Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 720/2203/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2017. Зареєстровано: 07.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2017.
Дата набрання законної сили: 25.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                         06.06.2017
		Справа № 720/2203/16-а
		Провадження:2-а/720/3/17.
		  
		   П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		02 червня 2017 року            Новоселицький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Вівчар Г.А.
		з участю секретаря судового засідання Княгницька Ю.В.,
		позивача ОСОБА_1
		представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		представника відповідача Перч В.М., Рачук О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоселиця справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Чернівецької митниці ДФС Жижиян Івана Євгеновича, 
		- про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-  
		встановив:
		Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 16 січня 2016 року керуючи автомобілем марки BMW реєстраційний номер НОМЕР_2, заїхав на пункт пропуску «Мамалига - Крива» Чернівецької митниці з території Молдови. Перебуваючи в зоні митного контролю, працівники митниці вказали йому, що він нібито порушив якісь нормативно-правові акти України, змусили від'їхати з «зеленого» коридору в «червоний». Після чого безпідставно та незаконно склали адміністративний протокол за порушення ним ст. 485 Митного кодексу України.
		08 липня 2016 року заступником начальника Чернівецької митниці ДФС Жижиян І.Є, винесено постанову, згідно якої його було визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 1 55836, 55 (один мільйон п'ятсот п'ятьдесять вісім тисяч триста шістдесять сім гривень 55 копійок).
		Позивач вважає, що заступником начальника Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області радником податкової та митної справи 1-го рангу Жижияном І.Є. було безпідставно притягнуто його до адміністративної відповідальності, оскільки не наведено норм чинного законодавства, які б зобов'язували громадян, які користуються паспортами двох держав, пред'являти для в'їзду саме паспорт громадянина України. Пред'явлення паспорта громадянина Румунії при перетині митного кордону не може свідчити про намір ухилення від митних платежів, тому вважає, що в даному випадку взагалі відсутня подія адміністративного правопорушення, а в його діях відсутній склад порушення митних правил.
		Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 08.07.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та закрити адміністративну справу.
		Позивач в судовому засіданні та його представники підтримали зазначений позов з підстав зазначених у позовній заяві. Просять суд його задовольнити. 
		Позивач додатково суду пояснив, що він офіційно зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Протокол про адміністративне правопорушення був складений на нього 16.01.2016 року при в'їзді на територію України зі сторони Молдови. Представники відповідача на протязі з січня місяця до липня місяця неодноразово переносили розгляд адміністративної справи, мотивуючи необхідністю отримання додаткових даних необхідних під час прийняття остаточного рішення. 07.07.216 року по виклику працівника митниці був особисто у приміщенні ДФС та працівник митниці ОСОБА_8 переніс розгляд справи на інший день не повідомивши про дату розгляду.
		Про постанову яка була винесена відносно нього про притягнення до адміністративної відповідальності дізнався лише після запиту адвоката. 
		Представники відповідача позов не визнали в повному обсязі подали до суду письмові заперечення на позов, додатково суду пояснили, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності лише після того як Митний орган отримав офіційну інформацію від СБУ про те що ОСОБА_1 є громадянином України та має постійне місце проживання та реєстрації в с. Динівці, Новоселицького району. Щодо місця та порядку розгляду адміністративного протоколу вважає, що строки розгляду не порушені та законом не визначено конкретного місця розгляду адміністративного протоколу посадовою особою митного органу а тому вважає, що розгляд адміністративного протоколу відносно позивача був проведений у відповідності до вимог закону.
		Суд вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка та дослідивши надані сторонами докази дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
		Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідно до ч.6 даної Статті, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Згідно з ст..138 КАС України, Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. 2. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що в рамках наданих ст.493,496,487 МТ України прав він вчиняв провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1. 
		Правопорушник належним чином повідомлявся за офіційним місцем реєстрації про час та місце вчинення дій в рамках адміністративного провадження. 07.07.2016 року ним особисто було повідомлено ОСОБА_1 про те що розгляд справи відбудеться 08.07.2016 року але останній відмовився від отримання повідомлення, про що було зазначено на повідомленні. Копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності була направлена ним особисто за місцем реєстрації ОСОБА_1, з яких причин він її не отримав йому не відомо.
