Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/5003/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Катування.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2017. Зареєстровано: 30.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2017.
Дата набрання законної сили: 13.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		Справа № 644/5003/15-к 
		Провадження № 1-кп/644/187/17 
		27.06.2017
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 червня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:
		Головуючого судді          ОСОБА_1 ,
		При секретарі              ОСОБА_2 ,
		За участю прокурора          ОСОБА_3 , 
		Потерпілого              ОСОБА_4 ,
		Представника потерпілого      ОСОБА_5 ,
		Захисника обвинуваченого      ОСОБА_6 ,
		Представника цивільного відповідача ГУМВС України в Харківській області  ОСОБА_7 ,
		За участю обвинуваченого      ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Орджонікідзевського районного суду м.Харкова кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2014 року за №42013220000000118 відносно 
		    ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Охтирка Сумської області, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не працює, звільнений з органів внутрішніх справ у запас відповідно до Наказу Головного управління МВС України в Харківській області №631 о/с від 06.11.2015 року з посади старшого оперуповноваженого сектору КМСД Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ в званні майор міліції, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , що фактично проживає АДРЕСА_2 , обвинуваченого за ч.3 ст.365, ч.1 ст.127 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		    ОСОБА_8 , наказом начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області №61о/с від 11.11.2010 року призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінального розшуку Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, маючі спеціальне звання капітана міліції, та відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» будучи співробітником правоохоронного органу України, тобто службовою особою, яка наділена функціями представника влади, вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності.
		   Статтею 19 Конституції України закріплено, що посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
		   Згідно зі ст.2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є:  забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;  запобігання правопорушенням та їх припинення;  охорона і забезпечення громадського порядку;  виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;  забезпечення безпеки дорожнього руху;  захист власності від злочинних посягань;  виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;  участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов`язків. 
		   Крім того, діяльність міліції та права громадян визначені ст.5 Закону України «Про міліцію».     Так, міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.  Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов`язаний назвати своє прізвище, звання та пред`явити на його вимогу службове посвідчення. 
		   Відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію», міліція відповідно до своїх завдань, зокрема, зобов`язана: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;  виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;  приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення; провадити дізнання у межах, визначених кримінально-процесуальним законодавством; припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них;  виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;
		   Згідно з ч.2 ст.10 Закону України «Про міліцію», Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов`язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції. 
		   Для виконання службових обов`язків працівником міліції відповідно до Закону України «Про міліцію» останньому зокрема надані такі права: виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставах і в порядку, передбаченому чинним законодавством, виносити їм офіційні попередження про неприпустимість протиправної поведінки; затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях: осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, та осіб, які вчинили адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд державних органів; проводити в установленому порядку дізнання відповідно до кримінально-процесуального законодавства; здійснювати на підставах і в порядку, передбачених законом, гласні і негласні оперативно-розшукові заходи з метою розкриття злочину; вести профілактичний облік правопорушників, криміналістичний та оперативний блік в обсязі, структурі й порядку, що визначається завданнями покладеними а міліцію законом; вилучати у громадян предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, знищувати їх або передавати за призначенням у встановленому законом порядку; зберігати і носити спеціальні засоби і зброю.
		   Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою 01.01.2012 року начальником Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, ОСОБА_8 забезпечує виконання завдань згідно із Законом України «Про міліцію», наказів, вказівок МВС України, займається роботою по розкриттю злочинів, здійснює якісний збір матеріалів, заводить справи оперативного обліку, проводить по ним оперативно-розшукові заходи.
		   Так, 21.05.2012 року співробітниками Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області заведено оперативно-розшукову справу, категорії «Закупка» за фактом збуту наркотичних засобів. 04.07.2012 року на підставі постанови заступника прокурора Харківської області від 22.06.2012 особою під вигаданим ім`ям ОСОБА_11 проведено оперативну закупку особливо небезпечного наркотичного засобу «каннабіс» у ОСОБА_4 за ціною 150 грн. за один пакет, без затримання останнього.
		   Зазначений факт зареєстрований в Журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочин Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Після чого, СУ ГУМВС України в Харківській області 01.07.2012 року порушено кримінальну справу №57120433 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
		   У подальшому, 01.08.2012 року ОСОБА_11 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , здійснив закупку наркотичного засобу у ОСОБА_4 та добровільно передав придбаний наркотичний засіб працівникам міліції, після чого біля вказаного будинку співробітниками Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 затриманий ОСОБА_4 , у якого під час особистого огляду виявлені гроші у сумі 150 гривень.
		   Після затримання 01.08.2012 року близько 22.00 год. ОСОБА_4 був доставлений ОСОБА_8 та іншими співробітниками Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 16-А та заведений у службовий кабінет №66, розташований на 4 поверсі адміністративної будівлі райвідділу.
