Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/6382/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2017. Зареєстровано: 24.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2017.
Дата набрання законної сили: 28.09.2017
Результат оскарження 28.09.2017 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд : залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		                                                                                                                                                                                                                                                              ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                             
		 
		30 листопада 2016 р.  Справа № 804/6382/16   Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		           головуючого судді             судді            суддіОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України, третя особа -  Спеціалізована державна податкова інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, про скасування наказу та визнання дій протиправними, - 
		ВСТАНОВИВ:
		До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України, третя особа -  Спеціалізована державна податкова інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, в якому позивач просить:
		- скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 грудня 2013 року № 1562 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;
		- визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України по складанню та направленню на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подань від 08.08.2013р. № 9668/5/99-99-22-03-01-16, та від 12.08.2013р. № 06/81233-13 в частині включення Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що ним було без порушення строків  подано позовні заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, та отримано рішення, якими було у повному обсязі стягнуто суми заборгованості, а тому, підстави для складення Міністерством доходів і зборів України подань від  08.08.2013р. № 9668/5/99-99-22-03-01-16, та від 12.08.2013р. №06/81233-13 та відповідно винесення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України наказу від 25 грудня 2013 року № 1562 - відсутні.
		Відповідач адміністративний позов не визнав, згідно поданого заперечення зазначив що  ч.2 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено що санкції зазначені у цій статті застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням в тому числі органів державної податкової служби. Підставою для застосування санкцій є подання Міндоходів України від 08.08.2013р. № 668/5/99-99-22-03-01-16. Відповідно до ч.2 ст.37 Закону згідно подання податкового органу за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме прострочена дебіторська заборгованість за здійснення зовнішньоекономічної операції. Подання за формою та змістом відповідало ч.3 ст.37 вказаного Закону. Позивач доупустив порушення правил повернення валютної виручки за що діючим законодавством передбачено застосування санкцій.  Ч.2 ст.4 не регулює порядок застосування та скасування Мінекономрозвитку спеціальних санкцій, а тому не стосується предмету доказування.
		Третя особа направила  заперечення на адмінінстратвиний позов, згідно яких просила відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на те, що в ході перевірки позивача встановлено що  позивач порушив Указ Президента від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами; Декрет КМУ від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», у звязку з чим СДПІ запропонувала Департаменту податкового та митного аудиу Міністерста доходів і зборів України застосувати до нерезидентів ТОВ «Мега-Збут» (Російська Федерація) та ТОВ «ІнтерТріоні» (Російська Федерація) спеціальну санкцію у вигляді індивідуального ежиму ліцензування відповідно до ст.37 Закону України «Про ЗЕД».  
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року, у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» відмовлено.
		Не погодившись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2016 року касаційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
		Представник відповідача-1 у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надіслали клопотання про розгляд справи без участі їх представника, а також письмові заперечення, в яких зазначено, що оскаржуване рішення винесено у повній відповідності із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а тому, підстав для задоволення адміністративного позову немає.
		Представник відповідача-2 та третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала письмові заперечення, у яких просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач допустив порушення правил повернення валютної виручки, що стало підставою для направлення Державною фіскальною службою України подання щодо включення позивача до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію і на підставі вказаного подання Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано наказ про застосування відповідних санкцій згідно з чинним законодавством.
		Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності  потреби заслухати свідка чи експерта. 
		Враховуючи те, що представник відповідача-2 у судове засідання не зявився, ухвалою суду від 30.11.2016 року відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, колегія суддів прийшла до наступних  висновків. 
		Судом встановлено,  матеріалами справи підтверджено, що в період з 26 червня 2013 року по 27 червня 2013 року посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно повідомлень уповноваженого банку про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, про що було складено акт від 27.06.2013р. № 462/16.3-14310112.