		З протоколу про порушення митних правил №0094/40805/16 вбачається, що він складений 16 січня 2016 року на пропускному пункті «Мамалига - Крива» Чернівецької митниці ДФС інспектором митниці Ріжковий Русланом Івановичем. 
		Протоколом встановлено, що 16.01.2016 року о 14.28 годин в зону митного контролю на виїзді по смузі зелений коридор в'їхав автомобіль марки BMW з Болгарською реєстрацією з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 якій подав паспорт громадянина Румунії CRAVCIC DENIS № НОМЕР_1 виданий 10.02.2015 року. Та дана особа ввозила даний автомобіль в режимі «тимчасового ввезення» з використанням паспорту громадянина Румунії у тридцяти випадках маючи статус «резидента» за інформацією СБУ в Чернівецькій області, для перетину митного кордону ОСОБА_1 використовував паспортний документ громадянина Румунії, що згідно з ч.2 ст.380 МТ громадянам - нерезидентам пропуск транспортних засобів особистого користування через митний кордон України здійснюється без застосування заходів гарантування. 
		В матеріалах адміністративного протоколу міститься інформація Управління СБУ в Чернівецький області адресована Начальнику ЧМ ДФС України Салагору М.М. від 12.01.2016 року з якої вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України та одночасно має подвійне громадянство Румунії.
		З постанови в справі про порушення митних правил №0094/40805/16 від 08.07.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним за ст..485 МК України і накладено адміністративне стягнення у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів а саме 1 558367,55 (один мільйон п'ятсот п'ятьдесять вісім тисяч триста шістдесять сім гривень 55 копійок).
		З оглянутого в судовому засіданні даних Диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску судом встановлено, що ОСОБА_1 на протязі 2016 року виїхав та в'їхав на територію України 30 разів та перебував за межами України у приватних справах використовуючи паспорт громадянина Румунії на автомобілі марки BMW з Болгарською реєстрацією з реєстраційним номером НОМЕР_2.  На час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності автомобіль знаходився на території України будучи завезеним ОСОБА_1 10.05.2016 року був вивезеним 06.05.2017 року, після чого був завезеним іншою особою - ОСОБА_11 та перебуває на даний час на території України. 
		Згідно з п. 33 та 50 ст..4 Митного кодексу України 33) нерезидентами є  фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; резидентами є  фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.
		Згідно з абз. 10 ч.1 ст..1 Закону України «Про громадянство України» безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України. 
		З пояснень позивача та наданих сторонами доказами які сторонами не ставляться під сумнів їх належність та допустимість судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в с. Динівці, Новоселицького району, його сім'я (батьки) проживають в даному населеному пункті, його разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік не перевищував - 180 днів. 
		Отже суд вважає, що викладені докази у сукупності з зазначеними правовими нормами з однозначністю та достовірністю доказують те, що ОСОБА_1 безперервно проживає на території України та в розумінні п. 33 та 50 ст..4 Митного кодексу України є резидентом. 
		Диспозицією ст.485 МК України зазначено, що заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Відповідно до ст..531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необєктивність або неповнота провадження у справі або необєктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
		Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини
		Згідно ст..280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Як вбачається із змісту ст..245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Так, з об'єктивної сторони правопорушення передбачене ст..485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів,  характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв'язок між діянням та наслідками. 
		Підставою скасування зазначеної постанови, позивач вважає також той факт, що митним органом накладене на нього адміністративне стягнення за ПМП з порушенням ст..467 МК України строків накладення такого стягнення, оскільки правопорушення передбачене ст..485 МК України не є триваючим та вважається закінченим з моменту подання органу доходів і зборів митної декларації разом з тим, з такими висновками позивача повністю погодитись не можна, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч. 1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст..522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469,477-481,485 цього Кодексу , - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
		Таким чином, при розгляді справ про порушення митних правил, передбаченого ст..485 МК України та вирішення питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно зясувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення. 
