Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-11/2010 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2017. Зареєстровано: 29.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		   
		 
		Новоодеський районний суд Миколаївської області
		м. Нова Одеса, вул. Центральна, 190, 56600, (05167) 2-13-62
		 
		                                                                                                                                                                                                                                                         Справа № 2-11/2010р.
		                                                                         
		                                                      Р І Ш Е Н Н Я
		                                               Іменем            України
		25 лютого 2010 року
		            Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
		     головуючого судді Гажі О.П.
		             при секретарі Шведовій Я.О.
		    з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2М, представника     відповідача ОСОБА_3, представників третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від забудов та відшкодування моральної шкоди, -
		                    В С Т А Н О В И В :
		15.10.2008 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від забудов та відшкодування моральної шкоди.
		    В своєму позові позивач зазначив, що йому належить на правах приватної власності житловий будинок №15, що розташований по провулку Новосельському в м. Нова Одеса Миколаївської області, а також, що йому передано в приватну власність земельну ділянку 0,059 га для обслуговування житлового будинку. Зазначив, що відповідач, яка являється його сусідкою, самовільно зайняла належну йому земельну ділянку площею 31,7 кв.м, яка знаходиться за його житловим будинком і звела на ній шиферний паркан, розміром 2,5 х 1,7 м, чим позбавила його права на обслуговування житлового будинку, збудувала підвал, частина якого знаходиться на його земельній ділянці, поверх якого збудувала бетонне покриття впритул до його житлового будинку, внаслідок чого вода стікає до стін його будинку. Також позивач зазначив, що відповідач самовільно заштукатурила його камяний паркан з обох сторін, а на самовільно зайнятій земельній ділянці посадила малину, 5 кущів винограду, дерева: абрикос, персик, сливу.
		    Посилаючись на викладені в позові обставини, а також на те, що із-за цих неправомірних дій відповідача, які порушують його права власника будинку, постійних образ відповідача він зазнав моральної шкоди, позивач просив суд винести рішення, яким звільнити самовільно зайняту відповідачкою, належну йому земельну ділянку, розміром 31.7 кв.м шляхом зносу: двох шиферних парканів, розміром 2,5 м.х1,7 м, сіточного паркану, розміром 4,5 м х 5 м, частину підвалу, розміром 0,4м х 5 м, бетонного покриття, розміром 2м х 5м, знести одне дерево абрикосу, дерево персика, сливи, 5 кущів винограду, насадження малини на площі 5 кв.м.. Також просив суд зобовязати відповідачку очистити від штукатурки його камяний паркан, розміром 1,7м х 0,5 м х 1 м з двох сторін та стягнути з відповідача на його користь 20 тисяч гривень на відшкодування завданої моральної шкоди і всі судові витрати по справі.
		    Ухвалою суду від 04.11.2008 року до участі в даній справі було притягнуто ОСОБА_4 міську раду в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
		    Ухвалою суду від 03.02.2009 року провадження по справі було зупинено, в звязку зі смертю відповідача ОСОБА_7 до моменту прийняття спадщини спадкоємцями і визначення правонаступника відповідача.
		    Протокольною ухвалою суду, в якості правонаступника відповідача, на підставі наданих суду правовстановлюючих документів про прийняття спадщини, до участі в справі залучено спадкоємця ОСОБА_2. 
		    В судовому засіданні позивач в своїх уточнених позивних вимогах до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на ті ж самі обставини і підстави позову, просив суд винести рішення, яким звільнити самовільно зайняту відповідачкою, належну йому земельну ділянку, розміром 1м х 31,7 м, площею 31.7 кв.м шляхом зносу: двох шиферних парканів, розміром 2,5 м.х1,7 м, сіточного паркану, розміром 13,2 м х 1,5 м, частину підвалу, розміром 0,5м х 5 м, бетонного покриття, розміром 2м х 5м, паркан, розміром 1 м х1,7м х 0,5м, просив перенести на відстань 8м від його будинку підвал, водяний кран і виноградну арку, просив знести одне дерево абрикосу, дерево персика, 5 кущів винограду, насадження малини, розміром 1м х 5 м на площі 5 кв.м., а також просив суд зобовязати відповідачку очистити від штукатурки його камяний паркан, розміром 1м х 1,07м х 0,5 м з обох боків, відновити покриття відмостки, розміром 0,5 м х 15 м та стягнути з відповідача на його користь 20 тисяч гривень витрат на лікування та на відшкодування завданої відповідачкою моральної шкоди і всі судові витрати по справі. Також позивач просив суд, щоб ОСОБА_4 міська рада привела його земельну ділянку відповідно до норм землекористування: установила правильні границі і розмір його земельної ділянки для одержання державного акту на право власності на землю.
