Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6063/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2017. Зареєстровано: 22.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2017.
Дата набрання законної сили: 20.05.2019
Результат оскарження 21.05.2019 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		20.06.2017 Справа № 904/6063/17
		За позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс", м. Миколаїв 
		до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Голубівка, Дніпропетровської області 
		про стягнення 87 931,13 грн.    
		Суддя  Петренко Н.Е.
		секретар судового засідання Бойчук Ю.С.
		Представники:
		від позивача: Значок В.М., представник за довіреністю № 65 від 18.01.2016
		від відповідача: не з'явився 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 87 931,13 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов'язок відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на володільця джерела.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 порушено провадження у справі № 904/6063/17, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 20.06.2017.
		20.06.2017 повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 25).
		Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами. 
		Повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи: докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; власне письмове підтвердження того, що станом на 20.06.2017 заявлені позовні вимоги відповідачем не оплачені, розмір позовних вимог не змінився; копію схеми місця ДТП; витяг з Єдиного державного реєстру МВС України.
		У судовому засіданні 20.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		22.11.2016 о 23 годині 10 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом ДАФ 85 СФ, д.н.з. НОМЕР_1, з напівпричепом в м. Миколаїві по вул. Херсонське шосе, зі сторони вулиці Будівельників в сторону проспекту Центрального, перевозячи соняшникову олію, здійснив поворот ліворуч на проспект Богоявленського, здійснив дорожньо-транспортну пригоду, а саме: опрокинення транспортного засобу, внаслідок чого відбулося створення перешкод для дорожнього руху та забруднення покриття проїжджої частини.
		Транспортний засіб DAF 85 CF, д.н.з. НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_1.
		Постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 29.12.2016 у справі № 627/1690/16-п винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було визнано водія ОСОБА_3, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), ч. 1 ст. 139 КУпАП (створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття).
		Позивач зазначає, що внаслідок скоєної ОСОБА_3 ДТП виник простій тролейбусів Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс", що підтверджується Актом про простій електротранспорту від 23.11.2016.
		Згідно з довідкою служби руху, складеною та підписаною начальником служби руху Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс", 23.11.2016 в місті Миколаєві на проспекті Центральному та проспекті Богоявленському на кільці вулиці Слобідська, 10, на шляху виїзду з депо тролейбусів на маршрути №№ 2, 4, 5, 6, 7, 9 перекинулася цистерна з рослинним маслом. Рух тролейбусів було закрито з 02.40 до 16.38. З огляду на те, що зазначена ділянка траси знаходиться на шляху виїзду тролейбусів з депо, на перевезення пасажирів  не виїхало 45 машин, в результаті чого пасажирський рух по тролейбусу в місті був відсутній до 16 годин 38 хвилин. Час виходу з депо тролейбусів заплановано згідно з графіками руху з 05.00 до 08.00. Загальний простій тролейбусів склав 415 годин 45 хвилин.
		Як стверджує позивач, у результаті ДТП йому було завдано збитків у розмірі 87931,13грн., які розраховані заступником директора підприємства позивача з економічних питань та зафіксовані в розрахунках збитків від закриття руху трамваїв і тролейбусів (з 01.02.2016) та збитків підприємства за 23.11.2016.
		          З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію №71 від 13.01.2017 про сплату суми завданих внаслідок ДТП збитків. Зазначена претензія була отримана особисто відповідачем 07.02.2017, однак була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду. 
		Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків, завданих внаслідок ДТП, у розмірі 87 931,13 грн. 
		 
		Відповідач доказів відшкодування позивачу збитків, завданих внаслідок скоєної ОСОБА_3 ДТП, на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.  
		 
		Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
		Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
		Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
		Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
		Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		За приписами ст. 1192 Цивільного кодексу України, суд може зобов'язати особу, яка спричинила збитки, відшкодувати їх у повному обсязі. 
		Як зазначалося вище, 22.11.2016 о 23 годині 10 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом ДАФ 85 СФ, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом в м. Миколаїві по вул. Херсонське шосе, зі сторони вулиці Будівельників в сторону проспекту Центрального, перевозячи соняшникову олію, здійснив поворот ліворуч на проспект Богоявленського, здійснив дорожньо-транспортну пригоду, а саме: опрокинення транспортного засобу, внаслідок чого відбулося створення перешкод для дорожнього руху та забруднення покриття проїжджої частини. Винним у спричиненні ДТП визнано ОСОБА_3. Зазначені факти підтверджуються постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 29.12.2016 у справі № 627/1690/16-п.
		Частинами 3, 4 ст. 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Вирок суду в кримінальному проваджені або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та вчинене воно цією особою.
		З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб DAF 85 CF, д.н.з. НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України та Схемою місця ДТП.
		Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що розрахунок суми збитків є таким, що зроблений вірно.
		Відповідач доказів відшкодування позивачу збитків, завданих внаслідок скоєної ОСОБА_3 ДТП, на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.  
		Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки на підставі ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, оскільки транспортний засіб (джерело підвищеної небезпеки), яким було заподіяно шкоду позивачу, належить відповідачу на праві приватної власності.
		Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача.
		 
		За приписами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
		Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. 
		Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		 
		Керуючись ст.ст. 11, 22, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити у повному обсязі.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51230, АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (54020, м. Миколаїв, вул. Андрієва, буд. 17, код ЄДРПОУ 03328468) суму завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 87 931,13 грн. (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять одна грн. 13 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення складено  21.06.2017 
		 
		Суддя  Н.Е. Петренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...