Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/3555/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2017. Зареєстровано: 20.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2017.
Дата набрання законної сили: 14.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		----------------------
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		14 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/3555/14
		Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. 
		Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого  судді - Вербицької Н.В.,
		         суддів  - Джабурії О.В.,
		                                         Крусяна А.В.,
		при секретарі судового засідання Макогон С.А.,
		за участю представника позивача Дмитрієвої Т.В.,
		                        представника відповідача Корнукія В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" до Державного агентства земельних ресурсів України за участю третьої особи Державного комітету України із земельних ресурсів про визнання протиправним та скасування висновку від 04.03.2011р № 55-11 та зобов'язання вчинити певні дії,
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		18.04.2011 товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (далі - ТОВ СП "Нібулон") звернулось із адміністративним позовом до Державного комітету України із земельних ресурсів, яке в подальшому замінено на правонаступника - Державне агентство земельних ресурсів України (далі - Держземагентство) про визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації Держкомзему від 04.03.2011 № 55-11, зобов'язання провести повторну державну експертизу землевпорядної документації " Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ СП "Нібулон" для розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу із земель Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області" та надання висновку державної експертизи щодо її відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, зобов'язання прийняти рішення щодо погодження землевпорядної документації "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ СП "Нібулон" для розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу із земель Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області". 
		          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 11.03.2010р. № 64 ТОВ СП "Нібулон" наданий дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки в оренду, орієнтованою площею 12га із земель водного фонду Камянсько-Дніпровського району за межами населеного пункту для розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу. Проект землеустрою розроблений та погоджений з усіма необхідними службами, від яких отримані позитивні висновки. Для отримання вказаної земельної ділянки у користування вказаний проект має пройти державну землевпорядну експертизу та отримати позитивний висновок. Проте Держкомзем невмотивовано та безпідставно відмовив в наданні позитивного висновку. Крім того, посилання у висновку на необхідність застосування ст.ст.14,86 ВК України при проведенні робіт з розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу є необґрунтованим, оскільки проект землеустрою передбачає передачу в оренду землі водного фонду - дна Каховського водосховища, що не рівнозначно передачі у користування водного об'єкту. 
		          Відповідач та третя особа заперечували про позову, просили в його задоволенні відмовити.
		          Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року, позов задоволений повністю. Суди погодились з доводами позивача щодо неправильного застосування Держкомземом ст.79, ч.3 ст.93 ЗК України, ст.55 Закону України "Про землеустрій", ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.14,86 ВК України.
		          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому касаційний суд зазначив, що висновки судів є передчасними, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки центрального органу виконавчої влади, який в силу приписів ст.ст.14,86 Водного кодексу України повинен погоджувати відповідні проекти.
		          При новому розгляді справи постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з наявності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації від 29.10.2013р. № 875-13, який отриманий внаслідок повторного розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ СП "Нібулон" для розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу із земель Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, та недоведеності позивачем порушення його прав та законних інтересів висновком державної експертизи землевпорядної документації Держкомзему від 04.03.2011 № 55-11.
		          Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати з прийняттям нової - про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації Держкомзему від 04.03.2011 № 55-11, в іншій частині провадження по справі просив закрити.
		          Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
		19.02.2010 позивач звернувся до Запорізької обласної державної адміністрації з клопотанням № 1799/01-56 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 12 га за рахунок земель водного фонду для розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу з відвантаженням зернових та олійних культур на річковий транспорт ТОВ СП "Нібулон", яка розташована за межами населених пунктів Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. 
		Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 11.03.2010 року № 64 позивачу наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду орієнтованою площею 12 га із земель водного фонду Кам'янсько-Дніпровського району за межами населеного пункту для розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу.
		           04.03.2011 року за № 55-11 Держкомземом за результатами державної експертизи землевпорядної документації складено висновок, в якому зазначено, що проект землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно та не погоджується, зокрема у висновку зазначено, що відведення земельної ділянки частини дна Каховського водосховища не відповідає положенням ст.79 та ч.3 ст.93 ЗК України. Таке проектне рішення не може бути реалізоване в порядку ст.55 Закона України " Про землеустрій", ч.4 ст.15 Закону України " Про оренду землі". Проведення робіт з розташуванням водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу має відбуватись відповідно до ст.ст.14,86 Водного Кодексу України. 
