Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/43306/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2017.
Дата набрання законної сили: 15.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                        АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		                           Справа № 22-ц/796/3697/2017 року            Головуючий у 1-й інстанції:  Літвінова І.В.
		                           757/43306/16-ц                                                    Доповідач-ЧобітокА.О.
		 
		                                                               УХВАЛА   
		                                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		15 червня 2017 року колегія суддів судової палати  в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
		 
		головуючого - Чобіток А.О.
		суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.
		при секретарі - Казанник М.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України ,  Міністерства оборони України ,  Головного управління Національної гвардії України, Кабінету Міністрів України на  рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року в справі за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Головного управління Національної гвардії України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої у результаті проведення антитерористичної операції,-
		 
		                                                         в с т а  н о в и л а:
		 
		У вересні 2016 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом до відповідача Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної гвардії України, у якому просили стягнути у відшкодування заподіяної їм матеріальної шкоди в розмірі 6 705 962,61 грн. та моральної - у сумі 50 000 грн.. При цьому зазначали, що проживали у власному будинку у с. Водяне, яке розташоване на лінії зіткнення з територіями, де проводиться антитерористична операція, у зв'язку з чим їхній будинок був пошкоджений внаслідок бойових обстрілів та влучення снарядів, майно, що знаходилося у будинку, - втрачено. З даного приводу позивачі звернулися із заявою про кримінальне правопорушення за місцем свого нинішнього проживання, кримінальне провадження було передано за підслідністю для здійснення досудового розслідування.
		     Позивачі вважають, що провина за спричинення їм матеріальної та моральної шкоди        лежить на державі внаслідок проведення антитерористичної операції.  
		 
		Рішенням Печерського  районного суду м. Києва від 27 січня  2017 року позов задоволено частково. Вирішено відшкодувати позивачам за рахунок коштів державного бюджету України шкоду, заподіяну терористичним актом за пошкодження будинку та майно, розташований за адресою : АДРЕСА_1 в сумі 6705962 грн. 61 коп.та моральну шкоду в розмірі по 10 000 грн. 00 коп.. 
		 
		В апеляційних  скаргах представники Міністерства внутрішніх справ України ,  Міністерства оборони України Головного управління Національної гвардії України просять скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки висновок суду зроблений на припущеннях. 
		В апеляційній скарзі представник Кабінету Міністрів України просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає про безпідставність рішення, відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та спричиненою позивачам шкодою . Не враховано тієї обставини, що до повноважень Кабінету Міністрів України не відносяться питання відшкодування шкоди, завданої терористичним актом.
		 
		Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання , обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
		 
		           Встановлено, що  позивачі перебувають у шлюбі, зареєстрованому 20.03.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, про що за актовим записом № 68 видано свідоцтво про шлюб серії від 20.03.2010  року.
		Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.12.2010 року, ОСОБА_2, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3, придбав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться  за адресою : АДРЕСА_1, та за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2010 року- земельну ділянку (площею 0,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_1), на якій і знаходиться придбаний будинок з господарськими будівлями і спорудами , що також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 
		Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 розпочато антитерористичну операцію.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 02.12.2015 № 1275-року, село Водяне, Ясинуватського району, Донецької області, відноситься до населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.
		Внаслідок безпосереднього розташування населеного пункту - села Водяне Ясинуватського району Донецької області на лінії бойового зіткнення українських військових з бойовиками терористичної організації, здійсненням обстрілів, запусками снарядів та бойовими вильотами військової авіації, позивачі були вимушені, з метою збереження власної безпеки та життя, виїхати з місця свого постійного проживання.
		31.10.2015 року ОСОБА_2 подав заяву про кримінальне правопорушення за місцем свого тимчасового проживання - до Васильківського ВП ГУ НП в Київській області про те, що в період часу з вересня по листопад 2015 року в зоні проведення АТО, а саме за адресою : АДРЕСА_1, пошкоджено його будинок, чим завдано матеріального збитку. 
		            Дану заяву було прийнято і зареєстровано в ЄРДР за № 12015110140001715 та кримінальне провадження передано за підслідністю до СУ ГУ НП в Донецькій області.
		 
		06.07.2016 року Тимчасовою комісією з обстеження пошкоджених (зруйнованих) об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної інфраструктури Ясинуватського району, затвердженою розпорядженням голови райдержадміністрації від 30.06.2016 року за № 135, проведено обстеження поточного стану нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2, про що складено Акт № 34 обстеження нерухомого майна пошкодженого внаслідок проведення антитерористичної операції .
		 
		Відповідно до Акту № 34 від 06.07.2016 року, Тимчасовою комісією встановлено, що покрівля житлового будинку зруйнована на 100 %, несучі стіни пошкоджені на 25 %, віконні та двірні прорізи пошкоджені на 80 %, господарські будівлі - 50 %, паркан - 100 %. Внаслідок прямого влучення снаряду покрівля житлового будинку повністю зруйнована, зруйновано 3 плити перекриття (обрушені), зруйнована зовнішня стіна бокового фасаду, пошкоджено 15 вікон, троє вхідних дверей, відсутні 2 зовнішніх та всі міжкімнатні двері, пошкоджено 25 % внутрішнього оздоблення будинку, майно, яке знаходилося у будівлі на момент її пошкодження, повністю знищено. Житловий будинок знищений на 50 %, може бути придатний для подальшого проживання після відбудови. 
		 
