Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/1047/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2017. Зареєстровано: 09.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2017.
Дата набрання законної сили: 08.06.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 751/1047/17 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/795/506/2017 Категорія - кримінальна Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 08 червня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		 суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі - ОСОБА_5 
		 з участю: прокурора - ОСОБА_6 
		 захисника  ОСОБА_7 
		 засудженої - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції) 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_8 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2017 року, 
		В С Т А Н О В И Л А :
		Цією ухвалою щодо:
		 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, проживала до засудження по АДРЕСА_1 , освіта середня, заміжня, засудженої 06.07.2015 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
		відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання. 
		 
		Обґрунтовуючи своє рішення, місцевий суд вказав на відсутність підстав для застосування щодо засудженої ОСОБА_8 умовно-дострокового звільнення від покарання, так як остання має чотири судимості за однорідні кримінальні правопорушення, до неї вже застосовувалось умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, проте засуджена належних висновків для себе не зробила, що свідчить про її стійке небажання стати на шлях виправлення. Крім того, своїм ставленням до праці та поведінкою вона не довела свого виправлення. 
		 
		Не погодившись із рішенням суду, засуджена ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та звільнити її від подальшого відбування покарання умовно-достроково. В обґрунтування скарги зазначила, що місцевий суд не взяв до уваги дані про її особу, зокрема, наявність тяжких захворювань та відсутність порушень з її боку режиму тримання у виправній установі. Також вказала на наявність у матеріалах справи характеристики з організації, де вона працювала до засудження, яка в свою чергу бере на себе відповідальність за працевлаштування ОСОБА_8 після звільнення її з місць позбавлення волі. 
		Заслухавши суддю-доповідача; засуджену та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених вище підстав; думку прокурора, котрий просив ухвалу місцевого суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		З матеріалів справи слідує, що вироком Дарницького районного суду міста Києва від 06 липня 2015 року ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки (а.о.с.15-16). 
		Строк відбування нею покарання обчислюється з 24 березня 2015 року. 
		Засуджена ОСОБА_8 з 10 вересня 2015 року відбуває покарання у Державній Установі «Чернігівська виправна колонія № 44». 
		 
		Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2016 року засудженій ОСОБА_8 було зараховано у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 24.03.2015 р. по 06.08.2015 р. включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (а.о.с.26-27). 
		 
		Відповідно до ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим відповідної частини призначеного судом строку покарання. 
		 
		Із пункту 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26 квітня 2002 року № 2 убачається, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою для прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. 
		 
		Відповідно до характеристики, яка міститься в матеріалах особової справи, ОСОБА_8 під час відбування покарання у Державній установі «Чернігівська виправна колонія № 44» своєю поведінкою та ставленням до праці не довела своє виправлення, характеризується посередньо, перебувала на профілактичному обліку як злісний порушник встановленого порядку відбування покарання, ставлення до праці засудженої не є сумлінним, раніше до праці відносилась задовільно, не виконувала в повному обсязі денне завдання, про що свідчить довідка про виконання норми виробітку засудженої. На даний час не виявляє бажання займатись суспільно-корисною працею, не приймає участь у підготовці та проведенні культурно-масових заходів, не проявляє себе у соціально-корисній діяльності, гуртках, самодіяльних організаціях засуджених, пристосувалась до умов позбавлення волі. Раніше ОСОБА_8 звільнялась умовно-достроково, до неї застосовувався іспитовий строк, але засуджена належних висновків для себе не зробила та знову потрапила в місця позбавлення волі. Тому адміністрація установи вважає, що ОСОБА_8 не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, так як не має впевненості в її подальшій правослухняній поведінці (а.о.с.99-100).
		За час відбування покарання засуджена з 28.09.2015 року по 29.02.2016 року перебувала на обліку як злісний порушник вимог режиму відбування покарання (а.о.с.60, 70). Заохочення відносно засудженої не застосовувались.
		Згідно психологічної характеристики від 23.02.2017 року, засуджена ОСОБА_8 на даний час хоча й усвідомлює свою провину та прямий причинно-наслідковий зв`язок між власними діями та наслідками від них, але прагнення змінити свою поведінку на соціально-прийнятну у неї на даний час слабке. На даний час вона не готова до самокерованої правослухняної поведінки (а.о.с.104). 
		 
		Посилання апелянта на неповне та однобічне дослідження даних про її особу є непереконливими, так як при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення засудженої від подальшого відбування покарання місцевий суд вислухав учасників судового провадження та дослідив особову справу засудженої ОСОБА_8 , зокрема, щодо її ставлення до скоєного злочину, додержання нею вимог режиму, а також її наміри щодо залучення до суспільно-корисної праці. 
		Дані про відсутність дисциплінарних стягнень, на що вказує засуджена, заслуговують на увагу, проте ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про умовно-дострокове звільнення. А дотримання нею норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами, є обов`язком засуджених, який передбачений положеннями ст.107 КВК України.
		 
		Отже, місцевий суд при розгляді клопотання засудженої ОСОБА_8 про її умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання належно оцінив всі обставини справи та дійшов правильного висновку про необхідність відмови в його задоволенні, з чим погоджується і колегія суддів. 
		 
		Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі судом першої інстанції рішення, не вбачається.
		 
		Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,  
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 березня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - без змін.
		 
		 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		СУДДІ:
		  ОСОБА_3  ОСОБА_2  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...