Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/3273/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2017. Зареєстровано: 24.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 127/3273/16-к
		Провадження № 1-кп/127/207/17 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.06.2017          м. Вінниця
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі суду присяжних:
		головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 ,
		присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		секретаря ОСОБА_6 , 
		за участю прокурора ОСОБА_7 , 
		захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015020010007860 за обвинуваченням 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Погребище Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого: 
		11.01.1995 року вироком Погребищенського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 140, ст. 44 КК України (в ред.1960 року) до 2 років позбавлення волі; 
		07.04.1997 року вироком Погребищенського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 215-3 КК України (в ред. 1960 року) до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік, 16.07.1997 року звільненого від покарання відповідно до ЗУ «Про амністію»; 
		15.04.1998 року вироком Погребищенського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 215-3, ч. 1 ст. 89 КК України (в ред. 1960 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 
		26.04.2004 року вироком Погребищенського районного суду Вінницької області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту; 
		10.12.2004 року вироком Оратівського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України (в ред. 2001 року) до 3 років позбавлення волі, постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 02.08.2006 року звільненого умовно-достроково на 10 місяців 16 днів; 
		13.06.2013 року вироком Козятинського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 187, 71 КК України, до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 14.08.2015 року з Петрівської ВК № 49 Кіровоградської області по відбуттю строку покарання, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України;
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Хмільник Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше засудженого:
		13.06.2013 року вироком Козятинського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 1, 2 ст. 317, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, звільненого 21.07.2014 року з Літинської ВК № 123 Вінницької області по відбуттю строку покарання, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України;
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Терешпіль Хмільницького району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України;
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_11 , будучи засудженим за вироком Козятинського районного суду Вінницької області від 13.06.2013 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто маючи не зняту і непогашену судимість за розбій, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин за наступних обставин.
		Так, в період з 15 по 17 листопада 2015 року, під час неодноразових розмов про матеріальне становище ОСОБА_14 , зокрема, про наявність у нього постійного джерела заробітку та кредитної картки, на рахунку якої знаходилися гроші у сумі 25000 гривень, між ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 виникла попередня змова на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_14 з метою заволодіння його майном.
		Діючи по обумовленому заздалегідь плану та реалізуючи зазначену змову, 18 листопада 2015 року близько 01.00 години, достовірно знаючи про перебування ОСОБА_14 за місцем свого тимчасового мешкання у домоволодінні АДРЕСА_5 , діючи з прямим умислом та з корисливими мотивом і метою, спрямованими на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 підійшли до вказаного помешкання та почали діяти згідно із заздалегідь розподіленими ролями.
		ОСОБА_13 , який до цього проживав разом із ОСОБА_14 та не хотів бути викритим, залишився на вулиці поблизу вищевказаного домоволодіння з метою убезпечення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від викриття сторонніми особами.
		ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи раніше ознайомлені ОСОБА_13 із зовнішнім виглядом домоволодіння АДРЕСА_5 та його внутрішньою будовою і розташуванням у ньому кімнат та меблів, через незачинені вхідні двері незаконно безперешкодно проникли до зазначеного помешкання під приводом їх роботи в правоохоронних органах по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів. Після проникнення до будинку ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_14 про викриття факту зберігання ним психотропної речовини, після чого ОСОБА_11 схопив ОСОБА_14 , заклав йому руки за спину, надягнув на нього заздалегідь заготовлене спеціальне знаряддя  кайданки, вчинивши таким чином відносно потерпілого насильницькі дії, які були небезпечними для життя та здоров`я останнього в момент їх вчинення, та обмеживши ОСОБА_14 у пересуванні та можливості чинити опір. Далі ОСОБА_11 кинув ОСОБА_14 на підлогу та почав вимагати передати нападникам банківську кредитну картку та повідомити пін-код до неї, що надало б можливість зняти з цієї картки готівкові кошти.
		При цьому ОСОБА_11 почав шукати зазначену кредитну картку серед речей, які знаходились у помешканні. В ході пошуків останній серед речей ОСОБА_14 знайшов належну йому кредитну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та грошові кошти в сумі 1000 гривень, якими незаконно заволодів.
		Далі ОСОБА_11 висунув до ОСОБА_14 вимогу негайно повідомити пін-код до знайденої кредитної картки, на що останній відмовився. Тоді ОСОБА_11 повторив свою вимогу та наніс ОСОБА_14 декілька ударів руками та ногами по різних частинах голови і тулуба, а також ногах.
		Будучи підданим насильству, обмеженим у пересуванні та можливості чинити опір нападникам, ОСОБА_14 вимушено повідомив ОСОБА_11 пін-код до кредитної картки. Останній передав картку ОСОБА_12 , повідомивши названий ОСОБА_14 пін-код.
		Після цього ОСОБА_11 залишився утримувати ОСОБА_14 на випадок повідомлення ним неправильного пін-коду та з метою недопущення його звільнення, повідомлення про напад до правоохоронних органів та викриття нападників, а ОСОБА_12 вийшов з помешкання, поблизу якого на вулиці останній разом зі ОСОБА_13 викликали таксі, на якому поїхали до найближчих банкоматів ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованих по вулиці Пирогова, буд. 111 та Пирогова, 29 у м. Вінниці.
		Приїхавши на таксі до банкомату по вул. Пирогова, 111 у м. Вінниці, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вийшли з автомобіля, підійшли до банкомату та спробували зняти готівку з кредитної картки ОСОБА_14 . Однак, повідомлений останнім пін-код виявився неправильним, про що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомили ОСОБА_11 , який у зв`язку з цим знову наніс ОСОБА_14 кілька ударів кулаками рук в обличчя та тулуб, на що ОСОБА_14 вимушено повідомив ОСОБА_11 правильний пін-код.
		Внаслідок цих ударів, нанесених ОСОБА_14 ОСОБА_11 , а також ударів, раніше нанесених ОСОБА_11 потерпілому під час цього ж нападу, ОСОБА_14 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в м`які тканини відповідно правій скроневій ділянці, синця в правій навколоорбітальній ділянці, на переніссі по центру з переходом на праве крило носа, на верхній повіці лівого ока, на правій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, на грудях на рівні 6-7 ребер справа, на правій лопатці; саден в лівій виличній ділянці (1), на кінчику носа (1), на підборідді по центру та дещо справа (3), в правій надключичній ділянці (1), в проекції правого колінного суглобу по передній поверхні (1); крововиливу на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які виникли незадовго до настання смерті та мають ознаки легких тілесних ушкоджень (згідно з висновком судово-медичної експертизи № 967 від 28.01.2016).
		Далі ОСОБА_11 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомив ОСОБА_12 та ОСОБА_13 правильний пін-код, після чого останні о 01.20 год. з банкомату по вул. Пирогова, 111 у м. Вінниці почергово зняли з належної ОСОБА_14 кредитної картки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4000 та 5000 гривень відповідно, таким чином заволодівши ними.
		Потім ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повернулися до автомобіля таксі, на якому поїхали до банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» по вул. Пирогова, 29 у м. Вінниці, де о 01.35 год. зняли з належної ОСОБА_14 кредитної картки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 700 гривень, таким чином заволодівши ними. Відтак, загалом ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 заволоділи належними ОСОБА_14 грошовими коштами на загальну суму 10700 гривень.
		Про зняття усіх сум грошових коштів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомили ОСОБА_11 , після чого повернулися до автомобіля таксі, на якому приїхали до домоволодіння АДРЕСА_5 .
		В ході вчинення зазначеного нападу, ОСОБА_11 , 18 листопада 2015 року, перебуваючи за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_14 у домоволодінні АДРЕСА_5 , дізнавшись близько 01.35 год. в телефонній розмові з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про повідомлення ОСОБА_14 правильного пін-коду і фактичне заволодіння вказаними спільниками чужими грошовими коштами, тобто усвідомлюючи досягнення злочинної мети, раніше обумовленої в попередній змові з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , вирішив вчинити дії, не обумовлені цією змовою, а саме  умисно протиправно заподіяти ОСОБА_14 смерть з метою приховати вже вчинений щодо нього злочин.
		Діючи з прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 з метою приховати раніше вчинений щодо останнього розбійний напад, ОСОБА_11 взяв до рук чоловічу куртку, яка знаходилась у помешканні АДРЕСА_5 , скрутив її, обв`язав її зашморгом навколо шиї ОСОБА_14 , перехрестивши кінці цієї куртки, та стискав їх, викликаючи таким чином удушення потерпілого, до появи ознак настання наслідків такого удушення, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання.
		Внаслідок таких дій ОСОБА_11 потерпілий ОСОБА_14 помер на місці події. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 967 від 28.01.2016 смерть ОСОБА_14 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововиливами в м`які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під`язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров`я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями). Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_14 , мала ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, та смертю ОСОБА_14 є прямий причинний зв`язок.
