Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/11608/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2017. Зареєстровано: 17.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2017.
Дата набрання законної сили: 07.09.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                               
		Справа № 635/11608/14-к
		 
		Провадження № 1-кп/635/85/2017
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 червня 2017 року                             смт Покотилівка
		Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю прокурора  ОСОБА_4 ,
		 
		потерпілої - ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого  ОСОБА_6 ,
		представника цивільних позивачів - ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_8 ,
		захисників  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		секретар судового засідання - ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220430004010 від 28.09.2014 за обвинуваченням:
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, який має вищу освіту, неодруженого, не судимого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В :
		28 вересня 2014 року близько 01 години ОСОБА_8 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, разом зі своєю дружиною ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , після спільного перебування на святкуванні весілля ОСОБА_15 і ОСОБА_16 в ресторані «Мельница» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 2, на таксі під керуванням ОСОБА_17 прибули за місцем проживання подружжя ОСОБА_18 до дачної ділянки № НОМЕР_2 Садового товариства «23 серпня», розташованого в с. Ржавець Харківського району Харківської області. 
		Близько 03 години того ж дня ОСОБА_14 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи без видимої причини, знаходячись на першому поверсі будинку, розташованого за вищезазначеною адресою, несподівано почав наносити ОСОБА_13 удари руками по голові та верхній частині тіла. ОСОБА_8 , який в той час спав на другому поверсі будинку, почувши шум та крик дружини, спустився на перший поверх та побачив, що його дружина ОСОБА_13 лежить на підлозі. В цей час ОСОБА_14 наніс йому удар рукою в голову в область скроні та ока, після чого вони стали наносити один одному удари в різні частини тіла, а ОСОБА_13 піднялась та спробувала відтягти від свого чоловіка ОСОБА_14 , на що останній штовхнув її, від чого вона впала на підлогу, а ОСОБА_14 знову почав її бити, при цьому ОСОБА_13 просила про допомогу. ОСОБА_8 з метою надати допомогу своїй дружині намагався відтягнути ОСОБА_14 від дружини, але не зміг.
		З метою припинення протиправних дій ОСОБА_14 , бажаючи врятувати дружину, ОСОБА_8 узяв зареєстровану на своє ім`я гвинтівку «Марлін 925» калібру 5,6 мм, яка знаходилась поруч за шафою біля сходів, та, погрожуючи застосуванням гвинтівки, вимагав ОСОБА_14 припинити свої протиправні дії, на що ОСОБА_14 залишив ОСОБА_13 і пішов у напрямку ОСОБА_8 , не реагуючи на слова останнього про необхідність припинення протиправних дій, від чого ОСОБА_8 почав відходити назад. Продовжуючи рухатися на ОСОБА_8 , ОСОБА_14 схопив рукою обігрівач «Saturn», який знаходився в кімнаті, та замахнувся на ОСОБА_8 .
		ОСОБА_8 , реально сприймаючи загрозу своєму життю та здоров`ю, а також життю та здоров`ю своєї дружини ОСОБА_13 , перебуваючи у стані необхідної оборони, але діючи з перевищенням її меж, що виразилось у явній невідповідності заподіяної шкоди потерпілому небезпечності посягання, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому з метою припинення останнім протиправних дій, здійснив один постріл із гвинтівки по ногах ОСОБА_14 , але ОСОБА_14 продовжив рухатися на ОСОБА_8 , у зв`язку з чим ОСОБА_8 здійснив ще один постріл по ногах ОСОБА_14 з незначної відстані. Від пострілу ОСОБА_14 впав, а ОСОБА_8 , побачивши тілесні ушкодження з крововиливом, викликав міліцію та бригаду швидкої медичної допомоги та для забезпечення швидшого прибуття бригади виїхав на належному йому автомобілі їй назустріч. 
		В результаті зазначених дій ОСОБА_19 спричинив потерпілому ОСОБА_14 наступні тілесні ушкодження: 
		- сліпе вогнепальне поранення лівого стегна від вхідної рани на передній- внутрішній поверхні стегна на границі верхньої і середньої третини, з пошкодженням по ходу ранового каналу передньої-медіальної і частково задньої групи м`язів лівого стегна і повним пересіченням лівої стегнової артерії в середній третині, яке закінчується сліпо, в шарі підшкіряної жирової клітковини по задній поверхні лівого стегна в середній третині;
		- наскрізне вогнепальне непроникаюче поранення на внутрішній поверхні правого стегна в верхній третині з формуванням ранового каналу, який проходить в шарі під шкірної жирової клітковини.
		Смерть ОСОБА_14 настала о 04 годині 30 хвилин 28.09.2014 у машині швидкої медичної допомоги по дорозі до лікарні. Причиною смерті стало вогнепальне кульове сліпе поранення лівого стегна з пошкодженням стегнової артерії, що ускладнилось розвитком гострої крововтрати. 
		Допитаний у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_8 винним себе за висунутим обвинуваченням за ч.1 ст.115 КК України не визнав, повністю визнав свою вину у фактично скоєному, цивільні позиви потерпілої та цивільних позивачів визнав частково без визначення суми відшкодування та дав наступні пояснення. 28 вересня 2014 року вони з дружиною ОСОБА_20 були в ресторані «Мельница» на весіллі їх знайомого ОСОБА_21 , де вживали алкогольні напої. Серед запрошених, один із гостей, в подальшому з`ясувалось що це був ОСОБА_22 , протягом торжества звертав увагу оточуючих своєю зухвалою поведінкою, але зусиллями гостей гострі ситуації згладжувались. Непорозуміння, що виникло з боку ОСОБА_14 коли ОСОБА_13 підсумовувала результати конкурсу, залагодив ОСОБА_23 , але після розпивання мирової ОСОБА_14 не заспокоївся і обвинувачений побачив як ОСОБА_14 штовхається з ОСОБА_16 . Вважаючи себе особою достатньо толерантною, обвинувачений вважав, що зможе позитивно вплинути на агресію ОСОБА_14 і вони вдвох вийшли на вулицю на невелику алею, але умови обвинуваченого не подіяли і ОСОБА_14 застосував якийсь прийом і спричинив обвинуваченому біль, на що обвинувачений наніс удар, від якого потерпілий впав. Обвинувачений подав руку потерпілому і між ними відбулась бійка, після чого агресія ОСОБА_14 припинилась. Підійшла ОСОБА_13 , вони втрьох повернулись до ресторану і обвинувачений викликав таксі. Таксі під`їхало на майданчик, де стояли ОСОБА_8 , ОСОБА_13 і на бордюрі сидів ОСОБА_14 . На пропозицію підвезти додому, ОСОБА_14 категорично відмовився, лаявся, при цьому сказав, що він не знає де його телефони і після того, як водій таксі в категоричній формі запропонував їхати, усі сіли в автомобіль. Під час руху по місту намагались з`ясувати адресу місця проживання потерпілого і познайомились з ним, але він додому не збирався і коли водій сказав, що не повезе ОСОБА_14 одного назад у місто, було прийнято рішення залишити потерпілого на ніч у себе вдома в с. Ржавець, на що потерпілий погодився. По приїзду випили чай, поспілкувались, потерпілий допоміг обвинуваченому приготували ліжко, після чого ОСОБА_14 залишився на першому поверсі, а ОСОБА_8 та ОСОБА_13 піднялись спати на другий поверх. Обвинувачений одразу заснув, але скрізь сон почув, що потерпілий ходить по першому поверху, тому запропонував дружині спитати, що трапилось і одразу знов заснув. Прокинувся від глухих звуків з першого поверху і в паніці сходами спускався вниз, чув крик дружини, а потім побачив, що вона лежить на підлозі під сходами. Дружина сказала, що ОСОБА_14 її боляче вдарив і в цей момент ОСОБА_14 наніс обвинуваченому удар по голові в скроню і око, що викликало помутніння свідомості, але він намагався захищатись, хаотично розмахуючи руками, що було марним, оскільки ОСОБА_14 продовжував наносити йому удари в різні частини тіла. В цей час ОСОБА_13 піднялась і намагалась утримати ОСОБА_14 , але він її схопив і вони змістились далі від сходів. Наступним, обвинувачений бачить, як ОСОБА_13 лежить на підлозі, кричить, а ОСОБА_14 знаходиться напівсидячи на ній верхи і трясе її, а її голова б`ється об підлогу. Не в змозі стягнути ОСОБА_14 з дружини, почув її крик «бери рушницю», обвинувачений вихопив рушницю, яка знаходилась поруч за шафою, підскочив до ОСОБА_14 та запропонував залишити дружину. ОСОБА_14 побачив рушницю і схопивши обігрівач, почав йти на обвинуваченого, який відступав назад до кімнати та попереджав, що здійснить постріл, але ОСОБА_14 зробив крок назустріч, і обвинувачений зіткнувшись з дверима з невеликої відстані здійснив постріл в м`які тканини ніг нижче коліна, що не зупинило ОСОБА_14 , він продовжував рух вперед із обігрівачем в руці, і опинився в кімнаті поруч з обвинуваченим, який здійснив другий постріл по ногах вище лівого колінного суглоба, після пострілу ОСОБА_14 впав. Обвинувачений викликав міліцію, швидку і розуміючи, що швидка не знайде будинок у Садовому товаристві, на автомобілі вирушив назустріч. Супроводжуючи швидку, яка їхала повільно, телефонував диспетчерам, коли втрачав швидку з поля зору. В цей час ОСОБА_13 намагалась надати ОСОБА_14 першу допомогу і наклала на рану пов`язку. Лікарі поставили крапельницю і почали виносити потерпілого до машини швидкої, а він допомагав їм. Обвинувачений з дружиною поїхали слідом за швидкою і на повороті на трасу зустріли співробітників міліції. Один із них сів в автомобіль обвинуваченого, вони доїхали до лікарні. ОСОБА_13 залишилась, а обвинувачений поїхав із співробітниками міліції на дачу, де проводились слідчі дії. Ввечері обвинувачений дізнався, що потерпілий помер в машині швидкої допомоги. 
