Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 229/1397/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2017. Зареєстровано: 29.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2017.
Дата набрання законної сили: 26.06.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 ЄУН 229/1397/17
		1-кп/229/267/2017
		 
		 В И Р О К
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 травня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області 
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		за участі: секретаря с/з ОСОБА_2 
		 прокурора ОСОБА_3 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/229/267/2017 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Березнегувате Миколаївської області, гр. України, маючого професійно-технічну освіту, одруженого, маючого неповнолітню дитину 2012 року народження, звільненого 11.05.2017 року з ЗСУ з посади головного сержанта-командира 1 аеромобільного-десантного відділення 2 аеромобільно-десантного взводу 1 аеромобільно-десантної роти в/ч п/п НОМЕР_1 , не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с.Дубрівка, Ужгородського району Закарпатської області, гр.України, маючого середню освіту, одруженого, маючого трьох неповнолітніх дітей, військовослужбовця ЗСУ- водія 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 аеромобільно-десантної роти в/ч п/п НОМЕР_1 «молодшого сержанта», не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.426-4 КК України, - 
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		Ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року з відповідними змінами визначено: особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Відповідно до Указу виконувача обов`язків Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
		Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (пункт постійної дислокації АДРЕСА_3 ) від 08.10.2015 року №177, солдат ОСОБА_4 , який прибув після закінчення фахової підготовки з військової частини НОМЕР_3 , зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду навідника 3 аеромобільно-десантного відділення 1 аеромобільного взводу 1 аеромобільно-десантної роти у військовому званні «солдат».
		12 серпня 2016 року ОСОБА_4 уклав строковий контракт про проходження військової служби терміном на 1 рік з Міністерством оборони України в особі командира військової частини п/п НОМЕР_1 .
		Наказом командира військової частини п/п НОМЕР_1 від 28.04.2016.2016 №116. ОСОБА_4 призначений на посаду головного сержанта  командира 1 аеромобільно-десантного відділення 2 аеромобільно-десантного взводу 1 аеромобільно-десантної роти. За наказом командира військової частини п/п В НОМЕР_4 від 26 червня 2016 року №377 ОСОБА_4 присвоєне військове звання «молодший сержант».
		06.12.2016 року солдат ОСОБА_5 уклав строковий контракт про проходження військової служби терміном на 6 місяців з міністерством оборони України в особі командира військової частини п/п НОМЕР_1 .
		Відповідно до наказу командира військової частини п/п НОМЕР_1 від 06.12.2016 року №336, молодший сержант ОСОБА_5 призначений на посаду водія 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 .
		За наказом командира військової частини п/п НОМЕР_1 від 26.06.2016 року ОСОБА_5 присвоєне військове звання «молодший сержант».
		Разом з ними у військовій частині п/п НОМЕР_1 проходив військову службі за контрактом на рівнозначній посаді сержант ОСОБА_6 , який згідно з наказом командира військової частини п/п НОМЕР_1 від 17.09.2016 року по 18 березня 2017 року обіймав посаду командира 2 аеромобільного десантного відділення 2 аеромобільного десантного взводу 2 аеромобільно-десантної роти.
		Разом з вищевказаними військовослужбовцями у військовій частині п/п НОМЕР_1 , з 11 листопада 2016 року проходить службу за контрактом солдат ОСОБА_7 , який згідно наказу командира військової частини п/п НОМЕР_1 від 15.01.2017 року зарахований до списків особового складу військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду оператора-навідника БТР-80 розвідувального взводу військової частини п/п НОМЕР_1 .
		Статтями 29, 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. затвердженого Законом України від 24.03.1999 року, передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
		У відповідності по п.п.1,2 ст.5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, резервісти та військовозобов`язані поділяються на рядовий склад, сержантський склад та офіцерський склад, для яких встановлюються військові звання, що включають в себе звання: «солдат», «молодший сержант» та «сержант» рядового та старшинського складу.
		Таким чином, сержант ОСОБА_6 , матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, молодші сержанти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являються начальниками за військовим званням для солдата ОСОБА_7 .
		Будучи військовослужбовцями Збройних Сил України молодші сержанти ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, в порушення вимог ст. ст. 4, 11, 16, 28-32, 49, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1,3,4,5,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати честь і гідність кожної людини; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; будувати відносини між військовослужбовцями на взаємній повазі; бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами; піклуватися про підлеглих, вчинили злочин за наступних обставин.
		11 березня 2017 року приблизно о 12 год 15 хв., солдат ОСОБА_7 , відбувши зміну у складі добового наряду на КПП військової частини п/п НОМЕР_1 в пункті постійної дислокації АДРЕСА_3 , у вільний час направився до КПП військової частини «Технік» у власних потребах. Повертаючись назад для подальшого несення обов`язків військової служби, він був викликаний особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, пройти у вагончик, який пристосований під приміщення КПП «Технік» для розмови, на що солдат ОСОБА_8 відповів відмовою та намагався продовжити рух. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, схопила солдата ОСОБА_7 за плечі і насильно заштовхала до вагончику, де разом з нею розпивали спиртні напої молодші сержанти ОСОБА_4 , та сержант ОСОБА_9 . Молодший сержант ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння спав на ліжку справа від входу. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_4 , стали пред`являти ОСОБА_10 надумані претензії з приводу неналежного несення обов`язків військової служби, а саме те, що він «доносив» командуванню батальйону стосовно військовослужбовців військової частини п/п НОМЕР_1 , які без відповідного дозволу, самовільно відлучались до м. Дружківки, використовуючи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.
		Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, в групі осіб з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинуваченим ОСОБА_5 , тобто усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, порушуючи встановлений порядок здійснення військовими командирами (начальниками) своїх функцій та вимоги ст. ст. 4, 11, 28-32, 49, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, з метою провчити солдата ОСОБА_7 та бажаючи продемонструвати свою силу, застосували до нього фізичне насильство, що виявилось у завданні останньому обвинуваченим ОСОБА_4 удару кулаком правої руки по касці, одягненій на голову ОСОБА_7 . Потім особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, нанесла ОСОБА_7 кулаком правої руки зверху навідліг удар по касці, одягненій на голову. В цей час прокинувся обвинувачений ОСОБА_5 , і, діючи в групі осіб з обвинуваченим ОСОБА_4 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, наніс два удари долонями рук по обличчю ОСОБА_7 . Після чого особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, продовжуючи злочинну діяльність, діючи в групі осіб з обвинуваченими, зірвав з голови ОСОБА_7 каску, та тримаючи її в руці наніс не менш 5 ударів по голові потерпілому, від чого той на короткий час зомлів, а коли прийшов до тями і намагався встати, обвинувачені насильно утримували його. З другої спроби ОСОБА_7 вирвався, та вибігаючи, перечепився через поріг вагончику і впав на дорогу поряд приміщення КПП.
		Внаслідок злочинних дій обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні сильний фізичний біль, моральні страждання, та тілесні ушкодження у вигляді пігментованої плями на правому ліктьовому суглобі, які є слідом загоєння садна, струс головного мозку та забій м`яких тканин голови, що утворилися від контакту з тупими предметами, які згідно з висновком судово-медичного експерта №124 від 27.03.2017 року відносяться до тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5  свою провину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні визнали і повністю підтвердили обставини провадження, встановлені судом, не оспорюючи доказів щодо цих обставин, наданих органами досудового слідства, у вчиненому розкаялись. 
		Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій зазначено, що будь-яких претензій до обвинувачуваних у нього немає, моральна шкода йому відшкодована, просить суд розглянути кримінальне провадження за його відсутністю.
		На підставі ч. 3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно фактичних обставин справи, дослідженням тільки доказів, які характеризують особистість обвинувачених. Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинувачених, висновком судово-медичної експертизи та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинувачених. Їм було роз`яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини правопорушення.
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта за №124 від 27.03.2017 року, у ОСОБА_7 виявлені: пігментована пляма на правому ліктьовому суглобі, яка є слідом загоєння садна, струс головного мозку та забій м`яких тканин голови, що утворилися від контакту з тупими твердими предметами, і які потребують для одужання більше 6 але менше 21 дня і відносяться до тілесних ушкоджень, які потягнули за собою короткочасний розлад здоров`я.
		Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, вважає, що винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у пред`явленому обвинувачені доведена, і їх дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.4 ст.426-1 КК України, як перевищення влади та службових повноважень військовою службовою особою, що виразилось у застосуванні насильства щодо підлеглого в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
		При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, являється учасником АТО, має державні та відомчі нагороди, за місцем проходження служби характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, його стан здоров`я.
		В якості обставини, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_4 , добровільне відшкодування спричиненої шкоди.
		До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, являється учасником АТО, має державні та відомчі нагороди, за місцем проходження служби характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, його стан здоров`я.
		В якості обставини, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_5 , добровільне відшкодування спричиненої шкоди.
		До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вчинений злочин, суд також враховує загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості; відсутність тяжких наслідків від вчиненого обвинуваченими злочину; поведінку обвинувачених до та після вчинення злочину, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, в судовому засіданні усвідомлюючи свою провину, зробили для себе належні висновки та надали суду правдиві показання, що свідчить про їх щире каяття; відомості про особи обвинувачених та їх репутацію, те, що вони являються учасниками АТО, нагороджені державними та відомчими нагородами, за місцем проходження служби характеризуються виключно з позитивної сторони, не судимі, перебувають у шлюбі, мають постійне місце проживання, що свідчить про міцні соціальні зв`язки, а також стан здоров`я обвинувачених.
		Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5  вперше притягаються до кримінальної відповідальності, щиро покаялись та активно сприяли розкриттю злочину, являються учасниками АТО, нагороджені державними та відомчими нагородами, матеріальних претензій у зв`язку із вчиненим злочином у потерпілого до них немає. 
		Суд, вважаючи вказані обставини такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і з урахуванням особи винних приходить до висновку про можливість, згідно ч. 1 ст. 69 КК України, призначити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5  покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 426-1 КК України.
		З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин що пом`якшують покарання, даних про особу винних, які виключно позитивно характеризуються за місцем проходження служби, мають на утриманні неповнолітніх дітей, їх стан здоров`я, з урахуванням позиції потерпілого щодо покарання, суд вважає можливим обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням.
		На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених і попередження вчинення ними нових злочинів.
		Процесуальних витрат немає.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 368-371, 373-376 КПК України, суд 
		 
		 У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426-1 ч. 4 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбуття покарання звільнити, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_4 покласти такі обов`язки: повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації в орган пробації.
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426-1 ч. 4 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбуття покарання звільнити, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_5 покласти такі обов`язки: повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації в орган пробації.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. 
		На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді. 
		    Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...