Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/6173/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2017. Зареєстровано: 22.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2017.
Дата набрання законної сили: 14.08.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                         Справа № 638/6173/17 
		Провадження № 3/638/1852/17
		ПОСТАНОВА
		    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 червня  2017 року
		Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І.О. , розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, відносно 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який працює на посаді судді Господарського суду Харківської області,  зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 А, кВ. 52, фактично проживає за адресою:
		АДРЕСА_1 - 
		про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		ВСТАНОВИВ:
		     20 квітня 2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал із Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		     Згідно даних протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією № 99 від 19 квітня 2017 року, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді судді Господарського суду Харківської області, будучи, згідно підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, субєктом відповідальності за правопорушення повязані з корупцією, 02 вересня 2016 року отримав подарунок у не грошовій формі від ОСОБА_2, розміром (вартістю) 300000 гривень, та набув 02.09.2016 року права власності на нерухоме майно, а саме: паркінг, загальною площею 15,80 кв.м., вартістю на дату набуття 100000 гривень, та квартира загальною площею 90,20 кв.м., вартістю на дату набуття 200000 гривень, що перевищує поріг у 50 мінімальних заробітних плат встановлених на 1 січня 2016 року, та в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону № 1700-VII несвоєчасно повідомив про суттєві зміни в майновому стані Національне агентство з питань запобігання корупції, чим вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, відповідальність вчинення за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП. Зазначені обєкти нерухомого майна ОСОБА_1 отримав згідно договорів дарування №№ 4256 та 4252 від 09.09.2016 року, зареєстровані приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3. Реєстрація права власності на нерухоме майно 02 вересня 2016 року підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна. 
		     Відповідно до частини 2 статті 52 Закону № 1700-VIIу разі зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат (Закон № 1700-VII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		     Проте, ОСОБА_1 подав повідомлення до Національного агентства про суттєві зміни в майновому стані про отримання подарунка у негрошовій формі лише 05 жовтня 2016 року, тобто несвоєчасно, чим фактично порушив вимоги частини 2 статті 52 Закону № 1700-VII, чим вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
		     Особа, відносно якої складно протокол про вчинення адміністративного правопорушення, - ОСОБА_1, в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав.
		     Захисник особи, відносно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_4 надав до суду заперечення та просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у звязку з тим, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		     Прокурор в суді підтвердив обставини, викладені у протоколі про вичнення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1, вважає, що в діях особи, відносно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		     Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив наступне. 
		     Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Суддя також повинен з'ясувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням останньою службових (посадових) повноважень, а у відповідних випадках - мети правопорушення.
		Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Згідно з ч.2 ст. 172-6 КУпАП,  відповідальність настає у разі неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при цьому суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобіганню корупції» №1700-VII від 14.10.2014 року корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
		Цією ж нормою також визначено термін «корупційне правопорушення» - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за якезакономвстановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Правопорушення, повязане з корупцією  діяння, що не містять ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та\або цивільно-правову відповідальність. 
		Згідност. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за якузакономпередбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. 
		Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч.1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка зазакономзобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
		Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 2Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про запобігання корупції» у 2016 році службові особи, які на день початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цьогоЗаконудекларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, займають згідно зістаттею 50 Законувідповідальне та особливо відповідальне становище, зобовязані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи.
		     Згідно частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме, отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Відповідно до ч. 9 п. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
		     Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством (ч. 3 ст. 52 Закону № 1700-VII). 
		     Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 р. № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 р. за № 959/29089, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-Порядок).
		     Пунктом 3 Порядку визначено, що ведення Реєстру здійснює Національне агентство. Програмне забезпечення Реєстру, база даних Реєстру є власністю держави в особі Національного агентства, яке є держателем Реєстру.
		     Адміністратор Реєстру, визначений Національним агентством відповідно до вимог чинного законодавства, забезпечує супроводження програмного забезпечення Реєстру, збереження та захист даних Реєстру, відповідає за його функціонування, надання доступу до нього та обмін з іншими інформаційними системами.
		     Згідно пункту 1 розділу II Порядку, до Реєстру включаються такі електронні документи: декларації, що подаються відповідно до статті 45 Закону; повідомлення про суттєві зміни в майновому стані субєкта декларування, передбачені частиною другою статті 52 Закону; виправлені декларації, що подаються відповідно до частини четвертої статті 45 Закону.
		     Відповідно до пункту 2 цього розділу Порядку субєкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форм.
		     Субєкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному кабінеті після реєстрації в Реєстрі.