		В подальшому після повернення на місце події ОСОБА_13 та ОСОБА_12 останній увійшов до будинку АДРЕСА_5 , після чого вийшов разом з ОСОБА_11 на подвір`я вказаного помешкання. На подвір`ї ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 розподілили між собою належні ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 10700 грн., після чого ОСОБА_12 одразу покинув місце події. 
		Далі ОСОБА_11 разом зі ОСОБА_13 увійшли до будинку, де ОСОБА_13 побачив на підлозі ОСОБА_14 , який не подавав ознак життя, на запитання ОСОБА_13 , що сталося, ОСОБА_11 пояснив, що під час відсутності спільників без їх відома він здійснив удушення ОСОБА_14 , від якого останній помер.
		Вони разом винесли тіло ОСОБА_14 з будинку та перенесли його до автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_13 покинув місце події.
		Таким чином, ОСОБА_13 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що його дії спрямовані на заздалегідь не обіцяне приховування слідів вчиненого ОСОБА_11 умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_14 , тобто його вбивства, вчиненого з метою приховати раніше скоєний спільниками розбій, тобто кримінального правопорушення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є особливо тяжким, своїми активними фізичними діями допоміг ОСОБА_11 перемістити труп ОСОБА_14 до автомобіля з метою його подальшого вивезення та приховання, яке і було здійснено надалі без участі ОСОБА_13 , та в подальшому не вживав жодних заходів щодо повідомлення до правоохоронних органів про вчинений ОСОБА_11 особливо тяжкий злочин до викриття усіх злочинних дій спільників правоохоронними органами.
		Далі ОСОБА_11 на зазначеному автомобілі вивіз тіло ОСОБА_14 до лісосмуги поблизу будинку АДРЕСА_6 , де, прикривши його листям, залишив.
		Цього ж дня, 18 листопада 2015 року, в період часу з 20.50 год. до 22.00 год. ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 з метою приховання тіла ОСОБА_14 прибули до місця, де його напередодні залишив ОСОБА_11 , перенесли його на поле неподалік та ОСОБА_11 закопав це тіло в ґрунт.
		Таким чином, ОСОБА_12 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що його дії спрямовані на заздалегідь не обіцяне приховування слідів вчиненого ОСОБА_11 умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_14 , тобто його вбивства, вчиненого з метою приховати раніше скоєний спільниками розбій, тобто кримінального правопорушення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є особливо тяжким, своїми активними фізичними діями допоміг ОСОБА_11 перемістити труп ОСОБА_14 до місця його приховання та в подальшому не вживав жодних заходів щодо повідомлення до правоохоронних органів про вчинений ОСОБА_11 особливо тяжкий злочин до викриття усіх злочинних дій спільників правоохоронними органами.
		Після настання смерті ОСОБА_14 у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_15 , яким користувався ОСОБА_14 , який був помічений ОСОБА_11 під час вчинення нападу на ОСОБА_14 та про місцезнаходження ключа від замка запалення якого ОСОБА_11 дізнався під час вчинення указаного нападу, з метою полегшення приховання раніше вчинених щодо ОСОБА_14 розбою та умисного вбивства.
		Реалізовуючи цей злочинний умисел та переслідуючи вищевказану мету, діючи всупереч волі власника зазначеного автомобіля, ОСОБА_11 , після того, як він разом зі ОСОБА_13 винесли тіло ОСОБА_14 з будинку АДРЕСА_5 , перенесли його до вищезазначеного автомобіля та після того, як ОСОБА_13 покинув місце події, повернувся до вказаного будинку, взяв серед речей ОСОБА_14 ключ від замка запалення автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , запустив цим ключем двигун та покинув місце події на цьому автомобілі, таким чином незаконно заволодівши ним.
		В подальшому ОСОБА_11 використав вказаний автомобіль для приховання тіла ОСОБА_14 та виїхав на цьому транспортному засобі з міста Вінниці до міста Боярки Київської області, де розпорядився викраденим автомобілем на власний розсуд, завдавши таким чином власнику автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_15 значної матеріальної шкоди на суму 138 тис. 360 грн. (згідно з висновком експерта № 23 від 10.02.2016), яка у понад 227 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 
		Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково, надав суду наступні показання. На той час він працював на автомийці, де познайомився зі ОСОБА_13 
		17.11.2015 року він запросив до себе на роботу подивитися футбол свого знайомого ОСОБА_12 . Після перегляду матчу він разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та адміністратором автомийки розходилися по домівках. Адміністратор пішов від них раніше, а ОСОБА_13 повідомив йому, що проживає неподалік та теж пішов. Він з ОСОБА_12 дійшли до Вишенського озера та зупинилися помити взуття. До них повернувся ОСОБА_13 та почав скаржитися на хлопця, що з ним живе. Коли вони повернулися до будинку, то ОСОБА_13 сказав, що заходити не буде, бо виникне скандал. Він сам зайшов в будинок і почав розмовляти з ОСОБА_14 . Останній встав та штовхнув його до проходу. Тоді він ударив ОСОБА_14 ногою в пах, а коли той зігнувся, то вдарив його кулаком по обличчю. Потім ОСОБА_14 повалив його на підлогу, і вони почали боротися. Під час боротьби він ще кілька разів ударив ОСОБА_14 кулаком по обличчю. Коли він побачив кров та незвичайну поведінку потерпілого, то намагався приводити його до тями, але не зміг. Він вибіг до ОСОБА_13 та ОСОБА_12 і повідомив, що потерпілому погано і потрібні гроші для лікаря. ОСОБА_13 зайшов в будинок та повернувся з карткою. Далі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 поїхали до банкомата знімати гроші, а він залишився біля будинку та кілька разів телефонував до останніх, щоб вони їхали швидше. 
		Через 15 хвилин після того, як потерпілому стало зле, останній помер. Він на протязі цього часу кілька разів виходив курити. Швидку потерпілому ніхто не викликав, чому, пояснити він не може. Також не пам`ятає чим він задушив ОСОБА_14 .
		Через деякий час ОСОБА_13 повернувся. Він повідомив останньому, що потрібно заховати труп, тому що все одно вони всі опиняться в тюрмі ОСОБА_13 , вказав на автомобіль потерпілого та сказав, що ним можна вивезти тіло. Вони зібрали речі, положили тіло на покривало та винесли в автомобіль. На столі в будинку він взяв ключі від автомобіля потерпілого та сам виїхав за м. Вінницю на даному авто. По дорозі він викинув речі потерпілого, вивіз труп на поле, залишив його в посадці, присипавши, а сам під ранок повернувся додому. 
		Наступного дня він з роботи зателефонував до ОСОБА_12 , розповів йому про все, що сталося. Цього ж дня останній допоміг йому закопати тіло ОСОБА_14 в іншому місці. Після цього вони повернулися на автомийку, помилися та розійшлися по домівках. 
		Вдома він зрозумів, що ОСОБА_14 будуть шукати, тому вирішив перегнати його автомобіль в іншу область. По дорозі він спілкувався по телефону з мамою, а в Боярці залишив автомобіль та зателефонував до свого знайомого. Далі він пішов в прокуратуру і повідомив, що скоїв злочин, однак йому сказали йти додому. в подальшому він вирішив йти в міліцію, щоб зізнатися у скоєному, однак по дорозі його затримали. 
		В міліції він давав такі ж показання, як на даний час, однак працівники міліції йому не повірили, почали погрожувати, говорили, що він сяде в тюрму. В нього була можливість витекти та сховатися після скоєння злочину, однак він цього не зробив.
		Йому не відомо, де на даний час перебуває автомобіль потерпілого. 
		18.11.2015 року він передав своїй співмешканці гроші в сумі 10 чи 9 тисяч гривень. Це були його власні заощадження. 
		Обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково, надав суду наступні показання. На той час він був знайомий з ОСОБА_11 , а потерпілого ОСОБА_14 не знав. Одного дня він познайомився зі ОСОБА_13 . Він разом з останнім, ОСОБА_11 та начальником авто мийки - ОСОБА_16 відпочивали. Після спільного перегляду футбольного матчу вони розійшлись. Він з ОСОБА_11 йшли разом, а через деякий час їх наздогнав ОСОБА_13 . Він чув як останній скаржився на ОСОБА_14 , говорив, що той постійно його принижує, просив йому допомогти. ОСОБА_11 погодився допомогти ОСОБА_13 .
		Через 10 хвилин після того, як він пішов, його наздогнав ОСОБА_13  та сказав, що йому потрібні гроші, попросив поїхати з ним до банкомата. Вони підійшли до будинку, де жив ОСОБА_13 . До них вийшов ОСОБА_11 та сказав, що потрібні гроші на швидку допомогу, оскільки ОСОБА_14 погано. Одразу після цього ОСОБА_13 зайшов в будинок та виніс з будинку картку. При цьому ОСОБА_13 пояснив, що ця картка їх спільна з ОСОБА_14 , вони разом поповнювали її рахунок, тому він знає пін-код до неї, але не вміє користуватися карткою. Вони на таксі поїхали до банкомата та зняли гроші для ОСОБА_13 . При цьому по дорозі ОСОБА_11 телефонував до нього кілька разів. Грошей з картки він не брав, все віддав ОСОБА_13 , за таксі платив останній.