		Окрім показань обвинуваченого в ході судового розгляду, його винуватість у фактично скоєному повністю доводиться доказами, які були досліджені під час судового розгляду.
		Показаннями в ході судового розгляду свідка ОСОБА_13 , яка пояснила суду, що 27 вересня 2014 року вони разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 були на весіллі, в ході якого серед присутніх чоловіків виникла бійка, але її чоловік участі в цій бійці не приймав. Коли всі почали розходитися, у тому числі поїхали наречені, вона почала шукати свого чоловіка ОСОБА_8 , побачила його разом з ОСОБА_14 , останній був у стані сильного алкогольного сп`яніння, не мав при собі барсетки, поводився неадекватно, падав, сидів на землі, почав лізти в таксі, яке викликав її чоловік. Оскільки на дворі була ніч та ресторан вже зачинився, вони вирішили не залишати ОСОБА_14 , який знаходився в стані сильного алкогольного сп`яніння, самого, та попрохали водія таксі підвезти його разом з ними. По дорозі вони намагалися з`ясувати його адресу, але ОСОБА_14 лаявся, бажав продовжити розважатися, відмовлявся їхати додому та назвати свою адресу, водій таксі заперечував проти залишення ОСОБА_14 в автомобілі, в чоловіків телефонів не було, її телефон розрядився, в зв`язку з чим вони з чоловіком вирішили взяти його до себе додому. По дорозі ОСОБА_14 заснув, вони всі разом приїхали до їхнього дачного будинку, де послали постіль ОСОБА_14 в дитячій кімнаті, ОСОБА_13  пішла перевдягатись, потім вони втрьох пили чай, після чого, вона з чоловіком піднялися на другий поверх, ОСОБА_8 відразу заснув, а вона чула, що ОСОБА_14 ходить по будинку. Вирішивши, що йому погано, ОСОБА_13 зійшла вниз, де спитала, у ОСОБА_14 що з ним, але несподівано для неї ОСОБА_14 почав наносити їй удари руками по голові та тулубу, від яких вона впала на підлогу, а ОСОБА_14 продовжив її бити об підлогу, вона на деякий момент втрачала свідомість, а потім почала кликати чоловіка на допомогу. Коли ОСОБА_8 спустився з другого поверху, ОСОБА_14 почав наносити йому удари, від чого її чоловік «поплив», а ОСОБА_14 продовжував його бити. ОСОБА_13  з метою допомогти чоловікові почала відтягувати від нього ОСОБА_14 , але останній переключився на неї, потягнув її в зону кухні, де знову почав її бити, вона періодично втрачала свідомість, в цей час ОСОБА_8 намагався зштовхнути з неї ОСОБА_14 , але не зміг. Тоді вона крикнула «Миша, ружье» та втратила свідомість. Коли ОСОБА_13 прийшла до тями, то побачила, що ОСОБА_14 лежить в кімнаті, побачила кров, чоловік почав викликати медичну допомогу та міліцію, а потім поїхав зустрічати машину швидкої допомоги. Вона намагалась надати ОСОБА_14 допомогу, розрізала штанину та спробувала перев`язати ногу, щоб зупинити кров, яка лилась з рани. В результаті побиття її ОСОБА_14 вона отримала пошкодження голови та спини, травму куприка, струс головного мозку. ОСОБА_8 розповів їй, що він хотів налякати ОСОБА_14 гвинтівкою, щоб він припинив свої дії, але це його тільки розлютило, в зв`язку з чим він змушений був зробити постріл, але ОСОБА_14 не зупинився, тоді він зробив ще один постріл, іншого способу зупинити ОСОБА_14 у нього не було. 
		Показаннями в ході судового розгляду свідка ОСОБА_24 про те, що він працював водієм автомобіля швидкої медичної допомоги, 28 вересня 2014 року вони приїхали на виклик, де він заходив до будинку за вимогою лікаря та допомагав покласти тіло на носилки та винести до машини, пам`ятає, що в будинку було багато крові, свідок пояснив, що хазяїн будинку зустрів їх на своєму автомобілі, весь час супроводжував їх та допоміг виїхати на дорогу, через туман вони один раз його втратили з виду, але він чекав на них; 
		Показаннями в ході судового розгляду свідка ОСОБА_25 про те, що вона працює фельдшером 12-ї підстанції швидкої медичної допомоги, 28 вересня 2014 року вони виїхали за викликом про вогнепальне поранення у сел. Високий, їх зустрів ОСОБА_8 на своєму автомобілі та супроводжував їх до будинку, декілька разів вони втрачали його з виду, але він зупинявся на чекав на них, ОСОБА_8 не відповідав на її телефонні дзвінки, які вони робила зі свого власного номеру, але це не вплинуло на швидкість їх руху. В будинку були сліди крові, був безлад, на полу в спальні знаходився чоловік без свідомості з вогнепальним пораненням стегна. До приїзду швидкої допомоги дружина ОСОБА_8 наклала перев`язку на ногу, потім всіляко намагалася їм допомогти під час надання медичної допомоги, тримала крапельницю, при цьому сам ОСОБА_8 весь час торопив їх. По дорозі до лікарні вони надавали потерпілому медичну допомогу, але на в`їзді в Мерефу в нього сталася зупинка серця. Також свідок зазначила, що в будинку, коли вони прибули на виклик, біля сходин знаходився обігрівач, а стілець стояв біля столу; 
		Показаннями в ході судового розгляду свідка ОСОБА_26 про те, що він працює лікарем центру невідкладної медицини, 28 вересня 2014 року їх бригада виїхала за викликом в сел. Високий, по дорозі їх зустрічав чоловік на автомобілі марки «Фольксваген», він їхав дуже швидко, вони за ним не встигали, але він повертався та чекав на них, намагався, щоб вони доїхали швидше. Коли вони з фельдшером та водієм зайшли до будинку, то побачили потерпілого, який напівлежав без свідомості в калюжі крові. Під час надання потерпілому медичної допомоги дружина ОСОБА_8 намагалася допомогти їм, а також повідомила про наявність якогось конфлікту, що ще вона розповідала  свідок не пам`ятає. Також свідок зазначив, що під час їх присутності в будинку могли бути переміщені стільці та обігрівач, який знаходився в будинку, але точно він цього не пам`ятає. Крім того, свідок зазначив, що їх бригада потім обговорювала, що чоловік застав дружину з коханцем, але це були виключно їх домисли; 
		Показаннями в ході судового розгляду свідка ОСОБА_17 про те, що в вересні 2014 року працював водієм таксі «Мотор», після 24 години приїхав за викликом до ресторану «Мельница», де до нього підійшли двоє чоловіків та жінка, як він зрозумів, між чоловіками виникла суперечка, але самої розмови він не чув. Потім чоловік на ім`я ОСОБА_27 сказав, що він втомився умовляти, нехай залишається, на що ОСОБА_28 відповіла, що не можна його залишати в такому стані в лісі, ОСОБА_27 пішов і через деякий час повернувся з іншим чоловіком на ім`я ОСОБА_29 . Вони втрьох сіли в машину, а свідок поставив їм умову спочатку відвезти ОСОБА_30 . По дорозі ОСОБА_29 не зміг назвати свою адресу, хотів їхати в нічній клуб, але не зміг сказати в який. ОСОБА_28 з ОСОБА_27  хотіли зателефонувати, але не знайшли телефон. Оскільки варіантів, куди везти ОСОБА_30 не було, вони поїхали додому до ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , по дорозі чоловіки заснули;
		Показаннями в ході судового розгляду свідка ОСОБА_31 про те, що 27 вересня 2014 року в неї було весілля, куди були запрошені у тому числі подружжя ОСОБА_18 та ОСОБА_14 , на весіллі ОСОБА_13 поводилася нормально, ОСОБА_14 схоже знаходився в стані наркотичного сп`яніння, вів себе агресивно, під час перерахунку ОСОБА_13 грошей-фантиків після конкурсу між гостями ОСОБА_32 та ОСОБА_33  виникла бійка, інших конфліктів вона не бачила. На наступний день вона бачила ОСОБА_13 , яка розповіла про те, що її бив ОСОБА_14 , при цьому подробиці вона їй не розповіла;
		Показаннями в ході судового розгляду свідка ОСОБА_34 про те, що він працює барменом в ресторані «Мельница», три роки тому в ресторані було весілля, близько 1 години ночі він на прохання ОСОБА_8 викликав йому таксі в сел. Високий, наречені поїхали з весілля близько 00 годин 30 хвилин; 
		Показаннями в ході судового розгляду свідка ОСОБА_35 про те, що він є сусідом ОСОБА_18 у садовому товаристві, в нічний час 28 вересня 2014 року він мав проблеми зі шлунком та знаходився в туалеті свого будинку, звідки у вікно він бачив, що після 2 години до сусіднього будинку приїхали на машині Храмцови разом з незнайомим чоловіком, через деякий час він почув шум у будинку ОСОБА_18 та крик ОСОБА_13 «Миша, помоги», приблизно через 3-5 хвилин ОСОБА_18 вскочив в машину та поїхав, а хвилин через 20 приїхала машина швидкої допомоги. Свідок також зазначив, що чув звук одного чи двох хлопків.