		В ході перевірки позивача встановлено, що підприємством укладено наступні контракти:
		Контракт від 25.01.2012р. №100004-12 з ТОВ "Мега-Збут", в особі директора ОСОБА_4. Адреса: Російська Федерація, 344092, м. Ростов-на-Дону, проспект Корольова, 5/4, тел./факс: 8-(863)2371457,2306121 e-mail: mega-sbit@mail.ru Банківські реквізити: р/р 40702810811050001932 у філіалі ВАТ «БІНБАНК» у м. Ростов-на-Дону К/р 30101810000000000215 в ГРКЦ ГУ Банку Росії по Ростовській області БІК 046015215 ОКПО 89240398 ІНН НОМЕР_1 КПП 616101001 ОГРН 1116193006247.
		Відповідно до умов контракту та додаткових угод до нього, продавець зобов'язується поставити товар (щебневу продукцію) в обумовленій контрактом кількості та якості, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку та за цінами згідно умов діючого контракту (п.1.1 контракту № 100004-12 від 25.01.2012).
		Контракт діє до 31.12.2012р. або до повного виконання сторонами зобов'язань по контракту.
		На виконання умов контракту, Державне підприємство „Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімічний завод" у періоді з 01.03.2012р. по 01.08.2012р., згідно ВМД, було експортовано щебню гранітного 12794,9 т. на загальну суму  5 726 405,90 рос.руб. (1 484 397,91 грн.).
		В оплату за отриманий гранітний щебень за період з 01.03.2012р. по 01.08.2012р. на рахунок позивача за реквізитами, вказаними в контракті, надійшла валютна виручка на загальну суму 4 350 000 рос.руб. (еквівалент 1 122 043 грн.).
		Станом на 24.11.2012р. існує дебіторська заборгованість у розмірі 1 376 405,90 рос.руб. з граничним терміном погашення 16.01.2013р., чим порушено строки розрахунків, встановлених ст. 1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із змінами та доповненнями.
		Контракт від 12.06.2009р. № 339109 з ТОВ "ІнтерТріоні", в особі генерального директора ОСОБА_5. Адреса: Російська Федерація, 308006, м. Белгород, вул. Сарафимовича, 75, тел.: 8-068-485-11-71 Банківські реквізити: р/р 40702810126160007997 у філіалі №3652 ВТБ 24 (ЗАО) м. Воронеж к/р 3010181010100000000738 БИК 042007738 ОКПО 83590683 ИНН НОМЕР_2 КПП 312301001 ОГРН 108312300013.
		Відповідно до умов контракту та додаткових угод до нього, продавець зобов'язується поставити товар (щебневу продукцію) в обумовленій контрактом кількості та якості, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку та за цінами згідно умов діючого контракту.
		Контракт діє до 31.12.2009р. або до повного виконання сторонами зобов'язань по контракту.
		На виконання умов контракту Державне підприємство „Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімічний завод" у періоді з 20.09.2012р. по 07.05.2013р., згідно ВМД, було експортовано щебню гранітного 10 710 т. на загальну суму 5265970,00 рос. руб. (1360955 грн.).
		В оплату за отриманий гранітний щебень за період з 20.09.2012р. по 07.05.2013р. на рахунок позивача за реквізитами, вказаними в контракті, надійшла валютна виручка на загальну суму 7090000 рос.руб. (еквівалент 1822472,3 грн.).
		Станом на 01.06.13р. існує дебіторська заборгованість у розмірі 5149746,97 рос. руб. з граничним терміном погашення 30.04.2013р. чим порушено строки розрахунків, встановлених ст.1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із змінами та доповненнями.
		З огляду на викладене, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС запропоновано Департаменту податкового та митного аудиту ДФС України застосувати до нерезидентів ТОВ "Мега-Збут" (Російська Федерація) та ТОВ "ІнтерТріоні", (Російська Федера) спеціальну санкцій: у вигляді індивідуального режиму ліцензування відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», до резидента Державного підприємства „Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімічний завод" спеціальну санкцію у вигляді попередження.
		Колегією суддів встановлено, що Державною фіскальною службою України було складено подання від 08.08.2013р. № 9668/5/99-99-22-03-01-16 «Про застосування спеціальних санкцій», щодо включення позивача до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію. 