		Згідно з довідкою № ДЗЖ-181 від 09.09.2015 року, виданої Виконавчим комітетом Пісківської сільської ради, внаслідок того, що фактично з 18.07.2014 на території с. Піски Ясинуватського району Донецької області велися активні бойові дії, інфраструктура селища була зруйнована повністю - електропостачання, газопостачання, водопровід, каналізація, дороги, транспортні магістралі, дротяний зв'язок. Внаслідок розривів величезної кількості артилерійських мін і снарядів, земля, і відповідно колодязі та свердловини виявилися забруднені. Так як селище обстрілювалося протягом року майже цілодобово снарядами з старих складів Російської Федерації, на поверхні землі і під землею є безліч мін і снарядів, які не розірвалися, крім того, околиці селища - заміновані. Відновлення будівлі і селища в цілому не є можливим.
		 
		Відповідно до звіту про незалежну оцінку збитків, завданих у результаті руйнування під час проведення антитерористичної операції майну, що належить ОСОБА_2, а саме житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, та меблям, які розташовані у житловому будинку станом на 15.08.2016 року,проведеному суб»єктом оціночної діяльності «ОСОБА_5» загальна ринкова вартість збитків становить 6705962,61 грн..  
		 
		Статтею 19 Закону України  «Про боротьбу з тероризмом»  визначено, що 
		відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. .
		 
		Пред»явивши даний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначали, що у Держави Україна виник обов'язок за вказаних вище обставин відшкодувати матеріальну шкоду, спричинену руйнуванням їх будинку та майна, яке знаходилось в ньому, а також відшкодувати моральну шкоду, якої вони зазнали внаслідок вказаних подій .
		               
		   Відповідно до  ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що житловий будинок позивачів з господарськими спорудами і будівлями , а також майном в його середині, був розташований в районі зіткнення розташування українських військових з терористами та пошкоджений у період проведення антитерористичної операції та внаслідок її проведення, в зв'язку з чим  не придатний для подальшої експлуатації.
		При цьому судом враховано, що відповідно до чинного законодавства обов'язок по відшкодуванню, завданої  особам шкоди,  терористичним актом, покладено на державу за рахунок коштів Державного бюджету України.
		 
		Таке рішення суду, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, відповідним обставинам справи та нормам  матеріального та процесуального права, які регулюють  даний вид правовідносин, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.
		 
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
		 
		Відповідно до ст.. 8 Конституції України , вУкраїні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		   Статтею 21 Конституції України визначено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
		 
		           Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 15-рп/2004 від 02.11.2004 року, верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
		 
		           Отже, у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх у своїх правах та перед законом , а справедливе застосування норм права повинно мати передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.
		 
		Так, загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		 
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану громадянам терористичним актом, визначені Законом України  «Про боротьбу з тероризмом», а механізм визначення розміру шкоди врегульовано Кодексом цивільного захисту України.
		 
		 Як вже зазначалось вище,  розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 02.12.2015 № 1275 року, село Водяне, Ясинуватського району, Донецької області, віднесено до населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.
		 
		Достовірно встановлено та підтверджено належними доказами той факт, що житловий будинок , належний на праві власності позивачам, який був їх місцем проживання, з господарськими спорудами і будівлями , а також майном в його середині, був розташований в районі зіткнення розташування українських військових з терористами та пошкоджений у період проведення антитерористичної операції та внаслідок її проведення, в зв'язку з чим  не придатний для подальшої експлуатації.
		 
		Отже у позивачів виникло право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок проведення антитерористичної операції, а у держави обов'язок відшкодувати завдану шкоду, розмір якої доведений позивачами належними та допустимими доказами.
		 
		Не погоджуючись з визначеним розміром шкоди відповідно до Звіту про незалежну оцінку збитків, завданих у результаті руйнування під час проведення антитерористичної операції майну, що належить ОСОБА_2 станом на 15.08.2016 року, відповідачами будь-яких належних доказів на його спростування не надано.
		Так, лише до суду апеляційної інстанції представником Міністерства внутрішніх справ України надано рецензію Фонду державного майна України від 15.03.2017 року на Звіт про незалежну оцінку збитків, завданих у результаті руйнування під час проведення антитерористичної операції майну, що належить ОСОБА_2, складений суб'єктом оціночної діяльності «ОСОБА_5 , яка  на увагу не заслуговує, оскільки проведена після ухвалення рішення  судом першої інстанції та по копії Звіту, і не його оригіналу .  
		При цьому вказана рецензія висновків Звіту щодо розміру шкоди не спростовує та не містить посилань, в чому конкретно та в яких розрахунках допущено помилки, що вплинуло та/або могло вплинути на неправильність визначення розміру шкоди.
		Так, вказана рецензія  носить загальний характер та складається з припущень, оскільки в самій рецензії зазначено про те, що наданий на рецензування  Звіт є копією дуже поганої якості, табл.. 6.6.4 дуже поганої якості, що унеможливлює перевірити розрахунки ( а.с. 127 том 3).
		 
		Пленум Верховного Суду України у Постанові № 4 від  31.03.1995 року роз»яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.  
		 
		Враховуючи характер і тривалість страждань позивачів та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, а також роз'яснення Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами , колегія суддів вважає , що визначений судом розмір моральної шкоди  є відповідним обставинам справи .
		 
		Доводи апеляційних скарг про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів та спричиненою позивачам шкодою, на увагу не заслуговують, оскільки даний позов безпосередньо до відповідачів не заявлявся та не пов'язувався з їх діяльністю і відповідні кошти на відшкодування шкоди позивачі просили стягнути з Держави Україна,  а не з окремих органів державної влади.
		 
		        Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
		 
		             Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
		 
		                                                            у х в а л и л а:
		 
		           Апеляційні скарги  Міністерства внутрішніх справ України ,  Міністерства оборони України, Головного управління Національної гвардії України, Кабінету Міністрів України відхилити.  
		 
		           Рішення Печерського  районного суду м. Києва від 27 січня  2017 року залишити без змін.
		 
		         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти  днів.
		 
		 
		      Головуючий -                                        Судді -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...