Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/1452/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2017. Зареєстровано: 27.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 175/1452/17
		Провадження № 2/175/595/17 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		14 червня 2017 року                                                          смт. Слобожанське
		Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого  судді Шабанова А.М.,
		за участю:
		секретаря  Ратушної Л.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації місця проживання,  
		 
		встановив:
		 
		Позивач звернулася з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: м.Підгородне, пров.3-й Мостовий буд.№3, в якому постійно проживаю та зареєстрована, право власності на вказаний будинок набуте позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського  районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №5444. Після придбання цього будинку вони разом з чоловіком та сином (відповідач по справі) переїхали до нього. У будинку наразі є зареєстрованими позивач та відповідач. З 2010 року по 2015 рік відповідач не проживав у будинку позивача. Під час спільного проживання відповідач постійно вів антисоціальний спосіб життя та вчиняв відносно позивача насильницькі дії. З квітня 2016 року відповідач виїхав з даного будинку, його фактичне місце проживання наразі невідоме, проте реєстрація його місця проживання у будинку не дозволяє позивачу розпоряджатися житлом на власний розсуд. Тому просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за зазначеною вище адресою.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.
		Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло.
		Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.
		Згідно зіст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
		Згідност. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
		Згідност. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Згідно ч.1ст.29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання , у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа мешкає постійно, переважно або тимчасово.
		Згідно зіст.33 Конституції Українивільний вибір місця проживання є одним з основних конституційних прав людини.
		Згідно зіст. 41 Конституції Україникожен має право володіти і користуватись своєю власністю; право власності є непорушним.
		Конституцією Українита ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Судом встановлено, що власником будинку за адресою: м.Підгородне, пров.3-й Мостовий буд.№3 є позивач  ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського  районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №5444. У вказаному вище будинку також зареєстрований відповідач ОСОБА_2.
		Згідно ч.1ст.158 ЖК Українинаймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі),що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.
		Згідност.391 ЦК Українивласник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
		Згідно зіст. 7 Закону України«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття зреєстраціїмісцяпроживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. 
		Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, та враховуючи те, що відповідач вибув з житлового будинку позивача та непроживає там більше року, не сплачує комунальні послуги, постійного права користування жилим приміщенням, що належить позивачу, не набув. Однак реєстрація відповідача у спірному будинку чинить перешкоди позивачу у здійсненні права користування майном. Тому суд вважає, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням, заявлені вимоги підлягають задоволенню.
		Згідно ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у розмірі 640 грн. 00 коп.
		Керуючись ст.ст.391,405 ЦК України, ст.ст.72,167 ЖК України, ст.ст.10,11,57-60,88,208-209,212-215,218,224-226 ЦПК України, суд, -
		 
		                                                                   вирішив:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації місця проживання - задовольнити.
		Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: м.Підгородне, пров. 3-й Мостовий буд.№3.
		Зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
		     
		Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		Суддя                                                                         А.М. Шабанов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...