Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 927/1050/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2017. Зареєстровано: 22.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2017.
Дата набрання законної сили: 21.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 червня 2017 року Справа № 927/1050/16 
		         Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: 
		         Головуючого судді                         Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
		         суддів                                                Карабаня В.Я., 
		                                                                    Ковтонюк Л.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р. (судді Мартюк А.І.,          Алданова С.О., Зубець Л.П.) у справі№927/1050/16 господарського суду  Чернігівської області за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2прозобов'язання вчинити певні дії та стягнення  83 234 279 грн. 07 коп.   за зустрічним позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" провизнання недійсним контракту за участю представників: від позивача Коваленко Я.В., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.08.2012 р., довіреність б/н від 25.05.2017 р.від відповідачаКовальчук О.О., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 07.11.2015 р., довіреність №7/03 від 01.03.2017 р.від третьої особиОСОБА_5, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 07.11.2015 р., довіреність б/н від 25.05.2017 р.
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.01.2017 р. у справі №927/1050/16 відмовлено у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" (далі - позивач за первісним позовом) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - відповідач за первісним позовом) про зобов'язання вчинити певні дії (виконати умови контракту №05/2363 від 21.03.2016 р. та поставити 21 000,00 метричних тонн насіння соняшнику) та стягнення                       83 234 279 грн. 07 коп. штрафних санкцій. Зустрічний позов про визнання недійсним контракту №05/2363 від 21.03.2016 р. задоволено.
		Судове рішення місцевого господарського суду обґрунтовано доведеністю факту укладення оспорюваного договору від імені відповідача за первісним позовом не уповноваженою на це особою. 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р. рішення господарського суду Чернігівської області від 30.01.2017 р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача за первісним позовом виконати умови контракту №05/2363 від 21.03.2016 р. на поставку сільськогосподарської продукції та поставити позивачу за первісним позовом 21 000,00 метричних тонн насіння соняшнику. Стягнуто з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 835 685 грн. 54 коп. неустойки, 40 781 454 грн. 00 коп. штрафу. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
		Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що відсутність затвердження загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю укладеного директором договору не може мати наслідком визнання в судовому порядку цього договору недійсним.
		Вказане стало підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та відмови в задоволенні зустрічного позову. При цьому, первісні позовні вимоги були задоволені частково, оскільки господарський суд апеляційної інстанції, скористався правом, наданим йому ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, та зменшив розмір штрафних санкцій на 50%.
		Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р. та залишити в силі рішення господарського суду Чернігівської області від 30.01.2017 р. 
		В своїй касаційній скарзі заявник посилається на невірне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 92 та ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2017 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 29.05.2017 р. 
		В касаційній скарзі відповідача за первісним позовом серед іншого було заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови.
		З огляду на зміст вказаного клопотання та враховуючи приписи ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського кодексу України не вбачає підстав для його задоволення.
		В свою чергу, представник позивача за первісним позовом скористався своїм правом, передбаченим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та до початку судового розгляду подав відзив, в якому заперечив проти задоволення касаційної скарги.
		В судовому засіданні 29.05.2017 р. було оголошено перерву до 19.06.2017 р.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 р. за клопотаннями представників сторін продовжено строк розгляду касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р. на п'ятнадцять днів.
		В судовому засіданні 19.06.2017 р. було оголошено перерву до 21.06.2017 р.
		В судове засідання 21.06.2017 р. з'явились представники сторін та третьої особи.
		Представники відповідача за первісним позовом та третьої особи в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в касаційній скарзі, просили її задовольнити. Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги. 
		Перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача за первісним позовом підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Предметом спору, що розглядається в межах даної судової справи, зокрема, є зобов'язання відповідача за первісним позовом вчинити певні дії, а саме: виконати умови контракту №05/2363 від 21.03.2016 р. (поставити 21 000,00 метричних тонн насіння соняшнику) та стягнення з останнього 83 234 279 грн. 07 коп. штрафних санкцій за невиконання умов цього контракту.
		Разом з цим, відповідач за первісним позовом стверджує, що контракт №05/2363 від 21.03.2016 р. підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, оскільки даний договір укладено директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" з перевищенням своїх повноважень.
		Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		В ст. 215 вказаного кодексу закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
		Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Вказане, зокрема, роз'яснено в абз. 4 пп. 2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р. 
		Зважаючи на наведене, вирішуючи спір, що виник між сторонами справи №927/1050/16, суди мали виходити з наступного.
		Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Даний припис викладено в ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. 
		Положеннями ст. 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 1 статті 145 Цивільного кодексу України, з якою кореспондуються приписи частини 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства", передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
		За приписами ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.
		В свою чергу, згідно ч.ч. 1 - 2, 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним законом та установчими документами.
		Поряд з цим, в ст. 143 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" унормовано, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який, зокрема, має містити відомості про склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень.
		Як вбачається з п. 9.9.3 статуту відповідача за первісним позовом, директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, а саме: укладає та підписує від імені товариства договори, контракти, інші правочини, сума яких не перевищує 1 000 000 грн. 00 коп., або еквівалент в іноземній валюті, на одного контрагента та з врахуванням інших обмежень, передбачених статутом товариства.
