Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/603/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2017. Зареєстровано: 25.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2017.
Дата набрання законної сили: 04.07.2017
Результат оскарження 29.01.2020 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 210/603/17 
		Провадження № 2/210/993/17 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		      "16" травня 2017 р.     Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі: 
		головуючого  судді:                         Літвіненко Н.А.
		при секретарі:                                     Севанян М.Б.
		з участю предст. позивача                ОСОБА_2
		з участ. предст. відповідача              ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому   судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до    ОСОБА_5 виконавчої дирекції ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, суд -
		                                                 В С Т А Н О В И В :
		Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 виконавчої дирекції ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що він, в 2001 р. працював машиністом крану на «Укрзалізниці» та виконуючи свої професійні обов'язки, знаходячись на робочому місці 03.10.2001 року отримав ушкодження здоров'я. Травма отримана у результаті падіння з висоти. Актом про нещасний випадок від 05.10.2001 р. зазначено вид події, як падіння з висоти, внаслідок чого призвело ушкодження.
		Зазначає, що довідкою МСЕК йому встановлено 35 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності. Внаслідок вищезазначеного він змушений понад 15 років проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. У зв'язку з травмою було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв'язку загальною слабістю, втомою, постійними болями.
		Вказує, що перебуваючи на лікуванні, не міг і не може вести повноцінне життя, відчуває фізичні страждання, фізичний біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається на душевному та фізичному стані. Вважає, що за таких обставин з боку відповідача має бути відшкодована моральна шкода, завдана ушкодженням здоров'я.
		Розрахунок моральної шкоди позивачем ОСОБА_4 полягає у наступному. Мінімальна заробітна плата на 2017 р. затверджена ЗУ «Про державний бюджет України на 2017 рік» та становить 3200,00 грн. 
		Так, як нещасний випадок стався в 2001 році, тобто пройшло повних 15 років, то: 3200,00 грн.*15 років = 576000,00 грн. (мінімальна заробітна плата помножена на час тривання фізичних та моральних страждань). Оскільки втрата професійної працездатності становить 35 %, то 576000,00 грн. (мінімальна заробітна плата помножена на час тривання фізичних та моральних страждань) * 35 % = 201600,00 грн.
		За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму моральної шкоди у розмірі 201600,00 грн.без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
		Представник позивача, ОСОБА_7, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача, ОСОБА_3, в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просить в задоволенні позову відмовити.
		Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що відповідно копії трудової книжки позивача ОСОБА_4, останній працював з 22.05.1996 р. по 30.04.2003 р. працював на Дослідній колійній машинній станції № 80 ДП «Придніпровська залізниця».
		Відповідно до акту № 21 про нещасний випадок на виробництві від 05.10.2001 р., 03.10.2001 р. о 16 год. 10 хв. стався нещасний випадок з ОСОБА_4. Як зазначено п.п. 2.4., 2.5. Акту, нещасний випадок відбувся на Дослідній колійній машинній станції № 80 м. Кривий Ріг, с. Залізничне, цех, дільниця, важких колійних машин, місцем нещасного випадку є ст.. Новозаводська, Криворізького цементно  гірничого комбінату.
		Як вбачається з п. 6 Акту про нещасний випадок на виробництві, нещасний випадок відбувся за наступних обставин. Після перевірки контактів контролерів крану УК-25/9 № 190 машиніст ОСОБА_4 втратив свідомість і упав з крану. Роботою керував майстер колійної колони № 2 ОСОБА_8 Вид події: падіння з висоти. Причина нещасного випадку: погіршення здоровя потерпілого. Особами, які допустили порушення законодавства про охорону праці є ОСОБА_4 - машиніст крану, ОСОБА_8 - майстер, ОСОБА_9- майстер.
		Як вбачається з виписки з акту огляду ВО ВТЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки № 272366, виданої ОСОБА_4,12.12.2001 р., останньому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 35% з 10.12.2001 р., в звязку з трудовим каліцтвом. Необхідність в медикаментозному лікуванні.
		Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, серія 12 ААА, № 017084, виданої МСЕК, м. Кривий Ріг, ОСОБА_4 13.12.2016 р. при повторному огляді, встановлено 35% втрати професійної працездатності (повторно) з 01.01.2017 р. по 01.01.2019 р.., дата переогляду 10.12.2018 р., потреба у медикаментозному лікування і ВМП по висновку ЛХК ЛПЗ, стаціонарне лікування, санаторно-курортне лікування. Підстава: акт огляду МСЕК № 1787.
		Згідно наданих виписних епікризів з медичних установ, позивач ОСОБА_4 неодноразово, в звязку з погіршенням стану здоровя знаходився на стаціонарному лікуванні в ДЗ «Відділкова лікарня станції ОСОБА_1 Ріг  Головний ДП «Придніпровська залізниця». Анамнез захворювання зазначено, що в 2001 р., після перенесеної травми на виробництві; знаходився на лікуванні в постравматологічному відділенні лікарні. 
		При вирішенні питання про спричинення позивачу ОСОБА_4 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
		Одним із завдань ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» було відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, застрахованим і членам їх сімей від нещасних випадків.
		Позивач ОСОБА_4 А має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, так як групу інвалідності та діагноз профзахворювання встановлено вперше у період з 10.12.2001 року до 01.01.2003 року, а саме 10.12.2001 року, тобто під час дії законодавчих актів, які надавали потерпілим таке право.
		Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обовязків здоровю позивача ОСОБА_4 А була заподіяна шкода, внаслідок падіння з висоти, він отримав ушкодження здоровя, втратив 35% працездатності.
		Перебуваючи на лікуванні, позивач не міг та не може вести повноцінний спосіб життя, відчуває фізичні страждання, біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначається на душевному та фізичному стані.
		Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ч. 3 ст.. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
		Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
		Правова основа, економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві та пов'язана з цим діяльність ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України регулюється, зокрема Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV.
		Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», завданням страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
		Нещасний випадок  це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (ч. 1 ст. 14 Закону № 1105-XIV).
		Правилами ст. 21 ч. 1 п. 1 пп. «е» ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що у разі настання страхового випадку ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому 
		законодавством порядку виплатити грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
		Відповідно до ст. 28 ч. 2 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.
		Відповідно до розяснень, які містяться в п. п. 1-1.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами), відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоровя від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку.
		Відповідно, спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
		Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 18.04.2012 р. у справі № 6-26цс12, і в силу ст.ст. 214, 360-7 ЦПК Україну, яка має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.
		Згідно зі ст. 23 ч.1, ч.2 п. 1 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.
		У рішенні Конституційного Суду України №1-рп/2004 від 27.01.2004 року визначено, що в аспекті конституційного звернення положення ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності. Зазначене положення не виключає обовязку ОСОБА_6 відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися ОСОБА_6 на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21 та частини третьої статті 28 цього Закону всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.
		Оскільки позивач ОСОБА_4 був застрахованою особою, то відповідно до ст. 21, 28 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
		Крім того, зважаючи та те, що спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди, а право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, так як позивачу ОСОБА_4 первинно було встановлено втрату професійної працездатності  10.12.2001 року, то він на підставі ст.ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, яка була чинна на момент встановлення позивачу втрати працездатності, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому в результаті виробничої травми, за рахунок відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6.
		Відповідно до ст. 268 ч. 1 п. 3 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровю або смертю.
		З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_5 виконавчої дирекції ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивача ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.
		В іншій частині позовних вимог позивачу ОСОБА_4 відмовити.
		Згідно ст. 88 ч. 2 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно, судові витрати в сумі 640 грн. 00 коп. віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст.3, 8, ч.3 ст.22 Конституції України, ст..ст.1, 2, 5, 6, 13, 21, 28, 34,55 Закону України "Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»,  ст.ст.3,7,10,11,60,86,88,209,212-215, 218 ЦПК України, суд, -
		               В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 виконавчої дирекції ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_4   в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 тисяч гривень.
		В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4  відмовити. 
		Судові витрати в сумі 640 грн.  віднести за рахунок держави. 
		Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів із дня його проголошення. 
		                                                    
		   
		Суддя:                                                                     Н. А. Літвіненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...