Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 439/683/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2017. Зареєстровано: 29.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2017.
Дата набрання законної сили: 27.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 439/683/17 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
		 
		   
		26 червня 2017 року                             м. Броди
		суддя Бродівського районного суду Львівської області Петейчук Б.М., за участю секретаря Ковальчук Н.І., та військового прокурора військової прокуратури Тернопільського гарнізону Голинець З.Є, 
		розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
		ОСОБА_1 , громадянина України, жителя с. Зубковичі Олевського району Житомирської області, одруженого, начальник штабу- перший заступник командира вертолітної ескадрилії в/ч НОМЕР_1 , 
		за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, -
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 будучи начальником штабу - першим заступником командира вертолітної ескадрилії в/ч НОМЕР_1 згідно наказу начальника Генерального штабу  Головнокомандувача Збройних Сил України № 687 від 10.10.2013 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 226 від 05.11.2013, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч вимог ст.ст. 45,46 Закону України «Про запобігання корупції», 28.02.2017року подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, а саме не вказав у декларації інформацію про отримання 26.12.2016 року доходу у вигляді грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 в розмірі 176319,00 грн., тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного проступку не визнав та пояснив, що у декларації він не зазначив інформацію про отримання ним 26.12.2016 року грошової компенсації за належне до отримання житлове приміщення в сумі 176 319, 00 грн. Дана інформація щодо отримання грошової компенсації не була ним подана у декларації за 2016 рік у зв`язку з тим, що вона була виплачена йому в двадцятих числах грудня 2016 року, тобто у самому кінці року. Тому, він збирався вказати дану інформацію при подання декларації за 2017 рік. Він розуміє що подав у декларації неправдиву інформацію щодо отриманого ним доходу за 2016 рік, однак це було зроблено ним у зв`язку з власною необізнаністю щодо порядку та умов заповнення декларації.
		Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП з підстав наведених в протоколі №160 про порушення ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 29 травня 2017 року та накласти на нього адміністративне стягнення.
		Заслухавши пояснення прокурора та особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення  ОСОБА_1 , дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
		 
		 Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами у судовому засіданні,
		ОСОБА_1 займає посаду Начальника штабу  першого заступника командира вертолітної ескадрильї військової частини польова пошта ВЗ 765 (а.с.59).
		Відповідно до листа квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль підполковника О.Й. Добровінського встановлено, що 23.12.2016р. ОСОБА_1 отримав за рахунок держави грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення в сумі 176319,00 грн.(а.с.13,14).
		Згідно поданої ОСОБА_1 декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), не вказав жодних відомостей про те, що отримав за рахунок держави грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення в сумі 176319,00 грн.. 
		    Відповідно до диспозиції ч.4 ст.172-6 КУпАП, відповідальність передбачена саме за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Отже, в даному випадку необхідно довести саме суб`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, а саме прямий умисел на його вчинення, на відміну від інших складів корупційних правопорушень, які відносяться до формальних складів.
		Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення стосовно невнесення до декларації відомостей, де не зазначив інформацію про отримання ним 26.12.2016 року грошової компенсації за належне до отримання житлове приміщення в сумі 176 319, 00 грн. Дана інформація щодо отримання грошової компенсації не була ним подана у декларації за 2016 рік у зв`язку з тим, що вона була виплачена йому в двадцятих числах грудня 2016 року, тобто у самому кінці року. Тому, він збирався вказати дану інформацію при подання декларації за 2017 рік. Він розуміє що подав у декларації неправдиву інформацію щодо отриманого ним доходу за 2016 рік, однак це було зроблено ним у зв`язку з власною необізнаністю щодо порядку та умов заповнення декларації. Окрім того зазначив, що він, будучи військовослужбовцем, який виконував бойові завдання в зоні проведення АТО, не мав змоги подати уточнюючу декларацію, у якій би виправив помилково надану неправдиву інформацію щодо отриманого доходу.
		Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Корупція, це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.
		Правопорушенням, пов`язане з корупцією є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Із змісту даних визначень вбачається обов`язкова наявність корисливої мети та наслідків вчиненого, зокрема правопорушення пов`язаного з корупцією.
		Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідає вимогам ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», як суб`єкт на якого поширюється дія цього закону.
		Для наявності в діяннях особи корупційного правопорушення, згідно вимог Закону України «Про запобігання корупції», необхідні всі його складові елементи: умисел; використання службового становища та мета отримання неправомірної вигоди. 
		Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Адміністративна відповідальність передбачена статтею 172-6Кодексу України про адміністративні правопорушення за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 МЗП.
		Слід звернути увагу на те, що адміністративна та кримінальна відповідальність передбачені виключно за подання «завідомо недостовірних» відомостей.
		Тобто відповідне діяння має бути вчинено суб`єктом декларування з прямим умислом. При цьому для притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень необхідно довести наявність такого умислу, а саме те, що суб`єкт декларування усвідомлював недостовірність відомостей, які він зазначив у декларації.
		З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 не бажав подавати завідомо недостовірні відомості до декларації, але свідомо допустив такий наслідок, хоча будь-яких негативних наслідків від його дій не наступило, лише наявний сам по собі факт не внесення до декларації отримання 26.12.2016 року доходу у вигляді грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 в розмірі 176319,00 грн., що не мало на мети приховування доходів чи інших корупційних ризиків.
		За викладених обставин, саме в бездіяльності ОСОБА_1 формально вбачається склад адміністративного правопорушення, визначеного ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
		З урахуванням вимог примітки до ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об?єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Виходячи зі змісту ст.ст.7,254,279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		 Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		На переконання суду в бездіяльності ОСОБА_1 формально вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, однак його дії не завдали і не могли завдати істотної шкоди правам і охоронюваним законом інтересам окремих громадян, відповідній територіальній громаді, державі чи іншим особам, захист яких здійснюється нормами Закону України «Про запобігання корупції». 
		Стаття 22 КУпАП та норми чинного законодавства не забороняють з урахуванням окремих обставин справи та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відносити те чи інше правопорушення до малозначних.
		Згідно ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Слід зауважити, що відповідно до складеного протоколу про вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що датою вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією є 28.02.2017 року  день подачі декларації, а днем виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата складення протоколу про вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, тобто 29.05.2017 року.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_1 правопорушення допустив вперше, враховуючи наявні у справі докази та їх оцінку щодо вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність корупційних ризиків, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення вказаного правопорушення обмежившись усним зауваженням.
		    Виходячи з викладеного та керуючись ст. 22, ст.4 ст.172-6, ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 1, 3, 28 Закону України «Про запобігання корупції»,
		п о с т а н о в и в :
		Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України Про адміністративні правопорушення, але у зв`язку з малозначністю даного правопорушення, звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
		Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області черезБродівський районний суд протягом десяти днів з моменту винесення, особою щодо якої її винесено.
		 
		 
		 
		Суддя: Б.  М.  Петейчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...