		   Враховуючи затримання ОСОБА_4 , що виразилось у примусовому доставленні останнього до райвідділу ОСОБА_8 , який є співробітником правоохоронного органу, та який діючи навмисно та протиправно, шляхом перевищення службових повноважень, у порушення вимог ст.ст. 2, 10, 11 Закону України «Про міліцію» та своєї посадової інструкції, маючи намір на штучне нарощування показників оперативної роботи, не складаючи будь-яких документів щодо затримання ОСОБА_4 за скоєння злочину, у період з 22.00 год. 01.08.2012 до 12.35 год. 02.08.2012 незаконно утримував в адміністративній будівлі райвідділу ОСОБА_4 , який згідно з вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» був обмежений вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, будь-який час.
		   Крім того, під час примусового утримання ОСОБА_4 у адміністративній будівлі райвідділу, ОСОБА_8 у порушення вимог ст.5 Закону України «Про міліцію» не повідомив ОСОБА_4 про підстави та мотиви затримання, не роз`яснив право оскаржувати незаконні дії працівників міліції, можливість відмовитись від надання будь-яких пояснень або свідчень прибуття захисника, а також права затриманої особи, передбачених ст.ст. 28, 55, 56, 59, 62, 63 Конституції України та ст.ст. 21, 73 КПК України (в редакції 1960 року).                                                 У порушення вимог ст.106 КПК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_8 , маючи обов`язок скласти протокол про затримання ОСОБА_4 , перевищуючи свої повноваження, продовжував утримувати ОСОБА_4 в адміністративній будівлі райвідділу без складання значеного протоколу.                                Продовжуючи реалізацію злочинного наміру та з метою приховати дату, час затримання, ОСОБА_8 не повідомив рідних ОСОБА_4 про його затримання. Окрім цього, ОСОБА_8 тримав ОСОБА_4 у кабінеті №66, який розташований на 4 поверсі адміністративної будівлі Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, що суперечить вимогам ст.11 Закону України «Про міліцію» щодо тримання підозрюваних у спеціально відведених для цього приміщеннях. У період з 22.00 год. 01.08.2012 до 12.35 год. 02.08.2012 ОСОБА_8 з метою отримання зізнання від ОСОБА_4 утримував його в приміщенні райвідділу. Зазначені дії ОСОБА_8 завдали ОСОБА_4  моральних страждань.
		   В подальшому ОСОБА_4 02.08.2012 близько 12.00 год. попросився до туалету, щоб скоїти втечу, куди був супроводжений ОСОБА_8 .. Знаходячись у приміщенні туалету, що розташований на 4 поверсі адміністративної будівлі райвідділу, ОСОБА_4 , виліз через вікно, не втримався та впав на землю у двір райвідділу, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді забиття та крововиливів на обличчі, відкритого оскольчатого перелому дистального аепіфізу обох кісток лівого передпліччя, відкритого перелому правого плеча ліктьового відростку, проксимального метафазу кісток правого передпліччя, закритий перелом кісток обох гомілок. Зазначені тілесні ушкодження відповідно до висновку експерта №150-КЕ/2014 від 11.09.2014 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили стійкий розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину.
		   В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину не визнав, суду пояснив, що дійсно в рамках проведення оперативної закупки у ОСОБА_4 було вилучено грошові кошти, які ним були отримані від особи закупного. ОСОБА_4 було запропоновано проїхати до райвідділу з метою складання документів, на що останній погодився. Коли приїхали до райвідділу всі підійнялись до службового кабінету на 4 поверсі. Там, проводились змиви з рук у ОСОБА_4 , йому було запропоновано надати пояснення, але останній відмовився з посиланням на вимоги ст.63 Конституції України. Після чого, ОСОБА_4 відпустили, зобов`язали прибути на наступний день. Коли саме прибув потерпілий на наступний день він не пам`ятає, але коли він прийшов до райвідділу потерпілий вже був біля кабінету. Як саме він впав не бачив, коли спустився у двір райвідділу потерпілого не чіпав, нікуди не переміщав. Зазначав, що він не затримував потерпілого, не погрожував йому. 
