Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/12620/14-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		24 травня 2017 року                               м. КиївСудова палата у цивільних справах                                   
		 
		Верховного Суду України у складі:
		головуючого Сімоненко В.М.,суддів:Гуменюка В.І.,Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,  розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах», Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за заявою ОСОБА_7, поданою представником ОСОБА_8, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року,
		                                          
		в с т а н о в и л а : 
		В липні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до              ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), посилаючись на те, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, йому було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 22464,64 грн, яка не була в повному обсязі відшкодована за рахунок страхового відшкодування, а також моральну шкоду, яку позивач оцінив в 3000,00 грн. 
		Рішенням  Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_7 на користь позивача майнову шкоду в розмірі 12932,23 грн та 3000,00 грн моральної шкоди. 
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року рішення  Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року змінено: зменшено суму стягнутої майнової шкоди з 12932,23 грн до 10508,00 грн, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		У червні 2016 року від представника відповідача ОСОБА_8 надійшла заява про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей  1187, 1188 ЦК України, пункту 1.6, підпункту 8.6.2 пункту 8.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		На підтвердження зазначених підстав подання заяви ОСОБА_8  посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року, в якій, на його думку, зазначені норми матеріального права застосовані по-іншому.       
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		Під час розгляду справи, що переглядається суди встановили, що 08 березня 2014 року на перетині просп. М.Бажана та просп. П.Григоренка в м. Києві сталася ДТП - зіткнення автомобіля «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 з автомобілем «КІА», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
		Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06 травня 2014 року  у справі № 753/4964/14 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.
		Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку № С14-350 від 26 червня 2014 року оцінювача товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП від 08 березня 2014 року складає 22464,46 грн, з яких 11232,23 грн - вартість відновлювального ремонту автомобіля та 11232,23 грн - величина втрати товарної вартості; розмір понесених позивачем витрат за проведення дослідження становить 700,00 грн.
		Відповідно до висновку акта № 311805/15-54 комісійної судової автотоварознавчої експертизи, який був підготовлений на виконання ухвали суду про призначення експертизи у даній справі, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «КІА», номерний знак НОМЕР_2, завданого внаслідок ДТП          08 березня 2014 року, склала 10537,63 грн, а вартість втрати товарного вигляду зазначеного автомобіля становить 8808,11 грн.
		Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 вересня                2013 року № АС/6046403 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі - ПрАТ «СК «Інкомстрах»).
		Оскільки було анульовано ліцензію Страховика - ПрАТ «СК «Інкомстрах»", Моторне транспортне страхове бюро України (далі - МТСБУ) виплатило позивачу страхове відшкодування (регламентну виплату) в розмірі 8139,19 грн. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки МТСБУ виплатило позивачу страхове відшкодування (регламентну виплату) в розмірі 8139,19 грн (вартість відновлювального ремонту автомобіля без суми податку на додану вартість та суми франшизи у розмірі 1000,00 грн.), частина невідшкодованого матеріального збитку становить12932,23 грн, з яких 11232,23 грн - втрата товарної вартості пошкодженого автомобіля позивача, 1000,00 грн - сума франшизи та 700,00 грн - витрати на проведення дослідження, а всього - 12932,23 грн.
		Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції,застосувавши до спірних правовідносин положення статей 1187 та 1188 ЦК України та урахувавши висновок комісійної судової автотоварознавчої експертизи, зменшив суму стягнення до 10508,00 грн, у тому числі стягнув збитки від втрати товарної вартості автомобіля.
		Натомість в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року,  касаційний суд з огляду на положення Методики зазначив, що нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, що впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин, тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу,  втрата товарної вартості нараховується.
		Відтак, суди неоднаково застосували норми матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. 
		До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення  статті 1188 ЦК України, відповідно до яких  шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. 
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		Згідно з пунктом 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). 
		Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної  вартості.
		Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
		Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
		Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті. 
		Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу. 
		Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду. 
		Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів у зв'язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної  вартості. 
		Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.
		Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ. 
		Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).
		Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.
		Підунктом 8.6.2 пункту 8.6 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).
		Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
		Таких по суті висновків дійшов і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, постановляючи ухвалу від 30 липня 2014 року.
		У висновку про оцінку КТЗ може міститись інформація про причину фізичного зносу, який виникає в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту, а також про те, чи внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду нараховано величину втрати товарної вартості (пункт 8.6 Методики), чи збігається величина втрати товарного вигляду з величиною втрати товарної вартості, що має значення для вирішення справи про відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою товарного вигляду (товарної вартості), і підлягає встановленню судом. У цьому випадку підлягають з'ясуванню також питання про необхідне фарбування окремих складників КТЗ у разі їх заміни та про те, чи погіршує зовнішній вигляд КТЗ така заміна (підпункт «е» підпункту 8.6.2 пункту 8.6 Методики).
		Ухвалюючи рішення про  стягнення на користь позивача величини втрати товарної вартості автомобіля, суди посилались на висновки звіту про визначення вартості матеріальних збитків № С14-350 від 26 червня 2014 року та висновки комісійної автотоварознавчої експертизи № 311805/15-54, відповідно до якої вартість втрати товарного вигляду пошкодженого автомобіля розрахована експертом на підставі формули, зазначеної у підпункту 8.6.3 пункту 8.6 Методики та дорівнює вартості відновлювального ремонту, з урахуванням ринкової вартості автомобіля, порівняної з вартістю відновлюванного ремонта.
		Отже, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, що відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України є підставою для відмови в задоволенні заяви.
		Керуючись пунктами 1, 2 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603 , частиною першою статті 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
		          
		п о с т а н о в и л а :
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_10, яку подав представник ОСОБА_8, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від                  23 березня 2016 року відмовити.
		Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
		 
		 
		Головуючий                                                                 В.М. Сімоненко       
		       
		Судді:                                                                                                В.І. Гуменюк
		                                                                                                                                                 
		Н.П. Лященко                                                                                                                                                                                                                                                                
		                                                                                                                                               
		Л.І. Охрімчук                            
		                                                                                               
		Я.М. Романюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...