Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/2257/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2017. Зареєстровано: 03.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2017.
Дата набрання законної сили: 21.06.2018 (частково)
Результат оскарження 21.06.2018 Апеляційний суд міста Києва: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
		ун. № 759/2257/17
		пр. № 1-кп/759/245/17 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 червня 2017 року                                    м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		при секретарі: ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100080012645 за обвинувальним актом стосовно:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Бродецьке Козятинського району Вінницької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		-30.12.2009 Козятинським районним судом Вінницької області за ст.ст.185 ч.3, 289 ч.1 на 4 роки позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
		-27.04.2010 Козятинським районним судом Вінницької області за ст.185 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 2 роки;
		-12.11.2010 Козятинським районним судом Вінницької області за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Добра Маньківського району Черкаської області, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт.Бродецьке Козятинського району Вінницької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, працюючого різноробочим на ТОВ «Три Ведмеді», зареєстрованого АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		   які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України,
		за участі:
		сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_6 , 
		       сторони захисту: захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		                        ОСОБА_9 , 
		 обвинувачених ОСОБА_5 , 
		 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		 потерпілого: ОСОБА_10 ,
		 представника потерпілого: ОСОБА_11 
		ВСТАНОВИВ:
		Під час судового розгляду встановлено, що у вечірній час 21.12.2016 ОСОБА_3 з метою покращення свого матеріального становища вирішив напасти на будь-яку особу та заволодіти її майном. Прийняти участь у вчиненні нападу він запропонував своїм товаришам ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , які керуючись корисним мотивом, на його пропозицію відповіли згодою. Таким чином вказані особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, при цьому домовилися, що кожен з них у якості співвиконавця буде приймати участь у вчиненні запланованого злочину та вчинить необхідні дії для заволодіння чужим майном під час нападу.
		Після цієї домовленості ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з метою реалізації спільного злочинного умислу почали діяти узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, при цьому дії кожного з них охоплювалися умислом кожного іншого члена групи.
		З метою підшукання особи, на яку можна напасти, ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 увечері 21.12.2016 року стали спільно пересуватись по вулицях Святошинського району міста Києва.
		Приблизно о 22 годині 22 хвилини 21.12.2016 року. на бульварі Кольцова м. Києва поблизу будинку № 12, ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 помітили раніше незнайомого ОСОБА_10 , який йшов їм на зустріч, тримаючи в руці сумку. Усвідомлюючи, що ОСОБА_10 іде один і поблизу нікого не має, вони вирішили використати цей момент для реалізації свого злочинного наміру і напасти на ОСОБА_10 з метою заволодіння належним йому майном.
		Реалізуючи свій злочинний намір, 21.12.2016 року приблизно о 22 годині 23 хвилини, у той час як ОСОБА_10 порівнявся з групою вказаних осіб, не підозрюючи про їх злочинні наміри, знаходячись поблизу зазначеного вище будинку АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, розуміючи, що ОСОБА_10 добровільно не віддасть їм своє майно, з метою негайного заволодіння цим майном, керуючись корисливим мотивом, несподівано напали на нього. При цьому ОСОБА_3 першим наніс удар кулаком в обличчя потерпілого. В результаті удару ОСОБА_10 втратив рівновагу та впав на землю. В свою чергу ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, разом з ОСОБА_3 продовжили наносити удари кулаками та взутими у взуття ногами ОСОБА_10 в різні частини тіла, у тому числі в життєво важливий орган - голову, застосовуючи небезпечне для його здоров`я та життя насильство. В цей час ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_15 , усвідомлюючи злочинність їх дій, знаходився поруч та контролював за навколишньою обстановкою для забезпечення останнім можливості заволодіти чужим майном та утримати його. У той час коли потерпілий знаходився на землі та не міг чинити ефективний опір, ОСОБА_13 вирвав з його руки - чоловічу сумку з наявним в ній майном, після чого потерпілий піднявся з землі, а ОСОБА_5 , який знаходився поруч з ним, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, за попередньою змовою у групі осіб, з метою доведення злочинного умислу до кінця та забезпечення можливості утримати майно потерпілого, застосовуючи небезпечне для життя та здоров`я потерпілого насильство, наніс останньому удар ногою, взутою у взуття, по тулубу.