		В ході судового розгляду були також допитані свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , які були присутніми 27 вересня 2014 року на весіллі в ресторані «Мельница» та підтвердили факт знаходження ОСОБА_14 в стані алкогольного сп`яніння та його агресивну поведінку по відношенню до інших, а також конфліктну ситуацію, яка виникла між ОСОБА_14 та ОСОБА_23 під час здійснення ОСОБА_13 перерахунку грошей-фантиків після проведення конкурсу. 
		Так, свідок ОСОБА_23 пояснив, що ОСОБА_14 , який поводився неадекватно, підійшов до ОСОБА_13 та висловився на її адресу нецензурної лайкою, на що свідок зробив йому зауваження та між ними виникла бійка.
		Свідок ОСОБА_16 пояснив, що ОСОБА_14 підійшов до ОСОБА_13 та щось їй сказав, після чого між ОСОБА_14 та ОСОБА_23 виник конфлікт.
		Свідок ОСОБА_36 пояснив, що був на весіллі в якості тамади, один з присутніх чоловіків, який знаходився в нетверезому стані та поводився неадекватно, образив жінку, з приводу чого між ним та іншим чоловіком виникла бійка, хто заступився за жінку він точно вказати не може. 
		Свідок ОСОБА_37 пояснив, що ОСОБА_14 на весіллі вживав багато алкоголю, він штовхнув ОСОБА_13 , та між ОСОБА_14 та ОСОБА_23 виник конфлікт. 
		Крім того, свідок ОСОБА_38 , яка проживала спільно з ОСОБА_14 , в ході судового розгляду також підтвердила факт вживання останнім алкогольних напоїв на весіллі та факт конфлікту між ОСОБА_23 та ОСОБА_14 , а також пояснила, що ОСОБА_14 відмовився їхати з нею додому та залишився на весіллі, вранці наступного дня вона дізналась про його смерть. 
		 Винуватість ОСОБА_8 у фактично скоєному також повністю доводиться наступними письмовими та речовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду:
		 -змістом картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону (зареєстровано 28.09.2014 о 03.50 за № 13983) про надходження повідомлення лікаря БШМД-1201 про виїзд до АДРЕСА_2 , де ОСОБА_8 здійснив декілька пострілів з належного йому карабіну в область нижніх кінцівок ОСОБА_14 , від чого останній помер ( том 1 а.с.8);
		- змістом протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього  домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого в приміщенні будинку виявлено: магазин від гвинтівки з двома патронами; гвинтівка «Marlin925» кал. 5,6 № НОМЕР_3 у стволі якої знаходиться один патрон з цілим капсулем; у картонній коробці з-під взуття, яка знаходиться в кутовій кімнаті, є отвір діаметром 4 мм, з другого боку коробки є отвір діаметром 6 мм, також в спинці дивана є отвір діаметром 4 мм, навпроти отвору в дивані є отвір у стіні, в якому знаходиться сплющена куля; ліворуч біля стіни знаходиться гільза з металу жовтого кольору; на підлозі в центрі кімнати маються каплі речовини бурого кольору; в центрі кімнати знаходиться калюжа речовини бурого кольору діаметром 1 м, в калюжі знаходяться джинси темного кольору, під джинсами знаходиться гільза з металу жовтого кольору з розбитим цоколем (т. 1, а.с. 12-35);
		- постановою про визнання речовими доказами в кримінальному провадженні вилучених під час проведення огляду місця родії речей, у тому числі магазину від гвинтівки з двома патронами, дозволу на зброю, гвинтівки «Marlin925» кал. 5,6 № НОМЕР_3 , чоловічих туфель, кулі зі стіни, відрізків липкої стрічки зі слідами пальці, двох гільз від патронів, джинсів з нашаруванням речовини бурого кольору, светра ( том 1 а.с.36-37);
		- довідкою поліклінічного відділення Мереф`янської ЦРЛ від 28.09.2014 № 3918, згідно якої під час огляду ОСОБА_8 висловлював скарги на головний біль, також «определяется ссадина кожных покровов в области околососкового отдела левой половины грудной клетки» (том 1, а.с. 40);
		- довідкою інспектора ДС Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області, згідно з якою ОСОБА_8 є володільцем мисливської зброї з нарізним стволом «Marlin925» кал. 5,6 № НОМЕР_3 , дозвіл № НОМЕР_4 від 26.12.2012 строком до 26.12.2015 (т.1, а.с. 43);
		- змістом протоколу пред`явлення трупа для впізнання від 29.09.2014 року, в ході якого ОСОБА_39 впізнала труп свого брата ОСОБА_14 (т.1, а.с. 77-78);
		- актом судово-психіатричної експертизи № 1128 від 05.12.2014, згідно з яким ОСОБА_8 ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_8 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза яким-небудь тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.1 а.с.127-128);
		- змістом протоколу огляду предмета  сорочки жіночої, на кінцівках рукавів якої є плями бурого кольору (т.1 а.с. 150);
		- змістом протоколу огляду предмета  картонної коробки з-під взуття з полімерним пакетом білого кольору, на якому маються нашарування речовини бурого кольору (т.1 а.с. 151);
		- змістом протоколу огляду предмета  чоловічих брюк джинсів, на поверхні яких мається нашарування засохлої речовини бурого кольору (т.1 а.с. 152);
		- змістом довідки щодо аналізу інформації про телефонні з`єднання абоненту з номером телефону НОМЕР_5 ( ОСОБА_8 ), доступ до якої було отримано на підставі ухвали слідчого судді, з якого вбачається, що в 28.09.2014 року о 3:11 та о 3:12 ОСОБА_8 були здійснені телефонні дзвінки на номери 102 (ОВС) та 103 (МД), у подальшому у період часу з 03 години 11 хвилин до 03 години 34 хвилин 28.09.2014 року ОСОБА_8 мав телефонні з`єднання з оператором 103, що підтверджує показання обвинуваченого про виклик ним міліції та швидкої медичної допомоги та час вчинення злочину до 3 години 11 хвилин (т.1 а.с.207);
		- змістом протоколу слідчого експерименту від 26.11.2014 за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , з фототаблицею та фотографіями до нього, які містяться на DVD-R диску, та схемою до протоколу, в ході якого ОСОБА_13 показала про обставини та механізм нанесення їй ударів ОСОБА_14 , а ОСОБА_8 показав про обставини та механізм здійснення ним пострілів у ОСОБА_14 , при цьому він також показав механізм наближення до нього ОСОБА_14 , у тому числі з обігрівачем в руці (т.1 а.с. 215-218);
		- змістом листа КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 08.12.2014, згідно з яким 28.09.2014 о 3 год. 12 хв. до служби «103» надійшов виклик з приводу вогнепального поранення чоловіка за адресою: АДРЕСА_3 , з телефону НОМЕР_6 , що підтверджує факт виклику обвинуваченим швидкої медичної допомоги (т.1 а.с. 230);
		- копією карти виїзду швидкої медичної допомоги № 1807 від 28.09.2014, згідно з якою здійснено виїзд за адресою: с. Ржавець, садове товариство «23 серпня», прийом виклику 03.12, прибуття на місце 03.20, виїзд на госпіталізацію 03.47 (т.1 а.с. 231- 232);
		- змістом стенограми телефонних розмов абонента ПрАТ «Київстар» з номером телефону НОМЕР_7 ( ОСОБА_8 ) при дзвінках на телефон екстреної служби «103» 28.09.2014, в яких викладено зміст розмови ОСОБА_8 із диспетчером швидкої медичної допомоги, з якого вбачається, що ОСОБА_8 викликав швидку медичну допомогу та здійснював дії щодо зустрічі та супроводу машини швидкої медичної допомоги до місця події (т.1 а.с. 234-237);
