Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/7699/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Втручання у діяльність державного діяча.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2017.
Дата набрання законної сили: 07.06.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		секретаря  ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали кримінального провадження №52016000000000037 за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9  на ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 10 квітня 2017 року відносно  ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 344 КК України, за участю:
		 
		прокурора  ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого   ОСОБА_11 , 
		захисників   ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		  ОСОБА_12 ,
		 обвинуваченого   ОСОБА_10 ,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 10 квітня2017року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52016000000000037 за фактом вчинення  ОСОБА_10  кримінального 
		 
		Справа №11-кп/796/1201/2017
		Суддя у суді першої інстанції  ОСОБА_13 
		Доповідач  ОСОБА_1 
		правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 344 КК України, повернуто прокуроруСпеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України. 
		Повертаючи даний обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції вмотивував постановлене рішення тим, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені адреси місця проживання свідків, їх ім`я по батькові та засоби зв`язку, унеможливлює здійснення їх виклику до суду відповідно до ст. 112 КПК України в разі призначення справи до судового розгляду (п.п. 2, 9, 10, 12, 15, 16, 17, 18, 26, 27, 28 розділу 1); не правильно зазначено прізвище свідка, а саме: замість « ОСОБА_14 » зазначено « ОСОБА_14 »; в п.п. 13, 23 розділу І реєстру зазначено про тимчасовий доступ до речей і документів, але не вказано до яких саме речей і документів здійснювався доступ, чим не була дотримана вимога ст. 109 ч. 2 п. 1 КПК України, щодо найменування процесуальної дії; в п. 3 цього ж розділу зазначено «огляд диску», однак не вказано який саме диск оглядався («компакт- диск», «жорсткий комп`ютерний диск»); в п. 3 розділу І реєстру зазначено, що проводився огляд папки з документами, однак не зазначено, найменування документів; в розділі 11 під № 18 реєстру досудового розслідування зазначено про наявність ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 06.04.2016 року (суддя ОСОБА_15 ), але не конкретизовано про що саме ця ухвала; в реєстрі взагалі відсутні відомості про повідомлення потерпілого та його представників про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів, що є порушенням вимог ст. 290 ч. 7, 109 ч. 2 п.1 КПК України; в пункті 33 розділу І реєстру зазначено про повідомлення лише одного захисника ОСОБА_10 про завершення досудового слідства, однак на момент завершення досудового слідства захист ОСОБА_10 здійснювали два захисника  ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , таким чином прокурором не було повідомлено всіх захисників ОСОБА_17 прозавершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування, що є порушенням ч. 1 ст. 290, 109 ч. 2 п. 1 КПК України; в реєстрі взагалі відсутні відомості про вручення ОСОБА_10 пам`ятки про процесуальні права підозрюваного; в п.п. 19, 31 реєстру відсутні відомості за якою статтею кримінального кодексу ОСОБА_10 повідомлено про підозру, а лише вказано, що йому двічі було повідомлено про підозру, а саме: 09.03.2016 року та 28.03.2016 року, при цьому не зазначено час повідомлення про підозру ОСОБА_10  28.3.2016 року,як не зазначено, що підозра змінювалась відповідно дост. 279 КПК України, тобто, яка саме підозра є остаточною; в п.п. 1 та 9розділу II реєстру вказано, що внесені відомості до ЄРДР, але не зазначено які самі відомості і відносно чого або кого внесені до ЄРДР; в п. 15 розділу 11 реєстру вказано, що винесена заступником спеціалізованого антикорупційного прокурора ОСОБА_18 постанова від 09.03.2016 року про об`єднання матеріалів досудового розслідування, але не зазначено, які саме матеріали досудового розслідування об`єднані та відносно кого, як не зазначено, які самематеріали досудового розслідування та відносно кого виділені відповідно до постанови начальника відділу спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 від 26.03.2016 року (п. 17 розділу II реєстру); в п.п. 3, 6, 11, 13, 14 розділу II реєстру зазначено про винесення п`яти різних постанов про визначення групи прокурорів, при цьому не зазначено хто включався або виключався з цих груп, не вказано прізвища прокурорів, які включались до групи, а також в п.п. 2, 4, 7 цього ж розділу зазначено що група слідчих створювалась тричі, однак хто включався в групу не зазначено; в реєстрі взагалі відсутні відомості про повідомлення потерпілого та його представників про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів, що є порушенням вимог ст. 290 ч. 7, 109 ч. 2 п.1 КПК України.
