Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 311/1845/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2017. Зареєстровано: 29.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2017.
Дата набрання законної сили: 28.09.2017
Результат оскарження 28.09.2017 Апеляційний суд Запорізької області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		311/1845/16-ц  
		2/311/142/2017 
		22.05.2017   
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		22 травня 2017 року                                                                  м. Василівка                 
		    Василівський районний суд Запорізької області 
		у складі:   головуючого                       судді   Носика М.А.
		при секретареві:                                                 Кудіновій В.І.
		за участю: позивача                                           ОСОБА_1
		                 представників відповідача              ОСОБА_2, ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (надалі  ПАТ «Запоріжжяобленерго») про стягнення заробітної плати за роботу у надурочний час, святкові і неробочі дні та стягнення моральної шкоди, суд,
		    
		                                       В С Т А Н О В И В :
		У червні 2016 року до Василівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення заробітної плати за роботу у надурочний час, святкові і неробочі дні та стягнення моральної шкоди. У позовній заяві зазначено, що у період з 07 червня 1994 року по 06 травня 2016 року ОСОБА_1 працював черговим підстанції «Мала Білозерка» Василівського РЕМ, яке є структурним підрозділом ВАТ «Запоріжжяобленерго», нове найменування якого ПАТ «Запоріжжяобленерго». За час роботи відповідач систематично порушував трудові права позивача щодо отримання заробленої платні за виконання обов'язків чергового підстанції в повному обсязі, як того вимагає трудове законодавство України. Фактичний графік роботи позивача був встановлений 24 години (за мінусом однієї години на обід), через добу, а не так як було визначено графіками чергування, які були затверджені начальником Василівского РЕМ. Є факти, що вказують на роботу ОСОБА_1 в надурочний час, оплата за який не була нарахована та виплачена. Постільки добові чергування ОСОБА_1 припадали на святкові та вихідні дні, то оплата роботи в ці дні не була нарахована та не виплачена. Розрахунок не донарахованої та не виплаченої заробітної плати за роботу у надурочний час, святкові і неробочі дні зроблено за період з січня 2013 року по квітень 2016 року. Загальна сума не донарахованої та не виплаченої заробітної плати за надурочний час і роботу у святкові та вихідні дні складає - 128126 грн. 98 коп., яка підлягає стягненню з відповідача. Окрім цього, відповідачем спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному. На протязі всього часу роботи, відповідач грубо порушував конституційне право позивача на отримання заробітної плати в повному об'ємі, що передбачено ст. 43 Конституції України та трудовим законодавством України. Крім цього, в останні роки праці, ОСОБА_1 половину свого життя проводив на роботі і був позбавлений права на відпочинок. При цьому, належну грошову компенсацію своєї праці в надурочний час та працю у вихідні та святкові дні він не отримував. Більш того, під час добових чергування він переносив незручності, які потім були наслідком поганого самопочуття. В зв'язку з працею на протязі кількох років за графіком (доба праці - на добу відпочинку), позивач втратив спокійний сон, оскільки за таким графіком роботи організм здорової людини не встигає відновитись. На даний час ОСОБА_1 страждає на безсоння і при цьому духовно та фізично страждає. Розмір компенсації моральної шкоди позивач оцінює в 50 000 гривень і вважає, що саме така сума може компенсувати моральну шкоду та витрачена на його психологічне лікування.
		Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на його користь оплату за роботу у надурочний час, у святкові та неробочі дні у розмірі - 128126 грн. 98 коп.; стягнути компенсацію за нанесену моральну шкоду у розмірі - 50 000 гривень та компенсацію витрат на правову допомогу у розмірі - 1500 гривень.
		Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просить задовольнити з підстав, що викладені у письмовій формі.
		Представники відповідача ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечують, вважають його необґрунтованим.
		 Свідок ОСОБА_4 суду показав, що працює сторожем на насосній станції. Знає ОСОБА_1, який чергував на підстанції Василівського РЕМ. Часто їздили додому разом. Графік роботи ОСОБА_1 йому невідомий, з роботи їздив зранку, чому позивач залишався вночі на роботі йому не відомо. Вже приблизно 4-5 місяців не їздять разом.
		Свідок ОСОБА_5 суду показав, що працює охоронцем в ПрАТ «ЗЗРК». З позивачем по справі товариші, живуть по сусідству. ОСОБА_1 більшу частину часу проводив на роботі, часто залишався там. Позивач працював на підстанції «Мала Білозерка», яке є структурним підрозділом ВАТ «Запоріжжяобленерго», черговим електриком. Це все йому відомо зі слів ОСОБА_1
		Свідок ОСОБА_6 суду показав, що працює монтером шляху на станції «Мала Білозерка» Укрзалізниці. ОСОБА_1 знає, він працював на підстанції Василівського РЕМ «Мала Білозерка», разом їздили на роботу. ОСОБА_1 заступав на чергування на добу, говорив, що чергувати потрібно більше. З роботи ОСОБА_1Л, повертався наступного дня. На роботу їздили о 07:00 год. з м. Дніпрорудне, назад додому ОСОБА_1 їхав в 09:30 год.
