Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 311/1043/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2017. Зареєстровано: 09.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2017.
Дата набрання законної сили: 13.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		311/1043/17   
		3/311/290/2017                                                                                                               
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		23.05.2017                                 м. Василівка
		Василівський районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого  судді                                                               Степаненко Ю.А.
		при секретареві                                                                      Шак О.В.
		за участю: прокурора                                                            Арустамян Д.Ю.
		особи, яка притягується до 
		адміністративної відповідальності                                       ОСОБА_1
		розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженки м. Дніпрорудне, Василівського району Запорізької області, українки, громадянки України; має вищу освіту, заміжня, працює адміністратором на автостоянці в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, є депутатом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, - за вчинення адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		В С Т А Н О В И В:
		У протоколах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, які розглядаються в порядку ст.36 КУпАП, зазначається, що місцем вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, є: АДРЕСА_2, датою - 27.10.2016 року, а днем виявлення о правопорушень - 14.04.2017 року.
		Відповідно до цих протоколів, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року, суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
		Згідно положень ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.
		Статтею 41 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
		Відповідно до абзацу 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або
		 
		 
		неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або шклуьанням зтадашзто суб' гкта.
		Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		За змістом ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
		Так, рішенням першої сесії сьомого скликання Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області № 01 від 19.11.2015 року «Про результати виборів депутатів Дніпрорудненської міської ради сьомого скликання та міського голови і визнання їх повноважень» ОСОБА_1 обрано депутатом Дніпрорудненської міської ради сьомого скликання.
		Таким чином, ОСОБА_1, будучи депутатом Дніпрорудненської міської ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті З Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.
		Відповідно до протоколу засідання порядку денного Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, 27.10.2016 року у роботі чергової 16-ї сесії сьомого скликання із 26 депутатів брало участь 20 депутатів, у тому числі, депутат ОСОБА_1
		27.10.2016 року на засіданні чергової сесії Дніпрорудненської міської ради ОСОБА_1, діючи як депутат, голосувала за прийняття або не прийняття певних рішень по питаннях, які були винесені на чергову сесію міської ради.
		Одним з питань, яке було винесено на порядок денний зазначеної сесії було питання № 35 «Про надання згоди КП «Дніпрорудненські теплові мережі» на списання безнадійної дебіторської заборгованості.
		Згідно листа № 05/159 від 12.08.2016 року, директор КП «Дніпрорудненські теплові мережі» Трегуб Н.І. просить міську раду на винесення питання на чергову сесію, щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості з ФОП ОСОБА_1, у розмірі 1904,95 грн., за опалення приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_3 у зв'язку з минуванням строку позовної давності та не визнання ОСОБА_1 даної заборгованості.
		Проведеним голосуванням депутатів Дніпрорудненської міської ради з вказаного питання, яке відбулось у денний час у приміщенні Дніпрорудненської міської ради, розташованої за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів, 11 та у якому приймала участь і ОСОБА_1, «за» проголосували всі 20 присутніх на сесії депутата, у тому числі, і ОСОБА_1
		За результатами голосування прийнято рішення № 31 від 27.10.2016 року «Про надання згоди КП «Дніпрорудненські теплові мережі» на списання безнадійної дебіторської заборгованості з юридичних та фізичних осіб міста Дніпрорудне, одним з яких була заборгованість безпосередньо ФОП ОСОБА_1
		При цьому, під час засідання Дніпрорудненської міської ради 27.10.2016 року, в ході проведення голосування та прийняттям рішення № 31, ОСОБА_1 не здійснено самостійного публічного оголошення, не повідомлено міську раду та міського голову про наявність у неї реального конфлікту інтересів, що під час голосування впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, оскільки воно стосувалось списання безнадійної дебіторської заборгованості безпосередньо з ФОП ОСОБА_1, тому остання має приватний інтерес при участі у голосуванні.
		Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбаченео ч. 1 ст. 172-7 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП : вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
		В судовому засіданні прокурор підтримав протоколи з підстав викладених у них, просить суд визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних корупційних правопорушень не визнала та пояснила, що дійсно, рішенням першої сесії сьомого скликання Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області № 01 від 19.11.2015 року її обрано депутатом Дніпрорудненської міської ради сьомого скликання.