		     Пунктом 3 розділу II Порядку також визначено, що субєкт декларування повинен зареєструватися у Реєстрі з використанням особистого ключа та посиленого сертифіката відкритого ключа електронного цифрового підпису.
		     Згідно п. 4 цього розділу Порядку, зареєстровані субєкти декларування мають право: доступу до персонального електронного кабінету після автентифікації субєкта декларування із використанням його особистого ЕЦП фізичної особи; створювати, змінювати та видаляти чернетки документів у персональному електронному кабінеті; подавати документи у разі їх відповідності технічним вимогам до форми і проходження логічних перевірок, переглядати подані ними документи; подавати виправлені документи у строки та в порядку, визначені в пункті 7 цього розділу; отримувати в персональному електронному кабінеті та на адресу електронної пошти електронні повідомлення про підтвердження подання документів, попередження про необхідність подання документів до Реєстру; направляти в персональному електронному кабінеті електронні звернення до національного агентства про надання розяснень, допомоги в користуванні Реєстром, повідомлення про відкриття субєктом декларування або членом його сімї валютного рахунка в установі банку-нерезидента.
		     Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 961/29091, (із змінами, внесеними рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 грудня 2016 року) було затверджено Форму повідомлення по суттєві зміни в майновому стані субєкта декларування, пунктом 2 якої визначено, що повідомлення про суттєві зміни у майновому стані субєкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет субєкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Паперова копія повідомлення не надсилається (не подається).
		     Згідно пункту 4 Форми повідомлення по суттєві зміни в майновому стані субєкта декларування, інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані субєкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий субєкт декларування подає відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
		10 червня 2016 року Національним агентством з питань запобігання корупції було прийнято рішення № 2 (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 18 серпня 2016 року № 1) «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яким визначено, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи, зокрема, з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року для таких типів декларацій (повідомлень) та субєктів декларування, зокрема: щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці; повідомлення про суттєві зміни в майновому стані субєкта декларування, передбачені частиною другою статті 52 Закону, службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року чи пізніше цієї дати займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.
		Таким чином, з приписів вказаних норм випливає, що тільки зареєстровані субєкти декларування мають право доступу до персонального електронного кабінету після автентифікації субєкта декларування із використанням його особистого електронного цифрового підпису, а також мають право подавати документи у разі їх відповідності технічним вимогам до форми шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет субєкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави. 
		Законом України «Про запобігання корупції» та іншими нормативно-правовими актами не встановлений строк, до якого субєкт декларування зобовязаний зареєструватися на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням особистого ключа та посиленого сертифіката відкритого ключа електронного цифрового підпису.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 зарахований до штату Господарського суду Харківської області відповідно до Указу Президента України «Про обрання суддів» від 27 листопада 2001 року № 1151/2001 та обраний безстроково на посаду судді Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 14 грудня 2016 року № 471-V.
		     З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта (№ 82220319 від 13.03.2017 р.) вбачається, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме: машиномісце № 186 загальною площею 15,8 кв.м., розташованого в підвалі житлового будинку літ. «А-18-20» та квартири № 186 загальною площею 90,2 кв.м. за адресою: м. Харків, проспект Науки, будинок 77. Підставою виникнення права власності на вказані обєкти нерухомого майна є договори дарування № 4256 та № 4252 від 02.09.2016 року, зареєстровані приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3. 
		     Згідно даних листа Національного агентства з питань запобігання корупції (№ 93-05/10398/17 від 10.04.2017 р.), ОСОБА_1 зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 21 вересня 2016 року. Станом на 07.04.2017 року ОСОБА_1 подав до Реєстру 05.10.2016 року повідомлення про суттєві зміни в майновому стані; 27.10.2016 року щорічну декларацію за 2015 рік; 18.01.2017 року повідомлення про суттєві зміни в майновому стані; 17.03.2017 року щорічну декларацію за 2016 рік та 21.03.2017 року щорічну (виправлену) декларацію за 2016 рік. Послідовність дій користувача Реєстру ОСОБА_1 з зазначенням дати, часу та тривалості сесій надати тимчасово технічно неможливо.
		Отже, згідно Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 р. № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 р. за № 959/29089, подання субєктом декларування електронних документів до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з використанням програмних засобів Реєстру здійснюється лише після реєстрації в Реєстрі.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» 21 вересня 2016 року. 
