Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/25536/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2017. Зареєстровано: 20.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2017.
Дата набрання законної сили: 30.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.06.2017Справа №910/25536/15За позовом          Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"
		до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" та
		                    Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -   Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		про                      стягнення 404928 грн. 90 коп. та зобов'язання вчинити дії
		Суддя Отрош І.М.
		 
		Представники сторін: 
		від позивача:         Лімонтова В.С. - представник за довіреністю № 5 від 04.01.2017;
		від відповідача 1:  не з'явились;
		від відповідача 2: Куценко О.В. - представник за довіреністю № 043-11 від 06.01.2017;
		від третьої особи: Ходорич О.М. - представник за довіреністю № 064-4727 від 12.05.2017.
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		28.09.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 404928 грн. 90 коп. та зобов'язання вчинити дії.
		Позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну підстав позову, що подана 10.10.2016 та прийнята судом до розгляду 12.10.2016, обґрунтовані тими обставинами, що відповідачі 29.05.2015 без будь-яких правових підстав демонтували торгівельний павільйон №1 з обладнаннями та продукцією, який є державною власністю та перебуває на балансі позивача з 2004 року, який розташований у м. Києві, по проспекту Правди, біля зупинки тролейбуса №26 «Вулиця Порика», та торгівельний павільйон № 2 (на балансі - з 2002 року), який розташований за адресою м. Київ, вул. Маршала Гречка, 20-Д, що були розміщенні на земельній ділянці ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця", яка належить на праві постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування  землею серії І-КВ № 003918, виданого Київською міською державною адміністрацією 15.07.1998, що, на думку позивача, унеможливлює порушення ним законодавства України щодо розміщення павільйонів, оскільки таке розміщення не може вважатись самовільним, а також унеможливлює порушення Закону України "Про благоустрій населених пунктів", оскільки цей закон набрав чинності лише з 01.01.2006, а Правила благоустрою міста Києва затверджені 25.12.2008 рішенням Київської міської ради № 1051/1051, тобто після розміщення вказаних павільйонів.
		Позивач також зазначає про порушення процедури демонтажу павільйонів позивача, зокрема, відповідачем 2  не надано відомостей щодо правових підстав складання приписів № 1407926 та № 1412378 на бланках Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва, адже відповідач 2 в силу свого правого статусу не відноситься до контролюючих органів; відповідачем 2 при винесені приписів не вказано в чому конкретно полягає порушення позивачем благоустрою при розміщенні торгівельних павільйонів в контексті із п. 20.1.1. Правил благоустрою. 
		Відтак, у зв'язку з незаконним демонтажем торгівельного павільйону №1 з обладнаннями та продукцією, який розташований у м. Києві, по проспекту Правди, біля зупинки тролейбуса №26 «Вулиця Порика», позивачем вказує, що ним були понесені збитки у розмірі 14428,90 грн., що складають вартість обладнання та продукції, що знаходилась у павільйоні, яку позивач заявив до стягнення як шкоду. Окрім того, у зв'язку з незаконним демонтажем павільйонів №1 та №2, позивач зазначає про втрату ним щоденного середнього доходу від торгівельної діяльності (5500,00 грн.) за 71 робочий день (з 29.05.2015 по 08.09.2015), що становить  390500,00 грн., у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення шкоду у розмірі 390500,00 грн. у вигляді неотриманого доходу. Таким чином, позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з відповідачів шкоди у розмірі 404928,90 грн.
		Також, посилаючись на гарантований державою захист майнових прав шляхом повернення в державну власність (господарське віддання ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця") незаконно демонтованих торгівельних павільйонів в контексті із ч. 7 ст. 66, ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України та ст.ст. 321,387 Цивільного кодексу України, позивач просить суд зобов'язати відповідачів повернути позивачу торгівельний павільйон з обладнанням (прилавком, столешницею, ролетами, вітриною, вагами електронними, холодильником, двома калькуляторами, тепловентилятором, касовим апаратом ЕККА, вагами циферблатними, чотирма гирями) шляхом встановлення його біля зупинки тролейбуса №26 «Вулиця Порика» по проспекту Правди, що в Подільському районі м. Києва; торгівельний павільйон шляхом встановлення його в м. Києві по вул. Гречка, 20-Д. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 (суддя Прокопенко Л.В.) порушено провадження у справі № 910/25536/15, розгляд справи призначено на 11.11.2015.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі № 910/25536/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, у задоволенні позову Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" відмовлено.
		Постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі № 910/25536/15 скасовано, справу № 910/25536/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2016 справу № 910/25536/15 прийнято до провадження суддею Пукшин Л.Г.; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); розгляд справи призначено на 28.09.2016.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі № 910/25536/15 (суддя Пукшин Л.Г.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017, у позові Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" відмовлено.
		Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 910/25536/15 скасовано; справу № 910/25536/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу № 910/25536/15 передано на розгляд судді Отрош І.М.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 справу № 910/25536/15 прийнято до провадження, розгляд призначено на 24.04.2017.
		21.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких позивач  вказує на порушення процедури демонтажу павільйонів №1 та №2, оскільки жодні приписи про усунення порушення позивачу вручені не були, тоді-як демонтаж вказаних об'єктів без залучення позивача є незаконним.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 розгляд справи відкладено на 30.05.2017.