		За змістом ст..491 МК України, Підставами для порушення справи про порушення митних правил є:1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у ч.1 ст.319 цього Кодексу;
		З протоколу про порушення митних правил №0094/40805/16 від 16 січня 2016 року вбачається, що Управління СБУ в Чернівецький області листом адресований начальнику ЧМ ДФС України Салагору М.М. від 12.01.2016 року повідомляє, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України та одночасно має подвійне громадянство Румунії.
		Слід зазначити, що чинне законодавство не містить нормативного визначення триваючого правопорушення, а тому для з'ясування характеру діяння з точки зору його продовжуваності в кожному конкретному випадку необхідно аналізувати динаміку спірних правовідносин.
		Так, правопорушення вважається триваючим у випадку, коли воно являє собою діяння, що полягає у тривалому, продовжуваному у часі, безперервному, невиконанні суб'єктом установлених законодавством вимог.
		При вирішенні питання щодо віднесення того чи іншого правопорушення до триваючого або не триваючого необхідно розрізняти момент юридичного закінчення правопорушення та момент припинення протиправної поведінки. Закінченим вважається правопорушення, що характеризується повною реалізацією його об'єктивної та суб'єктивної сторони. Припинення ж протиправної поведінки має місце тоді, коли особа добровільно припиняє здійснювати протиправні дії або коли держава в особі уповноважених органів зупиняє правопорушення. Триваюче правопорушення продовжується після його юридичного закінчення.
		Отже, Чернівецька митниця ДФС реалізувала своє право в складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 після 12.01.2016 року отримавши офіційну інформацію, щодо того що даний громадянин України з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру   будучи резидентом України використовує при в'їзді та при виїзді паспорт громадянина Румунії, склавши адміністративний протокол про порушення митних правил №0094/40805/16 від 16 січня 2016 року. 
		Згідно з ст..458 Митного кодексу України, Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Отже аналізуючи у сукупності викладені пояснення сторін, покази свідків, дослідженні докази та зазначені правові норми суд дійшов висновку, що підстав для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відсутні оскільки викладені докази та правові норми з однозначністю та достовірністю доказують, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад порушення митних правил передбачених ст.380 та 485 МТ України, судом не встановлено обставин які би підтвердили неповноту та необ'єктивність під час розгляду адміністративної справи. Судом не встановлено невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, постанова винесена правомочною особою, та накладене адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті 485 МТ України.  
		Суд оцінюючи пояснення сторін, надані сторонами докази та зазначені правові норми у своєї сукупності дійшов висновку, що правопорушення, за яке митною службою України складено 16 січня 2016 року відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил, полягає не в тому, що позивач як фізична особа перетинав кордон України на в'їзді по паспорту Румунії, а на виїзді по паспорту України, а в тому що маючи статус громадянина-резидента, громадянин України - позивач при тимчасовому ввезенні на митну територію України автомобілю іноземної реєстрації заявив митному органу України, що він є громадянином Румунії та нерезидентом, чим вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Сума несплачених митних платежів, які підлягали б сплаті при ввезенні зазначеного транспортного засобу громадянином-резидентом складала суму 519455 грн. 85 коп..
		З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та вірним висновок що позивач будучи громадянином України маючи статус резидента з постійним місцем проживання та реєстрації в с. Динівці, Новоселицького району, Чернівецької області, навмисно надав при перетині кордону на ввіз автомобіля з реєстраційним номером Н4149ВН країна реєстрації Республіка Болгарія, 2004 року випуску марки BМW Х5 паспорт громадянина Румунії з метою ухилення від сплати митних платежів, він усвідомлював протиправний характер своїх дій та бажав настання шкідливих наслідків.
		Керуючись  ст.ст. 7-11, 71 ч.3, 94, 99, 100, 102, 160-163 КАС України, ст..1 Закону України «Про громадянство України», ст..4,467,469, 477-481,485,531 Митного кодексу України, ст..38,245,280 КУпАП, суд, -
		постановив:
		В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника начальника Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області Жижиян Івана Євгенійовича, про скасування постанови від 08.07.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та закриття адміністративної справи -  відмовити. 
		Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Винницького апеляційного адміністративного суду через Новоселицький районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
		 
		 
		Суддя:                               Вівчар Г.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...