Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16955/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2017. Зареєстровано: 25.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2017.
Дата набрання законної сили: 23.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 травня 2017 року Справа № 910/16955/14 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівДемидової А.М., Малетича М.М. розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017у справі№ 910/16955/14  Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"простягнення грошових коштів в судовому засіданні взяли участь представники:
		- позивача: Головіна О.І., дов. № 010-01/6986 від 31.08.2012
		- відповідача: Гелетій І.І., дов. № 29/3 від 29.08.2016
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/16955/14 (у складі головуючого судді Коткова О.В., суддів Спичак О.М., Цюкало Ю.В.), позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" грошові кошти: заборгованість за кредитом - 10 642 500,00грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92грн, заборгованість за платою за управління кредитом - 42 570,00грн, пеня за порушення строків погашення кредиту - 777 339,86грн,  пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 295 880,36грн, пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 1 033,34грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 18 731,81грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 1 230,22грн, інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 126 6457,50грн, інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92грн, інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 189,27грн та судові витрати - 65 837,77грн.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від15.02.2017 у справі № 910/16955/14 (у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Чорної Л.В., Кропивної Л.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/16955/14 змінено, резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість за кредитом - 10 642 500,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92 грн, заборгованість за платою за управління кредитом - 42 570 ,00 грн, пеня за порушення строків погашення кредиту - 781 713,49 грн,  пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 294 465,38 грн, пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 1 033,34 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 93 452,39 грн,  три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 738,27 грн, інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,60 грн, інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн, інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 185,03 грн. В іншій частині позову відмовити". 
		Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПрАТ "Бліц-Інформ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітність в банках України, затверджене Постановою НБУ від 30.12.1998 № 566, Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від неризидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 720, ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 910/16955/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що отримання ПрАТ "Бліц-Інформ" кредитних коштів за кредитним договором № 27108К7 від 27.03.2008 документально не підтверджено, а отже необґрунтованими є вимоги банку про стягнення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом, пені, трьох процентів річних та інфляційного збільшення суми боргу за кредитним договором. Окрім того, скаржник посилається на неправильний розмір ймовірної заборгованості, який має бути стягнений з відповідача, з урахуванням неправомірного зарахування банком коштів в порушення п.п. 4.5.3 кредитного договору.
		Також скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 910/16955/14.
		Розглянувши дане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на необґрунтованість.
		Позивач надав відзиви на касаційну скаргу, вважає її доводи необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2017 проведено автоматичну зміну складу суду колегії суддів у справі № 910/16955/14 та визначено склад колегії суддів: Шевчук С.Р. - головуючий, Демидова А.М., Малетич М.М.
		Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.03.2008 між позивачам (далі - кредитор або банк) та відповідачем (далі - позичальник або боржник) укладено договір про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву (далі - кредитний договір або договір), згідно умов п. 3.1 якого банк надає позичальнику в межах наданого забезпечення кредит з лімітом заборгованості 990 000,00 євро, строком погашення 26.03.2009 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
		Упродовж з червня 2008 року по березень 2014 року між сторонами були укладені договори про внесення змін до кредитного договору, і зокрема за умовами п. 1.1. договору від 10.04.2009 та п. 1. договору від 31.01.2012 ліміт кредитної лінії складав 10 642 500,00грн та кінцевий термін погашення кредиту - 25.01.2013.
		Позивач зазначає, що позичальник, наданих банком кредитних коштів не повернув та здійснив лише часткову плату процентів за користування кредитом і плату за управління кредитом (копії банківських виписок в справі), чим порушив свої зобов'язання за кредитним договором, а саме, в строк визначений договором надані йому кредитні кошти не повернув та повністю не сплатив відсотків за користування кредитними коштами і плати за управління кредитом, у зв'язку з чим у останнього, станом на 30.06.2014 утворилась заборгованість з урахуванням нарахованих штрафних санкцій перед банком, яка становить: заборгованість за кредитом - 10 642 500,00грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92грн, заборгованість за платою за управління кредитом - 42 570,00 грн, пеня за порушення строків погашення кредиту - 2 228 716,89 грн,  пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 921 716,83грн, пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 5 990,56 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 187 731,81 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 1 230,22 грн, інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,50грн, інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн та інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 189,27 грн.