		У судовому засіданні 30.05.2017 представник відповідача 2 подав письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду, відповідно до яких зазначено, що повноваження інспекторів відповідача проводити перевірки у сфері благоустрою та виносити приписи з метою з'ясування наявності/відсутності дозвільної документації визначено п. 20.2.11, 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва, Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м. Києва; рішення про демонтаж малої архітектурної форми приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) внаслідок невиконання вимог приписів власником (користувачем) встановленого елементу благоустрою, при цьому Правилами благоустрою м. Києва форма такого рішення не встановлена, відтак воно приймається директором та виражається у делегуванні повноважень із демонтажу відповідачу 2 шляхом надання доручення. Щодо вимог про відшкодування збитків, відповідач вказує, що позивачем не були вжиті заходи до одержанню доходів, відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, що передбачає, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Крім того, шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню виключно у разі якщо дії особи, що її заподіяла, були неправомірними, однак відповідач 2 зазначає про те, що відповідач 2 самостійно не приймав жодних рішень про демонтаж (таке рішення було прийняте третьою особою), а дії по демонтажу повністю залежать від правомірності чи неправомірності прийнятого третьою особою рішення про демонтаж, у зв'язку з чим позивач, на думку відповідача 2, вправі звернутись до адміністративного суду із позовом про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень. Також відповідач 2 зазначає про те, що позивачем не здійснено дій на виконання п. 13.3.5. Правил благоустрою міста Києва, які є підставою для повернення демонтованого об'єкта власнику.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 розгляд справи відкладено на 06.06.2017 у зв'язку з усним клопотанням представника позивача у судовому засіданні про відкладення розгляду справи для ознайомлення із поясненнями, поданими представником відповідача 2.
		06.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшов відзив, згідно з яким третя особа зазначає про те, що рішення про демонтаж малої архітектурної форми приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) внаслідок невиконання вимог приписів власником (користувачем) встановленого елементу благоустрою, при цьому Правилами благоустрою м. Києва форма такого рішення не встановлена, відтак воно приймається директором та виражається у делегуванні повноважень із демонтажу відповідачу 2 шляхом надання доручення. Також третя особа зазначає про неможливість встановлення вини відповідача та третьої особи, з огляду на відсутність доказів оскарження позивачем приписів №1407926 та №1412378 від 15.10.2014 та 27.10.2014 та доручення Департаменту №157/05-15 від 26.05.2015.
		У судове засідання 06.06.2017 з'явились представники позивача, відповідача 2 та третьої особи. Позивач надав пояснення по суті заявлених вимог та підтримав позов, відповідач 2 та третя особа заперечили проти позову.
		Представник відповідача 1 у судове засідання 06.06.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень відповідачу, відповідно до яких поштове відправлення з ухвалою суду від 30.05.2017 не вручене під час доставки.
		Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
		Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача 1 в судовому засіданні 06.06.2017 до суду не надходило.
		Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 Господарського процесуального кодексу України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 06.06.2017 за відсутності представника відповідача 1, та з урахуванням процесуальних строків розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
		У судовому засіданні 06.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2 та третьої особи, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на праві постійного користування належить земельна ділянка відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 003918, виданого Київською міською державною адміністрацією 15.07.1998, згідно з планом меж землекористування (копія акту на право постійного користування долучена до позову).
		Судом встановлено, що 15.10.2014 та 27.10.2014 інспектором Савченко Т.М. було проведено перевірку правомірності встановлення (розміщення) малих архітектурних форм (тимчасових споруд) в Подільському районі м. Києва, зокрема, по вулиці Маршала Гречка 20-Д та проспекту Правди біля зупинки, за наслідками якої провідним інспектором Савченко Т.М. було виявлено порушення п. 15.3.5. Правил благоустрою міста Києва, у зв'язку з чим інспектором було внесено приписи, викладені на бланку Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1407926 від 27.10.2014 та №1412378 від 15.10.2017; запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасових споруд, у разі ненадання такої документації - протягом семи робочих днів демонтувати їх власними силами. У приписах № 1407926 від 27.10.2014 та №1412378 від 15.10.2017 зазначено, що вони наклеєні на тимчасові споруди (копії приписів подані третьою особою  28.09.2016).
		Судом встановлено, що у зв'язку із невиконанням вимог вказаних приписів, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено доручення №157/05-15 від 26.05.2015, відповідно до якого на підставі п.п. 13.3.1., 13.3.2., 20.1.1. Правил благоустрою Департамент доручив Комунальному підприємству «Київблагоустрій» невідкладно вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема: за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д (кіоск, власник - невідомий, припис від 27.10.2014 №1407926) та за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», непарна сторона (павільйон, власник - ДП НДВ Агрокомбінат «Пуща-Водиця», припис від 15.10.2014 №1412378) (копія доручення подана третьою особою  28.09.2016).
		Судом встановлено, що 29.05.2015 комісією у складі представника Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) Мудрик О.Д., особи, яка бере участь у демонтажі та перевезенні демонтованого майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арктика-Адвертайзинг» - Харчуковим В.О. було складено акт №156-А демонтажу з описом майна, відповідно до якого проведено демонтаж павільйону, розміщеного за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», непарна сторона: підстава проведення демонтажу - договір про надання послуг №05/05/15-1 від 05.05.2015, заявка на демонтаж від 26.05.2015, припис №1412378 від 15.10.2014, доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №157/05-15 від 26.05.2015. При цьому, у вказаному акті зазначено, що комісія підтверджує, що майно було демонтовано, завантажено на транспортний засіб виконавця робіт - ТОВ «Арктика-Адвертайзинг» та відправлене на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна майно було передане на тимчасове зберігання на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення, 14 та прийнято на тимчасове зберігання представником КП «Київблагоустрій» (копія акту та опису майна подана третьою особою  28.09.2016). 
