Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5059/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2017. Зареєстровано: 16.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2017.
Дата набрання законної сили: 19.09.2017
Результат оскарження 19.09.2017 Київський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.06.2017Справа №910/5059/17
		За позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" 
		до                                 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал"                                 
		про           стягнення  2   838   382,92 грн.           
		  Суддя  Турчин С.О.  
		Представники сторін:
		від позивача:              Журавель Р.О. (довіреність)
		від відповідача:                Кириленко І.І. (довіреність) 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
		          Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф"  (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (відповідач) про стягнення 1249590,31 грн. заборгованості за договором № 061 на виконання підрядних робіт від 06.06.2011.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 061 на виконання підрядних робіт від 06.06.2011 в частині оплати за виконані роботи, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 249 590,31 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 порушено провадження у справі № 910/5059/17 та призначено її до розгляду на 25.04.2017.
		25.04.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		25.04.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про сплив позовної давності.
		У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що, по-перше, під час дії спірного договору між сторонами було укладено два договори поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, за якими позивач не розрахувався; по-друге, позивач здійснював будівництво без відповідно оформлених дозвільних документів.
		У заяві про сплив позовної давності відповідач просив застосувати строк позовної давності у справі № 910/5059/17 та відмовити у задоволенні позову.
		В судове засідання 25.04.2017 з`явився представник відповідача та надав суду пояснення щодо заяви про застосування строку позовної давності.
		Представник позивача в судове засідання 25.04.2017 не з'явився, витребуваних документів не надав.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 відкладено розгляд справи № 910/5059/17 на 23.05.2017.
		23.05.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі та заява про збільшення розміру позовних вимог.
		23.05.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про сплив позовної давності.
		В судове засідання 23.05.2017 з'явились представники позивача та відповідача.
		Представник позивача надав суду пояснення щодо поданої через канцелярію суду заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд прийняти її до розгляду.
		Представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи для надання відповідачу можливості ознайомитись з заявою про збільшення розміру позовних вимог. 
		Судом відкладено розгляд заяви про збільшення розміру позовних вимог. 
		Крім того, представники сторін в судовому засіданні 23.05.2017 надали суду пояснення щодо обставин справи, представник відповідача надав пояснення щодо поданої через канцелярію суду заяви про застосування строку позовної давності.   
		Також представники сторін подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/5059/17, яке просили суд задовольнити.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2047 розгляд справи відкладено на 08.06.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
		Представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, надав щодо неї пояснення, просив суд прийняти її до розгляду та просив залишити без розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог подану 23.05.2017. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. 
		У поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача 1249590,44 грн. основного боргу, 93292,51 грн. пені, 1382934,16 грн. інфляційних втрат, 112565,81 3% річних.
		Судом встановлено, що заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо позовних вимог викладених у даній заяві та відповідно має місце нова ціна позову.
		Також, враховуючи клопотання позивача, суд залишає без розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 23.05.2017.
		Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення, просив суд їх задовольнити.
		Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав спливу позовної давності як до основної заборгованості, так і до додаткових вимог.
		Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 08.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
		Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		06.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" (далі - підрядник) укладено договір № 061 на виконання підрядних робіт (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає і оплачує, а підрядник зобов'язується відповідно до виконавчої документації, завдання замовника, умов Договору, діючих будівельних норм і правил та чинного законодавства України, в обумовлений Договором строк, на свій ризик, власними силами або залученими, матеріалами і обладнанням виконати та здати замовнику комплекс будівельно-монтажних, опоряджувальних та інших робіт по «Реконструкції бази відпочинку «Бескид» в с. Мисливка, Долинський р-н, Івано-Франківська обл.
		Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна вартість робіт визначається на підставі динамічної договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору. Загальна вартість робіт складає 17   659   783,00 грн.
		Згідно з п. 2.5 Договору, остаточна вартість робіт визначається за фактичними обсягами виконаних робіт. У випадку збільшення/зменшення обсягу робіт сума оплати збільшується/зменшується відповідно фактичному обсягу робіт.
		Розрахунки за даним Договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки сторін (п. 2.7 Договору).    
		Положеннями п. 2.10 договору встановлено, що оплату фактично виконаних робіт замовник здійснює протягом 5-ти банківських днів після підписання форм КБ-2в та КБ-3. У разі відсутності на день оплати грошових коштів у замовника, замовник зобов'язаний у 3-х денний термін письмово попередити підрядника щодо терміну затримки сплати виконаних робіт.
