Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/2861/16-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2017. Зареєстровано: 24.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2017.
Дата набрання законної сили: 24.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 128/2861/16-ц
		                              
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		Іменем України
		                                           
		13.05.2017 року                                 місто Вінниця
		Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді Саєнко О.Б., за участі секретаря Кіяниця А.О., 
		без участі сторін,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області «відшкодування моральної шкоди за створення відповідачем перешкод у використанні права позивача на звернення до суду, про визнання документів письмовими доказами та визнання незаконною бездіяльність відповідача», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, - в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, -
		ВСТАНОВИВ:
		27.04.2017 року з Апеляційного суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області «відшкодування моральної шкоди за створення відповідачем перешкод у використанні права позивача на звернення до суду, про визнання документів письмовими доказами та визнання незаконною бездіяльність відповідача», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України.
		Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14.04.2017 року дану справу повернуто до Вінницького районного суду Вінницької області для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у даній справі.
		13.05.2017 року до судового засідання позивач ОСОБА_1 та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, нез*явилися по невідомим причинам, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялися належними чином.
		Представник відповідача - в.о. голови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_2 подав електронною поштою до канцелярії суду заяву про проведення даного засідання у його відсутності.
		Згідно до положень, викладених ч.3 ст. 220 ЦПК України, суд вважає за можливе провести дане судове засідання у відсутності не з*явившихся осіб та постановити додаткове рішення у справі на підставі наявних у ній письмових доказах.
		Судом встановлено, що 28 липня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Вінницької області із заявою для визначення підсудності його позову від 29 червня 2016 року до Жмеринського міськрайонного суду « про відшкодування моральної шкоди та визнання незаконними ухвал Жмеринського міськрайонного суду » , третя особа, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України. ( а.с.3-16)
		    Ухвалою судді Апеляційного суду Вінницької області від 29 липня 2016 року підсудність справи за позовом ОСОБА_1 визначена - Вінницькому районному суду Вінницької області. ( а.с.16).
		    Ухвалою судді Вінницького районного суду від 08 серпня 2016 року позовна заява позивача залишення без руху для усунення її недоліків, оскільки позивачем не зазначена ціна позову та несплачений судовій збір за вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди, в розмірі 1,5 % ціни позову, але не менш 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто не менше 1378 гривень. ( а.с.19)
		    22.08.2016 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про звільнення його від сплати судового збору по даній цивільній справі. (ас.21).
		    Ухвалою судді Вінницького районного суду від 26 серпня 2016 року позовна заява позивача визнана неподаною та повернута позивачеві, оскільки ним не усунені недоліки зазначені в ухвалі судді від 08 серпня 2016 року ( а.с.23,24)
		    Ухвалою судді Апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2016 року звільнено позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу судді першої інстанції від 26 серпня 2016 року ( а.с.35)
		Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року апеляційну скаргу позивача задоволено; ухвалу судді Вінницького районного суду від 26 серпня 2016 року - скасовано , а питання про прийняття позовної заяви -передано до того ж суду на новий розгляд. ( а.с.46-47).
		 Ухвалою судді Вінницького районного суду від 11 жовтня 2016 року відмовлено позивачу ОСОБА_1 у відкритті провадження у цивільній справі на підставі п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, оскільки дана заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. ( а.с. 51-52).
		Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року апеляційну скаргу позивача задоволено; ухвалу судді Вінницького районного суду від 11 жовтня 2016 року  - скасовано , а питання про відкриття провадження у справі передати до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки суд першої інстанції не уточнив які саме ухвали Жмеринського міськрайонного суду позивач просить визнати незаконними, про що вони, а отже прийшов передчасного висновку про те, що в них інший порядок оскарження та про відмову у відкриті провадження у справі ( а.с.85).
		Ухвалою судді Вінницького районного суду від 05 грудня 2016 року відкрито провадження у даній цивільній справі .( а.с.89)
		14.12.2016 року позивач ОСОБА_1 подав письмову заяву до Вінницького районного суду , в якій зазначив, що відзиває позовну вимогу про визнання незаконними ухвал Жмеринського міськрайонного суду та доповнює новими вимогами, та в новій редакції позову просить суд : 
		-визнати, що в довідках про матеріальний стан ОСОБА_1, наданих в його позовах до відповідача, містяться докази його джерела існування;
		- визнати, що ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29.06.2016 року на підставі даних довідок, визнана незаконною ухвала відповідача від 01.06.2016 року, де суд відмовився звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору та повернув позов ОСОБА_1;
		- визнати незаконною бездіяльність відповідача при відмові вивчити дані довідки та на цих підставах звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору;
		-визнати, що бездіяльність відповідача при відмові вивчити дані довідки та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору - фактично перешкоджала йому на використання його права на звернення до суду, відповідно до ст. 1 ЦПК України.( а.с. 95)
		27.03.2017 року Вінницьким районним судом Вінницької області винесено рішення по цивільній справі №128/2861/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області « про відшкодування моральної шкоди за створення відповідачем перешкод у використанні права позивача на звернення до суду, про визнання документів письмовими доказами та визнання незаконною бездіяльність відповідача», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено у повному обсязі. (а.с.158-161).
		Відповідно до положень, викладених в п.4 ч.1 ст. 215 ЦПК України, рішення суду складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема,- розподілу судових витрат.