		- змістом протоколу огляду предмета  а саме: речей, які були вилучені під час проведення огляду місця події  полімерний пакет з відрізками липкої стрічки зі слідами пальців рук, картонна коробка з гвинтівкою «Marlin925» кал. 5,6 № НОМЕР_3 , магазин до гвинтівки, дві гільзи, дві деформовані кулі, дозвіл на право зберігання та носіння зброї на ім`я ОСОБА_8 , полімерний пакет з туфлями, полімерний пакет зі светром; речей, які були вилучені під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_14  скляна трубка з кулею із металу білого кольору, два пакета зі зрізами нігтьових пластин з трупу ОСОБА_14 , пакет з чоловічими трусами-шортами з нашаруваннями речовини бурого кольору; речей, які були видані ОСОБА_8 - обігрівач ТМ «Saturn» ST-HT 8640, який складається з верхньої частини обігрівача, стійки, хрестовини та металевої пластини (т.1 а.с.238-239);
		- постановою про визнання речовими доказами наступних речей: магазин до гвинтівки з двома патронами, дозвіл на зброю, гвинтівка «Marlin925» кал. 5,6 № НОМЕР_3 , чоловічі туфлі, куля із стіни, відрізки липкої стрічки зі слідами пальців рук, дві гільзи від патронів калібру 5,6 мм, джинси, светр, пакет з нашаруваннями речовини бурого кольору, жіноча сорочка, обігрівач ТМ «Сатурн», зрізи нігтьових пластин, труси з трупу ОСОБА_14 , куля з трупа ОСОБА_14 (т.1 а.с. 240-241); 
		- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_14 № 3128-ДМ/14 від 31.10.2014, згідно якого на трупі ОСОБА_14 встановлено наступні ушкодження:
		- сліпе вогнепальне поранення лівого стегна від вхідної рани на передній- внутрішній поверхні стегна на границі верхньої і середньої третини, з пошкодженням по ходу раньового каналу передньої-медіальної і частково задньої групи м`язів лівого стегна і повним пересіченням лівої стегнової артерії в середній третині, яке закінчується сліпо, в шарі підшкірної жирової клітковини по задній поверхні лівого стегна в середній третині, де виявлена куля з жовтого металу білого кольору грибовидної форми діаметром донця 0,5 см, головна частина 0,7 см. За ступенем тяжкості дана травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
		- наскрізне вогнепальне непроникаюче поранення на внутрішній поверхні правого стегна в верхній третині з формуванням ранового каналу, який проходить в шарі підшкірної жирової клітковини. Травма носить ознаки легкого тілесного ушкодження, яке потягло короткочасний розлад здоров`я;
		- три крововиливи на обличчі (в проекції правої вітки нижньої щелепи, в проекції правого кута нижньої щелепи, в лівій скуловій області), садна в лівій скроневій області, садна на задній поверхні лівої вушної раковини, садна в точці кріплення верхнього краю лівою вушної раковини, крововилив з боку слизової оболонки верхньої губи на рівні 22-23 зубів, крововилив з боку слизової оболонки нижньої губи на рівні 33 зуба, садна біля основи шиї справа, два садна на задній зовнішній поверхні лівого плеча в нижній треті, які носять ознаки легких тілесних ушкоджень; 
		- крововиливи в м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім`яній області зліва і в потиличній області справа, які носять ознаки легких тілесних ушкоджень;
		- закрита травма лівої нижньої кінцівки: опоясуючий крововилив в області стопи і гомілковостопного суглоба, крововилив в підлеглі м`які тканини, внутрішній вивих лівої стопи в гомілковостопному суглобі з розривом суглобової капсули з боку внутрішньої поверхні, які за ступенем тяжкості носять ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я. 
		Причиною смерті ОСОБА_14 стало вогнепальне кульове сліпе поранення лівого стегна з пошкодженням стегнової артерії, що ускладнилось розвитком гострої крововтрати. При судово-токсикологічній експертизі у крові трупа виявлено етиловий спирт у кількості 2,57%о, що відповідає сильному алкогольному сп`янінню. Смерть ОСОБА_14 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с. 86-89);
		- висновком судово-медичної експертизи шкіряного клаптя від трупа ОСОБА_14 № 571-МК/3128-ДМ/14 від 20.10.2014, згідно якого на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна встановлена вхідна вогнепальна рана, яка утворилась при пострілі з вогнепальної зброї з неблизької відстані (т.2 а.с.90-91); 
		- висновком судово-криміналістичної експертизи одягу ОСОБА_14 № 633-МК від 05.12.2014, згідно якого на джинсових штанах ОСОБА_14 виявлені вхідні та вихідні вогнепальні пошкодження тканини, вхідні пошкодження розташовані по передній половинці у верхньому відділі лівої штанини та по передній половинці праворуч у верхньому відділі в області з`єднання переднього серединного шва з правим кроковим швом, слідів близького пострілу в області вхідних пошкоджень на брюках не встановлено, проте результати досліджень на наявність порошинок, кіптяви та інших факторів пострілу мають відносне значення через рясне покриття пошкоджень речовиною, схожою на кров, з утворенням засохлих корочок, у зв`язку з цим встановити відстань пострілів не представилося можливим. Основний напрямок ранових каналів на одязі і тілі потерпілого  спереду назад і зверху вниз, коли дульний зріз зброї знаходився спереду від нього (т.2 а.с. 101-107);
		- висновком судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_14 № 120/3128-ДМ/14 від 04.12.2014, в тій частині, що показання підозрюваного ОСОБА_8 в ході проведення допиту та в ході проведення слідчого експерименту не суперечать об`єктивним судово-медичним даним щодо способу спричинення вогнепальних поранень (т.2 а.с.115-118); 
		- висновком судово-балістичної експертизи № 500/536 від 17.11.2014, згідно якого наданий на експертизу 7-зарядний мисливський карабін виробництва США «MARLIN» модель «925» калібру .22LR, № НОМЕР_3 , є нарізною вогнепальною зброєю. Даний карабін придатний для стрільби гвинтівочними патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення, в тому числі представленими. Ємність наданого магазина до карабіна складає 7 патронів. Предмет, вилучений з тіла ОСОБА_14 , є кулею. Представлені 2 кулі і 2 гільзи були відстріляні з наданого карабіну (т.2, а.с. 187-193); 
		- висновком судово-медичної експертизи № 3695-И/14 від 25.10.2014, згідно якого на полімерному пакеті, вилученому в ході огляду місця події, виявлена кров, походження якої від ОСОБА_14 не виключається (т.2 а.с. 201-202);
		- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_13 № 3253-ая/14 від 29.09.2014, згідно якого у ОСОБА_13 мали місце: крововиливи на голові, руках, тулубі, лівій нозі, садно на тулубі, які виникли від дії тупих твердих предметів і могли бути спричинені у строк і за обставин, вказаних останньою та у постанові про призначення судово-медичної експертизи, за ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження (т.2, а.с. 209-211);
		- висновком судово-медичної експертизи № 3694-И/14 від 25.10.2014, згідно якого на жіночій сорочці, що належить ОСОБА_13 , виявлена кров, походження якої від ОСОБА_14 не виключається (т.2 а.с. 226-228);
		- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_8 № 3257ая-Ая/14 від 29.09.2014, згідно якого у ОСОБА_8 мали місце: крововилив на обличчі, садно на фоні крововиливу на передній поверхні грудної клітини зліва, крововиливи на верхніх та нижніх кінцівках, які виникли в результаті дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не відобразились: крововиливи  по механізму удару-здавлювання, садно - по механізму удару-тертя-ковзання, і могли бути отримані у строк, вказаний ОСОБА_8 , за ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження (т.2, а.с. 235-236);
		- речовим доказом  жіночою сорочкою, яка належить ОСОБА_13 . 
