Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 231/1217/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2017. Зареєстровано: 21.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2017.
Дата набрання законної сили: 05.07.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" червня 2017 р.                                    Справа231/1217/12 
		Провадження1/153/2/16-к
		 
		Ямпільський районний суд Вінницької області
		у складі головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисників  адвокатів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		підсудних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ямпіль Вінницької області кримінальну справу про обвинувачення
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Пороги Ямпільського району Вінницької області, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні двоє дітей, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, відповідно до ст. 89 КК Українине судимого,
		в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст.191, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст.190 КК України,
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Вінниця, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні двоє дітей, жителя АДРЕСА_2 , працюючого СТОВ «Агро Кряж» с.Яришівка Могилів-Подільського району Вінницької області, раніше не судимого,
		в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2ст. 425 КК України,
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні двоє дітей, пенсіонера, депутат Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області жителя АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
		в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України,
		ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця село Бабанка Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, жителя АДРЕСА_4 , пенсіонера, раніше не судимого, вскоєнні злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України
		ВСТАНОВИВ:
		Підсудний ОСОБА_7 працюючи начальником Ямпільського відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал», будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, в період з серпня 2006 року по грудень 2007 року, заволодів чужим майном у великих розмірах шляхом заміни оригіналів картин на їх копії, які знаходились на обліку Ямпільського музею образотворчого мистецтва і відносилися до державної частини музейного фонду при наступних обставинах.
		Так, влітку 2006 року ОСОБА_7 , маючи умисел на викрадення картин з метою подальшої їх реалізації, почав відвідувати Ямпільський музей образотворчого мистецтва де, виявляючи цікавість до художніх творів українських художників, познайомився із керівництвом музею та домовився про можливість передачі окремих картин до Ямпільського відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал`для начебто прикрашення ними приміщень ввіреного йому підприємства.
		04 серпня 2006 року ОСОБА_7 , умисно, з єдиною метою викрадення оригіналів картин, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби звернувся із офіційним листом від імені Ямпільського відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» до директора Ямпільського музею образотворчого мистецтва з проханням отримати у тимчасове користування картини художників В. Яценко «Травень», В.Непийпиво «Прилив» та О. Сльота «З сінокосу», які того ж дня отримав відповідно акту № 17.
		Отримавши оригінали зазначених картини та маючи наміри їх викрасти шляхом заміни копіями, ОСОБА_7 в кінці серпня 2006 року організував виготовлення копій картин художників В. Яценко «Травень» та В. Непийпиво « Прилив» місцевим художником села Нова Ободівка Вінницької області.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_7 09 липня 2007 року з метою привласнення оригіналів картин із Ямпільського музею образотворчого мистецтва знову звернувся із офіційним листом від Ямпільського відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» до директора Ямпільського музею образотворчого мистецтва з проханням отримати у тимчасове користування картини художників М. Кокіна «Молодий сад» та М. Максименка «Село Комарище», які 10 липня 2007 року отримав відповідно до акту № 11. Крім того, ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище керівника підприємства того ж дня, 10.07.2007, без направлення офіційного листа, отримав по акту № 12 у тимчасове користування також картини художників О. Калінського «Криниця Буша», Є. Луценка «В Сідневі», С. Криворучка «Літній день в Карпатах» та невідомого автора «Березовий гай».
		Отримавши оригінали картин, ОСОБА_7 в серпні 2007 року організував виготовлення копії картини художника ОСОБА_15 «Село Комарище» місцевим художником села Нова Ободівка Вінницької області, а також копії картин М. Кокіна «Молодий сад», Є. Луценка «В Сідневі», С. Криворучка «Літній день в Карпатах» художником у місті Татарбунари Одеської області.
		12 грудня 2007 року ОСОБА_7 повернув до Ямпільського музею образотворчого мистецтва ніби-то після розміщення у приміщеннях Ямпільського відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» оригінали картин художників О. Калінського «Криниця Буша», О. Сльота «З сінокосу» та невідомого автора « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а також під виглядом оригіналів копії картин художників В. Яценко «Травень», В. Непийпиво «Прилив», М. Максименко «Село Комарище», М. Кокіна «Молодий сад», Є. Луценка «В Сідневі» та С. Криворучка «Літній день в Карпатах», таким чином протиправно заволодівши оригіналами картин художників В. Яценко «Травень», вартістю 7000 гривень,В. Непийпиво «Прилив», вартістю 10000 гривень, М. Максименко «Село Камарище», вартістю 15000 гривень, М. Кокіна «Молодий сад», вартістю 10000 гривень,Є. Луценка «В Сідневі», вартістю 10000 гривень, та, С. Криворучка «Літній день в Карпатах» вартістю 2500 гривень, всього на загальну суму 54500 гривень.
		Картини художників В. Яценко «Травень», В. Непийпиво «Прилив», М. Максименко «Село Комарище», М. Кокіна «Молодий сад» ОСОБА_7 реалізував невстановленим слідством особам, а картини художника Є. Луценка «В Сідневі» та С. Криворучка «Літній день в Карпатах» перевіз до міста Києва, де зберігав у гаражі свого брата.
		Крім того, ОСОБА_7 , повторно, за попередньою змовою із заступником начальника Уманському РВ УМВС України в Черкаській області- начальником міліції громадської безпеки ОСОБА_9 та з ОСОБА_10 - директором Уманського краєзнавчого музею в період із листопада 2006 року по березень 2007 року, шляхом зловживання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своїм службовим становищем, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах, замінивши оригінали картин, які знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею і відносилися до державної частини музейного фонду на їх копії при наступних обставинах.
		Так, восени 2006 року ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 домовились про викрадення оригіналів картин українських художників С. Шишка « ІНФОРМАЦІЯ_6 », М. Донцова «Зимовий вечір», Т. Яблонської «Квітневий день», С. Шишка «Осіння пора», які знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею, шляхом заміни оригіналів картин їх копіями, які мав виготовити ОСОБА_7 під час організованої ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виставки цих картин у приміщенні Уманського РВ УМВС України в Черкаській області.
		У листопаді 2006 року, ОСОБА_9 працюючи заступником начальника Уманського РВ УМВС України в Черкаській області, реалізуючи свої наміри, спрямовані на привласнення картин Уманського краєзнавчого музею, маючи на меті отримати вільний доступ до картин длязаміни їх на копії, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, отримав дозвіл у начальника Уманського РВ УМВС України в Черкаській області на проведення художньої виставки картин уманських художників, присвячену до Дня міліції у приміщенні Уманського РВ УМВС України в Черкаській області.
		Після отримання дозволу керівництва, ОСОБА_9 організував направлення листа до відділу культури Уманського міськвиконкому про необхідність проведення цієї виставки у приміщенні райвідділу міліції, який у подальшому було вирішено позитивно та надано відповідну вказівку директору Уманського краєзнавчого музею ОСОБА_10 щодо організації виставки.
		Отримавши вказівку про необхідність організації виставки, підсудний ОСОБА_10 , працюючи директором Уманського краєзнавчого музею, зловживаючи своїм службовим становищем, спільно із ОСОБА_9 у приміщенні Уманського краєзнавчого музею відібралиоригінали картин українських художників С. Шишка «Міст над Дніпром», М. Донцова «Зимовий вечір», В. Яценка «Зимовий день», Т. Староселької «Святковий стіл», Крамаренка «Натюрморт», Т. Яблонської «Квітневий день», С. Шишка «Осіння пора», які 23 листопада 2006 року на виконання попередньої домовленостіпро викраденняналежних Уманському краєзнавчому музею картин, ОСОБА_9 отримав та перевіз до свого службового кабінету в Уманському РВ УМВС України в Черкаській області.
		Отримавши вільний доступ до оригіналів зазначених картин, ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 , на виконання попередньої домовленостііз ОСОБА_7 про викраденняіз Уманського краєзнавчого музею картин, протягом листопада 2006 року - лютого 2007 року передали оригінали картин С. Шишка «Міст над Дніпром», М. Донцова «Зимовий вечір», Т. Яблонської «Квітневий день» та С. Шишка «Осіння пора» ОСОБА_7 , який, у свою чергу, організував виготовлення із них копій у місцевого художника с. Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області.
		Копії картин С. Шишка «Міст над Дніпром», М. Донцова «Зимовий вечір», Т. Яблонської «Квітневий день» та С. Шишка «Осіння пора» ОСОБА_7 передав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які замінили ними відповідні оригінали у приміщенні Уманського РВ УМВС України у Черкаській області.
		Продовжуючи виконання попередньої домовленості щодо викрадення картин шляхом підміни оригіналів копіями, 23 березня 2007 року підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 після проведення виставки в Уманському РВ УМВС України в Черкаській області повернули оригінали картин В. Яценка «Зимовий день», Т. Старостельської «Святковий стіл», Крамаренка «Натюрморт», а також під виглядом оригіналів копії картин С. Шишка «Міст над Дніпром», М, Донцова «Зимовий вечір», Т. Яблонської «Квітневий день» та С. Шишка «Осіння пора».
		Протиправно заволодівши таким чином оригіналами картин із Уманського краєзнавчого музею художників С. Шишка «Міст над Дніпром», вартістю 200000 гривень, М. Донцова «Зимовий вечір», вартістю 60000 гривень, Т. Яблонської «Квітневий день», вартістю 40000 гривень, та С. Шишка «Осіння пора», вартістю 250000 гривень,на загальну суму 550000 гривень, підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 розпорядились ними на власний розсуд, реалізувавши їх невстановленим слідством особам.
		Крім того, підсудні ОСОБА_7 , Мельник та ОСОБА_10 , який, будучи службовою особою, зловживав своїм службовим становищем, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, протягом січня - березня 2007 року, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах - картиною Уманського краєзнавчого музею, загальною вартістю 180 000 гривень.
		Так, в січні 2007 року підсудні ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 домовились про викрадення із службового приміщення директора Уманського краєзнавчого музею чужого майна - оригіналу картини українського художника М. Глущенка «Зимове сонце»,яка знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею і відносилась до державної частини музейного фонду та на той час була тимчасово ввірена ОСОБА_10 для прикрашення службового кабінету. При цьому, відповідно до попередньої домовленості, викрадення картини планувалось здійснити зазначеними особами шляхом заміни ОСОБА_10 та ОСОБА_9 оригіналу картини копією, виготовлення якої було доручено ОСОБА_7 .
		В січні 2007 року, ОСОБА_9 , діючи на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_10 та ОСОБА_7 щодо викраденнякартини М. Глущенка «Зимове сонце», прибув до службового кабінету директора Уманського краєзнавчого музею, де ОСОБА_10 , передав йому для виготовлення копії оригінал зазначеної картини.
		Отримавши від ОСОБА_10 оригінал картиниМ. Глущенка «Зимове сонце», ОСОБА_9 передав її ОСОБА_7 , який у січні 2007 року організував виготовлення із неї копії місцевим художником с. Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області.
		Після виготовлення копії, ОСОБА_7 , через невстановлену слідством особу передав її разом із оригіналом картини художника М. Глущенка «Зимове сонце» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які, у свою чергу, здійснили заміну у службовому приміщенні директора Уманського краєзнавчого музею вказаного оригіналу на копію.
		Продовжуючи виконання попередньої домовленості щодо викрадення картини шляхом підміни оригіналу копією, 23 березня 2007 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,повернули до фондосховища Уманського краєзнавчого музеюпід виглядом оригіналу копію картини М. Глущенка «Зимове сонце».
		Протиправно заволодівши таким чином оригіналом картини із Уманського краєзнавчого музею художника М. Глущенка «Зимове сонце», вартістю 180000 гривень, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 розпорядились нею на власний розсуд, реалізувавши їх невстановленим слідством особам.
		Крім того, ОСОБА_7 , діючи повторно з метою заволодіння оригіналами картин, протягом лютого - листопада 2007 року, у м.Ямпіль Вінницької області, шляхом обману та зловживання довірою начальника Ямпільського МРВ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_8 , заволодів оригіналами картин із Ямпільського музею образотворчого мистецтва художників ОСОБА_16 «Весна на Чернігівщині» вартістю 100000 гривень та «Весеннее половодие» вартістю 80000 гривень, ОСОБА_17 «Весняні води» вартістю 10000 гривень, ОСОБА_18 «Весна в Криму» вартістю 10000 гривень та «Українські квіти» вартістю 8000 гривень, на загальну суму 208000 гривень  чужим майном в особливо великих розмірах, якими розпорядився на власний розсуд, реалізувавши їх невстановленим особам.
		06 лютого 2007 року ОСОБА_8 звернувся з відповідним листом до Ямпільського музею образотворчого мистецтва з проханням надати в тимчасове користування картини художників ОСОБА_16 «Весна на Чернігівщині» та «Весеннее половодие», ОСОБА_17 «Весняні води», ОСОБА_18 «Весна в Криму» та «Українські квіти». Того ж дня отримав картини, після чого перевіз їх до службового приміщення Ямпільського МРВ УСБ України у Вінницькій області. ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном  оригіналами вказаних картин, ввів в оману ОСОБА_8 , пообіцявши останньому безоплатно виготовити рамки та повернути оригінали картин у неушкодженому вигляді.
		Неналежно виконуючи свої службові обов`язки ОСОБА_8 безпідставно, без документального оформлення передав зазначені оригінали картин для виготовлення із них копій ОСОБА_7 , який протягом серпня-листопада 2007 року організував виготовлення із них копій у художника с.Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області. Після виготовлення копій із оригіналів вказаних картин ОСОБА_7 під виглядом оригіналів передав їх копії ОСОБА_8 , який 23 листопада 2007 року повернув їх до Ямпільського музею образотворчого мистецтва.
		Підсудний ОСОБА_8 з 25 травня 2006 року по 15 березня 2008 року проходячи військову службу в м. Ямпіль Вінницької області в Управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області на посаді начальника Ямпільського міжрайонного відділення у військовому званні «капітан», відповідно до вимог ст.ст.1-5, 18, 19, 20, 28 Закону України «Про Службу безпеки України», ст.ст.11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року, ст.ст.2, 3, 4, 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також функціональних обов`язків був керівником правоохоронного органу, який постійно здійснював функції представника влади та організовував роботу підлеглих йому співробітників на виконання завдань, що стоять перед відділом, ніс повну відповідальність за внутрішній порядок, стан, облік і збереження матеріальних засобів у очолюваному підрозділі, тобто був службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника влади, обіймаючи посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, протягом лютого-листопада 2007 року, недбало виконував службові обов`язки, що призвело до втрати оригіналів картин, які були передані йому з Ямпільського музею образотворчого мистецтва.
		В результаті недбалого ставлення ОСОБА_8 до служби було втрачено отримані ним із Ямпільського музею образотворчого мистецтва оригінали картин художників ОСОБА_16 «Весна на Чернігівщині», вартістю 100000 гривень, та «Весеннее половодие», вартістю 80000 гривень, ОСОБА_17 «Весняні води», вартістю 10000 гривень, ОСОБА_18 «Весна в Криму», вартістю 10000 гривень, та «Українські квіти», вартістю 8000 гривень,на загальну суму 280 000 гривень, що більше ніж у 500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що потягло тяжкі наслідки, а також спричинило істотну шкоду у виді підриву авторитету та престижу державного правоохоронного органу  Служби безпеки України. 
		Крім того, ОСОБА_7 , діючи повторно, протягом серпня-листопада 2007 року, у м.Ямпіль Вінницької області шляхом обману та зловживання довірою військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_19 заволодів чужим майном  оригіналами картин Н.Мальцева «Теплий день», вартістю 10000 гривень, І.Зорі «Квітучий серпень» вартістю 10000 гривень та А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори» вартістю 20000 гривень, на загальну суму 40000 гривень, які відносились до державної частини музейного фонду Ямпільського музею образотворчого мистецтва, та тимчасово перебували у віданні ОСОБА_19 , вказаними картинами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив значну шкоду.
		 Так, у серпні 2007 року до ОСОБА_7 звернувся військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_19 із проханням виготовити рамки для картин, які останній планував отримати із Ямпільського музею образотворчого мистецтва для експонування у приміщеннях військомату. ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіти чужим майном- оригіналами картин Ямпільського музею образотворчого мистецтва, ввів в оману ОСОБА_19 , пообіцявши останньому виготовити рамки до картин та повернути їх. 09 серпня 2007 року ОСОБА_19 згідно актів № 13 та № 14 отримав у Ямпільському музеї образотворчого мистецтва оригінали картин художників Н. Мальцева «Теплий день», І. Зорі «Квітучий серпень», А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори», П. Цикал (Медунов) «Ріка», І. Мазур «Роща в Петровке» та «В порту», які того ж дня, передав ОСОБА_7 для виготовлення рамок для них.
