Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/134/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2017. Зареєстровано: 22.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		13.06.2017 Справа № 920/134/17
		Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Заєць С.В., судді Левченко П.І, судді Яковенко В.В., при секретарі судового засідання Малюк Р.Б., розглянувши матеріали справи № 920/134/17:
		 
		за позовом  Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах
		                     держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
		                     та Управління освіти і науки Сумської міської ради, м. Суми 
		до відповідачів:
		                     1) Комунальної установи "Сумська спеціалізована школа І-ІІІ
		                     ступенів № 7 імені Максима Савченка", м. Суми
		                     2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми
		третя особа, на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної казначейської служби у м. Суми Сумської області, м. Суми
		про визнання недійсним договору,
		 
		За участю представників сторін:
		Від позивачів:не прибули;
		Від відповідача 1: директор Деменко О.М.,
		                               адвокат Солошенко Л.Є. (посвідчення № 601 від 24.11.2011),
		                               представник Шутько О.С. (довіреність № 141 від 13.06.2017),
		Від відповідача 2: адвокат Коваленко О.І.(посвідчення № 000417 від 05.02.2015), 
		Прокурор: Луцик О., Рябуха В.
		Від третьої особи: представник Троцан М.М. ( довіреність № б/н від 10.03.2017)
		 
		Суть спору: прокурор відповідно до вимог позовної заяви від 23.02.2017                       № 112-2213 вих. 17 просить суд визнати недійсним договір № 22/12 від 22.12.2016, укладений Комунальною установою «Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів           № 7 імені Максима Савченка» (відповідач 1) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач 2) на загальну суму 260012 грн.; застосувати наслідки недійсності договору № 22/12 від 22.12.2016 та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Комунальної установи «Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка» кошти у розмірі 260 012 грн., сплачені за поставку товарів відповідно до вказаного договору; а також відшкодувати  судовий збір.
		10.03.2017 позивачем - Управлінням освіти і науки Сумської міської ради подано до суду обґрунтування позиції по справі від 10.03.2017 № 13.01-18/440, відповідно до яких позивач підтримує поданий прокурором в його інтересах позов в повному обсязі, вважаючи що відповідачем 1 порушені норми чинного законодавства стосовно проведення публічних закупівель.
		13.03.2017 відповідачем 1 подано до суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач, категорично не погоджується з позовом, вважає мотиви пред'явлення позову до суду надуманими, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		13.03.2017 відповідачем 1 подано до суду клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби у м. Суми Сумської області.
		Ухвалою суду від 14.03.2017 судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби у м. Суми Сумської області.
		12.04.2017 другий відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного: по - перше, позивачем помилково застосовано вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-УПІ (далі по тексу Закон № 922). Так, відповідно до п. 1 ст. 2 Закону № 922 цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Відповідно до п. 18 ст. 1 Закону № 922 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. 
		Наказом Мінекономрозвитку і торгівлі України № 454 від 17.03.2016 затверджено «Порядок визначення предмета закупівлі» (в редакції, що діяла на дату виникнення правовідносин) (далі по тексту - Наказ № 454).
		Цей Порядок установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 1 розділу 1 Наказу № 454).
		Відповідно до п. 1 розділу 2 «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Наказу № 454 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
		Відповідно до преамбули національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» Національний класифікатор «Єдиний закупівельний словник» (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб'єктів господарювання у торгах за межами України.
		Згідно розділу 2 Загальні положення ДК 021:2015 передбачено, що основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.
		Відповідно до п. 1 розділу 2 «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Наказу № 454, предмет закупівлі товарів визначається за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник».
		Відповідач вказує на те, що перелік товару вказаний в додатку до договору, враховуючи треті - п'яті цифри коду, є окремими товарами, вартість яких не перевищує 200 000 грн.
		Приписи законодавства у сфері закупівель визначають поняття предмета закупівлі не як сукупність різних товарів, придбання яких є предметом закупівлі в межах укладення одного правочину, а як товари, перелік яких визначається згідно з вимогами затвердженими Наказом Мінекономрозвитку 454 «Порядку визначення предмета закупівлі».
		Жодним нормативним актом не заборонено закупівлю різних предметів закупівель в межах єдиної процедури закупівлі та не заборонено укладати договори на закупівлю різних предметів закупівлі з одним постачальником, відповідно порушень при укладанні вище зазначеного договору, в частині дотримання законодавства у сфері здійснення публічних закупівель не встановлено.
		Крім того, відповідач посилаючись на позицію Верховного Суду України щодо недійсності правочину, викладену а постанові у справі № 6-2940ц15 від 20.01.2016 та беручи до уваги роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9, зазначає, що позивачем не надано жодного належного доказу, що свідчить про порушення законодавства та наявність наслідків такого порушення, в зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		Третя особа надала письмові пояснення на позовну заяву, в якому зазначила, що при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг без проведення процедур закупівель, передбачених частиною 1 статті 12 Закону «Про публічні закупівлі», коли вартість предмета закупівлі не перевищує межі, встановленої частиною 1 статті 2 цього Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Бюджетного кодексу України. 