		   Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що він був доставлений в райвідділ 01.08.2012 року на червоному автомобілі за нібито вчинення ним кримінального правопорушення, про те, що це є працівники міліції, він зрозумів лише коли зайшли до райвідділу, оскільки йому не повідомляли у зв`язку із чим його затримали. Його до райвідділу завели ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , піднялись на 4 поверх в кабінет №66, саме в цьому кабінеті він перебував з моменту прибуття в райвідділ до падіння, він просив надати можливість подзвонити, але йому не надали такої можливості, змушували підписати якісь папери. Він ставив підпис на чистих аркушах паперу, якщо він починав заперечувати йому наносили запотиличники й ОСОБА_8 , й ОСОБА_13 .. Безпосередньо ОСОБА_8 застосував до нього кайданки, прикував до стільця в коридорі, інших засобів не застосовував. Всю ніч він провів з ОСОБА_8 в кабінеті, саме обвинувачений казав йому, що буде гвалтувати палкою, тягнув за штани, вночі кайданки не знімав, слідів від кайданок на руках не було, мабудь не сильно затягували, після того, як відібрали зразки та змиви, покурити та до вбиральні ходив сам. Безпосередньо ОСОБА_8 наніс два удари, більше не бив, лише погрожував. Коли вранці прийшов ОСОБА_13 та дізнався, що він нічого не підписав, розлютився, почав погрожувати, він злякався та все підписав. Ще вночі повний чоловік показував йому електрошокер, лякав його, у нього були опіки на животі, можливо від електрошокеру, вранці повний чоловік бив його по голові книжкою, та показав на вікно та сказав, що це його єдиний вихід. Коли ОСОБА_8 вночі виходив, то виводив його в інший кабінет чи приковував кайданками до стільця. Потім коли ОСОБА_12 відвів його до туалету, він там опинився сам, намагався втекти, виліз через хвіртку у вікні 4 поверху, не втримався та впав. Коли перебував у дворі до нього підбігли працівники міліції, а потім і ОСОБА_8 , вони його пересунули, а ще обвинувачений погрожував, що вб`є його, якщо він буде розповідати про події. Зазначав, що після того як він все підписав, його більше не чіпали, але він почув, як хтось казав, що посадять його у колонію, розрахуються його квартирою, злякався та вирішив втекти. Посилався на те, що моральна шкода значною мірою пов`язана із необхідністю проходження лікування, оскільки після падіння та отриманих від цього пошкоджень він став інвалідом, потребує додаткового медичного обслуговування. Повідомив, що не знає чи надавалась допомога райвідділом, обвинуваченим, оскільки гроші оплачувала дружина. Витрати на лікування підтверджуються чеками.
		   В ході дослідження доказів у справі було допитано свідків. Так, свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що ввечері 01.08.2012 року його повідомили про те, що був доставлений до райвідділу ОСОБА_4 , проводиться перевірка. Він виконував обов`язки начальника райвідділу, оскільки начальник був у відпустці, 02.08.2012 року подзвонив черговий по райвідділу та повідомив, що з тильної сторони будівлі лежить чоловік, дав вказівку викликати швидку. На той момент він був першим заступником райвідділу, з 2007 року він був начальником розшуку, про заведення оперативно-розшукової справи на ОСОБА_4 знав, знає, що оперативних закупок було дві, хто саме займався цією справою не пам`ятає. Повідомляв, що ОСОБА_4 не був затриманий, його привезли до райвідділу, повинні були запросити понятих, вилучити наркотичну речовину, провести дослідження, а після цього передати слідству, потім вирішувалось би питання про затримання. Про доставку ОСОБА_4 він дізнався коли був вже вдома, працівники розшуку повинні були збирати матеріал, мали право тримати ОСОБА_4 в райвідділу лише 3 години, після чого відпустити. Вранці 02.08.2012 року прибувши на роботу, провів інструктаж, розписував пошту, потім черговий повідомив про інцидент. Зазначав,що в райвідділі в той час проводився ремонт, через двері з двору підіймали будматеріали. Вважав, що потрапити до райвідділу непомітно можливо. Жодних розпоряджень черговому записати ОСОБА_4 у журнал відвідувань він не давав. Також повідомив, що потерпілого ніхто не переміщав, він лежав праворуч під вікном. Пояснив, що в райвідділі існує пропускний режим, основні двері зачиняються на засов, на поверсі розшуку є залізні двері, зазвичай особу супроводжують працівники райвідділу, в черговій частині з`ясовують звідки йде особа.
		   Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він працює на посаді начальника райвідділу. На момент подій він перебував у відпустці, про подію його повідомив заступник ОСОБА_16 .. Повідомив, що особа була затримана за наркотики. Коли саме затримали ОСОБА_4 він не знає. Після відпустки він вийшов на роботу згідно графіку, проводились службові перевірки, він надавав пояснення. Потерпілого не знає.
		   Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він 01.08.2012 року був вихідний, а 02.08.2012 року о 08.15 ранку заступив до виконання обов`язків оперативного чергового. Пройшли інструктаж, отримали зброю. В 09.00 годині ранку зайняв пост за пультом. Приблизно о 12.00 годині почув від ОСОБА_18 про те, що з вікна райвідділу впала людина. Викликали швидку, зібрали первинний матеріал та зареєстрували в журналі подій. ОСОБА_18 на той момент заступив на чергування, як помічник чергового. На першому посту з 08.00 години присутній працівник, яким контролюються записи у журнал відвідувачів, коли особа заходить, виходить та чи є претензії. В нічний час з 21.00 години вхідні двері зачиняються на замок та решітку. Зазначав, що вільного пересування по райвідділу немає, особа прибуває на 1 пост, реєструється. Коли особа прибуває вночі, його супроводжує працівник відділу, якщо протягом 3 годин особа не залишає райвідділу, з`ясовується причина. До нього на чергуванні був ОСОБА_19 . Якщо особа не залишає райвідділу, а працівник райвідділу до кого прибула особа нічого не повідомляє, ставиться до відома керівництво. Він потерпілого ОСОБА_4 не бачив, запису в журналі про те, що він заходив до райвідділу не було, журнал щоденно підписує начальник. Ввечері 02.08.2012 року побачив зміни, було зазначено час прибуття потерпілого до райвідділу, хто вніс зміни не знає, його про це ніхто не просив. В райвідділі 2 входи з тильної частини, які зачиняються на засови. Без відома чергової частини не можливо вийти, все узгоджено з начальником. Без супроводу працівника райвідділу залишити приміщення неможливо, в нічний час в 2012 році двері зачинялись на металевий засов.
