Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1306/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду; будівельного.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2017. Зареєстровано: 31.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2017.
Дата набрання законної сили: 02.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" травня 2017 р.Справа № 922/1306/17
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Хотенця П.В.       
		при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПП ГРУПП", м. Харків     до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем", м. Харків   про  стягнення 116192251,01 грн. за участю представників сторін:
		позивача - ОСОБА_1, дов. від 31.03.2017 року 
		відповідача - ОСОБА_2, директор 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 116192251,01 грн., з яких 19982465,74 грн. сума за основним зобов*язанням, 1451440,73 грн. пеня, 94602833,06 грн. штраф та 155511,51 грн. три відсотки річних.
		Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору генерального підряду на капітальне будівництво № 01-11-16 від 01 листопада 2016 року щодо несвоєчасного фінансування будівництва та оплати вартості виконаних poбiт.
		Представник позивача у судовому засіданні та у наданих клопотаннях просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази та документи.
		Суд, задовольняє клопотання позивача, долучає до матеріалів справи надані додаткові докази та документи та переходить до розгляду справи по суті.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
		Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.
		 
		 
		01 листопада 2016 року укладено договір Генерального підряду на капітальне будівництво №01-11-16 (далі за текстом - Договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПП ГРУПП" (позивачем, генеральним підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" (відповідачем, замовником).
		Відповідно до пункту 1.1. Договору позивач зобовязався за завданням відповідача виконати роботи та здати відповідачу у встановлений договором строк обєкт будівництва, а саме Житловий будинок між вул. Шатилівською та центральною алеєю парка по вул. Культури у м. Харкові, а відповідач зобовязався прийняти обєкт будівництва та оплатити його.
		Згідно Договору, обєкт будівництва - Житловий будинок між вул. Шатилівською та центральною алеєю парка по вул. Культури у м. Харкові (далі за текстом  обєкт, обєкт будівництва).
		Відповідно до пункту 2.1. Договору, обєкт повинен бути введений у експлуатацію не пізніше 2019 року.
		Згідно пункту 1.2. Договору замовник зобов'язався надати генеральному підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти зданий в експлуатацію об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених договором та додатками до нього.
		Пунктом 3.3.2. Договору визначено, що генеральний підрядник зобовязався виконати з використанням власних та залученням сторонніх ресурсів і за власні кошти, зі свого матеріалу, якісно та у встановлений цим договором термін та передбачені цим договором роботи із будівництва обєкту відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та здати обєкт в експлуатацію у встановлений пунктом 2.1. цього договору термін.
		Відповідно до пункту 12.1. Договору, загальна сума цього договору складається з витрат генерального підрядника на придбання матеріальних ресурсів, виготовлення та погодження проектної документації та обладнання для виконання робіт, передбачених цим договором та вартості робіт, що виконуються генеральним підрядником, на підставі динамічної договірної ціни (визначено ДСТУ  Б Д.1.1-1:2013), зазначеної у додатку №1 до договору.
		Згідно пункту 12.2. Договору, фінансування робіт та матеріалів здійснюється згідно графіку фінансування, що є невідємною частиною цього договору (Додаток № 1). Порядок та розміри фінансування робіт може буде змінено за погодженням сторін, шляхом підписання додаткового договору та відкоригованим графіком фінансування.
		Відповідно до пункту 12.3. Договору, визначено порядок фінансування робіт. 
		Згідно пункту 12.3.1. Договору, замовник здійснює перший авансовий платіж, що передбачений графіком фінансування. 
		Відповідно до пункту 12.3.2. Договору, для отримання фінансування генеральний підрядник подає заявку на авансову оплату відповідно до графіку фінансування  з розрахунку обсягу робіт, запланованих в календарному графіку виконання робіт, із зазначенням конкретного переліку робіт та сум по кожному виду робіт.
		Згідно пункту 12.3.3. Договору, у випадку прострочення замовником оплати проміжного авансового платежу, генеральний підрядник має право продовжити строк виконання робіт на відповідну кількість днів прострочення виконання замовником своїх зобовязань з оплати проміжного авансового платежу, якщо затримка виплати авансу не повязана із винними діями (бездіяльністю) генерального підрядника.
		Відповідно до пункту 12.7. Договору, замовник зобовязався, протягом 5-х банківських днів, з дати отримання рахунків на сплату коштів, у разі коли суми відповідають графіку фінансування, та не суперечать умовам цього договору,  здійснює оплату коштів згідно рахунків. У разі не здійснення оплати у 5-денний термін, генеральний підрядник надає замовнику новий рахунок для сплати.
		 