		Згідно з п. 9.1 Договору, прийом-передача виконаних робіт у відповідності з даним договором оформляється сторонами шляхом підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в, Довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, актів на приховані роботи і виконавчої документації, які підписуються сторонами  після виконання етапу робіт або завершення всього комплексу робіт, згідно договору та кошторису.
		Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 15.4 Договору).
		Між сторонами погоджено та підписано Додатки до Договору, а саме: Договірна ціна, кошторис, Графік виконання будівельних робіт, Графік фінансування будівельних робіт, перелік і обсяг робіт.
		Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ним, на виконання умов договору № 061 на виконання підрядних робіт від 06.06.2011 виконано роботи на загальну суму 28449595,31 грн., на підтвердження чого надано Акти прийняття виконаних будівельних робіт за період з червня 2011 по січень 2012.
		За твердженням позивача, відповідач лише частково розрахувався за виконані роботи на суму 27200005,00 грн., у зв'язку чим борг відповідача перед позивачем становить 1249   590,44 грн.
		З урахуванням наведеного, у зв'язку із наявністю заборгованості за договором у розмірі 1249590,44 грн. та простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 93292,51 грн. пені, 1382934,16 грн. інфляційних втрат, 112565,81 3% річних.
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна  сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
		Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, позивачем виконано роботи на загальну суму 28449595,44 грн., що підтверджується наступними Актами приймання виконаних будівельних робіт: Акт № 1 за червень 2011  на суму 231 441,35 грн., Акт № 1/2 за червень 2011 на суму 731 747,09 грн., Акт № 2 за червень 2011 на суму 973 740,62 грн., Акт № 3 за липень 2011 на суму 208 166,74 грн., Акт № 4 за липень 2011 на суму 1 315 896,14 грн., Акт № 5 за липень 2011 на суму 150 256,51 грн., Акт № 3С за липень 2011 на суму 29 959,39 грн., Акт № 7 за серпень 2011 на суму 201 580,94 грн., Акт № 8 за серпень 2011 на суму 152 531,14 грн., Акт № 9 за серпень 2011 на суму 1 437 753,98 грн., Акт № 10 за серпень 2011 на суму 867 874,85 грн., Акт № 11 за серпень 2011 на суму 601 844,30 грн., Акт № 12 за вересень 2011 на суму 1 262 481,50 грн., Акт № 13 за вересень 2011 на суму 1 516 370,02 грн., Акт № 14 за вересень 2011 на суму 501 389,71 грн., Акт № 15 за вересень 2011 на суму 407 839,97 грн., Акт № 16 за вересень 2011 на суму 1 581 721,63 грн., Акт № 17 за вересень 2011 на суму 310 760,74 грн., Акт № 18 за вересень 22011 на суму 81 259,30 грн., Акт № 19 за вересень 2011 на суму 148 889,62 грн., Акт № 21 за жовтень 2011 на суму 614 823,02 грн., Акт № 22 за жовтень 2011 на суму 97 283,52 грн., Акт № 23 за жовтень 2011 на суму 172 762,61 грн., Акт № 24 за жовтень 2011 на суму 363 884,35 грн., Акт № 25 за жовтень 2011  на суму 315 635,33 грн., Акт № 26 за жовтень 2011 на суму 557 560,13 грн., Акт № 27 за жовтень 2011 на суму 401 856,34 грн., Акт № 28 за жовтень 2011 на суму 38 927,14 грн., Акт № 29 за жовтень 2011 на суму 932 419,44 грн., Акт № 30 за жовтень 2011 на суму 556 785,60 грн., Акт № 31 за жовтень 2011 на суму 110 178,77 грн., Акт № 32 за жовтень 2011 на суму 384 996,77 грн., Акт № 33 за жовтень 2011 на суму 361 469,28 грн., Акт № 34 за листопад 2011 на суму 173 960,69 грн., Акт № 35 за листопад 2011 на суму 274 920,62 грн., Акт № 36 за листопад 2011на суму 864 275,90 грн., Акт № 37 за листопад 2011на суму 450 802,70 грн., Акт № 38 за листопад 2011на суму 32 115,36 грн., Акт № 39 за грудень 2011 на суму 232 300,08 грн., Акт № 39-1 за січень 2012 на суму 220 528,42 грн., Акт № 40 за січень 2012 на суму 156 877,01 грн., Акт № 41 за січень 2012 на суму 82 172,50 грн., Акт № 42 за січень 2012 на суму 28 152,67 грн., Акт № 43 за січень 2012 на суму 54 792,10 грн., Акт № 44 за січень 2012 на суму 267 375,60 грн., Акт № 45 за січень 2012 на суму 71 547,02 грн., Акт № 46 за січень 2012 на суму 470 443,25 грн., Акт № 47  за січень 2012 на суму 168 865,30 грн., Акт № 48 за січень 2012 на суму 141 920,98 грн., Акт № 49 за січень 2012 на суму 522 085,54 грн., Акт № 50 за січень 