		Заволодівши шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_19 зазначеними оригіналами картин, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою протиправно заволодіти оригіналами картин художників Н. Мальцева «Теплий день, І.Зорі «Квітучий серпень» та А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори» шляхом підміни їх копіями, перевіз зазначені картини до с. Пороги Ямпільського району Вінницької області. Протягом серпня 2007 року організував виготовлення із них копій знайомим художником у м. Татарбунари Одеської області. 27 листопада 2007 року ОСОБА_7 передав ОСОБА_19 оригінали картин художників П. Цикал (Медунов) «Ріка», І. Мазур «Роща в Петровке» та «В порту», а також під виглядом оригіналів копії картин художників Н. Мальцева «Теплий день» І. Зорі «Квітучий серпень», А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори», запевнивши останнього у тому, що картини є оригіналами.
		Будучи введеним в оману, ОСОБА_19 27 листопада 2007 року передав отримані від ОСОБА_7 копії картин Н. Мальцева «Теплий день», І. Зорі «Квітучий серпень», А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори» до Ямпільського музею образотворчого мистецтва, вважаючи їх оригіналами.
		Протиправно заволодівши таким чином оригіналами картин із Ямпільського музею образотворчого мистецтва художників Н. Мальцева «Теплий день», вартістю 10000 гривень, І. Зорі «Квітучий серпень», вартістю 10000 гривень, та А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори», вартістю 20000 гривень, на загальну суму 40 000 гривень, ОСОБА_7 розпорядився ними на власний розсуд, реалізувавши оригінали картин Н. Мальцева «Теплий день» та І.Зорі «Квітучий серпень» невстановленим слідством особам, оригінал картинА. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори» перевіз до м. Києва, де зберігав у гаражі свого брата ОСОБА_20 .
		Крім того, підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , який, будучи службовою особою, зловживав своїм службовим становищем, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, протягом березня- серпня 2007 року, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах картинами Уманського краєзнавчого музею, загальною вартістю 250 000 грн.
		Так, у березні 2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_10 домовились про викрадення із Уманського краєзнавчого музею оригіналів картин українських художників М. Глущенка «Осіннє очарування» та І. Григор`єва «Легенда Київського футболу», які знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею і відносились до державної частини музейного фонду. При цьому, відповідно до попередньої домовленості, викрадення зазначених картин планувалось здійснити зазначеними особами у приміщенні службового кабінету ОСОБА_10 шляхом заміни їх копіями, виготовлення яких повинен був організувати ОСОБА_7 
		23 березня 2007 року, ОСОБА_10 , діючи на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_7 щодо викраденнякартини М. Глущенка «Осіннє очарування», зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, отримав начебто для прикрашення кабінету вказану картину із фондосховища музею та повісив її у своєму службовому кабінеті.
		Через декілька днів ОСОБА_10 , у приміщенні свого службового кабінету надав ОСОБА_7 та знайомому останнього художнику ОСОБА_21 оригінал картини художника М. Глущенка «Осіннє очарування» для її огляду та фотографування з метою використання вказаних фотокарток при виготовленні копії картини.
		Через декілька тижнів після цього, художником ОСОБА_21 у м. Тульчин, Вінницької області по зазначеним фотокарткам була виготовлена копія картини художника М. Глущенка «Осіннє очарування».
		В квітні 2007 року ОСОБА_7 , на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_10 щодо викрадення картини,перевіз копію картини М. Глущенка «Осіннє очарування» до службового кабінету ОСОБА_10 . Перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_10 , разом із ОСОБА_7 та художником ОСОБА_21 , якому про наміри останніх щодо викрадення картини відомо не було, здійснили заміну оригіналу картинихудожника М. Глущенка «Осіннє очарування» на її копію.
		23 червня 2007 року ОСОБА_10 , діючи на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_7 щодо викрадення картини ОСОБА_22 «Легенда Київського футболу», передав до фондосховища Уманського краєзнавчого музею під виглядом оригіналу копію картини художника М. Глущенка «Осіннє очарування» та взамін неї, зловживаючи своїм службовим становищем, отримав оригінал картини ОСОБА_22 « ІНФОРМАЦІЯ_9 », яку повісив у своєму службовому кабінеті.
		Через декілька днів, ОСОБА_10 , у приміщенні свого службового кабінету надав ОСОБА_7 та знайомому останньогохудожнику ОСОБА_21 , оригінал картини художника ОСОБА_22 «Легенда Київського футболу» для її огляду та фотографування з метою використання вказаних фотокарток при виготовленні копії картини.
		Через декілька тижнів після цього, художником ОСОБА_21 , у м. Тульчин Вінницької області по зазначеним фотокарткам була виготовлена копія картини художника ОСОБА_22 «Легенда Київського футболу».
		В серпні 2007 року ОСОБА_7 , на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_10 щодо викрадення картини,перевіз копію картини ОСОБА_22 «Легенда Київського футболу» до службового кабінету ОСОБА_10 . Перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_10 , разом із ОСОБА_7 та художником ОСОБА_21 , якому про наміри останніх щодо викрадення картини відомо не було, здійснили заміну оригіналу картинихудожника І. Григор`єва «Легенда Київського футболу» на її копію.
		Протиправно заволодівши таким чином оригіналами картин із Уманського краєзнавчого музею художників М. Глущенка «Осіннє очарування», вартістю 130000 гривень, та І. Григор`єва «Легенда Київського футболу», вартістю 120000 гривень, на загальну суму 250000 гривень, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 розпорядились ними на власний розсуд, реалізувавши їх невстановленим слідством особам.
		 В ході судового розгляду підсудний ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненому визнав частково і пояснив, що працюючи начальником Ямпільського відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал», в період серпень 2006 року по грудень 2007 року незаконно, шляхом заміни оригіналів картин на їх копії, заволодів оригіналами картин Ямпільського музею образотворчого мистецтва художників В. Яценка «Травень», В. Непийпиво «Прилив», М. Максименко «Село Комарище», М. Кокіна «Молодий сад», Є. Луценка «В Сідневі» та С. Криворучка «Літній день в Карпатах», які були тимчасово йому ввірені. Визнав, що протягом серпня-листопада 2007 року шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_19 заволодів оригіналами картин Ямпільського музею художників Н. Мальцева «Теплий день», І.Зорі «Квітучий серпень» та А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори». По факту незаконного заволодіння картинами Ямпільського музею художників Ф. Захарова «Весна на Чернігівщині» та «Весеннее полоподие», ОСОБА_17 «Весняні води», ОСОБА_18 «Весна в Криму» та «Українські квіти», винним себе визнав і пояснив, що дійсно він взяв у ОСОБА_8 вказані оригінали картин, а повернув їх копії. Про виготовлення копій з картин він нічого ОСОБА_8 не розповідав. Взявши картини, які були у віданні ОСОБА_8 , виготовив рамки та повернув копії цих картин в рамках. Свою винуватість у незаконному заволодінні картин з Уманського краєзнавчого музею визнав частково, пояснив, що заволодіння картинами художників С. Шишка «Міст над Дніпром» і «Осіння пора», М. Донцова «Зимовий вечір, Т. Яблонської «Квітневий день», М. Глущенка «Зимове сонце» і «Осіннє очарування», І. Григор`єва «Легенда Київського Футболу» у співучасті з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 він не здійснював. На прохання ОСОБА_9 і ОСОБА_10 лише замовляв виготовлення копій із оригіналів картин художників С. Шишка «Осіння пора», Т. Яблонської «Квітневий день», М. Глущенка «Зимове сонце» і «Осіннє очарування», І.Григор`єва «Легенда Київського футболу», а також придбав у ОСОБА_10 оригінали картин С. Шишка «Осіння пора», Т. Яблонської «Квітневий день». До викрадення цих картин він відношення не має і те, що вони належали Уманському краєзнавчому музею йому не було відомо, вважав, що картини із особистої колекції ОСОБА_10 . Про те, що ОСОБА_10 займав посаду директора Уманського краєзнавчого музею, він не знав. Із ОСОБА_10 його познайомив ОСОБА_23 , який повідомив йому, що ОСОБА_10 є колекціонером картин і займається продажем картин. 
		Підсудний ОСОБА_8 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнавта пояснив, що в 2006 році він був призначений начальником Ямпільського міжрайонного відділення УСБУ у Вінницькій області. На пропозицію начальника відділу культури в лютому 2007 року отримав з Ямпільського музею образотворчого мистецтва п`ять картин, які вибирав особисто для прикрашення приміщень Ямпільського відділення УСБ України у Вінницькій області. До ОСОБА_7 звернувся з проханням виготовити рамки в столярному цеху Ямпільського водоканалу, на що той погодився, але повідомив, що для цього необхідно привезти картини на підприємство. Картини були передані у водоканал і в кінці березня 2007 року ОСОБА_7 повернув картини в нових рамках. Картини були розміщені в приміщеннях відділення СБУ. До музею картини повернув у листопаді 2007 року. Картини прийняла директор музею ОСОБА_24 . Щодо картин, які привіз ОСОБА_7 сумнівів у нього не було і ОСОБА_7 нічого йому не розповідав. Пояснив, що дійсно займаючи посаду начальника Ямпільського міжрайонного відділення УСБУ він особисто написав і підписав лист до музею про надання картин для розміщення в кабінетах ввіреної йому установи. Він дійсно передавав картини ОСОБА_7 , однак жодного документу при цьому оформлено не було. ОСОБА_7 мав повернути йому картини через дві неділі, ніяких розмов з ОСОБА_7 він не мав і про те, що картини були підмінені він теж не знав, картини отримав як керівник, за фінансову діяльність не відповідав, картини на облік не поставив. За кожну із картин відповідав той, у кого в кабінеті вона знаходилась, визнав, що були допущенні порушення, оскільки не знав, що картини потрібно було поставити на облік.
		Підсудний ОСОБА_9 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав частково і суду пояснив, що перебуваючи на посаді заступника начальника Уманського РВ УМВС він був знайомий з ОСОБА_10 . В 2006-2007 році начальник Уманського РВ УМВС ОСОБА_23 запитав, чи в нього немає знайомого, який знається в мистецтві. Він відповів, що є такий знайомий і тоді влаштував зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_23 у його службовому кабінеті. Про що вони говорили йому не відомо. Потім йому знову ОСОБА_23 сказав, що треба організувати зустріч з ОСОБА_10 так як має приїхати його товариш і хоче з ним зустрітись. Зустріч відбулась в кафе, про що вони говорили він не знає, тоді ж він і познайомився з ОСОБА_7 . Потім під час чергової зустрічі ОСОБА_10 запропонував йому, як заступнику начальника міліції, провести виставку картин художників Уманщини в приміщенні райвідділу та лекцію, приурочивши ці заходи до Дня міліції. Погодивши це питання з начальником міліції, після оформлення належних документів, в листопаді 2007 року він перевіз разом з водієм Мовчаном картини до райвідділу міліції. В райвідділі розмістив їх у своєму службовому кабінеті. Після проведення виставки, картини ще деякий час знаходилися в його службовому кабінеті, після чого вони були повернуті до музею. Вважає, що в його діях є халатне відношення, так як вчасно, зразу ж після проведення виставки, не повернув картини до музею. Які саме картини знаходилися на виставці не пам`ятає. Після повернення картин до музею їх було прийнято і ніяких претензій ніхто не пред`являв, лише через рік стало відомо, що картини підроблені. Підміни картин він не вчиняв і про дії ОСОБА_7 та ОСОБА_10  нічого не знав. Також не знав цінності цих картин, та чи то були оригінали, чи копії картин. Також пояснив, що з ОСОБА_7 він зустрічався лише один раз. В с.Бабанку з ОСОБА_10 не їхав.
		Підсудний ОСОБА_10 в судовому засіданні вину визнав частково і суду пояснив, що не визнає вини щодо незаконного заволодіння картинами Уманського музею, які знаходились на виставці в приміщенні Уманського РВ УМВС. Картини з музею було передано ОСОБА_9 згідно акту від 23.11.2006 і після проведення виставки ОСОБА_9 їх повернув. Про підміну картин дізнався від працівників музею. Визнав, що картини художників М. Глущенка «Осіннє очарування» та І.Григор`єва «Легенда Київського футболу» передав ОСОБА_7 , але здійснив це в результаті погроз та шантажу зі сторони ОСОБА_7 до нього. Визнав повністю свою винуватість у викраденні картини ОСОБА_25 «Зимове сонце». Зробити заміну цієї картини йому запропонував ОСОБА_9 , який сфотографував цю картину для виготовлення копії. Пояснив, що він працював на посаді директора Уманського краєзнавчого музею з 1995 року, в 2006 році він познайомився з ОСОБА_9 , так як їх гаражі розміщені поряд. Через деякий час спілкувався із ОСОБА_9 , якого цікавила історія Уманського райвідділу міліції. Потім в листопаді 2006 року ОСОБА_9 прийшов до нього з ОСОБА_23 і останній почав розмову про співпрацю та висловив прохання до Дня міліції надати картини для виставки. Було видано відношення, підписане начальником відділу культури Трояном. Він надав розпорядження завгалереєю про надання картин на виставку у райвідділ міліції. Через деякий час до нього знову прийшли ОСОБА_23 , ОСОБА_9 і ОСОБА_7 , якого представили як начальник Іллічівського порту. ОСОБА_23 сказав, що він має впливові зв`язки і займається меценацтвом, і знову була розмова про співпрацю. ОСОБА_9 в цій розмові не приймав участь. Зазначив, що він не хотів займатись копіюванням картин, але боявся, тому згодився на пропозицію ОСОБА_7 . Перша пропозиція про співпрацю була від ОСОБА_23 . Коли картини були повернуті із виставки, він побачив, що на картині яскраві фарби, однак, нікуди не звертався, так як боявся міліції. Другий раз була ініціатива від ОСОБА_7 про копіювання картин. В м.Бершадь поїхали він, ОСОБА_23 та ОСОБА_9 , який знав, чому він їхав. Коли їздили в Бершадь і він відмовився поміняти картину «Зимове Сонце», то йому дзвонили на домашній телефон погрожували, потім зустрівся з ОСОБА_7 в центрі Умані, де в його автомобілі бачив пістолет, після цього дав згоду на підміну картин. За цю роботу йому ОСОБА_23 дав 6 тисяч гривень, а ОСОБА_7 дав 1500 гривень і 2000 доларів, але всі гроші він віддав працівникам СБУ. Також пояснив, що за заміну картини в райвідділі ОСОБА_23 дав йому гроші Йому були погрози від ОСОБА_7 , дзвонили додому. Зазначив, що на дверях його службового кабінету є табличка і видно, що це службовий кабінет, є двір музею, і є котельня, і неможливо було сприйняти, що це не службовий кабінет. З ОСОБА_7 зустрічався в своєму кабінеті разів шість-сім, тому не погоджується із показаннями ОСОБА_7 про те, що останній не вважав його директором музею. Він ніколи нікому не пропонував продавати картини, про реальну вартість картин не задумувався, погодився на пропозицію і став на злочинний шлях, так як боявся погроз і ні до кого не міг звернутися. 
		Винуватість підсудного ОСОБА_7 у незаконному заволодінні оригіналами картин, які знаходилися в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва, повністю доведена сукупністю досліджених у справі доказів  фактичними даними, отриманими судом із показань підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_21 та ОСОБА_31 , а також проколів пред`явлення фото картин для впізнання та висновків комісійних судово-мистецтвознавчих експертиз та речовими доказами, які оглянуті судом відповідно до ст.313 КПК України (ред..1960 року).
		Із показань свідка ОСОБА_24 встановлено, що з 2000 року по лютий місяць 2009 року вона працювала директором Ямпільського музею образотворчого мистецтва і 04.08.2006 згідно акта № 17 начальнику Ямпільського водоканалу ОСОБА_7 для естетичного оформлення приміщень підприємства вона видала у тимчасове користування картини художників В. Яценко «Травень», В.Непийпиво «Прилив» та О.Сльоти «З сінокосу».
		При отриманні картин, ОСОБА_7 пообіцяв допомогти музею у придбанні рамок для картин, а саме: безкоштовно виготовити рамки та передати їх музею. 10.07.2007 згідно акту № 11 ОСОБА_7 знову отримав картини з музею художників М. Кокіна «Молодий сад», М. Максименка «Село Комарище» та по акту № 12 картини художників О. Калінського «Криниця Буша», Є. Луценка «В Сідневі», С. Криворучка «Літній день в Карпатах» та невідомого художника «Березовий гай». В грудні 2007 року всі картини були повернуті в музей. Під час огляду, картини художників В. Яценка «Травень», В. Непийпиво «Прилив», М. Кокіна «Молодий сад» , Є. Луценка «В Сідневі», С. Криворучка «Літній день в Карпатах» викликали сумніви у їх справжності: вона помітила, що фарби були яскраві. Також їй відомо, що у лютому місяці 2007 року Ямпільському відділу УСБ України у Вінницькій області у тимчасове користування музеєм було видано картини художників Ф. Захарова «Весна на Чернігівщині» та «Весеннее половодие», А. Бізюкова «Весняні води», В. Чегодара «Весна в Криму» та «Українські квіти», які повинні були прикрашати стіни приміщень відділу. 23.11.2007 картини були повернуті до музею. В неї виникли сумніви щодо справжності картини художника Ф. Захарова «Весна на Чернігівщині», був відсутній характерний осип та кольори фарби були яскраві. В серпні 2007 року у тимчасове користування були передані ІНФОРМАЦІЯ_10 картини художників Н. Мальцева «Теплий день», І.Зорі «Квітучий серпень», А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори», П. Цикал «Ріка», І. Мазура «Роща в Петровке» та «В порту». У листопаді цього ж року, коли картини були повернуті в музей, теж виявила, що картини художників Н. Мальцева «Теплий день», І.Зорі «Квітучий серпень», А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори» є підробленими.