		   Оцінивши досліджені в ході судового розгляду докази, дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за статтею 124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
		   Кваліфікацію дій ОСОБА_8 органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, суд вважає неправильною, оскільки надані сторонами кримінального провадження та досліджені в ході судового розгляду докази свідчать про сутність на направленість умислу обвинуваченого на спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони. 
		   Згідно з частинами 1-3 статті 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. 
		Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
		Наявність протиправних дій з боку ОСОБА_14 по відношенню до ОСОБА_13 та до ОСОБА_8 повністю підтверджується показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 і свідка ОСОБА_13  у судовому засіданні, змістом протоколу слідчого експерименту з фото таблицею, фотографіями та схемою до нього за участю ОСОБА_8 і ОСОБА_13 , висновками судово-медичних експертиз про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , які могли виникнути в строк та за обставин зазначених останніми. Зазначені обставини також підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_31 про те, що їй відомо зі слів ОСОБА_13 , що ОСОБА_14 бив останню, про що ОСОБА_13 розповіла їй наступного дня після подій. Такі показання ОСОБА_31 повністю узгоджуються з показаннями самої ОСОБА_13 під час судового розгляду. 
		Представником потерпілої наданий суду лист за підписом ОСОБА_40 начальника Харківського ВП від 27.09.2016, який за його думкою свідчить про фальсифікацію висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_8 № 3257ая-Ая/14 від 29.09.2014 про наявність у останнього тілесних ушкоджень, оскільки за змістом даного листа ОСОБА_8 не був виданий з ІТТ Харківського РВ для проведення експертизи в умовах експертного закладу (т.3 а.с.202).
		Суд дослідивши зміст вищезазначеного листа не вбачає підстав для визнання висновку судо-медичної експертизи ОСОБА_8 недопустимим доказів по справі, оскільки як вбачається з висновку експертиза була проведена 29.09.2014 у період часу з 13.45 до 14.10 в приміщенні відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб ХОБСМЕ, обвинувачений був доставлений в наручниках у супроводі дільничного інспектора ОСОБА_41 . При цьому, зі змісту наданого представником потерпілої листа не вбачається, що перелік дій, які проводились з ОСОБА_8 під час його знаходження в ІТТ Харківського РВ, є вичерпним, та про виключення можливості вивезення останнього в приміщення ХОБСМЕ в вищезазначений період часу. Таким чином, зазначена в листі інформація не є достатньою підставою для визнання письмового доказу  висновку судово-медичної експертизи № 3257ая-Ая/14 від 29.09.2014  недопустимим доказом. 
		Як встановлено судом з показань обвинуваченого ОСОБА_8 і свідка ОСОБА_13  у судовому засіданні, змістом протоколу слідчого експерименту з фототаблицею за участі ОСОБА_8 і ОСОБА_13 , під час перебування ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в належному ОСОБА_18 домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , між зазначеними особами виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_14 безпричинно, раптово та несподівано почав наносити удари ОСОБА_13 , що було також несподіваним та не очікуваним для ОСОБА_18 , який на той момент спав та спустився на перший поверх після вимушеного пробудження від шуму, внаслідок чого не міг підготуватися до відбиття нападу потерпілого. В цей момент ОСОБА_14 так само несподівано та раптово для ОСОБА_8 почав наносити удари останньому. Між ОСОБА_14 та ОСОБА_42 виникла бійка, під час якої вони наносили удари руками один одному, але фізичної переваги ОСОБА_8 не отримав, а ОСОБА_14 залишив ОСОБА_8 та знову почав наносити удари ОСОБА_13 , при цьому остання впала та знаходилась на підлозі. 
		Суду стороною обвинувачення не доведено наявність у ОСОБА_8 фізичної можливості подолати ОСОБА_14 та зупинити його протиправні дії шляхом нанесення йому ударів. У суду відсутні об`єктивні дані вважати, що ОСОБА_8 є фізично сильнішим та має спеціальну фізичну підготовку, як вбачається зі слів останнього, він займався боксом незначний період часу багато років тому у віці 16-19 років, при цьому суд також враховує, що ОСОБА_14 та ОСОБА_8 є особами однієї статі, приблизно одного віку та як вбачається з наявних в матеріалах справи фотографіях, приблизно однієї статури, ОСОБА_14 має вищий зріст. 
		Посилання представника потерпілої на ту обставину, що під час конфлікту на весіллі на території ресторану «Мельница» ОСОБА_8 наніс декілька ударів ОСОБА_14 , від яких він впав, а також отримав тілесні ушкодження, не можуть беззаперечно свідчити про явну фізичну перевагу ОСОБА_8 оскільки як встановлено з показань свідків ОСОБА_14 знаходився в порівнянні з ОСОБА_8 в стані сильного алкогольного сп`яніння, що безумовно впливає на його координацію рухів, а на момент подій в будинку пройшов певний проміжок часу. Крім того ані в ході судового розгляду, ані в ході досудового розслідування не встановлено конкретних обставин та механізму нанесення ударів ОСОБА_14 обвинуваченим. 
		А тому, доводи сторони обвинувачення про явну фізичну перевагу ОСОБА_8 над ОСОБА_14 та можливість ОСОБА_8 захистити себе від протиправних дій ОСОБА_14 шляхом застосування лише фізичної сили, ґрунтуються на припущеннях та знаходяться поза розумним сумнівом. 
		Судом також встановлено з показань ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , що ОСОБА_8 взяв гвинтівку лише після невдалої спроби відштовхнути ОСОБА_14 від дружини та почувши крики останньої про допомогу, при цьому ОСОБА_8 погрожуючи гвинтівкою просив ОСОБА_14 припинити протиправні дії, та зробив один постріл, після якого ОСОБА_14 продовжив рухатися на ОСОБА_8 , що повністю підтверджується змістом протоколу огляду місця події, в ході якого в спинці дивану була виявлена та вилучена куля. 
		 Доводи ОСОБА_8 про те, що він не мав можливості відійти назад від ОСОБА_14 , а тому захищаючись, зробив два постріли, повністю підтверджуються змістом протоколу огляду місця події, фототаблицею та схемою до протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , з яких вбачається, що події відбувались в закритому приміщенні, в безпосередній близькості знаходились стіни та двері кімнат.
		 Суд також вважає слушними доводи ОСОБА_8 про те, що він не мав можливості залишити будинок з метою уникнення загрози з боку ОСОБА_14 , а також з метою покликати на допомогу чи викликати міліцію, оскільки в будинку залишалась його дружина, яка не мала можливості чинити опір ОСОБА_14 . У такому разі дружина ОСОБА_8 залишалася в стані, небезпечному для її життя та здоров`я. 
		 При встановленні стану необхідної оборони для ОСОБА_8 суд також враховує нічний час здійснення нападу потерпілим та місце нападу  приміщення будинку, в якому проживає родина ОСОБА_18 , а також необхідність обвинуваченого захищати не тільки себе, а і свою дружину. 
		Доводи ОСОБА_8 про те, що він реально сприйняв загрозу з боку ОСОБА_14 для свого життя та здоров`я та небезпечність посягання, суд вважає переконливими, оскільки ОСОБА_14 навіть після погрози гвинтівкою та здійснення першого пострілу рухався на обвинуваченого, при цьому взявши обігрівач, яким замахувався на останнього, ОСОБА_14 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, до цього вчиняв протиправні дії, пов`язані з спричиненням тілесних ушкоджень як самому ОСОБА_8 так і його дружині, під час бійки з ОСОБА_14 обвинувачений фізичної переваги не отримав. 
		При цьому суд також враховує, що гвинтівка знаходилась поруч з місцем події (в межах однієї кімнати) та була взята ОСОБА_8 безпосередньо під час нанесення ОСОБА_14 ударів ОСОБА_13 , тобто в момент вчинення протиправних дій ОСОБА_14 .
		При встановленні обставин вищезазначених подій, суд надає оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_13 , які були надані як під час судового розгляду, так і змісту протоколу слідчого експерименту за участю зазначених осіб.
		Показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_13 в ході судового розгляду є стабільними та послідовними, повністю узгоджуються як між собою та і з іншими доказами по справі, у тому числі змістом протоколу огляду місця події щодо обстановки в будинку. 
		Невідповідності в показаннях обвинуваченого та ОСОБА_13 , на які посилається представник потерпілої, є несуттєвими, не впливають на висновки суду, викладені вище, оскільки не суперечать один одному в частині відтворення обстановки та подій, а стосуються лише подробиць нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , у тому числі конкретного місця розташування осіб в кімнаті, та черговості підйому ОСОБА_8 та ОСОБА_13 на другий поверх. 