		Судом встановлено, що 29.05.2015 комісією у складі представника Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) Мудрик О.Д., особи, яка бере участь у демонтажі та перевезенні демонтованого майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арктика-Адвертайзинг» - Харчуковим В.О. було складено акт №165-А демонтажу з описом майна, відповідно до якого проведено демонтаж кіоска, розміщеного за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д: підстава проведення демонтажу - договір про надання послуг №05/05/15-1 від 05.05.2015, заявка на демонтаж від 26.05.2015, припис №1407926 від 27.10.2014, доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №157/05-15 від 26.05.2015. При цьому, у вказаному акті зазначено, що комісія підтверджує, що майно було демонтовано, завантажено на транспортний засіб виконавця робіт - ТОВ «Арктика-Адвертайзинг» та відправлене на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна майно було передане на тимчасове зберігання на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення, 14 та прийнято на тимчасове зберігання представником КП «Київблагоустрій» (копія акту та опису майна подана третьою особою  28.09.2016).
		Судом встановлено, що 05.06.2015 позивач звернувся до КП "Київблагоустрій" (відповідач 2) з вимогою за власний рахунок повернути позивачу торгові павільйони за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д та просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», непарна сторона та відшкодувати збитки від вартості зіпсованої харчової продукції на загальну суму 14428,90 грн., яка знаходилася в торговому павільйоні по проспекту Правди, оскільки павільйон демонтовано неправомірно, зокрема, без попередження ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" (копія листа долучена до позову).
		Судом встановлено, що у відповідь на вищевказану вимогу, відповідач 2 листом №043-774 від 26.06.2015 з посиланням на власні приписи № 1407916, № 1412378 повідомив, що тимчасові споруди були демонтовані на підставі доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Товариством з обмеженою відповідальністю "Арктика-Адвертайзинг" (відповідач 1), а також зазначив, що відповідно до ті. 13.3.5 Правил благоустрою міста Києва демонтовані тимчасові споруди повертаються власнику на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення та відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку (копія листа долучена до позову).
		Судом встановлено, що вимогою № 880 від 27.07.2015 позивач звернувся до відповідача 2 з проханням за власний рахунок повернути позивачеві торгові павільйони та відшкодувати збитки від вартості зіпсованої харчової продукції на загальну суму 14428,90 грн., яка знаходилася в торговому павільйоні по просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», а також відшкодувати підприємству упущену вигоду в розмірі 255500,00 грн. (копія листа долучена до позову).
		Судом встановлено, що вимога з аналогічним змістом за № 881 від 27.07.2015 була направлена також на адресу ТОВ "Арктика-Адвертайзинг" (копія вимоги та докази направлення долучені до позову).
		Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Київблагоустрій" листом за № 043-1050 від 26.08.2015 надало відповідь, у якій викладено позицію, що аналогічна тій, яка зазначена у листі відповідача 2 №043-774 від 26.06.2015. 
		Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арктика-Адвертайзинг" відповіді на вимогу № 881 від 27.07.2015 позивачу не надало.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на балансі останнього перебувають павільйон торговий з обладнанням, який був розміщений біля зупинки тролейбуса №26 "Вулиця Порика" по проспекту Правди, що в Подільському районі м. Києва (торговий павільйон №1), та павільйон торговий, що був розміщений в м. Києві по вул. Гречка,20-д (торговий павільйон № 2) на земельній ділянці, яка належить Позивачу на праві постійного користування відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 003918, виданого Київською міською державною адміністрацією 15.07.1998. Відповідно до інвентарної картки №5354 від 31.12.2004 року первісна вартість торгового павільйону №1 з прилавком, столешницею, ролетами, вітриною та вагами електронними складає 57196,31 грн., залишкова - 4293,87 грн., згідно з інвентарною карткою № 80 від 31.12.2002 первісна вартість торгового павільйону № 2 складає 2343,00 грн., залишкова - 166,69 грн. 
		Близько 3 години ночі 29 травня 2015 під час огляду території ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" біля зупинки тролейбуса № 26 "Вулиця Порика" по проспекту Правди, що в Подільському районі м. Києва, оперативно черговою службою охорони було виявлено відсутність торгового павільйону № 1 із обладнанням. Станом на 29.05.2015 в торговому павільйоні також знаходився холодильник, два калькулятори, тепловентилятор, касовий апарат ЕККА, ваги циферблатні, гирі, а також харчова продукція, що швидко псується. Окрім того, позивач зазначає, що 29.05.2015 о 06.00 годині від служби охорони позивача на адресу адміністрації позивача також надійшла інформація, що біля кіоску, що розташований поруч з "СТО. МИЙКА. АВТОМАГАЗИН" за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 20-д відбувся несанкціонований демонтаж торгового павільйону № 2 тими ж людьми, які вчиняли демонтаж торгового павільйону № 1.
		Позивач вважає, що розміщення зазначених павільйонів на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування  землею серії І-КВ № 003918, виданого Київською міською державною адміністрацією 15.07.1998, унеможливлює порушення ним законодавства України щодо розміщення павільйонів, оскільки таке розміщення не може вважатись самовільним, а також унеможливлює порушення Закону України "Про благоустрій населених пунктів", оскільки цей закон набрав чинності лише з 01.01.2006 року, а Правила благоустрою міста Києва затверджені 25.12.2008 рішенням Київської міської ради № 1051/1051, тобто після розміщення вказаних павільйонів. Більше того, позивач також зазначає про порушення процедури демонтажу павільйонів позивача, зокрема, відповідачем 2  не надано відомостей щодо правових підстав складання приписів № 1407926 та № 1412378 на бланках Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва, адже відповідач 2 в силу свого правого статусу не відноситься до контролюючих органів; відповідачем 2 при винесені приписів не вказано в чому конкретно полягає порушення позивачем благоустрою при розміщенні торгівельних павільйонів в контексті із п. 20.1.1. Правил благоустрою. 
