Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/5387/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2017. Зареєстровано: 23.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		Справа № 644/5387/16-к 
		Провадження № 1-кп/644/45/17 
		23.06.2017
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		23 червня 2017 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:
		Головуючого судді ОСОБА_1 , 
		При секретарі ОСОБА_2 ,
		За участю прокурора ОСОБА_3 , 
		Потерпілої ОСОБА_4 ,
		Представника потерпілої ОСОБА_5 ,
		Захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		Обвинуваченого ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Орджонікідзевського районного суду м.Харкова кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 травня 2016 року за №12016220530001554, відносно
		    ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м.Харків, громадянина України, раніше не судимого, розлученого, що працює ТОВ «НПО Вертикаль», електрозварювальником, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		   08.05.2016 року о 22.30 годині ОСОБА_7 знаходячись в кімнаті квартири АДРЕСА_2 своєї дружини ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , на ґрунті неприязних відносин з останньою, схватив правою рукою дружину за волосся та штовхнув її на підлогу біля дивану, від чого вона впала в положення на коліна, а руками утримувалась за диван. Після чого, ОСОБА_7 наніс їй один удар кулаком правої руки в потиличну ділянку та два удари правою ногою в ділянку грудної клітини та в поперекову ділянку. В той же час потерпіла продовжувала сидіти в тому ж положенні, коли ОСОБА_7 не припиняв свої злочинні дії та наніс один кулаком правої руки в праву скроневу ділянку голови, від чого ОСОБА_4 впала на підлогу на спину в положення лежачи обличчям до гори, а ОСОБА_7 правою ногою наступив на обличчя потерпілій, яка лежала на підлозі. Потерпіла повернулася на лівий бік та прикрила голову руками, а ОСОБА_7 наніс 2-3 удари обома ногами, які прийшлися потерпілій по верхнім кінцівкам. Після цього, ОСОБА_7 усією своєю вагою сів потерпілій, яка лежала на підлозі на лівому боці, на правий бік. Після чого ОСОБА_7 потерпілу підняв та посадив в положення сидячи обличчям до себе та наніс їй удар правою ногою в ліву бічну частину тулубу. В цей час ОСОБА_7 зупинив свої злочинні дії та вийшов до кухні, а коли повернувся за декілька хвилин наніс потерпілій, яка продовжувала сидіти в попередньому положенні один удар відкритою долонею правої руки в область носу. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілій ОСОБА_4 спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита травма у вигляді перелому 8-го ребра по задньо-паховій лінії зі зміщенням та наявністю синця, яка не є небезпечною для життя в момент заподіяння, спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів(21 день) і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості; травма носу у вигляді поперечного перелому спинки носу в середній третині без зміщення з наявністю синців в лівій та правій навколо очних ділянках, враховуючи її звичайний клінічний перебіг, належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3 тижнів (21 день); синці на задній поверхні лівого плеча в нижній третині, на ліктьовій поверхні правого передпліччя в середній третині, на тильній поверхні правої кисті, в проекції 7-го лівого ребра по середньо-лопатковій лінії, в поперековій ділянці в проекції 1-2 крижових хребців, за ступенем тяжкості викликали незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		   Обвинувачений в судовому засіданні свою провину визнав в повному обсязі. Просив суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, розглянути справу відповідно до вимог ст.349 КПК України.                                                Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК Українита проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		   Суд вважає, що вина обвинуваченого доказана, його дії слід кваліфікувати, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України , але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.                                                           При визначенні видута міри покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, фактичні обставини. Так, судом враховується, що обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості відповідно до ст.12 КК України. Обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце реєстрації, працює, задовільно характеризується за місце роботи, місцем реєстрації та фактичного проживання, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має неповнолітніх дітей на утримання яких надає матеріальну допомогу, просив вибачення у потерпілої. Враховуючи наведене, суд вважає, що можливе призначення міри покарання, не пов`язаної із ізоляцією від суспільства в межах санкції ч. ч.1 ст.122 КК України.
		   Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає відповідно до вимог ст.66 КК України щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.                            
		   Відповідно до вимог ст.128 КПК України потерпілою було заявлено цивільний позов на загальну суму 131013 гривень, з яких матеріальна шкода, 56013 гривень, 75000 гривень моральної шкоди, а також витрати на правову допомогу у розмірі 11590 гривень. 
		   Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		   Відповідно до вимог ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		   Потерпілою в позові зазначено, що нею понесені витрати на ліки, фотоплівки, медичні послуги 3750 гривень. На поїздку до лікарні вона була змушена користуватись послугами таксі та сплатити 346 гривень. Також, обвинуваченим було пошкоджено холодильник, розетку, яка була вирвана зі стелі, з порушенням самої стелі. Відновлення обійшлось їй в 787 гривень. Окрім цього, обвинувачений після того, як її забрали до лікарні, прийшов до квартири та пошкодив вщент диван, який не підлягає ремонту, вартість зазначеного дивана є приблизною та може бути більшою 1750 гривень, та забрав всі їх грошові заощадження, що складали трохи більше 1500 доларів, що за курсом НБУ на 08.05.2016 року складало 47880 гривень. Вважала, що зазначені витрати є матеріальною шкодою, що за підрахунком складає 54,513 гривень. Обґрунтувань витрат на 1500 гривень, які складають різницю між заявленою сумою матеріальної шкоди в 56013 гривень та наведеними в позові витратами на суму 54513 гривень, в позові не зазначено. 