		Свідок ОСОБА_7 суду показав, що позивача по справі знає давно, близько 10 років. ОСОБА_7 раніше жив на станції «Мала Білозерка», бачив часто ОСОБА_1, він постійно був на робочому місці. ОСОБА_1 скаржився на графік роботи, бувало так, що ОСОБА_1 тиждень був на робочому місці. По якому графіку працював позивач йому не відомо, про те, що ОСОБА_1 залишався на ніч, йому відомо зі слів останнього.
		Свідок ОСОБА_8 суду показав, що працює черговим електромонтером на підстанції «Мала Білозерка» Василівського РЕМ. З позивачем по справі разом працювали, був змінником. З ОСОБА_1 працювали разом з жовтня 2009 року, вони міняли один одного. Чергування активне з 08:00 год. до 15:00 год., відлучатися не можна. З 15:00 год. до 00:00 год. та з 00:00 год. до 08:00 год. пасивне чергування, чергування на дому, можна знаходитись вдома, але постійно бути на звязку, прибувати у випадку аварії. Ніхто не примушував бути на роботі з 15:00 год. до 08:00 год. З 08:00 год. на зміну заступає наступний черговий. Переключення (аварії), були рідко. Після звільнення ОСОБА_1 він працює черговим електромонтером на підстанції «Мала Білозерка» один і повністю справляється з обовязками.
		Свідок ОСОБА_9 суду показала, що працює начальником СП Василівського РЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго». Позивача по справі знає, працювала з ним, на той час була головним інженером Василівського РЕМ. ОСОБА_1 працював на підстанції «Мала Білозерка». Було активне та пасивне чергування. Коли потрібно, виїжджала лінійна бригада. Коли черговий електромонтер викликається, то цей час оплачується. ОСОБА_1 при звільненні отримав всі виплати. На підприємстві все серйозно перевіряється, аудит проходить, ніколи не було порушень. Чергувати у нічний час не було необхідності, необхідності негайного усунення аварій на підстанції «Мала Білозерка» не було, постільки вказана підстанція має невисоку  3 групу кваліфікації. Графіки роботи розробляв головний інженер.
		Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, свідків, вивчивши письмові докази, суд вважає, що дана позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:
		Судом встановлено, що у період з 07 червня 1994 року по 06 травня 2016 року ОСОБА_1 працював електромонтером з обслуговування підстанції «Мала Білозерка» 3-ї групи кваліфікації Василівського РЕМ, яке є структурним підрозділом ПАТ «Запоріжжяобленерго».
		Звільнений 06 травня 2016 року наказом про звільнення №1339-к від 05 травня 2016 року за власним бажанням, у звязку з виходом на пенсію, ст.38 КупАП.
		У період з січня 2013 по квітень 2016 року ОСОБА_10 JI. працював на умовах режиму підсумованого обліку робочого часу відповідно до ст.61 КЗпП України.
		У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що його фактичний графік роботи був встановлений 24 години (за мінусом однієї години на обід), через добу, а не так як було визначено графіками чергування, які були затверджені начальником Василівского РЕМ. Тобто він працював в надурочний час, оплата за яку йому не була нарахована та виплачена.
		Позивач здійснив розрахунок суми не донарахованої та не виплаченої заробітної плати за надурочний час та роботу у святкові та вихідні дні, яка за період з січня 2013 року по квітень 2016 року складає 128126 грн. 98 коп.
		Однак вказані позивачем обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
		Відповідачем надано докази з яких вбачається, що відповідно до ст.61 КЗпП України, на підставі наказів ВАТ «Запоріжжяобленерго», після зміни найменування - ПАТ «Запоріжжяобленерго», від 25.09.2012 року № 658-од (зі змінами відповідно до наказу від 31.01.2013 року № 66-од), від 04.12.2013 року № 978-од, від 05.12.2014 року № 672-од, від 18.12.2015 року № 694-од (зі змінами відповідно до наказу від 29.01.2016 року № 51-од), електромонтеру з обслуговування підстанцій Василівського РЕМ ОСОБА_1JI. встановлено режим підсумовагого обліку робочого часу з обліковим періодом 1 рік.
		Згідно з п.6 «Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 року №138 (надалі - Методичні рекомендації) обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.
		Відповідно до п.5.2 Колективного договору ВАТ «Запоріжжяобленерго» на 2013 рік роботодавець зобов'язаний встановити підсумований облік робочого часу на окремих видах робіт, де за умовами роботи не може бути додержана встановлена щоденна або щотижнева тривалість робочого часу (для оперативного персоналу та персоналу сторожової охорони (іншому персоналу по необхідності) з наступною розробкою графіку виходу на роботу по ділянках, з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період (рік) не перевищувала нормального числа робочих годин. Ці графіки мають силу наказу.
		Згідно з п 4.4.1. Колективного договору ВАТ «Запоріжжяобленерго» на 2014-2016 роки, на підсумований облік робочого часу у Товаристві запроваджується наказом Генерального директор і за погодженням з Головою профспілкового комітету підприємства. Тривалість облікового періоду визначається вищезазначеними розпорядчими документами та дорівнює 1 (одному) року.
