Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/24461/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2017. Зареєстровано: 15.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2017.
Дата набрання законної сили: 07.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"07" червня 2017 р.           Справа№ 910/24461/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Куксова В.В.
		суддів:            Скрипки І.М. 
		          Гончарова С.А. 
		при секретарі судового засідання   Даниленко Т.О.
		 
		за участю представників:    
		від прокуратури: Бондарчук І.П.- представник за посвідченням №  026128 від 13.05.2014р.
		від відповідача 1 (апелянт 1): Телицька В.А. -  представник по довіреності № 225-КМГ-816 від 14.03.2017р.
		від відповідача 2 (апелянт 2):  Власов Є.А. - представник по довіреності б/н від 10.02.2017р.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп"
		на рішення       Господарського суду міста Києва від 03.04.2017р.
		у справі            №910/24461/16 (суддя Марченко О.В.)
		за позовом       Заступника прокурора міста Києва  в інтересах держави 
		до                      Київської міської ради
		                         товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп"
		про              скасування рішення від 14.07.2016р. №715/715, визнання недійсним договору від 12.10.2016р. №б/н та визнання відсутності прав на користування земельною ділянкою,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:
		- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради  від 14.07.2016р. № 715/715 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1";
		- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.10.2016р. №б/н  площею 1,2642 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного Радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп", зареєстрованого Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 27.10.2016 №МЗК-1-01055, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин A.C. та зареєстрованого в реєстрі за №3795;
		- визнання відсутності у Товариства права користування земельною ділянкою площею 1,2642 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. у справі №910/24461/16  позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись з винесеним рішенням суду Київська міська рада   звернулась  до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника, оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень для органу місцевого самоврядування в частині площі земельних ділянок,що передаються. Крім того, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення, не врахував того, що жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись певні пропорції співвідношення  площі таких об'єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться.
		Також, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп"  звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив від 03.04.2017р. та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника, оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, зокрема відсутності у прокуратури права на звернення до місцевого господарського суду із відповідним позовом. Крім того, апелянт вважає, що місцевий господарський суд визнав встановленими недоведені обставини і як наслідок, невідповідністю висновків обставинам справи, а також порушенням норм процесуального права.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2017р. апеляційну скаргу Київської міської ради передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів:  Скрипки І.М.,  Гончарова С.А.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017р. апеляційну скаргу Київської міської ради прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду на 07.06.2017р.   
		Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 25.04.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Скрипки І.М., Гончарова С.А.
		        Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" прийнято до апеляційного провадження; апеляційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. об'єднано в одне апеляційне провадження у справі № 910/24461/16 та призначено до розгляду на 07.06.2017р.   
		07.06.2017р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Прокуратури міста Києва надійшов відзив на апеляційні скарги Київська міська рада  та Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп", в якому просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. по справі № 910/24461/16 без змін. 
		Присутні в судовому засіданні 07.06.2017р. представники скаржника 1 та скаржника 2 підтримали подані апеляційні скарги, просили їх задовольнити з підстав викладених у них та просили рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. 
		Представник прокуратури, з  урахуванням поданого 07.06.2017р. відзиву, заперечив проти доводів викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити в їх задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
		Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції. 
		Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України  апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. 
		Відповідно до ч. 3 ст.  23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Згідно з ч. 4 вказаної статті Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегією суддів встановлено, що звертаючись до місцевого господарського суду з відповідним позовом прокуратура у позовній заяві вказала, що підставою для звернення до суду з даним позовом є незаконне надання в оренду земельної ділянки територіальної громади міста Києва, що є порушенням інтересів держави, тобто, Прокуратура належним чином підтвердила своє право на звернення до суду з даним позовом, а відтак апеляційним судом спростовуються доводи скаржника ТОВ "Строй Альянс Груп" щодо відсутності у прокуратури права на звернення до суду першої інстанції із відповідним позовом.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,  між Товариством (покупець) і громадянином ОСОБА_7 (продавець) 25.04.2015р. укладено договір купівлі-продажу автозаправної станції, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,4 кв.м., а покупець зобов'язався прийняти об'єкт продажу і сплатити за нього визначену договором грошову суму; автозаправна станція знаходиться на земельній ділянці площею 0,07 га, код земельної ділянки НОМЕР_2 (пункт 1.1 договору купівлі-продажу від 25.04.2015).
		Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 25.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою Оксаною Петрівною на підставі рішення від 25.04.2015 №20928740 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесено в зазначений реєстр відомості щодо набуття Товариством права власності на автозаправну станцію.
		Товариство 24.07.2015р. звернулося до Ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтованим розміром 1,31 га для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування.
		З матеріалів справи вбачається, що оскільки Рада не прийняла рішення про надання відповідного дозволу, а також не надала вмотивованої відмови щодо розгляду вказаного клопотання Товариства, Товариство звернулося до Ради з листом (вх. Ради від 28.08.2015р. №МЗ-0125), в якому інформувало Раду про те, що ним замовлено роботи з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що Товариством і товариством з обмеженою відповідальністю "Паралель" укладено договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1.
		Згідно наявного в матеріалах справи Рішення №715/715 Рада вирішила: 
		- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, заява ДЦ від 19.04.2016р. №01025-000208629-014, справа Д-7568) (пункт 1 рішення №715/715);
		- передати Товариству, за умови виконання пункту 3 рішення №715/715, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,2642 га (кадастровий номер НОМЕР_1, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000252692016) для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу від 25.04.2015) (пункт 2 рішення №715/715);