		   На підтвердження завданої матеріальної шкоди потерпілою було надано 2 копії квитанції про придбання медичних препаратів на суму 73,36 копійок, 159,59 гривень, від 20.05.2016 року та 10.05.2016 року відповідно (а.с.87), копію обмінної картки, із змісту якої вбачається, що термін вагітності 7 тижнів при першому відвідуванні 27.05.2016 року, дані про ультразвукове дослідження від 11.05.2016 року малий термін вагітності 3-4 тижні (а.с.82-86), інформацію з інтернет-ресурсу щодо вартості дивану «Гулзон-М» - 2978 гривень (а.с.81), витяг з інтернет-ресурсу щодо курсу долара за даними НБУ на 08.05.2016 року (а.с.87).
		   Суд вважає, що вимоги позову в частині стягнення витрат по наданим квитанціям щодо придбання медичних препаратів на суму 73,36 копійок, 159,59 гривень не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких доказів щодо рекомендацій придбання саме зазначених препаратів суду не надано, висновки судово-медичної експертизи містять в собі інформацію щодо кількості тілесних ушкоджень та ступеню їх тяжкості, надана обмінна картка не містить в собі необхідності придбання цих препаратів.
		   Також, суд вважає, що не підлягають задоволенню вимог про стягнення витрат пов`язаних із оплатою послуг таксі, витрат на ремонт холодильника, розетки, вартості дивану, оскільки будь-яких доказів на підтвердження понесення таких витрат суду не надано. Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_9 обставин завдання таких пошкоджень та знищення дивану саме обвинуваченим суду не підтвердила, повідомила, що знає про це зі слів потерпілої.
		   Також суд не знаходить підстав для задоволення вимог потерпілої щодо стягнення з обвинуваченого їх спільних грошових заощадженнь, що складали трохи більше 1500 доларів, що за курсом НБУ на 08.05.2016 року складало 47880 гривень, оскільки судом розглядаються справи лише в межах обсягу пред`явленого обвинувачення, будь-яких посилань в обвинувальному акті на зникнення даної суми не міститься. У разі виникнення спору між колишнім подружжям щодо розподілу спільного майна це питання може вирішуватись в рамках цивільно-правового спору.
		    Що стосується клопотання потерпілої щодо присудження судових витрат на правову допомогу у розмірі 11590 гривень, слід зазначити наступне. 
		   Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий.
		   Відповідно до вимог ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. 
		   Дійсно під час розгляду провадження в суді адвокатом ОСОБА_5 надавалась правова допомога потерпілій. Суду було надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію профайла адвоката, копію договору про надання правових послуг від 10.05.2016 року, укладеного між потерпілою та адвокатом ОСОБА_5 , в п.1 якого зазначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво інтересів в кримінальній справі. Порядком оплати послуг визначено, що за послуги за цим договором Клієнт сплачує Адвокату винагороду розмір якої визначається додатковою угодою. Клієнт здійснює оплату за цим договором одноразово в готівковому або безготівковому порядку платіжним дорученням на поточний рахунок Адвоката. 
		   Надані суду акти від 31.03.2017 року приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 10.05.2016 року, від 04.04.2017 року, особисті розписки ОСОБА_5 від 31.03.2017 року, від 04.04.2017 року, не містять в собі будь-яких доказів щодо надання відповідних послуг в рамках кримінальної справи. А особиста розписка ОСОБА_10 від 08.04.2017 року взагалі містить посилання на залишок боргу відповідно до Договору від 10.05.2017 року. Відповідної додаткової угоди, яка б визначала розмір винагороди, платіжного доручення щодо перерахування або зарахування на поточний рахунок Адвоката оплати послуг, як то передбачено Договором, що був наданий в рамках даного кримінального провадження та знаходиться в матеріалах справи на а.с.41, суду не надано. Тобто, розмір витрат на правову допомогу в судовому засіданні не був доведений.
		   Суд вважає, що вимоги позову потерпілої в частині відшкодування завданої моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує ступінь тяжкості завданих тілесних ушкоджень, а саме, у потерпілої було зламано ребро, мала місце закрита травма носу, були наявні синці, як на тілі так і на обличчі, вона тривалий час відчувала фізичний біль, була змушена звертатись за допомогою до медичної установи. В побуті була обмежена в рухах, зверталась до своїх неповнолітніх дітей, тобто дії обвинуваченого призвели до значних змін у її повсякденному житті. Також суд враховує, що побиття потерпілої відбувалось у присутності дітей, це призводило до пригнічення її стану, окрім того, як стверджує сама позивач, в момент побиття вона знала, що вагітна третьою дитиною, але в той же час, даних про обізнаність обвинуваченого про стан потерпілої в ході розгляду справи встановлено не було. Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого, що дії потерпілої фактично спровокували його до побиття, оскільки мала місце подружня зрада, вважає, що за жодних обставин неприпустимо застосування насильства до жінки, ще й за присутності дітей. Дотепер потерпіла зазначає на відчуття остраху, періодичного фізичного болю, внаслідок зламаного ребра та отриманої травми носу. Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що розумним та справедливим буде визначити до стягнення 8000 гривень у відшкодування моральної шкоди. 
		   Судові витрати, речові докази в провадженні відсутні. 
		   
		   Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.
		   Відповідно до ст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_7  від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 1(один) рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.     
		Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7  протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.        
		   Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7  на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень. В іншій частині відмовити.
		Вирок може бути оскаржено, з урахуванням ч.2.ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.
		Головуючий: суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...