Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/10696/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2017. Зареєстровано: 20.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2017.
Дата набрання законної сили: 12.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 червня 2017 року Справа № 904/10696/16 
		          Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		 
		 Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О.,розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ"напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.17 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.16у справігосподарського суду Дніпропетровської області  №904/10696/16за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4дотовариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ"простягнення 8 511,59грн.,за участі представників сторін:
		від позивача - не з'явилися,
		від відповідача - Доценко Л.М. 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		22.11.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення  з товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" 8 500,00грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 10,20грн. пені, 1,39грн. 3% річних. 
		 
		13.12.2016 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх збільшення, задоволено. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 17 000,00грн. основного боргу, 339,07грн. пені, 36,23грн. 3% річних. 
		 
		01.03.2017 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Вечірко І.О., Антонік С.Г., Чимбар Л.О.) перевірене рішення суду першої інстанції змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення від 13.12.2016 у наступній редакції: "стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4                17 000,00грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 339,07грн. пені, 36,23грн. 3% річних, 1 378,00грн. витрат по сплаті судового збору та 1 000,00грн. витрат по сплаті послуг адвоката".  
		 
		У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" посилалися на неповне установлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, тому просили постанову від 01.03.2017 скасувати, рішення від 13.12.2016 змінити в частині мотивів відмови у відшкодуванні адвокатських витрат. Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник вказував на порушення судами приписів статей 33, 101 ГПК України, положень Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Заявник доводить, що судами невірно оцінено участь адвоката у розгляді справи та представництва інтересів ФОП ОСОБА_4 Разом із тим, на думку товариства, спірна сума адвокатських витрат є недоведеною та нерозумною, а покладення цих витрат на відповідача - безпідставним. Зазначали, що в аналогічних справах про стягнення орендної плати згідно цього ж договору, проте за інший період, позивач не користувався послугами адвоката, тому факт дійсного отримання позивачем відповідних послуг викликає сумнів. 
		 
		Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
		 
		Зі змісту касаційної скарги убачається, що заявником оскаржується рішення та постанова у справі лише у частині задоволених позовних вимог про стягнення 1 000,00грн. витрат на послуги адвоката. Тому постанова і рішення переглядаються в оскарженій частині.
		 
		Із матеріалів справи видно та господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що предметом позову є вимога фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" 17 000,00грн. заборгованості з орендних платежів, 339,07грн. пені, 36,23грн. 3% річних. Крім того,  у заяві про відшкодування витрат на сплату адвокатського гонорару позивач просив стягнути з відповідача 1 000,00грн. витрат за послуги адвоката. 
		 
		Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні зазначених вимог позивача, суд першої інстанції виходив із того, що адвокат Онищенко С.В. не був учасником у судових засіданнях по справі, підготовку документів по справі не здійснював. Крім того, місцевий суд зазначив, що підприємець ОСОБА_4 є адвокатом і не потребує надання адвокатських послуг. 
		 
		Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ч.3 ст.48 ГПК України). 
		 
		За змістом пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на наданняправової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ст.26 Закону).
		Витрати позивачів, відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження, як-то угоди про надання відповідних послуг, належно оформленої довіреності, платіжного документа про сплату відповідних послуг, свідоцтва, ордеру.  
		 
		За змістом положень ч.3 ст.48 та ч.5 ст.49 ГПК України на сторони у справі можливе покладення сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката, та входять до складу судових витрат.
		Змінюючи рішення суду першої інстанції в оспорюваній частині, апеляційний господарський суд, дослідивши усі обставини справи, установив факт надання позивачеві адвокатських послуг адвокатом Онищенко С.В., що підтверджується договором про надання правової допомоги №11/11-16 від 11.11.2016, квитанцією прибуткового ордеру №12 від 05.12.2016 на суму 1 000,00грн., актом приймання-передачі адвокатських послуг (робіт) №1 від 05.12.2016, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2604 від 20.08.2012. 
		Спірна сума є саме витратами, пов'язаними з оплатою послуг адвоката у цій справі, з огляду на підставу у квитанції прибуткового ордеру №12 - договір про надання правової допомоги №11/11-16 від 11.11.2016. 
		 
		Надавши правову оцінку акту про надані послуги від 05.12.2016 та установивши співрозмірність винагороди за адвокатські послуги обсягу наданих послуг у межах цієї справи, суд апеляційної інстанції з урахуванням положень статей 44, 49 ГПК України, дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у спірній сумі. Тому обгрунтовано постановив про задоволення цих вимог позивача.
		Доводи заявника, спрямовані на піддавання сумніву факту надання адвокатом Онищенко С.В. відповідних послуг позивачу не спростовують вищевикладених висновків апеляційного суду, оскільки перелік фактично наданих адвокатом послуг не обмежувався участю останнього у судових засіданнях та підготовкою за власним підписом документів у цій справі.  
		Інші доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, яка в силу вимог статті 1117 ГПК України не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
		Беручи до уваги викладене, ураховуючи що постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає дійсним обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, передбачені законом підстави для її скасування відсутні. Касаційна скарга залишається без задоволення.
		 
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.17 у справі №904/10696/16 господарського суду Дніпропетровської області - без змін.
		 
		Головуючий суддя                                                            В.Я. Карабань
		 
		Суддя                                                                                Л.В. Ковтонюк
		 
		        Суддя                                                                                 Ж.О. Корнілова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...