		   Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона займала посаду начальника сектору правового забезпечення, в період 01.08. -02.08.2012 року перебувала у відпустці. Обставин перебування потерпілого в райвідділі та його падіння не знає. Проводилось службове розслідування.
		   Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що на момент подій він займав посаду чергового, помічника чергового. Коли він прийшов на роботу йому повідомили, що хтось випав з вікна. Також пояснив, що в райвідділі є центральний вхід та чорний вхід з тильної сторони. Зайти та вийти з райвідділу можна лише через центральний вхід, в денний час реєстрацію відвідувачів здійснює черговий на першому посту, а в нічний в книзі відвідувачів в черговій частині. З 2012 року порядок входу та виходу не змінився. 
		   Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що після їх чергування, вже після того, як вони змінились, дізнався про те, що людина випала з вікна. Також зазначав, що існує загальний порядок чергування, спочатку проводиться інструктаж, видається зброя, потім заступають на зміну. Він ОСОБА_4 не пам`ятає. Зазначав, що книга реєстрації відвідувачів перебуває на першому посту, в нічний час записи в книгу здійснює помічник чергового або інспектор, знаходитись в райвідділу та вийти з нього без запису неможливо. Ключі знаходяться в черговій частині, двері замкнені. Двері відкривались працівником чергової частини, він особисто не пам`ятає як заходили ОСОБА_8 з ОСОБА_4 .. Наполягав на тому, що зайти або вийти з райвідділу не поміченим не можливо. Цивільна машина може заїхати у двір райвідділу лише з дозволу начальника. В журналі було зазначено, що всі вийшли. 
		   Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що влітку 2012 року її викликали до Орджонікідзевського райвідділу з метою надання пояснень у відділ по боротьбі з економічною злочинністю на 5 поверх. Вона при вході в райвідділ розписувалась в журналі, після її виходу, також, та зазначала, що претензій немає. Перебувала в райвідділі близько 2 годин. Коли вона прийшла її зустрів працівник, так само й проводив вниз після допиту. Коли вона перебувала в райвідділі чула крик, але в коридорі нікого не бачила, на вулиці також, від своєї матері, яка працює на швидкій, потім дізналась що людина випала з вікна, але підтвердити звідки саме чула крик не може, було відкрито вікно, а двері зачинені.
		   Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він займав посаду інспектора чергової частини на момент подій. Коли потерпілий випав з вікна, був на виклику, обставин падіння не знає, також підтвердив, що вхід до райвідділу здійснюється через перший пост, на якому є журнал, обов`язково вноситься запис про вхід та вихід. 
		   Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що він на 01.08.2012 року працював о/у карного розшуку, знає, що людина випригнула з вікна 02.08.2012 року, зазначав, що особовий склад заступає на чергування о 08.15 до наступного ранку до 08.30, у нього є особистий робочий кабінет, ОСОБА_4 в райвідділу не бачив. Пояснив, що існує декілька виходів з відділку. З тильної сторони вхід замкнений, один ключ у начальника чергової частини, де знаходиться другий йому не відомо, можливо в карному розшуку.
		   Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що він на 01.08.2012 року працював о/у карного розшуку, 02.08.2012 року він перебував у відпусті, на роботу його не викликали. Щодо порядку входу та виходу з райвідділу пояснив, що при вході здійснєються рееєстрація на першому посту в журнал, де зазначається хто доставлений, ким доставлений, час доставки. Зазначав, що вийти з райвідділу особа без супроводу не може.
		   Свідок ОСОБА_27 пояснив, що він працював у райідділу, були чергування, з моменту подій пройшло вже 4 роки, в період його чергувань не було ніяких екстремальних ситуацій.