		Вона є членом комунальної комісії Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області. 
		27.10.2016 року на засіданні чергової сесії Дніпрорудненської міської ради вона, як депутат, голосувала за прийняття або не прийняття рішень по питаннях, які були винесені на чергову сесію міської ради. Одним з питань було питання № 35 «Про надання згоди КП «Дніпрорудненські теплові мережі» на списання безнадійної дебіторської заборгованості. 
		Голосування за деякі питання, у тому числі, й за питання №35, відбувалося «пакетом», при цьому, про списання КП «Дніпрорудненські теплові мережі» безнадійної дебіторської заборгованості, яким саме особам, на сесії не озвучувалося, тому, вона не знала, що серед цих осіб була й вона, а тому, проголосувал «за».
		Стверджує, що на засіданні комунальної комісії Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, секретарем якої вона являється, не розглядалося дане питання.
		На депутатському дні та на засіданнях інших комісії, що перебували сесії 27.10.2016 року, вона присутня не була.
		Запевняє суд у тому, що на час голосування за вказане питання, їй не було відомо про те, що питання щодо списання її дебіторської заборгованості перед КП «Дніпрорудненські теплові мережі» буде розглядатися на вказаній сесії.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є секретарем Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області та була присутня 27.10.2016 року на засіданні чергової сесії Дніпрорудненської міської ради.
		 
		 
		Пакетним голосуванням, без обговорення, було проголосовано «за» питання, у тому числі, №35, за що голосувала й ОСОБА_1 При цьому, на сесії це питання не доповідалося, а також не конкретизувалося щодо кого саме вирішувалося питання про списання КП «Дніпрорудненські теплові мережі» безнадійної дебіторської заборгованості. Разом з тим, детально це питання розглядалося на засіданнях комунальної та бюджетної комісії, на яких ведуться протоколи, а також в депутатський день, на якому протокол не ведеться.
		Проект рішення по питанню №35 приблизно за місяць до сесії 27.10.2016 року було викладено на сайті Дніпрорудненської міської ради.
		Їй не відомо, чи була присутня  ОСОБА_1 під час обговорення зазначеного питання та чи було їй відомо про те, що питання щодо списання її дебіторської заборгованості перед КП «Дніпрорудненські теплові мережі» буде розглядатися на вказаній сесії 27.10.2016 року.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює провідним спеціалістом економістом з питань комунального господарства Дніпрорудненської міської ради та була присутня 27.10.2016 року на засіданні чергової сесії Дніпрорудненської міської ради. 
		Пакетним голосуванням, без обговорення, було проголосовано «за» питання, у тому числі, №35, за що голосувала й ОСОБА_1 При цьому, на сесії це питання не доповідалося, а також не конкретизувалося, щодо кого саме вирішувалося питання про списання КП «Дніпрорудненські теплові мережі» безнадійної дебіторської заборгованості. Разом з тим, детально це питання розглядалося на засіданнях комунальної та бюджетної комісії, на яких ведуться протоколи, а також в депутатський день, на якому протокол не ведеться.
		При цьому, ОСОБА_1 є секретарем комунальної комісії, вона веде протоколи засіданні комісії, однак, у протоколі засідання коли розглядалося детально питання щодо списання дебіторської заборгованості перед КП «Дніпрорудненські теплові мережі», у тому числі, ФОП ОСОБА_1, відсутні відомості про розгляд цього питання. Доповідачем з даного питання був юрист КП «Дніпрорудненські теплові мережі».
		Суд,  вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, прийшов до наступних висновків.
		Суд розглядає дану справу стосовно особи, якій висунуте обвинувачення у вчиненні адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах висунутого обвинувачення, відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
		Відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року, суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
		Згідно положень ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.
		Статтею 41 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
		Відповідно до абзацу 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або шклуьанням зтадашзто суб' гкта.
		Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		За змістом ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
		Так, рішенням першої сесії сьомого скликання Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області № 01 від 19.11.2015 року «Про результати виборів депутатів Дніпрорудненської міської ради сьомого скликання та міського голови і визнання їх повноважень» ОСОБА_1 обрано депутатом Дніпрорудненської міської ради сьомого скликання.
		Таким чином, ОСОБА_1, будучи депутатом Дніпрорудненської міської ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті З Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.
		Відповідно до протоколу засідання порядку денного Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, 27.10.2016 року у роботі чергової 16-ї сесії сьомого скликання із 26 депутатів брало участь 20 депутатів, у тому числі, депутат ОСОБА_1
		27.10.2016 року на засіданні чергової сесії Дніпрорудненської міської ради ОСОБА_1, діючи як депутат, голосувала за прийняття або не прийняття певних рішень по питаннях, які були винесені на чергову сесію міської ради.
		Одним з питань, яке було винесено на порядок денний зазначеної сесії було питання № 35 «Про надання згоди КП «Дніпрорудненські теплові мережі» на списання безнадійної дебіторської заборгованості.
		Згідно листа № 05/159 від 12.08.2016 року, директор КП «Дніпрорудненські теплові мережі» Трегуб Н.І. просить міську раду на винесення питання на чергову сесію, щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості з ФОП ОСОБА_1, у розмірі 1904,95 грн., за опалення приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_3 у зв'язку з минуванням строку позовної давності та не визнання ОСОБА_1 даної заборгованості.
		Проведеним голосуванням депутатів Дніпрорудненської міської ради з вказаного питання, яке відбулось у денний час у приміщенні Дніпрорудненської міської ради, розташованої за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів, 11 та у якому приймала участь і ОСОБА_1, «за» проголосували всі 20 присутніх на сесії депутата, у тому числі, і ОСОБА_1
		За результатами голосування прийнято рішення № 31 від 27.10.2016 року «Про надання згоди КП «Дніпрорудненські теплові мережі» на списання безнадійної дебіторської заборгованості з юридичних та фізичних осіб міста Дніпрорудне, одним з яких була заборгованість безпосередньо ФОП ОСОБА_1
		В судовому засіданні встановлено, що під час засідання Дніпрорудненської міської ради 27.10.2016 року, в ході проведення голосування та прийняття рішення за питання № 35, ОСОБА_1 не здійснено самостійного публічного оголошення, не повідомлено міську раду та міського голову про наявність у неї реального конфлікту інтересів, що під час голосування впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення. Але, разом з тим, судом встановлено, що ці дії нею не були здійснені, оскільки, їй не було достовірно відомо про те, що вирішувалося питання щодо списання дебіторської заборгованості перед КП «Дніпрорудненські теплові мережі», у тому числі, стосовно неї. 
		Як вбачається з протоколу засідання чергової 16-ї сесії Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 27.10.2016 року та з аудіо записів поіменного голосування та текстових результатів поіменного голосування, питання № 35 «Про надання згоди КП «Дніпрорудненські теплові мережі» на списання безнадійної дебіторської заборгованості, не доповідалося, не обговорювалося, зокрема, не повідомлялося про осіб (юридичних, фізичних, ФОП), стосовно яких приймалося дане рішення, а було проголосовано у «пакеті» з іншими питаннями. 
		В судовому засіданні встановлено, що проект рішення № 31 від 27.10.2016 року «Про надання згоди КП «Дніпрорудненські теплові мережі» на списання безнадійної дебіторської заборгованості з юридичних та фізичних осіб міста Дніпрорудне, приблизно за місяць до сесії 27.10.2016 року, було викладено на сайті Дніпрорудненської міської ради, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак, по-перше, цей факт не підтверджено в судовому засіданні належними документальними доказами, а по-друге, даний факт, сам по собі,  не є належним підтвердженням того, що ОСОБА_1 була на цьому сайті з ним ознайомлена. 
		Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили, що питання № 35 «Про надання згоди КП «Дніпрорудненські теплові мережі» на списання безнадійної дебіторської заборгованості, у тому числі, стосовно ФОП ОСОБА_1, в вересні 2016 року розглядалося на засіданні, зокрема, комунальної комісії Дніпрорудненської міської ради, секретарем якої є ОСОБА_1 Разом з тим, цей факт заперечується ОСОБА_1, а також спростовується самим протоколом засідання постійної депутатської комісії з питань комунального госполдарства, комунальної власності та приватизації, секретарем якої є ОСОБА_1 від 14.09.2016 року, а також протоколом від 12.09.2016 року та рішенням від 12.09.2016 року засідання постійної депутатської комісії з питань економічного розвитку, бюджету та фінансів.
		В судовому засіданні не було надано належні та достатні докази, які б узгоджувалися між собою, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. 
		 
		 
		 
		 
		Відповідно до частини першої ст. 3 Конституції України, людина визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. В частині другій цієї статті вказується, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, зміст і спрямованість якої визначаються правами і свободами людини та їх гарантіями.
		Розглядаючи справу про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (п. 3.2.2) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, а також міжнародно-правових норм і рішень міжнародних судових установ, які є обов'язковими для держави, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
		Конституційний Суд України також звернув увагу на те, що оскільки за ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, у ратифікованих Україною Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією, Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією, Конвенції ООН проти корупції, корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків. Зазначене може прирівнюватися до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховування, розкрадання чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи і яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.
		Наведені положення унеможливлюють визнання законодавцем корупційними діями здійснення діяльності, якщо вона є джерелом законного та раціонально обґрунтованого за розміром доходу, ніяк не пов'язана з корисливими діями особи при безпосередньому виконанні покладених на неї службових обов'язків. Слід виходити з того, що будь-яке обмеження прав людини і громадянина повинне бути не тільки юридично обґрунтованим, а й соціально виправданим і адекватним.
		Пленум Верховного Суду України у своїй  постанові «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» № 13 від 25 травня 1998 року, роз'яснив, що у справах даної категорії судам особливу увагу необхідно звертати на з'ясування в кожній справі таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи особа є винною в його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів даного правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі. Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням останньою завдань і функцій держави, а у випадках, передбачених п."а" ч. 1 ст. 5 і пунктами "а", "б" ч. 3 ст. 5 Закону, - мети правопорушення (п. 3 постанови).
		Правова природа будь-якого корупційного правопорушення визначається виходячи зі змісту поняття корупції, наведеного в ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: корупційними визнаються лише ті неправомірні діяння, які спрямовані на задоволення корисливого або іншого особистого інтересу особи, зазначеної в частині першій статті 3 Закону, чи інтересу третіх осіб. За змістом цього закону обов'язковою ознакою, за якою неправомірні діяння осіб визнаються корупційними, є корисливий або інший особистий інтерес.
		Ч.1,2 ст.172 -7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, що тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, що
		 
		тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Отже, аналізуючи вищевикладені обставини справи, а також законодавчі норми, виходячи з принципів: законності, об'єктивності, справедливості та розумності, суд вважає, що хоча ОСОБА_1 й  є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», хоча вона й головувала «за» питання № 35 «Про надання згоди КП «Дніпрорудненські теплові мережі» на списання безнадійної дебіторської заборгованості, яке стосувалося, у тому числі, особисто її, однак, разом з тим,  в судовому засіданні належні, достатні, допустимі докази, які б узгоджувалися між собою, на підтвердження того, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про те, що це питання стосується її, надано не було. 
		При цьому, обвинувачення ґрунтувати на припущеннях - не припустимо, виходячи з положень Конституції України, КУпАП.
		Суд також приймає до уваги й те, що держава Україна забезпечує охорону прав та інтересів громадян, а також гарантує, що всі особи, які невинні у вчиненні адміністративних правопорушень, не будуть піддані адміністративній відповідальності, а тому, винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яка б ґрунтувалася на припущеннях, за відсутності належної та достатньої кількості доказів, які б узгоджувалися між собою, вказували на  причетність ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення,  суд вважає неприпустимим.
		Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю   події   і   складу   адміністративного 
		правопорушення.
		Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 36, 172-7, 247, 283, 284 КУпАП, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Закрити провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень. 
		Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд.
		Суддя     Василівського 
		районного суду
		Запорізької області                                                             Степаненко Ю.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...