Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/3025/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2017. Зареєстровано: 01.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2017.
Дата набрання законної сили: 23.05.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 11-кп/793/46/17 Справа № 712/3025/13-к Категорія: ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1   Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
		головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2  ОСОБА_3 , ОСОБА_4  ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6 , 
		обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 липня 2016 року, яким 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Самбір Львівської області, громадянин України, проживає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		виправданий за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України в зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих кримінальних правопорушень; 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , раніше не судимий, 
		виправданий за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України в зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих кримінальних правопорушень; 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженка м. Виноградів Закарпатської області, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима, 
		виправдана за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України в зв`язку з відсутністю в її діях складу інкримінованих кримінальних правопорушень.,
		Запобіжний захід ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вигляді особистого зобов`язання  скасовано.
		в с т а н о в и л а :
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_7 , працюючи у відповідності до наказу № 21-К від 15.12.2010 року директором ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , в приміщенні за адресою фактичного розташування : АДРЕСА_5 , будучи службовою особою суб`єкта господарської діяльності з державною формою власності, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, діючи умисно за попередньою змовою за допомогою пособників: директора ТОВ «НПО «Екопром» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в період червня  листопада 2011 року, виготовляючи завідомо неправдиві документи, вчинив розтрату державних коштів в сумі 1 855 тис. грн., що у 3 942 рази перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинив розтрату державних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення.
		ОСОБА_9 , працюючи відповідно до наказу від 04.05.2011 № 1 головним бухгалтером фізичної особи - підприємця ОСОБА_12 (і.н. НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 ), тобто будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, усвідомлюючи протиправність своїх дій, отримала в період 22.09.2011 по 11.11.2011 року, внаслідок пособництва директору ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» ОСОБА_7 у вчиненні розтрати державних коштів, на підконтрольний їй розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_12 , відкритий в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) кошти в загальній сумі 1 815 тис. грн. з розрахункового рахунку ТОВ «НПО «Екопром» № НОМЕР_3 , відкритого у ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767).
		В подальшому, ОСОБА_9 , діючи умисно з метою маскування незаконного походження вказаних коштів, вчинила фінансові операції щодо їх перерахування з підконтрольного їй рахунку ФОП ОСОБА_12 № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), на підконтрольні їй рахунки ФОП ОСОБА_13 № НОМЕР_4 та ФОП ОСОБА_14 № НОМЕР_5 відкриті в установі ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767)
		 
		Вказані дії обвинувачених органами досудового розслідування кваліфіковані :
		ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 366 КК України як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та їх видача, вчинені за попередньою змовою групою осіб;
		ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України як пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 366 КК України як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та їх видача, вчинені за попередньою змовою групою осіб;
		ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України як пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб; за ч. 1 ст. 366 КК України як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих документів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 209 КК України як вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
		 
		Суд першої інстанції виніс щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виправдувальний вирок, мотивуючи тим, що дані досудового розслідування не підтверджують оголошеної підозри обвинуваченим, оскільки допитані в ході судового розгляду свідки не підтвердили, що в вересні листопаді 2011 року роботи по розширенню торфодільниці Ірдинь-1 (2-гі горизонти) на площі 264 га виконані власною технікою та працівниками ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» та вчинена розтрата бюджетних коштів в сумі 1855000грн. Також в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненої в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб та пособництва у вчинені злочинів, складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та їх видачу, які спричинили тяжкі наслідки, вчинених за попередньою змовою групою осіб, вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні порушує питання про скасування вироку через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та через неповноту судового розгляду, просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання: 
		- за ч. 5 ст. 191 КК України  9 років 6 місяців позбавлення з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки з конфіскацією майна; 
		- за. ч. 1 ст. 366 КК України  штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки;
		На підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки з конфіскацією майна.
		ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання:
		- за 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України  9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки з конфіскацією майна; 
		- за. ч. 1 ст. 366 КК України  штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки;
		На підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки з конфіскацією майна.