		Згідно пояснень, наданих ОСОБА_1 в суді,  а також які містяться в матеріалах адміністративної справи, несвоєчасне направлення електронної форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані було викликане недоліками системи електронного декларування, що виникали в процесі експлуатації та відсутності можливості ввійти до системи. Повідомлення про зміни суттєвого стану зміг направити лише 05 жовтня 2016 року, так як направлення паперової форми повідомлення не передбачено. До 5 жовтня 2016 року ним здійснювались неодноразові телефонні дзвінки на номер технічної підтримки Національного агентства з метою вчасного заповнення і подання повідомлення про суттєві з міни у майновому стані.
		Обставини неналежного функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування підтверджуються і інформацією з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції (сайт nazk.gou.ua) за період з 23 серпня 2016 року по 03 листопада 2016 р., з якої вбачається нестабільність роботи Офіційного сайту, а саме: НАЗК припиняє доступ до системи е-декларування до 1 вересня 2016 року;НАЗК: система е-декларування працює, технічні недоліки носять незначний характер та будуть усунуті протягом дня. Проблеми щодо початку декларування на порталі е-декларацій повязані з браузером, який відображає лише Інтернет-браузер; НАЗК: Система е-декларування працює, хоча й потребує деяких технічних коректив; НАЗК постійно здійснює моніторинг роботи системи на предмет виявлення технічних недоліків та проводить роботу з їх оперативного вирішення; НАЗК: Доступ до Реєстру декларацій тимчасово обмежено через збій в системі енергопостачання на технологічному майданчику ДП УСС; НАЗК: Офіційний сайт Національного агентства працює нестабільно через велику кількість запитів; НАЗК: З 27 жовтня 2016 року технічна та інформаційна підтримка працюють цілодобово. Заходи, які вживаються адміністратором Реєстру, Державним підприємством «Українські спеціальні системи», для забезпечення його належного функціонування, члени НАЗК визнали недостатніми; НАЗК: відповідно до рішення, яке схвалене на черговому засіданні НАЗК зверталося до Генеральної прокуратури України з питання, що технічні причини можуть призвести до зриву кампанії електронного декларування; НАЗК: Технічні проблеми, які виникли під час функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування впродовж подання декларацій субєктами декларування першої хвилі, будуть усунуті до кінця року. Під час функціонування Реєстру ми зафіксували не тільки потужні DDoS-атаки, більшість з яких мала інтелектуальний характер, але й проблеми з використанням електронного цифрового підпису, перевантаження Реєстру від кількості запитів декларантів та кількості звернень до публічної частини, недієздатність веб-сайту НАЗК, що значно ускладнювало доступ до е-системи.
		Також, до складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 19.04.2017 р. відносно ОСОБА_1, Національне агентство з питань запобігання корупції своїм рішенням само визнало, що несвоєчасне подання декларацій з причин неналежного функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб є поважною причиною несвоєчасного подання декларацій, що вбачається із інформації офіційного сайту Національного агентства від 05.04. 2017. В цій же інформації Національне агентствозазначає, що при здійсненні контролю щодо своєчасності подання декларацій та/або вирішення питань щодо необхідності складення протоколу про адміністративне правопорушення уповноважені особи Національного агентства враховують факт неналежного функціонування Реєстру. 
		Отже, Національне агентство само підтвердило та визнало факти, які свідчать, що під час подання та заповнення електронних форм документів існували технічні проблеми, нестабільність роботи системи подання та оприлюднення декларацій, недієздатність веб-сайту Національного агентства.
		Нестабільність роботи системи подання та оприлюднення декларацій та технічні проблеми, які виникали у період з початку роботи системи подання та оприлюднення декларацій, також підтвердив в суді свідок ОСОБА_5
		Наслідком технічних збоїв та нестабільності роботи системи е-декларування стало те, що ОСОБА_1 не міг зареєструватися на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а також реалізувати право на подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
		У даному випадку, умисел на вчинення вказаного адміністративного правопорушення у ОСОБА_1 відсутній, оскільки своєчасне повідомлення про суттєві зміни майнового стану не було ним подано у звязку із нестабільною роботою офіційного сайту Національного агентства, що унеможливлювало внесення до нього повних відомостей, у звязку з чим він зміг подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані лише 5 жовтня 2016 року. 
		ОСОБА_1виконав всі дії, які були необхідними з метою подання електронної форми повідомлення про суттєві зміни майнового стану, а також електронної декларації за 2015 рік, яка була ним також подана 27 жовтня 2016 року. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані із запізненням були подані не з його вини.