		   Свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що до ньго звертався ОСОБА_29 та просив підкорегувати дати в журналі відвідувань. Він заступив на перший пост з 08.00 ранку до 20.00 години вечора. Кожен хто прибуває в райвідділ повинен був записатись вжурналі, а при виході поставити час виходу, при цьому ставився підпис та зазанчалось чи є претензії. В цьому полягали його обов`язки, здійснення пропускного режиму, інших обов`язків не було. З ним заступав черговий та помічник. Він перебував окремо на пропускному пункті. Співробітники могли зайти через інший вхід, із заїздом конвойної чи чергової машини. Коли він відходив з посту його підміняв помічник. За час перебуання на посту потепрілого він не бачив. В нічний час він передає журнал в чергову частину, потім черговий вносить записи до журналу. Начштабу ОСОБА_29 звернувся до нього та повідомив, що людна впала з вікна туалету 4 поверху, де знаходиться відділ розшуку. Він не був записаний в журнал, а тому є необхідним внести відповідний запис, він вніс цей запис, але яким чином потрапив потерпілий до райвідділу він не знає. Всі дані потерпілого йому повідомив ОСОБА_29 .. Останній запис в журналі проведено було в 22.00 годині, в райвідділу не повинно було бути сторонніх, можно перебувати в райвідділу не більше 3 годин. Без супроводу по райвідділу ніхто не ходить, особу, що прибула забирає співробітник знизу від чергової частини. Йому відомо про 2 входи, через пост та через чергову частину, але через чергову частину можуть зайти лише свої співробітники, сторонній не пройде. В період з 08.00 до 08.20 години проводиться інструктаж, на посту нікого немає. Після події приїжджали чисельні перевірки, журнал вилучили. При проведені очної ставки з ОСОБА_29 під час проведення досудового розслідування він не заперечував, що так і було.
		   Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що 01.08.2012 року він працював на посаді помічника чергового. Перебував в приміщенні чергової частини та приймав повідомлення про вчинення злочинів, передавав інформацію до управління. Перед тим як заступити на чергування на 1 поверсі проводився інструктаж, він заступив на чергування о 08.30 годині в той день, коли потерпілий випав з вікна. На початку чергування він перевіряв в камері затриманих ОСОБА_4 не було. Зміст записів в журналі затриманих не пам`ятає. Вхід до райвідділу є головний для громадян в центральній частині райвідділу через 1 пост та 2 запасних виходи, вони службові та закриті завжди. Якщо хтось заходить через чергову частину, він, якщо не зайнятий, буде бачити. На першому посту та в черговій частині постійно є співробітники. В райвідділі встановлено декілька камер відеоспостереженя, на двір з боку конвойного входу, з боку воріт, центральний вхід. Ближче до обіду почув, що хтось випав з вікна райвідділу. Чоловік перебував у дворі райвідділу, раінше його не бачив, сторонніх не було, оскільки двір замкнений, сторонній не може зайти на цю територію, хто викликав швидку він не знає, вийшов майже весь райвідділ, чи був ОСОБА_8 він не пам`ятає потерпілий був нібито у свідомості та стогнав, його не переміщали, приїхала швидка та забирала потерпілого з двору, про наявність ушкоджень не зміг пояснити зі спливом часу Книга реєстрації перебуває на першому посту. 
		   Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що він працював помічником чергового, 01.08.2012 року був на роботі, в період з 08.15 по 20.00 на 1 пост заступає на чергування працівник райвідділу, а після 20.00 двері у райвідділ закриваються, 1 пост здає зброю, здає черговому журнал, який перевіряє чи всі покинули приміщення райвідділу, при здачі чергування в журналі ставтиться пдпис черговим, відмітку про вихід з райвіддлу також ставить 1 пост, а після 20.00 години записує або черговий або його помічник, або особа, яка доставила в райвідділ. Камер відеоспостереження багато, все фіксується. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 01.08.2012 року вже не пам`ятає. Дійсно реєстрував матеріали, але прізвища осіб щодо яких вони були складені не пам`ятає, надавав пояснення в ході проведення службового розслідування.     
		   Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, шо він в 2012 році разом із обвинуваченим ОСОБА_8 проводив оперативну закупку на Салтівці в м.Харкові. ОСОБА_8 заводив ОРС, він з ним працював в групі. Вилучали наркотичні засоби, робили змиви з рук, але ОСОБА_4 не затримували, він пішов після виконання відповідних заходів. Спецзасоби не застосовували. Пояснював, що після проведення закупки привезли ОСОБА_4 в райвідділ, зробили змиви з рук та відпустили, зобов`язували прибути на наступний день в 09.00 годині.На пропозицію надати пояснення ОСОБА_4 відмовився відповідно до ст.63 Конституції України. Зранку він потерпілого не бачив, забрав з сейфу речові докази та поїхав відвозити їх на експертизу. Зазначав, що центральні двері зачиняються на засов та людина мала можливість вийти самостійно, на першому поверсі 2 двері, одна - центральний вхід, а друга - у двір. При проведенні відповідних заходів, вилучення коштів, наркотичних речових були поняті, їх запрошували до райвідділку, приїздили на 2 автомобілях, заходили в приміщення, чи записувались поняті в журналі не пам`ятає, ОСОБА_4 записувався. Виходили всі разом через ворота у двір, можливо з ними були поняті й ОСОБА_4 , хто робив запис в журналі не пам`ятав, для цього звертались до чергової частини. Наполягав на тому, що ОСОБА_4 вони не затримували, протокол про затримання не складали, слідчого не було, чергова група була на виїзді, після проведення змивів з рук, надання можливості дати пояснення, відпустили. Заходів фізичного чи психологічного тиску до ОСОБА_4 не вживали. По телефону дізнався про те, що ОСОБА_31 випригнув з вікна в райвідділу, коли повернувся потерпілого вже забрала швидка. Проводилось безліч службових розслідувань, він надавав завжди однакові пояснення. Результати службового розслідування йому не відомі. 
