Справа № 22ц-192/2007 Головуючий у
першій інстанції -
Рябота B.I.
Категорія - цивільна Доповідач
- Лакіза Г.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської
області
у складі:
головуючого-судді: ЄвстафіїваО.К.
суддів: Лакізи Г.П., Редьки А.Г.
при секретарі: Рачовій І.І.
з участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги ОСОБА_1на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2006 року по цивільніц справі за позовом
ОСОБА_1до редакції газети „ІНФОРМАЦІЯ_1" в особі головного редактора
ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12про відшкодування моральної шкоди, завданої
розголошенням конфіденційної інформації про особу, -
встановив:
У вересні 2006 року позивач
звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. Позивач зазначав, що
20 вересня 2006 року в номері НОМЕР_1 газети „ІНФОРМАЦІЯ_1" на сторінці
НОМЕР_2 під заголовком „ІНФОРМАЦІЯ_2." було надруковано звернення
депутатів ІНФОРМАЦІЯ_3, в якому вказано, що він, ОСОБА_1, „ІНФОРМАЦІЯ_4".
Даною публікацією порушені його конституційні права, оскільки розповсюджено
конфіденційну інформацію про його майновий стан, без його дозволу на
розповсюдження такої інформації. Внаслідок цього йому завдано моральної шкоди.
Позивач просив суд зобов'язати редакцію газети „ІНФОРМАЦІЯ_1" в
найближчому її випуску вибачитися перед ним шляхом надрукування статті під
рубрикою ,ІНФОРМАЦІЯ_5" за оприлюднення конфіденційної
інформації про його майновий стан, та стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у
відшкодування завданої йому моральної шкоди по 170 грн. з кожного, а також відшкодувати понесені ним по справі
судові витрати.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 15 листопада 2006 року позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволені частково.
Редакцію газети
„ІНФОРМАЦІЯ_1" зобов'язано в найближчому після набрання рішенням суду
законної сили випуску газети вибачитися перед ОСОБА_1, розмістивши вибачення на
тому ж самому місці і тим самим шрифтом, яким було надруковано звернення
депутатів фракції Соціалістичної партії України у міській раді до прилучай в
номері газети НОМЕР_1 від 20 вересня 2006 року під заголовком
„ІНФОРМАЦІЯ_2.", шляхом надрукування статті під рубрикою
,ІНФОРМАЦІЯ_5" за оприлюднення конфіденційної
інформації про майновий стан позивача, попередньо узгодивши текст статті
з позивачем. В задоволенні позовних вимог про стягнення з решти відповідачів
моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої
інстанції в частині відмови у стягненні з відповідачів завданої йому моральної
шкоди, як постановлене з порушенням норм матеріального права, та просив
ухвалити нове рішення про задоволення його вимог в цій частині, та щодо
відшкодування йому судових витрат по справі. Апелянт вказує, що висновки суду в
частині відмови в задоволенні його позовних вимог про відшкодування моральної
шкоди не відповідають дійсним обставинам справи. Також відповідачі не довели, що заподіяння йому моральної шкрди сталося
не з їх вини.
В засіданні
апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги.
Заслухавши
суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши
доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що
апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції
підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди, з ухвалення в цій частині
нового рішення про задоволення позовних вимог та про відшкодування позивачу
судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, в зв'язку з
невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Суд першої
інстанції дійшов висновку, що розголошення відповідачами конфіденційної інформації про майновий стан
позивача відбулося не 20 вересня 2006 року шляхом друкування
в газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1" звернення депутатів фракції СПУ, як про це
зазначив у своїй позовній заяві ОСОБА_1, а 07 вересня 2006 року на сесії Прилуцької міської ради в присутності
значного кола сторонніх осіб, куди входили
депутати обласної ради, заступники міського голови, члени виконавчого комітету, голові комітетів самоорганізації
населення міста, представники ЗМІ, що
підтверджується стенограмою сесії. Тому суд першої інстанції зробив висновок про те, що вимоги позивача про стягнення з
відповідачів, звернення яких надруковано в газеті,
суми моральної шкоди та понесених ним по справі витрат
задоволенню не підлягають. Що стосується публікації в газеті звернення
депутатів, то місцевий суд дійшов висновку, що в даному випадку
мало місце оприлюднення редакцією газети раніше розголошеної інформації про майновий стан особи без згоди останньої, за
що і повинна відповідати саме
редакція газети. Місцевий суд також вказав, що позивач ніяк не пов'язував погіршення стану свого здоров'я та
відношення до нього з боку інших
осіб з фактом розголошення інформації про його майновий стан 07 вересня 2006
року на сесії міської ради, і що позивачем не надано суду ніяких доказів щодо причино-слідчого зв'язку між
розголошенням інформації про його
майновий стан і погіршенням стану його здоров'я.
