Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/41449/16-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		            7 червня 2017 року                                                                   м. Київ           
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		 Вищого спеціалізованого суду України 
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого                     Луспеника Д.Д.,
		суддів:                                 Журавель В.І., Закропивного О.В.,                                                                                      Хопти С.Ф.,      Штелик С.П.,   
		                        
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва                   від 19 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва  від 15 листопада 2016 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		 
		У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 4»            (далі - ТОВ «РАДА 4») звернулося до суду з позовомдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені.
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 листопада                    2016 року, позовну заяву ТОВ «РАДА 4» повернуто заявнику з підстав, передбачених п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України. 
		 
		У касаційній скарзі ТОВ «РАДА 4», посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і передати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		 
		            Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		            Повертаючи позовну заяву ТОВ «РАДА 4», суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач при зверненні до суду з вимогою про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги не долучив до матеріалів позову копії ухвали про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу або про скасування наказу судом, тобто позивачем не дотримано порядку подання заяви, визначеного ч. 3 ст. 118 ЦПК України.
		             
		            Погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки до них суд дійшов з порушенням норм процесуального права, а апеляційний суд зазначені порушення не усунув.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		У п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК Українипередбачено, що у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,  телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості, може бути видано судовий наказ.
		 
		Згідно ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. 
		 
		Відповідно до ч. 6 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
		 
		Виходячи з зазначених нормам процесуального права, можна зробити висновок, що у випадку подання позову про стягнення комунальних послуг, суду необхідно перевіряти наявність ухвали про відмову у видачі судового наказу. У випадку відсутності такої ухвали, суд повинен залишити без руху позовну заяву з наданням строку для усунення недоліків.
		 
		Разом з тим суду потрібно встановити наявність спору про право, і, якщо спір має місце, то суду потрібно відкривати провадження по справі, оскільки в даному випадку наказне провадження неможливе. 
		 
		Позивач зазначав, що спір про право вбачається з позовних вимог про стягнення збитків за без облікове використання електричної енергії, газу, штрафів за порушення правил надання комунальних послуг, тощо (розгляд даних вимог в наказному провадженні не можливий, у зв'язку з чим суду не потрібно перевіряти наявність ухвали про відмову у видачі судового наказу при даних позовних вимогах), у разі об'єднання позовних вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги разом з вимогами, з яких вбачається спір про право (стягнення збитків, штрафів), то наявність ухвали про видачу судового наказу також не потрібна для відкриття провадження у справі. 
		 
		            Крім того, у випадку коли комунальне підприємство бажає стягнути заборгованість за комунальні послуги, що виходить за межі строку позовної давності, то її вимоги підлягають розгляду в порядку позовного провадження, оскільки з даних відносин вбачається спір про право (п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»).
		 
		Судом установлено, що з позовної заяви ТОВ «РАДА 4» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, вбачається спір про право, оскільки нараховані позивачем санкції - три проценти річних, інфляційні втрати та пеня, за своєю правовою природою є збитками від знецінення грошових коштів, які позивач зазнав внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем свого грошового зобов'язання з оплати за надані житлово-комунальні послуги. 
		 
		На законодавчому рівні не визначено поняття - спір про право, однак аналіз ст.3 ЦПК дає можливість дійти висновку, що спір про право - об'єктивно виражене протиріччя волевиявлень двох сторін, що складається з вимоги з одного боку і фактичного невиконання цієї вимоги з іншого.
		      
		            Ураховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди не звернули уваги на зазначені вимоги закону, не з'ясували усіх обставин, що мають процесуальне значення для вирішення питання про відкриття провадження у справі, що призвело до передчасного застосування п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.
		 
		            Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.
		 
		Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,  
		 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» задовольнити. 
		 
		Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва  від 15 листопада 2016 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                     Д.Д. Луспеник 
		 
		                                               
		Судді:                                                                                  В.І. Журавель
		 
		 
		                                                                                              О.В.Закропивний
		 
		 
		                                                                                              С.Ф.Хопта
		 
		 
		                                                                                              С.П.Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...