		   Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що з ОСОБА_8 та ОСОБА_13 працювали спільно в одній групі. Спочатку видали закупному гроші у присутності понятих, потім всі поїхали на Салтівку проводити закупку. Після того, як закупний передав гроші ОСОБА_4 та видав їм наркотичну речовину, підійшли до ОСОБА_32 , назвались та провели огляд. Він не чинив перешкод. Проїхали до райвідділу, спецзасоби не застосовували, протокол про затримання не складали, ОСОБА_31 не заперечував проїхати до райвідділу. Коли приїхали відібрали змиви з рук, від дачі пояснень він відмовився посилаючись на ст.63 Конституції України. Потім його відпустили, зобов`язали прибути зранку на наступний день, як він виходив не пам`ятає. Коли прийшов на наступний ранок ОСОБА_4 вже був в райвідділу, стояв біля кабінету на 4 поверсі, чи був на роботі ОСОБА_8 не пам`ятає. Разом із ОСОБА_13 забрав речові докази та поїхали до експертної установи. Також зазначав, що в райвідділку дві двері на першом поверсі, одна у двір, друга центральна, яка зачиняється на засов, а тому залишити приміщення райвідділу можливо самостійно. Журнал реєстрації знаходиться на першому посту, а після закінчення робочого часу передається до чергової частини. Коли приїхали до райвідділу після проведення оперативної закупки спочатку зайшли ОСОБА_8 з ОСОБА_4 , потім поняті, всі заходили через центральний вхід, він зайшов пізніше, бо палив перед входом. Поняті повинні були зареєструватись в журналі, що перебував в черговій частині. Він зайшов хвилин через 10, двері були відкриті, хто був черговим не пам`ятає. Підійняся на 4 поверх, там були всі, поняті, ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , він періодично виходив до іншого кабінету. Провели змиви з рук, опитали, ОСОБА_4 відмовився від дачі показів. Все відбувалось приблизно години дві, потім ОСОБА_4 відпустили, зобов`язали прибути на наступний день. ОСОБА_33 поїхав скоріше за все з ОСОБА_13 , про проведені дії він нікому не повідомляв, оскільки це були матеріали ОСОБА_8 .. Вранці побачив ОСОБА_4 , він був без кайднок, ніхто його не обмежував. Коли він з ОСОБА_13 поїхали, їм подзвонили та сказали, що ОСОБА_4 пішов до туалету, виліз на підвіконня, не втримався та впав. За даним фактом проводилось службове розслідування, з його висновками не знайомився, не оскаржував.        Відповідно до протоколу огляду місця події від 02.08.2012 року оглянуто відеозаписи з камер спостереження. 
		   З оглянутого в судовому заданні відеозапису вбачається, що ( в 22.03.24 годині 01.08.2012 року) до райвідділу прибули ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , двері їм відчинив черговий, вони були замкнені зовні. ОСОБА_4 підійшов до стіни перед кабінетом, руки були заведені за спину, зупинився обличчям в стіну. 
		   За даними відеозапису свідок ОСОБА_13 вийшов з райвідділу (22.19 годині 01.08.2012 року) та більше в той день на відеозапису відсутні відомості про його повернення. Також за відеозаписом не зафіксовано, що свідок ОСОБА_34 , поняті, взагалі не заходили через центральний вхід райвідділу 01.08.2012 року, а ОСОБА_4 00.35 годині 02.08.2012 року з райвідділу не виходив.
		   Тобто, фактично встановлено, що з приміщення райвідділу з 22.03 години 01.08.2012 року до 12.35 години 02.08.2012 року потерпілий ОСОБА_4 не виходив, в приміщення райвідділу в нічній час потерпілий перебував лише з ОСОБА_8 ..
		   Відповідно до висновку судової компьютерно-технічної експертизи №7108 від 11.12.2013 року було проведено дослідження відеозаписів та встановлено, що серед файлів області наявних даних диску містяться відео файли, які містять відеозаписи камери відео спостереження №2 за період часу з 00.00 год. 01.08.2012 року по 14.00 год. 02.08.2012, дані файли у початковому вигляді наведені у додатку А на лазерному диску. Видалені файли не містяться. 
