Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/2951/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Порушення правил міжнародних польотів.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2017. Зареєстровано: 16.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2017.
Дата набрання законної сили: 16.06.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		308/2951/17 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 16.05.2017 року                         місто Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
		головуючого судді -     ОСОБА_1 
		при секретарі -     ОСОБА_2 
		за участю прокурора     ОСОБА_3 
		захисника  ОСОБА_4 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження № 22017070000000040 від 09.03.2017 року, про обвинувачення 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, з вищою освітою, одруженого, заступника директора ТОВ «Ваант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ст. 334 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		До Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5  разом з угодою від 20 березня 2017 року між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.
		З врахуванням даної угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості, суд, відповідно до положень ст. 474 КПК України, переходить до провадження на підставі угоди.
		Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вінпостійно проживаючи у м. Одеса та маючи на меті вчинити переміщення тютюнових виробів та інших товарів поза митним контролем України в Словацьку Республіку з використанням літального апарату, протягом 2015 року вступив в злочинну змову із громадянином України - мешканцем м. Одеса ОСОБА_6 , в розпорядженні якого знаходився вертоліт «Мі-2», синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний знак UR-САЕО та який раніше використовувався очолюваною ним ( ОСОБА_6 ) вертольотною компанією «Союзаероеліт» для здійснення екскурсійних польотів на території Одеської області.
		Водночас, згідно із наказом Державної авіаційної служби України № 536 від 13.07.2013 р., вертоліт «Мі-2», заводський номер 546135049, реєстраційний знак UR-САЕО був виключений із Державного реєстру цивільних повітряних суден України, у зв`язку із відсутністю сертифікату льотної придатності. У зв`язку із цим, вказане повітряне судно повинно було знаходитись на зберіганні і здійснення польотів на ньому було заборонено.
		У відповідності до досягнутої злочинної домовленості ОСОБА_5 зобов`язався здійснити поточне фінансування з метою проведення ремонту та відновлення працездатності вказаного повітряного судна, що належало ОСОБА_6 , забезпечити підшукання місця базування вертольоту на території Західної України, а також організувати туди доставку тютюнових виробів та інших предметів з метою їх таємного переміщення з використанням даного вертольоту через митний кордон України в Словацьку Республіку. При цьому, ОСОБА_6 , згідно із розробленим злочинним планом, мав підшукати пілота для керування даним повітряним судном та виконувати в польоті обов`язки другого пілота, безпосередньо переміщуючи тютюнові вироби через митний кордон України, поза пунктами пропуску та поза митним контролем, використовуючи вказаний повітряний транспорт для вильоту з України та зворотнього вльоту в Україну, без відповідного дозволу.
		На виконання вказаної злочинної змови, у другій половині жовтня 2015 року. ОСОБА_6 залучив до злочинної діяльності громадянина України ОСОБА_7 , який мав навики пілота та був здатний керувати вертольотом «Мі-2». Окрім цього, ОСОБА_6 , використовуючи отримані від ОСОБА_5 грошові кошти, здійснив ремонт та відновив працездатність вказаного вертольоту.
		В період 28 жовтня 2015 року, ОСОБА_5 , особисто перебуваючи на борту керованого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вертольоту «Мі-2», синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний знак НОМЕР_2  організував переліт вказаного повітряного судна в повітряному просторі України із Одеської області у Львівську область, та посадку вертольоту в полі поблизу будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності громадянину України ОСОБА_8 .
		При цьому, з метою забезпечення функціонування створеного каналу по незаконному переміщенню тютюнових засобів через митний кордон України, ОСОБА_5 організував придбання та доставку 13 бочок ємністю 200 л кожна із авіаційним паливом в с. Старий Кропивник Дрогобицького району Львівської області. Надалі, ОСОБА_5 , не ставлячи до відома громадянина України ОСОБА_9 про свої злочинні наміри, пов`язані із порушенням правил міжнародних польотів, домовився із останнім про тимчасове розміщення вказаних бочок із авіаційним паливом поблизу місця стоянки зазначеного вертольоту «Мі-2», поруч із будинковолодінням ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 .
		Окрім зазначеного, ОСОБА_5 , використовуючи отриманий у невстановлений осіб легковий автомобіль марки «ВАЗ-21043», р.н. НОМЕР_3 , здійснив доставку пілотів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в розташоване по сусідству смт. Східниця Львівської області, розмістивши їх в заздалегідь найманому та оплаченому житлі для тимчасового проживання в готелі «Під лісом».
		При цьому, в період 28 жовтня - 2 листопада 2015 року, вертоліт марки «Мі-2, синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний знак НОМЕР_4 -САЕО знаходився з стоянці в полі поблизу будинковолодіння ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , а пілоти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за сприяння додатково залучених засобів, здійснювали технічне обслуговування даного вертольоту.
		Надалі, ОСОБА_5 організував переліт вказаного повітряного судна 2 листопада 2015 року в район с. Жданівка Дрогобицького району Львівської області та розміщення для тимчасового проживання пілотів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в період 02-10 листопада 2015 року в комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( АДРЕСА_4 ), домовившись про це із представником власника даного комплексу - громадянином України ОСОБА_10 . При цьому, вказане повітряне судно було поміщене ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на стоянку на відкритій гірській місцевості поруч із зазначеним комплексом.