		Відповідно до п.10 Методичних рекомендацій, що кореспондується з ч.3 ст.106 КЗпП України, при підсумованому обліку робочого часу надурочним вважається та підлягає оплаті час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період.
		Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, згідно з Методичними рекомендаціями, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня.
		Норма тривалості робочого часу згідно з наказами ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 25.09.2012 року № 658-од., 31.01.2013 року №66-од, від 04.12.2013 року №978-од, від 25.11.2014 року №649-од, від 21.10.2015 року № 549-од (зі змінами відповідно до наказу від 17.03.2016 № 128-од), становить: за 2013 рік - 2002 год. на рік, за 2014 рік - 2002 год. на рік, за 2015 рік - 2003 год. на рік, за 2016 рік -2002 год.
		Згідно з табелями обліку робочого часу ОСОБА_1 відпрацьовано електромонтером з обслуговування підстанції Василівського РЕМ: за 2013 рік  1024.5 год., за 2014 рік - 1173 год., за 2015 рік - 1120 год., за 2016 рік- 301 год.
		Таким чином, протягом оскаржуваного періоду у ОСОБА_1 не було відпрацьованого надурочного часу (понад норму тривалості робочого часу за обліковий період).
		Відповідно до ст.69 КЗпП України на підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
		Відповідно до п.6, п.11 Методичних рекомендацій, у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві.
		Робота ОСОБА_1 у святкові і неробочі дні за графіками включена у норму робочого часу за обліковий період і оплачена йому ПАТ «Запоріжжяобленерго» за правилами ст.107 КЗпП України.
		Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Крім того, згідно до ст.94 КЗпП України, яка кореспондується з ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).
		За виконану роботу (протягом робочого часу) ОСОБА_1 виплачувалась основна заробітна плата. Під час чергування на дому позивач ніякої роботи, визначеної трудовим договором, не виконував, внутрішньому трудовому розпорядку ПАТ «Запоріжжяобленерго» не підпорядковувався.
		У разі виклику працівника на роботу під час чергування на дому для виконання аварійних і термінових робіт (проведення включень та переключень, ремонтні та аварійні роботи тощо) виконана ним робота оплачувалась ОСОБА_1 із розрахунку за кожну годину роботи як за 1 (одну) годину нормального робочого часу. А час чергування на дому, протягом якого позивач не виконував ніякої роботи, додатково компенсувався позивачу підприємством із розрахунку за кожну годину чергування як за чверть години нормального робочого часу (п.5.14.2 Колективного договору ВАТ «Запоріжжяобленерго» на 2013 рік).
		Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних доказів, які б свідчили, коли саме, в який день (дні), місяць (місяці), рік (роки), під час роботи в ПАТ «Запоріжжяобленерго», він залучався до виконання надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові та не робочі дні.
		Долучені до позовної заяви графіки чергування за 2013-2016 роки не є належним доказом, постільки складені не належним чином. Графіки роботи у Василівському РЕМ розробляв головний інженер. Надані позивачем графіки складені майстром, розділи заповнені у рукописній формі. Їх зміст не відповідає змісту табелів обліку робочого часу за досліджуваний період. Також свідок ОСОБА_8, який працював разом з ОСОБА_1 електромонтером на підстанції «Мала Білозірка», а після звільнення ОСОБА_1, працює один, суду пояснив, що після 15.00 год. та до 08.00 год., не було необхідності залишатися на робочому місці під час чергування, і таких вимог керівництва підприємства з цього приводу не було. 
		Розрахунок заборгованості за роботу у надурочний час, у святкові і неробочі дні, як пояснив ОСОБА_1, виконав його знайомий бухгалтер, який не є працівником ПАТ «Запоріжжяобленерго», за проханням ОСОБА_1 та за наданими ним вихідними даними.
		Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, не є працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго». Про режим та графік роботи на підприємстві їм відомо лише зі слів ОСОБА_1
		Крім того, за період роботи в ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_1 жодного разу не звертався ані до керівництва підприємства, ані до профспілкового комітету з приводу несплати йому за надурочні часи, роботу у вихідні, святкові та неробочі дні.
		Таким чином суд приходить до висновку, що ПАТ «Запоріжжяобленерго», як роботодавець, не порушувало законних трудових прав позивача, а тому відсутні підстави для задоволення його позовних вимог щодо стягнення заробітної плати за роботу у надурочний час, за роботу у святкові та неробочі дні.
		А також, оскільки заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50000 гривен є похідними від вимог про стягнення заробітної плати за надурочні роботи, за роботу у святкові та неробочі дні, то відповідно немає і підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди. Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог і у частині стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 грн.
		У звязку із відмовою у задоволенні позову суд не стягує з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката у сумі 1500 грн.
		Витрати по сплаті судового збору суд відносить на рахунок держави.
		Керуючись ст.ст.232,233,237-1 КЗпП України, ст.ст.10,60,88,209,212,215 ЦПК України, суд,
		В И Р І Ш И В :
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заробітної плати за роботу у надурочний час, святкові і неробочі дні та стягнення моральної шкоди - відмовити.
		Витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.
		Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. 
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя                                                М.А. Носик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...