		Із показань свідка ОСОБА_32 встановлено, що в лютому місяці 2007 року, працюючи зберігачем основного фонду Ямпільського музею образотворчого мистецтва, за вказівкою начальника відділу культури і туризму ОСОБА_33 надавала для ознайомлення ОСОБА_8 книгу наукового інвентарю по групах збереження музею, так як останнього цікавила інформація про картини із зображенням живопису. Наступного дня він книгу повернув і надав список картин, які б хотів отримати. Із розмови з ОСОБА_8 дізналася, що картини необхідні для оформлення інтер`єру приміщень Ямпільського МРВ УСБ України у Вінницькій області. По акту видачі були передані картини художників Ф. Захарова «Весна на Чернігівщині» та «Весеннее половодие», А.Бізюкова «Весняні води», В. Чегодара «Весна в Криму» та «Українські квіти». Після повернення картин вона їх оглядала і в неї виникли сумніви щодо оригінальності цих картин: картина Ф. Захарова «Весна на Чернігівщині» не містила ніякого кракелюра, в рамках були вбиті нові цвяхи, привертав увагу яскравий колір фарб на полотнах. Тому вирішено було провести незалежне дослідження цих картин фахівцями Вінницького обласного музею, і вони підтвердили факт підробки картин, які були повернуті ОСОБА_8 до музею. В серпні 2007 року музеєм були передані військовому комісару ОСОБА_19 картини художників Н. Мальцева «Теплий день., І.Зорі «Квітучий серпень», А. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори», І. Мазура «Роща в Петровке» та «В порту», П. Цикала «Ріка».
		При огляді повернутих картин вона також засумнівалась в оригінальності деяких картин. Щодо картин художників В.Непийпиво «Прилив», О. Сльоти «З сінокосу», М. Кокіна «Молодий сад», Є. Луценка «В Сідневі», О. Калінського «Криниця Буша», С. Криворучка, «Літній день в Карпатах», невідомого автора «Березовий гай», М. Максименка «Село Комарище», В. Яценка «Травень», які були передані у тимчасове користування начальнику ОСОБА_34 . ВКГ «Вінницяводоканал» ОСОБА_7 , то при огляді повернутих картин деякі з них викликали у неї сумніви щодо їх справжності. У зв`язку з цим був направлений лист до Вінницького художнього музею з проханням надати висновок про оригінальність повернутих картин.
		Із показань свідка ОСОБА_33 встановлено, що на початку лютого 2007 року в свій службовий кабінет його запросив ОСОБА_8 попросив посприяти в отриманні ним фондової книги Ямпільського музею образотворчого мистецтва, в якій записані всі картини, що знаходяться на зберіганні в музеї для того, щоб вияснити, чи зберігаються в музеї картини, які мають велику художню цінність. Так як ОСОБА_8 працював начальником Ямпільського МРВ УСБ України у Вінницькій області, то він розпорядився, щоб ОСОБА_32 надала вказану книгу. Через деякий час ОСОБА_8 надав йому перелік картин, які б хотів отримати в музеї для розміщення їх в приміщенні відділу. Після оформлення належних документів були видані п`ять картин. 23.11.2007 картини були повернуті. Повернуті картини були оглянуті працівниками музею ОСОБА_24 та ОСОБА_32 , які висловили сумніви щодо оригінальності повернутих картин. За висновками фахівців обласного художнього музею повернуті картини виявилися копіями, а не оригіналами.
		По факту передачі картин військовому комісару ОСОБА_19 пояснив, що ОСОБА_19 у серпні цього ж року звернувся до нього з проханням надати картини у тимчасове користування для прикраси стін військкомату. Він не заперечував, але запропонував йому узгодити ці питання з керівництвом музею. В цей же день до нього прийшов оперуповноважений Ямпільського МРВ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_35 і попросив посприяти ОСОБА_36 у видачі картин. Через деякий час, ОСОБА_24 і ОСОБА_37 повідомили йому, що згідно акту передачі передали шість картин на тимчасове зберігання військкомісару ОСОБА_38 . Від ОСОБА_39 та ОСОБА_37 йому стало відомо, що в грудні 2007 року ОСОБА_40 повернув усі картини до музею, і вони висловили сумніви щодо оригінальності повернутих картин. Також у грудні 2007 року було повернуто картини Ямпільським водоканалом і як повідомила йому ОСОБА_24 , що деякі картини у неї викликають сумніви щодо оригінальності і тому вона направила відповідного листа до Вінницького музею з проханням провести відповідні дослідження зазначених картин.
		Із показань свідка ОСОБА_19 встановлено, що він працює військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_7 і з метою прикрашення приміщень військкомату художніми картинами звернувся до місцевого музею і по актам отримав у серпні 2007 року шість картин. Оскільки для картин необхідні були рамки, то за допомогою звернувся до начальника водоканалу ОСОБА_7 , останній пообіцяв допомогти. Картини з музею забирав водій ОСОБА_7 і з серпня по листопад 2007 року картини знаходились у ОСОБА_7 в селі Пороги. У листопаді 2007 року на вимогу працівників музею він повернув картини.
		Із показань свідка ОСОБА_27 встановлено, що він працював водієм Ямпільсього ВП ВКГ «Вінницяводоканал`і за вказівкою начальника підприємства ОСОБА_7 перевозив картини з Ямпільського музею до приміщень водоканалу, а також до батьків ОСОБА_7 в село Пороги Ямпільського району Вінницької області. За розпорядженням свого ж начальника перевозив картини до музею з водоканалу та з села Пороги Ямпільського району Вінницької області, а також виготовлені в столярному цеху рамки до картин.
		Із показань свідка ОСОБА_29 встановлено, що він раніше був знайомий з ОСОБА_7 і в серпні 2006 року за проханням останнього у художника ОСОБА_41 , що проживає в селі Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області замовляв копії картин «Прилив» та «Травень», які передав ОСОБА_7 . В серпні 2007 року ОСОБА_7  пропонував йому купити у нього дві картини «Весна на Чернігівщині» та «Весеннее половодие».
		Із протоколу пред`явлення для впізнання (а.с. 189-203 т. 3) вбачається, що свідок ОСОБА_42 під час пред`явлення йому фотокарток із зображенням картин, серед інших, вказав на фотокартки із зображенням картин «Прилив» та «Травень», показавши, що саме дані картини в серпні 2006 року отримував у ОСОБА_7 та на його прохання відвозив для виготовлення із них копій художнику ОСОБА_43 . Також ОСОБА_42 вказав на фотокартки із зображенням картин «Весна на Чернігівщині» та «Весеннее половодие» , показавши, що дані картини в серпні 2007 року ОСОБА_44 пропонував йому купити.
		Із показань свідка ОСОБА_45 встановлено, що з ОСОБА_7 його познайомив ОСОБА_46 розмові ОСОБА_7 цікавився, чи є у нього знайомий художник, який зміг би виготовити копії картин. Він згадав про художника ОСОБА_41 , який проживає в селі Нова Ободівка Тростянецького району. За проханням ОСОБА_7 він домовився з ОСОБА_47 про виготовлення копій. Кілька разів привозив йому картини та фотознімок з картини, які надавав ОСОБА_44 , і з яких ОСОБА_48 виготовляв копії та передавав їх ОСОБА_49 . Також, улистопаді 2007 року, через нього, ОСОБА_48 передав ОСОБА_50 копію картини «Весна на Чернігівщині».
		Із протоколу пред`явлення для впізнання (а.с. 175-188 т. 3) вбачається, що свідок ОСОБА_45 під час пред`явлення йому фотокарток із зображенням картин серед інших, вказав на фотокартки із зображенням картин «Українські квіти» та «Весна в Криму», показавши, що саме копії даних картин він у серпні 2007 року на прохання ОСОБА_7 замовляв художнику ОСОБА_43 . Також ОСОБА_45 вказав на фотокартку із зображенням картини «Весна на Чернігівщині», показавши, що саме копію цієї картини в листопаді 2007 року забирав у художника ОСОБА_41 та передав ОСОБА_7 . 
		Із показань свідка ОСОБА_31 , який повністю підтримав свої показання, дані ним в ході досудового слідства (а.с.21-28 том 3), встановлено, що протягом 2006-2007 років на замовлення ОСОБА_51 та ОСОБА_52 виготовляв у приміщенні своєї майстерні в селі Нова Ободівка копії картин В. Яценко «Травень», В. Непийпиво «Весняні води». Копії з картин художників М. Максименка «Село Комарище», Ф.Захарова «Весна на Чернігівщині» та «Весеннее половодие» замовляв у нього ОСОБА_49 . Для виготовлення копій цих картин вони привозили оригінали цих картин, а також фотокартки.
		Ці показання свідка ОСОБА_31 , а також свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_33 не суперечать між собою щодо фактичних даних, які також підтверджуються висновками судових мистецтвознавчих експертиз.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 18.09.2008 року встановлено, що картина «Весна на Чернігівщині», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_16 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 18.09.2008 року встановлено, що картина «Весеннее половодие», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_16 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що картина «Село Комарище», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_53 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що картина «Травень», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_54 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що картина «Прилив», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_55 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина «Весна в Криму», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_18 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2006 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина «Українські квіти», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_18 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2006 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що картина «Весняні води», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_56 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.
		Із показань свідка ОСОБА_21 , який підтримав свої показання, дані ним в ході досудового слідства (а.с.177-199 том 2), встановлено, що він знайомий з ОСОБА_7 з початку травня 2007 року. Влітку 2007 року він перебував в м.Татарбунари Одеської області, по телефону від ОСОБА_7 він отримав замовлення на виготовлення копій картин. Через декілька днів, після цієї телефонної розмови ОСОБА_7 через незнайомого йому водія передав шість картин, а саме: художників Н.Мальцева «Теплий день», І.Зорі «Квітучий серпень», А.Мацієвської «Київ з Батиєвої гори», М. Кокіна «Молодий сад», Є.Луценка «В Сідневі», С. Криворучка «Літній день в Карпатах». Виготовивши копії картин та, враховуючи, що він повертався до себе додому в місто Тульчин Вінницької області, погодивши з ОСОБА_44 , він на власному автомобілі привіз оригінали наданих йому картин та виконані ним їх копії у село Пороги, де за місцем проживання батьків ОСОБА_7 , передав їх ОСОБА_7 . На прохання ОСОБА_7 він допоміг натягнути копії картин на підрамники з оригіналів цих картин. Отримавши від ОСОБА_7 гроші за виконану роботу, відразу поїхав додому в м.Тульчин.
		Із протоколів пред`явлення для впізнання (а.с. 240-244, а.с. 245-249, а.с. 250-254 т. 2) установлено, що свідок ОСОБА_21 під час пред`явлення йому фотокарток із зображенням картин серед інших, вказав на фотокартки із зображенням картин «Літній день в Карпатах», «Молодий сад», «В Сідневі», повідомивши, що копії цих картин він виконував на замовлення ОСОБА_44 з оригіналів, які він йому надавав.
		До матеріалів справи як речові докази долучені та досліджені судом чотири кальки, які були вилучені 27 листопада 2007 року у свідка ОСОБА_21 та використовувалися ним при виконанні копій на замовлення ОСОБА_57 із оригіналів картин художників Н. Мальцева «Теплий день», А.Мацієвської «Київ з Батиєвої гори» та І.Зорі «Квітучий серпень».
		Ці показання свідка ОСОБА_21 , а також свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_33 повністю підтверджуються висновками судових мистецтвознавчих експертиз.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що картина «Київ з Батиєвої гори», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художниці ОСОБА_58 . Час створення наданої на дослідження картини 2006-2007 рік. Для виготовлення цієї копії використовувалися кальки, що були вилучені в ході слідства у художника ОСОБА_21 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що картина «Квітучий серпень», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника І.Зорі. Час створення наданої на дослідження картини 2006-2007 рік. Для виготовлення даної копії використовувалися кальки та фарби, що були вилучені в ході слідства у художника ОСОБА_21 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що картина «Теплий день», що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_59 . Час створення наданої на дослідження картини 2006-2007 рік. Для виготовлення даної копії використовувалися кальки, що були вилучені в ході слідства у художника ОСОБА_21 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що картина «Молодий сад»,що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_60 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що картина «В Сідневі»,що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_61 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що картина «Літній день в Карпатах»,що знаходилася в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_62 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.
		Із показань свідка ОСОБА_28 встановлено, що в 2007 році до нього звернувся його знайомий ОСОБА_63 і попросив виготовити дев`ять рамок для картин, надавши їх розміри. Він рамки виготовив і йому заплатили по 50 гривень за одну рамку. Були надані розміри і коли він їх виготовив, ОСОБА_64 їх забрав. ОСОБА_63 йому не пояснював для чого йому рамки, коли рамки було пред`явлено йому для огляду, він впізнав свої рамки.
		Із протоколу пред`явлення для впізнання (а.с. 77-89 т. 16) встановлено, що свідок ОСОБА_28 під час пред`явлення йому рамок із картинами вилученими у ході досудового слідства, серед інших, вказав на рамки на картинах «Криниця Буша», «Березовий гай», «Прилив», повернуті до Ямпільського музею образотворчого мистецтва ОСОБА_7 , а також вказав на рамки на картинах «Весеннее половодие», «Весна в Криму» та «Українські квіти» повернуті до Ямпільського музею ОСОБА_8 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що картина «Київ з Батиєвої гори», яка була вилучена 31.03.2008 року у рідного брата ОСОБА_7  ОСОБА_20 є оригінальним твором художниці ОСОБА_58 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина «Весна на Чергнігівщині», яку 19.03.2008 року невстановленими слідством особами було передано до Ямпільського музею образотворчого мистецтва, є оригінальним твором художника ОСОБА_16 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина «Весеннее половодие», яку 19.03.2008 року було передано до Ямпільського музею образотворчого мистецтва, є оригінальним твором художника ОСОБА_16 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що полотно картини «Літній день в Карпатах», яке 31.03.2008 року було вилучено в ОСОБА_20 , є оригінальним твором художника ОСОБА_62 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що картина «Весняні води», яку 24.04.2008 року ОСОБА_7 добровільно видав Військовій прокуратурі Центрального регіону України, є оригінальним твором художника ОСОБА_56 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що полотно картини «В Сідневі», яке 31.03.2008 року було вилучене у ОСОБА_20 , є оригінальним твором художника ОСОБА_61 .
		Вказані докази у їх сукупності свідчать про те, що протягом серпня 2006 року  грудня 2007 року ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливим мотивом і метою, заволодів вказаними оригіналами картин, які знаходилися на обліку Ямпільського музею образотворчого мистецтва і відносилися до державної частини музейного фонду. Будучи службовою особою  начальником Ямпільського Відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал», зловживаючи своїм службовим становищем та заволодівши оригіналами картин В.Яценко «Травень» вартістю 7000 гривень, В.Непийпиво «Прилив» вартістю 10000 гривень, М.Максименко «Село Комарище» вартістю 15000 гривень, М.Кокін «Молодий сад» вартістю 10000 гривень та С.Криворучко «Літній день в Карпатах» вартістю 2500 гривень, які були йому тимчасово ввірені, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ст.191 ч.4 КК України, а саме  привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, а саме на загальну суму 54500 гривень, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Привласнення ОСОБА_7 оригіналів вказаних картин виразилося у незаконному безоплатному утриманні цього майна, яке було йому передано за актами приймання-передачі із музейного фонду для прикрашання приміщень Ямпільського ВП ВКГ «Вінниця водоканал» на підставі письмового клопотання. Зловживання ОСОБА_7 своїм службовим становищем як спосіб заволодіння чужим майном виразилося у використанні ним своїх адміністративно-господарчих функцій начальника відділення ВКГ всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна  оригіналів вказаних картин. Так, із показань ОСОБА_7 , наказу начальника ОВКГ «Вінниця водоканал» №519-К від 31 грудня 2003 року, контракту судом встановлено, що ОСОБА_7 здійснював поточне (оперативне) керівництво підприємством та мав право діяти від імені підприємства, обіймав посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, був службовою особою. Використовуючи надані йому повноваження ОСОБА_7 з єдиною метою  заволодіти оригіналами картин, як службова особа ОВКГ «Вінницяводоканал» звернувся до керівництва Ямпільського музею образотворчого мистецтва із клопотанням про надання йому картин для прикрашення кабінетів ввіреного йому підприємства, хоча насправді метою отримання ним картин було їх привласнення. 