		   Враховуючи встановлені обставини шляхом огляду в судовому засіданні відеозапису з камер відеоспостереження, суд сприймає покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , в частині того, що потерпілий ОСОБА_4 не затримувався та залишив райвідділ після того, як був опитаний, критично, оскільки вони суперечать дослідженим в ході розгляду справи іншим доказам.
		   Як вбачається з копії журналу обліку заяв та повідомлень під №7352 від 01.08.2012 року міститься запис про реєстрацію рапорту ст.о/у СКР РВ ОСОБА_8 про затримання в ході проведення оперативної закупки ОСОБА_11 , а під №7353 від 01.08.2012 року міститься запис про реєстрацію рапорту ст.о/у СКР РВ ОСОБА_8 про затримання в ході оперативної закупки ОСОБА_4 ..
		   Повідомлення про падіння ОСОБА_4 з 4 поверху райвідділу зареєстровано в журналі під №7363  02.08.2012 року о 12.45 годині за повідомленням чергового.
		   Відповідно до протоколу огляду місця події від 02.08.2012 року було проведено огляд журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Орджонікідзевського РВ ХМУ.
		   В журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Орджонікідзевського РВ ХМУ під номером 18 від 01.08.2012 року міститься запис про прибуття до райвідділу о 22.00 годині ОСОБА_4 , ким доставлений СУР, а також зазначено, що в 00.35 годині він нібито залишив райвідділ та зазначив, що претензій немає. 
		   Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи за №7100 від 30.08.2013 підпис від імені ОСОБА_4 у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Орджонікідзевського РВ за період з 19.07.2012 року по 20.08.2012 року (т.5), на лицевій стороні аркушу 45, в графі «Особистий підпис доставленого, відвідувача, запрошеного», в рядку «18» - виконаний не ОСОБА_4 . Рукописний запис «претензій нет» у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Орджонікідзевського РВ за період з 19.07.2012 по 20.08.2012 року (т.5), на лицевій стороні аркуша 45, в графі «Наявність чи відсутність претензій до працівників міліції» в рядку «18» - виконаний не ОСОБА_4 .
		   Тобто, дані викладені в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме щодо виходу потерпілого ОСОБА_4 з приміщення відділу 02.08.2012 року о 00.35 годині та відсутності претензій, спростовуються, як висновком службового розслідування, оглянутим відеозаписом з камер спостереження, так і зазначеним висновком почеркознавчої експертизи.
		   В журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Орджонікідзевського РВ ХМУ під номером 6 від 02.08.2012 року міститься запис про час прибуття в 11.25 годині ОСОБА_4 до райвідділу в кабінет №66. При цьому запис під №5 містить дані про прибуття до райвідділу ОСОБА_23 02.08.201 року о 12.20 годині та вихід о 13.40 годині.     Також в ході судового розгляду було допитано у якості свідка ОСОБА_28 , який зазначив, що вніс запис про прибуття ОСОБА_4 до райвідділу за вказівкою ОСОБА_29 , вже після того, як стався інцидент. 
		   Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, що призвело до отримання тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 , затвердженого 04.08.2012 року т.в.о. начальника ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_35 , встановлено, що 01.08.2012 року до чергової частини Орджонікідзевського РВ ХМУ надійшов рапорт старшого оперуповноваженого капітана міліції ОСОБА_8 про те, що 01.08.2012 року о 21.35 годині під час проведення оперативної закупки працівниками СКР м.Харків був затриманий ОСОБА_11 , у якого був вилучений полімерний пакет з речовиною рослинного походження, у подрібненому стані, з пояснень ОСОБА_11 встановлено, що він придбав вказану речовину за 150 гривень у ОСОБА_4 .. Рапорт зареєстровано. Також цього ж дня о 23.50 зареєстровано рапорт ОСОБА_8 про те, що 01.08.2012 року о 21.55 годині в ході проведення оперативної закупки працівниками СКР та СБНОН РВ було затримано ОСОБА_4 , у якого вилучені гроші. Рапорти розглянуті в.о.начальника Орджонікідзевського РВ ХМУ ОСОБА_14 та проведення перевірки доручено начальнику СКР РВ ОСОБА_36 , останній доручив розгляд вказаний матеріалів ОСОБА_8 .. Також в ході зазначеного розслідування встановлено, що ОСОБА_4 прибув до райвідділу 01.08.2012 року о 22.03 годині та до 12.45 02.08.2012 року приміщення райвідділу не залишав. Опитано працівників райвідділу та встановлено порушення ОСОБА_8 вимог ч.1 ст.5 Закону України «Про міліцію», ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС, п.2.1.4. Інструкції з організації охорони та перепускного режиму в адміністративних будинках органів і підрозділів ГУМВС України в Харківській області у частині залишення без супроводу та нагляду запрошеного до райвідділу громадянина ОСОБА_4 та що призвело до можливості заподіяння останнім собі тілесних ушкоджень. За результатами службового розслідування було звільнено ОСОБА_8 за порушення службової дисципліни з органів внутрішніх справ відповідно до наказу №953 від 06.08.2012 року. В подальшому за результатами службового розслідування затвердженого начальником ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_37 06.09.2012 року, відповідно до наказу №1099 від 10.09.2012 року наказ про звільнення змінено та ОСОБА_8 попереджено про неповну посадову відповідність.
