Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/28039/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2017. Зареєстровано: 16.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2017.
Дата набрання законної сили: 12.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" червня 2017 р.           Справа№ 910/28039/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Баранця  О.М.
		суддів:            Пашкіної С.А. 
		          Сітайло Л.Г. 
		при секретарі                 Матюхін І.В.
		за участю представників:
		Від позивача:     Фортуненко А.В., 
		                           Маслов О.С., 
		Від відповідача: ОСОБА_4, 
		Від третьої особи 1: ОСОБА_5, 
		Від третьої особи 2: не з'явилися;
		Від третьої особи 3: Сотнікова І.В.
		розглянувши 
		апеляційну скаргу          Приватного акціонерного товариства "Полтавський
		                                        гірничо-збагачувальний комбінат"
		на рішення  
		Господарського суду     міста Києва
		від                                    14.03.2017 року 
		у справі                           № 910/28039/15 (суддя Мандриченко О.В.)                             
		за позовом                      Відкритого акціонерного товариства "Полтавський
		                                        гірничо-збагачувальний комбінат"
		до                                     Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси
		                                        та Кредит" в особі тимчасового адміністратора
		                                        ОСОБА_7
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:                     1) ОСОБА_5;
		                                         2) Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія
		                                         "Міжнародні авіалінії України";
		                                         3) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
		про                                    зобов'язання виконати обов'язки в натурі
		  
