Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/440/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:.
Надіслано судом: 25.05.2017. Зареєстровано: 25.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2017.

Результат оскарження 27.09.2017 Харківський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/440/17
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Бойка С.С.,
		за участю:
		секретаря судового засідання -   Лайко О.В.,
		представника позивача - ОСОБА_1,
		представника відповідача - Яловець М.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		29 березня 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі по тексту - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі по тексту також відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23 лютого 2017 року № 16-16-207/129-116.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області не враховано розмір мінімальної заробітної плати встановленої на 2016 рік відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік", а також не прийнято ним до уваги документи надані під час перевірки ФОП ОСОБА_3 Тому, на думку позивача, висновок відповідача про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог статті 96 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці" щодо дотримання міжкваліфікаційних співвідношень розмірів посадових окладів є невірним.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача проти позову заперечував, в судовому засіданні наполягав на тому, що під час перевірки виявлено порушення ФОП ОСОБА_3 щодо недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а саме порушення статті 96 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці" в частині розміру заробітної плати бухгалтеру ОСОБА_4 у грудні 2016 року без урахування міжкваліфікаційних співвідношень. А тому, представник Управління Держпраці у Полтавській області вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
		На підставі листа Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 28 листопада 2016 року № 19742/10-09 /а.с. 38/,  листа Держпраці від 22 липня 2016 року № 7738/4/4-1-ДП-16 /а.с. 77/, яким надана згода на здійснення позапланової перевірки, згідно направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання № 134 /а.с. 39/, головним державним інспектором Ляшенко Н.В. у період з 30 січня 2017 року по 08 лютого 2017 року здійснена позапланова перевірка додержання законодавства про працю щодо трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, оплати праці у діяльності ФОП ОСОБА_3
		За результатами перевірки складений акт від 08 лютого 2017 року № 16-16-207/29 /а.с. 40-53/, один примірник якого ФОП ОСОБА_3 отримала 08 лютого 2017 року, про що свідчить особистий підпис.
		Під час перевірки виявлено порушення ФОП ОСОБА_3 статті 96 Кодексу законів про працю України та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: не встановлено міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Так, наказом № 8-ОС від 29 квітня 2016 року прийнято на роботу з 04 травня 2016 року на посаду бухгалтера ОСОБА_4 з посадовим окладом у розмірі 1600,00 грн. Згідно розрахункових відомостей за травень - листопад 2016 року заробітна плата бухгалтеру ОСОБА_4 нараховувалася з посадового окладу 1600,00 грн. Згідно табеля обліку робочого часу за грудень 2016 року бухгалтер ОСОБА_4 за грудень 2016 року відпрацювала 176 год, при цьому згідно розрахункової відомості № П-0000008 за грудень 2016 року ОСОБА_4 нарахування заробітної плати проводилося з розрахунку мінімальної заробітної плати - 1600,00 грн, як за просту, некваліфіковану працю, тобто кваліфікаційні вимоги (міжпосадові співвідношення) при встановленні посадового окладу не враховані. Згідно Класифікатора професій ДК 003-2010 посада бухгалтер за кваліфікацією професій відноситься до фахівців (розділ 3) /зворотній бік а.с. 50/.
		Акт підписаний та отриманий ФОП ОСОБА_3 без будь-яких пояснень, зауважень або заперечень, про що свідчить особистий підпис /зворотній бік а.с. 51/.
		23 лютого 2017 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області   прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 16-16-207/129-116, якою на позивача на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 32000,00 грн /а.с. 55/.
		ФОП ОСОБА_3 не погодилася із вказаною постановою та оскаржила її до суду.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603 (далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 3 Порядку інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.
		Як вбачається  із матеріалів справи, позапланова перевірка  позивача  здійснена на підставі листа Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 28 листопада 2016 року № 19742/10-09 /а.с. 38/ та листа Держпраці від 22 липня 2016 року № 7738/4/4-1-ДП-16 /а.с. 77/.
		Відповідно до  пунктів 4, 5 Порядку інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку. Інспектору на час проведення перевірки надається робоче місце, обладнане належним чином, право користування телефонним зв'язком, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними для реалізації повноважень під час перевірки, оформлення матеріалів перевірки, спілкування з працівниками (у разі необхідності одержання пояснень).
		Згідно з пунктом 7 Порядку за результатами перевірки складається акт. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
		Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).
		Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
		Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
		Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
		Пунктом 4 Порядку № 509 встановлено, що справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
		Відповідно до пункту 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений начальником управління Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.
		У пункті 6 Порядку № 509 вказано, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
		Матеріалами справи підтверджено, що Управління Держпраці у  Полтавській області 13 лютого 2017 року направило позивачу повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу № 02-12/747, яке  вручено безпосередньо ФОП ОСОБА_3 12 лютого 2017 року /а.с. 54/.