		Тоді був сильний дощ та вітер, тому він був одягнений по погоді, обличчя навмисно не ховав.
		Наступного дня до нього приїхав ОСОБА_11 , попросив поїхати з ним, щоб допомогти копати вигрібну яму. Коли вони прийшли пішки з автомийки до місця, вказаного ОСОБА_11 , то останній сказав йому: «Вибачай, друже, але потрібно сховати тіло.» ОСОБА_11 також повідомив йому, що це труп ОСОБА_14 . 
		Він не з`ясовував, що сталося, наручників на руках трупа не було. 
		Вони закопали труп та повернулися на авто мийку, щоб помитися. Де в цей час був ОСОБА_13 йому не відомо.
		На досудовому слідстві на нього чинився тиск з боку правоохоронних органів, тому він надавав інші показання на допиті та під час слідчого експерименту. 
		Про скоєння злочину він ні з ким не домовлявся, ні 17 ні 18 листопада 2015 року він до будинку загиблого не заходив, розбійного нападу на ОСОБА_14 не скоював. Свою вину визнає у приховуванні злочину.
		Обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково, суду повідомив наступне. На той час він проживав разом з ОСОБА_14 
		17.11.2015 року він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поверталися з роботи. Через деякий час вони розійшлися. По дорозі до свого дому він зайшов в магазин, купив пива та повернувся в будинок. Вдома він хотів поїсти та зарядити мобільний телефон, однак потерпілий не дозволяв йому це зробити, говорив, що вижене його на вулицю. Він вийшов з будинку та вирішив наздогнати ОСОБА_11 . Наздогнавши останнього, він запитав його чи можна в нього переночувати. ОСОБА_11 почав розпитувати, що трапилося. Він розповів ОСОБА_11 , що ОСОБА_14 його ображає та попросив допомогти. Після цього він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повернулися до будинку. Він сказав, що до будинку заходити не буде, тому ОСОБА_11 зайшов сам. Через деякий час ОСОБА_11 вийшов та повідомив, що ОСОБА_14 погано і терміново потрібні гроші. Він зайшов в хату, взяв там банківську картку та вийшов. Дана картка належала ОСОБА_14 , однак він давав останньому свої гроші. ОСОБА_14 поповнював свою картку цими грішми, а потім вони разом витрачали їх на харчування. 
		Далі він з ОСОБА_12 поїхали до банкомата, там він передав картку ОСОБА_12 , останній зняв гроші та передав йому. Також ОСОБА_12 повернув йому картку. Після повернення ОСОБА_11 сказав йому, що потерпілий помер та потрібно заховати тіло.
		Картку і гроші він кинув в салон автомобіля потерпілого, в той час, коли заносив туди труп останнього.
		Графіку роботи потерпілого він не знав. Він не бачив тіла ОСОБА_14 , оскільки воно була замотане з ковдру. При цьому він сам дав цю ковдру ОСОБА_11 , щоб обгорнути тіло. Наручників на тілі потерпілого він не бачив. 
		Після даної події він разом з матір`ю ОСОБА_14 їздив шукати останнього з метою ввести її в оману. Також він повідомив у міліцію, що ОСОБА_14 зник. 
		Шкоду батькам загиблого в сумі 20000 грн. відшкодували його рідні.
		В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 суду повідомила наступне. Її син ОСОБА_14 , 1988 року народження, був дуже добрий, навчався на відмінно, ніколи не вживав спиртні напої, не вступав в суперечки, ніколи ні з ким не сварився, не був агресивний. Син працював на автомийці. Вона купила для сина автомобіль марки «Део Сенс». На даному автомобілі син іноді таксував. 
		Одного дня, вона пам`ятає, що це був понеділок, ввечері вона розмовляла з сином по телефону, в останнього все було добре. В четвер до її старшого сина зателефонували знайомі хлопці та повідомили, що ОСОБА_17 зник. Вона з чоловіком приїхали до м. Вінниця шукати сина. Біля міста її зустрів ОСОБА_13 з хлопцем на ім`я ОСОБА_18 та допомагав у пошуках. При цьому ОСОБА_13 запевняв, що ОСОБА_17 знайдеться, таким чином заспокоював її. 
		Потім вони дізналися, що сина вбили.
		На даний час батьки ОСОБА_13 прислали їм 20000 грн., в якості відшкодування завданої шкоди.
		В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_19 , який суду повідомив наступне. 02.12.2015 року він в якості понятого брав участь в проведенні слідчої дії  слідчому експерименті за участю ОСОБА_11 . Під час даної слідчої дії також були присутні ще один понятий, адвокат, слідчий та оператор. При експерименті ОСОБА_11 поводився адекватно, розповідав, що задушив потерпілого курткою. Спочатку ОСОБА_11 розповідав все в СІЗО, потім вони поїхали на місце злочину. Дорогу показував ОСОБА_11 . В будинку, до якого вони приїхали, ОСОБА_11 на манекені показував, як він положив потерпілого на підлогу, заклав йому руки за спину, обмотав курткою шию та вийшов покурити. Коли ОСОБА_11 повернувся, то потерпілий не дихав.
		В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_20 , який суду повідомив наступне. ОСОБА_11 та ОСОБА_13 він знає по роботі, працював з ними на автомийці. Він помітив, що за три місяці до скоєння злочину ОСОБА_14 та ОСОБА_13 здружилися.
		Одного вечора він, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 перебували на автомийці. При цьому ОСОБА_12 не працював на ній, а прийшов в гості до ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . Вони сиділи до вечора, а потім хлопці пішли, а він залишився на роботі. 
		Наступного дня ОСОБА_11 та ОСОБА_13 прийшли на роботу, а потім ОСОБА_13 відпросився та пішов додому. 
		Через деякий час на мийку зайшли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Він почув як запрацювала автомийка та вийшов подивитися, що відбувається. Він побачив, як ОСОБА_11 мив свій одяг, а ОСОБА_12 мив своє взуття. Він побачив на білих чоботах кров та швидко зачинив двері. Через деякий час хлопці пішли.
		Пізніше він запитував ОСОБА_11 про кров на чоботах, на що останній повідомив, що то була не кров, а глина.
		В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_21 , який суду повідомив наступне. Він був присутній в якості понятого при проведенні двох слідчих експериментів, за участю ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . 
		За ним та його товаришем ОСОБА_22 приїхали оперативні працівники, привезли їх у райвідділ, пояснили їм суть слідчої дії та повідомили, що вони будуть понятими. Після цього до райвідділу привезли ув`язненого чоловіка. Останній у райвідділі розповів про обставини скоєння злочину, потім вони всі разом поїхали на місце злочину, а далі на поле. Будинок, де сталося вбивство, про яке розповідав ув`язнений чоловік, знаходився в мікрорайоні Вишенька, точної адреси він не пам`ятає. Затриманий чоловік поводився спокійно, адекватно, тілесних ушкоджень на ньому не було. 
		Він та ще один понятий постійно були присутні під час слідчої дії. Після її закінчення він повністю знайомився з протоколом. 
		Інший слідчий експеримент, при якому він був понятим, відбувався наступного дня. Але він нічого не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу. 
		Він пам`ятає, що слідчий експеримент проводився з приводу вбивства чоловіка. Також він пригадує, що при його проведенні був конвойний автомобіль, автомобіль слідчого та ще один автомобіль.
		В судовому засіданні були досліджені надані сторонами докази, зокрема:
		протокол огляду предметів (документів) від 29.11.2015 року, згідно якого оглядався компакт диск CD-R, 700 МВ, фірми «ARITA», на якому при відкритті знаходилась папка під назвою: «Відео АТБ», при відкритті якої присутнє зображення із часом фіксації о 01:18 год. 18.11.2015 року, де двоє осіб чоловічої статі заходять у магазин, рухаються в середині, а потім виходять та покидають його приміщення;
		-додаток до протоколу огляду місця події від 25.11.2015 року з ілюстративною таблицею, згідно якої проводився огляд місця події за фактом виявлення трупа ОСОБА_14 по АДРЕСА_6 . 
