Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1076/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано судом: 09.06.2017. Зареєстровано: 11.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2017.
Дата набрання законної сили: 19.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  
		61022, м.Харків, пр.Науки, 5 
		________________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я   
		іменем України
		 
		31.05.2017                                                                                      Справа №905/1076/16 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В. у відкритому судовому засіданні розглянув матеріали справи за позовом ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_1,
		до відповідача 1, Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права, м.Бахмут Донецької області, ЄДРПОУ 22012958,
		до відповідача 2, Бахмутської міської ради, м.Бахмут Донецької області, ЄДРПОУ 04052732,
		про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів, -
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: ОСОБА_2  за довіреністю;
		від відповідача 1: ОСОБА_3  за довіреністю;
		від відповідача 2: не зявився, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, ОСОБА_1, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою №б/н від 05.03.2016р. до відповідача 1, Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права, м.Бахмут Донецької області, до відповідача 2, Державної реєстраційної служби Бахмутського міського управління юстиції Донецької області, про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Приватного навчального закладу Донецький університет економіки та права від 08.04.2015р.; про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права щодо зміни складу власників та зобовязання реєстраційної служби Бахмутського міськрайонного управління юстиції поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців відомості про приватний вищий навчальний заклад Донецький університет економіки та права станом на 29.06.2015р.                                
		З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1076/16 визначено суддю Харакоза К.С.
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.04.2016р. відповідачем 2 по справі №905/1076/16 визначено Артемівське міськрайонне управління юстиції Донецької області.
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.04.2016р. продовжено строк розгляду спору по справі №905/1076/16 на 15 днів по 27.05.2016р. 
		25.05.2016р. з метою обєктивного, всебічного розгляду обставин справи №905/1076/16 призначено судову колегію для її розгляду у складі: головуючий суддя Харакоз К.С., судді Говорун О.В. та Сковородіна О.М. (розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/500 від 25.05.2016р., протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.05.2016р.).
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2016р. замінено у справі неналежного відповідача 2 Артемівське міськрайонне управління юстиції Донецької області, м.Бахмут Донецької області, на належного - Бахмутську міську раду.
		29.08.2016р., у зв'язку з перебуванням судді Сковородіної О.М. у відпустці, змінено склад суду та для розгляду справи призначено колегію у складі: головуючий суддя ХаракозК.С., судді Говорун О.В. та Бокова Ю.В. (розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/896 від 29.08.2016р. та протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2016р.).
		18.10.2016р. господарським судом Донецької області винесено рішення по справі №905/1076/16 (повний текст складено та підписано 24.10.2016р.), яким, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.11.2016р., позовні вимоги задоволено, а саме постановлено: визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права м.Бахмут, Донецька область, відображене в протоколі 08/04 від 08.04.2015р.; скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права щодо зміни складу власників та зобовязати Бахмутську міську раду, м.Бахмут поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад Донецький університет економіки та права станом на 29.06.2015р., а також стягнуто судові витрати у розмірі 2756,00 грн.
		Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. по справі №905/1076/16 вказаний судовий акт залишено без змін.
		Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2017р. рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. у справі №905/1076/16 скасовано; справу №905/1076/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
		За результатом розподілу автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області для розгляду справи №905/1076/16 визначено суддю Кротінову О.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2017р.).
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2017р. справу №905/1076/16 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
		Під час нового розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи наявністю корпоративних відносин позивача із відповідачем 1 на час прийняття оспорюваного рішення; заява про вихід позивача датована 18.05.2012р. не є підставою ухвалення рішення загальних зборів від 08.04.2015р.; вказує на позбавлення позивача корпоративних прав власника університету; вина позивача у інкримінованих йому порушеннях, що покладено в основу прийнятого рішення, не доведена у встановленому законом порядку; укладання позивачем із відповідачем 1 контракту про виконання комплексу робіт відповідно до посади ректора; вказує на строк давності вчинення оспорюваних відповідачем 1 дій, як таких, що визначені останнім як протиправні; повязує неможливість виконання певних обовязків ректора з перепонами, що створював безпосередньо відповідач 1; недоведено збитків; відзив електронного підпису в установах банку пояснює як наслідок зміни даних у системі Єдиного державного реєстру про керівника університету. 
		Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечує, свідчить, що скликання та проведення позачергових зборів учасників університету від 08.04.2015р. здійснені у відповідності з вимогами законодавства та статуту, позивач був належним чином повідомлений про час, місце, адресу проведення зборів та порядок денний; наголошує на тому, що дії позивача неоднарозово розглядались іншими загальними зборами власників університету 04.11.2014р., 15.12.2014р., 18.02.2015р. та рішення зазначених зборів дійсні; наявність у справі доказів службового підроблення, відчуження майна без узгодження з іншими власниками за балансовою вартістю без проведення експертної оцінки (при цьому економічний сенс такого правочину для університету був взагалі відсутній, що спричинило значні збитки університету), вкрадення бухгалтерської документації університету та серверу з базою даних з власного розпорядження позивача, відзиву позивачем підпису з усіх установ банків, що обслуговували університет без попередження та призначення іншого підписанта (наслідок блокування поточних рахунків, що призвело до повного зупинення видаткових операцій); визнання перелічених обставин зборами учасників як систематичне порушення позивачем вимог п.4.2 статуту щодо обовязків власника, а також порушення п.п.6.2.13, 8.4, 13.3 статуту; стверджує про те, що виконання обовязків ректора тягне за собою автоматичне виконання обовязків власника закладу; вважає, що статус керівника та учасника університету в даній справі переплелися, що презумує їх спільну та нерозривну правову відповідальність; вважає, якщо одна особа одночасно є і учасником товариства, і його керівником, то її неможливо розглядати ізольовано лише з одного аспекту діяльності, оскільки з керівника ніхто не знімав обовязку дотримуватись положень статуту, особа маючи статус учасника повинна усвідомлювати, що її дії, в тому числі як керівника, не повинні йти в розріз з метою діяльності університету або перешкоджати досягненню цілей закладу, учасником якого вона є; у рішенні чітко конкретизовані обґрунтовані причини виключення позивача;  підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів власників від 08.04.2015р. відсутні.  
		Представником відповідача 1 суду представлено у копіях: лист слідчого управління ГУ НП у Донецькій області №3382/20-2017 від 19.04.2017р., витягу з кримінального провадження №12015050150000485, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 03.04.2017р.
		Від представництва відповідача 2 надішли письмові пояснення, за змістом яких повідомлено суд про скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача 1 за №12549990050004449 від 12.12.2016р. щодо зміни складу засновників та поновлено відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.06.2015р. та за результатами винесеного рішення будуть проведені відповідні реєстраційні дії згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». 
		 
		Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
		Представник відповідача 1 проти задоволення вимог заперечує.
		Представник відповідача 2 у судове засідання не зявився, явка визнана необовязковою.
		 
		Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість провадження по даній справі, а також належне забезпечення з боку суду можливості сторін для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про можливість розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.
		 
		Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.
		 
		Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права", відповідно до п.1.2 статуту, створений шляхом перетворення Донецького ОСОБА_4 економіки та права (у формі ТОВ), перереєстрованого виконкомом Ворошиловської районної ради м. Донецька рішенням від 04.06.2003 №176/28 і є його правонаступником.
		Відповідно до п.2.1 статуту, завданням (метою) діяльності Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" є: здійснення освітньої діяльності певного напрямку, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних кваліфікаційно-освітніх рівнів і відповідає стандартам вищої освіти та включає навчальний, науковий, методичний, культурний напрями роботи; Здійснення перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації кадрів; забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство; формування соціально зрілої творчої особистості, виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян; формування громадянської позиції, патріотизму, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за долю суспільства, держави і людства; забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги; забезпечення умов ліцензування, угод з юридичними особами на підготовку фахівців з вищою освітою; здійснення підготовки наукових, і науково-педагогічних кадрів та їхньої атестації в акредитованих вищих навчальних закладах; вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька діяльність; здійснення довузівської підготовки.
		Згідно пп. 3.1, 13.19 статуту, від 25.11.2005, зі змінами та доповненнями від 05.09.2013, учасниками закладу є :
		- ОСОБА_5 із вкладом в статутний капітал 2,5%, що складає 2700,00грн, 
		- ОСОБА_1 із вкладом в статутний капітал 32,5%, що складає 35100,00грн,
		- ОСОБА_6 із вкладом в статутний капітал 40%, що складає 43200,00грн,
		- ОСОБА_7 із вкладом в статутний капітал 25%, що складає 27000,00грн.
		Відповідно до пп. 3.1, 13.19 статуту від 25.11.2005, зі змінами та доповненнями від 30.06.2015 внесених рішенням власників від 08.04.2015, власником частки у розмірі 32,5%, що складає 35100,00грн, є Приватний вищий навчальний заклад "Донецький ОСОБА_4 економіки та права".
		Вищим органом університету є загальні збори власників. Вони складаються з власників університету або призначених ними представників (п. 6.1 статуту відповідача-1). Пунктом 6.2 статуту відповідача-1 встановлено, що до виключної компетенції зборів власників належить, зокрема, прийняття рішення про відчуження майна університетом на суму, що складає 50 та більше відсотків майна університету.
		Права та обовязки ректора університету визначені розділом 8 статуту відповідача-1.
		За рішенням власників до компетенції ректора може бути передано вирішення питань, віднесених до виключної компетенції власників (п. 8.2 статуту).
		Ректор університету несе відповідальність перед власниками за виконання покладених на університет завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого університету у користування та володіння (п. 8.4 статуту).
		Відчуження майна, яке закріплене за університетом, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Одержані у результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції університету (п. 13.3 статуту).
		 08.04.2015 загальними зборами власників відповідача-1 (протокол №08/04) прийнято рішення:
		-виключити ОСОБА_1 зі складу учасників ДонУЕП з внесенням відповідних змін до установчих документів ДонУЕП; 
		-виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна ДонУЕП, що пропорційна його частці у статутному капіталі …; 
		-винести на розгляд загальних зборів ДонУЕП питання, не включеного заздалегідь до порядку денного: "Про внесення і затвердження змін до установчих документів та надання повноважень, щодо вчинення дій спрямованих на проведення їх держаної реєстрації"; 
		-внести та затвердити зміни до статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький ОСОБА_4 економіки та права", в частині змін складу учасників ДонУЕП у звязку з виключенням ОСОБА_1 зі складу учасників ДонУЕП. Уповноважити ОСОБА_5 на вчинення дій, спрямованих на проведення державної реєстрації зміни до Статуту Приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права".
		Збори відбулись за участю власників, що у сукупності володіють 67,5% часток у статутному капіталі  ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 Рішення за всіма питаннями прийнятті 100 % голосів присутніх учасників. 
		За змістом протоколу №08/04 рішення вмотивовані діями, вчиненими позивачем в період виконання ним обовязків ректора відповідача-1, а саме:
		-виплатою собі та своїй дружині ОСОБА_10 заробітної плати у розмірі, який значно перевищує розмір, встановлений штатним розкладом в порушення умов контракту та вимог ст. 21 КЗпП;
		-системне службове підроблення;
		-Відчуження в порушення пп. 3.2.13, 13.3 статуту без згоди власників відповідача-1 нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 193-6 на користь ТОВ "Донінфосервіс", одним із засновників якого була ОСОБА_10;
		-організація викрадення бухгалтерської документації ДонУЕП та серверу із бухгалтерською інформацією ;
		-відзив підпису з усіх установ банків, що обслуговували ДонУЕП без попередження та призначення іншого підписанта, що призвело до повного зупинення видаткових операцій, в тому числі до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам ДонУЕП;
		-проведення без згоди власників відповідача господарських операцій сумнівного характеру по закупівлі товарів та послуг в одних і тих же контрагентів, переведення зазначених коштів в готівку та їх  привласнення;
		Викладені обставини були кваліфіковані загальними зборами як порушення пп.3.2.13, 4.2, 6.2.13, 8.4, 13.3 статуту відповідача-1 та як кримінальні правопорушення за ознаками злочинів передбачених ст.364-1, 365, 191, 366, 367, 212 КК України.
		 
