Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/200/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2017. Зареєстровано: 26.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2017.
Дата набрання законної сили: 07.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"21" червня 2017 р.Справа  № 916/200/17
		за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал    
		до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Белл
		про стягнення 26 924,92 грн.
		та за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Белл
		до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" 
		про визнання неправомірною та скасування оперативно-господарської санкції
		 
		                                                                       Головуючий суддя            Н.Д. Петренко 
		                                                                                                 Суддя                 Г.І. Гуляк
		                                                                                                 Суддя                 С.П. Желєзна
		                                                                                    при секретарі        Шевченко К.О. 
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1, довіреність від 17.03.2017р. 
		від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_2, за довіреністю від  25.01.2017р. 
		 
		СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал  звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Белл про стягнення заборгованість за понадлімітні обсяги скидів стічних від у період з 01.01.2014р. по 01.12.2014р. в сумі 26  924,90грн. 
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.01.2017р. було порушено провадження по справі №916/200/17 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.  
		Не погоджуючись з позовними вимогами, товариство з обмеженою відповідальністю Белл 28.02.2017р. звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання неправомірною та скасування застосованої  товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" до товариства з обмеженою відповідальністю Белл оперативно-господарської санкції у вигляді нарахованої плати за понадлімітні обсяги скидів стічних вод у період з 01.01.2014р. по 01.12.2014р.  
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2017р. вищезазначена зустрічна позовна заява була прийнята для спільного розгляду з первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал до товариства з обмеженою відповідальністю Белл про стягнення 26 924,92 грн. по справі №916/200/17. 
		Ухвалами суду від 22.03.2017р. та від 10.04.2017р. строк розгляду справи продовжувався на пятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України. 
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2017р. справу №916/200/17 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
		Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.05.2017р. визначено склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 916/200/17 у складі: головуючий суддя Н.Д. Петренко, суддя С.П. Желєзна, суддя Г.І. Гуляк, які своєю ухвалою від 11.05.2017р. прийняли відповідну справу до свого провадження. 
		Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, надало відзив на зустрічний позов (від 10.04.2017р. за вх. №ГСОО 8449/16), згідно якого зустрічні позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими безпідставним в звязку з чим в задавлені зустрічних позовних вимог просить суд відмовити повністю.   
		 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
		 
