Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/13831/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2017. Зареєстровано: 08.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		308/13831/15-ц 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		16.09.2016     року                                              м. Ужгород
		           Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		           головуючого судді - Бедьо В.І. 
		           при секретарі - Віраг Е.М.
		           за участю представників позивача -  ОСОБА_1, ОСОБА_2
		           представника відповідача - ОСОБА_3
		розглянувши у вікритому судовому засіданні в залі суду матеріали позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із зазначеною позовною заявою мотивуючи її наступним. 
		ОСОБА_4 13.01.2014 року уклав договір позики з відповідачем ОСОБА_5, відповідно до якого позичальник прийняв грошові кошти у розмірі 909 370, 00 грн., що еквівалентно 110 000, 00 дол. США., та зобов'язався повернути вказану суму до 30.01.2015 року.
		Підписання вказаного договору та прийняття у позику грошових коштів здійснювалося за письмовою згодою дружини відповідача (позивачальника) ОСОБА_6, про що зазначено у п. 15 договору, яка заявила, що вказаний правочин відповідає інтересам сімї, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою від 13.01. 2014 року.
		Відповідно до п. 4 термін дії договору позики закінчився 30.01.2015 року.
		Позивач зазначає, що станом на 20.11. 2015 рік сума основної заборгованості за договором позики 110 000 дол. США згідно курсу НБУ становить 2622400, 00 грн., яку відповідачі відмовляються повертати, не виконуючи взяті на себе зобов'язання.
		ОСОБА_4, вказує на те, що у відповідності до п. 10 договору позики відповідачі за прострочення виконання зобов'язань за договором позики зобов'язані сплатити пеню в розмірі, передбачену нормами цивільного законодавства, інфляцію та 3% річних, починаючи з 31.01.2015 року по 20.11. 2015 рік, а саме: інфляційні витрати - 926519, 77 грн.; 3% річних - 63368, 68 грн.; пеня - 1136756, 51 грн.
		У зв'язку з вказаним порушенням прав позивача, ОСОБА_7 просить суд стягнути з відповідачів загальну суму боргу за вказаним договором позики в розмірі 4749044, 96 грн. , з яких сума основного боргу - 2622400, 00 грн., інфляційні витрати - 926519, 77 грн.; 3% річних - 63368, 68 грн.; пеня - 1136756, 51 грн.
		В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги уточнили та просили стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 заборгованість, що складає 4331497, 19 грн., з яких сума основного боргу - 2783199, 50 , 3% річних - 103626, 52 грн., пеня - 1444671, 17 грн. підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
		Представник відповідачів в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов
		Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, судом встановлено наступне.
		13.01.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір позики, що підтверджується наявною в матеріалах цивільної справи належно оформленою копією договору про отримання грошових коштів.
		У відповідності до вказаного договору позики відповідач ОСОБА_5 прийняв від позивача суму грошових коштів у розмірі 909 370, 00 грн., що еквівалентно 110 000, 00 дол. США та зобов'язався повернути вказану суму до 30.01.2015 року.
		Згідно п. 14 вказаного договору його підписання та передача у позику грошових коштів здійснюється за письмовою згодою дружини Позикодавця, ОСОБА_8.
		Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться. 
		З досліджених судом матеріалів слідує, що відповідач не виконав умови боргової розписки і у встановлений строк не повернув грошові кошти, порушивши таким чином взяті на себе зобов'язання.
		У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Як вбачається з розписки, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, починаючи з починаючи з 31.01.2015 року по 20.11. 2015 рік.
		З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість, що складає 4331497, 19 грн., з яких сума основного боргу - 2783199, 50 , 3% річних - 103626, 52 грн., пеня - 1444671, 17 грн.
		        Разом з тим положеннями статті 1046 ЦПК України передбачено , що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
		      Вивчивши зміст договору позик встановлено, що стронами такого є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , відповідно останній взяв на себе відповідальність щодо повернення позики.
		     З позовних вимог вбачається, що ОСОБА_4 ставить позовну вимогу щодо солідарного стягнення коштів з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 всупереч тому, що фактично остання не є стороною договору і не підписувала такого.
		       Ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України регламентовано, що обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, якими визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
		   Однак в даному конкретному випадку ОСОБА_6 не є поручителем, відповідно не може відповідати за договором позики.
		    Крім того в судовому засіданні вставлено, що виконавчим написом від 26.10.2015 року , вчиненим Приватним нотаріусом Семен Ю.Ю. запропоновано стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 невиплачені в строк на підставі Договору позики від 13.01.2014 року грошові кошти в розмірі 110 000, 00 доларів США що є еквівалентом 2333720, 40 грн.; пеня за період з 30.01. 2015 року по 06.10.2015 рік у розмірі 358210, 10 грн; 26919, 30 грн. - витрати за вчинення виконавчого напису.
		         В судовому засіданні встановлено, що даний виконавчий напис на даний час дійсний, ніким не скасований, що свідчить що стягнення за договором позики від 13.01. 2014 року відбулося.
		          Враховуючи вищевикладене, а також те, що обставини, на які посилався позивач в позовній заяві як на підставу своїх вимог в судовому засіданні не підтвердилися, виконавчим написом з відповідача вже стягнуто суму боргу за договором позики і підстав для повторного стягнення зазначеної ОСОБА_4 сум немає, суд приходить до висновку, що заявлений позов є без підставним та таким, що не підлягає до задоволення.
		           Керуючись ст.ст.60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 611, 625, 629, 1046-1050 ЦК України суд,-
		                                                               ВИРІШИВ:
		В задоволенні уточненого позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
		         
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 10-и днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Закарпатської облаті.
		         Суддя Ужгородського 
		          міськрайонного суду                                                    Бедьо В.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...