		Відтак, у зв'язку з незаконним демонтажем торгівельного павільйону №1 з обладнаннями та продукцією, який розташований у м. Києві, по проспекту Правди, біля зупинки тролейбуса №26 «Вулиця Порика», позивачем були понесені збитки у розмірі 14428,90 грн., що складають вартість обладнання та продукції, що знаходилась у павільйоні, яку позивач заявив до стягнення як шкоду. Окрім того, у зв'язку з незаконним демонтажем павільйонів №1 та №2, позивач зазначає про втрату ним щоденного середнього доходу від торгівельної діяльності (5500,00 грн.) за 71 робочий день (з 29.05.2015 по 08.09.2015), що становить  390500,00 грн., у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення шкоду у розмірі 390500,00 грн. у вигляді неотриманого доходу. Таким чином, позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з відповідачів шкоди у розмірі 404928,90 грн.
		Також, посилаючись на гарантований державою захист майнових прав шляхом повернення в державну власність (господарське віддання ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця") незаконно демонтованих торгівельних павільйонів в контексті із ч. 7 ст. 66, ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України та ст.ст. 321,387 Цивільного кодексу України, позивач просить суд зобов'язати відповідачів повернути позивачу торгівельний павільйон з обладнанням (прилавком, столешницею, ролетами, вітриною, вагами електронними, холодильником, двома калькуляторами, тепловентилятором, касовим апаратом ЕККА, вагами циферблатними, чотирма гирями) шляхом встановлення його біля зупинки тролейбуса №26 «Вулиця Порика» по проспекту Правди, що в Подільському районі м. Києва; торгівельний павільйон шляхом встановлення його в м. Києві по вул. Гречка, 20-Д. 
		За змістом ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
		Скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи справу №910/25536/15 на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий господарський суд України у постанові від 29.03.2017 зазначив про необхідність встановлення обставин дотримання порядку та процедури демонтажу спірних тимчасових споруд, що повинно відбуватись на підставі рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про демонтаж тимчасових споруд; необхідність розгляду вимог позивача про витребування спірного майна від особи, яка на його думку незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним; необхідність з'ясування правових підстав позову і встановлення правової природи заявленої до стягнення суми та правової природи спірних правовідносин, а також норм закону, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. 
		Приписами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
		На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо) (ч. 4 ст. 22 Цивільного кодексу України).
		Суд зазначає, що спір у даній справі в частині вимог про стягнення реальних збитків та упущеної вигоди, з огляду на заявлені предмет і підстави, виник з делікту, а отже фактично позовні вимоги у даній справі заявлено про стягнення шкоди, у зв'язку з чим на спірні правовідносини поширюються норми ст. 1166 Цивільного кодексу України.
		Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Так, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідним є доведення таких фактів: 
		а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
		б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
		в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 
		г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. 
		Так, норми ст. 22 Цивільного кодексу України «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди» визначають загальні положення щодо захисту цивільних прав та інтересів особи: права на відшкодування майнової шкоди, в тому числі шляхом відшкодування збитків, чи інших способів, зокрема, відшкодування в натурі. Приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлюють підстави відповідальності за завдану майнову шкоду (недоговірні зобов'язання з відшкодування шкоди). Отже, норми ст. 1166 Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди застосовуються з урахуванням загальних норм, визначених ст. 22 Цивільного кодексу України, яка встановлює форми відшкодування майнової шкоди, а отже оскільки позивачем заявлено до стягнення втрати, які він зазнав у зв'язку з демонтажем павільйонів, та доходи, які він міг би отримати, якби павільйони не були демонтовані, суд доходить висновку, що позивачем заявлено вимоги про стягнення шкоди у формі грошового відшкодування (збитків) у недоговірних (деліктних) зобов'язаннях.
		Відповідно до листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» від 14.01.2014 р. N 01-06/20/2014, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
		Як встановлено судом, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди, завданих, на думку позивача, у зв'язку з неправомірним демонтажем павільйонів позивача, що розташовані  по проспекту Правди, біля зупинки тролейбуса №26 «Вулиця Порика» та по вул. Гречка, 20-Д.
		За наведених обставин, до предмету доказування у даній справі входять обставини щодо належності позивачу павільйонів, що розташовані  по проспекту Правди, біля зупинки тролейбуса №26 «Вулиця Порика» та по вул. Гречка, 20-Д, правомірності/неправомірності демонтажу таких павільйонів, понесення позивачем реальних збитків, наявності реальних можливостей для отримання позивачем доходу, розміру такого доходу, причин неотримання доходу. 
		Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів».
		За змістом ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
		Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
		Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
		Згідно з Положенням про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27.01.2011 року № 94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА від 12.12.2012 року № 1205, (далі - Положення) до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою м. Києва.
		Підпунктом 5.101 Положення встановлено, що департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.
		Відповідно до п. 13.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва" (далі - Правила благоустрою) в редакції від 14.10.2014, розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п. 13.2.3. Правил благоустрою).