		ОСОБА_9 визнати винною за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання: 
		- за 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України  9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки з конфіскацією майна; 
		- за ч. 1 ст. 209 КК України  5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 2 роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом;
		- за. ч. 1 ст. 366 КК України  штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки;
		На підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_9 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_9 покарання 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки з конфіскацією майна, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом.
		Судові витрати на залучення експертів покласти на обвинувачених та стягнути у рівних частинах. Задовольнити позовні вимоги прокурора про стягнення із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь Міністерства енергетики та вугільної промисловості України завдані збитки в сумі 1 855 000 грн. в рівних долях. Вирішити долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.
		 
		Вважає, що суд розглядаючи справу по суті однобічно та упереджено підійшов до доказів на яких ґрунтується обвинувачення, і побудував свій висновок про відсутність в діях обвинувачених складу без належного аналізу доказів обвинувачення, які наявні в матеріалах кримінальної справи і були подані стороною під час судового слідства.
		Прокурор просив дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, повторно допитати обвинувачених, свідків, дослідити письмові докази у кримінальному провадженні.
		В поданих на апеляційну скаргу прокурора запереченнях адвокат ОСОБА_11 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції  без змін.
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити; думку обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та їх захисників - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, провівши повне дослідження доказів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Виходячи зі змісту положень ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Вказані вимоги закону Соснівським районним судом м. Черкаси при постановленні вироку щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконані в повному обсязі.
		Відповідно до вимог ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.
		 Згідно ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора, а у встановлених законом випадках на потерпілого.
		У відповідності до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, суд повинні оцінити докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ при цьому не має наперед встановленої сили.
		За п.1 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначається - формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; та положення закону, якими керувався суд.
		 Дотримуючись вказаних вимог закону, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив докази, якими орган досудового розслідування обґрунтовував винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України, і дав їм належну правову оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки не доведено, що в їх діях є склад кримінальних правопорушень, в яких вони обвинувачуються. 
		Колегія суддів вважає, що вирок районного суду відповідає вимогам ст.374 КПК України, оскільки в його основу покладено належні й допустимі докази, досліджені в судовому засіданні, у тому числі ті, які вказує в апеляційній скарзі прокурор, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності.
		 Обвинувачений ОСОБА_7 , як в суді першої, так і апеляційної інстанції , винуватим себе за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України не визнав та пояснив, що він був директором ДП «Черкаситорф». З метою введення в експлуатацію нової дільниці, у відповідності до законодавства було проведено тендер на виконання робіт по розширенню торфодільниці «Ірдинь-1» другі горизонти. У тендері брали участь декілька учасників, переможцем стало ТОВ «НПО «Екопром», так як запропонувало нижчу ціну за виконання робіт, та раніше неодноразово виконувало ряд робіт для ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф». Вказаний тендер не був визнаний таким, що є недійсним. На виконання умов тендеру 12.09.2011 року з ТОВ «НПО «Екопром» було укладено догорів № 20 про виконання робіт. На відповідні роботи було розроблена проектно-кошторисна документація. На балансі ДП «Черкаситорф» техніки не було, роботи виконувались ТОВ «НПО «Екопром», Принько забезпечував виконання робіт по очистці каналів, техніка залучалась і заправлялась Приньком та ТОВ «НПО «Екопром». Жодних робіт на торфодільниці «Ірдинь-1» другі горизонти до проведення тендеру не проводилось. Техніку, яку використовувало ТОВ «НПО «Екопром» обслуговували не штатні працівники ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф». Такі громадяни як ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , що працювали на екскаваторах не були працівниками ДП «Черкаситорф», зарплату на підприємстві не отримували. Виконання робіт ТОВ «НПО «Екопром» контролювалося ним, іншими працівниками підприємства та керівником ТОВ «НПО «Екопром» ОСОБА_8 . До моменту притягнення до кримінальної відповідальності з ОСОБА_9 знайомий не був.
		Як в суді першої інстанції так і в ході апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_8 винуватим себе не визнав та на підставі ст.. 63 Конституції України від дачі показів відмовився.