		 
		Таким чином, згідно умов Договору, сторонами узгоджено поетапне фінансування будівництва замовником.
		Судом встановлено, що виконання умов Договору генерального підряду на капітальне будівництво № 01-11-16 від 01 листопада 2016 року, позивачем виконано роботи на загальну суму 19982465,74 грн. Вказане підтверджується щомісячними актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), які знаходяться в матеріалах справи. Форми КБ-2в та КБ3 підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень.
		На суму виконаних робіт позивачем були виставлені рахунки відповідачу, які містяться в матеріалах справи.
		Проте, як вбачається з матеріалів справи, замовник не забезпечив своєчасного фінансування будівництва та не сплатив вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених договором та додатками до нього, у звязку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих робіт у сумі 19982465,74 грн.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово звертався з вимогами до відповідача щодо сплати суми заборгованості, а саме: лист-вимога №1 на суму 647593,27 грн., лист-вимога №2 на суму 2727097,74 грн., лист-вимога №3 на суму 565436,04 грн., лист-вимога №4 на суму 1740401,69 грн., лист-вимога №5 на суму 2068647,28 грн., лист-вимога №6 на суму 3148008,62 грн., лист-вимога №7 на суму 327308,28 грн., лист-вимога №8 на суму 1938644,53 грн., лист-вимога №9 на суму 449875,51 грн., лист-вимога №10 на суму 493802,27 грн., лист-вимога №11 на суму 857355,48 грн., лист-вимога №12 на суму 1721938,85 грн., лист-вимога №13 на суму 431682,34 грн., лист-вимога №14 на суму 1516852,34 грн., лист-вимога №15 на суму 1347821,50 грн.
		Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 07 березня 2017 року на адресу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" позивачем була направлена претензія № 2 про сплату заборгованості за договором генерального підряду на капітальне будівництво № 01-11-16 від 01 листопада 2016 року.
		03 квітня 2017 року відповідач надав відповідь на претензію, в якій зазначив, що заборгованість Товариством з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" визнана, проте у звязку із скрутним фінансовим становищем та відсутністю коштів на рахунках відповідача не має змоги виконати умови за договором генерального підряду на капітальне будівництво № 01-11-16 від 01 листопада 2016 року.
		Згідно статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		За свою юридичною природою, укладений між сторонами договір є господарським договором у сфері підряду.
		 
		 
		Згідно частини 1 статті 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
		Відповідно до частини 2 статті 317 Господарського кодексу України, для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Частиною 3 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
		Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, обємів і вартості, та виникнення обовязку у відповідача щодо їх сплати.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані. А відповідачем прийняті роботи всього на суму 19982465,74 грн., про що свідчать зазначені вище акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 19982465,74 грн., хоча строк виконання обовязку оплати вже настав.
		На підставі вказаного, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу по оплаті виконаних позивачем будівельних робіт у розмірі 19982465,74 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідачем доказів на спростування зазначеного не надано.
		Також позивачем до стягнення з відповідача заявлено три відсотки річних у розмірі 155511,51 грн. за період з 10 листопада 2016 року по 06 квітня 2017 року.
		Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Правовий аналіз зазначеної статті вказує на те що, наслідками прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді трьох відсотків річних не є санкція а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежного від сплати ним неустойки (пені) за порушення основного зобовязання.
		Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім трьох відсотків річних, дійшов висновку, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, атому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних у розмірі 155511,51 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
		Стосовно заявленої до стягнення пені у розмірі 1451440,73 грн. та штрафу у розмірі 94602833,06 грн., суд зазначає наступне.
		Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
		Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Згідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
		Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Згідно статті 886 Цивільного кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
		Відповідно до пункту 15.10. Договору, за порушення замовником передбачених цим договором строків розрахунків замовник сплачує генеральному підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.
		Згідно пункту 15.11. Договору, замовник зобовязаний вчасно та в повному обсязі відшкодовувати генеральному підряднику витрати понесені ним у звязку з виконанням умов цього договору та  сплачувати послуги генерального підрядника.
		Відповідно до пункту 15.12. Договору, за порушення замовником передбачених цим договором строків розрахунків замовник сплачує генеральному підряднику штраф у розмірі 5 % (пять відсотків) від суми боргу  за кожен день прострочення.
		З наявного в матеріалах справи розрахунку пені та штрафу вбачається, що позивачем розрахунок пені та штрафу здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства та умов договору, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1451440,73 грн. та штрафу у розмірі 94602833,06 грн.
		Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвокати та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову  на відповідача; при відмові від позову - на позивача; при частковому задоволенні позову  на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 173, 174, 179, 216, 217, 230, 232, 317 Господарського кодексу України, статтями 6, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 837, 886 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 14, розрахунковий рахунок 26005000141621 в АТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 35856596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПП ГРУПП" (61000, м. Харків, вул. Клочківська, 193, розрахунковий рахунок 26001052206513 в ПАТ "Приватбанк", м. Харків, МФО 305299, код ЄДРПОУ 40122943) заборгованості у розмірі 116192251,01 грн., з яких 19982465,74 грн. сума за основним зобов*язанням, 1451440,73 грн. пеня, 94602833,06 грн. штраф, 155511,51 грн. три відсотки річних та 1600,00 грн. судового збору.
		 
		 
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 14, розрахунковий рахунок 26005000141621 в АТ Укрексімбанк, м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 35856596) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача  Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) 238400,00 грн. судового збору.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено 22.05.2017 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...