Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/1699/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2017. Зареєстровано: 15.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2017.
Дата набрання законної сили: 14.08.2017
Результат оскарження 14.08.2017 Апеляційний суд Кіровоградської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа №: 398/1699/16-к
		провадження №: 1-кп/398/152/17
		ВИРОК
		Іменем України 
		 "14" червня 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд  Кіровоградської області
		у складі:головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		 за участю: секретаря  ОСОБА_2 , 
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , 
		 захисника  адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених,
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Олександрії кримінальне провадження, внесене 14 квітня 2016 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016120300000309 відносно:
		 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лікарівка, Олександрійського району, Кіровоградська область, українця, громадянина України, з неповною базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		-06.06.2008 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК з іспитовим строком на 2 роки:
		-07.12.2009 року Олександрійським міськрайонний судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, остаточне покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі. 27.09.2012 року звільнився по відбуттю строку покарання. 
		 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Лікарівка, Олександрійського району, Кіровоградська область, українця, громадянина України, з неповною базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		-08.02.2013 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, за ч.3 ст. 185 КК до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки; ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.10.2013 року ОСОБА_10 скасовано іспитовий строк, встановлений вироком суду від 08.02.2013 року та направлено в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання у виді 4-х років позбавлення волі;
		- 20.08.2013 року Олександрійським міськрайонний судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК  до 3 років позбавлення волі; На підставі п.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.12.2013 року вирок Олександрійського міськрайонного суду від 20.08.2013 року стосовно ОСОБА_10  в частині призначеного покарання  скасовано та призначено ОСОБА_10 за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді арешту строком на 5 місяців, даний вирок та вирок Олександрійського міськрайонного суду від 08.02.2013 року стосовно ОСОБА_10 виконувати окремо;
		-04.11.2013 року Олександрійським міськрайонний судом Кіровоградської області, за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуту частину покарання за попереднім вироком Олександрійського міськрайонного суду від 08.02.2013 року, та остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 6 місяців. 
		-Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 18.06.2014 на підставі статті 6 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року, скорочено невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі наполовину та станом на 19.04.2014 року невідбута частина покарання становить 2 роки 5 днів. На підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 30.07.2015р. засудженого ОСОБА_10 звільнено умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбутий строк покарання8 місяців 23 дні. Звільнився з Полицької виправної колонії 07.08.2015 року умовно  достроково; 
		- обох, за обвинуваченняму вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297, та ОСОБА_9 за ч. 3 ст.185 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		 Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вчинили за попередньою змовою групою осіб незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в місці поховання з корисливих мотивів, крім того ОСОБА_9 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у житло, при наступних обставинах.
		 Так, 04.04.2016 року, близько 18 години, ОСОБА_9 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , з метою викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання прибули на територію цвинтаря, що розташований на території Лікарівської сільської ради, Олександрійського району, Кіровоградської області, де діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи настання наслідків, підійшли до місця поховання ОСОБА_11 1908-1986 років життя, де незаконо заволоділи предметами, що знаходилися в місці поховання шляхом витягування з місця поховання частини металевої огорожі, загальною вагою 84 кг, на загальну суму 231 грн. 
		 Після чого разом з викраденим майном покинули територію цвинтаря та розпорядилися викраденим на власний розсуд. 
		 Крім того, ОСОБА_9 , 02 квітня 2016 року, близько 00.30 години, з метою вчинення крадіжки прибув на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де маючи умисел на нетрудове збагачення за рахунок вчинення корисливого злочину, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи настання наслідків, шляхом відгинання цвяха, який слугував як запираючий пристрій на дверях проник до приміщення літньої кухні, яка належить ОСОБА_12 , звідки таємно викрав чуже майно, а саме: чавунну плиту пічного опалення розміром 71x41 см на суму 315,00 гривень; алюмінієвий бідон ємністю 40 літрів, вартістю 475,00 гривень, а всього майном на загальну суму 790,00 гривень. 
		 Після чого з місця події зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду на вищевказану суму. 
		 Дії ОСОБА_10 та ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч.3 ст.297 КК України, як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в місці поховання з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та ОСОБА_9 ще і за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло. 
		 Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, у скоєному розкаявся, пояснивши суду, що не оспорює обставини, що вказані в обвинувальному акті, в тому числі і кількість викраденого та його вартість, та не заперечує щодо проведення судового розгляду в порядку ч.3 ст.349 КПК України. Дійсно, в той день вони з братом ходили по лісопосадці, де збирали металобрухт. Потім ОСОБА_13 запропонував йому викрасти оградку з могили. Вони вдвох підійшли до оградки, де спочатку витягнули руками одну секцію огорожі, а потім ще одну. Взявши вдвох ці секції, понесли їх вниз до лісопосадки. Розпаливши вогнище, поклали ці секції на вогонь, щоб обпалити фарбу. Відійшли звідти десь на 10 метрів, щоб піти ще на кладовище, але в цей час ОСОБА_13 сказав йому, що в їх сторону їде мотоцикл. Вони були від кладовища десь за 500 метрів. Злякавшись вони почали тікати, він впізнав, що на мотоциклі був ОСОБА_14 . Вони втекли від нього. Десь дня через 2-3 приїхав дільничний та запитав щодо крадіжки, тоді він повів його до того місця, де вони залишили секції оградки.