		-протокол огляду трупа від 25.11.2015 року огляд якого проводився у Вінницькому обласному бюро СМЕ, згідно з яким смерть ОСОБА_14 настала внаслідок механічної асфіксії в наслідок удушення;
		-фототаблиця огляду трупа ОСОБА_14 від 25.11.2015 року на якому зображено ушкодження, що були виявлені на ньому та його речі;
		-протокол обшуку від 01.12.2015 року, згідно якого проводився обшук кв. АДРЕСА_7 , під час проведення якого в коридорі вказаної квартири було виявлено та вилучено пару кросівок синьо  сірого кольору з білими шнурками з написом «Fashion»;
		-протокол огляду місця події від 26.11.2015 року, згідно якого проводився огляд кв. АДРЕСА_8 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг» білого кольору, IMEI № НОМЕР_3 , без сім картки та мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору, IMEI № НОМЕР_4 , без флеш та сім карток, без пошкоджень, а також бритву та зубну щітку;
		-протокол огляду предметів (документів) від 06.12.2015 року, згідно якого оглядалась сім картка оператора стільникового зв`язку «КИЇВСТАР» з серійним номером « НОМЕР_5 » та абонентським номером № НОМЕР_6 ;
		-постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 06.12.2015 року;
		-протокол проведення слідчого експерименту від 03.12.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_23 та інспектора - криміналіста ОСОБА_24 згідно якого ОСОБА_12 повідомив про обставини вчиненого злочину;
		-протокол проведення слідчого експерименту від 04.12.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_13 , захисника ОСОБА_25 , техніка - криміналіста ОСОБА_26 , згідно якого ОСОБА_13 повідомив про свою причетність до злочину, розповів та показав на місці події обставини вчиненого злочину;
		-протокол проведення слідчого експерименту від 07.12.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_9 , спеціалістів ОСОБА_27 та ОСОБА_24 , згідно якого ОСОБА_11  повідомив про причетність його, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 до злочину та повідомив про обставини вчиненого злочину;
		-ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2016 року, згідно з якою було накладено арешт на автомобіль марки «ЗАЗ Sens», срібного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_7 , належній ОСОБА_15 ;
		-постанова про отримання зразків експертизи від 14.12.2015 року у ОСОБА_12 ;
		-протокол відібрання зразків крові згідно якого у ОСОБА_12 відібрано 5 куб. крові, яку поміщено в шприц та упаковано до паперового конверту;
		-постанова про отримання зразків експертизи від 14.12.2015 року у ОСОБА_13 ;
		-протокол відібрання зразків крові згідно якого у ОСОБА_13 відібрано 5 куб. крові, яку поміщено в шприц та упаковано до паперового конверту;
		-постанова про отримання зразків експертизи від 14.12.2015 року у ОСОБА_11 ;
		-протокол відібрання зразків крові згідно якого у ОСОБА_11 відібрано 5 куб. крові, яку поміщено в шприц та упаковано до паперового конверту;
		-висновок експерта № 283 від 17.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО, а кров ОСОБА_11 та ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В ізосерологічної системи АВО; 
		-висновок експерта №483 від 17.12.2015 року, згідно з яким кров ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_11 та ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В; 
		-висновок експерта №11 від 30.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_11 та ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В, в слідах на штанах  комбінезоні, вилучених під час огляду автомийки «Аква+», що по провулку Сучасному в м. Вінниці, знайдена кров людини та при серологічному дослідженні крові встановлені антигени А та В та зроблено висновок, що кров у вказаному об`єкті походить від однієї людини, то група крові її АВ. Якщо ж, кров походить від двох або декількох осіб (тобто є змішаною), то ними можуть бути будь-які люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-А,В з ізогемаглютинином анти  А та АВ і походження її від ОСОБА_11 , ОСОБА_13 не виключається;
		-висновок експерта №12 від 30.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_14 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_11 та ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В, кров ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти- В. В слідах на футболці належній потерпілому ОСОБА_14 , знайдена кров людини, на якій виявлений лише антиген Н та може походити від будь-якої людини з групою крові О з ізогемаглютининами анти  А т анти  В і походження її як від потерпілого ОСОБА_14 , так і ОСОБА_12 не виключається;
		-висновок експерта №13 від 30.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_14 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_11 та ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В, кров ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти- В. В слідах на светрі вилученому під час огляду місця події, знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти  А та анти В і походження її як від ОСОБА_14 , так і від ОСОБА_12 не виключається;
		-висновок експерта №14 від 30.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_14 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_11 та ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В, кров ОСОБА_12 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти- В. В слідах на ковдрі, що була вилучена під час огляду місця події, знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти  А та анти В і походження її як від ОСОБА_14 , так і від ОСОБА_12 не виключається;
		-висновок експерта №967 від 25.11.2015 року, згідно якого смерть ОСОБА_14 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововилив в м`які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під`язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров`я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями. Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_14 , мала ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за судово-медичною ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та могла виникнути в період часу з 17 по 18.11.2015 року. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками та смертю ОСОБА_14 є прямий причинний зв`язок.
		При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_14 також виявлені тілесні ушкодження:    крововилив в м`які тканини відповідно правій скроневій ділянці, синець в правій навколоорбітальній ділянці, на переніссі по центру з переходом на праве крило носа, на верхній повіці лівого ока, на правій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, на грудях на рівні 6-7 ребер права, на правій лопатці; садна в лівій виличній ділянці, на кінчику носа на підборідді по центру та дещо справа, в правій надключичній ділянці, в проекції правого колінного суглобу по передній поверхні; крововилив на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які виникли від дії (удару) тупого твердого предмета (предметів) індивідуальні чи групові властивості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях ушкоджень, незадовго до настання смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень при яких він міг здійснювати активні дії до розвитку механічної асфіксії та в причинному зв`язку зі смертю не стоять.
		Характер, множинність і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 виключають можливість їх утворення внаслідок однократного падіння з положення стоячи на площину.
		При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, які б могли бути розцінені як сліди боротьби чи самозахисту не виявлено.
		При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_14 етилового спирту та його ізомерів не виявлено, що свідчить про його тверезий стан на момент настання смерті.
		-висновок експерта №160,161 від 25.11.2015 року, згідно з яким на під`язиковій кісці ОСОБА_14 виявлений повний поперечний перелом лівого великого рога в середній частині. На щитопобідному хрящі виявлений перелом правого верхнього ріжка хряща в середній частині. В проекції обох переломів виявлені крововиливи в м`які тканини. Вище вказані переломи утворилися в результаті деформації згину;
		-висновок експерта №2832 від 25.11.2015 року, згідно з яким при огляді трупа ОСОБА_14 виявлено набряк та повнокрів`я м`якої мозкової оболонки. Поодинокі периваскулярні крововиливи у речовині головного мозку. Вогнища гострої альвеолярної емфіземи та набряку у паренхімі легень. Поширені крововиливи у паренхімі. Недокрів`я судин строми міокарду. Спастичний стан мілких артеріол. Набряк строми. Вогнищева фрагментація кардіоміоцитів. Деякі ознаки функціональної напруги у наднирнику. У доставленому шматочку шкіри ознаки тиснення з клітинною реакцією. Поширений інфільтруючий крововилив у підшкірній клітковині;
		-висновок експерта №2848 від 25.11.2015 року, згідно з яким при судово-хімічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_14 наявність спиртів та їх ізомерів не виявлено;
		-висновок експерта №23 від 10.02.2016 року, згідно з була встановлена ринкова вартість автомобіля «ЗАЗ Sens», д.н.з. НОМЕР_2 та становить 138360 гривень;
		- постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 12.02.2016 року;
		- заяви ОСОБА_28 від 20.11.2015 року та 25.11.2015 року;
		- протокол огляду місця події від 20.11.2015 року з фототаблицею, згідно якого оглядався житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 ;
		- висновок судово-психіатричного експерта № 1 від 11.01.2016 року, згідно якого в період часу до якого відноситься інкриміноване йому кримінальне діяння та даний час ОСОБА_11 на хронічне психічне захворювання не страждав (не страждає), перебував (перебуває) поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг (може) усвідомлювати свої дії та керувати ними;
		- протокол огляду місця події від 25.11.2015 року з фототаблицею, згідно якого оглядався житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 ;
		- протокол огляду місця події від 25.11.2015 року з фото таблицею, згідно якого оглядалося приміщення автомийки «Аква плюс», що розташована в с. Агрономічне Вінницького р-ну;
		- протокол огляду місця події від 25.11.2015 року, згідно якого оглядалася ділянка місцевості на полі, яка розташована біля шосе «Вінниця-Гнівань» навпроти домогосподарства по вул. Молодіжна, 26 у с. Агрономічне Вінницького району. В ході даного огляду було виявлено труп, який в подальшому направлено на експертизу. Крім того, під час огляду виявлено та вилучено ковдру коричневого кольору та простирадло зеленого кольору;
		- довідка з ПАТ КБ «Приватбанк» від 25.11.2015 року, згідно якої картковий рахунок № НОМЕР_1 належить ОСОБА_14 , 1988 р.н.;
		- виписка по рахунку з ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якої в період часу з 17.11.2015 року по 25.11.2015 року з карткового рахунка ОСОБА_14 було знято: 
		18.11.2015 року 4000 грн., по вул. Пирогова, 111/35;
		18.11.2015 року 5000 грн., по вул. Пирогова, 111/35;
		18.11.2015 року 700 грн., по вул. Пирогова, 29;
		- протокол огляду предметів (документів) від 29.11.2015 року, згідно якого оглядався диск, наданий ПАТ КБ «Приватбанк», на якому містяться папка під назвою « ОСОБА_29 »;
		- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_13 від 25.11.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_13 користувався мобільним номером НОМЕР_8 ;
		- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_12 від 25.11.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_12 користувався мобільним номером НОМЕР_9 ;
		- довідка про опрацювання номерної інформації сім карти НОМЕР_10 , якою користувався ОСОБА_14 ;
		- довідка про опрацювання номерної інформації сім карти НОМЕР_8 , якою користувався ОСОБА_13 , згідно якої зафіксовано з`єднання даного абонента з трьома номерами телефону, якими користувався ОСОБА_11 ;
		- довідка про опрацювання номерної інформації сім карти НОМЕР_11 , якою користувався ОСОБА_12 ;
		- висновок про результати розгляду звернення ОСОБА_13 та ОСОБА_11 з приводу порушення вимог законодавства під час їх затримання та утримання в ІТТ від 22.04.2016 року, згідно якого факти порушення вимог законодавства та застосування тиску до ОСОБА_11 та ОСОБА_13 не знайшли свого підтвердження;
		- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2015 року № 127/26502/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до документів;
		- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 року № 127/26831/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до документів та дозвіл на виїмку;
		- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 року № 127/26821/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів;
		- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 року № 127/26821/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до документів;
		- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2015 року № 127/26825/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до документів;
		- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2015 року № 127/26833/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів;
		- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2015 року № 127/26829/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів;
		- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року № 127/28271/15-к, згідно якої надавався тимчасовий доступ до речей і документів;
		- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2015 року № 127/28272/15-к, згідно якої надавався тимчасовий доступ до речей та документів.