2012 на суму 434 967,50 грн., Акт № 51 за січень 2012 на суму 81 023,90 грн., Акт № 52 за січень 2012 на суму 135 806,69 грн., Акт № 53 за січень 2012 на суму 70 788,38 грн., Акт№ 54 за січень 2012 на суму 718 399,58 грн., Акт № 55 за січень 2012 на суму 242 700,96 грн., Акт № 56 за січень 2012 на суму 156 295,44 грн., Акт № 57 за січень 2012 на суму 485 898,05 грн., Акт № 58 за січень 2012 на суму 543 675,117 грн., Акт№ 59 за січень 2012 на суму 636 262,61 грн., Акт № 60 за січень 2012 на суму 418 654,94 грн., Акт № 61 за січень 2012 на суму 60 626,93 грн., Акт № 62 за січень 2012 на суму 88 896,29 грн., Акт № 63 за січень 2012 на суму 98 221,87 грн., Акт№ 64 за січень 2012 на суму 509 398,13 грн., Акт № 65 за січень 2012 на суму 369 316,13 грн., Акт № 66 за січень 2012 на суму 203 419,49 грн., Акт № 67 за січень 2012 на суму 234 163,87 грн., Акт № 68 за січень 2012 на суму 509 950,46 грн., Акт № 69 за січень 2012 на суму 615 905,47 грн.
		Відповідач підписав вказані акти  та прийняв виконані позивачем роботи  без заперечень та зауважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  
		Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
		Положеннями п. 2.10 Договору встановлено, що оплату фактично виконаних робіт замовник здійснює протягом 5-ти банківських днів після підписання форм КБ-2в та КБ-3.
		Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
		- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; 
		- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. 
		З долучених позивачем до матеріалів справи банківських виписок вбачається, що відповідачем оплачено виконані роботу на суму лише 27  200  005,00 грн.
		Доказів оплати заборгованості у розмірі 1249590,44 грн. у строки, встановлені Договором, матеріали справи не містять.
		Таким чином, оскільки, відповідач у визначені договором строки не здійснив  оплати за виконані роботи, то суд вважає обґрунтованим розрахунок позивача про наявність у відповідача заборгованості у розмірі 1  249  590,44 грн.
		У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що, по-перше, під час дії спірного договору між сторонами було укладено два договори поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, за якими позивач не розрахувався; по-друге, позивач здійснював будівництво без належно оформлених дозвільних документів.
		Однак, суд вважає вказані твердження відповідача безпідставними, оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором № 061 на виконання підрядних робіт від 06.06.2011, договори поворотної безвідсоткової фінансової допомоги не є предметом розгляду даної справи, доказів проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними договорами матеріали справи не містять, а тому посилання відповідача на наявність заборгованості позивача за договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, не впливає на вирішення спору у даній справі та на розмір заборгованості за договором № 061 від 06.06.2011.
		Безпідставним є також посилання відповідача на те, що позивач здійснював будівництво без відповідно оформлених дозвільних документів, оскільки усі Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані зі сторони відповідача без зауважень та заперечень та скріплені печаткою товариства.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 061 від 06.06.2011 в частині повної та своєчасної оплати заборгованості у розмірі 1 249  590,44 грн.
		Однак, під час розгляду справи відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог у справі № 910/5059/17. При цьому, в судовому засіданні 08.06.2017 відповідач також заявив про сплив позовної давності як до основної вимоги так і до додаткових вимог. Вказане зафіксовано у протоколі судового засідання від 08.06.2017 у справі № 910/5059/17.
		Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов'язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (пункт 6 частини другої статті 81-1 ГПК); господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).
		Заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності у справі № 910/5059/17 подана відповідачем 25.04.2017, 23.05.2017, а також у судовому засіданні 08.06.2017 відповідач просив застосувати позовну давність також і до додаткових вимог: пені, інфляційних втрат та 3% річних.
		Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа доповідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його  порушила. 
		Згідно з ч. 5 с. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
		Відповідно до п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
		Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що строк виконання відповідачем зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі 1249590,44 грн. виник у відповідача ще з 31.01.2012 по 07.02.2012, і з 08.02.2012 розпочалось прострочення виконання відповідачем зобов'язання. 
		Таким чином, враховуючи приписи ч. 5 ст. 261 ЦК України, з 08.02.2012 року розпочався перебіг позовної давності за спірним зобов'язанням, і 08.02.2015 строк позовної давності сплив.
		Позивач звернувся до суду з даним позовом 29.03.2017, що підтверджується відбитком печатки відділу канцелярії Господарського суду міста Києва, тобто після спливу строку позовної давності, що свідчить про пропущення позивачем строків позовної давності та  є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. 
		Не може бути підставою для захисту права за позовом, що заявлений  з пропущенням строку позовної давності, непред'явлення заінтересованою особою позову навмисно або по необережності. Зазначена позиція наведена у постанові Вищого господарського  суду  від 19.11.2014 № 11/163/2011/5003.
		Позивач, заперечуючи проти спливу позовної давності зазначає, що строк позовної давності переривався у зв'язку з направленням відповідачем позивачу листа від 17.07.2014 на лист позивача від 31.10.2013, а тому, за твердженням позивача, з 18.07.2014 розпочався перебіг строку позовної давності.
		Суд не погоджується із вказаним твердженням позивача, з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
		До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:
		визнання пред'явленої претензії;
		зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;
		письмове прохання відстрочити сплату боргу;
		підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;
		письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;
		часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що 31.10.2013 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 18, у якій просив відповідача роз'яснити причини невиконання зобов'язань за Договором № 061 від 06.06.2011 на суму більше 1000000, 00 млн. грн. При цьому, позивач зазначив, що відповідь на лист потрібно надати протягом трьох робочих днів з моменту отримання.
		Позивач вказує, що відповіддю на лист вих. № 18, є лист відповідача 17.07.2014.
		Однак, суд зазначає, що оскільки лист від 17.007.2017 не направлений відповідачем позивачу протягом трьох днів з моменту отримання листа вих. № 18, та взагалі не містить посилань на лист вих. № 18, то суд розцінює лист відповідача від 17.07.2014 не як відповідь на лист вих. № 18, а як окремий документ, направлений відповідачем позивачу.
		Таким чином, лист відповідача від 17.07.2014 не є ні визнанням претензії позивача, на письмовим проханням відстрочити сплату боргу.
		Так, зі змісту листа відповідача від 17.07.2014 вбачається, що останній зазначає про  заборгованість за двома договорами від 10.05.2011 № 10052 та від 06.06.2011 № 061 та гарантує погашення заборгованості у повному обсязі найближчим часом.
		Дослідивши зміст вказаного листа, суд дійшов висновку, що останній не є письмовим зверненням боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу, яке перериває строк позовної давності, оскільки  таке письмове гарантування сплати заборгованості може свідчити про переривання строку позовної давності лише у випадку, коли гарантійний лист підтверджує наявність заборгованості саме по тій сумі, щодо якої виник спір.
		Однак, лист  відповідача від 17.07.2014 взагалі не містить сум заборгованості, які відповідач гарантував сплатити, а тому зазначений лист не може  вважатись належним та допустимим доказом визнання відповідачем боргу саме за договором № 061 від 06.06.2011 на суму 1249590,44 грн., а відповідно такий лист не є підтвердженням переривання загального строку позовної давності.
		Враховуючи вищезазначене, та беручи до уваги клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі 1249590,44 грн. задоволенню не підлягають.
		          Щодо вимог позивача про стягнення 93 292,51 грн. пені, 1382934,16 грн. інфляційних втрат, 112565,81 3% річних, то суд зазначає наступне.
		За приписами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, а тому, суд дійшов висновку, що у зв'язку з пропуском позивачем позовної давності за основною вимогою не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, які заявлені також з пропуском позовної давності.
		Позивачем не наведено та матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження причин поважності пропуску позивачем строку позовної давності.
		Також суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яку  відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії").
		Підсумовуючи все вищевикладене та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, однак у зв'язку із поданням позову після спливу строку позовної давності та у зв'язку з не наведенням жодних причин поважності пропуску такого строку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.
		Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2017.
		 
		 
		Суддя                                                                                 С.О. Турчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...