		Розглянувши позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал до товариства з обмеженою відповідальністю Белл про стягнення 26  924,92грн., суд зазначає наступне:
		19.07.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (надалі Водоканал) та товариством з обмеженою відповідальністю  "Белл" (надалі Споживач) був укладений договір про послуги водопостачання та водовідведення № 9/4, згідно умов якого Водоканал надає послуги по подачі питної води на обєкти Споживача, а також по прийманню стічних вод, які скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації згідно з дислокацією обєктів. 
		20.11.2012р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода, згідно умов якої сторони дійшли згоди викласти п.1.1 договору у наступній редакції, Водоканал надає послуги по централізованому водопостачанню (подача холодної питної води на обєкти Абонента), а також по централізованому водовідведенню (прийом стічних вод холодного водопостачання, ливневих, ненормативне-очищених стічних вод, які скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації) згідно дислокації обєктів.  
		Пунктом 1.2 договору встановлено, що Абонент  своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади в належному стані згідно з Правилами, переліченими в п.2.1 договору та діючого законодавства.  
		Згідно п.2.1 договору сторони зобовязуються керуватись діючими нормативними актами: Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, (далі Правила водокористування), Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення, (далі Правила експлуатації); Правилами прийому стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, (далі Правила прийому стічних вод); технічними умовами у відповідності до ДСТУ, іншими нормативними актами, прийнятими в установленому законом порядку.
		Абонент зобовязаний щомісяця з 25 по 30 число надавати відомості про водоспоживання своїх об'єктів (п.2.4.8 договору). 
		Відповідно до п 2.4.13 договору Абонент зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопроводу та каналізації, у тому числі платежі за перевищення ліміту (обєму) водоспоживання та каналізації, скид ненормативно очищених стоків та  інші платежі передбачені Правилами водокористування та „Правилами прийому стічних вод 
		Обєм стоків, що відводяться Абонентом приймаються рівними обємами спожитої води або визначається за показниками приладів обліку стоків згідно з п.2.1 Правилами водокористування. 
		Договір діє з 19.07.2004р. по 19.07.2007р. та вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії жодна з сторін не заявить про зміну або припинення його дії (п.5.3 договору). За відсутності відповідних заяв сторін договір № 9/4 від 19.07.2004р. є діючим та таким, що підлягає виконанню. 
		За посиланням позивача, у відповідності з договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Водоканал надавав послуги з водопостачання та водовідведення, а Споживач їх отримував і зобов'язувався здійснювати їх оплату.
		Для уникнення перевантаження (вичерпання пропускної спроможності) каналізаційної мережі, позивач встановив для товариства з обмеженою відповідальністю Белл кількісні показники приймання стічних вод до каналізації м. Одеси. Послуги з приймання стоків надаються відповідачу в обсягах встановлених об'ємів (лімітів) - 45,6 м. куб. на місяць (п.1.1 договору.)
		Позивач зазначає, що за даними по водокористуванню, що надаються Споживачем до філії "Інфоксводоканал" з січня 2014р. по грудень 2014р. споживачем було перевищення встановлених лімітів водовідведення, у зв'язку з чим водоканалом було розрахована сума заборгованості за понадлімітний скид стічних вод у розмірі 26  924,90грн.
		При цьому, нарахування суми заборгованості за понадлімітний скид було здійснено на підставі наступного: Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг від 30.09.2011р. № 182 для філії Інфоксводоканал ТОВ Інфокс встановлений тариф на послугу з централізованого водовідведення 6,01 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ) - 7, 212 грн. з ПДВ. Тариф діяв з 01.10.2011р. По 30.06.2014р. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 13.06.2014р. № 657 для філії Інфоксводоканал ТОВ Інфокс встановлений тариф на послугу з централізованого водовідведення 3,53 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ) - 4,236 грн. з ПДВ. Тариф діяв з 01.07.2014р. по 30.04.2015р.
		Позивач неодноразова своїми листами від 24.09.2014р. та 22.10.2014р, сповіщав відповідача про систематичне перевищення лімітів встановлених договором та технічними умовами. Крім того відповідачу виставлялись рахунки на оплату перевищення №59 від 22.10.2014р., №294 від 26.11.2014р. та №289/11 від 10.12.2014р. 
		Проте вищезазначені листи були залишені відповідачем без відповіді, а виставлені рахунки не були сплачені.
		Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права, при цьому в обґрунтування позовних вимог посилається на положення ст.ст. 509, 525, 526, 528, 610, 625, 626, 631, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 216, 224, 229 Господарського кодексу України. 
		Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу  України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2  зазначеної статті  встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. 
		Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. 
		Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Як вбачається з матеріалів справи,    19.07.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та товариством з обмеженою відповідальністю  "Белл" був укладений договір про послуги водопостачання та водовідведення № 9/4, за умовами якого Водоканал надає послуги по централізованому водопостачанню (подача холодної питної води на обєкти Абонента), а також по централізованому водовідведенню (прийом стічних вод холодного водопостачання, ливневих, ненормативне-очищених стічних вод, які скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації) згідно дислокації обєктів.  
		Згідно з п.1.1 договору послуги з приймання стоків надаються відповідачу в обсягах встановлених об'ємів (лімітів) - 45,6 м. куб. на місяць.
		Пунктом 1.2 договору встановлено, що Абонент  своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади в належному стані згідно з Правилами, переліченими в п.2.1 договору та діючого законодавства.
		За п.1.2 Правил приймання стічних вод - Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).
		Пунктом 1.8 Правил приймання стічних вод встановлено, що водоканали приймають стічні води Підприємств до комунальної або відомчої каналізації за умови, якщо каналізаційна мережа та очисні споруди каналізації мають резерв пропускної спроможності.
		З огляду на приписи п.п. 1.5, 1.6 Правил примання стічних вод - для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення обов'язковими до виконання є місцеві Правила приймання стічних вод.
		Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007р. затверджені Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організації в систему каналізації м. Одеси (надалі - місцеві Правила приймання стічних вод).
		За приписами п.4.2 місцевих Правил приймання стічних вод: у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору, Підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів.
		Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами водокористування.
		Понадлімітні обсяги стічних вод Підприємств (не враховані договором), що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення. Порядком передбачена сплата збору за понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин у водойми у п'ятикратному розмірі.
		Підприємства сплачують Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору.
		Вищенаведені вимоги місцевих Правил приймання стічних вод кореспондуються з приписами п.2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002р. (надалі Інструкції):
		У разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання таумовам укладеного договору Підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів.
		Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами користування.
		Додаткові обсяги стічних вод Підприємств (не враховані договором), що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення. Порядком передбачена сплата збору за понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин у водойми у п'ятикратному розмірі.
		Підприємства сплачують Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору.
		Як зазначалось вище, відповідач зобов'язаний щомісяця з 25 по 30 числа надавати відомості про водоспоживання своїх об'єктів (п.2.4.8 договору). 
		Відповідно до п.2.4.13 договору, Абонент зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопроводу та каналізації, у тому числі платежі за перевищення ліміту (обєму) водоспоживання та каналізації, скид ненормативно очищених стоків та  інші платежі передбачені Правилами водокористування та „Правилами прийому стічних вод.