		Відповідно до   ст. 15 ЦК України   кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Корпоративні спори - це правовідносини учасників або засновників підприємства, які виникають, зміняються або припиняються в процесі досудового або судового розгляду і які безпосередньо пов'язані з корпоративними правами і обов'язками.
		Згідно п. 19   постанови       Пленуму Верховного Суду України       від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"   суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
		В силу ч. 3   ст. 100 ЦК України, учасник товариства у випадках, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.
		Положення зазначеної статті є загальним та закріплює лише можливість виключення учасника зі складу учасників товариства. За повнотою змісту ця норма є відсилочною, тобто такою, що спрямовує до іншого нормативно-правого акту для з'ясування підстав реалізації можливості виключення учасника зі складу учасників товариства. Таким нормативно-правовим актом є   Закон України "Про господарські товариства".
		Підстави для реалізації можливості виключення учасника зі складу товариства зазначені в   ст.64 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежно виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. До того ж цей учасник (його представник) у голосуванні участі не приймає.
		Статтею 59 Закону України "Про господарські товариства"   передбачено, що питання виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю.
		З аналізу зазначених норм вбачається, що питання виключення учасника актуальне за наявності у товаристві корпоративного конфлікту між самими учасниками.
		Відповідно до п.       29   постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"   при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.
		Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
		Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
		Відповідно до пункту 4.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що вникають з корпоративних правовідносин" під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством. Суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.
		У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.
		Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.
		 
		Пунктом 4.2 статуту відповідача 1 до обовязків власників віднесено:
		- 4.2.1 додержуватись вимог статуту університету, виконувати рішення його органів управління;
		- 4.2.2 сприяти розвитку навчально-виховної, наукової та господарської діяльності університету;
		- 4.2.3 сприяти ресурсному забезпеченню університету;
		- 4.2.4 вносити вклади у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені у статуті, відповідно до діючого законодавства України;
		- 4.2.5 забезпечувати повне за обсягами і своєчасне за термінами виконання взятих на себе зобовязань;
		- 4.2.6 надавати університету інформацію, необхідну для ефективної його діяльності;
		- 4.2.7 гарантувати університету право пріоритетного розміщення замовлень;
		- 4.2.8 сприяти університету у досягненні інших цілей його діяльності;
		- 4.2.9 утримуватись від дій, що можуть заподіяти шкоду діловій репутації університету, в тому числі не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність університету;
		- 4.2.10 не втручатись в оперативну-господарську діяльність університету;
		- 4.2.11 нести інші обов'язки.
		 
		Пунктом 4.9 статуту встановлено підстави виведення власника із складу власників на основі рішення зборів, до яких віднесено: систематичне невиконання або неналежне виконання своїх обовязків чи перешкоджання своїми діями досягненню мети університету.
		 
		Обґрунтовуючи причини виключення позивача зі складу власників ДонУЕП у протоколі №08/04 від 08.04.2015р. позачергових загальних зборів власників Приватного вищого навчального закладу «Донецькій університет економіки та права» невиконання ОСОБА_1, як власником обовязків, в основу не покладено. 
		Неоднарозове, систематичне порушення п.4.2 статуту пов'язує з привласненням грошових коштів, вважаючи дії ОСОБА_1 такими, що мають ознаки діянь, передбачених ст.364-1, 365, 191, 366, 367, 212 Кримінального Кодексу України, визначена наявність усіх підстав, передбачених п.4.9 статуту виключити позивача зі складу учасників ДонУЕП.
		Зі змісту приведеного протоколу слідує перелік порушень, які, за висновками відповідача 1, вчинено позивачем.
		При цьому, усі перелічені вище підстави повязані безпосередньо із виконанням позивачем обовязків в.о.ректора у період з 2011р. по листопад 2014р. на підставі укладеного між ним і відповідачем 1 контракту №1-ІІІ від 25.01.2011р. (т.2 а.с.80-82), №2-ІІІ від 01.04.2012р. (т.2 а.с.91-93).
		До того ж, як свідчать фактичні обставини справи, оскаржуваному рішенню та викладеним висновкам загальних зборів, відображених у протоколі №08/04, передувало рішення загальних зборів власників відповідача 1 від  04.11.2014р. не продляти контракт із позивачем та призначено виконуючим обовязки ректора ОСОБА_5, а також прийняте рішення про звернення до судових та правоохоронних органів із заявою про притягнення до відповідальності та відшкодування збитків нанесених ОСОБА_4 в наслідок зловживання позивачем службовим становищем, що встановлено актом комісії від 31.10.2014р. (т.2.а.с. 26) (протокол №4/11 від 04.11.2014р., т.1 а.с. 118).
		Щодо неналежності виконання та перешкоджання досягненню цілей університету, то зміст зобов'язань учасників не робить зазначені підстави взаємопов'язані, оскільки не доведено перешкоджання досягненню цілей як наслідок неналежного виконання саме учасником своїх обов'язків.
		Для визнання рішення про виключення учасника правомірним, необхідно мати фактичні та письмові докази. Форма таких доказів залежить від підстав, які підтверджують систематичність невиконання або неналежність виконання учасником обов'язків, або підтверджують факт перешкоджання з боку учасника досягненню цілей товариства.                                                       
		Усі докази невиконання учасником обов'язків, передбачених законом та статутом, повинні розглядатись у взаємозв'язку із наявними негативними для товариства наслідками або під час їхнього розгляду має враховуватись вірогідність настання таких наслідків у результаті дій (бездіяльності) учасника товариства.
		Однак, таких доказів матеріали справи не містять.
		У розумінні ст.62 Конституції України, на час винесення оскаржуваного рішення не встановлено дійсність тверджень або вину у скоєнні інкримінованих позивачу порушень, при цьому суд наголошує, як в.о.ректора.
		 