		В даному випадку, з договору № 22/12 від 22.12.2016 та специфікації до договору, вбачається, що жоден з предметів закупівлі не перевищує 200 000 грн. Оскільки при укладенні договору сторони керувались нормами цивільного та господарського законодавства, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Тому, було визначено загальну ціну на декілька предметів закупівлі, яка складає 260 012 грн., що не суперечить нормам чинного законодавства.
		Третя особа вказує на те, що жодним діючим нормативно-правовим документом не визначено вимоги щодо перевірки органом казначейства закупівлі товару, який проводився без застосування процедури закупівель, згідно статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель. На думку третьої особи, договір, який прокуратура просить визнати недійсним, є чинним і не підлягає розірванню з підстав, вказаних у позовній заяві.
		На виконання п. 3 ухвали Господарського суду Сумської області від 14.03.2017 по справі № 920/134/17 Сумською місцевою прокуратурою були надані письмові пояснення щодо предмету спору, з урахуванням заперечень першого відповідача. Прокурор зазначив, що в даній справі наявний як державний, так і суспільний інтерес, а оскільки органи, які уповноважені державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, а в даному випадку це - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Управління освіти і науки Сумської міської ради, не вжили заходів до оскарження договору № 22/12 від 22.12.2016 у судовому порядку, то вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом. Предметом оспорюваного договору є оргтехніка та комп'ютерна техніка на суму 260012 грн., закупівля якої здійснювалась у межах єдиної процедури закупівлі, тому, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» для укладення вказаного договору повинні були застосовуватись положення Закону України «Про публічні закупівлі».
		Сумська місцева прокуратура подала заяву про зменшення позовних вимог                             № 112-4467вих-17 від 11.04.2017, відповідно до якої просить визнати недійсним договір № 22/12 від 22.12.2016, укладений Комунальною установою «Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на загальну суму 260012,00 грн. та судовий збір у розмірі 3900,18 грн. сплачений за вимогу у вигляді застосування наслідків недійсності договору повернути на користь прокуратури Сумської області.
		Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає дану заяву до розгляду і в подальшому предметом розгляду справи є визнання недійсним договору № 22/12 від 22.12.2016, укладеного Комунальною установою «Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на загальну суму 260012,00 грн. та судовий збір у розмірі 3900,18 грн. сплачений за вимогу у вигляді застосування наслідків недійсності договору повернути на користь прокуратури Сумської області.
		Сумською місцевою прокуратурою були надані письмові пояснення щодо предмету спору, з урахуванням позиції відповідача. Прокурор зазначив, що зміст укладеного між відповідачами договору № 22/12 від 22.12.2016 свідчить про те, що волевиявлення сторін було спрямоване на закупівлю групи товарів (оргтехніка та комп'ютерна техніка) загальною вартістю 260012 грн. Законодавцем чітко визначено, що придбання товару або групи товарів на суму понад 200 тис. грн. в межах єдиної процедури закупівлі має проводитись виключно в порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі». Враховуючи викладене, Сумська місцева прокуратура підтримує поданий позов та просить суд його задовольнити.
		Головний бухгалтер першого відповідача надала письмові пояснення щодо проведення договорів про закупівлю через систему Prozorro та надала звіти про укладені договори.
		Суд долучив подані документи та пояснення до матеріалів справи.
		Сумською місцевою прокуратурою було подане письмове клопотання про розгляд справи колегією суддів у зв'язку зі складністю справи та об'ємністю матеріалів справи.
		Враховуючи категорію та складність даної справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 10.05.2017 було задоволено клопотання прокуратури та призначено колегіальний розгляд справи № 920/134/17.
		Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.05.2017 визначений наступний склад колегії: головуючий суддя Заєць С.В., судді Л.А. Костенко, В.В. Яковенко.
		У зв'язку з відсутністю судді Костенко Л.А. та враховуючи неможливість її участі у розгляді вказаної справи, відповідно до протоколу від 13.06.2017 було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Заєць С.В., судді Левченко П.І., Яковенко В.В.
		13 червня 2017 року на виконання п. 2 ухвали Господарського суду Сумської області від 12.05.2017 по справі № 920/134/17 Сумською місцевою прокуратурою були надані письмові пояснення № 112-6906вих17 від 12.06.2017, в яких прокурор вказує, що першим відповідачем, попри те, що договір про закупівлю товарів було укладено 22.12.2016, до системи Prozorro 04.05.2017 внесені відомості про укладення договорів на суми 115 112 грн, 35 270 грн., 95 630 грн., 14 000 грн., без долучення копій відповідного договору та із зазначенням назв закуплених товарів, що не відповідають товарами, що визначені укладеним договором про закупівлю. Вказані дії першого відповідача, на думку прокурора, є неприпустимими, адже було укладено один договір у межах єдиної процедури закупівлі. 
		Перший відповідач надав клопотання б/н від 13.06.2017, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи копії гарантійних талонів на оргтехніку та копії актів приймання - передачі оргтехніки.
		Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
		Другий відповідач надав клопотання про витребування доказів в порядку ч. 1 ст. 38 ГПК (вх. № 1755к від 13.06.2017 року), в якому просить суд витребувати у Комунальної установи «Сумська спеціалізована школа 1-3 ступенів № 7 ім. Максима Савченка», інформацію з наданням належних чином завірених копій підтверджуючих документів:
		- про предмет закупівлі, а саме товарів, що поставлялися відповідно до договору № 22/12 від 22.12.2016 укладеного з ФОП ОСОБА_2, з визначення відповідно до вимог Наказ Мінекономрозвитку України від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі; Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник";
		- акти введення в експлуатацію товарів, що поставлялися відповідно до договору №22/12 від 22.12.2016.
		Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. 
		Проте, в матеріалах справи містяться документи, які другий відповідач просить суд витребувати у першого відповідача. В зв'язку з зазначеним суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання.
		В судовому засіданні 13 червня 2017 року прокурор надав усні пояснення щодо поданого позову та просив суд задовольнити  зменшені позовні вимоги.
		Позивачі у судове засідання 13.06.2017 не з'явилися, будь-яких клопотань чи пояснень суду не подали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		Повноважні представники першого відповідача просили суд відмовити в задоволенні позову.
		Уповноважений представник другого відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
		Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для  розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
		Прокуратурою Сумської області за результатом вивчення стану законності у сфері державних закупівель було встановлено порушення першим відповідачем вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 1197-VII від 10.04.2014 р. (далі по тексту - Закон), що стало підставою звернення до господарського суду із даним позовом.
		Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.
		Пунктом 3 статті 131 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		За приписами частини третьої статті 2, частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статус позивача.
		У відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 3-рн/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.
		Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення комітету з конкурсних торгів, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
		Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
		Порушенням інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що дії відповідача -1 під час проведення вищезазначеної закупівлі могли призвести до порушення вимог чинного законодавства, принципів максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, та як наслідок - неправомірне витрачення коштів державного та місцевого бюджетів.
		Таким чином, суд вважає, що у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
		Відповідно до абзацу 7 пункту 1, пункту 3 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі  України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до одного із основних завдань Мінекономрозвитку віднесено забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель.
		Згідно з пункту 4 Положення Мінекономрозвитку України, відповідно до покладених на нього завдань формує та реалізує державну політику у сфері державних закупівель, зокрема, розробляє та затверджує відповідні нормативно-правові акти; здійснює проведення моніторингу та аналізу системи державних закупівель; надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; здійснює в установленому порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника; погоджує навчальні програми з підготовки спеціалістів  у сфері закупівель та підвищення їх кваліфікації; забезпечує видання безоплатного державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, безоплатного міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та функціонування безоплатного веб-порталу уповноваженого органу з питань закупівель; формує державне замовлення на постачання продукції для державних потреб і координує роботу державних замовників щодо його розміщення та виконання.
		Крім того, відповідно до п. 1.4 Статуту КП «Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка», затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.09.2009 № 3014-МР (зі змінами внесеними рішенням Сумської міської ради від 29.09.2015 № 4830-МР), навчальний заклад є юридичною особою, діяльність якого підпорядкована управлінню освіти і науки Сумської міської ради.
		Таким чином, управління освіти і науки Сумської міської ради також є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах.
		Разом з тим, ні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ні управління освіти і науки Сумської міської ради до цього часу не вжили заходів до оскарження результатів вищезгаданої державної закупівлі у судовому порядку.
		Враховуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, зважаючи на дотримання прокурором вимог Закону України «Про прокуратуру», суд вважає правомірним звернення прокуратури Сумської області з даним позовом до господарського суду.
		Відповідно до поданого прокурором позову, прокуратурою Сумської області виявлено порушення відповідачем-1 вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» (в редакції, яка була чинна на дату проведення закупівлі), при здійсненні державних закупівель оргтехніки та комп'ютерну техніки на суму, що перевищує 260 012 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2016 між Комунальною установою «Сумська спеціалізована школа І-ІП ступенів №7 імені Максима Савченка» (далі - Замовник, відповідач - 1) і фізичною особою - підприємець ОСОБА_2 (далі - Постачальник, відповідач -2) укладено договір № 22/12. 
		Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник продає, а Замовник купує оргтехніку та комп'ютерну техніку, що вказана у специфікації (додаток №1 до договору).
		Пунктом 2.1 Договору визначено, що сума Договору складає 260 012 грн.
		У відповідності до видаткової накладної № 58 від 22.12.2016 Замовник отримав визначений договором товар (а.с. 23).
		Відповідно до платіжного доручення № 1092 від 22.12.2016 Замовником перераховано 260 012 грн. на рахунок Постачальника (а.с. 24).
