Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 720/509/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2017. Зареєстровано: 29.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2017.
Дата набрання законної сили: 28.06.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              29.05.2017 
		 
		Справа № 720/509/17
		 Провадження № 1-кп/720/50/17
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 травня 2017 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		 з участю секретаря ОСОБА_2 
		 прокурора ОСОБА_3 
		 потерпілої ОСОБА_4 
		 обвинуваченого ОСОБА_5  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження № 12016260120000488 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, молдованина, неодруженого, з вищою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		31 грудня 2016 року близько 20 години 20 хвилин ОСОБА_5 керуючи технічно справним мікроавтобусом марки ««Mersedes-Benz 213», державний номерний знак НОМЕР_1 , в салоні якого перебувала в якості пасажира ОСОБА_4 , рухався по вул. Центральній в межах населеного пункту с. Магала Новоселицького району Чернівецької області в напрямку с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області. 
		Наближаючись до регульованого залізничного переїзду № 10 перегону «Садгора-Магала», який був закритий шлагбаумом та увімкнено заборонний сигнал світлофору, водій ОСОБА_5 проявив самовпевненість у своїх діях, з метою об`їхати опущений шлагбаум, в порушення п.п. 1.5, 2.3 (б), 20.5 (б,в,г), 20.7 (1.1) Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, при цьому перетнувши вузьку суцільну лінію, продовжив рух через переїзд, в результаті чого допустив зіткнення з локомотивом № 2 М 62/0397 у переслідуванні поїзда № 188 під керуванням машиніста ОСОБА_6 , який рухався зліва на право відносно напрямку руху вказаного мікроавтобуса. 
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирці мікроавтобуса ОСОБА_4 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, як такі, що небезпечні для життя, у вигляді розриву правої долі печінки, забою серця, забою легень та посттравматичного двобічного плевриту. 
		Обвинувачений винним себе визнав повністю і показав, що в силу отриманих ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 31 грудня 2016 року не пам`ятає обставини події. Одночасно, він уточнив, що мікроавтобус марки ««Mersedes-Benz 213», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить його сестрі та перебував у його володінні. Потерпіла ОСОБА_4 є його знайомою та він часто її підвозив, однак завжди він сам керував мікроавтобусом. У вчиненому щиро розкаявся. 
		Крім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, його винність у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілій підтверджується показами потерпілої та письмовими доказами. 
		Так, потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що 31 грудня 2016 року перебувала в якості пасажира в салоні мікроавтобуса марки ««Mersedes-Benz 213», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував обвинувачений та направлялися в сторону його місця проживання. Події дорожньо-транспортної пригоди не пам`ятає, оскільки отримали тяжкі тілесні ушкодження. Претензій до обвинуваченого не має, просила його не позбавляти волі.
		З протоколу огляду місця події від 31 грудня 2016 року вбачається, що дорожня транспортна пригода сталась на регульованому залізничному переїзді № 10 перегону «Садгора-Магала», який розташований по вул. Центральній в межах населеного пункту с. Магала Новоселицького району Чернівецької області
		Аналогічне вбачається з протоколу огляду відеоматеріалів зовнішнього відео спостереження переїзді № 10 перегону «Садгора-Магала» від 03 лютого 2017 року. 
		З висновку судово-медичної експертизи № 147 мд від 16 лютого 2017 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні в відділенні реанімації та хірургії ЛШМД м. Чернівці з 31 грудня 2016 року по 13 січня 2017 року. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді розриву правої долі печінки, забою серця, забою легень та посттравматичного двобічного плевриту, які відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, які виникли від дії твердих тупих предметів, можливо в результаті дорожньо-транспортної пригоди. 
		З висновку судово-медичної експертизи № 309 мд від 27 березня 2017 року вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений також отримав тяжкі тілесні ушкодження, як такі, що небезпечні для життя. 
		З висновку судової авто-технічної експертизи № 114-а від 10 лютого 2017 року вбачається, що гальмова система та рульове керування мікроавтобуса марки ««Mersedes-Benz 213», державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду знаходилися в працездатному стані, ходова частина у непрацездатному стані. Несправностей, які б могли спричинити дорожньо-транспортну пригоду не виявлено. 
		З висновку судової авто-технічної експертизи № 225-А від 22 березня 2017 року слідує, що в даній дорожньо-транспортній обстановці, в діях обвинуваченого вбачається, невідповідність вимог пунктів 20.5 (б,в,г) та 20.7 (1.1) ПДР, що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв`язку з настанням даної пригоди.
		Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченого у порушенні п.п. 1.5, 2.3 (б), 20.5 (б,в,г), 20.7 (1.1) Правил дорожнього руху України, що спричинило ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. 
		При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Зокрема, суд враховує ступень тяжкості злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який хоча і є необережним, однак відноситься до категорії тяжких та за його вчинення, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. 
		Суд враховує суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим протиправних дій, які виразились у прояві самовпевненості у своїх діях та об`їзді опущеного шлагбауму на залізничному переїзді, наслідком яких стало заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій; поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення. 
		Суд приймає до уваги, що обвинувачений молодого віку, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. 
		Суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого активне сприяння розкриттю злочину та його щире каяття, яке виразилось у тому, що він повністю визнав свою вину та щиро жалкує про скоєння ним злочину, засуджує свою протиправну поведінку та в процесі досудового та судового розгляду справи давав правдиві показання, які сприяли органам правосуддя встановити істину по справі. 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. 
		Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд виходить з того, що у відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"при призначенні покарання за ст. 286 КК України судмає врахувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, особу винного, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Слід зазначити, що призначене судом покарання має відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливати з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.
		Встатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Приймаючи до уваги, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин у молодому віці, позитивно характеризується за місцем проживання, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, внаслідок пригоди сам отримав тяжкі тілесні ушкодження, із урахуванням думку потерпілої, яка просила не позбавляти волі обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 286 ч.2 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. 
		Зважаючи на характер допущених обвинуваченим порушень правил дорожнього руху, які виразились в умисному ігноруванні ПДР та об`їзді опущеного шлагбауму на залізничному переїзді, що призвели до тяжких наслідків, суд приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. 
		Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено. 
		Наявні судові витрати по справі відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню в дохід держави з обвинуваченого. 
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
		На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. 
		Речовий доказ по справі  мікроавтобус марки ««Mersedes-Benz 213», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на штраф майданчику Новоселицького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили, повернути власнику.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз по справі в розмірі 1319 (одна тисяча триста дев`ятнадцять) гривень 40 копійок. 
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів через райсуд з моменту його проголошення. 
		 
		 
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...