		Також, старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20 , всупереч вимогам КПК України, внесення відомостей до ЄРДР 03.02.2016 року та 24.02.2016 року включені в перелік процесуальних рішень, хоча внесення відомостей до ЄРДР є процесуальною дією, а не рішенням, яке у відповідності до вимог ст. 110 КПК України оформлюється постановою на стадії досудового розслідування.
		Враховуючи викладене, суддею суду першої інстанції було прийнято рішення про невідповідність обвинувального акту та додатків до нього вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України та що при таких обставинах обвинувальний акт не може бути призначений до судового розгляду та підлягає поверненню прокурору.
		Не погодившись з ухвалою суду, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10.04.2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000037 відносно ОСОБА_10 скасувати з призначенням нового розгляду у тому ж суді зі стадії підготовчого судового засідання.
		Як зазначає апелянт, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі та не відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства. 
		Вказує, що жодна з підстав, зазначених судом першої інстанції в ухвалі від 10.04.2017 року про повернення обвинувального акту прокурору не вказує на порушення вимог ч.2 ст. 291 та не перешкоджає суду призначити судовий розгляд, так як органом досудового розслідування фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення у обвинувальному акті відносно ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 344 КК України, які підлягають перевірці судом та доказуванню у кримінальному провадженні викладені в повній мірі та у відповідності до вимог ст. 91 КПК України.
		Крім цього зазначає, що в ході досудового розслідування прийнято процесуальне рішення заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_18 , який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні у формі постанови про визначення підслідності від 25.02.2016 року, яка міститься у матеріалах кримінального провадження, що вказано в реєстрі матеріалів досудового розслідування наданому суду разом із обвинувальним актом на сторінці 4 п.10.
		Також, детективом Національного антикорупційного бюро України правильно зазначені, встановлені на час складання акту, анкетні відомості потерпілого ОСОБА_21 у обвинувальному акті, та вони в повному обсязі відповідають дійсності, про що в судовому засіданні зазначив потерпілий.
		Вказує, що згідно вимог ч.4 ст.291 КПК України такий документ, як розписка про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування захисниками - адвокатами не передбачений, вимоги ст.293 КПК України, прокурором в повному обсязі виконано. У зв`язку із зміною захисників підозрюваного ОСОБА_10 , у наданий судом час, прокурором в повному обсязі ознайомлено захисників, що вступили у справу, з її матеріалами, із наданням їм матеріалів кримінального провадження в електронному варіанті (на електронному носії інформації) в повному обсязі з можливістю виготовляти копії документів.
		Крім цього зазначає, що законодавством не передбачено викладення в реєстрі матеріалів досудового розслідування тексту та змісту процесуальних дій та рішень, як і повні дані свідків обвинувачення та адреси їх проживання, такі дані сторонами надаються на стадії підготовки до судового розгляду в порядку передбаченому ст. 315 та на стадії судового розгляду за вимогами ст. 349 КПК України. 
		Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року змінити, включивши до її мотивувальної частини ті підстави повернення обвинувального акту прокурору, які в ній не зазначені, зокрема щодо того, що ОСОБА_22 не може мати статусу потерпілого відповідно до положень ст. 55 КПК України. При цьому, якщо  ОСОБА_23 на думку органу досудового розслідування є потерпілим, то вони мають вказати в обвинувальному акті, яка шкода йому завдана та розмір цієї шкоди, як цього вимагає ст. 291 ч. 2 п. 7 КПК України, а також провести необхідну експертизу для визначення розміру завданої шкоди, відповідно до ст. 242 ч. 2 п. 6 КПК України.
		Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу від 10 квітня 2017 року Солом`янського районного суду м. Києва змінити, доповнивши її мотивувальну частину мотивами, які суд не вказав в ухвалі, а саметим, що в обвинувальному акті викладено обставини, які містять істотні суперечності і взаємовиключні висновки, які за своїм змістом не відповідають вимогам КПК України, та суперечать вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, що є порушенням права обвинуваченого на захист та справедливий судовий розгляд (ст. 6 Європейської (Римської) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, заперечуючи проти апеляційних скарг захисників, доводи захисників та обвинуваченого, які підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити, заперечуючи проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційні скарги захисників  ОСОБА_8 , ОСОБА_24 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
		Згідно з п. 3 ч. З ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
		Вичерпні вимоги до обвинувального акта викладені в ч. 2 ст. 291 КПК України, а перелік додатків до нього - в ч. 4 цієї ж норми закону.
		Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен обов`язково містити відомості, які передбачені п.п. 1-9 цієї частини, у тому числі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Колегія суддів апеляційного суду вважає, що цих вимог кримінального процесуального закону органи досудового розслідування при складанні та затвердженні обвинувального акта у кримінальному провадженні №52016000000000037 відносно  ОСОБА_10 , в цілому дотримались, з урахуванням при цьому обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 91 КПК України.
		Так, обвинувальний акт щодо ОСОБА_10 містить відомості, які передбачені п.п. 1-4, 6-9 ч.2 ст.291 КПК України, а також, відповідно до п.5 цього закону, в ньому є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються дана особа, саме у тій формі, які прокурор вважав встановленими, правова кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		До того ж, питання, які безпосередньо стосуються змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення, правової кваліфікації діяння, виходячи із завдань підготовчого провадження, не підлягають розгляду при підготовчому судовому засіданні, тобто суд на цій стадії лише встановлює відповідність процесуальної форми, зазначеної в ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи при цьому суті обвинувачення, а тому не вправі пропонувати слідчому, прокурору зазначати інші обставини події та (або) ставити під сумнів правильність правової кваліфікації діяння.
		Фактично в ухвалі суду не викладено жодних недоліків обвинувального акта, який би свідчив про його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.
		 Щодо посилання суду на недоліки додатку до обвинувального акта  реєстру матеріалів досудового розслідування, зокрема не зазначення в перелічених в переліку прийнятих в ході досудового розслідування процесуальних рішень відомостей про конкретні прізвища слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні, не вказання повної адреси свідків, неповне відображення даних щодо проведених під час досудового розслідування слідчих дій та прийнятих процесуальних рішень, помилки в написанні прізвищ, відсутність в реєстрі відомостей про повідомлення потерпілого та його представників провідкриття сторонами кримінального провадження,тощо, то вони самі по собі не можуть бути достатніми підставами для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК йдеться про невідповідність вимогам КПК України саме обвинувального акта, а не додатків до нього.
		 Крім цього,відповідно до змісту ч.4 ст. 291 КПК України, надання суду інших документів, ніж прямо передбачених в ст. 291 КПК України, до початку судового розгляду забороняється, що унеможливлює на стадії підготовчого судового засідання перевіряти дані, які містяться в додатках до обвинувального акта. 
		До того ж, в ухвалі колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року, якою було скасовано ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року про повернення даного обвинувального акта прокурору, уже йшлося про безпідставність більшості мотивів для повернення обвинувального акта прокурору, на які суд знову послався в ухвалі, яка є предметом апеляційного розгляду.
		Що стосується апеляційних скарг захисників, в яких ставиться питання виключно про доповнення мотивувальної частини ухвали суду новими мотивами, з яких обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, то вони не можуть бути задоволені, оскільки суд апеляційної інстанції не може надавати оцінку мотивам, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, які не відображені та оцінка яким не надана в судовому рішенні, яке переглядається в апеляційному порядку.
		 Виходячи з викладеного, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннімсудом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та того, що колегією суддів не встановлено істотних порушень, допущених при складанні обвинувального акта, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до розгляду, апеляційна скарга прокурора має бути задоволена, в задоволенні апеляційних скарг захисників  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_24 слід відмовити, а ухвалу суду про повернення обвинувального акта прокурору необхідно скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		  Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 - задовольнити. 
		 Апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - залишити без задоволення. 
		Ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 10 квітня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52016000000000037 за фактом вчинення  ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 344 КК України , повернуто прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України  скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		__________  ____________ _____________ ___________ ___________
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4  ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...