		Дії ОСОБА_1 не мали умисного характеру. Матеріали справи не містять даних про наявність корупційного інтересу щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
		Таким чином, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, є необґрунтованою, в протоколі про адміністративне правопорушення № 99 від 19.04. 2017 р.,складеному відносно нього, відсутні будь-які дані про форму вини, в даному випадку наявність прямого умислу. Матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_1, подавши повідомлення про суттєві зміни майнового стану 05.10.2016 року, мав умисел на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес.
		В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 р. за № 223-943/0/4-17 вказується, що конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, є несвоєчасне подання декларації без поважних та те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у звязку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції тощо. 
		Відповідно до ч. 9 п. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування покладено на Національне агентство. 
		На адміністратора Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначеного Національним агентством, покладено обовязок по забезпеченню супроводження програмного забезпечення Реєстру, збереження та захисту даних, функціонування, надання доступу до Реєстру  (п. 3 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 р. № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 р. за № 959/29089).
		Отже, обовязок по забезпеченню ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, функціонування та надання доступу до нього покладено саме на Національне агентство з питань запобігання корупції, а не на субєктів декларування.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина як одна із складових елементів адміністративного правопорушення і надані органом поліції докази не свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.
		Крім того, розглядаючи дану адміністративну справу, суд також враховує наступні обставини. 
		Однією із функцій Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції (офіційний сайт nazk.gov.ua) є організація здійснення методичного та консультативного забезпечення виконання законодавства з питань подання та перевірки декларацій субєктів декларування.
		     Крім того, 16 вересня 2016 року Радою суддів України було прийнято рішення № 60, згідно якого Рада суддів України звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупціїз проханням провести виїзні тренінги у всіх областях України для суддів із заповнення електронних декларацій.      
		     У листі В.о. голови господарського суду Харківської області від 27.04.2017 р. № 07.01-05/012020, наданого на запит адвоката ОСОБА_4 у звязку із розглядом даної адміністративної справи, господарський суд повідомив, що під егідою Національного агентства з питань запобігання корупції 20 жовтня 2016 року судді та працівники апарату суду на базі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України прийняли участь у регіональному тренінгу щодо надання методичної та консультативної допомоги з питань електронного декларування. Вказана методична допомога надавалася представниками Національного агентства з питань запобігання корупції.
		22 вересня 2016 року в приміщенні господарського суду Харківської області суддям проведено лекцію укладачем Методичних рекомендацій щодо складання, подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, дописувачем журналу «Держслужбовець», шеф-редактором Вісника НААУ ОСОБА_6, з питань заповнення електронних декларацій, а 19 жовтня 2016 року завідувачем сектору з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у Харківській області на базі господарського суду Харківської області проведено лекцію суддям та працівникам апарату суду на тему: «Заповнення електронних декларацій». Під час лекції наочно представлено яким чином вносяться дані до електронної декларації.
		Отже, вказані обставини свідчать про те, що представниками Національного агентства до початку роботи системи електронного декларування не здійснювалося методичне та консультативне забезпечення, тренінги з суддями не проводилися, внаслідок чого після початку роботи системи подання та оприлюднення декларацій, реєстрації на офіційному сайті Національного агентства, подальшого заповнення та подання електронних форм документів у субєктів декларування виникли певні труднощі, повязані з користуванням системою Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		При вирішенні даного спору слід також звернутися до практики Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права та обовязковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зважаючи на те, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ зобовязані враховувати практику ЄСПЛ як джерело права.
		В контексті практики вказаного суду, зокрема у рішенні від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обовязок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникнути виконання своїх обовязків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		З урахуванням зазначеного, суд вважає, що складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 за несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані є неправомірним, оскільки несвоєчасне подання повідомлення ОСОБА_1 відбулось через те, що Національним агентством не належним чином було забезпечено роботу офіційного веб-сайту, представниками Національного агентства до початку роботи системи електронного декларування не здійснювалося належне методичне та консультативне забезпечення, тренінги з суддями не проводилися.
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. 
		Згідно з ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. 
		Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Повно та всебічно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази , керуючись нормами закону, суддя дійшов висновку про те, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1ст. 247 КУпАП.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 176-2 , п.1 ч. 1 ст.247, 283, 284  КУпАП, суддя 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження по справі відносно ОСОБА_1,про  вчинення  адміністративного правопорушення, пов"язаного з корупцією , передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення , закрити у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня її прийняття апеляційної скарги.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
		Суддя:       І.О.Грищенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...