		В результаті застосування насильства, небезпечного для здоров`я та життя, намагаючись врятуватися, потерпілий вирвався та відбіг на декілька метрів від ОСОБА_5 , однак одразу повернувся, звертаючись до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_16 з вимогою віддати належне йому майно. В цей час ОСОБА_5 , продовжуючи забезпечувати можливість ОСОБА_12 та ОСОБА_3 розпорядитися отриманим в результаті розбійного нападу майном і довести свій спільний злочинній намір до кінця, діючи за попередньою змовою групою осіб, наніс ще один удар ногою в ліву частину тулубу потерпілого, після чого разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_15 , не звертаючи увагу на переслідування та вимоги потерпілого повернути належне йому майно, з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
		В результаті розбійного нападу ОСОБА_17 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи майном ОСОБА_10 , загальною вартістю 23450 гривень, а саме:
		-шкіряною чоловічою сумкою чорного кольору, вартістю 2 000 гривень;
		-шкіряним гаманцем, вартістю 800 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 500 гривень; 
		-пристріем для відстрілу гумових куль марки ПМ «ВІЙ», № НОМЕР_1 , вартістю 20 000 гривень, споряджений восьма набоями, загальною вартістю 150 гривень;
		-та майном, яке для потерпілого матеріальної цінності не представляє: дозвіл № НОМЕР_2 на право зберігання та носіння зброї, на ім`я ОСОБА_10 ; особистий жетон працівника поліції № 00015025; посвідчення працівника поліції на ім`я ОСОБА_10 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_10 , а також ключі від квартири, в якій мешкає потерпілий.
		В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_10 під час розбійного нападу було заподіяно наступні тілесні ушкодження:
		а)    синці - в лобно-тім`яній ділянці зліва -1, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу-1, на задній поверхні грудної клітки в проекції верхнього краю правої лопатки-1;
		б)    садна - в лобній ділянці зліва-1, на шкірі верхньої губи зліва-1, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу (на фоні вищезазначеного синця)-2;
		в)    крововиливи - на слизовій нижньої губи з переходом на червону кайму в проекції 2-4 зубів нижньої щелепи справа -1, в слизову ясна 2-го зуба справа нижньої щелепи;
		г)    ушкодження п`яти зубів (скол емалі по ріжучій поверхні перших зубів зліва верхньої та нижньої щелепи, повздовжні тріщини перших зубів справа та зліва нижньої щелепи, злам 1/4 коронки 1-го зуба справа та косо- вертикальний злам 1/2 коронки 2-го зуба зліва верхньої щелепи).
		Вказані в підпунктах а), б) та в) тілесні ушкодження, відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я), а в підпункті г відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу за критерієм тривалості розладу здоров`я).