		Крім цього, вказані докази у їх сукупності свідчать про те, що протягом серпня  листопада 2007 року ОСОБА_7 діючи повторно, умисно з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_19 заволодів чужим майном  оригіналами картин Н.Мальцева «Теплий день» вартістю 10000 гривень, І.Зорі «Квітучий серпень» вартістю 10000 гривень та А.Мацієвської «Київ з Батиєвої гори» вартістю 20000 гривень, на загальну суму 40000 гривень, які відносилися до державної частини музейного фонду Ямпільського музею образотворчого мистецтва та тимчасово перебували у віданні ОСОБА_19 , вчинив злочин, передбачений ст.190 ч.2 КК України, а саме  шахрайство, вчинене повторно. 
		Крім цього, вказані докази у їх сукупності свідчать про те, що протягом серпня  листопада 2007 року ОСОБА_7 діючи повторно, умисно з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_65 заволодів чужим майном - оригіналами картин ОСОБА_16 «Весна на Чернігівщині» вартістю 100000 гривень та «Весеннее половодие» вартістю 80000 гривень, ОСОБА_17 «Весняні води» вартістю 10000 гривень, ОСОБА_18 «Весна в Криму» вартістю 10000 гривень та «Українські квіти» вартістю 8000 гривень на загальну суму 208000 гривень, які відносилися до державної частини музейного фонду Ямпільського музею образотворчого мистецтва та тимчасово перебували у віданні ОСОБА_65 , в особливо великих розмірах  на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, вчинив злочин, передбачений ст.190 ч.4 КК України, а саме  шахрайство, вчинене повторно в особливо великих розмірах. Обман з метою заволодіння оригіналами вказаних картин виразився у повідомленні ОСОБА_7 ОСОБА_19 та ОСОБА_8 неправдивих відомостей про вилучення картин з метою виготовлення до них рамок та умовчування факту виготовлення й повернення їх копій. Зловживання довірою виразилося у використанні ОСОБА_7  заснованих на знайомстві довірливих відносин із ОСОБА_19 та ОСОБА_8 , внаслідок чого вказані особи добровільно передали ОСОБА_7 оригінали картин. Повторність є кваліфікуючою ознакою цих злочинів, передбачених ч.ч.2,4 ст.190 КК України, оскільки вони вчинені ОСОБА_7  після злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
		Вина ОСОБА_7 у вчиненні усіх вказаних злочинів характеризується прямим умислом, корисливими мотивом та метою, оскільки він усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав настання негативних для державного музейного фонду України наслідків внаслідок привласнення картин та бажав їх настання. ОСОБА_7 є суб`єктом усіх вказаних злочинів, оскільки на момент їх вчинення досяг 16-ти років.
		Усі вказані дії ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.275 КПК України (ред.1960 року, за правилами якого здійснюється судове провадження), судом кваліфіковано у межах пред`явленого йому обвинувачення.
		Винність підсудного ОСОБА_8 , як військової службової особи у недбалому ставленні до служби, що спричинило тяжкі наслідки, повністю доведена сукупністю досліджених у справі доказів  фактичними даними, отриманими судом: із показань підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , показань свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_24 та ОСОБА_32 про отримання в лютому 2007 року ОСОБА_8 для прикрашання кабінетів в приміщенні Ямпільського МРВ УСБУ картин ОСОБА_16 «Весна на Чернігівщині» та «Весеннее половодие», ОСОБА_17 «Весняні води», ОСОБА_18 «Весна в Криму» та «Українські квіти» із Ямпільського музею образотворчого мистецтва, із показань свідка ОСОБА_28 про виготовлення ним рамок до картин та протоколу пред`явлення для впізнання ОСОБА_28 рамок картин із картинами, вилученими у ході досудового слідства, серед інших, вказав на рамки картин «Весеннее половодие», «Весна в Криму» та «Українські квіти» (а.с. 77-89 т. 16), листа від 06.02.2007 року ОСОБА_8 до Ямпільського музею образотворчого мистецтва з проханням надати в тимчасове користування картини та гарантійної розписки про взяття картин (а.с.111,112 том 1, а.с.207 том 11), уніфікованих паспортів на картини (а.с.146 том 1), а також матеріалами його особової справи під час проходження служби та дослідженими висновками комісійних судово-мистецтвознавчих експертиз вказаних картин. 
		Відповідно до ст.19, 20 ЗУ «Про Службу безпеки України» на ОСОБА_8 , як на співробітника-військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_11 , поширювався порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. 
		 Досліджені докази у їх сукупності свідчать про те, що 06 лютого 2007 року ОСОБА_8 отримав із Ямпільського музею образотворчого мистецтва у тимчасове користування вказані картини, достовірно знаючи вимоги керівних документів щодо порядку обліку, використання та зберігання державного майна, в їх порушення ОСОБА_66 відповідальну за зберігання отриманих з музею картин особу не визначив, на облік їх не поставив, належні умови зберігання не забезпечив, без оформлення будь-яких документів безпідставно передав їх ОСОБА_7 , який в свою чергу шляхом обману та зловживання довірою заволодів вказаним майном та під виглядом оригіналів передав ОСОБА_67 копії картин. Неналежне виконання ОСОБА_68 своїх посадових обов`язків начальника Ямпільського МРВ УСБУ України у Вінницькій області під час отримання вказаних картин та передачі їх ОСОБА_7 виразилося у порушенні ним вимог ст.ст.1-3 Закону України «Про службу безпеки України» щодо захисту законних інтересів держави та прав громадян від посягань з боку інших осіб, а саме  посягання боку ОСОБА_7 на культурну спадщину України, порушенні ним засад законності та відповідальності перед народом України, невиконанні завдань Служби безпеки України, до яких разом із іншими також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. До життєво важливих інтересів України разом із іншими належать  закріплення верховенства права, збереження та примноження матеріальних, духовних цінностей, зміцнення соціально-культурної ідентичності українського народу. ОСОБА_66 без відповідної правової підстави передаючи ОСОБА_7 оригінали картин, які мають культурну та естетичну цінність і належать до державного музейного фонду України, не дотримався належного виконання покладених на нього завдань Служби безпеки України. 
		 Недбале ставлення ОСОБА_8 до служби під час отримання вказаних картин та передачі їх ОСОБА_7 виразилося у порушенні ним вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого ЗУ від 24.03.1999 №548-ХІV, у редакції чинній на лютий 2007 року, а саме - ст.11  берегти державне майно, ст.16 - виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, ст.58  відповідальність начальника перед державою за стан і збереження матеріальних засобів, ст.59  обов`язок начальника знати про стан справ, мати точні відомості про матеріальні засоби, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, а також у порушенні ним вимог ст.ст.2, 3, 4, 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відповідно до яких питання організації бухгалтерського обліку у очолюваній ОСОБА_8 установі належало до його компетенції як уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства. Не дотримуючись цих вимог, ОСОБА_8 при отриманні картин із Ямпільського музею образотворчого мистецтва, не вжив заходів для обліку вказаних оригіналів картин. Внаслідок отримання ОСОБА_8 вказаних картин винила подія, яка викликала зміни в структурі активів Ямпільського МРВ УСБУ у Вінницькій області, що повинно було бути відображене в бухгалтерському обліку цієї установи.
		Разом із тим суд вважає недоведеними обставини, наведені в постанові про зміну обвинувачення ОСОБА_8 про порушення ним вимог ст.ст.19, 145 Господарського кодексу України з наступних підстав. В ході судового розгляду не здобуто жодного доказу в підтвердження тієї обставини, що Ямпільське МРВ УСБУ у Вінницькій області, яке очолював ОСОБА_66 , є учасником відносин у сфері господарювання, наділеним господарською компетенцією. Відповідно до ст.1,2 ГК України кодекс регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Відсутні докази про порушення ОСОБА_68 зазначених у постанові про зміну обвинувачення інших норм Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України саме під час отримання та передачі ОСОБА_7 картин. 
		Однак, недоведеність цих обставин не впливає на обсяг обвинувачення та кваліфікацію дій ОСОБА_8 , оскільки сукупність інших доказів повністю доводить винність ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.425 КК України  недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки. Внаслідок дій ОСОБА_8 спричинено тяжкі наслідки у виді шкоди матеріального характеру на загальну суму 208000 гривень, розмір якої в п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент злочину.
		Винність ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину характеризується необережною формою вини  злочинною недбалістю, оскільки не вживаючи дій до здійснення обліку отриманих картин та передаючи їх ОСОБА_7 без відповідної правової підстави, ОСОБА_8 не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків  втрати картин, оскільки довіряв ОСОБА_7 , хоча повинен був і міг їх передбачити, так як був військовою службовою особою і при виконанні своїх службових обов`язків повинен був діяти у точній відповідності до вимог вказаних нормативних актів. ОСОБА_8  є суб`єктом вказаного злочину, оскільки на момент його вчинення був військовою службовою особою  військовим начальником, який займав посаду пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків.
		Вказані дії та бездіяльність ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.275 КПК України (ред.1960 року, за правилами якого здійснюється судове провадження), судом кваліфіковано у межах пред`явленого йому обвинувачення.
		Винність підсудних ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у привласненні картин, які належать до музейного фонду Уманського краєзнавчого музею підтверджується доказами, зібраними в ході досудового та судового слідства  фактичними даними, отриманими із показань свідків ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_21 , ОСОБА_31 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 та ОСОБА_23 , досліджених висновків судово-мистецтвознавчих експертиз, протоколів обшуків, пред`явлення осіб для впізнання та виїмки картин, речовими доказами, які оглянуті судом відповідно до вимог ст.313 КПК України (ред.1960 року) .
		Із показань свідка ОСОБА_69 встановлено, що вона працює в Уманському музеї науковим співробітником і в січні місяці 2007 року була запрошена в Уманський РВ УМВС України в Черкаській області проводити лекцію про соцреалістичне мистецтво на підставі картин: М.С. Шишка «Міст над Дніпром», М. Донцова «Зимовий вечір», В. Яценка «Зимовий день», Т. Старосельської «Святковий стіл», Л. Крамаренка «Натюрморт», Т. Яблонської «Квітневий день», С. Шишка «Осіння пора», які були привезені в райвідділ із фонду краєзнавчого музею. В серпні 2007 року після відпустки вона оглядала експозиції картин в музеї і її увагу привернули картини М. Глущенка «Осіннє очарування» та С. Шишка «Осіння пора». Ці картини мали не той колорит і відчувався запах свіжої фарби. Своїми підозрами вона поділилася з іншими співробітниками музею і вони дійшли теж висновку, що картини не є оригіналами, тому до музею приїхала реставратор, яка після огляду картин заявила, що картини є копіями.
		Крім того, вона оглянула картини М. Донцова «Зимовий вечір», В. Яценка «Зимовий день», Т. Старосельської «Святковий стіл», Л. Крамаренка «Натюрморт», Т. Яблонської «Квітневий день», С. Шишка «Осіння пора» та «Київський пейзаж» і впевнено повідомила, що картини Т. Яблонської «Квітневий день», С. Шишка «Осіння пора» та «Київський пейзаж» є не оригіналами, а копіями. Також в середині червня 2007 року, перебуваючи в кабінеті директора музею вона звернула увагу на картину «Осіннє очарування», яка знаходилася на стіні. Про своє занепокоєння щодо цієї картини вона висловила директору ОСОБА_10 , але через кілька днів після її зауваження щодо можливої підробки картини ОСОБА_10 здав картину до фондів, а взамін взяв картину «Легенда Київського футболу». Перебуваючи в його кабінеті вона помітила, що на цій картині полотно не обвисле, колорит набагато світліший, фактура олійної фарби набагато тонша, тобто, повністю відсутня манера письма ОСОБА_75 .
		Із показань свідка ОСОБА_76 встановлено, що вона працює в Уманському краєзнавчому музеї головним зберігачем. Від співробітників їй стало відомо, що в Уманський райвідділ міліції були відправлені картини: С. Шишка «Міст над Дніпром» (друга назва «Київський пейзаж»), М. Донцова «Зимовий вечір», В.Яценка «Зимовий день», Т. Старосельської «Святковий стіл», Л. Крамаренка «Натюрморт», Т. Яблонської «Квітневий день», С. Шишка «Осіння пора». Про видачу цих картин був складений акт видачі від 23.11.2006 року. У 2007 році вона відбирала картини для проведення виставки до Дня Незалежності в місті Одесі. Також відбиралися на виставку і картини, які були видані в райвідділ. Ці картини знаходилися в експозиції. Оглядаючи картини, її здивувало те, що фарби на них були дуже яскраві і відчувався запах фарби. Наступного дня була створена комісія, яка прийшла до висновку, що є сумніви в оригінальності цих картин. ОСОБА_77 подала службову записку на ім`я директора музею ОСОБА_10 з проханням терміново провести художню експертизу картин. Оскільки ніякої реакції зі сторони директора музею по цій записці не було, то вона особисто сама викликала реставратора ОСОБА_78 до музею. В ході огляду ОСОБА_77 підтвердила, що картини ОСОБА_25 «Осіннє очарування» та «Зимове сонце», Т. Яблонської «Квітневий день», С.Шишко «Осіння пора» та «Київський пейзаж» є копіями. ОСОБА_79 знову написала службову записку на ім`я директора і просила прийняти міри для розслідування цієї ситуації. В серпні 2007 року від співробітниці музею ОСОБА_80 дізналася, що в кабінеті директора музею висить підробка картини ОСОБА_81 « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». Крім того, зі слів працівників музею їй відомо, що влітку 2006 року директор музею ОСОБА_10 дав розпорядження провести фотографування кращих картин фондової колекції музею. Фотографії були скинуті на ноутбук директора музею, а звичайна плівка була передана їй.
		Із показань свідка ОСОБА_71 встановлено, що вона працює старшим науковим співробітником відділу фондів в Уманському краєзнавчому музеї. По даному факту пояснила, що в серпні 2006 року директор музею ОСОБА_10 дав розпорядження їй і фотографу ОСОБА_82 сфотографувати картини та надав їй їх список. Дане розпорядження разом із заступником директора Уманського краєзнавчого музею ОСОБА_83 вони виконали. ОСОБА_82 знімала на цифрову камеру, а ОСОБА_83 на звичайний фотоапарат. Мета фотозйомки картин нікому не була відома. Серед сфотографованих картин були картини:М. Глущенка «Осіннє очарування» та «Зимове сонце», Т. Яблонської «Квітневий день», С. Шишко «Осіння пора» та «Київський пейзаж», М. Донцова «Зимовий вечір», І. Григор`єва «Легенда Київського футболу». На початку листопада 2006 року директор музею ОСОБА_10 викликав її до свого кабінету, крім нього там знаходився заступник начальника Уманського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомив їй, що ОСОБА_9 бажає зробити виставку в приміщенні Уманського РВ і необхідно відкрити фондосховище, щоб відібрати необхідні картини. В кабінеті ОСОБА_10 знаходилась картина С. Шишка «Київський пейзаж», яку директор взяв із собою і вони втрьох поїхали до приміщення фондосховища музею. У приміщенні фондосховища в присутності ОСОБА_10 та ОСОБА_9 були відібрані картини. Всього було відібрано п`ять картин: М. Донцова «Зимовий вечір», В. Яценка «Зимовий день», Т. Старосельської «Святковий стіл», Л. Крамаренко «Натюрморт», Т. Яблонської «Квітневий день». Після цього ОСОБА_10 залишив картину «Київський пейзаж», а їй сказав, що відібрані картини будуть передані ОСОБА_9 для виставки. Через декілька днів, під час обідньої перерви, до неї додому приїхали ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 і для видачі картин вони всі разом поїхали до картинної галереї. Вона видала з фондосховища ОСОБА_9 шість картин:М. Донцова «Зимовий вечір», В. Яценка «Зимовий день», Т. Старосельської «Святковий стіл»,Л. Крамаренко «Натюрморт», Т. Яблонської «Квітневий день», С.Шишка «Київський пейзаж». На підставі листа начальника Уманського РВ УМВС України в Черкаській області до начальника відділу культури Уманського міськвиконкому був оформлений акт видачі зазначених картин. Після цього вони поїхали до службового кабінету директора музею, де була передана ОСОБА_9 картина С.Шишка «Осіння пора» і вона підписала складений акт видачі картин. У березні 2007 року її викликав до робочого кабінету директор музею ОСОБА_10 , там знаходився ОСОБА_9 і наказав їй прийняти у ОСОБА_9 видані картини, які повернулися з виставки, а також картину М. Глущенка «Зимове сонце», яка знаходилась в кабінеті ОСОБА_10 . До фондосховища картини переносили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вона картини до рук не брала і не оглядала їх, а лише звіряла їх назви з актом видачі. Після цього на вимогу директора музею ОСОБА_10 вона видала йому із фондосховища для службового кабінету картину М. Глущенка «Осіннє очарування» та склала відповідний акт. Цю картину директор музею розмістив у себе в службовому кабінеті. 23 червня 2007 року, без її відома, ОСОБА_10 зняв картину М. Глущенка «Осіннє очарування» і відвіз її в приміщення картинної галереї. Там в присутності ОСОБА_84 взяв з приміщення нижнього фондосховища картину ОСОБА_22 « ІНФОРМАЦІЯ_9 », яку розмістив у себе в робочому кабінеті. В цей же день, проходячи повз його кабінет, вона побачила зазначену картину і склала акт видачі картини. Також пояснила, що у вересні 2007 року від ОСОБА_76 їй стало відомо, що у співробітниць музею ОСОБА_69 та ОСОБА_80 є підозри щодо не оригінальності картин, які побували у службовому кабінеті директора музею ОСОБА_10 та на виставці у міліції, а саме: від картин йшов запах лаку та фарби, а фарба при натисканні залишалась на руках.