		Відповідно до пункту 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
		За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
		Відповідно до акту перевірки ФОП ОСОБА_3 порушено вимоги статті 96 Кодексу законів про працю України та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: не встановлено міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Так, наказом № 8-ОС від 29 квітня 2016 року прийнято на роботу з 04 травня 2016 року на посаду бухгалтера ОСОБА_4 з посадовим окладом у розмірі 1600,00 грн. Згідно розрахункових відомостей за травень - листопад 2016 року заробітна плата бухгалтеру ОСОБА_4 нараховувалася з посадового окладу 1600,00 грн. Згідно табеля обліку робочого часу за грудень 2016 року бухгалтер ОСОБА_4 за грудень 2016 року відпрацювала 176 год, при цьому згідно розрахункової відомості № П-0000008 за грудень 2016 року ОСОБА_4 нарахування заробітної плати проводилося з розрахунку мінімальної заробітної плати - 1600,00 грн, як за просту, некваліфіковану працю, тобто кваліфікаційні вимоги (міжпосадові співвідношення) при встановленні посадового окладу не враховані. Згідно Класифікатора професій ДК 003-2010 посада бухгалтер за кваліфікацією професій відноситься до фахівців (розділ 3) /зворотній бік а.с. 50/.
		Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
		При цьому, згідно з частиною першою статті 95 цього Кодексу мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
		За  змістом частини третьої статті 96 Кодексу законів про працю України формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
		Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається із основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
		Згідно зі статтею 6 Закону України "Про оплату праці" основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.
		Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Аналогічні норми визначені і в статті 96 Кодексу законів про працю України.
		За основу побудови тарифної системи звичайно беруть тарифну ставку робітника першого розряду, що працює в нормальних умовах праці. Ця тарифна ставка с відправною точкою як для визначення тарифних ставок (окладів) працівників, що виконують найпростіші роботи і не тарифікуються за розрядами, - наприклад: гардеробник, кур'єр, прибиральник службового приміщення - так і для побудови системи тарифних ставок робітників за розрядами тарифної сітки та схеми посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
		За кваліфікацією робітника та складністю роботи професії групуються в категорії Класифікатора професій.
		Перелік професій, за якими виконується некваліфікована праця передбачені у розділі дев'ять класифікатора професій, що має назву "найпростіші професії".
		Згідно Класифікатора професій ДК 003-2010 посада бухгалтер за класифікацією професій відноситься до розділу 3 (фахівці). Цей розділ вміщує професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних і гуманітарних наук. Професійні завдання полягають у виконанні спеціальних робіт, пов'язаних із застосуванням положень та використанням методів відповідних наук. Відтак, посада бухгалтер не належить до розділу 9 Класифікатора професій (найпростіших професій).
		Таким чином, оплата праці на рівні мінімальної заробітної плати допустима тільки для простої некваліфікованої праці. Назви таких професій передбачені розділом 9 Класифікатора професій "Найпростіші професії". Кваліфікація це наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість особі належним чином проводити певні дії.
		Згідно положень підпункту 8 пункту 1 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається в Законі про Державний бюджет України.
		Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня 1378 гривень, з 1 травня 1450 гривень, з 1 грудня 1600 гривень.
		Згідно наказу № 8-ОС від 29 квітня 2016 року ОСОБА_4 прийнято на роботу з 04 травня 2016 року на посаду бухгалтера /а.с. 21/.
		Як вбачається із табелів обліку робочого часу, відомостей розподілення заробітної плати, штатного розпису з 04 травня 2016 року по 04 січня 2017 року посадовий оклад бухгалтера становив 1600,00 грн /а.с. 79-107/.
		Згідно табеля обліку робочого часу за грудень 2016 року бухгалтер ОСОБА_4  відпрацювала 176 год /а.с. 81/, при цьому згідно розрахункової відомості № П-0000008 за грудень 2016 року ОСОБА_4 нарахування заробітної плати проводилося з розрахунку мінімальної заробітної плати - 1600,00 грн /а.с. 103, 104/, як за просту, некваліфіковану працю, тобто без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
		З огляду на викладене, суд зазначає про те, що встановлення оплати праці на рівні мінімальної заробітної плати працівникам інших професій, передбачених 1-8 розділами Класифікатора професій, є порушенням законодавства про працю, а саме статті 96 Кодексу законів про працю України.
		Тому при встановленні розмірів оплати праці бухгалтеру необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень, отже, розмір оплати праці повинен бути вище за мінімальний.
		Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
		Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23 лютого 2017 року № 16-16-207/129-116 на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 32000,00 грн за порушення статті 96 Кодексу законів про працю України та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці" щодо дотримання міжкваліфікаційних співвідношень розмірів посадових окладів /а.с. 55/.
		На підставі викладено, суд приходить висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують порушення трудового законодавства ФОП ОСОБА_3, а тому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23 лютого 2017 року № 16-16-207/129-116 винесена правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови відмовити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		          Повний текст постанови складено 23 травня 2017 року.
		 
		          Суддя                                                                                          С.С. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...