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ст.187 ч.2 КК України, визнав у повному обсязі та показав, що він приїхав до Києва щоб підзаробити. Перед подією працював три дні і повинен був їхати до себе додому, але не поїхав та з іншими обвинуваченими вирішив піти на вулицю погуляти. Перед тим, як вийти, вони утрьох повечеряли, алкогольні напої не вживали, і близько дев`ятої години вечора вийшли на вулицю. Вийшли з дому, купили цигарок і пішли гуляти. Він йшов позаду ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які між собою про щось спілкувалися, а він розмовляв по мобільному телефону. Він почув між ними розмову про намір вчинити якусь крадіжку. Через хвилин 30, після того, як вони вийшли з дому, він попереду побачив раніше незнайомого йому потерпілого, який йшов біля ринку «Дніпро», їм назустріч. Позаду потерпілого йшли якісь люди. Першим потерпілого вдарив ОСОБА_3 і потерпілий впав. Після чого, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 почали наносити удари. Вони били руками та ногами. Зазначені дії обвинувачених він не зупиняв. Потім ОСОБА_4 вирвав з рук у потерпілого сумку і вони побігли. З якою метою була викрадена сумка він не знає. Потерпілий відбіг, а потім почав йти до нього. Він злякався, що останній його вдарить, а тому вдарив його ногою у живіт і побіг за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Коли наздогнав їх, то повідомив, що потерпілий сказав, що в сумці пістолет та посвідчення. Сумка була у ОСОБА_4 на плечі. Він просив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 викинути сумку. Потерпілий біг за ними і щось кричав. Вони втомилися і зупинилися віддихатися, ОСОБА_3 забрав у ОСОБА_4 сумку, після чого вони розійшлися. Він з ОСОБА_4 разом пішов по стежці, а ОСОБА_3 в іншу сторону. Потім вони знову зустрілися і зайшли за якийсь будинок. Там ОСОБА_4 з ОСОБА_3 почали ритися в сумці, а він стояв поруч. ОСОБА_3 дав йому пістолет. Після чого вони знову розійшлися, ОСОБА_3 в одну сторону, а він з ОСОБА_4 в іншу. 
		Також ОСОБА_5 показав, що з ОСОБА_18 до даної події був знайомий місяць, а з ОСОБА_3 вже тривалий час, адже останній є його односельчанином. Коли виходили гуляти, то ОСОБА_3 з ОСОБА_4 розмовляли про крадіжку, але деталей вчинення він не знав. Під час того, як ОСОБА_3 з ОСОБА_4 наносили потерпілому удари, то він останнього не бив. Коли вони почали тікати від потерпілого, то потерпілий біг за ними і кричав, що в сумці зброя та посвідчення. Весь час переслідування, потерпілий кричав, що у сумці зброя, документи і просив віддати сумку. Він побіг з іншими обвинуваченими, бо не знає міста і дороги додому. Він біг останній, а потім перегнав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і потерпілий їх наздогнав. Сумка в цей час була в ОСОБА_4 . Коли вони відбігли від місця злочину метрів на 10 і ОСОБА_3 сказав  «зараз я його ще раз вдарю, щоб зупинити його», після чого вдарив потерпілого коліном. ОСОБА_3 з ОСОБА_4 рились в сумці потерпілого. Місце знаходження сумки потерпілого, працівникам поліції вказав він. Забрати у потерпілого речі вони хотіли з метою наживи. Пістолет викинув на очах працівників поліції, тому що вони були близько до нього, а сумку вони залишили біля будинку. Свідомість потерпілий не втрачав. Про те, що потерпілий казав, що в сумці є граната він не чув. Метою їхнього нападу було забрати майно. Фактичні обставини викладені в обвинувальному висновку, а саме час, місце та спосіб скоєння злочину, не оспорює, щиро кається. Потерпілому відшкодував шкоду.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, не визнав та показав, що вечором 21.12.2016 року, після останнього робочого дня, він прийшов додому з іншими обвинуваченими, з якими разом проживав. Вони приготували поїсти та вирішили сходити до магазину скупитися, щоб наступного дня, зранку вже їхати додому. Алкогольні напої не вживали. З ОСОБА_4 він був знайомий декілька місяців, так як працювали разом, а з ОСОБА_5 знайомий дуже давно, адже він його односельчанин. Так як були передноворічні свята, вони вирішили скупитися. Йшли від вулиці Димитрова, там де проживали, до ринку «Дніпро» пішки. Вони йшли втрьох  він, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . ОСОБА_5 від них відстав, бо розмовляв по телефону. По дорозі до магазину, біля ринку «Дніпро», приблизно в 21:30 год., коли вони проходили повз незнайомого йому раніше потерпілого, то останній в їхню сторону виразився в грубій формі, за що він його і вдарив спершу в лице раз, а потім по тілу два рази, після чого потерпілий спотикнувся і впав. Побиття тривало декілька секунд. Він нікого з обвинувачених не просив, щоб вони били потерпілого, про це вони не домовлялися. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтримали його, так як були його друзями, та також нанесли удари потерпілому. Після того, як потерпілий почав кричати, що буде стріляти, на його думку, і виникла така ситуація. Усі удари він наносив лише руками. Коли він вже відходив від потерпілого, до нього підбіг ОСОБА_18 і наніс ще два чи три удари. В той час, коли він відійшов та розвернувся спиною, потерпілий встав і почав тікати. Відбігаючи останній кричав, що буде стріляти. Почувши це вони почали втрьох втікати. Він був попереду, а ОСОБА_4 і ОСОБА_5 бігли позаду. Коли вони відбігли на декілька метрів, то ОСОБА_4 і ОСОБА_5 його обігнали і він біг останній. Потерпілий біг за ними та кричав, що працівник СБУ. Він зупинився і потерпілий підбіг до нього та почав з ним говорити. Потерпілий вимагав повернути йому пістолет. Він спочатку не зрозумів який пістолет вимагає потерпілий і тому перепитав, на що той йому відповів, що пістолет знаходиться у сумці, яку вони забрали. Після чого він розвернувся і побачив у руках ОСОБА_18 дану сумку. До того часу він не знав, що у потерпілого забрали сумку, він її не бачив. До даної події розмови про здійснення грабежу між ними трьома не було. Він сказав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути сумку, адже будуть проблеми. ОСОБА_5 взяв сумку у ОСОБА_4 і він думав що той хоче її віддати. Однак він підійшов до потерпілого і вдарив його, останній від удару впав. Він зрозумів, що з потерпілим вже не вийде поговорити і почав разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тікати. ОСОБА_18 біг перший, а він з ОСОБА_5 позаду. Він зрозумів, що це все закінчиться погано, а тому, залишивши їх і пішов додому. Наступного дня, зранку, він пішов до відділку поліції, сказати про скоєне, де і зрозумів всю ситуацію та в чому його обвинувачують. Під час побиття потерпілий свідомість не втрачав. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, визнав частково та показав, що він з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , після роботи, прямували до магазину. Назустріч їм йшов незнайомий раніше чоловік. Про те, щоб вдарити цього чоловіка чи про те, щоб забрати у нього майно ніхто не говорив, все це вийшло спонтанно. Чого ОСОБА_3 його вдарив він не знає, вони про це не домовлялися. Після того, як ОСОБА_3 вдарив потерпілого, той впав. Куди саме вдарив ОСОБА_3 , він не бачив. Коли почалася бійка, то він в неї вліз та також вдарив потерпілого. Били потерпілого і руками, і ногами. Як ОСОБА_5 наносив удари він не пам`ятає. Коли наносили удари потерпілому, то останній повідомив, що у нього у сумці зброя та граната. Він злякався і тому підняв сумку з землі. Потім відбіг на декілька метрів і зупинився. При затриманні в нього речей потерпілого не було. Він розумів, що заволодів речами потерпілого, але як їх повернути не знав. Спочатку тікали всі втрьох. Від потерпілого відбігав з сумкою, а потім комусь її передав, але кому саме не пам`ятає. Коли їх затримали ОСОБА_5 показав поліції, де знаходилася сумка. При затриманні у ОСОБА_5 знаходився пістолет потерпілого. Його з ОСОБА_5 затримали вдвох, а ОСОБА_3 прийшов на наступний день сам до відділку поліції. 
		Також ОСОБА_4 показав, що разом з ОСОБА_3 проживав в одній кімнаті місяця три. Працював не офіційно та заробляв приблизно по 10000 грн. в місяць, проблем фінансового характеру у нього не було. Потерпілий свідомості не втрачав. Вину свою визнає, але не визнає попередньої змови між ними про вчинення злочину. Перший свій удар він не пам`ятає, а потім наносив удари, коли потерпілий вже лежав на землі. Потерпілий особисто йому, ОСОБА_3 чи ОСОБА_5 ударів не наносив. Про те, що потерпілий казав, що він працівник поліції він не чув. Вміст сумки не дивився. 