		В судовому засіданні був досліджений відеозапис, який здійснювався при проведення слідчого експерименту з ОСОБА_11 в присутності адвоката ОСОБА_9 від 07.12.2015 року.
		Під час слідчого експерименту ОСОБА_11 розповів, що його знайомий ОСОБА_13 повідомив йому, що має знайомого, у якого є гроші на банківський картці. Він, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вирішили заволодіти грішми потерпілого та прийшли з цією метою до будинку потерпілого. Він один зайшов в будинок, представився потерпілому поліцейським та запропонував віддати йому амфетамін. Потерпілий сказав, що наркотиків у нього немає. Тоді він одягнув на потерпілого наручники та положив його на підлогу обличчям донизу. Далі він наказав ОСОБА_14 передати йому банківську картку та пін-код до неї. Потерпілий вказав, де шукати картку і повідомив код. Коли він отримав картку і код, то вийшов надвір та передав картку ОСОБА_12 і ОСОБА_13 . В цей час ОСОБА_12 стояв на сходах і дивився, щоб їх ніхто не викрив. Хлопці взяли картку та пішли. Пізніше він дзвонив до останніх, щоб вони поверталися з грішми.
		Коли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 поверталися, то він вирішив придушити потерпілого, щоб той нічого не пам`ятав. Він обмотав навколо шиї ОСОБА_14 куртку та навхрест потягнув за рукави. Так він затис шию курткою на деякий час, а коли потерпілий почав хрипіти, то відпустив. Не пам`ятає, може бив його обличчю, коли той лежав на підлозі.
		Далі він вийшов на вулицю, де вже були ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Вони поділили принесені гроші. Потім він зайшов у будинок та почав приводити потерпілого до свідомості, але не зміг цього зробити. У ОСОБА_14 була кров на потилиці та на губах, він хрипів. Потерпілий ще був живий, він почав тиснути йому на груди, бити його по щоках, а потім робив штучне дихання. Однак потерпілий помер. Він вийшов на вулицю, покурив та попросив ОСОБА_13 , щоб той дав покривало. Далі він та ОСОБА_13 положили труп потерпілого на покривало та потягли його до автомобіля. Завантаживши труп до автомобіля, він повіз його, щоб заховати. По дорозі він викинув барсетку потерпілого, а гроші в сумі 1000 грн., які були у ній, забрав собі.
		Наступного дня він з ОСОБА_12 закопали тіло ОСОБА_14 .
		Коли ОСОБА_13 повідомив йому, що потерпілого шукають, то він вирішив відігнати його автомобіль, щоб створити собі алібі. Коли він повернувся до м. Вінниця та дізнався, що покійного шукає уже міліція, то утік з міста до знайомого. 
		В судовому засіданні був досліджений відеозапис, який здійснювався при проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 в присутності адвоката ОСОБА_23 від 03.12.2015 року.
		Під час слідчого експерименту ОСОБА_12 розповідав наступне. Між ним, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 виникла попередня змова на заволодіння грішми потерпілого ОСОБА_14 . ОСОБА_13 розповів їм про потерпілого, спосіб його життя, звички і роботу. вони домовилися приїхати до потерпілого додому та забрати його картку. При цьому ОСОБА_11 запропонував застосувати кайданки, щоб подолати опір потерпілого. Вони розподілили між собою ролі.
		ОСОБА_13 показав їм будинок в якому живе потерпілий, розповів куди слід йти та де буде перебувати потерпілий. 
		ОСОБА_11 мав зайти в будинок, подолати опір потерпілого, забрати картку. Всі дані дій ОСОБА_11 виконав, однак спочатку виніс не ту картку, а потім повернувся та виніс іншу.
		В цей час ОСОБА_13 залишався на вулиці та спостерігав за навколишньою обстановкою. 
		Далі він та ОСОБА_13 з банківською карткою пішли до банкомату. На перехресті вулиць Пирогова  Ющенка він підійшов до банкомату, вставив картку, ввів пін-код, зняв 4000 грн., а потім таким же чином зняв ще 5000 грн. Більше грошей він зняти не зміг. 
		Потім вони на таксі поїхали до іншого банкомату, що на ринку «Урожай». Він забув забрати картку з банкомату, за нею повернувся ОСОБА_13 та забрав її.
		Коли вони повернулися, то з будинку вийшов ОСОБА_11 в рукавицях, які були в крові. Ні його, ні ОСОБА_13 . ОСОБА_11 в будинок не впустив. Він та ОСОБА_13 взяли собі по 1300 грн., а решту грошей видділи ОСОБА_11 . Після цього він пішов додому. Біля Вишенського озера він викинув свій мобільний телефон та пішов на перехрестя вулиць Космонавтів  600-річчя. Там він сів у таксі та поїхав до себе додому на вул. Київську. 
		Наступного дня ОСОБА_11 подзвонив до нього на інший номер  НОМЕР_9 , та попросив приїхати. Він приїхав та пішов з ОСОБА_11 на автомийку. Там останній повідомив йому, що потерпілий мертвий. Він запитав ОСОБА_11 , чому на його рукавицях була кров, на що останній повідомив, що потерпілий став чинити опір, він ударив його ногою, він чого останній помер. При цьому ОСОБА_11 сказав йому, що він теж брав участь в злочині, тому має допомогти йому заховати труп. Вони прийшли на поле. Тіло потерпілого було обмотане у покривалі, біля стовпа була яма. Коли він та ОСОБА_11 несли труп до ями, то його чоботи забруднилися у кров. ОСОБА_11 закопав труп, а потім вони повернулися на авто мийку. Коли вони мили взяття, то адміністратор побачив на чоботах кров.
		Йому не відомо, де ОСОБА_11 подів автомобіль потерпілого.
		В судовому засіданні був досліджений відеозапис, який здійснювався при проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 в присутності адвоката ОСОБА_25 від 04.12.2015 року.
		Під час слідчого експерименту ОСОБА_13 розповідав наступне. Раніше він працював у ТРЦ «Поділля-Сіті», де познайомився з ОСОБА_14 . Він проживав разом з останнім в одному будинку. 
		З ОСОБА_11 він познайомився на автомийці. Останній розпитував його про його житло, про ОСОБА_14 , питав чи є в нього золоті та цінні речі. ОСОБА_11 бачив біля його будинку автомобіль та запитував кому він належить. Він розповів, що автомобіль належить ОСОБА_14 . Також він розповів ОСОБА_11 , що вони зазвичай не зачиняють двері на ключ.
		Одного дня ОСОБА_11 зателефонував до ОСОБА_12 та попросив прийти. Зустрівшись, він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пішли до будинку потерпілого. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 наказали йому чекати на вулиці, а він попросив останніх не вбивати ОСОБА_14 . Хлопці запевнили його лише налякають потерпілого. Він курив біля будинку, а через деякий час до нього вийшов ОСОБА_12 з карткою. Він разом з останнім пішли до банкомату, що біля магазину АТБ на Електромережі. ОСОБА_12 підійшов до банкомату та зняв гроші. Потім вони пішли до іншого банкомату, що на ринку «Урожай». Там ОСОБА_12 зняв ще гроші з картки, однак забув картку у банкоматі. Тому він повернувся та забрав з банкомата картку. Далі вони повернулися до будинку потерпілого, там ОСОБА_12 передав йому 1300 грн.,зателефонував до ОСОБА_11 та пішов. Останній вийшов через 15-20 хвили. На його рукавицях була кров. Далі ОСОБА_11 сказав йому зайти в хату. Він зайшов та побачив тіло ОСОБА_14 . Останні лежав на животі, ноги були підігнуті, на руках були кайданки, на голові був пакет чи сумка, яка закривала його аж до грудей.