		Розцінювати звернення позивача 20.11.2014р. до заступника керуючого відділенням ПУМБ в м.Донецьку ОСОБА_11 із заявою, в якій повідомив банк про відсутність у ОСОБА_1 доступу до  системи Клієнт-банк, просив про відміну його цифрового електронного підпису у зв'язку з компрометацією його особистого ключа та можливого доступу до системи Клієнт-банк третіх осіб (т.2 а.с. 197), як перешкоджання досягненню цілей товариства, суд не знаходить підстав.
		Такий висновок пов'язаний по-переше з тим, що як було зазначено вище, даному зверненню передувало прийняття 04.11.2014р. рішення (протокол №4/11 позачергових зборів власників Приватного вищого навчального закладу «Донецькій університет економіки та права») не продляти контракт з ОСОБА_1 та призначити в.о.ректора ОСОБА_5
		Тобто, визначено особу, із обсягом повноважень, до яких віднесено право підпису в силу статуту, а відтак призначено іншого підписанта.
		Так не встановлено обставин повного зупинення видаткових операцій.
		По-друге, враховано фактичне прийняття на себе обовязків в.о.ректора ОСОБА_5, діяльність якої за 2014р. оцінена позитивно, про що свідчить протокол від 12.03.2015р. (т.1 а.с.169).
		 
		ОСОБА_4 №93/245 від 27.10.2014р. про необхідність блокування ключів доступу, підписаного в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права ОСОБА_1 суду не представлено, а отже дослідити дійсність звернення з означеним листом саме позивачем 27.10.2014р. суд не вбачає можливості.
		 
		Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру  прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження  обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна №59037455 від 13.05.2016р., будівля, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Артема, б.193б, загальною площею 2447,2 кв.м. з 23.10.2012р. перебуває у власності ТОВ ДОНІНФОСЕРВІС (т.1 а.с. 171-174). 
		Згідно Висновку про вартість майна, складеного МПП Виробничою фірмою Науктехпроект станом на 23.10.2012р., ринкова вартість нежитлового приміщення п'ятиповерхової будівлі навчального корпусу загальною площею 1294,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.193-б,  складає 7425941,00грн. без ПДВ (т.2 а.с.98-128).
		З даних, що містить рішення виконавчого комітету Київської районної у м.Донецьку ради №291/3 від 10.10.2012р. (т.1 а.с.183-187) означений обєкт нерухомого майна передано у якості вкладу в уставний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНІНФОСЕРВІС» на підставі наказу відповідача 1 від 05.06.2012р. 
		Доказів незгоди учасників з моменту вчинення означеної дії та за станом на перше півріччя 2014р. суду не представлено, а також не доведено зазнання збитків установою у звязку з цим.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що у 2012 році, після подачі позивачем заяви про вихід зі складу засновників, відповідних змін у статуті університету не відбулося, та не було здійснено відповідної державної реєстрації.
		Про наявність між позивачем та відповідачем 1 корпоративних відносин вже після поданої ним заяви свідчить подальші проведення голосування на зборах учасників відповідача 1 з урахуванням голосу позивача, та направлення йому повідомлень про проведення загальних зборів власників ОСОБА_4.
		При цьому, судом було встановлено, що після звернення позивачем до університету із заявою про вихід зі складу засновників відповідача 1  18.05.2012р., жодних розрахунків, пов'язаних з рішенням позивача вийти зі складу засновників між позивачем та відповідачем 1, не вирішувалося та не здійснювалося, а навпаки, згідно до рішення зборів від 10.04.2013р. та змін до статуту від 05.09.2013р. частку позивача було збільшено з 28,5% (станом на 25.02.2013р.) до 32,5 %.
		Зазначена заява позивача не була предметом розгляду позачергових зборах 08.04.2015р., і в обґрунтування його виключення зі складу засновників на зборах були покладені зовсім інші підстави, про що свідчить текст протоколу №08/04 від 08.04.2015р.
		Протокол загальних зборів трудового колективу від 12.03.2015р. не може судом бути прийнятий як доказ дотримання відповідачем 1 вимог ст. 15 Закону України Про вищу освіту при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки рішення про погодження виключення позивача зі складу засновників відповідача 1 трудовим колективом прийнято на підставі його заяви про добровільний вихід зі складу засновників яка, станом на дату проведення зборів, втратила свою актуальність, окрім того на зборах трудового колективу по факту  не розглянуто.
		 
		За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
		Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		 
		Дослідив викладене вище поряд із наявними у справі матеріалами, а також висновками Вищого господарського суду України (постанова від 02.03.2017р. у справі №905/1076/16) суд не може погодитись із доводами відповідача 1, обов'язки власника університету не є ідентичними обовязку в.о.ректора та навпаки, виходячи з р.8 статуту, повязаності дій позивача як в.о.ректора із обовязками власника не встановлено, встановлення інкріменованих порушень на час прийняття оскаржуваного рішення не підкріплено належним чином, підозра таке не встановлює, систематичність невиконання позивачем, саме як власником, обовязків передбачених законом та статутом, як і перешкоджання досягненню цілій університета не відстежується.  
		 
		Суд погоджується з тим, що особа, маючи статус учасника підприємства, повинна усвідомлювати, що її дії, в тому числі як громадянина, або під час здійснення незалежної підприємницької діяльності, або як керівника підприємства не повинні йти в розріз з метою діяльності підприємства або перешкоджати досягненню цілей підприємства, учасником якого вона являється.
		 
		Проте, як вже зазначалось порушення не доведено, виключення позивача відбулось за кваліфікацію та оцінкою дій останнього як в.о.ректора, а не власника, який як особа, маючи статус керівника підприємства, допустила недотримання мети діяльності підприємства або завдала перешкоди досягненню цілей підприємства, учасником якого вона являється.
		Взаємозв'язок із діями позивача, як учасника, із припустимими відповідачем 2 негативними для університету наслідками, а також вірогідність їх настання у результаті дій позивача, саме як учасника, не встановлено.
		 