		В силу п. 13.3.1 Правил благоустрою в редакції від 14.10.2014, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення самовільно встановлених малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вноситься припис його власнику (особі, яка здійснила встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом демонтажу об'єкта протягом семи робочих днів, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, на демонтаж яких надається один робочий день. Власник (особа, яка здійснила встановлення) проводить демонтаж з обов'язковим відновленням благоустрою території.
		Як встановлено судом, 15.10.2014 та 27.10.2014 інспектором Савченко Т.М. було проведено перевірку правомірності встановлення (розміщення) малих архітектурних форм (тимчасових споруд) в Подільському районі м. Києва, зокрема, по вулиці Маршала Гречка 20-Д та проспекту Правди біля зупинки, за наслідками якої провідним інспектором Савченко Т.М. було виявлено порушення п. 15.3.5. Правил благоустрою міста Києва, у зв'язку з чим інспектором було внесено приписи, викладені на бланку Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1407926 від 27.10.2014 та №1412378 від 15.10.2017; запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасових споруд, у разі ненадання такої документації - протягом семи робочих днів демонтувати їх власними силами. У приписах № 1407926 від 27.10.2014 та №1412378 від 15.10.2017 зазначено, що вони наклеєні на тимчасові споруди (копії приписів подані третьою особою  28.09.2016).
		Так, суд наголошує на тому, що Правилами благоустрою м. Києва в редакції  від 14.10.2014, чинній на дати внесення приписів, встановлено, що припис власнику самовільно встановлених малих архітектурних форм вноситься Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		При цьому, як вбачається з приписів № 1407926 від 27.10.2014 та №1412378 від 15.10.2017, останні складені провідним інспектором Савченко Т.М. на бланку Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Так, додатком 3 до Правил благоустрою м. Києва, затверджено зміст припису, який в редакції Правил благоустрою станом на дату їх внесення (15.10.2014 та 27.10.2014) викладається на бланку Головного управління контролю за благоустроєм Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Відповідно до п. 2 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 N 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" перейменовано з Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та є правонаступником реорганізованих Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відділу з питань охорони праці виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		При цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що приписи № 1407926 від 27.10.2014 та №1412378 від 15.10.2017 були винесені працівником відповідача 2, тоді-як оформлення таких приписів провідним інспектором згідно з додатком 3 до Правил благоустрою м. Києва на бланках Головного управління контролю за благоустроєм Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого відповідно до Положення про Департамент було змінено на Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в сукупності свідчить про те, що зазначені приписи складено уповноваженою особою на це особою. Більше того, суд зазначає, що приписи № 1407926 від 27.10.2014 та №1412378 від 15.10.2017 не були оскаржені позивачем у встановленому законом порядку (відповідних доказів не надано).
		При цьому, щодо доводів відповідача 2 та третьої особи про те, що інспектори Комунального підприємства «Київблагоустрій» в будь-якому разі наділені повноваженнями на внесення приписів, суд зазначає, що право вносити приписи в уповноважених осіб КП «Київблагоустрій» виникло з 28.05.2015, коли до п. 13.3.1. Правил благоустрою були внесені відповідні зміни, тоді-як на дату внесення приписів № 1407926 та №1412378 - від 27.10.2014 та 15.10.2017, відповідно, таких повноважень у КП «Київблагоустрій» не було. В той же час, дані обставини не впливають на обставини спору з огляду на встановлені обставини щодо внесення приписів № 1407926 та №1412378 уповноваженим відповідно до Правил благоустрою міста Києва суб'єктом. 
		Пунктом 20.2.1. Правил благоустрою м. Києва передбачено, що у разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису. Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
		Так, з поданих третьою особою 28.09.2016 документів, в тому числі доказів фотофіксації, вбачається, що приписи були наклеєні на тимчасові споруди, розміщені за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика» та м. Київ, вул. Гречка, 20-Д.
		Суд зазначає, що п. 20.2.1. Правил благоустрою м. Києва передбачено, що окрім наклеювання копії припису на тимчасову споруду, ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу) чи надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Так, матеріали справи не містять доказів надсилання позивачеві копій приписів № 1407926 та №1412378, однак наклеювання їх на тимчасові споруди в силу Правил благоустрою є однією з форм повідомлення особи про винесення припису, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про належне повідомлення про винесення відповідних приписів. 
		Позивач зазначає, що вказані тимчасові споруди - торговельні павільйони за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика» та м. Київ, вул. Гречка, 20-Д перебувають на балансі останнього, оскільки розміщені на земельній ділянці, що належить на праві постійного користування.
		Як встановлено судом, Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на праві постійного користування належить земельна ділянка відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 003918, виданого Київською міською державною адміністрацією 15.07.1998, згідно з планом меж землекористування (копія акту на право постійного користування долучена до позову).
		Пунктом 13.2.1. Правил благоустрою м. Києва передбачено, що розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності під час проведення ярмаркових, загальноміських або державних заходів здійснюється відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких, у разі необхідності, передбачаються заходи щодо запобігання пошкодженню об'єктів благоустрою, укладання угод на вивезення відходів, забезпечення контролю за організацією постійного прибирання закріплених і прилеглих територій, своєчасного вивезення вмісту контейнерів та урн для сміття, встановлення та (або) належного утримання туалетів і біотуалетів. Розміщення об'єктів сезонної торгівлі здійснюється відповідно до схеми розміщення та порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та погодженням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Так, пунктами 15.1., 15.2.1., 15.3.5. Правил благоустрою м. Києва визначено, що підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника). Заявник звертається до Головного управління контролю за благоустроєм з заявкою встановленої форми. Основні види робіт: встановлення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності: паспорт прив'язки тимчасової споруди, оформлений Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, укладений між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та власником тимчасової споруди.