		ОСОБА_11 наказав дати йому покривало та допомогти винести тіло. Він відмовився. Тоді ОСОБА_11 почав погрожувати йому розправою, тому він погодився. Після того, як винесли тіло і положили його в автомобіль, він пішов додому.
		Через деякий час він бачив ОСОБА_11 та повідомив йому, що ОСОБА_14 шукають.
		Оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних та досліджених доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.
		Не зважаючи на те, що жоден з обвинувачених не визнав фактичні обставини справи повністю, суд вважає, що винуватість їх у вчинені інкримінованих їм злочинів була доведена досудовим розслідування та знайшла повне підтвердження в судовому засіданні.
		ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_14 за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням житло, в ОСОБА_11 і ОСОБА_12 наявна також квалікуюча ознака- вчинення особою, яка раніше вчинила розбій. 
		Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад органічно пов`язаний із фізичним або психічним насильством, яке при розбої має так званий інструментальний характер - виступає способом заволодіння майном або його утримання.
		Насильство при розбої застосовується до особи, яка зазнала нападу. Під такою особою слід розуміти власника майна, особу, у володінні чи під охороною якої перебуває майно, на яке здійснюється посягання, а так само інших осіб, які перебувають на місці вчинення розбою і можуть, на думку винного, перешкодити йому у заволодінні чужим майном.
		Під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження (останнє кваліфікується за ч. 4 ст. 187), а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).
		В судовому засіданні всі троє обвинувачених заперечували свою участь у розбійному нападі на ОСОБА_14 та стверджували, що повернулися до помешкання потерпілого на прохання ОСОБА_13 , який скаржився, що той його ображає. При чому згідно показань ОСОБА_13 і ОСОБА_11 саме останній мав поговорити з ОСОБА_14 як старший. 
		Так обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив факт вбивства ним ОСОБА_14 . Однак при цьому ОСОБА_11 заперечував свою участь у розбійному нападі на потерпілого та корисливий мотив скоєного ним злочину, а також вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб. Визнав ОСОБА_11 факт незаконного заволодіння автомобілем потерпілого саме ним.
		Суд критично ставиться до показань ОСОБА_11 , даних ним у судовому засіданні, та вважає, що його показання є нелогічними, непослідовними, суперечливими, вони спростовуються даними слідчих експериментів за участю кожного обвинуваченого окремо, даними протоколів про тимчасовий доступ до речей і документів, показаннями обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , свідків, протоколами огляду місця події, огляду трупа, висновками судових експертиз.
		Суд вважає показання обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , які вони надали в судовому засіданні, нелогічними, непослідовними, вони спростовуються як показаннями самих обвинувачених, так й фактичними обставинами справи, а також дослідженими в судовому засіданні доказами. Зокрема згідно показань ОСОБА_13 в судовому засіданні, які підтвердили ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , з потерпілим мав поговорити як старший ОСОБА_11 . ОСОБА_12 не був знайомий з ОСОБА_14 , проживав зовсім в іншому місці, тому потреби йти йому разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_11 до дому ОСОБА_13 не було. Згідно його ж власних показань, він навіть не заходив у будинок, коли вони всі туди прийшли, а залишався на вулиці. Проте, згідно показань всіх трьох, коли ОСОБА_11 вийшов із будинку і повідомив, що хлопцю погано, тому потрібні гроші на лікаря, він разом з ОСОБА_13 поїхав шукати банкомати і знімати гроші.
		При цьому згідно показань обвинувачених ніхто з них не викликав швидку, не просив допомоги від сусідів, тому абсолютно є незрозумілим, які гроші і на якого лікаря були потрібні ОСОБА_11 .
		Також в судовому зсіданні ОСОБА_13 стверджував, що картка належала ОСОБА_14 і йому, вони спільно накопичували на неї кошти, разом витрачали, саме тому він знав пін-код. Проте ОСОБА_13 не зміг повідомити, яка сума грошей була на картці, також стверджував, що він не вміє користуватися карткою. Такі показання є нелогічними, викликають обґрунтований сумнів у їх правдивості. Адже ОСОБА_13 стверджував, що в нього з ОСОБА_14 були не дуже приязні стосунки, той його часто ображав, аж до того, що в ту ніч він шукав місця, де переночувати, разом з тим, довіряв ОСОБА_14 настільки, що віддавав йому гроші, не фіксуючи собі ніде точної суми, щоб той клав їх на картку, яка оформлена на імя ОСОБА_14 . Те, що картка оформлена на імя ОСОБА_14 підтверджується відповідними банківським документами. Стверджуючи, що вони разом користувалися з ОСОБА_14 карткою, ОСОБА_13 повідомив, що він не вміє нею користуватися, не знав суми накопичених саме ним на цій картці коштів. Під час вчинення злочину гроші з картки знімав ОСОБА_12 , що підтверджується наданими фотознімками з камер відео спостереження на банкоматах, показаннями самих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
		Все вище наведене свідчить про те, що ОСОБА_13 не був власником викраденої в ОСОБА_14 картки, він не мав до неї доступу, ніяких грошей на картку не клав, а отримав її лише після вчинення на ОСОБА_14 розбійного нападу, метою якого й було заволодіння грошима, що були на картці потерпілого.
		Про наявність попередньої змови на вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_14 свідчать наступні докази. 
		Так, як вже зазначалося в ОСОБА_12 не було жодної причини йти вночі до домівки ОСОБА_13 разом з ним і ОСОБА_11 , крім бажання разом вчинити злочин. Як він сам стверджував, він не знав до цього вечора ОСОБА_13 , не був взагалі знайомим з ОСОБА_14 , про те добре знав ОСОБА_11 , з яким раніше вчиняв розбій, за що вони були засуджені одним вироком, тобто він знав, якої поведінки очікувати від ОСОБА_11 в разі вчинення злочину. 
		Після заволодіння банківської карткою потерпрілого, він одразу поїхав з ОСОБА_13 до банкомату на таксі, і саме він знімав гроші, причому спроб зняти гроші, як вбачється із наданих банком виписок, було кілька, перші спроби були невдалими, всього ж знято було добовий ліміт готівки. Загалом ним було знято 9700 грн., тобто досить значна сума, що підтверджується банківською випискою.
		ОСОБА_12 стверджував, що одразу віддав всі гроші ОСОБА_13 і разом з ним повернувся до його помешкання на таксі. Вже була глибока ніч, але ОСОБА_12 не поїхав до дому, а залишився разом зі своїми спільниками для доведення злочинного умислу до кінця, аж до розполіду викраденого в потерпілого майна.
		Все вище наведене свідчить про узгодженість дій обвинувачених з самого початку. Про те, що вони плотно спілкувалися в телефонному режимі між собою напередодні вчинення злочину, під час його вчинення і певний час після, до того часу, коли приховали спільно сліди злочинів, свідчать протоколи про тимчасовий доступ до документів
		Таким чином, будучи обізнаними про злочинне минуле один одного, а ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , маючи спільний досвід у вчиненні розбою, ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_11 діяли спільно, послідовно та узгоджено для досягнення злочинного результату, роль кожного була чітко ними визначена.
		Те, що до потерпілого було застосовано насильство, яке було небезпечним в момент заподіяння свідчать висновок експерта №967 від 25.11.2015 року , згідно якого на трупі ОСОБА_14 виявлені чисельні тілесні ушкодження, які виникли від дії тупого, твердого предмету (предметів) за життя потерпілого. Характер та локалізація виявлених в ОСОБА_14 тілесних ушкоджень свідчить про те, що перед смертю його жорстоко били, більшість ударів прийшлася в голову, протокол огляду трупа з фото таблицею, з яких вбачається, що на обличчі потерпілого наявні чисельні тілесні ушкодження, а також протокол слідчого експертимента з ОСОБА_11 від 07.12.2015 року, згідно якого сам ОСОБА_11 в присутності захисника добровільно повідомляв слідству про те, що він одягнув на ОСОБА_14 наручники. Про те, що на потерпілому були наручники повідомляв й ОСОБА_13 під час проведення слідчого експерименту за його участю, та участю його захисника 04.12.2015 року, зокрема він стверджував, що коли він зайшов у будинок та побачив тіло ОСОБА_14 , останній лежав на животі, ноги були підігнуті, на руках були кайданки, на голові був пакет чи сумка, яка закривала його аж до грудей. 
		Вказане спростовує версію ОСОБА_11 , яку він висунув в судовому засіданні, що між ним та потерпілим виникла бійка, він один раз вдарив ОСОБА_14 в пах ногою і двічі кулаком в обличчя. Те, що в результаті нападу ОСОБА_14 був задушений, свідчить про небезпечність посягань на його життя в момент застосування до нього насильства. Помер він він від механічної асфіксії внаслідок стиснення органов шії зашморгом сторонніми руками. Наявність в ОСОБА_14 прижиттєвих переломів підязикової кістки, щитоподібного хряща, свідчить про свідомий жорстокий характер дій його вбиці, який стикав шію потерпілого з такою силою, що були зламані внутрішні кістки, які захищені зовнішніми тканинами та органами.