		Вина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України підтверджується показаннями потерпілого.
		Так, потерпілий ОСОБА_10 показав, що 21.12.2016 року, приблизно о 22:20 годин, вийшов з дому купити цигарки. Проходячи поміж ринку «Дніпро» по лівій стороні, біля пологового будинку, йшов по тротуару. На зустріч йому прямували раніше не відомі йому три чоловіки. Коли він з ними порівнявся, ОСОБА_3 лівою рукою, кулаком в область обличчя наніс йому удар, і він впав. Після цього ОСОБА_3 з ОСОБА_4 почали бити його руками та ногами, а потім ОСОБА_18 вирвав у нього сумку, коли він лежав на тротуарі. Він піднявся, відійшовши подалі на декілька метрів в напрямку якому він йшов, повернувся та почав кричати, «хлопці що ви робите, поверніть речі». Коли він піднімався та відбігав від них, то ОСОБА_4 ударив його ногою в лікоть. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відійшли подалі вперед, а ОСОБА_5 залишився, до якого він підійшов та почав знову вимагати повернути речі, на що останній вдарив його ногою по тулубу і він впав на огорожу. Обвинувачені почали тікати і він побіг за ними. Він наздогнав ОСОБА_3 , схопив за верхній одяг та почав знову вимагати свою сумку. Він йому повідомив, що працівник поліції та в сумці знаходиться посвідчення працівника поліції з особистими речами, після чого ОСОБА_3 наніс йому удар ногою і вони побігли далі. Про те, що він працівник поліції, він кричав голосно. На його думку, дії обвинувачених були сплановані. Підбурювачем у даній ситуації був ОСОБА_3 , так як він перший наніс йому удар, а перед цим, прямуючі по тротуару казав «давайте, давайте..» та махав руками. Він зрозумів, що він один, а їх троє і він з ними не впорається, то почав викликати поліцію, про що голосно кричав, а потім вийшов на дорогу, де підійшли люди, і стали допомагати. Коли приїхала поліція, то почали їх шукати і інший наряд поліції повідомив, що по прикметам які він їм вказав, є схожі люди. Він з працівниками поліції під`їхав та відразу впізнав тих, хто відносно нього вчинив злочин. Від надання невідкладної медичної допомоги того вечора він відмовився, адже писав заяву та проводились слідчі дії. Він звернувся до швидкої допомоги наступного ранку, після того як провели слідчу дію  впізнання на якій впізнав трьох обвинувачених.
		Також потерпілий ОСОБА_10 показав, що сумка, якою заволоділи, була шкіряна чорного кольору, в якій було посвідчення водія, посвідчення працівника міліції, особистий жетон, травматичний пістолет, зв`язка ключів, гаманець шкіряний чорний, в якому були кошти в розмірі 500 гривень, банківські картки, ручки та патрони. Дозвіл на право зберігання зброї № НОМЕР_2  був при ньому, його у сумці не було. Чи передавали обвинувачені сумку між собою один одному він не знає. Кричав, що у сумці зброя та граната, щоб обвинувачені злякалися і відкинули сумку, а не забирали її. Під час затримання пістолет був у когось із обвинувачених, у кого саме не знає, адже при затриманні не був присутній, про це зазначали працівники поліції. Працівники поліції знайшли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , але при них речей не було. Місце, де речі залишили показували обвинувачені самі. Повернуто було не всі речі, не було посвідчення водія і шкіряних рукавиць. Свідомість під час бійки він не втрачав. До ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ніяких претензій матеріального чи морального характеру не має, адже останні все йому відшкодували.