		- Товариству: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки; у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладання договору оренди земельної ділянки; питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку; виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 13.08.2015р. №10613/0/12/19-15, Головного управління Держгеокадастру у місті Києві від 26.11.2015р. №6264/20-15; питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством; у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України (пункт 3 рішення №715/715);
		- попередити землекористувача, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141 і 143 Земельного кодексу України (пункт 4 рішення №715/715).
		Звертаючись до місцевого господарського суду з позовною заявою, прокуратура як на підставу для скасування вказаного Рішення вказує на те, що, приймаючи рішення №715/715, Рада надала дозвіл на передачу Товариству в оренду земельної ділянки загальною площею 1,2642 га, в той час як внаслідок придбання нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 25.04.2015р. Товариство набуло право користування земельною ділянкою лише площею 0,07 га. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч. 1 ст.  10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Приписами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. 
		Проаналізувавши вищенаведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що реалізуючи надані Конституцією України та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин, Рада зобов'язана діяти виключно в межах наданих їй повноважень та в інтересах її територіальної громади, дотримуючись приписів законодавства України у своїй діяльності.
		Положеннями ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		Дослідиіши наявні в матеріалах справи докази, колегією суддів встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2015р. ОСОБА_7 передав, а Товариство прийняло у власність автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,4 кв.м.; автозаправна станція знаходиться на земельній ділянці площею 0,07 га, код земельної ділянки НОМЕР_2 (пункт 1.1 договору купівлі-продажу від 25.04.2015р.).
		Приписами ч. 1 і 2 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. 
		Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Згідно з п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і ст. 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.
		Враховуючи викладені обставини, внаслідок набуття Товариством права власності на нерухоме майно загальною площею 56,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, до Товариства перейшло право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться дане майно, в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача - ОСОБА_7, а саме земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,07 га, код земельної ділянки НОМЕР_2.
		Натомість, оскаржуваним рішенням Ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1, та вирішено передати Товариству в оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,2642 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1, а відтак, на думку колегії суддів, фактично Радою було передано Товариству земельну ділянку, яка на 1,1942 га перевищує площу земельної ділянки, право користування якою було набуте Товариство внаслідок придбання нерухомого майна за умовами договору купівлі-продажу від 25.04.2015р.
		Крім того, апеляційний суд відзначає, що право оренди земельної ділянки площею 0,07 га, на якій знаходиться нерухоме майно загальною площею 56,4 кв.м., і яку охоплює земельна ділянка площею 1,2642 га, до прийняття Радою оспорюваного рішення, не було отримано Товариством.
		При цьому, земельна ділянка площею 1,2642 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не відноситься до земельних ділянок, які згідно з приписами частини другої статті 134 ЗК України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, а тому не могла передаватись в оренду інакше як із земельного аукціону.
		Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 25.04.2012р. зі справи №20/5025/1613/11.
		Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Відповідно до п. 1 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
		При цьому, у п. 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
		Враховуючи той факт, що на момент прийняття Радою рішення №715/715 спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності територіальної громади міста Києва, порушення процедури передачі такої земельної ділянки в оренду свідчить про наявність порушеного права власника такої земельної ділянки - територіальної громади міста Києва, а відтак, на думку колегії суддів, рішення №715/715 є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним.
		Щодо до вимог прокуратури стосовно визнання недійсним Договору, колегія судів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України (надалі по тексту - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Згідно положень ч. 1 і 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Враховуючи той факт, що рішення №715/715 є незаконним, то і відповідно Договір, укладений на виконання вказаного рішення є таким, що суперечить вимогам законодавства, а відтак, підлягає визнанню недійсним.
		Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, спірну земельну ділянку було передано Товариству для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування.
		При цьому, згідно акта обстеження земельної ділянки від 29.09.2016р. №16-1642-01 Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в ході перевірки встановлено, що фактично передана в оренду земельна ділянка використовується для будівництва багатоповерхових житлових будинків, тобто не за цільовим призначенням. Крім того, нецільове призначення відповідної земельної ділянки також підтверджується наявними в матеріалах справи фотокопіями будівельного майданчика, який розміщений на спірній земельній ділянці, з яких вбачається влаштування пальового фундаменту у котловані.
		Щодо визнання відсутності у Товариства прав на користування земельною ділянкою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки така вимога є похідною від первісних вимог, а судом визнано недійсними рішення №715/715 і Договір, то слід визнати факт відсутності у Товариства права на користування спірною земельною ділянкою, а відтак, вказана вимога також підлягає задоволенню.
		Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідачів.
		Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		У відповідності до  ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України       господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 року у даній справі є обґрунтованим та таким, що прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах безпідставні, необґрунтовані та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для їх задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційні скарги Київської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Альянс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. у справі №910/24461/16 - залишити без задоволення.
		2.  Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. у справі №910/24461/16 - залишити без змін.
		3. Матеріали справи  № 910/24461/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
		 
		Головуючий суддя                                                             В.В. Куксов 
		 
		Судді                                                                                І.М. Скрипка
		 
		                                                                                С.А. Гончаров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...