		Наведене свідчить про наявність прямого умислу в ОСОБА_11 заподіяти смерть потерпілому в момент нападу. Тому суд не бере до увагі всі його показання в частині спроби надати допомогу потерпілому та про небажання настання наслідку у вигляді смерті ОСОБА_14 , адже швидку допомогу ОСОБА_14 ніхто не викликав.
		Крім того такі його показання спростовуються даними слідчих експериментів від 03.12.2015, 04.12.2015 та 07.12.2015 р., згідно яких ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали на місці та розповіли, що між ними була домовленість про заволодіння грошима потерпілого, про наявність яких ОСОБА_12 та ОСОБА_11 розповів ОСОБА_13 , саме з цією метою вони прийшли до помешкання ОСОБА_13 , де разом з ним мешкав ОСОБА_14 , воні діяли спільно, про те, що відносно ОСОБА_14 буде вчинене насильство, небезпечне для його життя ОСОБА_13 , згідно його ж показань було відомо, саме тому він просив ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не вбивати ОСОБА_14 .
		Слідчі експерименти проводилися окремо з кожним підозрюваним в присутності їх захисників, понятих, всі вказані слідчі дії фіксувалися на відео, при цьому виглядали підозрювані спокійно, добровільно розповідали та показували як розвивалися події 18.11.2015 р. під час вчинення ними спільно злочинів. 
		Проте в судовому засіданні всі троє стверджували, що слідчі експерименти з ними проводилися під тиском, тому вони давали саме такі показання. В судовому засіданні вони повідомляли інші версії.
		На спростування стверджень обвинувачених про тиск на них з боку працівників міліції прокурором було надано висновки службових розслідувань, з яких вбачається, що ні на ОСОБА_11 , ні на ОСОБА_12 , ні на ОСОБА_13 ніхто тиску не здійснював.
		Враховуючи те, дії всіх трьох співучасників розбійного нападу були охоплені єдиним прямим умислом, метою їх злочинних дій було протиправне заволодіння грошима потерпрілого із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоровя особи, що зазнала нападу, ціей мети вони досягли, діючи спільно та узгоджено, суд вважає, що дії ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 187 КК України.
		Разом з тим логіко-граматичне тлумачення формулювання (словосполучення) «розбій, поєднаний з проникненням у приміщення», дає підстави вважати, що під проникненням до будь-якого приміщення слід розуміти: а) фізичне входження, потрапляння до нього з метою заволодіння майном, що знаходиться в ньому; б) доступ до майна, що знаходиться в приміщенні, будь-яким способом (без фізичного входження до нього), який дає змогу заволодіти таким майном, вилучити його із приміщення.
		Відповідно до постанови Пленуму ВС «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6.11.2009 №10 під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. У постанові також зазначено, що, вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки, суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном.
		Залежно від того, які фактичні ознаки складу суспільно небезпечного діяння будуть установлені, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, що містяться в кримінально-правовій нормі, та від того, як вони трактуються й застосовуються на практиці, можна виділити фізичний і юридичний (психологічний) критерії розуміння поняття «проникнення». Характерними рисами першого є: а) факт входження чи потрапляння в приміщення; б) спосіб, місце, час та обставини (існуючий режим доступу до майна, яке там знаходилось), за яких відбулося входження чи потрапляння у приміщення. Характерними рисами другого є: а) незаконність входження у приміщення (за відсутності в особи права перебувати там, де знаходиться майно, на заволодіння яким спрямовані її дії); б) мета, яку переслідує особа, що вчиняє таке входження, усвідомлення характеру (перебігу) вчинюваного нею суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного проникнення (входження чи потрапляння) у приміщення, передбачення наслідків свого діяння.
		Так, ОСОБА_11 , в судовому засіданні стверджуючи, що він зайшов у помешкання потерпілого лише з метою поговорити, а коли між ними зав`язалася бійка, і ОСОБА_14 стало погано, він вийшов повідомити ОСОБА_30 і ОСОБА_13 , що потрібні гроші для лікаря, явно лукавить. Оскільки швидку допомогу ОСОБА_14 ніхто не викликав, згідно висновку експерта, ОСОБА_14 помер від механічної асфіксії, тобто був задушеним. Для задушення дорослого молодого чоловіка, який є тверезим, і може чинити активний опір, потрібні значні фізичні зусилля, саме такі зусилля були прикладені ОСОБА_11 для досягнення злочинної мети  вбивства потерпілого. Те, що діяв він з корисливим мотивом, за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , свідчить те, що одразу після заволодіння банківською карткою потерпілого, він наказав своїм спільникам йти до банкомату з банківською карткою ОСОБА_14 , повідомивши їм пін-код, який він із застосуванням насильства взнав в потерпілого, що вони й зробили. При цьому з першою спроби зняти гроші їм не вдалося, оскільки пін-код картки був невірним. 
		Саме про такі обставини злочину повідомляли всі троє обвинувачених на досудовому слідстві, як це вбачається із протоколів та відеозапису слідчих експериментів. Саме тим пояснюється наявність кількох телефонних розмов між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 і ОСОБА_12 , поки вони їздили до банкомату на таксі.
		Таким чином в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що метою проникнення в помешкання потерпілого було вчинення відносно нього розбійного нападу з метою заволодіння його грошима. З огляду на зазначене дії тих співучасників, які не мали права доступу до помешкання потерпілого, а проникли в нього з метою здійснити розбійний напад на нього, мають таку кваліфікуючу ознаку як проникнення до житла особи, що зазнала нападу. При цьому не має значення чи всі учасники нападу проникали в помешкання потерпілого, оскільки для досягнення злочинного результату необхідним було дістатися до потерпілого, який перебуває в своєму помешканні, тому в даному випадку проникнення до його помешкання є способом вчинення злочину спільно, і в разі, якщо хоча б один із співучасників проник у житло потерпілого, дії всіх інших також мають вказану кваліфікуючу ознаку. Разом з тим, ОСОБА_13 , хоча й діяв з єдиним злочинним наміром спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , мав повне право в будь-який час перебувати в помешканні потерпілого ОСОБА_14 , оскільки це було також його помешкання, тому в його діях кваліфікуюча ознака розбою проникнення у житло особи, що зазнала нападу, відсутня.
		Заперечуючи в судовому засіданні свою провину у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_14 , обвинувачені тим самим намагаються ввести суд в оману з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину.
		Вчинення ними спільно розбійного нападу на ОСОБА_14  й пояснюється міттева добровільна згода як ОСОБА_13 , так і ОСОБА_12 допомогти ОСОБА_11 приховати вчинений ним особливо тяжкий злочин  вбивство ОСОБА_14 , оскільки і ОСОБА_13 й ОСОБА_12 усвідомлювали, що в разі викриття злочину, скоєного ОСОБА_11 , будуть викриті й їхні злочинні дії.
		В судовому засіданні ОСОБА_13 жодним чином не заперечував, що одразу добровільно погодився допомогти ОСОБА_11 вивезти труп ОСОБА_14 , він навіть вказав на машину потерпілого, а потім цинічно повідомив правоохоронним органам про зникнення ОСОБА_14 .
		Згідно показань потерпілої ОСОБА_15 , ОСОБА_13 їздив з нею в машині шукати її сина, вмовляв її не засмучуватися, немов син знайдеться, він десь є. При ьому ОСОБА_13 достеменно було відомо, що ОСОБА_14 вже немає в живих.
		ОСОБА_12 стверджував, що він взагалі нічого не знав про смерть потерпілого, проте, приїхавши допомогти ОСОБА_11 викопати вигрібну яму, він, з його показань абсолютно не причетний до розбійного нападу, також добровільно погодився закопати труп ОСОБА_14 в полі.
		З показань ОСОБА_11 він з роботи зателефонував ОСОБА_12 і розповів, що сталося. Тобто ОСОБА_12 , їдучі до ОСОБА_11 знав, яка допомога потрібна ОСОБА_11 .
		Поведінка ОСОБА_13 і ОСОБА_12 є абсолютно логічно з огляду на їх безпосередню участь у розбійному нападі на ОСОБА_14 разом з ОСОБА_11 , коли вони, знаючи, що спільно вчинені злочинні дії  розбійний напад, були продовжені й завершені ОСОБА_11 як вбивство особи, що зазнала нападу, вони всіма силами намагалися приховати всі скоєні ними злочини, оскільки розуміли, що в разі викриття їх злочинної діяльності їх чекає кримінальна відповідальність за все скоєне.
		Згідно показань всіх трьох обвинувачених, які вони надали в судовому засіданні, в будинок першим зайшов ОСОБА_11 , він же першим і застосував насильство до потерпілого. 
