1 Закону аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		З аналізу наведених приписів вбачається, що фонограма є виключно звуковим записом, при чому такий звуковий запис, включений до аудіовізуального твору та фонограмою (окремим об"єктом) вже не є. Тобто фонограма, яка була використана у створенні аудіовізуального твору, стає його невід'ємною частиною і під час використання аудіовізуального твору, фонограми, які були використані під час його створення, не розглядаються як окремі об'єкти суміжних прав - фонограми.
		Цим спростовується твердження позивача про те, що відповідачем незаконно відтворено спірну фонограму у складі аудіовізуального твору/передачі "Зважені та щасливі - 5 сезон, 18 випуск".
		Що ж до технічної переробки та адаптації фонограми, тобто видозміни цього об'єкта, то  під видозміною слід розуміти внесення до фонограми переробок як технічного, так й іншого характеру (наприклад, посилення певних звуків, накладення нових звуків, виведення вокальної або музичної партії тощо), що змінюють її слухове сприйняття, якщо таку зміну можна сприйняти, почути без застосування додаткових технічних приладів або технічних засобів (Рекомендації Державної служби інтелектуальної власності України щодо охорони та захисту прав інтелектуальної власності на об'єкти суміжних прав (виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) мовлення), розміщені на офіційному веб-порталі http://sips.gov.ua).
		Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, зазначивши, що позивачем не подано належних доказів видозміни (переробки) відповідачем спірної фонограми. Звучання фонограми в один і той самий момент з оплесками є паралельним звучанням двох типів звуків, що саме по собі не є видозміною фонограми.
		На відміну від способів використання об'єктів авторського права, перелік способів використання об'єктів суміжних прав є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає. Законом не передбачено такого способу використання фонограми як розміщення її в мережі Інтернет. Крім того такий визначений у позові спосіб використання фонограми,  як синхронізація, також не передбачений ст. 40 Закону.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону за захистом свого авторського права і (або) суміжних  прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися  в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. Законом, крім іншого, встановлено право суб"єкта відповідних суміжних прав звернутися до суду із позовом про виплату (стягнення) компенсації при порушенні будь-якою особою, у тому числі авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону.
		Згідно з пп. а ч. 1 ст. 50 Закону порушення авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою  особою  дій,  які  порушують  особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові  права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених  статтями 21-25, 42 і 43 цього  Закону  обмежень майнових прав.
		Відповідно до ст. 40 Закону до майнових прав виробників  фонограм  і  виробників відеограм  належить  їх  виключне  право  на  використання   своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом; б) розповсюдження  серед  публіки  фонограм,  відеограм та їх примірників  шляхом  першого  продажу  або іншої  передачі  права власності;  в) комерційний  прокат фонограм,  відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження,  здійсненого виробником  фонограми чи відеограми або за їх дозволом; г) публічне сповіщення фонограм,  відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином,  що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором; д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм; е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки. 
		Тобто Законом встановлено вичерпний перелік способів використання фонограми та, відповідно, лише у випадках використання фонограми саме в один з таких способів із порушенням відповідних суміжних прав суб"єкт таких суміжних прав має право звернутися до суду із позовом про виплату (стягнення) компенсації, як це передбачено ст.52 Закону.
		Що стосується вимог позивача про стягнення компенсації за вивиристання фонограми у такий спосіб, як розповсюдження, то судова колегія зазначає наступне.
		Відповідно до п. б ч. 1 ст. 40 Закону до майнових   прав   виробників  фонограм  і  виробників відеограм  належить  їх  виключне  право  на  використання   своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності, як вже зазначалось вище.
		В даному випадку, апелянт не довів факту продажу  або  іншої  передачі  права власності на фонограму, а тому такий спосіб використання фонограми, як розповсюдження у розумінні ст.40 Закону в даному випадку не доведено, та позовна вимога не підлягає задоволенню в частині стягнення компенсації за розповсюдження.
		Закон допускає публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором.
		За визначенням, наведеним у статті 1 Закону, публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
		Частиною першою статті 43 Закону передбачено, що допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: 
		а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; 
		б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; 
		в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель). 
		Частинами другою і третьою статті 43 Закону встановлено, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
		З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2016 ПАТ "Міжнародний медіа  центр - СТБ" і громадською організацією "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" (далі - Організація) було укладено договір № 02/11/16-МТС про виплату винагороди за публічне сповіщення в ефір фонограм, опублікованих для використання з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань (далі - Договір № 02/11/16-МТС), за умовами якого: платник здійснює публічне сповіщення в ефір (ефірне мовлення, супутникове мовлення та мовлення в багатоканальній мережі) фонограм, опублікованих для використання з комерційною метою, та виконань, зафіксованих у фонограмах, у загальній кількості, що не перевищує 800 фонограм/виконань, зафіксованих у фонограмах одного найменування на рік для періоду 2015 рік та 2016 рік, та 1 200 фонограм/виконань, зафіксованих у фонограмах одного найменування, на кожен з наступних подальших років під час терміну дії Договору № 02/11/16-МТС на території України в ефірі телеканалу "СТБ". Платник має намір здійснити виплату винагороди за таке використання через Організацію, а Організація згідно наявних повноважень, а саме статті 43, 48, 49 Закону та підпункту 2.3.2 власного статуту збирає (приймає) цю винагороду, здійснює її розподіл і виплату, а також здійснює контроль за правомірним використанням об'єктів суміжних прав (пункт 1.1 Договору № 02/11/16-МТС); сторони, керуючись частиною третьою статті 631 ЦК України, встановили, що умови Договору № 02/11/16-МТС застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2015. Договір № 02/11/16-МТС діє до 31.12.2021 або впродовж терміну, поки платник у процесі своєї діяльності здійснює комерційне використання об'єктів суміжних прав, а Організація є правомочна виконувати функції уповноваженої організації (залежно від того, яка з дат наступить пізніше). В частині здійснення оплати та надання звіту платником Договір № 02/11/16-МТС діє до повного виконання платником зобов'язань (пункт 6.1 Договору № 02/11/16-МТС).
		Отже, відповідач сплачує роялті за використання фонограм шляхом публічного сповіщення.
		Згідно зі ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
		Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Приймаючи до уваги наведене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн".
		Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів у справі встановлені судом першої інстанції.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду                     м. Києва від 27.02.2017 у справі № 910/22952/16. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення у даній справі, судовою колегією не встановлено.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2017 у справі № 910/22952/16 - без змін.
		2. Справу № 910/22952/16 повернути до господарського суду м. Києва.
		 
		Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
		Повний текст постанови підписаний: 22.05.2017.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                             М.Л. Доманська 
		 
		Судді                                                                                А.А. Верховець
		 
		                                                                                О.М. Остапенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...