		Позивачем не надано суду жодних доказів у підтвердження отримання паспорту прив'язки тимчасової споруди, оформлений Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою з Департаментом.
		При цьому, позивач зазначає, що норми Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою міста Києва не підлягають застосуванню, оскільки дані нормативні акти були прийняті після розміщення павільйонів за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика» та м. Київ, вул. Гречка, 20-Д (2002 та 2004 роки), тоді-як розміщення вказаних павільйонів на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування, не потребувало жодного погодження з будь-якими органами державної влади, а отже не може вважатись самовільним.
		Так, у підтвердження перебування на балансі позивача вказаних павільйонів, позивачем до позову долучені інвентарна карточка №80 від 31.12.2002 (матеріальна цінність - павільйон торговий) та інвентарна карточка №5354 від 31.12.2004 (матеріальна цінність - павільйон торговий).
		Разом з тим, суд зазначає, що у період з 13.10.2000 по 14.09.2006 діяли Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 жовтня 2000 р. N 227, які визначали порядок розміщення малих архітектурних форм незалежно від форми власності для здійснення підприємницької діяльності на території України і не розповсюджувались на визначення процедур розміщення інших малих архітектурних форм.
		При цьому, мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності - невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів (п. 2 Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності).
		Пунктом 5 Типових правил розміщення малих архітектурних форм встановлено, що відповідний орган містобудування та архітектури готує схему прив'язки установки об'єкта на топографо-геодезичній основі в М 1:500 і видає суб'єкту підприємницької діяльності дозвіл на розміщення малої архітектурної форми за формою згідно з додатком 2 у тижневий термін після подання до органу містобудування та архітектури документів, зазначених у пункті 3 Типових правил.
		Наведені норми дають підстави для висновку, що для розміщення торгового павільйона для здійснення підприємницької діяльності у 2002 та 2004 роках, протягом яких, за твердженням позивача, відбулось розміщення спірних торгових павільйонів, необхідним було отримання відповідної дозвільної документації на встановлення , так само як і з набранням чинності Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою міста Києва.
		При цьому, розміщення особою тимчасових споруд на земельній ділянці, що належить їй на відповідному речовому праві, без отримання відповідного дозволу в передбаченому законом порядку вважається судом самовільним розміщенням, оскільки наявність речового права на землю не є згідно з нормами закону тими достатніми підставами, що надають розміщеній тимчасовій споруді статусу законно встановленої.
		Відтак, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів отримання відповідної дозвільної документації для розміщення тимчасових споруд, встановлених за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика» та м. Київ, вул. Гречка, 20-Д, суд дійшов висновку, що такі об'єкти є самовільно встановленими об'єктами.
		В пункті 13.3.2 Правил благоустрою визначено, якщо власники (особи, які здійснили встановлення) об'єктів, зазначених у пункті 13.3.1 цих Правил, ухиляються від демонтажу в строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), демонтаж, перевезення, зберігання таких об'єктів здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районними в місті Києві державними адміністраціями на підставі рішень, зазначених в пункті 13.3.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з подальшим відшкодуванням усіх витрат власником (особою, яка здійснила встановлення) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства або малої архітектурної форми, винним у порушенні благоустрою.
		Відповідно до п. 13.3.3. Правил благоустрою в редакції, чинній на дату проведення демонтажу, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
		Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).
		Як встановлено судом, у зв'язку із невиконанням вимог вказаних приписів, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено доручення №157/05-15 від 26.05.2015, відповідно до якого на підставі п.п. 13.3.1., 13.3.2., 20.1.1. Правил благоустрою Департамент доручив Комунальному підприємству «Київблагоустрій» невідкладно вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема: за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д (кіоск, власник - невідомий, припис від 27.10.2014 №1407926) та за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», непарна сторона (павільйон, власник - ДП НДВ Агрокомбінат «Пуща-Водиця», припис від 15.10.2014 №1412378) (копія доручення подана третьою особою  28.09.2016).
		Так, суд зазначає, що Правилами благоустрою міста Києва визначено, що підставою для демонтажу тимчасових споруд є рішення про демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд. В той же час, Правилами не визначено, у якій формі повинно бути оформлене таке рішення, тоді-як рішення на демонтаж, за переконанням суду, повинно чітко виражати волю уповноваженого органу на вчинення дій по демонтажу відповідних тимчасових споруд. Так, оскільки Правилами благоустрою не встановлено, що рішення уповноваженого органу про демонтаж повинно бути оформлене ідентично іменованим документом «рішення», враховуючи, що волю третьої особи, яка в силу Правил благоустрою є уповноваженою на прийняття рішення про демонтаж, на демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема: за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д та за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», непарна сторона, однозначно вбачається з документу, що названий доручення №157/05-15 від 29.05.2015, суд дійшов висновку, що у даному разі вказане доручення є рішенням на демонтаж в розумінні п. 13.3.3. Правил благоустрою.
		Відповідно до п.13.3.4. Правил благоустрою, за фактом демонтажу складається акт зовнішнього огляду (акт демонтажу) малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, який підписується представниками Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Київблагоустрій", представниками районних в місті Києві державних адміністрацій, а також власником (особою, яка здійснила встановлення) об'єкта (у разі його присутності).