		    Відповідач ОСОБА_2, її представник ОСОБА_3, представники третьої особи ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в судовому засіданні посилаючись на безпідставність позову, нечіткість, не зрозумілість позовних вимог, не доведеність позивачем обставин позову, просили суд відмовити в задоволені позову. Крім того, представник відповідача ОСОБА_3, як на підставу у відмові в задоволені позову, послався на пропущення позивачем строків позовної давності.
		    Вислухавши пояснення сторін, представника відповідача, пояснення представників третьої особи, показання допитаних свідків, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Цей висновок суду ґрунтується на наступному:
		    Згідно зі ст.ст.10,11,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а доказування не повинно ґрунтуватися на емоціях і припущеннях. 
		Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі досліджених в судовому засіданні доказів.
		    Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 являються безпідставними і не доведеними. 
		    Так, позивач в судовому засіданні не надав суду доказів належності йому на правах власності земельної ділянки, площею 0,059 га для обслуговування житлового будинку, на що він посилався в своєму позові, не довів позивач і факту самовільного зайняття відповідачем належної позивачу земельної ділянки, не довів порушення його прав землевласника і заподіяння йому відповідачем моральної шкоди. 
		    Як вбачається з матеріалів справи позивач і відповідач являються сусідами, проживають ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно позивач в будинку №15, а відповідач в будинку №17, їх будинки і земельні ділянки являються суміжними. 
		    Між сторонами виникли і тривалий час існують суперечки, з приводу існуючих меж суміжних земельних ділянок, і ці суперечки явно виходять за рамки добросусідських відносин.
		    Відповідач ОСОБА_2 являється спадкоємицею померлої, 13.01.2009 року, ОСОБА_7 і їй, в порядку спадкування за законом, перейшло право власності на житловий будинок №17 по провулку Новосельському в м. Нова Одеса Миколаївської області і на земельну ділянку для обслуговування цього будинку, площею 0,0495 га за цією ж адресою.
		    Право власності на земельну ділянку, площею 0,495 га для обслуговування житлового будинку №17 по провулку Новосельському в м. Нова Одеса Миколаївської області у попереднього власника ОСОБА_7 виникло на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» та відповідно до «Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України», затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.02.1993 року №10 і було посвідчено державним актом на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_4 міською радою 29.01.1993 року, у відповідність до рішення №174 від 10.12.1992 року, і згідно зі ст.126 ЗК України являється правовстановлюючим документом, що посвідчує таке право власності.
		    Позивач посилається на незаконність даного державного акту на право власності на землю, що був виданий ОСОБА_7 
		Разом з тим, позивач суду не надав ніяких доказів незаконності цього правовстановлюючого документу або рішення суду про визнання його незаконним.
		    Крім того, з залученої позивачем до справи відповіді представника Президента України в ОСОБА_4 районі ОСОБА_8 від 29.04.1993 року, адресованої позивачу, вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про видачу ОСОБА_9 державного акту на право власності на земельну ділянку, з розясненням йому його права звернутись до суду для вирішення спірних земельних питань.
		    Суд зазначає, що позивач, починаючи з 29.04.1993 року, достовірно знаючи про наявність у ОСОБА_7 державного акту на право власності на земельну ділянку, так і не скористався своїм правом оскарження до суду правомірності видачі цього акту і не звертався до суду для вирішення спору відносно меж суміжних земельних ділянок.
		    Згідно із ст. 41 Конституції України, ст.ст.316,319 ЦК України, ст.ст.40,78-81,90,153 ЗК України право власності, в тому числі і на земельну ділянку, являється непорушним. 
		Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і держава не має права втручатися у здійснення власником свого права власності.
		    З досліджених в судовому засіданні обставин справи вбачається, що відповідачу належить на правах власності житловий будинок №17 по провулку Новосельському в м. Нова Одеса Миколаївської області і земельна ділянка для обслуговування цього будинку, площею 0,0495 га за цією ж адресою.