		При цьому суд також приймає до уваги, що з моменту події злочину до моменту розгляду справи судом пройшов значний проміжок часу, зазначені події були неочікуваними для ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , крім того, як поясняла остання під час нанесення їй тілесних ушкоджень, вона втрачала свідомість. 
		Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_13 стороною обвинувачення суду не надано.
		З приводу ж посилань представника потерпілої на неспроможність показань обвинуваченого, про що вбачається з висновку судово-медичної експертизи №120/3128-ДМ/14 від 27 листопада 2014 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно зазначеного висновку показання ОСОБА_8 не відповідають об`єктивним судово-медичним даним лише в тій частині, що він здійснював приціл для виконання пострілу нижче коліна потерпілого, підсумкам до яких прийшов експерт виходячи з локалізації вхідних вогнепальних ран на трупі ОСОБА_14 на рівні верхній третині правого стегна. Але зазначений висновок не може беззаперечно свідчити про неспроможність показань ОСОБА_8  та бути підставою для критичної оцінки показань обвинуваченого в цілому, оскільки сам експерт в даному висновку зазначає про недостатність наданого для дослідження матеріалу, у тому числі відсутність достатніх даних в показаннях ОСОБА_8 . При цьому, враховуючи нічний час доби, динаміку рухів як потерпілого, так і обвинуваченого, відсутність спеціальної підготовки обвинуваченого, здійснення ОСОБА_8 прицільного вистрілу з точним потраплянням достатньо малоймовірно, в період часу між здійсненням прицілу та спуску курка можливо виникнення будь-яких побічних обставин, у тому числі незначних випадкових рухів особи, яка здійснює постріл, що, в свою чергу, може вплинути на кінцеву точку ураження. 
		Суд критично ставиться до доводів представника потерпілого про неспроможність показань ОСОБА_13 в тій частині, що вона впала від удару ОСОБА_14 на підлогу біля сходин та столу та вдарилась об стіну, оскільки як вбачається зі змісту протоколу огляду місця події з фототаблицею, в місці, на яке вказує свідок, знаходиться стілець та обігрівач, виходячи з наступного. Як пояснили ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , обігрівач переміщувався ОСОБА_14 , після вчинення злочину в приміщенні будинку надавалася медична допомога потерпілому бригадою швидкої медичної допомоги, свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 не виключали можливості переміщення зазначених предметів під час їх присутності в будинку. 
		Відсутність слідів пальців рук ОСОБА_14 на обігрівачі, про що зазначено у висновку судової дактилоскопічної експертизи № 373 від 03.10.2014, жодним чином не спростовує показання ОСОБА_8 в тій частині, що ОСОБА_14 замахувався на нього обігрівачем, оскільки на зазначеному обігрівачі також не було виявлено будь-яких інших слідів. Крім того, як вбачається з висновку судової дактилоскопічної експертизи № 372 від 04.10.2014, на гвинтівці, з якої робив постріли ОСОБА_8 , сліди рук також відсутні. 
		Доводи представника потерпілої про те, що на належній ОСОБА_13 сорочці, яка була оглянута в ході судового розгляду, відсутні будь-які пошкодження, що спростовує показання останньої про механізм нанесення їй ударів ОСОБА_14 , також є виключно його припущеннями та не ґрунтуються на будь-яких об`єктивних даних. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. 
		 Таким чином, суд вважає доведеним, що в момент вчинення злочину ОСОБА_8 знаходився в стані необхідної оборони, мав достатні підстави вважати погрозу своєму життю та життю своєї дружини реальною, діяв з метою припинення протиправних дій з боку потерпілого. Але обвинувачений перевищив межі необхідної оборони за ознаками, зазначеними в ч.3 ст.36 КК України, оскільки тяжкість спричиненої шкоди потерпілому явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту, оскільки висловлювання погроз заподіяння смерті чи будь-якого тяжкого тілесного ушкодження потерпілий не висловлював, обвинувачений здійснював постріли з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, обраний спосіб захисту із застосуванням вогнепальної зброї явно не відповідав способу нападу ОСОБА_14 , який будь-якої зброї, у тому числі спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень предметів, не мав. 
		 Вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 124 КК України, не зважаючи на те, що в результаті дій ОСОБА_8 настала смерть потерпілого, суд виходить з недоведеності стороною обвинувачення наявності умислу на заподіяння смерті потерпілого. 
		 При встановленні умислу обвинуваченого на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, суд виходить з характеру дій обвинуваченого, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя, обстановки, яка передувала злочину, знаряддя злочину, локалізації тілесних ушкоджень, поведінки обвинуваченого стосовно потерпілого до та після злочину. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. 
		 Так, обвинувачений вчиняв дії на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому виключно в області нижніх кінцівок, де відсутні життєво-важливі органи, про що свідчить характер та локалізація поранень, обвинувачений зазначає, що здійснював постріли виключно по ногах потерпілого, при цьому конкретно не прицілюючись, що повністю відповідає локалізації поранень потерпілого, перед здійсненням пострілів просив потерпілого припинити свої протиправні дії, відступав назад, одне з поранень знаходиться взагалі в нижній частині кінцівки. Доводи представника потерпілої про те, що обвинувачений намагався влучити в життєво-важливу область  область паху, не ґрунтуються на об`єктивних даних, а по суті є лише його припущенням. Крім того, життєво-важливі органи  це органи без функціонування яких збереження життя людини практично є неможливим, а в загальновідомому розумінні область паху не є зоною розташування життєво-важливих органів. 
		Щодо доводів представника потерпілої про те, що ОСОБА_8 здійснював постріли з неблизької відстані, про що вказано у висновку судової експертизи №571-МК/3128-ДМ/14 від 30 вересня 2014 року, та що вказує на відсутність у останнього стану необхідної оборони та можливість влучно прицілитись, суд зазначає наступне. З мотивувальної частини висновку експертизи №571-МК/3128-ДМ/14 від 30 вересня 2014 року не вбачається відповідного дослідження та обґрунтування висновку в цій частині, до якого прийшов експерт вирішуючи поставлені чітко визначені перед ним запитання, тоді як питання про відстань здійснення пострілу слідчим не було поставлено, а обґрунтування, з яких міркувань дане питання було вирішено експертом відсутнє у висновку. Разом з тим, у відповідності до висновку судово-медичної експертизи №633-МК від 14 листопада 2014 року, який було виконано вже після експертизи від 30 вересня 2014 року, встановити відстань здійснення пострілів не представляється можливим, у зв`язку з тим, що слідів близького пострілу в області вхідних пошкоджень на брюках не встановлено, проте результати досліджень на наявність порошинок, кіптяви та інших факторів пострілу мають відносне значення через рясне покриття пошкоджень речовиною, схожою на кров, з утворенням засохлих корочок. Таким чином, доводи представника потерпілої про наявність невідповідності показань обвинуваченого стосовно відстані вчинення пострілів висновкам експертиз суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли відповідного підтвердження письмовими доказами. 
		Дії обвинуваченого після спричинення потерпілому тілесних ушкоджень також беззаперечно вказують на відсутність умислу на спричинення смерті потерпілому. Так, після здійснення пострілів, які зупинили напад потерпілого, ОСОБА_8  маючи можливість здійснення ще пострілу, про що свідчить наявний в стволі гвинтівки патрон, не скористався такою можливістю, а здійснив негайно виклик міліції та швидкої медичної допомоги, що підтверджується змістом листа КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 08.12.2014, змістом стенограми телефонних розмов ОСОБА_8 при дзвінках на телефон екстреної служби «103» 28.09.2014, а також поясненнями свідка ОСОБА_35 в тій частині, що протягом 3-4 хвилин після того, як він почув крики ОСОБА_13 про допомогу, він побачив як ОСОБА_8 вскочив в машину та поїхав, а приблизно через 20 хвилин повернувся разом з машиною швидкої медичної допомоги. 
		Крім того, ОСОБА_8 вчинював дії, спрямовані на забезпечення скорішого прибуття швидкої медичної допомоги на місце події, а саме виїхав назустріч машині швидкої допомоги, постійно телефонував диспетчеру та торопив, а потім супроводив машину до місця події. Зазначені обставини повністю підтверджуються показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , та змістом стенограми телефонних розмов ОСОБА_8 при дзвінках на телефон екстреної служби «103» 28.09.2014. Також з пояснень вищезазначених свідків вбачається, що ОСОБА_8 торопився, але зупинявся та чекав на них, коли машина швидкої медичної допомоги відставала. 