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громад встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
		Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону визначено, що він застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
		Частиною 2 ст. 2 Закону визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
		На підставі ст. 3 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; не дискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
		Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.  Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
		Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
		Як вбачається з матеріалів справи, та зазначається прокурором в позовній заяві, Комунальна установа «Сумська спеціалізована школа І-ПІ ступенів №7 імені Максима Савченка» є замовником.
		Відповідно до п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
		Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
		Враховуючи вищезазначене, прокурором в обґрунтування позовних вимог зазначається, що, Комунальна установа «Сумська спеціалізована школа І-ІП ступенів №7 імені Максима Савченка» будучи замовником та укладаючи один договір на поставку товарів, визначених додатком до договору на загальну суму, що перевищує 200 тис. грн. повинна була діяти на підставі вказаного закону та здійснити закупівлю вказаних товарів за результатами однієї з процедур передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Також прокурор посилається на те, що відповідний правовий висновок міститься у рішеннях господарських судів, у тому числі Вищого господарського суду України по справах № 923/551/16, 923/552/16.
		Відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на те, що нормативними актами не заборонено закупівлю різних предметів закупівель в межах єдиної процедури закупівлі та не заборонено укладати договори на закупівлю різних предметів закупівлі з одним постачальником. Також зазначають, що товари, які закуплені згідно оспорюваного договору класифікуються за різними показниками основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», тому процедуру закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» проводити не потрібно.
		Всебічно проаналізувавши наведене суд прийшов до висновку про помилковість позиції відповідачів враховуючи наступне:
		Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
		У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
		У відповідності зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.
		Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Частина 3 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняє укладати договори до/без проведення процедур закупівель.
		З матеріалів справи вбачається, що зміст укладеного договору між відповідачами № 22/12 від 22.12.2016 свідчить про те, що волевиявлення сторін було спрямоване на закупівлю групи товарів (оргтехніка та комп'ютерна техніка) загальною вартістю 260 012 грн. Вказане чітко передбачено п. п. 1.1., 2.1 укладеного договору. Тобто, КУ «Сумська спеціалізована школа № 7 імені Максима Савченка» мала намір і бажала закупити у ФОП ОСОБА_2 групу товарів загальною вартістю 260 012 грн., про що було укладено відповідний договір.
		Водночас, законодавцем чітко визначено, що придбання товару або групи товарів на суму понад 200 тис. грн. в межах єдиної процедури закупівлі має проводитися виключно в порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі».
		Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, про обгрунтованість вимог прокурора викладених у позовній заяві стосовно визнання недійсним договору № 22/12 від 22.12.2016, який укладений Комунальною установою «Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на загальну суму 260 012 грн.
		Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Частина 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу Українии передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільсьтва, його моральним засадам.
		Статтею 1 Закону визначено, що договір про закупівлю - це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
		Таким чином, з аналізу вказаної норми вбачається, що договір про закупівлю є наслідком процедури закупівлі та укладається за її результатами.
		Оскільки спірний договір № 22/12 від 22.12.2016 укладений між Комунальною установою «Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2,  без проведення процедури закупівлі, що є порушенням ст. 2 Закону, наявні правові підстави для визнання недійсним вищезазначеного договору і відповідно - задоволенню позовних вимог в цій частині.
		Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені прокурором, покладаються на відповідачів порівно. 
		Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		1.           Позов задовольнити повністю .
		 
		2.           Визнати недійсним Договір № 22/12 від 22.12.2016, укладений Комунальною установою «Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка» (40020, м. Суми, вул. Лесі Українки, 23, код 21108486) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на загальну суму 260 012 грн.
		 
		3.           Стягнути з Комунальної установи «Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка» (40020, м. Суми, вул. Лесі Українки, 23, код 21108486) на користь прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 800 грн. 00 коп. судового збору.
		 
		4.           Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 800 грн.                                                                00 коп. судового збору.
		 
		5.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  
		 
		Повне рішення складено 19.06.2017.
		 
		Головуючий суддя                                                                       С.В. Заєць
		 
		Судді                                                                                                   П.І. Левченко 
		 
		                                                                                                    В.В. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...