		25 грудня 2013 року, відповідно до зазначеного подання, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України складено наказ № 1562, яким Державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" включено до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		Рішенням Міжнародного арбітражного суду при ТПП України від 29.03.2013р. по справі АС № 274р/2012 вирішено стягнути з ТОВ «Мега-Збут» (Російська Федерація) на користь ДП НПО «Павлоградський хімічний завод» (Україна) 1 376405,90 російських рублів  вартістьпоставленого товара, 3 095,99 російських рублів  пеню за прострочку оплати товара і , крім того 95 252,76 російських рублів на відшкодування витрат по уплаті арбітражного сбору, а всього 1 474 754 (один міліон чотириста мсімдесят чотири тисячі сімсот пятдесят чотири) російських рублів і 65 копійок.
		Рішенням Рішенням Міжнародного арбітражного суду при ТПП України від 25.06.2013р. по справі АС № 74р/2012 вирішено стягнути з ТОВ «ІнтерТріоні» (Російська Федерація) на користь ДП НПО «Павлоградський хімічний завод» (Україна) 4 659 746,95 російських рублів  вартість поставленого товару, 76 024,45 російських рублів  витрати на юридичні послуги і крім того 207 971,61 російських рублів відшкодування витрат по сплаті арбітражного сбора, а всього 5 049 279,96 російських рублів.
		Позивач листом від 04.07.2014р. № 56/1-249 звернувся до Мінекономрозвитку з проханням призупинити дію наказу від 25.12.2013р. № 1562 у зв'язку з тим, що позивачем вживаються практичні заходи щодо усунення порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що підкріплювалось відповідними доказами.
		Мінекономрозвитку видало наказ від 04.08.2014р. № 931 «Про тимчасове зупинення дії спеціальної санкції, застосованої до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України», яким зупинило дію спеціальної санкції до 30.10.2014р. включно.
		Надаючи оцінку правомірності заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
		Відповідно до ч.11 ст.5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 цього Закону.
		Згідно п.4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, застосовує до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»  від 16.04.1991 року № 959-ХІІ передбачено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.  
		Частиною другою даної статті передбачено, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.
		Порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, визначається Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"            (далі-Положення), затвердженим Наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 52.
		Згідно пп.1.2. п.1. Положення, санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема, в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
		Відповідно до п.4.2. п.4. Положення, подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію. У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати. Аналогічні вимоги закріплені й у ч.3 ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
		Про застосування санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", видається наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти (п.4.8. Положення).
		З аналізу зазначених вище норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для видання відповідачем наказу про застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності санкцій, передбачених ч.1 ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", є належним чином оформлене подання, визначених у ч. 2 ст. 37зазначеного закону, органів.
		Колегією суддів встановлено, що оскаржуваний наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 грудня 2013 року № 1562 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» прийнятий на підставі подання Міністерства доходів і зборів України від 08.08.2013р. № 9668/5/99-99-22-03-01-16 щодо включення позивача до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію, форма і зміст якого, відповідають встановленим законодавчим вимогам.
		Крім того, під час розгляду справи підтверджено, що позивачем помилково оскаржується подання від 12.08.2013р. № 06/81233-13, у зв'язку з тим, що відповідачем виносилось лише одне подання від 08.08.2013р. № 9668/5/99-99-22-03-01-16, а № 06/81233-13 від 12.08.2013р., є вхідним номером Мінекономрозвитку, що підтверджується матеріалами справи.
		Щодо посилання позивача на звернення до Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України з приводу стягнення заборгованості контрагентів-нерезидентів слід зазначити наступне.
		Відповідно до ч.11 ст.37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» у разі виникнення форс-мажорних обставин, подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господарської діяльності боргу, пов'язаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту), а також у разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію санкцій центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики може бути тимчасово зупинено. Після закінчення строку зупинення санкції дія її поновлюється без додаткового рішення центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
		У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.
		Отже, звернення до арбітражу не розглядається законодавцем як дії, що виключають підстави для застосування санкцій. Назване звернення  може бути підставою для зупинення дії санкцій на певний період або скасування останніх центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, однак не є підставою для скасування рішень суб'єкта владних повноважень, винесених у відповідності до чинного законодавства.