		 02.04.2016 року ввечері він йшов з конзаводу та зайшов до ОСОБА_15 , щоб попросити цигарок. В домоволодінні нікого не було, тоді він вирішив викрасти бідон та плиту пічного опалення. Зайшов до літньої кухні, де викрав плиту пічного опалення, яку поклав у мішок, а потім зайшов до приміщення бані звідки викрав бідон. Викрадені речі приніс додому. На теперішній час плиту та бідон повернув потерпілому.
		 Просить суд не позбавляти його волі та врахувати те, що він щиро кається.
		 Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у скоєному розкаявся, пояснивши суду, що ОСОБА_16 розповів так як було, дійсно він показав йому саме те місце поховання, звідки можна викрасти оградку. Не оспорює обставини, що вказані в обвинувальному акті, в тому числі і кількість викраденого та його вартість та не заперечує щодо проведення судового розгляду в порядку ч.3 ст.349 КПК України. В скоєному щиро кається.
		 Просить суд не позбавляти його волі та врахувати, що кається. 
		 Потерпілі не заперечували проти розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України. 
		 Суд проводить судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, зібрані досудовим розслідуванням докази під сумнів не ставилися, суд в силу ч. 3ст.349 КПК Українивизнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та є належними, достовірними, допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
		 Даючи оцінку результатам судового розгляду справи, суд визнає, що вина обвинувачених в інкримінованих їм злочинах доведена повністю.
		 При призначенні покарання обвинуваченим, відповідно дост. 65 КК України суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ними, те, що злочини вчинені ними є тяжкими, умисними; особи винних, які не одружені, мають постійне місце проживання, за місцем проживання характеризуються посередньо, скарг на них до сільської ради не надходило; на обліку у лікаря  нарколога та лікаря  психіатра не знаходяться; згідно висновків судово  психіатричного експерта № 217, 218 в момент скоєння правопорушення страждали і в даний час страждають легкою розумовою відсталістю, проте ступінь розумового недорозвинення така, що не позбавляла їх можливості усвідомлювати свої дії та розумно керувати ними. Підпадають під дію ч.1 ст.19 КК України, у відношенні інкримінованих їм діянь слід вважати осудними. 
		 Також, суд приймає до уваги те, що потерпілий ОСОБА_6 до обвинувачених претензій матеріального та морального характеру не має, але наполягає на суворій мірі покарання. 
		 Крім того, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_10 вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.11.2013 року за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі 71 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 6 місяців; згідно ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 30.07.2015р .звільнився з Полицької виправної колонії № 76, умовно - достроково на строк 8 місяців 23 дні, та в період умовно  дострокового звільнення вчинив новий злочин. 
		 Обставинами, що пом`якшують покарання обох обвинувачених є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. 
		 Обставин обтяжуючих покарання обвинуваченим, судом не встановлено.
		З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченими, наявності пом`якшуючих для обох обвинувачених обставин, позиції потерпілих, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинувачених є призначення покарання  в виді позбавлення волі, в межах санкцій, передбачених ч. 3 ст. 297 та ч. 3 ст.185 КК України та вважає, що перевиховання та виправлення винного ОСОБА_9  можливо без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому міру покарання з застосуванням ст. 75 КК України - звільнивши від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України; а перевиховання та виправлення ОСОБА_10 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства з реальним відбуванням покарання, оскільки злочини ним вчинені в період умовно  дострокового звільнення.
		 Враховуючи те, що відповідно до ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покаранняза попереднім вироком.
		 Така міра покарання, відповідає вимогам ст. 50 КК України, тобто меті покарання і засадам його призначення та буде відповідати не тільки тяжкості вчинених злочинів, обставинам кримінального провадження, але й особам обвинувачених, та є необхідною і достатньою для їх виправлення. 
		 Беручи до уваги вищевикладене, підстав для застосування ст. 69 України, суд не вбачає.
		 З метою виконання вироку суду, враховуючи вимогист. 177 КПК України, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_10 , на період апеляційного оскарження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню. 
		 Потерпілими цивільний позов не заявлявся. 
		 Речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України
		 Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає. 
		 На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 124, 129, 369, 370, 373, 374 КПК України, - суд, -
		 
		У Х В А Л И В: 
		  ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.297 КК України та ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання: 
		 за ч. 3ст. 185 КК України - 3(три) роки позбавлення волі,
		за ч. 3ст. 297 КК України - 4(чотири) роки позбавлення волі.
		 На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9  призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		 Керуючись ст.75 КК України ОСОБА_9 від відбування покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки з покладенням, відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		 Запобіжний захід ОСОБА_9 на апеляційний період не обирати.
		 ОСОБА_10  визнати винними у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст.297 КК України, призначивши покарання  4 роки позбавлення волі. 
		 На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків,до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.11.2013 року та остаточно призначити ОСОБА_10 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 місяць. 
		 До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту по даному кримінальному провадженню.
		 Строк відбування покарання ОСОБА_10  обчислювати з 14.06.2017 року.
		 ОСОБА_10 , відповідно до ч. 5 ст.72 КК України, в строк відбування покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 14.06.2017 року і до дня набрання даним вироком законної сили.
		Речові докази: 2 металеві секції від металевої огорожі з місця поховання, загальною вагою 84 кг передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6  залишити законному володільцю; алюмінієвий бідон, ємністю 40 літрів та чавунну плиту пічного опалення на дві конфорки в зборі, розміром 71x41 см, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_12  залишити законному володільцю.
		 Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...