		Крім показань потерпілого вина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України об`єктивно підтверджується наступним:
		-протоколом огляду місця події від 21.12.2016 року, згідно якого біля будинку №8-А по вул.Жолудєва в м.Києві, було знайдено, оглянуто та вилучено предмет схожий на пістолет системи ПМ серійний номер НОМЕР_1 , магазин з 8 набоями з маркуванням 9 мм. В подальшому ОСОБА_5 вказав місце куди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 викинули сумку потерпілого, а саме з тильної сторони будинку АДРЕСА_6 , де було знайдено, оглянуто та вилучено в`язку ключів, зарядний блок, дві ручки, гаманець з пластиковими картками, чохол із службовим посвідченням НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_10 , жетон поліцейського № НОМЕР_4 , офіцерський значок (Т.1 а.п.117-136);
		-протоколом огляду місця події від 09.02.2017 року, згідно якого в приміщенні адміністрації ринку «Дніпро», за адресою: м.Київ, бул.Кольцова, 12, було вилучено DVD-диск з відеозаписами камер відеоспостереження №9, №10, №12 та №13 на яких було зафіксовано 21.12.2016 приблизно в 22 години 30 хвилин, розбійний напад на потерпілого ОСОБА_10 (Т.1 а.п.139-141);
		-протоколом огляду від 09.02.2017 року, згідно якого було оглянуто компакт диск, вилучений 09.02.2017 року, в приміщенні адміністрації ринку «Дніпро», за адресою: м.Київ, бул.Кольцова, 12 за участю потерпілого ОСОБА_10 , а саме файлів з відеозаписами з камер №.№.9, 10, 12 та 13 на яких детально відображено скоєння розбійного нападу обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (Т.1 а.п.142-144);
		-безпосередньо дослідженим в судовому засіданні, згідно ст.359 КПК України DVD-диском з відеозаписами камер відеоспостереження №9, №10, №12 та №13 на яких було зафіксовано 21.12.2016 приблизно в 22 години 30 хвилин, розбійний напад на потерпілого ОСОБА_10 (Т. 1 а.п.141);
		-протоколом огляду місця події від 22.12.2016р. згідно якого було встановлено та оглянуто місце скоєння розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 ( Т.1 а.п.147-151);
		- висновком експерта №3142 від 19.01.2017, згідно якого у потерпілого ОСОБА_10 були виявлені наступні ушкодження: 
		а)    синці - в лобно-тім`яній ділянці зліва -1, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу-1, на задній поверхні грудної клітки в проекції верхнього краю правої лопатки-1;
		б)    садна - в лобній ділянці зліва-1, на шкірі верхньої губи зліва-1, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу (на фоні вищезазначеного синця)-2;
		в)    крововиливи - на слизовій нижньої губи з переходом на червону кайму в проекції 2-4 зубів нижньої щелепи справа -1, в слизову ясна 2-го зуба справа нижньої щелепи;
		г)    ушкодження п`яти зубів (скол емалі по ріжучій поверхні перших зубів зліва верхньої та нижньої щелепи, повздовжні тріщини перших зубів справа та зліва нижньої щелепи, злам 1/4 коронки 1-го зуба справа та косо- вертикальний злам 1/2 коронки 2-го зуба зліва верхньої щелепи).
		Вказані в підпунктах а), б) та в) тілесні ушкодження, відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я), а в підпункті г відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу за критерієм тривалості розладу здоров`я) (Т.1 а.п.152-157);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 22.12.2016, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_4 , як одну з осіб, які 21.12.2016р. вчинили відкрите викрадення його майна. Потерпілий зазначив, що саме ОСОБА_4 наносив йому удари та забирав його сумку (Т.1 а.п.158-162);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 22.12.2016, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_5 , як одну з осіб, які 21.12.2016р. вчинили відкрите викрадення його майна(Т.1 а.п.163-166);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 22.12.2016, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_3 , як одну з осіб, які 21.12.2016р. вчинили відкрите викрадення його майна. Потерпілий зазначив, що саме ОСОБА_3 наніс йому удар в обличчя (Т.1 а.п.167-169);
		-безпосередньо дослідженим в судовому засіданні, згідно ст.359 КПК України, компакт-диском CD на якому відображено хід проведення впізнання потерпілим ОСОБА_10  ОСОБА_3 (Т.1 а.п.170);
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.01.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_5 , під час якого останній детально розказав та показав, як він разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 скоїли розбійний напад на потерпілого ОСОБА_10 та заволоділи його майном (Т.1 а.п.189-194);
		-безпосередньо дослідженим в судовому засіданні, згідно ст.359 КПК України, компакт-диском CD на якому відображено хід проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 (Т.1 а.п.195);
		-постановами про визнання і прилучення до справи речових доказів від 22.12.2016р., 09.02.2017р., (Т.1 а.п.137-138, 145-146,).
		Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.
		Сторонами кримінального провадження в судовому засіданні інших доказів по справі надано не було, суд же за власною ініціативою позбавлений можливості викликати і допитувати свідків, а також збирати інші докази по справі. 
		У відповідності до ст.22 КПК України одна із засад кримінального провадження  змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
		Під час кримінального провадження функції обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган чи службову особу.
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Аналізуючи показання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що попередньої змови у них нападати на потерпілого ОСОБА_10 з метою заволодіння його майном, не було і вони забрали сумку потерпілого, оскільки останній повідомив, що там зброя, то суд ставиться до таких показань критично і вважає, що обвинувачені у такий спосіб намагаються уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
		Вищевказані показання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю спростовані показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який детально описав події вчинення відносно нього розбійного нападу, та обвинуваченого ОСОБА_5 , який показав, що перед вчиненням розбійного нападу на потерпілого, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 домовлялися вчинити злочин, а також переглянутими відеозаписами з камер спостережень, які не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянь обвинувачених, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами. 
		Також суд бере до уваги, що обвинувачені під час побиття потерпілого діяли злагоджено та наносили удари, як по тулубу останнього, так і в життєво важливий орган  голову, тобто не могли не усвідомлювати суспільної небезпеки своїх дій, які супроводжувалися саме насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого в момент його спричинення.
		Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винуватість обвинувачених доведеною повністю.
		Дії обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 кваліфіковані за ст.187 ч.2 КК України правильно, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
		Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має постійне місце реєстрації, офіційно не працює, не одружений, характеризується посередньо, обставин, що пом`якшують покарання, не встановлено, обставину, що обтяжує покарання  рецидив злочинів, і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.
		Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації, офіційно не працює, не одружений, характеризується позитивно, обставину, що пом`якшує покарання  добровільне відшкодування завданої шкоди, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено, і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі. 
		Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації, характеризуються позитивно, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі. 
		Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному злочині, активно сприяв його розкриттю, добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілому, приходить до переконання про призначення основного покарання за ст.187 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції частини другої даної статті, згідно ст.69 КК України, а також не призначати додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Цивільний позов потерпілого залишити без розгляду.
		   Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, і призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін  тримання під вартою в Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання  22.12.2016р.
		Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 22.12.2016р. до набрання вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши строк перебування їх під вартою з 22.12.2016р. по 27.12.2016р.
		Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строк їх попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 22.12.2016р. до 27.12.2016р.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 та ОСОБА_19 залишити без змін  заставу.
		Після приведення вироку до виконання:
		- заставу у розмірі 27 560 гривень, яка була внесена за ОСОБА_4 24.12.2016р. на розрахунковий рахунок Святошинського районного суду м.Києва, повернути заставодавцю  ОСОБА_20 ;
		- заставу у розмірі 27 560 гривень, яка була внесена за ОСОБА_5 24.12.2016р. на розрахунковий рахунок Святошинського районного суду м.Києва, повернути заставодавцю  ОСОБА_21 .
		Цивільний позов потерпілого залишити без розгляду.
		Речові докази: вилучене майно потерпілого, згідно постанови від 22.12.2016р. (Т.1 а.п.137-138), повернути законному володільцю ОСОБА_10 , диск із фрагментами відеозапису, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		   
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...