		Обвинувачена ОСОБА_9 , як в суді першої, так і апеляційної інстанції, винуватою себе за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України не визнала та пояснила, що в вересні-листопаді 2011 року діючи згідно наказу від імені ФОП ОСОБА_12 надала послуги для ТОВ «НПО «Екопром» по розширенню торфодільниці «Ірдинь-1» другі горизонти з залученням спецтехніки від інших фізичних чи юридичних осіб, про що складалися акти приймання виконаних робіт, які підписувалися нею та керівником ТОВ «НПО «Екопром» ОСОБА_8 . 
		До моменту притягнення до кримінальної відповідальності з директором ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» ОСОБА_7 знайома не була. Кошти, які надходили на рахунки ФОП ОСОБА_12 від ТОВ «НПО «Екопром» за виконані роботи вважала комерційними, а не бюджетними.
		 Вказані показання обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 не були спростовані, а навпаки - підтверджені матеріалами кримінального провадження, які були досліджені судом першої інстанції , та показаннями свідків, які були безпосередньо допитані в суді першої інстанції, та повторно за клопотанням прокурора  судом апеляційної інстанції. 
		 Докази, зазначені в апеляційній скарзі прокурора, підтверджують факт виконання робіт по розширенню торфодільниці «Ірдинь-1» (2-гі горизонти) та те, що ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» власною технікою та штатними працівниками не виконувало ці роботи, документально підтверджено що роботи виконано ТОВ НПО «Екопром» та ФОП ОСОБА_12 по ланцюгу.
		 На підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 органами досудового слідства не було надано жодного беззаперечного доказу їх винуватості у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
		Допитані, як суді першої так і апеляційної інстанції свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_30 , ОСОБА_13 не надали будь-яких свідчень та не підтвердили те, що роботи по розширенню торфодільниці «Ірдинь-1» (2-гі горизонти) в вересні-листопаді 2011 року виконані не були, чи були виконані власною технікою чи працівниками ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» та вчинення розтрати бюджетних коштів в сумі 1 855 000,00 грн.
		Досліджені в ході судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанції матеріали провадження , а саме:
		- документи про проведення та результати відкритих торгів на проведення робіт по розширенню торфодільниці «Ірдинь-1» (2-гі горизонти) ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» загальною площею 264 га, з ціною конкурсних торгів в сумі 1 855 000,00 грн., де переможцем визначено ТОВ «НПО «Екопром», акти виконаних робіт ( зокрема Протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів від 23.08.2011 року, Звіт про результати проведення процедури відкритих торгів затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів 15.09.2011 року, Протокол про розкриття пропозицій конкурсних торгів, витяг з Вісника Державних закупівель № 109/5 (555/5) від 12.09.2011 року, витяг з Вісника Державних закупівель № 101/1 (547/1) від 24.08.2011 року, Оголошення про результати проведення процедури закупівлі )  є неналежними доказами вини обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки результати торгів, у відповідності до чинного законодавства України, не були оспорені ні прокуратурою області, ні ДП «Київторф», ні Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, яким виділялися кошти на проведення відповідних робіт, не визнані такими що не відбулися, чи відбулися з порушеннями.
		- наказ ФОП ОСОБА_12 від 04.05.2011 року № 1 (т. 35 а.с. 9), у відповідності до якого ОСОБА_9 веде бухгалтерський та податковий облік по господарській діяльності ФОП ОСОБА_12 та може здійснювати від його імені господарську діяльність, жодним чином не свідчить про розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненої в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб та пособництва у вчинені злочинів, складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та їх видачу, які спричинили тяжкі наслідки, вчинених за попередньою змовою групою осіб, вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
		- документи щодо обслуговування та руху коштів по рахункам: ТОВ «НПО «Екопром» у ПАТ «ВТБ Банк»; ФОП ОСОБА_14 у ПАТ «ВТБ Банк»; ФОП ОСОБА_13 у ПАТ «ВТБ Банк»; ФОП ОСОБА_12 у АТ «УкрСиббанк»; ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» у ГУ ДКСУ в Черкаській області, свідчать про безготівкові розрахункові операції ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» з ТОВ «НПО «Екопром» та іншими суб`єктами господарювання, ТОВ «НПО «Екопром» з ФОП ОСОБА_12 та іншими суб`єктами, однак не свідчать про вчиненні інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень.