		          В ході судового розгляду щодо оскарження зазначеного висновку Держкомзему 29.10.2013 Державне агентство земельних ресурсів повторно розглянуло проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ СП "Нібулон" для розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу із земель Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області та погодило його шляхом прийняття позитивного висновку № 875-13.
		          Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з недоведеності позивачем порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача, враховуючи наявність позитивного висновку Держземагентства.  
		          Погоджуючись з висновком суду щодо необхідності відмови у позові ТОВ СП "Нібулон", судова колегія вважає, що він має бути вмотивований іншими підставами.
		Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
		Відповідно до статті 3 Водного кодексу України усі водні об'єкти на території України становлять її водний фонд. До водного фонду належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водостоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.
		До земель водного фонду згідно зі статтею 4 Водного кодексу України та статтею 58 Земельного кодексу України належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; зайняті гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.
		До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 
		1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів;
		2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 
		3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 
		4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. 
		Аналіз наведених правових норм з урахуванням обставин по справі дає підстав для висновку, що спір у даній справі стосується земель водного фонду. 
		Статтею 13 Водного кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом на основі державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві Ради та їх виконавчі комітети, спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геології та використання надр, їх органи на місцях та інші державні органи відповідно до законодавства.
		Згідно з ст. 14 Водного кодексу України в редакції станом на 2011 рік до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема, розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.
		          Зі змісту наведених норм убачається, що розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення, належить до відання Кабінету Міністрів України.
		          За обставинами справи запроектована до відведення ТОВ СП "Нібулон" спірна ділянка є акваторією Каховського водосховища, води якого мають загальнодержавне значення, оскільки знаходяться і використовуються на території більш як однієї.
		Доводи апелянта про те, що відведення земельної ділянки не передбачає передачі в користування водного об'єкту, а надання земель водного фонду в користування не тягне за собою автоматичного виникнення у землекористувача права водокористування або інших речових прав на водний об'єкт, а тому застосування відповідачем ст.14 Водного кодексу є неправомірним, спростовується протилежною правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 29 березня 2016 року у справі № 814/4685/13а.
		Відповідно до ст. 86 Водного кодексу України на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.
		          Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології. 
		          Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає правомірним відмову Держкомзема у погодженні ТОВ СП "Нібулон" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу із земель Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, який складений без урахування положень ст.14 Водного кодексу України - за відсутності погодження з Кабміном України,  та не передбачає порядку проведення робіт, пов'язаних з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин, розчисткою русел річок, каналів і дна водойм тощо, як це передбачалось ч.2 ст.86 Водного кодексу України. 
		          Зазначені обставини є підставою для відмови у позові щодо визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації Держкомзему від 04.03.2011 № 55-11.
		          Враховуючи, що позовні вимоги щодо зобов'язання провести повторну державну експертизу землевпорядної документації та надання висновку державної експертизи щодо її відповідності вимогам законодавства є похідними від первісних, в їх задоволенні також слід відмовити. При цьому, судова колегія враховує, що 29.10.2013 Державне агентство земельних ресурсів повторно розглянуло проект землеустрою від 17.05.2010 щодо відведення земельної ділянки ТОВ СП "Нібулон для розташування водних підходів та операційної акваторії перевантажувального терміналу із земель Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області та погодило його шляхом прийняття позитивного висновку № 875-13, що свідчить про відсутність предмету спору у вказаній частині.
		          Доводи суду першої інстанції про недоведеність позивачем порушення його прав та законних інтересів наявністю висновку державної експертизи землевпорядної документації Держкомзему від 04.03.2011 № 55-11 при наявності позитивного висновку Держземагентства від 29.10.2013 № 875-13, як підстава для відмови у позові, судова колегія вважає неспроможними, оскільки вказані обставини є підставою для відмови у позові щодо зобов'язання провести повторну державну експертизу. Разом з цим необхідно враховувати, що висновок Держкомзему від 04.03.2011 № 55-11 мав чинність протягом певного періоду, а тому мав вплив на права на законні інтереси позивача.
		           Відповідно до ст.201 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає зміні щодо підстав відмови у позові.
		Керуючись ст.ст. 195,196,198,201,205,207,254 КАС України, судова колегія, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" - залишити без задоволення.
		Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року змінити з підстав відмови у позові товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" до Державного агентства земельних ресурсів України за участю третьої особи Державного комітету України із земельних ресурсів про визнання протиправним та скасування висновку від 04.03.2011р № 55-11 та зобов'язання вчинити певні дії.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
		 
		 
		Головуючий:                                                                                Н.В.Вербицька 
		 
		Суддя:                                                                                 О.В.Джабурія
		 
		Суддя:                                                                                          А.В.Крусян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...