		Із показань свідка ОСОБА_72 встановлено, що у 2006 році, коли вже була холодна пора року, він в той час займався перевезенням вантажів власним автомобілем. До нього підійшов підсудний ОСОБА_10 і запропонував поїхати в село Бабанка Уманського району. В селі Бабанка він допомагав завантажити йому з гаража картини, кількості не пам`ятає, звідти поїхали до райвідділу міліції. З приміщення райвідділу вийшов незнайомий чоловік, сів до його автомобіля і всі разом поїхали в сторону міста Бершаді. Не доїжджаючи до міста Бершадь, зупинилися і там до них під`їхав легковий автомобіль, в який було перевантажено кілька картин і вони повернулися назад в місто Умань. Він ще раз перевозив картини на прохання ОСОБА_10 , все було так само,як перший раз, але картини в інший автомобіль перевантажували вже біля села Ободівки. В ході судового розгляду свідок ОСОБА_72 повністю підтвердив свої показання, дані ним в ході досудового слідства - протокол допиту свідка ОСОБА_85 (а.с. 178-182 том 11)
		Із показань свідка ОСОБА_31 встановлено, що впродовж 2006-2007 року він на замовлення ОСОБА_7 виготовив копії картин С. Шишка «Осіння пора», дану копію виготовляв із оригіналу зазначеної картини, яку надав йому ОСОБА_7 , С. Шишка «Київський пейзаж» («Міст над Дніпром»), яку виготовляв із фотокартки, хоча для огляду ОСОБА_7 привозив йому і оригінал цієї картини, М. Глущенка «Зимове сонце», яку виготовляв із оригіналу зазначеної картини, яку надав йому ОСОБА_7 ; Т. Яблонської «Квітневий день», яку виготовляв із фотокартки, надану ОСОБА_7 , хоча для огляду ОСОБА_7 привозив йому і оригінал цієї картини. ОСОБА_86 добре пам`ятає, оскільки з цієї картини зробив у свій блокнот запис, що містився на підрамнику «етюд пейзаж УКМ-2318МЖ-477», так як за частину роботи з ним не розрахувалися.
		Ці показання свідка ОСОБА_31 , а також свідків ОСОБА_85 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 не суперечать між собою щодо фактичних даних, а також підтверджуються висновками судових мистецтвознавчих експертиз.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина «Осіння пора», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника ОСОБА_87 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (Міст над Дніпром), що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника ОСОБА_87 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина «Квітневий день», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника Т. Яблонської.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина «Зимове сонце», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника ОСОБА_25 .
		Із показань свідка ОСОБА_21 який підтримав свої показання, дані ним в ході досудового розслідування (а.с.177-199 том 2), встановлено, що впродовж 2007 року на замовлення ОСОБА_7 виготовив копії картин М. Глущенка «Осіннє очарування» та І. Григор`єва «Легенда Київського футболу». Влітку 2007 року ОСОБА_7 запропонував йому поїхати до Уманського художнього музею, де він повинен був зробити фото із декількох картин та виконати із них копії. Впродовж 2007 року він двічі разом із ОСОБА_7 їздив до міста Умані, де фотографував у службовому кабінеті ОСОБА_10 картини М. Глущенка «Осіннє очарування» та І.Григор`єва «Легенда Київського футболу», після чого за місцем свого проживання по фотокартках виготовив копії цих картин. У подальшому він разом із ОСОБА_7 привозив виготовлені копії до службового кабінету ОСОБА_10 , де допомагав знімати із підрамника оригінал цих картин та натягувати на підрамник виготовлені ним копії. Про те, що картини М. Глущенка «Осіннє очарування» та І.Григор`єва «Легенда Київського футболу» є власністю Уманського краєзнавчого музею йому не було відомо. За виготовлення копій з ним розрахувався ОСОБА_7 .
		Ці показання свідка ОСОБА_21 повністю підтверджуються фактичними даними, отриманими із висновків судово-мистецтвознавчих експертиз.
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина М. Глущенко «Осіннє очарування», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не відноситься до творчої спадщини художника ОСОБА_25 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина І. Григор`єва «Легенда Київського футболу», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника ОСОБА_81 . Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.
		Із показань свідка ОСОБА_73 встановлено, що він раніше працював в Черкаському РВ УМВС, в райвідділі мала проводитись виставка картин з місцевого музею, і він разом з підсудним ОСОБА_9 їздив до музею, звідки привезли картини для виставки. Картини брали в музеї, які були складені з лівої сторони біля дверей, вони були лише удвох, перевозили автомобілем Жигулі, більше нікого не було. В музеї, коли вони забирали картини, було ще дві жінки. Також свідок пояснив, що картини привозив за вказівкою начальника райвідділу, розміри картин були різні, а кількість приблизно 7 картин, він привіз картини до райвідділу, а інші працівники носили картини в актовий зал. Він лише один раз привозив картини, а хто їх відвозив до музею, йому не відомо. Також пояснив, що йому не відомо, де знаходились картини у райвідділі, Гензьора чи Мельник ніякої інформації не повідомляли за ці картини, авторів картин не пам`ятає, просто не взяв до уваги.
		Із показань свідка ОСОБА_88 встановлено, що з 2006 по 2008 рік він працював начальником відділу культури Уманської міської ради. По даному факту пояснив, що коли надійшов лист-прохання від начальника міліції про надання картин для проведення виставки до Дня міліції, то він поставив резолюцію «директору музею ОСОБА_10 для виконання». Про проведення самої виставки йому нічого невідомо. У 2007 році на його ім`я була подана доповідна про підміну картин.
		Із показань свідка ОСОБА_23 встановлено, що він працював начальником Уманського РВ УМВС України в Черкаській області та по даному факту пояснив, що не пам`ятає добре всіх подій, що стосуються проведення виставки картин в райвідділі, але зазначив, що з пропозицією провести картин в райвідділі до нього підійшов ОСОБА_9 . Картини знаходилися в райвідділі два місяці. Про те, що сталася підробка картин він дізнався із засобів масової інформації.
		Із протоколу пред`явлення свідку ОСОБА_89 для впізнання осіб по фотокартках, серед яких була фотокартка ОСОБА_7 встановлено, що свідок вказав на фото ОСОБА_7 та повідомив, що саме ця особа поблизу м.Бершадь зустрічала його та інших чоловіків й отримала дві картини (а.с.183-194 т.11).
		Із протоколу виїмки від 21 лютого 2008 року за місцем проживання батьків ОСОБА_7 в с.Пороги Ямпільського району Вінницької області встановлено, що у ОСОБА_90 вилучено картини художника С.Шишка «Осіння пора» та І.Григор`єва «Легенда Київського футболу» (а.с.176-179 т.5)
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.06.2008 року встановлено, що картина І.Григор`єва «Легенда Київського футболу», яка була вилучена в ході проведення виїмки 21.02.2008 року, є авторською роботою художника ОСОБА_81 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина С.Шишка «Осіння пора», яка була вилучена в ході проведення виїмки 21.02.2008 року, є авторською роботою художника ОСОБА_91 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 01.08.2008 року встановлено, що картина М. Глущенка «Осіннє очарування», яка була добровільно видана 03.03.2008 року адвокатом ОСОБА_92 , є авторською роботою художника ОСОБА_25 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 01.08.2008 року встановлено, що картина С. Шишка «Київський пейзаж» («Міст над Дніпром»), яка була вилучена в ході проведення виїмки у громадянина ОСОБА_93 , 05.03.2008, є авторською роботою художника ОСОБА_87 .
		Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_94 під назвою «Рання весна», яку 06 вересня 2008 року було вилучено під час виставки картин у ДП Центру ділового та культурного співробітництва «Український дім», є оригінальним твором художника М.П, Глущенка «Зимове сонце», 1970, полотно, олія, 80 х 100 см.
		Усі вказані докази у їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_95 діючи повторно, за попередньою змовою із заступником начальника Уманському РВ УМВС України в Черкаській області- начальником міліції громадської безпеки ОСОБА_9 та з ОСОБА_10 - директором Уманського краєзнавчого музею в період із листопада 2006 року по березень 2007 року, шляхом зловживання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своїм службовим становищем під час проведення виставки картин до Дня міліції заволоділи картинами С.Шишка «Міст над Дніпром», М.Донцова «Зимовий вечір», Т.Яблонської «Квітневий день» та С.Шишка «Осіння пора». Показання підсудного ОСОБА_9 щодо його непричетності до викрадення та підміни цих картин копіями суд вважає його захисною позицією, виходячи із наступного. Фактичними даними, отриманими із показань свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_73 та досліджених доказів, достовірно встановлено, що організацію виставки картин до Дня міліції, їх перевезення та зберігання в службовому кабінеті райвідділу міліції здійснював саме ОСОБА_9 . Причетність ОСОБА_9 та ОСОБА_7 до викрадення цих картин підтверджує факт виявлення та вилучення в будинку батьків ОСОБА_7 оригіналу картини С.Шишка «Осіння пора», яка експонувалася на виставці в Уманському РВ УМВС. Показання підсудного ОСОБА_7 щодо його непричетності до викрадення вказаних картин суд вважає його захисною позицією, виходячи із наступного. Вказані показання є нелогічними та непослідовними. Так, підсудний ОСОБА_7 спочатку вказує на те, що на прохання ОСОБА_9 і ОСОБА_10 він лише замовляв виготовлення копій із оригіналів картин художників С. Шишка «Осіння пора», Т. Яблонської «Квітневий день», М. Глущенка «Зимове сонце» і «Осіннє очарування», І.Григор`єва «Легенда Київського футболу» , а потім придбав у ОСОБА_10 оригінали із числа цих же картин, а саме - С.Шишка «Осіння пора» та Т.Яблонської «Квітневий день», що є нелогічним та не підтвердженим жодним достовірним доказом.
		Усі досліджені судом докази у їх сукупності свідчать також про те, що підсудні ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в січні 2007 року повторно за попередньою змовою між собою незаконно заволоділи картиною М.Глущенка «Зимове сонце». Показання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 щодо їх непричетності до викрадення вказаної картини суд вважає їх захисною позицією. Фактичними даними, отриманими із показань свідка ОСОБА_85 , протоколу пред`явлення ОСОБА_89 осіб для впізнання (а.с.183- 194 том 11) встановлено, що він надавав транспортні послуги під час перевезення картин та підтвердив свої показання, дані в ході досудового слідства (а.с.178-182 том 11), із яких слідує, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в 2006 році в кінці осені на початку зими замовляли його мікроавтобус для перевезення картин з с.Бабанка Уманського району до м.Бершадь, де їх при в`їзді в місто зустрічав ОСОБА_7 . Фактичними даними, отриманими із протоколу пред`явлення ОСОБА_7 для впізнання осіб (а.с.196-197 том 7), із якого встановлено, що ОСОБА_7 впізнав та назвав ОСОБА_9 як особу, з якою його познайомив ОСОБА_23 , та з яким він неодноразово зустрічався і коли він із ОСОБА_10 привозили йому для реалізації та виготовлення різні картини, суд вважає встановленим, що саме ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 їздили в м.Бершадь та зустрічалися із ОСОБА_7 , якому передали оригінал картини М.Глущенка «Зимове сонце».
		 Крім цього, усі досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про те, що у березні 2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за попередньою домовленістю між собою, шляхом підміни оригіналів картин їх копіями, здійснили викрадення із Уманського краєзнавчого музею оригіналів картин українських художників М.Глущенка «Осіннє очарування» та І.Григор`єва «Легенда Київського футболу». Показання підсудного ОСОБА_7 про його непричетність до викрадення цих картин є лише його захисною позицією, не підтвердженою жодним достовірним доказом. Показання підсудного ОСОБА_7 про те, що він лише замовляв копії цих картин є нелогічними та суперечливими, викликають об`єктивний сумнів у їх правдивості. Ці показання повністю спростовуються показаннями підсудного ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_21 , які не суперечать між собою щодо фактичних обставин і підтверджують той факт, що влітку 2007 року ОСОБА_21 двічі разом із ОСОБА_7 їздив до міста Умані, де у службовому кабінеті ОСОБА_10 фотографував картини М. Глущенка «Осіннє очарування» та І.Григор`єва «Легенда Київського футболу», після чого за місцем свого проживання по фотокартках виготовив копії цих картин. У подальшому він разом із ОСОБА_7 привозив виготовлені копії до службового кабінету ОСОБА_10 , де допомагав знімати із підрамника оригінал цих картин та натягувати на підрамник виготовлені ним копії. При цьому ОСОБА_7 пояснював ОСОБА_21 , що вони їдуть саме до музею в м.Умань. Тобто, доводи ОСОБА_7 про те, що він не знав, що картини викрадаються із саме музею є лише його захисною позицією. Його причетність до викрадення картини ОСОБА_22 підтверджує й факт вилучення оригіналу цієї картини із будинку його батьків, де він її переховував, а також протоколи відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_10 (а.с.198-207 том 7) та за участю ОСОБА_7 (а.с.208  217 том 7) у Уманському краєзнавчому музеї. В ході цих процесуальних дій ОСОБА_10 та ОСОБА_7 детально розповіли та показали про час, місце та обставини незаконного заволодіння картинами «Осіннє очарування» та «Легенда Київського футболу».
		Пояснення підсудних, що вартість картин не відповідає їх художній цінності спростовуються висновками судово-мистецтвознавчих експертиз.
		 Із висновку № 1950 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року, встановлено, що картина І. Григор`єва «Легенда Київського футболу» має історичну, культурну та художню цінність і її вартість становить 120 000 гривень.
		Із висновку № 2778 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина С. Шишка «Осіння пора» має історичну, культурну та художню цінність і її вартість становить 250 000 гривень.
		Із висновку № 2466/7237/7950 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що вартість оригінального твору художника ОСОБА_96 з подібними вихідними даними (час створення, техніка виконання, розміри) картини «Теплий день», згідно цінових пропозицій на аукціонах, може складати приблизно 10 000 гривень.
		Із висновку № 2465/7954 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що вартість оригінального твору художниці ОСОБА_97 з подібними вихідними даними (час створення, техніка виконання, розміри) картини «Київ з Батиєвої гори», згідно цінових пропозицій на аукціонах, може складати приблизно 20 000 гривень.
		 Із висновку висновку № 9592/9832 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_94 «Зимове сонце» має історичну, культурну та художню цінність і її ринкова вартість становить 180 000 гривень.
		Із висновку № 3005/9648 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина Ф.З.Захарова «Весна на Чернігівщині» має історичну, культурну та художню цінність і її ринкова вартість становить100 000 гривень.
		Із висновку № 10050 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_18 «Весна в Криму» з урахуванням задовільного стану збереженості може становити 10000 гривень.
		Із висновку № 3006/9649 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини Ф.З.Захарова «Весеннее половодие» становить 80000 гривень.
		Із висновку № 3283/3971 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини С.М. Криворучка «Літній день в Карпатах» становить 2500 гривень.
		Із висновку № 4410 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року ринкова встановлено, що вартість картини ОСОБА_56 «Весняні води» становить 10 000 гривень.
		Із висновку № 10051 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_18 «Українські квіти» становить 8 000 гривень.
		Із висновку № 5942/10110 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини Є.Д. Луценка «В Сідневі» становить 10 000 гривень.
		Із висновку № 5943 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини В.Г. Непийпива «Прилив» становить10 000 гривень.
		Із висновку № 5946 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини М.О. Кокіна «Молодий сад» становить 10 000 гривень.
		Із висновку № 5944 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини М.А. Максименка «Село Комарище» становить 15 000 гривень.
		Із висновку № 5949 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини В.Ф. Яценка «Травень» становить 7 000 гривень.
		Із висновку № 7494/7498 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 04.09.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини Т. Яблонської «Квітневий день», 1976. Полотно олія, 56,5 х 59,5 см, з урахуванням задовільного стану збереження, могла становити 40 000 гривень; ринкова вартість оригіналу картини М. Донцова «Зимовий вечір», 1958, Полотно олія, 90 х 121 см, з урахуванням задовільного стану збереження могла становити 60 000 гривень; ринкова вартість оригіналу картини М. Глущенка «Осіннє очарування», 71, Полотно олія, 90,5 х 125,5 см, становить 130 000 гривень; ринкова вартість оригіналу картини С. Шишка «Міст над Дніпром», 1966, Полотно олія, 70 х 120 см, становить 200 000 гривень.