		- акти виконаних робіт між ОСОБА_12 та ТОВ «НПО «Екопром»- підтверджують факт виконання цих робіт.
		З врахування вище наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки сторони обвинувачення про: розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та їх видача, вчинених за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 ; пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та їх видача, вчинені за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_8 ; пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, складання та видача службовою особою завідомо неправдивих документів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів ОСОБА_9 , - не ґрунтуються на об`єктивних доказах по справі, та з ними не узгоджується.
		 
		 
		Доводи прокурора про те, що, виправдувальний вирок суду першої інстанції побудовано без належного аналізу доказів обвинувачення, які наявні в матеріалах справи є необгрунтованими, оскільки судом першої інстанції були належним чином досліджені в повному обсязі докази, надані стороною обвинувачення, яким дана відповідна правова оцінка в їх сукупності, з якою погоджується і колегія суддів апеляційного суду. 
		Посилання прокурора на перекручення показань свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_31 , ОСОБА_16 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 є безпідставними, так як їх показання викладені стосовно фактів, які вони сприймали особисто і вони не містять даних, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 інкримінованих їм злочинів. 
		Доводи прокурора, щодо неврахування судом першої інстанції документів вилучених в ході обшуку в автомобілі «Тойота Венза» є небезпідставними, оскільки у вироку зазначено, що первинні бухгалтерські документи ФОП ОСОБА_34 та ОСОБА_13 , вилучені при обшуку у автомобілі «Тойота Венза»,на думку суду не мають жодного відношення до даного кримінального провадження за винятком актів виконаних робіт між ФОП ОСОБА_12 та ТОВ «НПО «Екопром» за вересень  листопад 2011 року;
		Посилання прокурора на відсутність даних про проведення конкурсних торгів об`єктивно не підтверджена, спростовується показами свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_35 та матеріалами провадження.
		Твердження прокурора про ненадання судом першої інстанції оцінки висновкам експертів від 30.05.2016 № 1210/15-23, 322, 422/16-23, спростовується даними вироку суду першої інстанції.
		Статтею 63 Конституції України передбачено право особи на відмову від дачі показів, судом першої інстанції було роз`яснено положення вказаної статті, чим обвинувачений ОСОБА_8 і скористався відмовившись від дачі показів, даних які б свідчили про зорієнтання обвинуваченого ОСОБА_8 на відмову від дачі показів, колегією суддів не встановлено.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності потерпілого у справі, а спростування протилежного прокурором в апеляційній скарзі не наведено.
		Посилання прокурора в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи також є необґрунтованим. 
		 Доводи прокурора про істотні порушення судом першої інстанції кримінального процесуального закону є безпідставними. В апеляційній скарзі прокурора не наведено жодного порушення процесуального закону судом, і такі порушення вимог КПК України, які б слугували підставою для скасування виправдувального вироку , при цьому колегія суддів також враховує вимоги ч.3 ст.409 КПК України про те, що суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.
		 Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі надані докази, дав їм належну оцінку у вироку та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 -складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.
		Не наведено достатніх доказів для підтвердження обвинувачення і в апеляційній скарзі прокурора. В ній зазначені лише докази, які вже були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали його вірну оцінку, але вказані докази не є об`єктивними доказами винуватості ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, в яких вони обвинувачувались, і на їх підставі неможливо постановити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про який просить прокурор в апеляції. 
		Тому, виправдувальний вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, у зв`язку з чим колегія суддів залишає апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення. Підстави для зміни чи скасування вироку суду - відсутні. 
		 
		Керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, - 
		у х в а л и л а :
		Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від м. Черкаси від 06 липня 2016 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6  без задоволення.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення. 
		 
		Головуючий :
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...