		Також, ОСОБА_5 особисто відвідував комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період 2-3 листопада 2015 року з метою контролю за діями пілотів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
		Водночас, в період другої половини дня 10 листопада 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи з відома ОСОБА_5 та використовуючи вертоліт марки «Мі-2», синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний знак НОМЕР_2 , вилетіли із с. Жданівка.
		Того ж дня, 10 листопада 2015 року, здійснивши посадку у невстановленому місці на території Львівської області. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прийняли на борт вказаного повітряного судна 6 осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України - Словацьку Республіку та прибули з цією метою на територію Львівської області за сприяння невстановлених слідством осіб.
		В ніч з 10 на 11 листопада 2015 року, керований ОСОБА_7 та ОСОБА_6  вертоліт -Мі-2», синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний знак UR-САЕО, із наявними у ньому 6 пасажирами - нелегальними мігрантами, з відома ОСОБА_5 здійснив виліт із України, без відповідного дозволу, прослідувавши над територією Ужгородського району Закарпатської області, на напрямку 305-314 прикордонних знаків, які відносяться до ділянки відповідальності прикордонного поста « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », та проник у повітряний простір Словацької Республіки.
		Під час даного польоту над територією Словацької Республіки, внаслідок несприятливих погодних умов, дане повітряне судно зазнало катастрофи в районі населеного пункту Стретава, район м. Міхаловце. Внаслідок даної авіаційної пригоди пілоти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також шестеро осіб - нелегальні мігранти, що сходились на борту, загинули.
		13 листопада 2015 року уламки вказаного повітряного судна та тіла 8 загиблих були виявлені представниками пошукових служб та правоохоронних органів Словацької Республіки.
		У період 11-13 листопада 2015 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на території Львівської області, вживав заходи по пошуку зниклого вертольоту марки «Мі-2», заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний знак UR-САЕО, до появи повідомлень в ЗМІ інформації про катастрофу вказаного повітряного судна на території Словацької республіки та загибель осіб, що перебували на його борту. Однак, дізнавшись із повідомлень в ЗМІ про катастрофу зазначеного вертольоту та загибель людей, що перебували на його борту, ОСОБА_5 покинув територію Львівської області та вибув в напрямку свого місця проживання в Одеську область.
		Орган досудового розслідування зазначає, що вказаними діями, які виразились у вчиненні організації порушення правил міжнародних польотів, тобто вильоту із України та вльоту в Україну вертольоту «Мі-2», синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний знак UR-САЕО, без відповідного дозволу, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 27 ст. 334 КК України.
		Як вбачається з угоди про визнання винуватості від 20 березня 2017 року, прокурор та підозрюваний ОСОБА_5 дійшли згоди щодо всіх її істотних умов: формулювання підозри, правової кваліфікації дій підозрюваного, який у повному обсязі підозри беззастережно визнає свою винуватість у скоєному. 
		Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання - за ч. 3 ст. 27 ст. 334 КК України  у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 
		В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 березня 2017 року між прокурором відділу прокуратури Закарпатської області юристом 1 класу ОСОБА_3  та підозрюваним ОСОБА_5 .
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ст. 334 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив укладення угоди про визнання винуватості та просив затвердити її з врахуванням істотних умов, по яким сторони досягли взаємної згоди.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_4 підтвердив укладення угоди про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури Закарпатської області юристом 1 класу ОСОБА_3  та підозрюваним ОСОБА_5 , та просив затвердити її з врахуванням істотних умов, по яким сторони досягли взаємної згоди.
		Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що права надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості він повністю розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обізнаний, характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ст. 334 КК України визнав повністю. 
		Також у підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив суду, що угода про визнання винуватості від 20 березня 2017 року укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та просив її затвердити.
		Органом досудового слідства дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27 ст. 334 КК України, а саме, порушення правил міжнародних польотів, тобто вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів  кваліфіковано вірно.
		Суд не вправі перевіряти фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_5  кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання вини.
		Судом на виконання вимог ст. 474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_5  не встановлено. 
		В підготовчому судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості від 20 березня 2017 року не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. 
		Судом, у відповідності до ч. 2 ст. 473 КПК України учасникам судового провадження роз"яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, а саме обмеження права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, а для підозрюваного, обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.
		При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 20 березня 2017 року вимогам ст.ст. 469, 470, 472 КПК України суд враховує що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угоди, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій обвинуваченого вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
		Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України суд при прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні має право затвердити угоду. 
		Відповідно до ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Відповідно до ч.5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		За таких обставин враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_5  має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів, у вигляді штрафу, і тому призначає, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.
		З врахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості укладеної 20 березня 2017 року між прокурором відділу прокуратури Закарпатської області юристом 1 класу ОСОБА_3  та підозрюваним ОСОБА_5 .
		Керуючись ст.ст.314, 368, 370, 373,374,376, 395, 474, 475 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		Затвердитиугоду про визнання винуватості, укладену 20 березня 2017 року між прокурором відділу прокуратури Закарпатської області юристом 1 класу ОСОБА_3  та підозрюваним ОСОБА_5  у кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄРДР за № 22017070000000040 від 09.03.2017 року.
		ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 27 і ст. 334 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000,00 (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.
		Обраний щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов"язання - скасувати.
		Судові витрати по справі  відсутні.
		Речові докази по справі  відсутні.
		 
		Вирок може бути оскаржений прокурором, обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав, передбаченихст. 394 КПК України, до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний судпротягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...