		 Відповідно до висновку додаткової судово-мистецтвознавчої експертизи №5881/14-53 від 31.10.2014 вартість оригіналів картин, які належать до музейного фонду Ямпільського музею образотворчого мистецтва (м. Ямпіль Вінницької області) станом на серпень 2006 року-грудень 2007 року становила:«В Сідневі» (Луценко Є.Д., 1984, полотно, олія, 79х94)  10000 гривень; «Літній день в Карпатах» (Криворучко С.М., 1971, полотно, олія, 60х84)  2500 гривень; Станом на лютий-листопда 2007 року становила:«Весна на Чернігівщині» ( ОСОБА_16 , 1978, полотно, олія, 100х150)  100000 гривень; «Весеннее половодье» (Захарова Ф.З., 1984, полотно, олія, 75х100)  80000 гривень;«Весняні води» ( ОСОБА_98 , картон, олія, 34,5х49)  10000 гривень; Станом на серпень-листопад 2007 року становила: «Київ з Батиєвої гори» ( ОСОБА_99 , 1982, полотно, олія, 109х149)  20000 гривень;
		вартість оригіналів картин, які належать до музейного фонду Уманського краєзнавчого музею (м. Умань Черкаської області) станом на січень-серпень 2007 року становила: «Міст над Дніпром» ( ОСОБА_100 , полотно, олія, 70х120) 200000 гривень;«Осіння пора» ( ОСОБА_100 , 1976, полотно, олія, 70х95)  250000 гривень;«Зимове сонце» ( ОСОБА_101 , полотно, олія, 80х100)  180000 гривень;«Осіннє очарування» ( ОСОБА_101 , 1971, полотно, олія, 90,5х125,5)  130000 гривень;«Легенда Київського футболу» ( ОСОБА_102 , 1967-1976, полотно, олія, 130х230) 120000 гривень.
		Висновки додаткової судової мистецтвознавчої експертизи повністю підтверджують висновки досліджених комісійних судово-мистецтвознавчих експертиз щодо дійсної вартості картин станом на дати незаконного заволодіння ними.
		Доводи підсудних про те, що в музеях Ямполя та Умані картини не були оригінальними, тобто, що картини були вкрадені раніше, суд вважає їх захисною позицією. В ході судового розгляду судом відповідно до вимог ст.313 КПК України (ред.1960 року) досліджено речові докази - інвентарні книги надходжень та обліку картин, книги вступних записів експонатів образотворчого мистецтва, книги з актами прийому експонатів, картки наукового опису та уніфіковані паспорти на картини, із яких встановлено, що в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва та Уманському краєзнавчому музеї на облік та зберігання були прийняті та знаходилися саме оригінали вказаних картин, що підтверджено також показаннями допитаних свідків  працівників музеїв.
		Оцінюючи усі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість підсудного ОСОБА_7 доведеною, а його дії кваліфікує зач.2 ст. 190 КК Українияк шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою вчинене повторно; за ч. 4 ст.190 КК України як шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, зач.4 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем вчинене у великих розмірах; зач.5 ст. 191 КК Українияк заволодіння чужим майном, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. 
		 Оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість підсудного ОСОБА_8 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.2 ст. 425 КК Українияк недбале ставлення до військової служби.
		 Оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість підсудного ОСОБА_9 доведеною, а його дії кваліфікує зач.5 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. 
		Оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість підсудного ОСОБА_10 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.5ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
		Показання підсудного ОСОБА_7 , що він непричетний до викрадення картин С. Шишка «Міст над Дніпром», М. Донцова «Зимовий вечір», Т. Яблонської «Квітневий день», С.Шишка «Осіння пора», які знаходилися на обліку Уманського краєзнавчого музею є безпідставними і спростовується дослідженими письмовими доказами. Часткове невизнання вини підсудним ОСОБА_7 суд розцінює, як спосіб захисту, на який він має право на підставі ст.63 Конституції України та ст.263 КПК України (ред.1960 року).
		Показання підсудного ОСОБА_9 про його непричетність до викрадення картин, які знаходилися на обліку Уманського краєзнавчого музею є безпідставними і спростовується дослідженими доказами. Часткове невизнання вини підсудним ОСОБА_9 суд розцінює, як спосіб захисту, на який він має право на підставі ст.63 Конституції України та ст.263 КПК України (ред.1960 року).
		Показання підсудного ОСОБА_10 в тім, що він непричетний до викрадення картин С. Шишка «Міст над Дніпром», М. Донцова «Зимовий вечір», Т. Яблонської «Квітневий день», С.Шишка «Осіння пора», які знаходилися на обліку Уманського краєзнавчого музею, а також твердження про застосування до нього зі сторони ОСОБА_7 шантажу і погроз спростовуються дослідженими доказами. Часткове невизнання вини підсудним ОСОБА_10 суд розцінює, як спосіб захисту.
		Крім цього, із заяви про з`явлення із зізнанням (явка з повинною) ОСОБА_10 (а.с.12-14 том 5) судом встановлено, що діючи добровільно та свідомо ОСОБА_10 повідомив органам досудового слідства обставини підміни та незаконного заволодіння картинами Уманського краєзнавчого музею ним спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_9 саме ті, які встановлені судом та наведені вище. Фактичні дані, які містить цей письмовий доказ, не спростовані іншими дослідженими доказами та показаннями допитаних судом свідків. В ході судового розгляду ОСОБА_10 не зазначав про будь-який тиск на нього під час з`явлення із зізнанням. Заява написана ним власноручно, в ній містяться дані про те, що він діє добровільно та здав органам досудового слідства грошові кошти, отримані внаслідок вчинення злочину. Доводи підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про причетність до вказаного злочину іншої особи  ОСОБА_23 не виключає в їх діях складу цього злочину. Подальша зміна ОСОБА_10 своїх показань щодо фактичних обставин є способом його захисту, на яку він має право відповідно до ст.63 Конституції України та ст.263 КПК України (ред.1960 року). Встановлені у цій кримінальній справі обставини про причетність до вказаного злочину інших осіб не дають підстав для зміни кваліфікації дій підсудних. Ці обставини можуть бути підставою прокурору внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування відповідно до вимог ст.214 чинного КПК України. Відповідно до ст.275 КПК України (ред..1960 року), за правилами якого здійснюється судовий розгляд цієї кримінальної справи, суд не має підстав для надання правової оцінки діям інших осіб, причетних до вказаного злочину.
		Усі досліджені судом докази суд визнає належними та допустимими, такими, що отримані відповідно до вимог ст.ст.65, 66 КПК України (ред.1960 року)
		 Вина ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину характеризується прямим умислом, корисливими мотивом та метою, оскільки вони усвідомлювали протиправний характер своїх дій, передбачали настання негативних для державного музейного фонду України наслідків внаслідок привласнення картин та бажали їх настання. Підсудні є суб`єктами злочину, оскільки на момент його вчинення досягли 16-ти років. Підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вчинили злочин шляхом зловживання своїм службовим становищем повторно за попередньою змовою між собою та із ОСОБА_7 .
		Усі вказані дії ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно до вимог ст.275 КПК України (ред.1960 року, за правилами якого здійснюється судове провадження), судом кваліфіковано у межах пред`явленого їм обвинувачення.
		 При обранні підсудному ОСОБА_7 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, яким заподіяно шкоди власності держави Україна, так і особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, а саме: користується авторитетом серед жителів міста Ямполя, гарний батько та чоловік, добра, чуйна людина, як керівник, мав авторитет серед працівників та колег по роботі, самокритичний, є учасником бойових дій, нагороджений орденом «За мужність» третього ступеню та медаллю «За отличие в воинской службе» другого ступеню, страждає на хронічні захворювання. Підсудний має сім*ю та постійне місце проживання в м.Ямпіль Вінницької області, раніше не судимий, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно на суму 72000 гривень усунув заподіяну злочином шкоду, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду матеріалами, які характеризують обвинуваченого. 
		Відповідно до ст.66 КК України обставинами які пом`якшують покарання підсудному ОСОБА_7 є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці підсудним своєї злочинної поведінки шляхом часткового визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активне сприяння розкриттю злочину - добровільне надання підсудним органу досудового розслідування та суду допомоги в з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповів про час, місце та спосіб вчинених злочинів, у ході досудового слідства повертав оригінали картин, які визнані речовими доказами), добровільне відшкодування завданого збитку. На підставі ч.2 ст.66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання суд відносить позитивну характеристику підсудного, сумлінне ставлення до праці, наявність у нього на час вчинення злочину двох неповнолітніх дітей та хворих батьків, а також наявність статусу учасника бойових дій, наявність державних нагород та хронічних захворювань, які потребують лікування. 
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_7 , судом не встановлено.
		При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_7 за правилами ст.50 КК України з урахуванням обставини, які пом`якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд має підстави обрати відносно нього міру покарання у виді: 
		за вчинений злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України, у виді двох років обмеження волі; 
		вчинений підсудним ОСОБА_7 злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України є особливо тяжким, за який законом передбачене покарання від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні зв`язки - постійне місце проживання, сім`ю та виключно позитивну характеристику, на даний час посади начальника Ямпільського відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» не займає, а також наявність дев`яти вказаних вище обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		вчинений підсудним ОСОБА_7 злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України є тяжким, за який законом передбачене покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, в якому підсудний ОСОБА_7 діяв як посадова особа, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні зв`язки - постійне місце проживання, сім`ю та виключно позитивну характеристику, на даний час посади начальника Ямпільського відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» не займає, а також наявність дев`яти вказаних вище обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки;
		вчинений підсудним ОСОБА_7 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким, за який законом передбачене покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, в якому підсудний ОСОБА_7 не діяв як посадова особа, однак, був його співучасником, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні зв`язки - постійне місце проживання, сім`ю та виключно позитивну характеристику, а також наявність дев`яти вказаних вище обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі п`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.2 ст.69 КК України з урахуванням усіх вказаних обставин суд не призначає підсудному додаткового покарання, що передбачене санкцією ч.5 ст.191 КК України у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. 
		 На підставі ч.ч. 1, 3 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та приєднання додаткових покарань, призначених за ч.4 ст.190, ч.4, ч.5 ст.191 КК України, остаточне покарання підсудному ОСОБА_7 суд визначає у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки та з конфіскацією майна. На підставі ч.5 ст.72 КК України суд має підстави зарахувати підсудному ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 16 лютого 2008 року по 16 квітня 2008 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		Беручи до уваги усі обставини та особу підсудного, суд вважає, що підсудний не є такою суспільно-небезпечною особою, яка підлягає обов`язковому триманню в місцях позбавлення волі. Суд враховує ту обставину, що підсудний ОСОБА_7 в рамках цієї кримінальної справи утримувався під вартою в умовах досудового ув`язнення, що також сприяло досягненню мети покарання, передбаченої ч.ч.2,3 ст.50 КК України. Досліджені судом фактичні дані про особу підсудного дають підстави вважати, що без відбування покарання в умовах позбавлення волі ОСОБА_7  беззаперечно доведе своє виправлення, оскільки в його особистості відбулися позитивні зміни, які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Суд вважає, що підсудний ОСОБА_7 може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, і має підстави застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання із випробуванням та іспитовим строком - три роки, а також встановити обмеження передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України. 
		   При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для її зміни чи скасування, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню  підписку про невиїзд.
		 При обранні підсудному ОСОБА_8 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, яким заподіяно шкоди встановленому порядку несення військової служби, так і особу підсудного, який раніше не судимий, по службі характеризується позитивно, зарекомендував себе кваліфікованим та грамотним офіцером, здібним організатором та вмілим керівником. Страждає хронічними захворюваннями, має сім*ю, неповнолітню дитину, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду матеріалами, які характеризують обвинуваченого. 
		Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання підсудному ОСОБА_8 є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці підсудним своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність та активне сприяння розкриттю злочину - добровільне надання підсудним органу досудового розслідування та суду допомоги в з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповів про час, місце та спосіб вчиненого злочину). На підставі ч.2 ст.66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання суд відносить позитивну характеристику підсудного та сумлінне ставлення до праці. 
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_8 , судом не встановлено.
		При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_8 за правилами ст.50 КК України з урахуванням обставини, які пом`якшують покарання, суд має підстави обрати відносно нього міру покарання у мінімальному розмірі, передбаченому ч.2 ст.425КК України, у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України суд має підстави зарахувати підсудному ОСОБА_8 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03 березня 2008 року по 03 листопада 2008 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		   Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_8 на день набрання чинності Законом України «Про амністію» від 08.07.2011 №3680-VI є особою, не позбавленою батьківських прав, яка на день набрання чинності цим Законом має дитину, якій не виповнилося 18 років, що підтверджено копією свідоцтва про народження дитини  ОСОБА_103 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (т.18 а.с. 246). Вчинений ОСОБА_8 злочин, передбачений ч. 2 ст. 425 КК України є злочином, вчиненим з необережності, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України. Відповідно до п.«в» ч. 1 ст. 1, ст.12 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 є підстави для звільнення його від покарання у виді трьох років позбавлення волі. Підсудний дав письмову згоду на застосування відносно нього ЗУ «Про амністію» (а.с. 140 том 20).      
		   При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для її зміни чи скасування, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню  підписку про невиїзд.
		 При обранні підсудному ОСОБА_9 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, яким заподіяно шкоди власності держави Україна, так і особу підсудного, раніше не судимий, по службі характеризувався позитивно, зарекомендував себе сумлінним, наполегливим та професійно грамотним працівником. За місцем проживання характеризується позитивно, з сусідами ввічливий, доброзичливий, гарний батько та чоловік, на його утриманні пристаріла бабуся, бере участь в громадському житті, страждає хронічними захворюваннями, на диспансерному психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду матеріалами, які характеризують обвинуваченого. 
		 Відповідно до ст.66 КК України обставинами які пом`якшують покарання підсудному ОСОБА_9 є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці підсудним своєї злочинної поведінки шляхом часткового визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність та добровільне часткове відшкодування завданого збитку. На підставі ч.2 ст.66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання суд відносить позитивну характеристику підсудного, сумлінне ставлення до праці, наявність хронічних захворювань. 
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_9 , судом не встановлено.
		При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_9 за правилами ст.50 КК України з урахуванням обставини, які пом`якшують покарання, суд має підстави обрати відносно нього міру покарання необхідну й достатню для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів. 
		 Вчинений підсудним ОСОБА_9 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким, за який законом передбачене покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, в якому підсудний ОСОБА_9 діяв як посадова особа, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні зв`язки - постійне місце проживання, сім`ю та виключно позитивну характеристику, а також наявність п`яти вказаних вище обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк три роки та з конфіскацією майна.
		 На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати підсудному ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення з 18 лютого 2008 року по 18 жовтня 2008 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		Беручи до уваги усі обставини та особу підсудного, суд вважає, що підсудний не є такою суспільно-небезпечною особою, яка підлягає обов`язковому триманню в місцях позбавлення волі. Суд враховує ту обставину, що підсудний ОСОБА_9 в рамках цієї кримінальної справи утримувався під вартою в умовах досудового ув`язнення, що також сприяло досягненню мети покарання, передбаченої ч.ч.2,3 ст.50 КК України. Досліджені судом фактичні дані про особу підсудного дають підстави вважати, що без відбування покарання в умовах позбавлення волі ОСОБА_9 беззаперечно доведе своє виправлення, оскільки в його особистості відбулися позитивні зміни, які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Суд вважає, що підсудний ОСОБА_9 може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, і має підстави застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання із випробуванням та іспитовим строком - три роки, а також встановити обмеження передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України. 
		   При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для її зміни чи скасування, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню  підписку про невиїзд.
		При обранні підсудному ОСОБА_10 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, яким заподіяно шкоди власності держави Україна, так і особу підсудного, який є пенсіонером, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, користується авторитетом, приймає активну участь у громадському житті міста, нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України «За сумлінну працю та високий професіоналізм», Почесною грамотою виконкому Уманської міської ради «За сумлінну працю, вагомий особистий внесок у справу збереження та пропаганди історичних та мистецьких надбань України», має Подяку Міністерства культури України «За активну пропаганду української національної культури та мистецтва», має Подяку від начальника УМВС України в Черкаській області «За вагомий особистий внесок у справу формування високих духовних та культурно-етичних якостей працівників органів внутрішніх справ», має подяку за збережену українську спадщину, нагороджений Дипломом загальноукраїнського проекту «Україна туристична». Має нагороди: медаль «За безупречную службу» третього ступеню, медаль «50 Лет Вооружённых Сил СССР», медаль «60 Лет Вооружённых Сил СССР», медаль «70 Лет Вооружённых Сил СССР», медаль «За трудовую доблесть», відзнака-нагрудний знак «Умань-поріднення». На диспансерному психіатричному та наркологічному обліках не перебуває. Страждає хронічними захворюваннями, добровільно повідомив про вчинений ним злочин, щиро покаявся і активно сприяв розкриттю злочину.
		Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання підсудному ОСОБА_10 є з`явлення із зізнанням, щире каяття, що виразилося у критичній оцінці підсудним своєї злочинної поведінки шляхом часткового визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активне сприяння розкриттю злочину - добровільне надання обвинуваченим органу досудового розслідування допомоги в з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповів про час, місце та спосіб вчиненого злочину, добровільно видав органу досудового слідства кошти, отримані внаслідок злочину) та добровільне (часткове) відшкодування завданого збитку. На підставі ч.2 ст.66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання підсудному ОСОБА_10 суд відносить позитивну характеристику підсудного, активну громадську діяльність, сумлінне ставлення до праці, наявність державних нагород, похилий вік та наявність захворювань. 
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_10 , судом не встановлено. 
		При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_10 за правилами ст.50 КК України з урахуванням обставини, які пом`якшують покарання, суд має підстави обрати відносно нього міру покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України на підставі ст.69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки.
		 вчинений підсудним ОСОБА_10 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким, за який законом передбачене покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, в якому підсудний ОСОБА_10 діяв як посадова особа, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні зв`язки - постійне місце проживання, сім`ю та виключно позитивну характеристику, а також наявність десяти вказаних вище обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного, суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки. На підставі ч.2 ст.69 КК України з урахуванням усіх вказаних обставин та особи винного, який є непрацездатною особою (пенсіонером), суд не призначає підсудному додаткового покарання, що передбачене санкцією ч.5 ст.191 КК України у виді конфіскації майна.
		Беручи до уваги усі обставини та особу підсудного, суд вважає, що підсудний не є такою суспільно-небезпечною особою, яка підлягає обов`язковому триманню в місцях позбавлення волі. Суд враховує ту обставину, що підсудний ОСОБА_10 до вчиненого злочину сумлінно працював та нагороджений за вагомий особистий внесок у справу збереження та пропаганди історичних та мистецьких надбань України, добровільно повідомив правоохоронні ограни про скоєний злочин та передав грошові кошти, отримані внаслідок злочину, що також сприяло досягненню мети покарання, передбаченої ч.ч.2,3 ст.50 КК України. Досліджені судом фактичні дані про особу підсудного дають підстави вважати, що без відбування покарання в умовах позбавлення волі ОСОБА_10 беззаперечно доведе своє виправлення, оскільки в його особистості відбулися позитивні зміни, які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Суд вважає, що підсудний ОСОБА_10 може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, і має підстави застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання із випробуванням та іспитовим строком - три роки, а також встановити обмеження передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України. 
		   При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для її зміни чи скасування, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню  підписку про невиїзд.
		Прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України заявив цивільний позов в інтересах Міністерства культури України до підсудних про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, на загальну суму 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень. В ході судового розгляду прокурор підтримав цивільний позов. В своєму позові прокурор посилається на те, що під час досудового слідства розшукано 11 оригіналів викрадених картин, які повернуті державі. Разом з тим слідством не встановлено місцезнаходження та не повернуто державі 10 оригіналів картин. Зокрема, оригінали картин художників Н. Мальцева «Теплий день», вартістю 10000 гривень, І. Зорі «Квітучий серпень», вартістю 10000 гривень, на загальну суму 20000 гривень, оригінали картин художників В.Яценко «Травень», вартістю 7000 гривень, В. Непийпиво «Прилив», вартістю 10000 гривень, М. Максименко «Село Комарище», вартістю 15000 гривень, М. Кокін «Молодий сад», вартістю 10000 гривень, на загальну суму 42000 гривень, які знаходились на обліку Ямпільського музею образотворчого мистецтва і відносились до державної частини музейного фонду, якими незаконно, шляхом заміни оригіналів на копії заволодів і розпорядився на власний розсуд ОСОБА_7 . Також оригінали картин художників М. Донцова «Зимовий вечір», вартістю 60000 гривень, Т.Яблонської «Квітневий день», вартістю 40000 гривень, на загальну суму 100000 гривень, які знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею і відносились до державної частини музейного фонду та якими ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 незаконно, шляхом заміни оригіналів на копії заволоділи і розпорядились на власний розсуд. Оригінали картин художника ОСОБА_18 «Весна на Чернігівщині», вартістю 10000 гривень та «Українські квіти», вартістю 8000 гривень, на загальну суму 18000 гривень, які знаходились на обліку Ямпільського музею образотворчого мистецтва і відносились до державної частини музейного фонду, були отримані ОСОБА_8 та якими шляхом заміни оригіналів на копії, заволодів і розпорядився на власний розсуд ОСОБА_7 . Просив стягнути на користь держави в особі Міністерства культури України: із ОСОБА_7 62000 гривень завданих збитків, 
		 солідарно із ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 завдані збитки у сумі 100000 гривень, 
		 солідарно із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 завдані збитки в сумі 18000 гривень.
		 Підсудний ОСОБА_7 в судовому засідання пояснив, що він відшкодував завдані збитки за картини Ямпільського музею образотворчого мистецтва. В ході судового розгляду підсудні ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 заперечували щодо вартості картин Уманськогого краєзнавчого музею, посилаючись на свої показання, дані в ході судового розгляду. Інші учасники судового розгляду заперечень проти позову суду не надали.
		 Вирішуючи цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди, завданої злочином, суд вважає його частково обґрунтованим, виходячи із наступного.
		Судом встановлено, що вказані у позові картини, які були предметом злочину, не повернуті. Вартість картин доведена висновками судово- мистецтвознавчих експертиз. Підсудним ОСОБА_7 відшкодовано заявлену прокурором шкоду в сумі 72000 гривень, що підтверджено квитанціями про сплату коштів на суму 42000 гривень (а.с.163 том 21) та на суму 30000 гривень (а.с.195 том 22). Також судом встановлено, що підсудний ОСОБА_9 відшкодував збитки в сумі 610 гривень ( а.с.165, 166, 167 том 21) та підсудний ОСОБА_10 відшкодував збитки в сумі 300 гривень (а.с. 164 том 21), тобто, сума залишку невідшкодованої шкоди становить 8000 (вісім тисяч) гривень вартості картин Ямпільського музею образотворчого мистецтва та 99090 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`яносто) гривень вартості картин Уманського краєзнавчого музею.
		На підставах, визначених ст.328 КПК України (ред.1960 року) ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1190 ЦК України суд вважає частково обґрунтованими позовні вимоги прокурора про стягнення із підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави в особі Міністерства культури України солідарно завданої шкоди в розмірі 8000 гривень та солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь держави в особі Міністерства культури України 99090 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`яносто) гривень шкоди, завданої злочином, оскільки внаслідок вчиненого підсудними злочину, держава понесла витрати майнового характеру. 
		Оскільки прокурор довів обставини, на які він посилається в позовній заяві, суд має підстави позовні вимоги задовольнити частково на вказану суму. В задоволенні іншої частини позовних вимогсуд має підстави відмовити як таких, що заявлені безпідставно, оскільки збитки частково відшкодовано. 
		Оскільки позовні вимоги задоволено частково, при подачі позову 13.01.2009 прокурор на підставі п.8 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» звільнений від судових витрат (державного мита), ці витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі, встановленому п.п.а п.1 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито» у редакції, чинній на дату подання позову  один відсоток ціни позову, але не менше трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таким чином із підсудних підлягають стягненню в дохід держави такі суми судових витрат (державного мита): із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 51 гривня  по 25 гривень 50 копійок із кожного, із  ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 990 гривень 90 копійок  по 330 гривень 30 копійок із кожного.
		 Крім цього, в ході судового розгляду захисником підсудного ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_5 подано дві скарги на дії слідчого. В своїх скаргах захисник посилається на те, що в ході досудового розслідування слідчим неправильно кваліфіковано дії його підзахисного. Захисник посилається на порушення вимог закону при пред`явленні обвинувачення ОСОБА_10 та кваліфікації його дій слідчим. Зазначив, що дії ОСОБА_10 у вчиненні трьох інкримінованих окремих злочинів неправильно кваліфіковано за ч.5 ст.191 КК України, а також що слідчим незаконно кваліфіковано інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_10 заволодіння картиною «Легенда Київського футболу» вартістю 120000 гривень за ч.5 ст.191 КК України як злочину, вчиненому в особливо великому розмірі. Вказані дії вважає істотним порушенням вимог закону, просив суд визнати дії слідчого неправомірними. 
		Відповідно до ч.2 ст.234 КПК України (ред.1960 року) скарги на дії слідчого розглядаються судом при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачене цим кодексом. Розглянувши скарги на дії слідчого за правилами, встановленими вказаною нормою, суд виходить із наступного. 
		Відповідно до ч.1 ст.114 КПК України (ред.1960 року) при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
		Оскаржувані захисником ОСОБА_5 дії слідчого з особливо важливих справ військової прокуратури Центрального регіону ОСОБА_104 в частині пред`явлення обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_10 не потребують згоди суду (судді) або прокурора, ці дії відповідають вимогам ч.1 ст.114 КПК України (ред.1960 року), вчинені ним відповідно до ст.ст.131  133 КПК України (ред.1960 року). Доводи захисника не дають підстав вважати неправомірними дії слідчого. З урахуванням наведеного, суд має підстави відхилити ці скарги на дії слідчого.
		При вирішення питання судових витрат, суд керується вимогами п.1 ч.1 ст.91, ст.93 КПК України (ред.1960 року), відповідно до якої судові витрати покладаються на засуджених. Відповідно до ч.2 вказаної статті при визнанні підсудного винним суд постановляє стягнути з нього судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.
		Вартість експертиз копій та оригіналів картин Ямпільського музею образотворчого мистецтва, якими незаконно заволодів ОСОБА_7 становить: В.Яценко «Травень» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №5949 від 20.10.2008 (Т.15 а.с. 56-58); В.Непийпиво «Прилив» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №5943 від 20.10.2008 (Т.15 а.с. 14-16); М.Максименко «Село Камарище» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №5944 від 20.10.2008 (Т.15 а.с. 36-38); М.Кокіна «Молодий сад» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №5946 від 20.10.2008 (Т. 15 а.с. 25-27); Є.Луценка «В Сідневі» - 4230 гривень 00 копійок, висновок №5942/10110 від 26.09.2008 (Т. 14 а.с. 160-163); С.Криворучка «Літній день в Карпатах» - 4230 гривень 00 копійок, висновок №3283/3971 від 26.09.2008 (Т. 14 а.с. 134-137); Н.Мальцева «Теплий день» - 4658 гривень 50 копійок, висновок №2466/7237/7955 від 23.07.2008 (Т. 13 а.с. 200-203); І.Зорі «Квітучий серпень» - 4072 гривні 00 копійок, висновок №2464/7953 від 23.07.2008 (Т.13 а.с. 186-189); А.Мацієвської «Київ з Батиєвої гори» - 4072 гривні 00 копійок, висновок №2465/7954 від 20.10.2008 (Т. 13 а.с. 215-218), всього 34422 гривні 50 копійок.
		Вартість експертиз копій та оригіналів картин Ямпільського музею образотворчого мистецтва, якими незаконно заволодів ОСОБА_7 , до втрати яких призвело недбале ставлення до військової служби ОСОБА_8 становить: ОСОБА_16 «Весна на Чернігівщині» - 3876 гривень 50 копійок, висновок №3005/9648 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 47-50), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2469 від 18.09.2008 (Т. 14 а.с. 63-65);«Весеннее половодье» - 3876 гривень 50 копійок, висновок №3006/9649 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 107-110), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2471 від 18.09.2008 (Т. 14 а.с. 87-89); ОСОБА_17 «Весняні води» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №4410 від 26.09.2008 (Т. 14 а.с. 148-150), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2468 від 26.09.2008 (Т. 14 а.с. 176-178); ОСОБА_18 «Весна в Криму» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №2470 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 75-77), 376 гривень 00 копійок, висновок №10050 від 27.10.2008; ОСОБА_18 «Українські квіти» - 376 гривень 00 копійок, висновок №10051 від 27.10.2008 (Т. 15 а.с. 114), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2472 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 122-124), всього 28245 гривень.
		Вартість експертиз копій та оригіналів картин Уманського краєзнавчого музею, якими незаконно заволоділи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з становить: С.Шишка «Міст над Дніпром» - 3876 гривень 50 копійок, висновок №2306/7007 від 01.08.2008 (Т. 14 а.с. 17-19), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2784 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 141-144); М.Донцова «Зимовий вечір» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №2785 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 119-122); Т.Яблонської «Квітневий день» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №2783 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 131-133);С.Шишка «Осіння пора» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №2778 від 27.06.2008 (Т.13 а.с. 85-87), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2780 від 27.06.2008(Т. 13 а.с. 63-66); М.Глущенка «Зимове сонце» - 3876 гривень 50 копійок, висновок №9592/9832 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 31-34), 3290 гривень 00 копійок, висновок № 2782 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 107-110), всього 27493 гривні.
		Вартість експертиз копій та оригіналів картин Уманського краєзнавчого музею, якими незаконно заволоділи ОСОБА_7 та ОСОБА_10  становить: М.Глущенка «Осіннє очарування» - 4267 гривень 50 копійок, висновок №2305/7006 від 01.08.2008 (Т. 14 а.с. 4-7), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2781 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 96-99); І.Григор`єва «Легенда Київського футболу» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №1950 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 75-77), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2779 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 51-54), всього 14137 гривень 50 копійок.
		З урахуванням вартості проведених експертиз та ступеня вини кожного, сума сплати судових витрат, що мають бути видані експертам за проведені експертизи становить: з ОСОБА_7  34422 гривні 50 копійок, з ОСОБА_7 та ОСОБА_8  по 14122 гривні 50 копійок, з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10  по 9164 гривні 33 копійки, з ОСОБА_7 та ОСОБА_10  по 7068 гривень 75 копійок.
		При вирішенні питання щодо речових доказів  оригіналів картин Уманського краєзнавчого музею, суд на підставі ст.81 ч.1 п.5 КПК України (ред..1960 року) повертає їх законному володільцеві - Уманському краєзнавчому музею. Оскільки заявлено клопотання вих.№32 від 06.05.2015 директора Уманського краєзнавчого музею про передачу цьому музею речових доказів  копій картин, оригінали яких належать до музейного фонду вказаного музею, для подальшого їх використання в експозиційній роботі, суд на підставі ст.81 ч.1 п.3 КПК України (ред..1960 року) передає їх Уманському краєзнавчому музею.
		При вирішенні питання щодо речових доказів  оригіналів картин Ямпільського районного музею образотворчого мистецтва, суд на підставі ст.81 ч.1 п.5 КПК України (ред..1960 року) повертає їх законному володільцеві - Ямпільському районному музею образотворчого мистецтва. Оскільки заявлено клопотання вих..№01-13-50 від 15.04.2016 Відділу культури і туризму Ямпільської РДА Вінницької області про речових доказів  копій картин, оригінали яких належать до музейного фонду Ямпільського районного музею образотворчого мистецтва, суд на підставі ст.81 ч.1 п.3 КПК України (ред..1960 року) передає їх цьому музею .
		При вирішенні питання про речові докази  інвентарну книгу № 1 М для запису експонатів образотворчого мистецтва Шифр «Мж», «Мс», «Мг»; книгу № 2 вступних записів експонатів, інвентарну книгу №5 для запису експонатів образотворчого мистецтва,справуз актами прийому предметів музейного значення за 1988 рік; книгу з актами прийому експонатів; книгу №8 вступу експонатів до Уманського краєзнавчого музею, суд відповідно до ст.81 КПК України (ред..1960 року) має підстави передати їх Уманському краєзнавчому музею;
		-книгу надходжень Ямпільського музею образотворчого мистецтва на 116 арк., книгу наукового інвентарю по групах збереження Ямпільського музею образотворчого мистецтва на 167 арк., книгу реєстрації актів прийому на постійне зберігання Ямпільського музею образотворчого мистецтва на 47 арк., книгу обліку виставок Ямпільського музею образотворчого мистецтва на 72 арк., книгу обліку масових заходів на 102 арк., суд відповідно до ст. 81 КПК України (ред..1960 року) має підстави передати їх Ямпільському районному музею образотворчого мистецтва;
		   При вирішенні питання про речові докази - грошові кошти номіналом по двісті гривень на загальну суму 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень та номіналом по сто доларів США на загальну суму 3500 (три тисячі п`ятсот) доларів США, які були передані в ході досудового розслідування ОСОБА_10 як гроші, нажиті злочинним шляхом, суд на підставі ст.. 81 ч. 1 п. 4 КПК України (ред..1960 року) передає їх в дохід держави.
		   При вирішенні питання про речовий доказ - паспорт громадянина України для виїзду за кордон тип Р серії НОМЕР_1 , суд відповідно до ст. 81 КПК України (ред..1960 року) має підстави повернути законному володільцю - ОСОБА_7 .
		При вирішенні питання про речові докази - відеокасету Sony серійний номер 34 НС 440 SH 2141 із допитом свідка ОСОБА_27 від 21.02.2008 та відтворенням обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_27 від 21.02.2008, відеокасету ТДК із допитом підозрюваного ОСОБА_7 від 17.02.2008, оптичний диск марки ACME, серійний №ZC8278 CDRWHS80MIN 5024203B1351414HS, роздруківку телефонних з`єднань, кальки картин, суд на підставі ст.83 ч. 4 КПК України (ред..1960 року) залишає їх в справі протягом усього часу їх зберігання.
