Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 323/665/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2017. Зареєстровано: 23.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 Справа № 323/665/17
		 Провадження1-кп/333/370/17
		У Х В А Л А
		підготовчого судового засідання
		22 червня 2017 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
		Колегії суддів:
		головуючої судді - ОСОБА_1 ,
		суддів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі- ОСОБА_4 ,
		з участю прокурора- ОСОБА_5 
		захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		 ОСОБА_8 ,
		обвинувачених- ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст. 191, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
		В С Т А Н О В И В :
		22.05.2017 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080310000505 від 27.04.2016 року відносно вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст. 191, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
		26.05.2017 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.
		Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження.
		Захисники-адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_13 ОСОБА_6 заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на його невідповідність вимогамст. 291 КПК України, а саме порушення правил підслідності під час проведення досудового розслідування, оскільки досудове розслідування повинно було здійснюватися Національним антикорупційним бюро України.
		Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтримали думку своїх захисників. 
		Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у відповідності до положеньст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до наступного висновку.
		Згідно з п. 13 ч. 1ст. 3 КПК Україниобвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
		Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов`язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтіКК Українита формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.
		При цьому п. 1ст. 91 КПК Українирегламентовано, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та інші обставини, які мають значення для кримінального правопорушення.
		Як вказують приписи ч. 1ст. 91 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, які, виходячи зі змісту закону, має містити обвинувальний акт в формулюванні обвинувачення, з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, - покладається на слідчого, прокурора.
		Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11  не містить посилання на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і які відносять до предмету доказування у кримінальному провадженні.
		Так, викладене в обвинувальному акті обвинувачення не містить викладу об`єктивної сторони вчинених злочинів, а саме: відсутні відомості щодо обставин (час, місце, дата), при яких у обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . ОСОБА_11  виник злочинний умисел, який відповідно до вимогст. 91 КПК Українипідлягає доказуванню, спрямований на систематичне протиправне привласнення грошових коштів місцевого бюджету Комишеваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, у зв`язку з чим ОСОБА_9 розробив злочинний план, та організував стійку злочинну групу, відсутні відомості щодо обставин при яких ОСОБА_9  розповів ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . ОСОБА_11 деталі розробленої ним «схеми» привласнення грошових коштів, та запропонував останнім приєднатись до вчинення вказаного кримінального правопорушення, відсутні відомості щодо часу, місця, обставин та співвідношення розподілення між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . ОСОБА_11 грошових коштів, одержаних незаконним шляхом, а тому не може вважатися висунутим в порядку, встановленомуКПК Українита позбавляє суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
		У відповідності до ч. 1ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.
		Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду. (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52, рішення від 25.07.2000 р. у справі «Маточчіа проти Італії» п. 58 та рішення від 20.07.2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії» п. 34).
		Окрім того, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченомуКПКпорядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1ст. 84 КПК).
		ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (рішення у справах "Тейксейр де Кастро проти Португалії" від 9 червня 1998 р.; рішення у справі "Шабельник проти України" від 19 лютого 2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
		Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Аналіз положення ч. 3ст. 62 Конституції України, в якій зазначено, що "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом" дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (рішення КСУ у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьоїстатті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 р. № 12-рп/2011).
		Порушення зазначених вимогКПКпозбавляють доказового значення відомості, які були отримані, роблять доказ недопустимим. Такий доказ не може бути покладений в основу підозри, обвинувачення, використаний для доказування інших значущих у кримінальному провадженні обставин.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно ч. 1ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч. 5 даноїстатті цього Кодексу кримінальне процесуальнезаконодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно п. 1 ч. 5ст. 216 КПК Українидетективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410Кримінального кодексу України, якщо наявна умова, що розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків)злочин вчинено, 
		Як вбачається з обвинувального акту, кримінальне правопорушення було вчинене в період часу з січня 2013 по грудень 2015р. в тому числі головою Комишевахської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_9 ( тобто службовою особою місцевого самоврядування) та шкода, завдана ним складає 1124441,99 грн, що у 600 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину. отже, відповідно до ч. 5ст. 216 КПК Українидосудове розслідування у даному кримінальному провадженні мали здійснювати детективи НАБ України.
		При цьому, в порушення вказаних вимог закону, досудове розслідування проводилось слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Запорізької області. та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області.
		Відповідно до ч. 5ст. 36 КПК Українизаборонено доручати проведення досудового слідства у злочинах, підслідних детективам НАБ України, іншим правоохоронним органам, у тому числі слідчим Національної поліції та прокуратури.
		Всупереч вимогамст. 216 КПК України, вказане кримінальне провадження не було своєчасно передано за підслідністю компетентному органу досудового розслідування.
		Окрім цього, Спеціалізована антикорупційна прокуратура відповідно до вимог ч. 5ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»є єдиним самостійним структурним підрозділом Генеральної прокуратури України, уповноваженим здійснювати нагляд за дотриманням законів НАБ України при проведенні оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства.
		Таким чином, затвердження даного обвинувального акта прокурором який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_14 є незаконним, так як суперечить вимогам ч. 5ст. 8 Закону України «Про прокуратуру».
		З огляду на викладене такі порушення закону, допущені під час досудового розслідування, перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, оскільки досудове розслідування даного кримінального провадження, а також затвердження обвинувального акта по даному кримінальному провадженню, проводили не уповноважені на це особи.
		Крім того, положеннями п. 1 ч. 4ст. 291 КПК Українипередбачено, що до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід`ємним додатком та, відповідно до вимогст. 109 КПК України, має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі, зокрема повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
		В порушення вимогст. 109 КПК Україниреєстр матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не відображає повних відомостей про прийняті процесуальні дії та рішення під час досудового розслідування.
		Зокрема, в ньому відсутня дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, прізвище, ім`я, по-батькові заявника, як це передбачено ч. 5ст. 214 КПК України; відсутні відомості про письмове підтвердження сторін кримінального провадження - протилежній стороні факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів та відомостей про роз`яснення обвинуваченим права на захист; 
		Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 2ст. 109 КПК Україниреєстр матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не містить відомостей про час проведення більшості процесуальних дій.
		Крім того в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про складення обвинувального акта, що на підставі ч. 4ст. 110 КПК Українитакож є процесуальним рішенням, а тому відомості про складення обвинувального акта мають бути зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
		Таким чином, прокурором порушені вимоги кримінального процесуального закону, а саме вимоги п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, оскільки конкретне обвинувачення у вчиненні відповідних злочинів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . ОСОБА_11 фактично не висунуто, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження та можливість забезпечення справедливого судового розгляду відповідно доЄвропейської Конвенції з прав людинита ч. 5ст. 216 КПК України, оскільки досудове розслідування було проведено з порушенням правил підслідності, не уповноваженим на те органом, у зв`язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам кримінального процесуального закону.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.291,314 КПК України,
		У Х В А Л И В :
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080310000505 від 27.04.2016 року відносно вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст. 191, ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. - повернути прокурору.
		Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області, через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 днів з дня її оголошення.
		Головуючий суддя:  ОСОБА_1 
		Судді:  ОСОБА_2 
		  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...