Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/58/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2017. Зареєстровано: 16.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2017.
Дата набрання законної сили: 14.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		----------------------
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		14 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 500/58/17
		Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Присакар О.Я. 
		Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:  
		              Головуючого:              Градовського Ю.М.
		              суддів:                          Кравченка К.В., 
		                                                    Лукянчук О.В.
		                          при секретарі:              Голобородько Д.В.  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2017р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -  
		 
		                                                 В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У січні 2017р. ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС України, в якому просив скасувати постанову Одеської митниці ДФС України за №1149/50000/16 від 30.11.2016р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та закрити провадження у справі.
		В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Одеською митницею ДФС України відповідно до нього прийнято постанову про адміністративне правопорушення щодо порушень митних правил ввезення автомобіля на територію України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 1 668 423,75грн.. ОСОБА_2 вказує, що він транспортний засіб не ввозив, а керував ним працюючи у відповідній фірмі, якій і належить автомобіль.
		Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.
		Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2017р.  у задоволенні адміністративної справи відмовлено. 
		В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.
		          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла  висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду, з наступних підстав.
		 
		 
		Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчинив дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485МК України.
		Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню та порушив норми процесуального права і не надав належну оцінку доказам, які повинні бути дослідженні. 
		За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
		Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ОСОБА_2 12.05.2016р. керуючи транспортним засобом, автомобілем «Мерседес- Бенц Е 320 CDI», д/н JCP 453 країна реєстрації Литва, біля 16г.30хв. був зупинений працівникам поліції на 117км. автошляху «Одеса-Рені». При перевірці документів у працівників поліції виникла підозра, що вказаний транспортний засіб ввезено на територію України з порушенням митних правил, на що позивач дав пояснення, що він працює у фірмі, якій і належить вказаний автомобіль. 
		На підставі листа патрульної служби на адресу Одеської митниці, щодо перевірки правомірності керування позивачем транспортним засобом, митними органами неодноразово направлялись на адресу ОСОБА_2, за місцем проживання, листи із пропозицією прибути до митних органів та надати пояснення щодо спірного транспортного засобу, яким він керував.
		Оскільки ОСОБА_2 до митних органів не прибув, пояснення щодо обставин керування транспортним засобом автомобілем «Мерседес- Бенц Е 320 CDI», д/н JCP 453 країна реєстрації Литва, не надав, в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС прийнято постанову про порушення митних правил №1149/50000/16 (а.с.4-8) про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 1668423,75грн. 
		Перевіряючи законність та обґрунтованість прийняття  спірної постанови, з урахуванням підстав, з якими апелянт просить визнати її протиправною та  скасувати, судова колегія виходить з наступного. 
		За правилами ст.4 ч.1 п.39МК України, платник податків це особа, на яку відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов'язок зі сплати митних платежів. При цьому податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті (ст.30ПК України).
		Як зазначено в ст.293 МК України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант або особа, уповноважена на здійснення митних платежів декларантом. У відповідності до п.3 ч.2 ст. 293МК України у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, обов'язок зі сплати митних платежів покладений на особу, відповідальну за дотримання митного режиму. 
		У разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення з умовними повним звільненням від оподаткування митними платежами, обов'язок щодо сплати суми податкового зобов'язання та пені відповідно до Податкового Кодексу покладається на особу, відповідальну за дотримання режиму. 
		Вищенаведені приписи митного законодавства чітко визначають осіб, на яких покладається обов'язок сплачувати митні платежі у разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу. 
		Як вбачається з постанови №1149/50000/16 від 30.11.2016р (а.с.4-8) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України.
		Відповідно до ч.1 ст.485МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Отже, за змістом ст.485МК України, склад вказаного порушення обумовлює наявність особливої мети ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру. Наявність такої мети можливе лише в діях особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, яка є декларантом та платником вказаних митних платежів та якій надано пільги з їх сплати.
		З досліджених під час апеляційного розгляду справи обставин та матеріалів вбачається, що відповідно до технічного паспорту на транспортний засіб, автомобіль марки «Мерседес- Бенц Е 320 CDI», д/н JCP 453 має реєстрацію в країні Литва і належить підприємству «ЗАТ «Еліт- Кар» (а.с.59). Згідно відомостей митних органів, спірний транспортний засіб був ввезений на митну територію України 6.02.2016р. через пункт пропуску «Кучурган-Первомайськ» митний пост «Роздільна» Одеської митниці громадянкою Молдови DANICI ЕVGHENIA. Транспортний засіб ввезений на митну територію України через зону митного контролю «Зелений коридо».  
		Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 надано до справи трудовий договір від 11.05.2016р., укладений між ЗАТ «Еліт- Кар» та ним щодо виконання обов'язків водія-експедітора для перевезення певного вантажу на автомобілі Мерседес- Бенц Е 320 CDI», д/н JCP 453, який має реєстрацію в країні Литва. 
		Наданий до справи договір підтверджує той факт, що ОСОБА_2 спірним транспортним засобом керував як працівник фірми до якої належить автомобіль, на митну територію його не ввозив, не є декларантом або особою, яку уповноважив декларант на сплату митних платежів. 
		Апеляційним судом також встановлено, що автомобіль марки «Мерседес- Бенц Е 320 CDI», д/н JCP 453 реєстрація в країні Литва, щодо якого надано пільги при переміщенні через кордон, був ввезений на митну територію України через зону митного контролю «зелений коридор» 6.02.2016р. в режимі «тимчасове ввезення» нерезидентом громадянин кою Молдови DANICI ЕVGHENIA, яка і узяла на себе обов'язки щодо дотримання правил режиму тимчасового ввезення. 
		Як зазначено в ч.4 ст.380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Однак, вказане положення не відповідає ст.7 Додатку С Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік), де зазначено, що транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна договірна сторона (країна учасниця Конвенції, якою є і Україна) може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема, якщо вона використовує транспортний засіб від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.
		У урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апелянт, виконуючи свої службові обов'язки за трудовим договором, не знав і не міг знати про те, хто ввіз на митну територію України вищезазначений транспортний засіб, так само не знав, і не повинен був знати в якому режимі було ввезено транспортний засіб і чи були на нього отримані будь-які митні пільги.
		Крім того, Митним органом не доведено того фату, що виконуючи службові обов'язки за трудовим договором апелянт мав прямий умислу на вчинення порушення митних правил, оскільки не є ані власником транспортного засобу, ані особою, відповідальною за дотримання правил митного режиму, ані взагалі заінтересованою в цьому особою.
		Відповідно до ст.531 ч.1 п.1МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.
		Виходячи з того, що апелянт не є декларантом відповідного транспортного засобу та особою відповідальною за дотримання режиму тимчасового ввезення, а також не є платником митних платежів при його ввезенні на територію України на вказаних умовах, судова колегія дійшла висновку, що позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485МК України та не може нести адміністративну відповідальність за зазначене правопорушення.
		За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції винесеним з порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення. Разом з тим, оскільки в процесі розгляду справи судова колегія дійшла висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, судова колегія вважає за необхідне постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил скасувати. 
		Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного порушення митних правил. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
		          Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2017р. - скасувати.
		Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов   ОСОБА_2 до      Одеської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження по справі - задовольнити частково.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС України за №1149/50000/16 від 30.11.2016р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 1 668 423,75грн..
		          Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.                    
		 
		Повний текст судового рішення виготовлений 15 червня 2017р.
		 
		 
		Головуючий:                                                                      Ю.М. Градовський
		                                                                                 
		 
		                       Судді:                                                                                   К.В. Кравченко
		                                                                                                    
		 
		                                                                                                       О.В. Лукянчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...