Колегія суддів
апеляційного суду не може погодитись з такими висновками
суду, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.
По справі встановлено, що 20 вересня 2006 року в номері НОМЕР_1 газети ,ІНФОРМАЦІЯ_1" на сторінці НОМЕР_2 під заголовком „ІНФОРМАЦІЯ_2." було надруковано звернення депутатів ІНФОРМАЦІЯ_3ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12до мешканців м. Прилуки, в якому вказано, що ОСОБА_1 „ІНФОРМАЦІЯ_4". Зазначені обставини ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.
Згідно зі статтею 32 Конституції України не допускається
збирання, зберігання, використання та
поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди,
крім випадків, визначених законом.
Враховуючи положення, викладені в абзаці 2 частини 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 641 „Про застосування статті 13 Закону України „Про державну службу" та роз'яснення,
викладені в Методичних рекомендаціях щодо
заповнення державними службовцями та особами,
уповноваженими на виконання функцій держави, декларації про доходи, зобов'язання фінансового характеру та
майновий стан державного службовця
та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця, щодо себе та членів своєї сім'ї, затверджених
наказом Мінфіну України від 09.04.2001 р. № 175, відомості про доходи, в тому числі і про пенсії, є конфіденціальними. Позивач ОСОБА_1 як депутат місцевої ради не належить до кола осіб, щодо яких чинне законодавство передбачає
публікацію у засобах масової інформації відомостей про їх доходи (згідно
названих вище Методичних рекомендацій,
публікація вказаної інформації передбачена щодо осіб, зазначених у частині першій статті 9 Закону України „Про державну
службу").
Таким чином, вказаною
публікацією порушені конституційні права позивача,
оскільки без його дозволу розповсюджено конфіденційну інформацію про
його доходи.
Висновок
місцевого суду про те, що конфіденційна інформація про майновий стан
відповідача була розголошена 7
вересня 2006 року на
сесії Прилуцької міської ради однією конкретною особою, а не 20 вересня 2006 року в зверненні
членів фракції СПУ, надрукованому в газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1", є хибним.
Публікація інформації про майновий стан позивача в засобі масової інформації
була здійснена за письмовим зверненням відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, та поширена
серед невизначеного кола читачів газети „ІНФОРМАЦІЯ_1" без згоди позивача,
і вказане порушення є самостійним фактом поширення конфіденційної інформації
про особу без її згоди, незалежним від подій, що відбувались 7 вересня 2006
року на сесії Прилуцької міської ради. Таким чином, відповідачі ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12 порушили конституційні права позивача ОСОБА_1, поширивши без його
згоди конфіденційну інформацію про його доходи. Доводи позивача про те, що
самим фактом порушення його конституційних прав йому завдано душевних страждань
та заподіяно моральну шкоду, нічим не спростовані. Крім того, з медичної картки
позивача вбачається, що 02.10 2006 р. він був на прийомі не тільки у
лікаря-лора, як вказав суд першої інстанції, але і у лікаря-невропатолога; в той же день здійснювалось
діагностичне обстеження позивача із складанням кардіограми (а.с.43-44).
Заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди - по 170 грн. з
кожного із відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
на загальну суму 1700 грн., відповідає характеру та обсягу його душевних
страждань, є розумним, виваженим та справедливим.
Оскільки в
зв'язку з розглядом даної справи позивач поніс судові витрати: 100 грн. на юридичну допомогу (а.с.7), 17+8,50 грн. по оплаті
судового збору, 15+15 грн. по оплаті витрат з інйормаційно-технічного
забезпечення розгляду справи, на загальну
суму 155,50 грн., вказані витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України належить стягнути в рівних частках
(по 14,13 грн.) з. кожного з відповідачів по даній справі.
Керуючись ст.ст.
303,304,307, 309 п.З, 313, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу
України, ч.2 ст. 32 Конституції України, ст.ст. 23, 47-49 Закону України „Про
інформацію", ст.ст. 23, 302, 1167 Цивільного кодексу України, апеляційний
суд, -
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2006 року скасувати в частині відмови в
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок поширення без його згоди конфіденційної інформації,
задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12на
користь ОСОБА_1по 170 грн. з кожного у відшкодування моральної
шкоди, заподіяної внаслідок поширення без його згоди конфіденційної інформації.
Стягнути з редакції газети „ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12на користь
ОСОБА_1по 14,13 грн., в повернення судових витрат.
В іншій частині рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 15 листопада
2006 року залишити
без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може
бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом
двох місяців з дня набрання ним законної сили.