		Та обставина, що ОСОБА_8 не відповідав на телефонні дзвінки з власного мобільного телефону фельдшера ОСОБА_25 , жодним чином не свідчить про спробу обвинуваченого збільшити час прибуття швидкої медичної допомоги, оскільки в цей же період часу він постійно спілкувався з диспетчером за номером 103, також, як пояснила свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні зазначена обставина жодним чином не вплинула на швидкість прибуття медичної допомоги. 
		Посилання представника потерпілого на те, що в розмові з диспетчером підстанції швидкої медичної допомоги ОСОБА_8  сказав слова «я его пристрелил» и «он сдыхает», що свідчить про наявність умислу на вбивство, суд вважає безпідставними, оскільки це жодним чином не вказує на наявність бажання у ОСОБА_8 настання смерті потерпілого, а лише свідчить на психо-емоційний стан обвинуваченого.
		Надаючи аналіз поведінці обвинуваченого, що передувала вчиненню ним злочину, суд також вважає відсутнім мотив у обвинуваченого для вчинення вбивства ОСОБА_14 . Так, судом встановлено, що до весілля останні знайомі не були, жодних стосунків не мали. Конфлікт, який виник між ними на весіллі, не мав вагомих причин, які б могли стати у розумінні здорового глузду причиною позбавлення життя іншої особи. Бійка, яка виникла між ОСОБА_8 та ОСОБА_14 під час зазначеного конфлікту не мала триваючого характеру та не мала наслідком спричинення серйозних тілесних ушкоджень. Крім того, зазначений конфлікт був вичерпаний у повній мірі, про що свідчить подальше доброзичливе спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_14 за одним столом, останні разом вживали алкогольні напої, що повністю підтверджується показанням свідків під час судового розгляду, у тому числі свідка ОСОБА_43 . 
		Крім того, факт закінчення конфлікту підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_8 залишив ОСОБА_14 на першому поверсі свого будинку, а сам ліг спати. 
		Наявність такого мотиву для вчинення вбивства ОСОБА_14 як ревнощі, та бажання помститися за образу своєї дружини, про наявність якого зазначали потерпіла та її представник, є припущенням останніх та не ґрунтується на об`єктивних даних, оскільки будь-яких фактів проявлення симпатії чи інтимної зацікавленості як з боку ОСОБА_13 , так і з боку ОСОБА_14 судом не встановлено, також судом не встановлено сприйняття ОСОБА_8 або ОСОБА_13 будь-яких дій та слів ОСОБА_14 такими, що її ображають. Таких фактів не містять пояснення жодного свідка в ході судового розгляду. 
		Що стосується посилання потерпілої та її представника на аморальну та зухвалу поведінку ОСОБА_13 на весіллі, як на одну з підстав обгрунтування наявності мотиву у ОСОБА_8 на вбивство ОСОБА_14 , то суд зазначає, що оцінка поведінки ОСОБА_13 є суто суб`єктивним явищем та ґрунтується на виключно особистому сприйнятті виходячи з особистих переконань, традицій та виховання кожної особи. 
		В зв`язку з цим суд не приймає до уваги показання в ході судового розгляду свідків ОСОБА_44 та ОСОБА_38 стосовно аморальної та зухвалої поведінки ОСОБА_13 на весіллі. Крім того показання свідка ОСОБА_44 в тій частині, що ОСОБА_13 поводилася зухвало, танцювала на столі та висловлювала образи на адресу ОСОБА_14 повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_45 , ОСОБА_37 , ОСОБА_46 . Оцінюючи показання свідка ОСОБА_38 суд також приймає до уваги, що остання проживала з ОСОБА_14 , а тому має всі підстави для негативного ставлення до ОСОБА_13 .
		Що стосується причин, через які ОСОБА_8 та ОСОБА_13 привезли незнайомого їм раніше ОСОБА_14 до свого житла, то суд вважає слушними їх доводи про те, що вони виходячи з етично-моральних міркувань не могли залишити потерпілого, який знаходився в стані сильного алкогольного сп`яніння, самого на вулиці, оскільки всі присутні на весіллі розійшлися, а ресторан закрився. Їх доводи про відсутність телефонів, а відповідно можливості зателефонувати знайомим ОСОБА_14 не спростовуються жодними доказами. 
		 Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 намагалися відвезти ОСОБА_14 додому, чи за будь-якою іншою адресою, але останній відмовлявся назвати своє місце проживання та вимагав продовження святкування, водій таксі відмовився залишити ОСОБА_14 самого в машині, що повністю підтверджується показаннями свідка ОСОБА_17 в ході судового розгляду. 
		 Вищезазначене повністю спростовує доводи сторони обвинувачення, що умисел на вбивство ОСОБА_14 виник у ОСОБА_13 на весіллі, та з метою реалізації цього умислу він відвіз потерпілого за місцем свого проживання. 
		 Суд не приймає до уваги висновок судово-медичної експертизи № 9239-Т/14 від 02.10.2014, згідно якого при проведенні експертизи крові ОСОБА_8 метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені, оскільки ОСОБА_8 вживав алкогольні напої ввечері 27 вересня 2014 року, а зразки крові для експертного дослідження були відібрані 28 вересня 2014 року о 20.30, тобто майже через добу (т.2, а.с. 244).
		 Знаходяться поза розумним сумнівом, не ґрунтуються на жодних певних обставинах та здоровому глузді, а також повністю спростовуються сукупністю доказів, досліджених в ході судового розгляду твердження сторони обвинувачення, викладені в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_8 після конфлікту на весіллі з ОСОБА_14 штучно створював враження, що конфлікт вичерпаний, вдаючи при цьому вигляд дружніх стосунків, про те, що перебуваючи за місцем свого проживання під час конфлікту з ОСОБА_14 . ОСОБА_8 штучно створював уяву про необхідну оборону, розумів, що в стегнових частинах ніг знаходяться великі кровоносні судини, пошкодження яких при відсутності своєчасної медичної допомоги неодмінно призведе до смерті, маючи умисел, направлений на настання смерті потерпілого, здійснив постріли по ногах ОСОБА_14 , після чого штучно збільшував час прибуття машини швидкої медичної допомоги до місця події, умисно не скористався можливістю доставити потерпілого на власному автомобілі до лікувального закладу. 
		Суд виключає з обсягу висунутого обвинувачення зазначення про спричинення обвинуваченим ОСОБА_14 наступних тілесних ушкоджень:
		- три крововиливи на обличчі (в проекції правої вітки нижньої щелепи, в проекції правого кута нижньої щелепи, в лівій скуловій області) садна в лівій скроневій області, садна на задній поверхні лівої вушної раковини, садна в точці кріплення верхнього краю лівою вушної раковини, крововилив з боку слизової оболонки верхньої губи на рівні 22-23 зубів, крововилив з боку слизової оболонки нижньої губи на рівні 33 зуба, садна біля основи шиї справа, два садна на задній зовнішній поверхні лівого плеча в нижній треті; 
		- крововиливи в м`які покрови голови с боку їх внутрішньої поверхні в тім`яній області зліва і в потиличній області справа;
		- закрита травма лівої нижньої кінцівки: опоясуючий крововилив в області стопи і гомілковостопного суглоба, крововилив в підлеглі м`які тканини, внутрішній вивих лівої стопи в гомілковостопному суглобі з розривом суглобової капсули з боку внутрішньої поверхні.
		При цьому як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, не встановлено час та місце отримання ОСОБА_14 зазначених тілесних ушкоджень, при цьому як встановлено судом бійка між ОСОБА_8 та ОСОБА_14 проходила як на весіллі на території ресторану «Мельница», так і в приміщенні належного ОСОБА_8 будинку через значний проміжок часу. Бійка між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 на весіллі не охоплюється складом злочину, який був вчинений обвинуваченим, судом не встановлено підстав вважати, що зазначені події взаємопов`язані та охоплюються єдиним умислом. Крім того, судом не встановлено будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про нанесення ОСОБА_8 ударів по ногам потерпілого, від яких могла б утворитися закрита травма лівої нижньої кінцівки. 
		Виходячи з принципу презумпції невинуватості всі сумніви, які виникли під час судового розгляду щодо обставин та механізму отримання потерпілим вищезазначених тілесних ушкоджень, судом вирішуються на користь обвинуваченого. 
		Вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, за результатами оцінки досліджених в ході судового розгляду доказів суд вважає доведеною. 
		Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у фактично скоєному, про що свідчить поведінка обвинуваченого під час розгляду справи та його пояснення, та часткове добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_5 , яке полягає у відшкодуванні потерпілій обвинуваченим витрат на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 40135 гривень. 