		Згідно до вимог, викладених в  п. 4 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
		При вирішенні даного питання , суд вважає за необхідне розглянути клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, яке зазначене в його заяві від 22.08.2016 року (а.с.21) та задовольнити її , виходячи з такого.
		Так, в своїй заяві про звільнення від сплати судового збору, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що оскільки п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» відносно нього не розповсюджуються , тому просив суд звільнити його від сплати судового збору , оскільки щомісячний розмір його пенсії за віком становить 1130 грн., крім того, з вказаного розміру пенсії він сплачує аліменти у розмірі 664 грн.57 коп. , тому залишок пенсії складає 438 гривень, який є єдиним джерелом існування. ( а.с.21).
		Судом встановлено, що з первісним позовом по даній цивільній справі ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції 29.06.2016 року ( а.с.4)
		14.12.2016 року позивач ОСОБА_1 подав письмову заяву до Вінницького районного суду , в якій зазначив, що відзиває позовну вимогу про визнання незаконними ухвал Жмеринського міськрайонного суду та доповнює новими вимогами, та в новій редакції позову просить суд : 
		-визнати, що в довідках про матеріальний стан ОСОБА_1, наданих в його позовах до відповідача, містяться докази його джерела існування;
		-визнати, що ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29.06.2016 року на підставі даних довідок, визнана незаконною ухвала відповідача від 01.06.2016 року, де суд відмовився звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору та повернув позов ОСОБА_1;
		-визнати незаконною бездіяльність відповідача при відмові вивчити дані довідки та на цих підставах звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору;
		-визнати, що бездіяльність відповідача при відмові вивчити дані довідки та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору - фактично перешкоджала йому на використання його права на звернення до суду, відповідно до ст. 1 ЦПК України.( а.с. 95).
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції Закону на час звернення позивача до суду -05.08.2016 року), вбачається , що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно абзацу 2 ст. 4 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень 00 копійок.
		Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір в ред. 2016 року», за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Ставка судового збору за поданням до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру мінімальних заробітних плат, що становить 551 грн. 20 коп.
		Таким чином, за заявлені чотири позовні вимоги немайнового характеру позивачу по даній цивільній справі , слід було сплатити по 551 грн.20 коп., за кожну, що разом становить -2 204 грн. 80 коп.
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналогійна норма права закріплена і в ч.3 ст.82 ЦПК України. 
		Як вбачається з наведених норм права , єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Саме з цих підстав підлягає встановленню термін "майновий стан".
		Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
		З зазначених норм можна зробити висновок, що під поняттям "майновий стан" розуміється сукупність належних особі майнових прав та обов'язків.
		В контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Вказані обставини є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом".
		Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 року окремо наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подавати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, це положення, яке містить у собі "право на суд", з якого випливає право доступу до суду, тобто право порушувати провадження у суді в цивільних справах, становить лише один аспект; однак це є той аспект, який дійсно робить можливим використання подальших гарантій, закладених у пункті 1 статті 6. Такі характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду (рішення Суду "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 січня 1975 року . "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду а самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 ( 995_004 ) залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом. ( Рішення Суду "Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", рішення суду "Ейрі проти Ірландії"   рішення від 9 жовтня 1979 року ).
		Проте Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).
		Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"" № 12-рп/2013 від 28.11.2013 року, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
		Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
		 З копії довідки Управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області від 31.05.2016 року , вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у вказаному Фонді з 14.08.2008 року та одержує пенсію за віком, розмір якої з травня 2016 року становить 1130 гривень. ( а.с.28).
		З копії довідки Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби за № 7/8288 від 12.07.2016 року , вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року сплатив аліменти на користь ОСОБА_4 у розмірі 664,57 грн. щомісячно . згідно з виконавчим листом № 130 /3315/15-ц , який видано Жмеринським Місьрайонним судом Вінницької області 13.05.2016 року про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/6 частки доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , щомісячно , починаючи з 04.05.201 6р. ( а.с.29).
		З копії акту обстеження матеріально- побутових умов проживання ОСОБА_1 від 26.05.2016 року, вбачається, що останній проживає один та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, вказаний житловий будинок знаходиться в задовільному стані, в господарстві худоба та птиці відсутні; джерелом його існування є пенсія. ( а.с.30)
		    Суд вважає, що позивач довів перед судом , що його скрутний майновий стан не дає можливості сплатити судовій збір по даній справі в розмірі -2 204 грн. 80 коп., тому він підлягає звільненню від його сплати, оскільки щомісячний розмір його доходу складає: 1130 грн. - 664,57 грн. = 465 грн. 43 коп., який, суд вважає, доводить скрутний його матеріальний стан.
		Керуючись ст.220 ЦПК України, суд - 
		ВИРІШИВ:
		Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області «відшкодування моральної шкоди за створення відповідачем перешкод у використанні права позивача на звернення до суду, про визнання документів письмовими доказами та визнання незаконною бездіяльність відповідача», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України.
		Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору по цивільній справі №128/2861/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області «відшкодування моральної шкоди за створення відповідачем перешкод у використанні права позивача на звернення до суду, про визнання документів письмовими доказами та визнання незаконною бездіяльність відповідача», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України.
		Додаткове рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...