		З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що у Державної фіскальної служби України на той час були наявні законні підстави щодо формування, направлення подання та застосування до позивача санкцій, передбачених ч.1 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
		Таким чином, у задоволенні позову в частині визнання протиправними дії Міністерства доходів і зборів України по складанню та направленню на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання від 08.08.2013р. № 9668/5/99-99-22-03-01-16 в частині включення Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, колегія суддів вважає за необхідне відмовити. 
		Щодо позовних вимог в частині  скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 грудня 2013 року № 1562 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 217 Господарського кодексу України за порушення суб'єктами господарювання правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції, які застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як, зокрема, застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом.
		Отже, санкція, застосована відповідачем у спірних правовідносинах, а саме індивідуальний режим ліцензування, є адміністративно-господарською санкцією.
		Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Тобто, застосування адміністративно-господарських санкцій має відбуватись з урахуванням правил, передбачених, в тому числі і Господарським кодексом України.
		Так, підстави господарсько-правової відповідальності встановлені ст. 218 Господарського кодексу України, відповідно до частині 1 якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України, відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір зарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		Водночас ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
		З аналізу вищезазначених статей випливає, що строки, передбачені статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», по закінченню яких, нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (дебіторської/кредиторської заборгованості) зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується за умови, якщо резидентом вживаються практичні заходи щодо усунення порушення Закону, як це передбачено частиною одинадцятою статті 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».
		Тобто, ч.2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає зупинення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону з метою не нарахування пені державними податковими інспекціями за певних умов.
		Враховуючи положення статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ця стаття не регулює порядок застосування та скасування Мінекономрозвитку спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону, а тому не стосується предмету доказування у справі, що розглядається.
		Колегія суддів звертає увагу, що процедуру підготовки Державною податковою адміністрацією подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій до Міністерства економіки України, розгляду цих подань Мінекономіки та передачі ним наказів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій до Державної податкової адміністрації, визначає Порядок взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації та Міністерства економіки України від 09.11.2006 р. № 340/672 (надалі - Порядок № 340/672).
		Так, пунктом 2.4 Порядку № 340/672 визначено, що у разі, якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності усунуто порушення законодавства України або застосовано практичні заходи, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, або надано достатні докази неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання зазначеного закону, Державною податковою адміністрацією може готуватися подання про скасування (зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій.
		Додатковими доказами цього можуть бути дії щодо неможливості виконання рішення суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України на території іноземної держави про стягнення з нерезидента заборгованості в зв'язку, зокрема, з: витратами на виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості нерезидента, у тому числі на оплату юридичних послуг, що значно перевищують саму суму боргу, та інші дії, підтверджені документально.
		Згідно з п. 2.5. Порядку № 340/672, якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності в період дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - усунуто порушення законодавства або вжито практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" або пов'язаних з ним законів України, Державною податковою адміністрацією може готуватися подання про скасування (зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальної санкції.
		Подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій вносяться до Мінекономіки за підписом уповноваженої на це посадової особи Державної податкової адміністрації (п. 2.7. Порядку № 340/672).
		Мінекономіки інформує Державну податкову адміністрацію про результати розгляду подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій у місячний строк з моменту надходження його від Державної податкової адміністрації (п. 3.1. Порядку № 340/672).
		Отже, у разі усунення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України або вжиття практичних заходів, що гарантують виконання Закону, дія спеціальної санкції може бути скасована Мінекономрозвитку України за поданням податкового органу.
		Крім того, відповідно до п. 4.14 Положення №52 суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України матеріали, що підтверджують вжиті ними заходи до приведення зовнішньоекономічної та пов'язаної з нею господарської діяльності у відповідність до норм чинного законодавства, та виходити до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасового зупинення) дії санкцій.
		Дія санкцій скасовується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в разі усунення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до законів України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону, а також якщо в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відсутні матеріали щодо порушення цим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та матеріали щодо проведених ним дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки (п. 4.17 Положення № 52).
		Під час розгляду справи колегією суддів встановлено, що порушення на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ стосується зовнішньоекономічних контрактів Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» укладених з ТОВ «Мега-Збут» (Російська Федерація) від 25.01.2012 року № 100004-12 та ТОВ «Інтер Тріоні» (Російська Федерація) від 12.06.2009 року № 339109.