		За висновками апеляційного господарського суду наведене положення статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" не свідчить про обмеження повноважень директора щодо укладення таких договорів, а лише вказує на необхідність подальшого затвердження цих правочинів загальними зборами учасників товариства. При цьому, згідно з приписами чинного законодавства відсутність відповідного затвердження не є підставою для визнання договору недійсним.
		Крім того, не зважаючи на заперечення відповідача за первісним позовом щодо проведення відповідних загальних зборів, господарський суд апеляційної інстанції прийняв до уваги, що в матеріалах справи міститься копія протоколу загальних зборів відповідача за первісним позовом №21/03 від 21.03.2016 р., згідно з яким директору товариства було надано право підпису оспорюваного контракту.
		Одночасно, апеляційним господарським судом встановлено, що на дату укладення сторонами контракту №05/2363 від 21.03.2016 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань були відсутні відомості про наявність обмежень повноважень керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина".
		За таких обставин, господарським судом апеляційної інстанції було відмовлено в задоволенні зустрічного позову через недоведеність факту укладення спірного правочину особою від імені відповідача за первісним позовом за відсутності необхідного обсяг цивільної дієздатності.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з наведеними висновками апеляційного господарського суду, вважає їх законними та обґрунтованими. 
		Разом з цим, стосовно часткового задоволення господарським судом апеляційної інстанції позовних вимог за первісним позовом судова колегія Вищого господарського суду України вбачає за необхідне зазначити наступне.
		За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що закріплено в ст. 530 Цивільного кодексу України.
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		У відповідності до ч. 1 ст. 548 вказаного кодексу, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
		Зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня (ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України).
		Таким чином, з огляду на зроблений апеляційним господарським судом висновок про відсутність підстав для визнання укладеного сторонами справи контракту недійсним, судом обґрунтовано визнано, що відповідач за первісним позовом має виконати свої зобов'язання за даним контрактом, а саме: поставити позивачу за первісним позовом 21 000,00 метричну тонну насіння соняшнику.
		Одночасно, за неналежне виконання таких зобов'язань господарським судом апеляційної інстанції присуджено до стягнення з відповідач за первісним позовом передбачену п. 7.3 контракту неустойку та закріплені в п. 7.5 та п. 7.6 контракту штрафи. При цьому, розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій апеляційним господарським судом було зменшено на 50%.
		З цього приводу слід зазначити, що вказані в п. 7.5 та 7.6 договору штрафи є встановленою відповідальністю за різні види порушення умов укладеного сторонами контракту (за несвоєчасну поставку товару та за односторонню відмову постачальника від виконання своїх обов'язків).
		Однак, та обставина, що поставка товару не відбулася в строки визначені в договорі не свідчить про відмову постачальника від виконання свого обов'язку поставити відповідний товар.
		За таких обставин, правові підстави застосування до відповідача відповідальності передбаченої п. 7.6 контракту відсутні. В цій частині постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню і в задоволенні позовної вимоги про стягнення 40 781 454 грн. 00 коп. штрафу за односторонню відмову постачальника від виконання своїх обов'язків слід відмовити.
		Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України, з огляду на приписи ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, не може погодитись із зменшенням заявлених на підставі п.п. 7.3, 7.5 штрафних санкцій на 50%.
		Так, зменшуючи відповідні штрафні санкції з власної ініціативи, апеляційний господарський суд не звернув увагу на ступінь виконання зобов'язання та поведінку винної сторони. При цьому, доводи суду про надмірно великий розмір таких санкцій не відповідають дійсності, з огляду на помилковість висновків про наявність підстав для стягнення штрафу, передбаченого п. 7.6 контракту.  
		Отже, враховуючи все вищевикладене, у даному випадку первісний позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання відповідача за первісним позовом вчинити певні дії, а саме: виконати умови контракту №05/2363 від 21.03.2016 р. (поставити 21 000,00 метричних тонн насіння соняшнику) та стягнення з останнього 1 671 371 грн. 07 коп. неустойки (п. 7.3 контракту) і 40 781 454 грн. 00 коп. штрафу (п. 7.5 контракту). В іншій частині первісних позовних вимог слід відмовити. В свою чергу, зустрічний позов задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" задовольнити частково.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р. у справі №927/1050/16 скасувати в частині задоволення позовної вимоги за первісним позовом про стягнення 20 390 727 грн. 00 коп. штрафу за односторонню відмову постачальника від виконання своїх обов'язків, в частині відмови в задоволенні позовної вимоги за первісним позовом про стягнення            20 390 727 грн. 00 коп. штрафу за несвоєчасну поставку товару та в частині відмови в задоволенні позовної вимоги за первісним позовом про стягнення       835 685 грн. 54 коп. неустойки.
		В цих частинах прийняти нове рішення. Позовні вимоги за первісним позовом про стягнення 20 390 727 грн. 00 коп. штрафу за несвоєчасну поставку товару та про стягнення 835 685 грн. 54 коп. неустойки задовольнити. В задоволенні позовної вимоги за первісним позовом про стягнення                      20 390 727 грн. 00 коп. штрафу за односторонню відмову постачальника від виконання своїх обов'язків відмовити. 
		Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (17311, Чернігіська обл., Срібнянський район, с. Калюжинці, вул. Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 30875436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" (04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код ЄДРПОУ35235046) 20 390 727 грн. 00 коп. штрафу за несвоєчасну поставку товару.
		Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (17311, Чернігіська обл., Срібнянський район, с. Калюжинці, вул. Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 30875436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" (04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код ЄДРПОУ35235046) 835 685 грн. 54 коп. неустойки.
		В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р. у справі №927/1050/16 залишити без змін.
		Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Чернігівської області.
		 
		Головуючий суддя                                                             А.С. Ємельянов 
		 
		Судді:                                                                                   В.Я. Карабань
		 
		                                                                                                  Л.В. Ковтонюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...