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити мотивувальну частину рішення виключивши з нього такі висновки: 
		З матеріалів справи вбачається, що кошти, які позивач вимагав перерахувати за платіжними дорученнями від 22.10.2015 р., надійшли Товариству із-за кордону п'ятьма міжбанківськими переказами на загальну суму 9983757,73 дол. США 17.09.2015р., тобто за день до дня запровадження тимчасової адміністрації у Банку, що підтверджується SWIFT-повідомленнями від 17.09.2015р. та випискою по коррахунку відповідача за період з 17.09.2015р. по 22.09.2015р.
		Станом на кінець робочого дня 17 вересня 2015 р. (день надходження переказу на користь позивача) залишок коштів на коррахунку банку складав 288776,77 доларів США. На початок 18 вересня 2015 р. (день запровадження в Банку тимчасової адміністрації) залишок коштів на коррахунку Банку складав 288766,77 доларів США, на кінець 18 вересня 2015 р. залишок коштів на коррахунку Відповідача складав 404 822,95 доларів США, таким же він залишився на кінець 22 вересня 2015 р., про що свідчить вищезазначена виписка по коррахунку Банку, а тому виконати надані платіжні доручення позивача з розпорядження цими коштами Банк був не неспроможний, починаючи з 17 вересня 2015 р.
		Таким чином, кошти на рахунок позивача надійшли 17 вересня 2015 року, в той же час згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 17 вересня 2015 р. № 171 тимчасова адміністрація була запроваджена на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно. Отже, на ці кошти поширюються обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»."
		Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду від 14 березня 2017 року у справі №910/28039/15, встановивши, що кошти у розмірі 2495939,43 доларів США та 163 483 715,03 гривень надійшли на рахунок Позивача 22 вересня 2015 року.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017 р. прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 12.06.2017 року.
		Представником третьої особи 3 подано письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Представником відповідача подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		В судове засідання 12.06.2017 року представник третьої особи 2 не з'явився.
		Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи 2, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
		Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалав даної справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк) та Відкритим акціонерним товариством "Полтавський ГЗК" (клієнт) 02.04.2007 р. було укладено договір №211-07 на розрахунково-касове обслуговування (далі - договір №211-07).
		Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" є процесуальним правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" відповідповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Відповідно до п.п.1.1-1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", зареєстрованого у липні 2015р., останнє є правонаступником, у тому числі й товариства з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит".
		Згідно п.1.1 договору №211-07 Банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок(и) у національній валюті №26004010211980 в UAH (грн.); і (або) поточний (поточні) рахунок (и) в іноземній валюті (при поданні заяви на кожен вид валюти окремо): №26003010211840 в USD (дол.США); №26005010211978 в EUR (євро); №26006010211643 в RUB (рос.руб.) (надалі - рахунок) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно із тарифами банку в порядку і на умовах, визначених договором (розрахунково-касове обслуговування валютних рахунків здійснюється згідно із чинним законодавством України про валютне регулювання та  нормативними актами НБУ).
		Відповідно до п.3.2.1 договору №211-07 клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановленого чинним законодавством України.
		Згідно з п.п.3.3.1,3.3.3 договору №211-07 Банк зобов'язується відкрити клієнту рахунок на підставі документів, поданих згідно з чинним законодавством, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України; здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9:00 до 17:00, крім суботи, неділі, святкових і неробочих днів.
		У додатках №1 та №2 до договору №211-07 сторонами погоджено розміри тарифів комісійної винагороди по обслуговуванню клієнтів в національній валюті та тарифів на операції з іноземною валютою.
		Відповідач листом №1930/2 від 25.06.2013р. повідомив позивачу про зміну з 19.08.2013р. рахунків у зв'язку із реорганізацією філії банку, у тому числі, рахунку 26004010211980 (валюта рахунку 980) на рахунок 26003000078001 (валюта рахунку 980) та рахунок 26003010211840 (валюта рахунку 840) на рахунок 26003000078001 (валюта рахунку 840).
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015р. №171 "Про запровадження тимчасової  адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", прийнятим на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015р. №612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішила розпочати процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року (включно).
		Позивачем було передано до Банку на виконання платіжне доручення від 22.10.2015р. №46346 про перерахування з рахунку позивача №26003000078001 на вказаний позивачем рахунок 163483715,03 грн. та платіжне доручення в іноземній валюті від 22.10.2015р. №630 про перерахування з рахунку позивача №26003000078001 на вказаний позивачем рахунок 2495939,42 дол. США.
		Згадані платіжні доручення прийняті відповідачем 22.10.2015р., однак, 27.10.2015р. повернуті відповідачем без виконання з посиланням на статтю 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що вчинено банком написи на зворотній стороні платіжних доручень від 22.10.2015р. №№46346;630.
		17.12.2015р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову від №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит".
		Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Відповідно до ч.1 статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. 
		Наведене узгоджується з приписами ч.3 статті 1066 Цивільного кодексу України, згідно яких банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. 
		Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		При цьому у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, тому даний Закон підлягає переважному застосуванню до спірних правовідносин в співвідношенні з іншими законодавчими актами України, в тому числі й з Цивільним кодексом України, що також випливає з п.8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.
		Відповідно до п. 1 ч. 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній з 12.08.2015р.) під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку
		Згідно з п. 5 ч. 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній з 12.08.2015р.) обмеження, встановлене п.1 ч.5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку
		Визначальним у нормі п.5 ч.6 ст.36 Закону № 4452 є співвідношення між надходженням коштів та днем початку процедури виведення Фондом банку з ринку, при цьому вказано про момент надходження коштів на рахунки фізичних та юридичних осіб, на користь яких належить здійснити операцію з виплати переказу коштів, а не про надходження коштів до банку взагалі.