		Також, колегією суддів встановлено, що Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» неодноразово направлялись клопотання на адресу Мінекономрозвитку України щодо зупинення дії спеціальної санкції разом з матеріалами про стан визнання та виконання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 29.03.2013 року у справі АС №274р/2012 та від 25.06.2013 року у справі АС №74р/2013 на території Російської Федерації.
		Так, Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» 08 серпня 2014 року було отримано виконавчий лист № АС 006316653, виданий Арбітражним судом Ростовської області у справі № А53-2584/14 та направлено до виконання до Ворошилівського районного відділу судових приставів м. Ростова-на-Дону Російської Федерації Федеральної служби судових приставів Російської Федерації.
		19 серпня 2014 року судовим приставом-виконавцем Ворошиловського РВСП м. Ростов-на-Дону ОСОБА_6 на підставі виконавчого листа № АС 006316653 відкрито виконавче провадження № 42002/14/61025-ИП від 19.08.2014 року про стягнення з ТОВ «Мега-Збут» заборгованості у розмірі 1 474 754,65 російських рублів.
		Проте, 18 серпня 2014 року згідно рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття конкурсного провадження по справі №А53-11602/2014 винесеного Арбітражним судом Ростовської області, ТОВ «Мега-Збут» визнано банкрутом, яке ліквідується по спрощеній процедурі, та відкрито процедуру, яка застосовується у справах про банкрутство  конкурсне провадження.
		08 вересня 2014 року у офіційному віснику Російської Федерації газеті «КОММЕРСАНТЬ» № 165 (5438) від 13.09.2014 року у повідомленні за № 61030172297 опубліковано відомості про визнання ТОВ «Мега-Збут» банкрутом. 
		Також, Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» 24 липня 2014 року було отримано виконавчий лист № 004986180, виданий Арбітражним судом Бєлгородської області у справі № А08-2927/2014.
		12 серпня 2014 року Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» направлено до Управління Федеральної служби судових приставів по Бєлгородській області заяву щодо відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом та стягнення з ТОВ «ІнтерТріоні» заборгованості у розмірі 5 049 279,96 російських рублів.
		02 вересня 2014 року судовим приставом-виконавем РВСП № 1 м. Бєлгород  ОСОБА_7 відкрито виконавче провадження №38115/14/31007-ИП від 02.09.2014 року про стягнення з ТОВ «ІнтерТріоні» заборгованості у розмірі 5 049 279,96 російських рублів.
		Крім того, для підтвердження відповідності зовнішньоекономічної діяльності до законів України, Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» в якості матеріалів щодо відсутності порушень зовнішньоекономічної діяльності, валютного, митного, податкового та іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, направлялись оновлені довідки обслуговуючих банків про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.
		Викладені вище обставини підтверджуються копіями клопотань Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» направленими на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а також копіями документів, що підтверджують вжиття підприємством заходів відносно встановлених порушень, та відповідями Мінекономрозвитку України, копії яких містяться в матеріалах справи.
		Якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності в період дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - усунуті порушення законодавства або вжито практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" або пов'язаних з ним законів України, Державною податковою адміністрацією може готуватися подання про скасування (зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальної санкції (пункт 2.5 цього Порядку).
		З аналізу викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» було вжито необхідних та достатніх заходів для повернення валютної виручки на територію України, та приведення зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із вимогами законодавства визначених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Порядком взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій,  з огляду на що спеціальна санкція у вигляді індивідуального режиму ліцензування підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.
		З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, колегія суддів доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
		Вирішуючи питання щодо судового збору, колегія суддів виходить з наступного.
		Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.
		Керуючись  ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  -     
		ПОСТАНОВИВ:
		Адміністративний позов Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України, третя особа -  Спеціалізована державна податкова інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, про  скасування наказу та визнання дій протиправними  задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 грудня 2013 року № 1562 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		У задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» судовий збір у розмірі пропорційно задоволеній частині позовних вимог 36,54 (тридцять шість гривень пятдесят чотири копійки) грн.    
		Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України. 
		Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 
		 
		Головуючий суддя                              Суддя        Суддя                   ОСОБА_1                    ОСОБА_2             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...