		Акт демонтажу (акт зовнішнього огляду) складається у трьох примірниках та має містити такі дані:
		- дата та час проведення демонтажу, місце розташування тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малої архітектурної форми, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства і підстава для її демонтажу;
		- прізвище, ім'я, по батькові та посада представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Київблагоустрій";
		- посада, місце роботи, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка бере участь у демонтажі та перевезенні тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малої архітектурної форми, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства;
		- опис тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малої архітектурної форми, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання), перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень з обов'язковою фотофіксацією з усіх боків.
		Суд зазначає, що в силу Правил благоустрою м. Києва демонтаж тимчасових споруд, зокрема, самовільно встановлених елементів, здійснюється за рішенням Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), останній підписує акт демонтажу, тобто, акт (рішення) вказаного органу, власне і був підставою для вчинення дій, незаконністю яких обґрунтовані вимоги у даній справі, а вчинення таких дій відбувається в присутності уповноваженої особи цього органу.
		Так, у судовому засіданні 06.06.2017 суд з'ясував думку сторін щодо необхідності залучення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як співвідповідача в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначено у протоколі судового засідання від 06.06.2017, однак як представник позивача, так і представники відповідача 2 та третьої особи заперечили проти такого залучення. Відтак, оскільки позивачем самостійно при поданні позову визначено склад сторін - відповідачів, яким, власне, і пред'явлено вимоги про солідарне стягнення шкоди та про повернення майна, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як співвідповідача, дана особа у справі перебуває у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
		Як встановлено судом, 29.05.2015 комісією у складі представника Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) Мудрик О.Д., особи, яка бере участь у демонтажі та перевезенні демонтованого майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арктика-Адвертайзинг» - Харчуковим В.О. було складено акт №156-А демонтажу з описом майна, відповідно до якого проведено демонтаж павільйону, розміщеного за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», непарна сторона: підстава проведення демонтажу - договір про надання послуг №05/05/15-1 від 05.05.2015, заявка на демонтаж від 26.05.2015, припис №1412378 від 15.10.2014, доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №157/05-15 від 26.05.2015. При цьому, у вказаному акті зазначено, що комісія підтверджує, що майно було демонтовано, завантажено на транспортний засіб виконавця робіт - ТОВ «Арктика-Адвертайзинг» та відправлене на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна майно було передане на тимчасове зберігання на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення, 14 та прийнято на тимчасове зберігання представником КП «Київблагоустрій» (копія акту та опису майна подана третьою особою  28.09.2016). 
		Як встановлено судом, 29.05.2015 комісією у складі представника Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) Мудрик О.Д., особи, яка бере участь у демонтажі та перевезенні демонтованого майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арктика-Адвертайзинг» - Харчуковим В.О. було складено акт №165-А демонтажу з описом майна, відповідно до якого проведено демонтаж кіоска, розміщеного за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д: підстава проведення демонтажу - договір про надання послуг №05/05/15-1 від 05.05.2015, заявка на демонтаж від 26.05.2015, припис №1407926 від 27.10.2014, доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №157/05-15 від 26.05.2015. При цьому, у вказаному акті зазначено, що комісія підтверджує, що майно було демонтовано, завантажено на транспортний засіб виконавця робіт - ТОВ «Арктика-Адвертайзинг» та відправлене на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна майно було передане на тимчасове зберігання на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення, 14 та прийнято на тимчасове зберігання представником КП «Київблагоустрій» (копія акту та опису майна подана третьою особою  28.09.2016).
		З зазначених актів демонтажу вбачається, що для демонтажу тимчасових споруд за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д та за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», непарна сторона, було залучено як виконавця Товариство з обмеженою відповідальністю «Арктика-Адвертайзинг» (відповідач 1), що діяло на підставі договору про надання послуг №05/05/15-1 від 05.05.2015, копія якого, однак, сторонами надана не була.
		Разом з тим, оскільки п. 13.3.3. Правил благоустрою міста Києва встановлено, що для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності створюється комісія, до складу якої в тому числі входить підприємство, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, суд дійшов висновку, що наведений пункт Правил фактично дозволяє залучати відповідних виконавців до процедури демонтажу елементів благоустрою, у зв'язку з чим залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Арктика-Адвертайзинг» як виконавця послуг з демонтажу спірних об'єктів (а саме демонтажу, завантаження на транспортний засіб, відправлення на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна, передання на тимчасове зберігання демонтованого майна) вважається судом правомірним.
		Відтак, надані учасниками судового процесу докази дають підстави для висновку про дотримання порядку та процедури демонтажу спірних тимчасових споруд за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д та за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», непарна сторона, зокрема, за наслідками невиконання в добровільному порядку приписів, на підставі рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформленого у формі доручення, за актами демонтажу із описами майна.
		При цьому, враховуючи, що на момент розгляду даної справи приписи та доручення, видане Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.05.15 за № 157/05-15, про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою є чинними та не визнані незаконними у встановленому законодавством порядку, суд доходить висновку про те, що вилучення торгових павільйонів за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д та за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика» відбулося на законних підставах.
		Щодо вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів шкоди у розмірі 404982,90 грн., позивачем визначено свої збитки як вартість зіпсованої продукції (редис, мед, сік, ковбаси, хліб, тощо) на суму 14428,90 грн., та втратою щоденного середнього доходу від торгівельної діяльності з розрахунку 5500,00 грн. за день у розмірі 390500,00 грн. (5500,00 грн х71 робочий день).
		При цьому, у підтвердження обставин понесення реальних збитків, позивач надає довідку залишку товару станом на 29.05.2015 в торгівельному павільйоні, який знаходиться за адресою м. Київ, проспект Правди, на загальну суму 14428,90 грн., накази про встановлення цін на реалізацію продукції; у підтвердження обставин щодо упущеної вигоди (прибутку, який позивач міг би реально одержати) позивач надає прибуткові касові ордери за період з 06.05.2015 по 28.05.2015 (копія довідки та копії прибуткових касових ордерів долучені до позову).