		Як встановлено судом, відповідач 1 обґрунтовує виключення позивача зі складу засновників, з підстав неналежного виконання останніми обов'язків перед університетом. позивач у свою чергу вказує на позбавлення його корпоративних прав внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.
		Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. 
		Пунктом 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25.02.2016р. передбачено, що Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні      статті 202      ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення      статей 203      та      215      ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за      статтею 216      ЦК України.
		Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
		У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
		- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
		- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
		- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
		Відповідно до п.1.3. Статуту Відповідача 1, ОСОБА_4 є субєктом освітньої діяльності і діє відповідно до Конституції України, Законів України Про вищу освіту, Про освіту, Про наукову і науково-технічну діяльність, Закону України Про мови, нормативних документів  Міністерства освіти і науки України,  цього Статуту та інших актів законодавства у сфері освіти, реалізує відповідно  до наданих ліцензій  освітньо-професійні програми вищої освіти за  певними освітніми   та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно  до їхнього покликання, інтересів, здібностей т а нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.
		Пунктами 1-3 ч.2 ст. 15 Закону України Про вищу освіту передбачено, засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган: 1) затверджує статут вищого навчального закладу та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію; 2) укладає в місячний строк контракт з керівником вищого навчального закладу, обраним за конкурсом у порядку, встановленому цим Законом; 3) за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу достроково розриває контракт із керівником вищого навчального закладу з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту.
		Як зазначалось раніше, спірним рішенням власників відповідача 1 було виключено позивача зі складу учасників за системні зловживання службовим становищем та спричинення шкоди університету перебуваючи на посаді в.о. ректора у період із 2011 по 2014 рік.
		Взаємозвязок між зазначеними діями та наявністю у позивача статусу власника університету судом не встановлений, а, навпаки, обумовлений виключно наявністю в нього певних повноважень та можливостей саме як в.о. ректора закладу та відсутність контролю за його діяльністю з боку інших власників.
		Виконання особою функцій і повноважень посадової особи, здійснюється в межах трудових відносин, що виникають і припиняються за рішенням вищого органу управляння, який в силу положень п.6.6. Статуту наділені компетенцією приймати рішення з усіх питань діяльності ОСОБА_4, в тому числі і з тих, що передані Зборами до компетенції Виконавчого органу. В разі наявності обґрунтованих претензій щодо виконання особою свої посадових обовязків рішення про припинення трудових відносин може бути способом чи складовою механізму притягнення посадової особи до відповідальності як найманого працівника. Зазначене притягнення до відповідальності керівника підприємства реалізується власником (уповноваженим ним органом) в порядку  цивільного  або кримінального провадження.
		Судом прийнято до уваги, що протягом тривалого часу відповідачем 1 не визначено розмір шкоди, яка, начебто, завдана позивачем, а також відсутні звернення до суду щодо повернення майна та коштів, які незаконно вибули з його власності, а також відсутні результати розслідування діяльності позивача правоохоронними органами.
		Приймаючі спірне рішення, власниками фактично було застосовано захід відповідальності посадової особи шляхом позбавлення його корпоративних прав.
		Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, ст.321 ЦК України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, та особа може бути позбавлена його або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача 1 від 08.04.2015р., відображене в протоколі №08/04 підлягають задоволенню.
		Оскільки суд дійшов висновків щодо задоволення вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення позачергових загальних зборів учасників відповідача 1 від 08.04.2015р., а вимога про  скасування державної реєстрацію змін до установчих документів відповідача 1 щодо зміни складу власників та поновлення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців відомостей про відповідача 1 станом на 29.06.2015р. є похідною вимогою, така вимога також підлягає задоволенню. 
		 
		 
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається судом на відповідача у повному обсязі. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 33-38, 43, 44, 49, 82-85, 87  Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги ОСОБА_1, м.Донецьк, до відповідачів: 1. Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права м.Бахмут Донецької області, 2. Бахмутської міської ради, м.Бахмут Донецької області, про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Приватного навчального закладу Донецький університет економіки та права від 08.04.2015р.; скасування державної реєстрації змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права щодо зміни складу власників та зобовязання Бахмутської міської ради поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад Донецький університет економіки та права станом на 29.06.2015р., задовольнити. 
		 
		2. Рішення позачергових загальних зборів учасників Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права, м.Бахмут Донецької області, відображене в протоколі №08/04 від 08.04.2015р. визнати недійсним.
		 
		3. Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права щодо зміни складу власників та зобовязати Бахмутську міську раду, м.Бахмут Донецької області, поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад Донецький університет економіки та права станом на 29.06.2015р. 
		 
		4. Стягнути з Приватного вищого навчального закладу Донецький університет економіки та права (84500, м.Бахмут, вул.Некрасова, б.1, ЄДРПОУ 22012958, банківські реквізити не вказано) на користь ОСОБА_1  (83060, м.Донецьк, вул.Фрунзе, б.183; поштова адреса: 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул..Шевченка, буд.150, ідентифікаційний код НОМЕР_1, банківські реквізити не вказано) витрати по сплаті судового збору в сумі 2756,00 гривень.
		 
		5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		6. У судовому засіданні 31.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		8. Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2017р.
		 
		 
		Суддя                                                                                            О.В. Кротінова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...