Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/8084/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення права на інформацію та права на звернення.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2017. Зареєстровано: 01.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2017.
Дата набрання законної сили: 12.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                              
		Справа № 200/8084/17
		Провадження № 3/200/2089/17
		         
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		30 травня 2017 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Татарчук Л.О., за участю захисника - адвоката ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Регіонального представництва Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області, стосовно: 
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої на посаді директора Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради,
		про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 травня 2017 року, 11.01.2017 року потерпілий ОСОБА_3 на електронну адресу Дніпровської міської ради направив запит, в якому просив надати штатний розпис КП «Жилсервіс-2». 
		Листом від 18.01.2017 року №3/5-242 за підписом директора департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради ОСОБА_4, заявнику було проінформовано, що міська рада не є розпорядником запитуваної інформації.
		При ньому, потерпілому було надано відповідь на запит КП «Жилсервіс-2» листом від 17.01.2017 р. № 191 за підписом директора КП «Жилсервіс-2» ОСОБА_2, якою йому було відмовлено у наданні запитуваної інформації, оскільки така інформація не стосується використання бюджетних коштів, розпорядником якої може бути підприємство в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		Відповідно до статті 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім     випадків, встановлених     законом.
		Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (пункт 1 та 6 частини першої статті 3 Закону).
		Статтею 13 Закону визначено перелік розпорядників публічної інформації, на яких поширюються норми Закону. При цьому, кожний визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації є розпорядником лише щодо певного виду інформації.
		Так, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів (пункт 2 частини першої статті 13 Закону).
		Крім того, до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють, зокрема, інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) (пункт 4 частини другої статті 13 Закону).
		Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП «Жилсервіс-2», код ЄДРПОУ 32350310, є комунальним підприємством, що засноване Дніпровською міською радою.
		Таким чином, в розумінні Закону КП «Жилсервіс-2» може бути розпорядником інформації щодо використання бюджетних коштів, а також інформації, шо становить суспільний інтерес.
		Так, в юридичній термінології поняття «штатний розпис» визначено в наказі Головного управління державної служби України «Про затвердження нової редакції Порядку підготовки організаційних документів в Головному управлінні державної служби України та його територіальних органах» від 27 жовтня 2006 року № 356. Згідно вищезазначеного наказу, штатний розпис це перелік посад в установі (організації) із зазначенням їх кількості і розмірів посадових окладів. Аналогічне визначення надається в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07, де зазначено, що штатний розпис містить назву посад, чисельність працівників і оклади по кожній посаді.
		Частиною п'ятою статті 6 Закону передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
		Відповідно до частини третьої статті 8 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) передбачено, що господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.
		Частиною першою статті 63 ГКУ передбачено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, як зокрема, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
		Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (частина четверта статті 63 ГКУ).
		Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (частина перша статті 78 ГКУ).
		Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і викопує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (частина друга етапі 78 ГКУ).
		Відповідно до частини третьої статті 78 ГКУ майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
		Відповідно до частини першої стаття 140 ГКУ джерелами формування майна суб'єктів господарювання є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів та інше.
		З аналізу вищезазначених норм законодавства України вбачається, що все майно, яким володіє комунальне підприємство, в тому числі доходи від реалізації послуг, є комунальним майном, тобто власністю відповідної територіальної громади.
		Таким чином, доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, не може бути обмежено відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Крім того, 14.10.2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про засади державної антикоругщійної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки». В Стратегії вказується про те, що ефективний доступ до інформації, якою володіють органи публічної влади, інші суб'єкти, є важливою передумовою для запобігання корупції, виявлення та припинення корупційних діянь. Особливе значення має інформація, яка становить суспільний інтерес, а саме - відомості про використання бюджетних коштів, розпорядження державним або комунальним майном, особисті доходи, майно, видатки та зобов'язання фінансового характеру публічних службовців. Доступ до інформації є необхідним інструментом для проведення журналістських розслідувань, стимулювання громадянської активності в антикорупційній сфері (підрозділ «доступ до інформації» Розділу 3. «Запобігання корупції»).
		Зокрема, штатний розпис та документи про затвердження організаційної структури підприємства відображає кількість структурних підрозділів та їх підпорядкованість, кількість штатних посад, посадові оклади, загальний фонд оплати праці.
		Оскільки підприємство є державним, а оплата заробітної плати здійснюється за рахунок державного майна, суспільний інтерес до його організаційної структури та штатного розкладу підвищується.
		Таким чином, запитувана заявником інформація є публічною, а державне підприємство є її розпорядником. Відтак, запитувана інформація повинна надаватись підприємством в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
		Відповідно до пункту 6 статті 14 Закону розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		При цьому, статтею 22 Закону визначено вичерпний перелік підстав для відмови у надання інформації. Зокрема, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 нього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
		КП «Жилсервіс-2» наявність запитуваної інформації (штатного розпису) не заперечувалась. Однак, листом від 17.01.2017 року № 191 за підписом директора КП «Жилсервіс-2» ОСОБА_2 потерпілому копії штатного розпису підприємства надано не було.
		В діях директором КП «Жилсервіс-2» ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 2123 КУпАП, у зв'язку з порушенням пункту 6 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме не надання інформації.
		В суд ОСОБА_2 не зявилася, надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутність й закрити провадження за ч.2 ст.212-3 КУпАП, у звязку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП. 
		Захисник  - адвокат ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212-3 КУпАП на підставі ч.2 ст.38 КУпАП.
		Потерпілий ОСОБА_3 до суду не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. 
		Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП, що виразилося у не наданні інформації, доведена повністю та підтверджується:
		-протоколом про адміністративне правопорушення від 11 травня 2017 року (а.с.1-11);
		-копією запиту ОСОБА_3 від 11.01.2017 року ( а.с.13).;
		-копією відповіді директора департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 18.01.2017 року, адресованої ОСОБА_5 ( а.с.15);
		-копією відповіді директора КП «Жилсервіс-2» від 17.01.2017 року ( а.с.17);
		-копією заяви ОСОБА_3 від 07.02.2017 року ( а.с.19);
		-копією наказу КП «Жилсервіс-2»Дніпровської міської ради від 01.03.2017 року щодо призначення директором ОСОБА_2 ( а.с.23);
		-копією трудового контракту з ОСОБА_2 та додаткової угоди ( а.с.25-33).   
		Таким чином, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП України.
		Однак, відповідно до ч.2ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенніне пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
		Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 було вчинено правопорушення  17.01.2017 року, що є датою надання відповіді на запит ОСОБА_3, тобто строк накладення адміністративного стягнення закінчився 17.04.2017 року.
		Відповідно дост.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст.38 КУпАП.
		Вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ст.ст.38,247 КУпАП, доходжу висновку, що адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212-3 КУпАПнеобхідно закрити, у звязку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст.38 КУпАП.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.38, 247, 283, 284 КУпАП, -
		П О С Т А Н О В И Л А:
		ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП. 
		Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП, у звязку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП - закрити.
		Постанова судді може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		Суддя                                     Л.О.Татарчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...