		Як встановлено судом, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідним є доведення таких фактів: 
		а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
		б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
		в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 
		г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. 
		При цьому, відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє особу від відповідальності за завдану шкоду, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
		Так, оскільки вилучення торгових павільйонів за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д та за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика», за висновками суду, відбулось на законних підставах, відсутні усі елементи, необхідні для виникнення цивільного правопорушення (порушення прав позивача), у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що позивачеві було завдано шкоду, оскільки остання є наслідком делікту - неправомірної поведінки, тоді-як будь-якої неправомірності у процедурі демонтажу спірних тимчасових споруд (діях відповідачів) судом не встановлено.
		З огляду на наведене, питання щодо належності та достовірності доказів, які позивач надав у підтвердження розміру завданих йому реальних збитків та упущеної вигоди судом не досліджуються.
		За таких обставин, позов Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині вимог про солідарне стягнення шкоди у розмірі 404928 грн. 90 коп. не підлягає задоволенню.
		При цьому, щодо вимог про зобов'язання відповідачів повернути позивачу торгівельний павільйон з обладнанням (прилавком, столешницею, ролетами, вітриною, вагами електронними, холодильником, двома калькуляторами, тепловентилятором, касовим апаратом ЕККА, вагами циферблатними, чотирма гирями) шляхом встановлення його біля зупинки тролейбуса №26 «Вулиця Порика» по проспекту Правди, що в Подільському районі м. Києва; торгівельний павільйон шляхом встановлення його в м. Києві по вул. Гречка, 20-Д, суд зазначає наступне.
		За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Відповідно до ч. 4 ст. 22 Цивільного кодексу України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
		За змістом ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		По суті, віндикаційний спосіб захисту зводиться до вимоги неволодіючого власника до володіючого невласника щодо повернення індивідуально визначеного майна.  При цьому, необхідним елементом застосування такого способу захисту є вставновлення обставин щодо відсутності правових підстав знаходження майна у особи, яка ним фактично володіє.
		Вимога позивача щодо зобов'язання відповідачів повернути позивачу торгівельний павільйон з обладнанням (прилавком, столешницею, ролетами, вітриною, вагами електронними, холодильником, двома калькуляторами, тепловентилятором, касовим апаратом ЕККА, вагами циферблатними, чотирма гирями), за своєю правовою природою є віндикаційним позовом.
		Водночас, вимога позивача щодо встановлення торгівельних павільйонів у місці за адресою, де було здійснено демонтаж, по суті, зводиться до одночасного застосування таких способів захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування шкоди в натурі.
		Так, судом встановлено обставини законності та правомірності вилучення торгових павільйонів за адресою м. Київ, вул. Гречка, 20-Д та за адресою м. Київ, просп. Правди, зупинка тролейбуса №26 «В. Порика». Відтак, жодного порушення вказаними діями прав позивача здійснено не було, а заволодіння даними павільйонами (їх тимчасове зберігання) не можна вважати незаконним (в тому числі, неправомірною поведінкою як необхідним елементом цивільного правопорушення як підстави відшкодування шкоди), так як судом встановлено наявність правових підстав для утримання відповідного майна позивача відповідачем 2.
		У відповідності до підпункту 13.3.5. п. 13.3. Правил благоустрою, демонтовані малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі повертаються власнику (користувачу) на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку. У разі, якщо від власника (користувача) не надходить заява про повернення демонтованої (переміщеної) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі зазначене майно може бути реалізоване відповідно до законодавства України.
		Так, Правилами благоустрою м. Києва передбачена процедура повернення демонтованого майна, за якою майно підлягає поверненню після виконання ряду вимог: відшкодування витрат з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання, відновлення благоустрою на місці самовільного розміщення. 
		Разом з тим, доказів того, що позивачем було виконано вказані вимоги, зокрема сплачено вартість демонтажу та відновлено благоустрій, суду не надано, відтак, підстав для зобов'язання відповідачів повернути спірні об'єкти наразі немає.
		При цьому, суд наголошує на тому, що вимога про повернення торгових павільйонів заявлена як до відповідача 1, так і відповідача 2, однак, як встановлено судом, відповідно до актів демонтажу №165-А та №156-А від 29.05.2015, спірне майно - торгівельні павільйони - було завантажене на транспортний засіб виконавця робіт - ТОВ «Арктика-Адвертайзинг»,  відправлене на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна та було передане на тимчасове зберігання на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення, 14 та прийняте на тимчасове зберігання КП «Київблагоустрій». Таким чином, саме відповідачем 2 було прийнято спірне майно на зберігання та здійснюється його зберігання, тоді-як відповідач 1 фактично вчинив лише дії по його доставці на майданчик для зберігання.
		На підставі викладеного, враховуючи, відсутність порушень прав позивача внаслідок демонтажу павільйонів та відсутність визначених Правилами благоустрою м. Києва підстав для повернення демонтованих елементів благоустрою, позов Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині вимог про зобов'язання повернути майно шляхом його встановлення у місці здійснення демонтажу - не підлягає задоволенню.
		Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді    в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача, з огляду на відмову в позові. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У позові відмовити.
		 
		Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
		 
		Повне рішення складено: 19.06.2017
		 
		 
		Суддя                                                                                                    І.М. Отрош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...