		При цьому суд вважає безпідставними доводи потерпілої, що відшкодування обвинуваченим їй витрат на спорудження пам`ятника не може бути визнано обставиною, що пом`якшує покарання, оскільки вимог про відшкодування матеріальної шкоди вона не заявляла, оскільки здійснення такого відшкодування є добровільним з боку обвинуваченого та відповідає вимогам ст.1201 ЦК України, яка встановлює обов`язок особи, що завдала шкоди смертю потерпілого, відшкодувати витрати на поховання. 
		Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, наявність тяжких наслідків, завданих злочином, у вигляді смерті потерпілого. 
		Вивченням даних про особу ОСОБА_8 встановлено, що він не судимий, кримінальне правопорушеня вчинив вперше, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_47  ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання характеризується з позитивного боку, за попереднім місцем роботи в ТОВ «Торговий Дім «Ірина» в 2008 році характеризувався з позитивного боку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. 
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи, наявність тяжків наслідків у виді смерті потерпілого, дані про собу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		З урахуванням вищезазначених обставин у сукупності, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, з урахуванням настання тяжких наслідків, завданих злочином, у виді смерті потерпілого ОСОБА_14 призначити найсуворіше покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону у виді обмеження волі. 
		Враховуючи, що обвинувачений раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинив вперше, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, частково відшкодував спричинену матеріальну шкоду, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, у зв`язку з чим до нього може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		Стосовно вимог ОСОБА_48 , яка діє в інтересах ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди у розмірі 400000 гривень та стягнення з ОСОБА_8 на утримання сина у зв`язку зі смертю годувальника у розмірі 1250 гривень щомісячно, починаючи з дня смерті ОСОБА_14 і до досягнення ОСОБА_50 повноліття, а в разі навчання  до його закінчення, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років; вимог ОСОБА_51 , яка діє в інтересах ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди у розмірі 400000 гривень та стягнення з ОСОБА_8 на утримання дочки у зв`язку зі смертю годувальника у розмірі 1250 гривень щомісячно, починаючи з дня смерті ОСОБА_14 і до досягнення ОСОБА_52 повноліття, а в разі навчання  до його закінчення, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років; ОСОБА_5 за цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000000 гривень та стягнення з ОСОБА_8 на утримання у зв`язку зі смертю годувальника у розмірі 1250 гривень щомісячно, починаючи з дня смерті ОСОБА_14 і довічно, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті; шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; при цьому особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. 
		Враховуючи, вказані положення закону суд задовольняє вимоги ОСОБА_53 про стягнення з обвинуваченого 1250 гривень, щомісячно на утримання сина померлого ОСОБА_14 . ОСОБА_54 у зв`язку зі смертю годувальника, починаючи з дня смерті ОСОБА_14 28 вересня 2014 року і до досягнення ОСОБА_50 повноліття і вимоги ОСОБА_55 про стягнення з обвинуваченого 1250 гривень, щомісячно на утримання дочки померлого ОСОБА_14 . ОСОБА_56 у зв`язку зі смертю годувальника, починаючи з дня смерті ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 і до досягнення ОСОБА_52  повноліття.
		В задоволенні вимог про стягнення щомісячної допомоги на дітей на період навчання але не більше ніж до 23 років у разі продовження ними навчання, суд відмовляє, оскільки ст.1200 ЦК України передбачає призначення такого відшкодування завданої шкоди лише у випадку, коли дитина вже досягла 18 років і продовжує навчання, а тому вимоги позивачів в цій частині є передчасними і задоволенню не підлягають.
		Також, суд задовольняє вимоги ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого 1250 гривень, щомісячно на її утримання як матері померлого ОСОБА_14 у зв`язку зі смертю годувальника, починаючи з дня смерті ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 і довічно, оскільки ОСОБА_5 досягла пенсійного віку.
		При визначенні суми відшкодування у зв`язку із втратою годувальника, суд виходив з тих обставин, що у 2013 році річний дохід ОСОБА_14 складав 60000 гривень, середньомісячний 5000 гривень (60000:12=5000), тому сума відшкодування складає розмір середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди, що відповідно складає 1250 гривень (1250=6000:4). 
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Оскільки судом встановлено, що в результаті вчинення злочину настала смерть потерпілого ОСОБА_14 , що спричинило потерпілій ОСОБА_5 як матері суттєві душевні страждання, внаслідок смерті сина настали суттєві негативні зміни в емоційному стані потерпілої, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню ОСОБА_5 як особистості, що підтверджується висновком судово-психологічної експертизи №5941 від 29.02.2016., тому суд вважає що потерпіла ОСОБА_5 має право на відшкодування моральної шкоди, яка з урахуванням усіх вищевказаних обставин у їх сукупності на засадах розумності, виваженості та справедливості, складає 100000 тисяч гривень і позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, при цьому суд також враховує, що тілесні ушкодження внаслідок яких настала смерть потерпілого отримані останнім внаслідок власних протиправних дій, в зв`язкуз чим суд не приймає до уваги висновки судово-психологічної експертизи № 5941 від 29.02.2016 року в частині встановлення розміру спричиненої потерпілій моральної шкоди, оскільки її висновки не містять розрахунку моральної шкоди з урахуванням того, що смерть ОСОБА_14 є наслідком умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених у разі перевищення меж необхідної оборони. 
		Також суд частково задовольняє вимоги ОСОБА_53 та ОСОБА_55 про відшкодування моральної шкоди, оскільки смерть батька для дітей ОСОБА_54 та ОСОБА_56 , в силу їх віку хоча і не мала наслідком спричинення душевних страждань, але відсутність батька в житті дитини певним чином впливає на її емоційний стан тому з урахуванням усіх вищевказаних обставин у їх сукупності на засадах розумності, виваженості та справедливості, сума відшкодування кожній дитині складає по 60000 тисяч гривень. 
		Судові витрати на проведення судово-психологічної експертизи №5941 в сумі 13860 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 373 в сумі 196,56 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 372 в сумі 786,24 гривень, судово-балістичної експертизи №500/536 в сумі 6652,80 гривень, судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 481 в сумі 983,84 гривень відповідно до частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. 
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, в зв`язку з частковим задовленням цивільних позовів потерпілої та цивільних позивачів відсутні підстави для скасування заходів забезпечення кримінального провадження згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2015 року у вигляді заборони відчуження належних ОСОБА_8 та ОСОБА_13 автомобілів. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, колегія суддів, - 
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України та призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі. 
		Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з іспитовим строком два роки.
		 Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_8 час попереднього ув`язнення з 28 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, який перевести в обмеження волі відповідно до ч.1 ст.72 КК України у співвідношенні 1 день позбавлення волі за 2 дні обмеження волі. 
		 Цивільний позов ОСОБА_48 , яка діє від імені ОСОБА_49  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від імені якого діє ОСОБА_57 , 1250 (одну тисячу двісті п`ятдесят) гривень 00 коп. щомісячно, на утримання в зв`язку зі смертю годувальника, починаючи з дня смерті ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6  і до досягнення ОСОБА_50 повноліття. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від імені якого діє ОСОБА_57 , суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_48  відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_51 , яка діє від імені ОСОБА_14  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від імені якої діє ОСОБА_58 , 1250 (одну тисячу двісті п`ятдесят) гривень 00 коп. щомісячно, на утримання в зв`язку зі смертю годувальника починаючи з дня смерті ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6  і до досягнення ОСОБА_52 повноліття. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від імені якої діє ОСОБА_58 , суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_51  відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_5  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 , 1250 (одну тисячу двісті п`ятдесят) гривень 00 коп. щомісячно, на утримання в зв`язку зі смертю годувальника починаючи з дня смерті ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6  і довічно. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 коп.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_8  на користь держави судові витрати на проведення судових експертиз у сумі 22479 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) гривень 44 коп. 
		Речові докази  гвинтівку «Марлін 925» № НОМЕР_3 , магазин до гвинтівки з 2 патронами, які зберігаються після набрання вироком законної сили  конфіскувати.
		Речові докази - чоловічі туфлі, дві кулі, відрізки липкої стрічки зі слідами пальців рук, дві гільзи від патронів калібру 5,6 мм, джинси з нашаруванням речовини бурого кольору, светр, пакет з нашаруванням речовини бурого кольору, жіночу сорочку, зрізи нігтьових пластин та зразки волосся ОСОБА_14 , труси з трупа ОСОБА_14 , після набрання вироком законної сили  знищити.
		Речові докази - обігрівач ТМ «Сатурн» та дозвіл на зброю ХК НОМЕР_8 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_8 .
		      Апеляційна скарга на вирок суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		       
		 Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 судді ОСОБА_2 
		 
		 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...