		У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Судами встановлено, що банк виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином, зокрема, надавав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується банківською випискою від 07.02.2013.
		Відповідно до п.п. 4.3.1., 5.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за користування кредитом та плату за управління кредитом.
		Судами також встановлено, що позичальник частково сплатив заборгованість з процентів за користування кредитом в розмірі 886,88 грн та 4 257,00 грн плати за управління кредитом, що підтверджується банківськими виписками та слідує з розрахунку заборгованості.
		Таким чином, судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд встановлено, що заборгованість відповідача за договором станом на 30.06.2014 складає: за кредитом - 10 642 500,00 грн, за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92 грн та за платою за управління кредитом - 42 570,00 грн.
		Окрім того, заборгованість відповідача за кредитом у сумі 10 642 500,00 грн була сплачена ним під час розгляду даної справи у апеляційному господарському суді.
		Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Згідно пунктів 4.2.2., 4.3.2., 5.7. кредитного договору у випадку порушення строків погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати платежів за кредитом позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення.
		Апеляційним господарським судом було призначено у справі судову економічну експертизу, з урахуванням висновків якої, зважаючи на положення п.п. 4.2.2., 4.3.2., 5.7. кредитного договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з позичальника на користь банку підлягає до стягнення: пеня за порушення строків погашення кредиту - 781 713,49 грн, пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 294 456,38 грн та пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 1 033,34 грн. 
		Щодо твердження відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності для стягнення пені то суди попередніх інстанцій, на підставі ст.ст. 256, 257, 258, 261, 264 ЦК України, відхилили їх, з огляду на переривання даного строку з урахуванням звернення позивача до суду з позовом у справі № 910/20149/13 про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ".
		Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		З огляду на викладене, враховуючи висновок судової економічної експертизи, з урахуванням наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за кредитом, процентами за користування кредитом і плати за управління кредитом, за порушення відповідачем зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом і плати за управління кредитом, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що стягненню з позичальника на користь банку підлягає: три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 93 452,39грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 738,27 грн,  інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,60 грн,  інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн та  інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 185,03 грн.
		З урахуванням викладеного вище, враховуючи висновок судової економічної експертизи, апеляційний господарський суд частково змінив рішення суду першої інстанції та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі: заборгованість за кредитом - 10 642 500,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92 грн, заборгованість за платою за управління кредитом - 42 570,00 грн, пеня за порушення строків погашення кредиту - 781 713,49 грн, пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 294 465,38 грн,  пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 1 033,34 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 93 452,39грн, три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 738,27 грн, інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,60 грн, інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн та  інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 185,03 грн.
		Твердження скаржника про документальне не підтвердження отримання ПрАТ "Бліц-Інформ" кредитних коштів за кредитним договором № 27106К4 від 01.02.2006 та необґрунтований розмір інших вимог банку за кредитним договором, вже належним чином спростовано судом апеляційної інстанції з посиланням на законодавчі приписи та відповідні обставини справи.
		Щодо доводів скаржника про неправомірне зарахування банком коштів сплачених позичальником за період з грудня 2013 року по червень 2014 року в порушення п. 4.5.3 кредитного договору № 27106К4 від 01.02.2006, то вони судом касаційної інстанції не приймаються до уваги з огляду на те, що з урахуванням положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, у позивача відсутні правові підстави самостійно змінювати призначення платежів та відповідно зараховувати сплачені кошти на власний розсуд.
		З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 910/16955/14.
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 910/16955/14 залишити без змін.
		 
		Головуючий  суддя                                                                   С.Р. Шевчук
		 
		С у д д я                                                                                                А.М. Демидова
		 
		С у д д я                                                                                       М.М. Малетич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...