Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/4702/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2017. Зареєстровано: 07.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		"01" червня 2017 р.
		 
		Окрема думка
		судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області
		ОСОБА_1 
		у кримінальному провадженні, 
		внесеному до ЄРДР № 42017000000001119 від 11.04.2017 року 
		стосовно ОСОБА_2 
		01 червня 2017 року колегією суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області розглянуто матеріали кримінального провадження внесені до ЄРДР № 42017000000001119 від 11.04.2017 року, та постановлено вирок, яким ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437; ч. 1 ст. 438 КК України та призначено покарання:
		?за ч. 1 ст. 258-3 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років 1 (один) місяць, з конфіскацією всього належного йому майна;
		?за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України у виді позбавлення волі на 10 (десять) років; 
		?за ч. 1 ст. 438 КК України у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання  у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років 1 (один) місяць, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Будучи частково незгодною з цим рішення, висловлюю окрему думку з таких підстав.
		Так, дійшовши висновку про вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 в період з 28 червня 2014 року по 1 липня 2014 року, перебуваючи у м. Слов`янську Донецької області, в період із 10 по 29 липня 2014 року, перебуваючи у с. Степанівка Шахтарського району Донецької області та у період з першої половини серпня 2014 року по 14 лютого 2015 року у м. Донецьку, діючи умисно, з особистих мотивів, пов`язаних із несприйняттям обраного Євроінтеграційного курсу розвитку України, з метою насильницької зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, достовірно знаючи про підтримку зазначеної терористичної організації представниками влади РФ та ЗС РФ, які ведуть агресивну війну проти держави Україна, за попередньою змовою групою осіб з іншими невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», всупереч вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, в порушення принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимоги ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), ст. ст. 1-3, 68 Конституції України, сприяв у веденні агресивної війни невстановленими представниками влади РФ та ЗС РФ проти держави України. 
		Так, ОСОБА_2 в період з 28 червня 2014 року по 1 липня 2014 року, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою насильницької зміни меж території України у складі незаконного збройного формування «Народне ополчення Донбасу» терористичної організації «ДНР», виконуючи роль пособника у веденні агресивної війни проти держави України за попередньою змовою групою осіб із іншими невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», здійснював функції охоронця складських приміщень, які знаходилися в м. Слов`янськ Донецької області (точної адреси не встановлено) та використовувалися указаною терористичною організацією для зберігання власних продовольчих запасів. 
		Крім того, ОСОБА_2 в період з 10 липня 2014 року по 29 липня 2014 року на виконання вказівки одного з невстановлених керівників терористичної організації «ДНР», діючи умисно, з особистих мотивів, пов`язаних з небажанням обраного Євроінтеграційного курсу розвитку України, з метою насильницької зміни меж території України у складі незаконного збройного формування «Народне ополчення Донбасу», виконуючи роль пособника у веденні агресивної війни проти держави України за попередньою змовою групою осіб, з метою ведення бойових дій проти сил антитерористичної операції, у невстановленому місці в с. Степанівка Шахтарського району Донецької області викопував захисні окопи із позиціями для ведення стрілецького бою, які в подальшому учасниками терористичної організації використовували, як захисні та вогневі позиції для ведення бою із силами антитерористичної операції.
		Також, ОСОБА_2 в період з середини серпня 2014 року по 14 лютого 2015 року, діючи умисно, із тих же мотивів та мети, виконуючи роль пособника у веденні агресивної війни проти держави України, за попередньою змовою групою осіб, з метою насильницької зміни меж території України у складі так званого «Окремого комендантського полку «Краматорський» (в/ч НОМЕР_1 , м. Донецьк) 1 Армійського корпусу Народної міліції «ДНР», перебуваючи в приміщенні Управління Служби безпеки України у Донецькій області (м. Донецьк, вул. Щорса, 62), спільно з іншими невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», виконуючи визначені йому функції, для перешкоджання ведення антитерористичної операції і відсічі збройної агресії РФ, здійснював озброєну охорону та незаконне утримання в полоні військовослужбовців Збройних Сил України, у тому числі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , які під час участі в антитерористичній операції на території Донецької області потрапили у полон до учасників терористичної організації «ДНР», підконтрольної Російській Федерації, а також волонтера ОСОБА_32 .
		В судовому засіданні обвинувачений пояснював, що протягом перебування у складі незаконних збройних формувань «ДНР», участі у військових діях не приймав, був охоронцем, рив окопи.
		Вважаю, що будь-яких обґрунтувань та доказів вчинення ОСОБА_33 злочину, передбаченого ч.2 ст.437 КК України стороною обвинувачення в обвинуваченому акті не зазначено, а тому він підлягає виправданню в цій частині обвинувачення виходячи з наступного.
		Агресивна війна і воєнний конфлікт є видами агресії. Визначення агресії дається в резолюції ХХІХ сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, а саме під агресією слід розуміти застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, що несумісний зі Статутом ООН.
		Веденням агресивної війни або агресивних воєнних дій визнаються управлінські дії з реалізації агресивних планів, зокрема, загальне керівництво всіма задіяними у війні чи у воєнному конфлікті силами, керівництво збройними силами або проведення військових операцій тощо. Ці дії вчиняються після того, як агресивна війна чи воєнній конфлікт уже розв`язані, і можуть включати в себе внесення змін до плану війн чи воєнного конфлікту, створення нових планів ведення розпочатої війни чи воєнних дій. 
		Таким чином будь-яких обґрунтувань в обвинуваченні та доводів того, що ОСОБА_2 вчиняв пособництво у веденні агресивної війни, а саме в управлінських діях з реалізації агресивних планів, загальному керівництві всіма задіяними у війні чи у воєнному конфлікті силами, керівництві збройними силами, проведенні військових операції, внесення зміни до плану війни чи воєнного конфлікту, створювання нових планів ведення розпочатої війни чи воєнних дій, а також будь-яких інших актів агресії в розумінні ст. 437 КК України стороною обвинувачення суду не надано та в обвинувальному акту не зазначено.
		Враховуючи положення ст. 62 Конституції України, якими гарантовано, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, ОСОБА_2  підлягає виправданню в цій частині обвинувачення.
		 
		Суддя 
		Слов`янського міськрайонного суду 
		Донецької області                              ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...