		    Відповідно до цих правовстановлюючих документів, межа земельної ділянки, яка належить на правах власності відповідачу, проходить по задній стінці житлового будинку позивача.
		    Такі межі суміжних земельних ділянок, які знаходяться у власності відповідача та у користуванні позивача, як свідчать обставини справи, склались історично, задовго до виникнення у сторін права власності на ці нерухомі обєкти. 
		    Позивач не надав суду правовстановлюючих документів, що підтверджують його право власності на земельну ділянку, площею 0,059 га і не довів факту самовільного зайняття відповідачем належної йому земельної ділянки, площею 31,7 км.м. 
		    З пояснень ОСОБА_1 і документів справи вбачається, що в нього фактично в користуванні знаходиться земельна ділянка для обслуговування житлового будинку не 0,059 га , а площею 0,0625 га. 
		    Суд зазначає, що сторони по справі повинні будувати між собою відносини на засадах добросусідства та у відповідність до приписів ст.ст.103-109 ЗК України.
		    Поскільки позивач в судовому засіданні не довів фактів самовільного захоплення відповідачем, належної йому на правах власності земельної ділянки, площею 31,7 кв.м, а в судовому засіданні встановлено, що вказана площа входить в склад земельної ділянки, що належить на павах власності відповідачу, то с цих вищевикладених підстав не підлягають задоволенню його вимоги щодо звільнення цієї ділянки відповідачем.
		    Також не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині знесення сі точних та шиферних парканів, так як дані обєкти, згідно до ст.108 ЗК України, слугують межовими знаками суміжних земельних ділянок сторін. 
		    Не підлягають задоволенню, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, вимоги позивача і в частині знесення частини підвалу, його бетонного покриття, знесенню дерев, кущів винограду, малини, перенесення підвалу, водяного крану, виноградної арки, так як дані обєкти являються власністю відповідача, знаходяться на її земельній ділянці, а позивачем не доведено, що вони порушують його право користуватися своєю власністю.
		    Також, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджені обставини, що доводять порушення відповідачем прав позивача на користування камяним парканом, пошкодження покриття відмостки, розміром 0,5 м х 15 м, а тому його вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
		    Не доведено позивачем в судовому засіданні обставин підтверджуючих заподіяння йому моральної шкоди відповідачем.
		    Позивач в судовому засіданні не навів доказів, які підтверджують заподіяння йому цієї моральної шкоди відповідачем, не зазначив в чому конкретно полягає заподіяння йому моральної шкоди, не зазначив характер цієї шкоди.
		Страждання позивача захворюванням на цукровий діабет, не доводить факту, що це захворювання виникло з вини відповідача по справі.
		Так, як позивачем не доведено факту спричинення йому моральної шкоди саме винними, протиправними діями відповідача, то в цій частині його позовні вимоги також не підлягають задоволенню.   
		    Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до вимог земельного законодавства, а саме ст.ст.12,39-40,81,116, 118,158-159 ЗК України, до компетенції ОСОБА_4 міської ради відноситься право виділення і передачі у власність громадянам земельних ділянок для обслуговування житлового будинку у визначених чинним законодавством розмірах, а також вирішення спорів щодо визначення меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян.
		    Так, як позивач має законом передбачене право на одержання у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, що належить йому на правах власності, то позовні вимоги в частині зобовязання ОСОБА_4 міської ради привести земельну ділянку, що перебуває у користування ОСОБА_1 відповідно до норм земельного законодавства для подальшого одержання останнім державного акту на право приватної власності на землю, - підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст.10,11, 60, 179, 212-215 ЦПК України, суд, -
		            В И Р І Ш И В :
		    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від забудов та відшкодування моральної шкоди, - заволинити частково.
		Зобовязати ОСОБА_4 міську раду відповідно до чинного земельного законодавства вжити заходів щодо передачі позивачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку №15 по провулку Новосельському в м. Нова Одеса Миколаївської області, в передбачених чинним законодавством розмірах і відповідно до фактично існуючих меж суміжних земельних ділянок.
		В задоволені іншої частини позивних вимог позивачу відмовити.
		    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
		    Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду в 10 денний строк після проголошення рішення, або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням її копії до апеляційного суду.
		                Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...