		При вирішення питання про речові докази - зошит обліку здачі та прийому експозицій за 2004-2005 роки; зошит обліку здачі та прийому експозицій за кінець 2005 - березень 2008 року; книгу здачі на пульт охорони відповідальним черговими художнього музею; зошит обліку виходу на роботу працівників Уманського краєзнавчого музею; книгу виходу на роботу працівників Уманського краєзнавчого музею за 2006-2007 роки, книгу контролю прибуття-вибуття з роботи працівників; книгу контролю прибуття - вибуття з роботи працівників за період з грудня 2005 року по листопад 2006 року; книгу здачі прийому-здачі чергувань за період з 21.01.2005 року по березень 2008 року; книгу виходу на роботу за період з червня 2003 року по січень 2005 року, які на підставі постанов від 19.03.2008 та від 26.03.2008 (а.с.171,185 том 6) визнані речовими доказами, суд керуючись вимогами ст.81 КПК України (ред.1960 року), має підстави передати їх до Уманського краєзнавчого музею..
		   При вирішенні питання про речовий доказ  картина розміром 138х98,5 см. із зображенням природи, що вилучена в ході обшуку зі стіни житла батьків ОСОБА_7 (а.с.71-72 том 2) та визнана речовим доказом постановою від 22.02.2008 (а.с.75-76 том 2), суд виходить із того, що цей предмет не є об`єктом злочинних дій чи річчю, яка нажита злочинним шляхом, а тому відповідно до ст.81 КПК України (ред.1960 року), має підстави повернути її законному володільцю - ОСОБА_7 .
		   При вирішенні питання про речовий доказ  грошові кошти номіналом 100 доларів США серії FF номер 30539303 А (Постанова про визнання речовими доказами на а.с.286 том 12), що вилучені в ОСОБА_33 на підставі протоколу виїмки від 19.02.2008, які не є об`єктом злочинних дій або грошовими коштами, нажитими злочинним шляхом, оскільки як встановлено із протоколу виїмки (а.с.112-113 том 2) ці кошти були передані у вигляді спонсорської допомоги на розвиток Ямпільського музею образотворчого мистецтва, суд на підставі ст.81 КПК України (ред.1960 року) передає ці кошти Ямпільському районному музею образотворчого мистецтва.
		При вирішенні питання про інші речові докази, які є документами у цій справі, суд на підставі ст. 83 ч. 4 КПК України (ред..1960 року) має підстави залишити їх в матеріалах справи протягом усього часу їх зберігання.
		Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, (ред.1960 року), п.11 розділу ХІ КПК України, суд
		З А С У Д И В :
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки.
		 ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		 На підставі ч.ч.1, 3 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_105  визначити у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки та з конфіскацією майна.
		 На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 16 лютого 2008 року по 16 квітня 2008 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_106 від відбування призначеного основного покарання, з випробуванням, встановити йому іспитовий строк  три роки. 
		На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_11  такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити попередній  підписку про невиїзд.
		 ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2ст. 425 КК Україниі призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8  в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03 березня 2008 року по 03 листопада 2008 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		 На підставі п. «в» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 №3680-VI звільнити ОСОБА_8 від покарання у виді трьох років позбавлення волі. 
		Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередній  підписку про невиїзд.
		ОСОБА_13 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 5ст. 191 КК Україниі призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк три роки та з конфіскацією майна.
		 На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_9 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 18 лютого 2008 року по 18 жовтня 2008 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		 На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного основного покарання, з випробуванням, встановити йому іспитовий строк  три роки. 
		На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_9 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. 
		Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити попередній  підписку про невиїзд.
		ВИХРИСТЮКА ОСОБА_107 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_108 від відбування призначеного основного покарання, з випробуванням, встановити йому іспитовий строк  три роки. 
		На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_108 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. 
		Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити попередній  підписку про невиїзд.
		Цивільний позов прокурора в інтересах Міністерства культури України до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 , ОСОБА_10  про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави в особі Міністерства культури України солідарно 8000 (всім тисяч) гривень шкоди, заподіяної злочином.
		 Стягнути із ОСОБА_7 25 (двадцять п`ять) гривень 50 копійок в дохід держави судових витрат, пов`язаних зі сплатою державного мита.
		Стягнути із ОСОБА_8 25 (двадцять п`ять) гривень 50 копійок в дохід держави судових витрат, пов`язаних зі сплатою державного мита.
		Стягнути з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь держави в особі Міністерства культури України солідарно 99090 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`яносто) гривень шкоди, заподіяної злочином.
		Стягнути із ОСОБА_7 330 (триста тридцять) гривень 30 копійок в дохід держави судових витрат, пов`язаних зі сплатою державного мита.
		Стягнути із ОСОБА_9 330 (триста тридцять) гривень 30 копійок в дохід держави судових витрат, пов`язаних зі сплатою державного мита.
		 Стягнути із ОСОБА_10 330 (триста тридцять) гривень 30 копійок в дохід держави судових витрат, пов`язаних зі сплатою державного мита.
		 Скарги від 25.05.2016 та від 13.06.2017 захисника адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_10  на дії та бездіяльність слідчого  відхилити.
		 Стягнути з ОСОБА_7 на користь Київського Науково-Дослідницького інституту судових експертиз 64778 (шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 08 копійок судових витрат за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз.
		 Стягнути з ОСОБА_8 на користь Київського Науково-Дослідницького інституту судових експертиз 14122 (чотирнадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 50 копійок судових витрат за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз. 
		 Стягнути з ОСОБА_9 та на користь Київського Науково-Дослідницького інституту судових експертиз 9164 (дев`ять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 33 копійки судових витрат за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз. 
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь Київського Науково-Дослідницького інституту судових експертиз 16233 (шістнадцять тисяч двісті тридцять три) гривні 08 копійок судових витрат за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз. 
		Речові докази:
		- оригінали картин - М. Глущенка «Осіннє очарування», М. Глущенка «Зимове сонце», С. Шишка «Міст над Дніпром», С. Шишка «Осіння пора», І. Григор`єва «Легенда Київського футболу», В. Яценка «Зимовий день», Т. Старосельської «Святковий стіл», Крамаренка «Натюрморт» - повернути законному володільцю Уманському краєзнавчому музею.
		- копії картин М. Глущенка «Осіннє очарування», М. Глущенка «Зимове сонце», М. Донцова «Зимовий вечір», С. Шишка «Міст над Дніпром», С. Шишка «Осіння пора», Т. Яблонської «Квітневий день», І. Григор`єва «Легенда Київського футболу» - передати Уманському краєзнавчому музею.
		- оригінали картин ОСОБА_109 «Ріка», І.І. Мазур «Роща в Петровке», І.І. Мазур «В порту», О.П. Сльота «З сінокосу», невідомого автора «Березовий гай», О. Калінський «Криниця Буша», Ф.З.Захарова «Весна на Чернігівщині», Ф.З. Захарова «Весеннее половодие», А.Т. Бізюкова «Весняні води», А.Я. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори», Є.Д. Луценко «В Сідневі», С.М. Криворучко «Літній день Карпатах» повернути законному володільцю  Ямпільському районному музею образотворчого мистецтва;
		- копії картин Ф.З.Захарова «Весна на Чернігівщині», Ф.З. Захарова «Весеннее половодие», А.Т. Бізюкова «Весняні води», В.Д. Чегодара «Весна в Криму», В.Д. Чегодара «Українські квіти», Н.А. Мальцева «Теплий день», І.Д. Зорі «Квітучий серпень», А.Я. Мацієвської «Київ з Батиєвої гори», ОСОБА_110 «Травень», В.Г. Непийпиво «Прилив», М.А. Кокін «Молодий сад», М.А. Максименко «Село Комарище», Є.Д. Луценко «В Сідневі», С.М. Криворучко «Літній день в Карпатах» - передати Ямпільському районному музею образотворчого мистецтва,
		 - оригінал офіційного листа начальника Ямпільського МРВ СБУ у Вінницькій області на адресу директора Ямпільського художнього музею вих.№ 53/я45нт від 05.02.2007 року; оригінал гарантійної розписки начальника Ямпільського МРВ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_8 від 06.02.2007; оригінал акту № 1 повернення предметів на постійне зберігання начальником Ямпільського МРВ УСБ України у Вінницькій області до Ямпільського музею образотворчого мистецтва від 23 листопада 2007 року; оригінал акту № 2 видачі предметів на тимчасове зберігання з Ямпільського музею образотворчого мистецтва начальнику Ямпільського МРВ УСБ України у Вінницькій області від 6 лютого 2007 року; оригінал акту № 2 повернення предметів на постійне зберігання військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_14 до Ямпільського музею образотворчого мистецтва від 27 листопада 2007 року; оригінал акту № 13 видачі предметів на тимчасове зберігання з Ямпільського музею образотворчого мистецтва військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_14 від 9 серпня 2007 року; оригінал акту візуального обстеження художніх цінностей (картин в кількості трьох штук), які були повернуті Ямпільському музею образотворчого мистецтва Ямпільсько-Томашпільським ОРВК; оригінал пояснювальної записки ОСОБА_26 від 9.08.2007 року на ім`я директора Ямпільського музею образотворчого мистецтва ОСОБА_24 ; оригінал пояснювальної записки ОСОБА_26 від 9.08.2007 року ні ім`я директора Ямпільського музею образотворчого мистецтва ОСОБА_24 ; оригінал акту візуального обстеження художніх цінностей (картин в кількості трьох штук), які були повернуті Ямпільському музею образотворчого мистецтва Ямпільсько-Томашпільським ОРВК; оригінал офіційного листа військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_14 майора ОСОБА_19 на адресу директора Ямпільського музею образотворчого мистецтва ОСОБА_24 ; оригінал акту № 14 видачі предметів на тимчасове зберігання з Ямпільського музею образотворчого мистецтва військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_14 майору ОСОБА_19 від 9 серпня 2007 року; оригінал офіційного листа військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_14 майора ОСОБА_19 на адресу директора Ямпільського музею образотворчого мистецтва ОСОБА_24 ; копія офіційного листа начальника управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації ОСОБА_111  вих. № 40/02-21 від 15.01.08 року; оригінал наказу начальника відділу культури і туризму Ямпільської районної державної адміністрації № 5 від 17 січня 2008 року; оригінал офіційного листа директора Ямпільського музею образотворчого мистецтва ОСОБА_24 на адресу директора Вінницького художнього музею ОСОБА_112 ; оригінал мистецтвознавчого заключення обласного художнього музею м. Вінниці вих. № 01-69 від 14.12.2007 року; оригінал акту Ямпільського музею образотворчого мистецтва від 17 грудня 2007 року; лист за вих. № 126 від 04.08.2006 року; гарантійна розписка від 04.08.2006 року; довіреність серії ЯММ № 247274 від 04.08.2006 року; акт № 17 від 04.08.2006 року; лист за вих.. № 120 від 09.07.2007 року; довіреність серії ЯНК № 867788 від 09.07.2007 року; акт № 11 від 10.07.2007 року; акт № 12 від 10.07.2007 року; акт візуального обстеження художніх цінностей від 12.12.2007 року;уніфіковані паспорти та картки наукового опису Ямпільського музею образотворчого мистецтва: ж-45 №267, ж-87 № 269, ж-49 № 134, ж-2 № 227, ж-31 № 259, ж-59 № 129, ж-95 № 298, ж-52 № 139, ж-54 № 146, ж-68 № 130, ж-57 № 142, ж-56 № 123, ж-2- № 194, ж-3 № 250, ж-48 № 112, ж-17 № 193, ж- 29 № 268, ж-63 № 145, ж-120 № 473, ж-99 № 341; оригінал листа начальника Ямпільського МРВ СБУ у Вінницькій області вих.№ 53/я45нт від 05.02.2007 року; оригінал акту № 1 повернення предметів на постійне зберігання до Ямпільського музею образотворчого мистецтва від 23 листопада 2007 року; оригінал акту № 2 повернення предметів на постійне зберігання військовим комісаром до Ямпільського музею образотворчого мистецтва від 27 листопада 2007 року; кальки,аркуш паперу із записами, конверт, у якому передані грошові кошти; Оптичний диск марки АСМЕ, серійний № ZC8278 CDRWHS80MIN 5024203В1351414HS, на титульній стороні якого міститься рукописний напис, виконаний барвником чорного кольору «Сердючка», інвентарна картка від 03.11.1973 року на інв. № Мж-22 по книзі вступу № 1801; акт № 3173 від 09.11.1978 року; акт б/н від 1973 року про передачу художніх творів на постійне збереження; акт № 3186 від 29.09.1978 року; лист адресований начальнику відділу культури Уманського міськвиконкому ОСОБА_88 від Начальника Уманського РВ УМВС; акт видачі б/н від 23.11.2006 року; акт видачі б/н від 25.09.2006 року; акт видачі б/н від 23.11.2007 року; акт видачі б/н від 23.06.2007 року; копію службової записки завідуючої фондами УКМ ОСОБА_113 директору ОСОБА_10 від 17.08.2007 року; копію доповідної завідуючої фондами УКМ ОСОБА_76 директору ОСОБА_10 від 21.12.2007 року; копію доповідної завідуючої художнім відділом УКМ ОСОБА_84 директору ОСОБА_10 від 18.12.2007 року; копію службової записки завідуючої фондами УКМ ОСОБА_76 директору УКМ ОСОБА_10 від 22.08.2007 року; список картин, оглянутих художником-реставратором ОСОБА_78 на предмет оригінальності від 22.08.2007; плівка, видана ОСОБА_114 в ході проведення допиту її як свідка 14.02.2008; акт відкриття художніх фондів Уманського краєзнавчого музею від 15.08.2007 ; акт відкриття художніх фондів Уманського краєзнавчого музею від 22.08.2007; сім фотокарток, вилучених 21.02.2008 у Ямпільському музеї образотворчого мистецтва, п`ять фотокарток, виданих свідком ОСОБА_115 під час допитів 20.02.2008 та 12.03.2008 - залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання;
		- інвентарну книгу № 1 М для запису експонатів образотворчого мистецтва Шифр «Мж», «Мс», «Мг»; книгу № 2 вступних записів експонатів, інвентарну книгу №5 для запису експонатів образотворчого мистецтва,справуз актами прийому предметів музейного значення за 1988 рік; книгу з актами прийому експонатів; книгу №8 вступу експонатів до Уманського краєзнавчого музею - передати Уманському краєзнавчому музею;
		-книгу надходжень Ямпільського музею образотворчого мистецтва на 116 арк., книгу наукового інвентарю по групах збереження Ямпільського музею образотворчого мистецтва на 167 арк., книгу реєстрації актів прийому на постійне зберігання Ямпільського музею образотворчого мистецтва на 47 арк., книгу обліку виставок Ямпільського музею образотворчого мистецтва на 72 арк., книгу обліку масових заходів на 102 арк. - передати Ямпільському районному музею образотворчого мистецтва;
		- зошит обліку здачі та прийому експозицій за 2004-2005 роки; зошит обліку здачі та прийому експозицій за кінець 2005 - березень 2008 року; книгу здачі на пульт охорони відповідальним черговим художнього музею; зошит обліку виходу на роботу працівників Уманського краєзнавчого музею; книгу виходу на роботу працівників Уманського краєзнавчого музею за 2006-2007 роки, книгу контролю прибуття-вибуття з роботи працівників; книгу контролю прибуття - вибуття з роботи працівників за період з грудня 2005 року по листопад 2006 року; книгу здачі прийому-здачі чергувань за період з 21.01.2005 року по березень 2008 року; книгу виходу на роботу за період з червня 2003 року по січень 2005 року - передати до Уманського краєзнавчого музею.
		 - грошові кошти номіналом по двісті гривень на загальну суму 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень та номіналомпо сто доларів США на загальну суму 3500 (три тисячі п`ятсот) доларів США передати в дохід держави;
		 - грошові кошти номіналом 100 доларів США серії FF номер 30539303 А передати Ямпільському районному музею образотворчого мистецтва,
		 - паспорт громадянина України для виїзду за кордон тип Р серії НОМЕР_1 повернути власнику - ОСОБА_7 ;
		 - відеокасету Sony серійний номер 34 НС 440 SH 2141 із допитом свідка ОСОБА_27 від 21.02.2008 та відтворенням обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_27 від 21.02.2008, відеокасету ТДК із допитом підозрюваного ОСОБА_7 від 17.02.2008, оптичний диск марки ACME, серійний № ZC8278 CDRWHS80MIN 5024203B1351414HS, роздруківку телефонних з`єднань, кальки - залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання,
		- картину розміром 138х98,5 см. - повернути законному володільцю ОСОБА_7 .
		 Вирок суду може бути оскаржено шляхом подання апеляції до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
		Головуючий ОСОБА_116

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...