		Обвинувачений ОСОБА_11 не заперечував, що він протиправно заволодів автомобілем потерпрілої ОСОБА_15 , пояснював, що угоняючи автомобіль він намагався приховати інші злочини. Його провина у вчиненні цього злочину повністю доведена належними та допустимим доказами та не заперечувалася ним самим та іншими обвинуваченими, які також підтвердили, що саме він запустив двигун та керував автомобілем самостійно.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, особою, яка раніше вчинила розбій; за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене з метою приховати інший злочин; за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, яке завдало значної матеріальної шкоди.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, особою, яка раніше вчинила розбій; за ч. 1 ст. 396 КК України як заздалегідь необіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, оскільки вважає, що досудовим слідством зайво застосовано таку кваліфікуючу ознаку, як проникнення у житло; за ч. 1 ст. 396 КК України як заздалегідь необіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
		При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
		Зокрема судом враховано, що ОСОБА_11 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. 
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_11 , судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує його покрання, суд вважає рецидив злочинів.
		За таких обставин, а також враховуючи те, що ОСОБА_11 скоїв умисні корисливі злочини в період непогашеної судимості, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_11 не можливе без ізоляції його від суспільства, а зогляду на зухвалість вчинених злочинів та відсутність критики до своєї поведінки, вважає, що йому слід призначити максимально суворе покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Також суд вважає, що ОСОБА_11 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.
		Судом також враховано, що ОСОБА_12 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. 
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_12 , судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_12 , суд вважає рецидив злочинів.
		За таких обставин, враховуючи зухвалість вчинених злочинів, а також відсутність критики до своєї поведінки з боку ОСОБА_12 , суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_12 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна. 
		Також суд вважає, що ОСОБА_12 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.
		Судом також враховано, що ОСОБА_13 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації, навчання та роботи характеризується позитивно. 
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_13 , судом не встановлено.
		За таких обставин, та враховуючи, що ОСОБА_13 вину не визнав, намагався ввести суд в оману, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_13 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна. 
		Також суд вважає, що ОСОБА_13 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.
		Суд вважає, що процесуальні витрати по проведенню експертиз слід стягнути з обвинувачених, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєних ними злочинів, а речові докази у кримінальному провадженні, які зберігаються в камері зберігання речових доказів, слід знищити, а ті які зберігаються в матеріалах кримінального провадження  залишити там же. 
		До початку судового розгляду потерпілою ОСОБА_15 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 169325 гривень та моральної шкоди в сумі 200000 грн. Свої вимоги позивач мотивував наступним.
		У даному кримінальному провадженні ОСОБА_15 , визнано потерпілою. Під час здійснення злочинних дій обвинувачених, направлених на заволодіння майном ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_14 в сумі 10700 грн. В подальшому ОСОБА_31 , усвідомлюючи досягнення злочинної мети, раніше не обумовленої в попередній змові з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , спричинив смерть ОСОБА_14 , який являється сином потерпілої.
		Після настання смерті ОСОБА_14 ОСОБА_11 незаконно заволодів автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 рою випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_15 , та яким користувався ОСОБА_14 . Таким чином ОСОБА_11 завдав ОСОБА_15 значної матеріальної шкоді на суму 138360 грн.
		Крім того, ОСОБА_15 витратила кошти на організацію поховання, зокрема обіди після поховання та поминки на 9, 40 день після смерті сина, які складають 3295 грн., 2020 грн., 7800 грн. та 7150 грн. 
		Таким чином, потерпілій ОСОБА_15 було завдано матеріальної збитку на загальну суму 169325 грн.
		Окрім матеріальної шкоди їй було завдано моральну шкоду, яку позивач мотивує тим, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 було втрачено її дитину - ОСОБА_14 , у зв`язку з чим вона та рідні зазнали душевних страждань. В неї порушився нормальний спосіб життя, вона з чоловіком втратили здоров`я та сон, виникають постійні переживання та погане самопочуття. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з обвинувачених моральну шкоду в сумі 200000 грн.
		В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 позов підтримала та просила суд його задовольнити. 
		Прокурор ОСОБА_7 просив позов задовольнити повністю.
		Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та їх захисники щодо задоволення цивільного позову заперечували.
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		В результаті події злочину та скоєння розбійного нападу на ОСОБА_14 , настала смерть останнього. Таким чином матері загиблого  ОСОБА_15 було завдано матеріальної шкоди в сумі 30965 грн., яка складається з викрадених в ОСОБА_14 коштів та витрат на поховання сина, що підтверджуються квитанціями, наявними в матеріалах кримінального провадження. Таким чином, враховуючи, що розбійний напад, в результаті якого настала смерть ОСОБА_14 , скоїли всі троє обвинувачених, то дана сума матеріальної шкоди підлягає стягненню з усіх трьох обвинувачених солідарно.
		Крім того, потерпілій ОСОБА_15 завдано також матеріальну шкоду в сумі 138360 грн., яка пов`язана з викрадення автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС» та підтверджується висновком експерта № 23 від 10.02.2016 року. Враховуючи, що протиправно заволодів транспортним засобом лише ОСОБА_11 , то суд вважає, що дану матеріальну шкоду слід стягнути з ОСОБА_11 .
		При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р., зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Виходячи із наведеного, суд вважає, що потерпіла зазнала значних моральних страждань внаслідок вчинення відносно її сина злочину та заподіяння смерті останньому, та має право на відшкодування такої шкоди. Тому позов про стягнення моральної шкоди з обвинувачених слід задовольнити повністю, у зв`язку з доведеністю вини обвинувачених та обґрунтованості позову. Крім того, суд вважає, що моральну шкоду з обвинувачених слід стягнути, враховуючи участь кожного у скоєнні злочинів відносно ОСОБА_14 .
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст.ст. 65, 72 КК України, ст. 1167, 1177 ЦК України, суд, -
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді:
		За п. 9 ч. 2 ст. ст. 115 КК України - довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;
		За ч. 3 ст. 187 КК України - дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;
		За ч. 2 ст. 289 КК України  восьми років з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_11 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 30.11.2015 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_11 в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання  30.11.2015 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залиши попередній  тримання під вартою.
		ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити йому покаранняу вигляді:
		За ч. 3 ст. 187 КК України - дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;
		За ч. 1 ст. 396 КК України  трьох років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_12 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 25.11.2015 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_12 в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання  25.11.2015 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залиши попередній  тримання під вартою.
		ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити йому покаранняу вигляді:
		За ч. 2 ст. 187 КК України - девяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;
		За ч. 1 ст. 396 КК України  трьох років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_13 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 25.11.2015 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_13 в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання  25.11.2015 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили залиши попередній  тримання під вартою.
		Стягнути з ОСОБА_11 процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі триста шість гривень 90 копійок на користь держави.
		Стягнути з ОСОБА_11 процесуальні витрати по проведенню експертизи № 23 від 10.02.2006 року в сумі п`ятсот тридцять сім гривень 60 копійок на користь держави.
		Речові докази, а саме:
		диск фірми «АRTEX» із написом «Приват», який зберігається при матеріалах кримінального провадження  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		диск фірми «ARITA» із написом «АТБ», який зберігається при матеріалах кримінального провадження  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		сім карту оператора «Київстар» з серійним номером « НОМЕР_5 », яка зберігається при матеріалах кримінального провадження  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		пакет ЕС № 2090080, в який поміщено: мікрооб`єкти ОСОБА_14 , його станок та зубну щітку; мікрооб`єкти, які поміщено до спеціального пакету ЕС МВС № 0000388; в`язану шапку ОСОБА_14 , яку поміщено до спец пакета ЕС МВС №0819757; один змив речовини з підлоги, два змиви речовини з коврика, два змиви речовини з підлоги ванної, нігті з обох рук ОСОБА_14 , зразки волосся трупа ОСОБА_14 , одну пару шкарпеток, яку поміщено до спец пакета ЕС МВС №3182387; труси, які поміщено до спец пакета ЕС МВС №3182388; одну пару чорних чоловічих туфель, поміщену до спец пакета ЕС МВС №2105601; куртку ОСОБА_14 , поміщену до спец пакета ЕС МВС №2105600; покривало, поміщене до спец пакета ЕС МВС №2105598; одну пару чобіт чорного кольору, поміщених до спец пакета ЕС МВС №2090037; одну пару чобіт зеленого кольору, поміщених до спец пакета ЕС МВС №2105599; зразки крові ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , куртку та штани (із авто мийки «Аква +»), светр, футболку, спортивні та джинсові брюки ОСОБА_14 , светр ОСОБА_14 , простирадло та ковдру, вилучені в полі при ОМП, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькі області - знищити.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 задовольнити повністю. 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на користь ОСОБА_15 тридцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень майнової шкоди. 
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_15 сто тридцять вісім тисяч триста шістдесят гривень майнової шкоди. 
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_15 сто тисяч гривень відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_15 п`ятдесят тисяч гривень відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути зі ОСОБА_13 на користь ОСОБА_15 п`ятдесят тисяч гривень відшкодування моральної шкоди.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.
		Судді:
		Присяжні:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...