Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/914/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2017. Зареєстровано: 30.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2017.
Дата набрання законної сили: 11.09.2017
Результат оскарження 11.09.2017 Апеляційний суд Київської області: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Україна
		БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		провадження № 2/361/1266/17, cправа № 361/914/17 
		11.05.2017
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		«11» травня 2017 року                                                                       м.Бровари Київської області
		Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
		головуючого - судді Василишина В.О.,
		при секретарі - Харченко Т.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: адвокатське обєднання «Кейс енд Партнерс Інтернешнл» про поділ спільного сумісного майна подружжя,
		в с т а н о в и в:
		У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «HYUNDAI», модель «GETZ», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами): КМНВТ51DP9U871102, обєм двигуна 1399 куб.см; визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га, кадастровий номер 3221284800:02:019:0099, що знаходиться на території Літківської сільської ради Броварського району Київської області для ведення індивідуального садівництва та право власності на частку в статутному капіталі адвокатського обєднання «Кейс енд Партнерс Інтернешнл», ідентифікаційний код 40098680 у розмірі  9900 грн. 00 коп. 
		В обґрунтування вимог зазначається, що у період з 21 липня 2007 року по 19 травня 
		2016 року позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. У 2010 році за спільні кошти ними придбано автомобіль марки «HYUNDAI», модель «GETZ», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами): КМНВТ51DP9U871102 вартістю 102000 грн. 00 коп. Відповідач користується вказаним транспортним засобом. У травні 2012 року на підставі державного акту ОСОБА_2 набула земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 3221284800:02:019:0099, що знаходиться на території Літківської сільської ради Броварського району Київської області, вартістю 50000 грн. 00 коп. У жовтні 2015 року позивач зареєстрував юридичну особу адвокатське обєднання «Кейс енд партнерс Інтернешнл», ідентифікаційний код 40098680 у розмірі  9900 грн. 00 коп. в якості статутного капіталу. Позивач вважає, що у результаті поділу майна подружжя земельна ділянка та частка у статутному капіталі повинні залишитися у нього як компенсація за частку у вартості автомобіля. З підстав поділу майна подружжя позивач змушений звернутися до суду.
		У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, направив заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій вказала про визнання позовних вимог.
		Судом до участі у даній справі в якості третьої особи залучено адвокатське обєднання «Кейс енд Партнерс Інтернешнл».
		Третя особа адвокатське обєднання «Кейс енд Партнерс Інтернешнл» у судове засідання свого представника не направила. 04 травня 2017 року надала заяву про розгляд справи без участі її представника, в якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 
		Дослідивши зібрані докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини. 
		З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що 21 липня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Соломянського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
		Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.
		Частиною першою статті 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
		Згідно з частиною першою статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
		Частинами першою та другою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
		З матеріалів справи вбачається, 14 квітня 2010 року ОСОБА_1 набув право власності на автомобіль марки «HYUNDAI», модель «GETZ», 2008 року випуску, реєстраційний номер 
		АА 5808 ІХ, номер шасі (кузова, рами): КМНВТ51DP9U871102, обєм двигуна 1399 куб.см, про що свідчить тимчасовий реєстраційний талон ДАП № 261888. 
		Вказаний транспортний засіб є обєктом права спільної сумісної власності.
		Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ 
		№ 489907, виданого 24 липня 2012 року ОСОБА_2 значиться власником земельної ділянки площею 0,1000 га для ведення індивідуального садівництва кадастровий номер 3221284800:02:019:0099, що знаходиться на території Літківської сільської ради Броварського району Київської області. 
		Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Законом України від 11 січня 2011 року № 2913-VI «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 08 лютого 2011 року, ст. 61 СК України доповнено ч. 5, якою передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. 
		Частина пята статті 61 СК в подальшому була виключена Законом України від 17 травня 2012 року, який набрав законної сили 13 червня 2012 року.
		Пунктом 18-2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
		Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
		Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
		Із державного акту вбачається, що підстава набуття права на землю є розпорядження Броварської районної державної адміністрації № 848 від 28 травня 2012 року, тобто фактично земельна ділянка набута ОСОБА_2 у результаті приватизації та не може бути предметом поділу майна подружжя. 
		Щодо визнання частки в статутному капіталі адвокатського обєднання «Кейс енд Партнерс Інтернешнл» у розмірі  9900 грн. 00 коп. обєктом спільного майна подружжя та його поділу у спосіб визначений позивачем, то суд приходить до наступного висновку. 
		Так, відповідно пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 
		21 грудня 2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Згідно із пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» відповідно до положень статей 57, 61 СК, ст. 52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.
		Виходячи зі змісту частин другої та третьої статті 61 СК України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.
		У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч статті 65 СК України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.
		Зазначене узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, відповідно до якої з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя. Право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, при цьому, лише в тому разі, коли спільні кошти всупереч статті 65 СК України були використані одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу.
		Згідно із частиною четвертою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Враховуючи наведені обставини, суд не приймає визнання відповідачем позову, так як це суперечить закону.
		Таким чином, враховуючи, що набутий сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства спірний автомобіль є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, суд дійшов висновку про його поділ між сторонами, виходячи з принципу рівності часток подружжя в спільному майні. Решта майна, а саме земельна ділянка та частка у статутному капіталі підприємства поділу не підлягає. 
		Оцінюючи у сукупності всі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог. 
		Керуючись статтями 212  215 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області, -
		в и р і ш и в:
		Позов  задовольнити частково. 
		Визнати автомобіль марки «HYUNDAI», модель «GETZ», тип «легковий хетчбек-в» (номер шасі (кузова, рами): КМНВТ51DP9U871102, 2008 року випуску), реєстраційний номер НОМЕР_1, спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, й ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		Визначити частки в автомобілі марки «HYUNDAI», модель «GETZ», тип «легковий хетчбек-в» (номер шасі (кузова, рами): КМНВТ51DP9U871102, 2008 року випуску), реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 в розмірі  1/2 частини й ОСОБА_2  1/2 частини цього рухомого майна.
		Із визначенням часток в автомобілі марки «HYUNDAI», модель «GETZ», тип «легковий хетчбек-в» (номер шасі (кузова, рами): КМНВТ51DP9U871102, 2008 року випуску), реєстраційний номер НОМЕР_1, цей транспортний засіб належать ОСОБА_1 й ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.
		У задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                            В.О.Василишин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...