		Кошти, які позивач вимагав перерахувати за платіжними дорученнями від 22.10.2015р., надійшли Товариству із-за кордону п'ятьма міжбанківськими переказами на загальну суму 9983757,73 дол. США 17.09.2015р., тобто за день до дня запровадження тимчасової адміністрації у Банку, що підтверджується SWIFT-повідомленнями від 17.09.2015р. та випискою по коррахунку відповідача за період з 17.09.2015р. по 22.09.2015р.
		За своєю природою SWIFT-повідомлення є електронним підтвердженням виконання платіжного доручення переказу грошових коштів, яке формується автоматично одразу після виконання банком - відправником переказу грошових коштів.
		За загальним правилом основними реквізитами SWIFT -повідомлсння є: унікальний код банку отримувача, дата валютування, валюта, тощо.
		Дата валютуванші, це та дата, в яку сума платежу зараховується на рахунок отримувача. Саме з цієї дати отримувач грошових коштів має право розпоряджатися отриманими коштами та використувати їх на власний розсуд. За встановленими правилами міжнародних переказів датою валютування є лише робочий день до певного періоду робочого часу.
		Згідно наявних SWIFT -повідомлень від 17.09.2015 року всі грошові кошти міжнародного переказу було отримано в продовж робочого часу, тобто до 17 години 17.09.2015 року.
		Відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України №581 від 03.09.2015 р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», надходження в іноземній валюті за переказами від 17 вересня 2015 р. на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" підлягали обов'язковому продажу відповідачем у розмірі 75 відсотків (решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів).
		Пунктом 2 постанови НБУ № 581 від 03.09.2015 р. уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходжений в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання» (далі - розподільчий рахунок 2603). У відповідності до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №280 від 17 червня 2004 року, рахунок 2603, на який були зараховані суми переказів, визначається як «розподільчий рахунок суб'єкта господарювання» і відносяться до розділу 26 «Кошти клієнтів банку» класа 2 «Операції з клієнтами».
		На виконання вищезазначених вимог законодавства 22 вересня 2015 р. уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у відповідача 75 % іноземної валюти, що надійшла позивачу 17 вересня 2015 р., було переведено в рахунок лімітів відкритої валютної позиції банку (без виходу на міжбанківський валютний ринок), а гривневий еквівалент зазначеної суми у розмірі 163483715,03 грн. відображено на поточному рахунку позивача разом із сумою грошових коштів в іноземній валюті, що залишилась після обов'язкового продажу (2495939,42 дол. США), що підтверджується копіями меморіальних ордерів від 22.09.2015 р. № 567, 572, 577, 582, 587, 571, 576, 581, 586, 591, 10813276, 10813290, 10813291, 10813292, 10813331, виписками по розподільчому рахунку 2603 та виписками по рахункам позивача від             22.09.2015 р., які є наявним в матеріалах справи та неодноразово досліджувалися судом першої інстанції.
		Станом на кінець робочого дня 17 вересня 2015 р. (день надходження переказу на користь позивача) залишок коштів на коррахунку банку складав 288 776,77 доларів США. На початок 18 вересня 2015 р. (день запровадження в Банку тимчасової адміністрації) залишок коштів на коррахунку Банку складав 288 766,77 доларів США, на кінець 18 вересня 2015 р. залишок коштів на коррахунку Відповідача складав 404 822,95 доларів США, таким же він залишився на кінець 22 вересня 2015 p., про що свідчить вищезазначена виписка по коррахунку Банку, а тому виконати надані платіжні доручення позивача з розпорядження цими коштами Банк був не неспроможний, починаючи з 17 вересня 2015 р.
		Таким чином, кошти на рахунок позивача надійшли 17 вересня 2015 року, в той же час згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 17 вересня 2015 р. № 171 тимчасова адміністрація була запроваджена на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно. Отже, на ці кошти поширюються обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 
		Після початку процедури ліквідації банку задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, тому наявне примусове зобов'язання Банку здійснити переказ коштів позивача, кредиторські вимоги якого затверджені в реєстрі акцептованих вимог кредиторів, передбачатиме індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора банку за рахунок активів банку, включених до ліквідаційної маси, порушує встановлений цим Законом порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку, як наслідок, ставить у нерівне становище інших кредиторів банку у порівнянні з кредитором- позивачем, який отримує задоволення своїх вимог не в тому порядку та черговості, як це передбачено статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		В спірних правовідносинах норма статті 1074 Цивільного кодексу України цілком узгоджується з імперативними приписами п. 1 ч. 5 статті 36 та ч. 6 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній з 12.08.2015р.), якими регламентовано, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду. 
		Вимога позивача про виконання платіжних доручень, яка виникла з договору банківського рахунку, має майново-грошовий характер, тому є кредиторською вимогою Товариства в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що також вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 22.04.2015р. у справі №910/9234/14, від 25.03.2015 у справі №910/9232/14 тощо.
		Таким чином, вимоги Позивача про повернення/виплату коштів з поточного рахунку, відкритому в AT "Банк "Фінанси та кредит", є кредиторськими вимогами, що підлягають погашенню у порядку, передбаченому статтями 45, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Позивач визнаний кредитором AT "Банк "Фінанси та кредит" на суму 485041328, 30 грн. та його вимоги включено до дев'ятої черги вимог кредиторів. До даної суми також включено суми грошових коштів, щодо яких позивачем подано платіжні доручення до банку 22 жовтня 2015 року. Факт включення кредиторських вимог позивача до реєстру кредиторських вимог AT "Банк "Фінанси та кредит" підтверджується довідкою Банку № 9-071352/5518 від 22.04.2016 року.
		Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
		Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" в повному обсязі.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 року у справі №910/28039/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		2. Справу №910/28039/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
		3. Копію постанови направити сторонам та третім особам.
		 
		Головуючий суддя                                                             О.М. Баранець 
		 
		Судді                                                                                С.А. Пашкіна
		 
		                                                                                Л.Г. Сітайло

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...