		За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу  України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. 
		Статтями 610,   612 Цивільного кодексу  України   встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
		За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованість за понадлімітні обсяги скидів стічних вод у період з 01.01.2014р. по 01.12.2014р. в розмірі 26 92445 коп.  
		Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи. 
		За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.     
		Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України. 
		Розглянувши зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Белл до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал"  про визнання неправомірно нарахованої та скасування оперативно-господарської санкції суд зазначає наступне:
		28.02.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю БЕЛЛ звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії Інфоксводоканал товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС про визнання неправомірно нарахованої та скасування оперативно-господарської санкції.
		При цьому обґрунтовуючи свої зустрічні вимоги зазначає, що для застосування оперативно-господарської санкції за порушення умов договору в частині перевищення об'ємів стічних вод, Інфоксводоканал мав довести: сам факт перевищення об'ємів стічних вод які, на думку Інфоксводоканалу мали місце в 2014р.; додаткові витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення довкілля, які виникли внаслідок перевищення товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЛЛ" об'ємів стічних вод; реалізувати своє право щодо контролю за кількістю стічних вод, що скидаються товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЛЛ"; зафіксувати у відповідності до норм чинного законодавства факт перевищення об'ємів стічних вод (скласти Акт технічного обстеження водопроводу за фактом перевищення договірних об'ємів стічних вод).
		Вказані обставини, які є необхідною умовою для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛЛ" коштів за перевищення товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЛЛ" об'ємів стічних вод позивачем за первісним позовом не доведені взагалі. Будь-які перевірки, проби стічних вод на протязі 2014-2017р.р. не проводились, акти - не складались.
		Відповідно до ст.901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до   ст. 235 Цивільного Кодексу України    передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
		Частиною 1    ст. 236 Господарського кодексу України    встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
		При цьому, згідно з ч.2 зазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним, тобто, сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
		Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Вказане закріплено в ч.2    ст.237 Господарського кодексу України.
		Пунктом 9.1 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, передбачено, що підприємства зобов'язані здійснювати щомісячний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації.
		Зі змісту наведених положень чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення № 9/4 від 19.07.2004р. вбачається, що донарахування абоненту оплати за понадлімітні обсяги стічних вод у розмірі 26 924,90 грн. є саме оперативно-господарською санкцією. Дана правова позиція також підтверджується постановою Верховного  суду України від 29.11.2010р. у справі №2-15/1783-2009. 
		Відповідно до положень ч. 3 ст.22 Закону України Про судоустрій і статус суддів, місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
		Згідно до ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, повязаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
		Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Способи захисту, передбачені ст.16 ЦК України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Положеннями п.10 ч.2 ст.16 ЦК України сформульовано загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може також захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Таким чином, нормами діючого законодавства України не передбачено розгляд господарськими судами спорів повязаних з визнанням нарахувань неправомірними, так як за своєю правовою природою факт нарахування є виключно однією із обставин справи, обраний товариством з обмеженою відповідальністю „БЕЛЛ спосіб захисту, фактично направлений на встановлення факту, який судом може бути здійснений лише в порядку оцінки доказів під час вирішення спору про захист права чи охоронюваного законом інтересу у межах належного способу захисту.
		Отже, визнання нарахувань неправомірними не є способом захисту права, що прямо передбачений законом, однак суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		В свою чергу ст.204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до вимог ст.215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		З зазначеними нормами кореспондується з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за приписами якої судом може бути визнано недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
		Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
		За ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Цивільна дієздатність юридичної особи, тобто набування нею цивільних прав та обов'язків здійснюється через її органи, як діють відповідно до установчих документів та закону (ст.92 Цивільного кодексу України).
		Той факт, що директор товариства з обмеженою відповідальністю Белл, який відповідно до установчих документів юридичної особи виступав від її імені уклавши договір № 9/4 від 19.07.2004р., діяв в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Белл, добросовісно і розумно, не перевищував своїх повноважень  сторонами не заперечується. 
		З огляду на приписи ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України договір № 9/4 від 19.07.2004р. підписаний сторонами і як правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі. Рахунки, які відповідач просить визнати неправомірними виставлені позивачем на підставі умов дійсного договору. 
		Реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором № 9/4 від 19.07.2004р. підтверджено: п.п. 1.6, 2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37; п.2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37; п.4.2 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організації в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням Виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632. 
		Згідно положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідає всім нормам чинного законодавства України, в зв'язку з чим підстав для задоволення зустрічних позовних вимог не існує.
		Обставини, з якими закон пов'язує визнання неправомірними нарахувань за скид товариством з обмеженою відповідальністю Белл не врахованих договором обсягів стічних вод до системи каналізації м. Одеси - відсутні, а зміст договору та виставлених на його підставі нарахувань відповідає вимогам закону.
		Більш того, у своєму зустрічному позиві відповідач не зазначив у чому саме полягає неправомірність спірних нарахувань, в чому полягає порушення позивачем конкретних норм права.
		Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. 
		Враховуючі наявні матеріали справи, пояснення учасників судового процесу, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Белл з огляду на їх необґрунтованість та невідповідність нормам чинного законодавства. 
		Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом.
		Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позовні вимоги задовольнити. 
		2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Белл (67584, Одеська область, Комінтернівський район, с. Ліски, вул. Миколаївська дорога, 30, код ЄДРПОУ 30914307) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованість за понадлімітні обсяги скидів стічних вод у період з 01.01.2014р. по 01.12.2014р. в розмірі 26 924 (двадцять шість тисяч девятсот двадцять чотири)грн. 92коп. та 1  600(одну тисячу шістсот)грн. судового збору. 
		3. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю. 
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Повне рішення складено  26 червня 2017 р. 
		 
		 
		Головуючий                                                                                        Н.Д. Петренко 
		   
		Суддя                                                                                                    Г.І. Гуляк                                                                     
		 
		Суддя                                                                                                    С.П. Желєзна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...