		   Тобто в ході судового розгляду встановлено, що потерпілий перебував в приміщенні райвідділу з 22.03 години 01.08.2012 року по 12.35 годину 02.08.2012 року, до моменту падіння з вікна, фактично 12 годин. 
		   Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.07.2013 року встановлено, що вхід до райвідділу здійснюється через металеві оббиті деревом двері, які мають внутрішній замок, за якими розташовано розсувні металеві грати. Прямо стосовно входу розташований 1 пост, який відгорожений від холу прозорим скляним пакетом. В холі розташована відеокамера, в черговій частині встановлені монітори, із зображенням з 16 камер відеоспостереження. Також встановлено, що існує ще два виходи з адміністративної будівлі до внутрішнього двору райвідділу. Один розташований в коридорі, за службовими кабінетами чергової частини, відгорожений від сходів металевими гратами закритими на внутрішній замок, прохід до яких можливий лише через внутрішні двері чергової частини. Другий також на першому поверсі та примикає до коридору, який веде не всі поверхи, обладнаний металевими двухсторонніми дверями, які закриваються на металевий засов, поверх якого мається навісний замок.
		   Тобто, з урахуванням даних за протоколом та показів свідків, встановлено, що в райвідділ є три входи, перший  центральний, на вході через який знаходиться перший пост, здійснюється реєстрація осіб в журнал відвідувачів. Другий, ворота, через які здійснюється доставка затриманий конвоєм, третій  службовий. Ключі від воріт, службового входу знаходяться в черговій частині, в нічний період центральний вхід також зачинявся на металевий засув, журнал реєстрації з першого поста передавався до чергової частини. Окрім цього, питання здійснення входу, виходу та перебування в райвідділі врегульовано відповідною Інструкцією по організації охорони та перепускного режиму в адміністративних будівлях ГУМВС в Харківські області №560 від 17.08.2002 року, з обов`язковим записом у журналі обліку відвідувачів. З урахуванням зазначеного, суд вважає, що потрапити до райвідділу чи вийти з нього не поміченим, самостійно без супроводу працівника райвідділу, неможливо та доводи сторони захисту в частині того, що потерпілий самостійно залишив приміщення райвідділу уваги не заслуговують. 
		   Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 , що була порушена відповідно до постанови від 11.07.2012 року, на підставі постанови про проведення оперативної закупки без затримання фігуранта від 22.06.2012 року було проведено оперативну закупівлю наркотичного засобу у ОСОБА_4 , без затримання фігуранта. 01.08.2012 року ОСОБА_11 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , здійснив закупку наркотичного засобу у ОСОБА_4 та добровільно передав придбаний наркотичний засіб працівникам міліції, після чого біля вказаного будинку співробітниками Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 затриманий ОСОБА_4 , у якого під час особистого огляду виявлені гроші у сумі 150 гривень. Також, вбачається, що від дачі пояснень відповідно до вимог ст.63 Конституції України ОСОБА_4 відмовився.
		   Відповідно до протоколу огляду місця події від 02.08.2012 року із відповідною фото таблицею, було проведено огляд приміщення кабінету №66, вбиральні, в будівлі райвідділу за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 16-А та місце падіння потерпілого ОСОБА_4 у дворі. 
		   В ході огляду відеозапису проведеного огляду місця події потепрілий ОСОБА_4 пояснив, що його тримали в кабінеті №66, його випускали до вбиральні, палити, з ним ніхто не ходив. У вбиральні бачив відеокамеру. Вночі також перебував в кабінеті 66 з ОСОБА_8 .. 
		   Відповідно до протоколу огляду місця події від 02.08.2012 року з фото таблицею було оглянуто та вилучено речі потерпілого, а саме кросівки, майка, спортивні брюки, носки. 
		   Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №150-КЕ/2014 від 11.09.2014 року у потерпілого ОСОБА_4 мали місце: садно і синці на обличчі, відкритий осколковий злом обох кісток лівого передпліччя, відкритий злом правої плечової кістки, злом ліктьового відростка та обох кісток правого передпліччя, закритий злом кісток обох гомілок. 28.05.2013 ОСОБА_4 у зв`язку із перенесеною травмою був визнаний інвалідом 1-Б групи, потребує постійного стороннього догляду з терміном переосвідчення через один рік. По ступені тяжкості це тяжкі тілесні ушкодження, що викликали стійкий розлад здоров`я поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину.
		   Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.12.2014 року потерпілий ОСОБА_4 відтворив свої дії пов`язані із падінням з вікна. 
		   Відповідно до висновку експертизи за матеріалами справи №01-КЕ/2015 , яка проводилась за результатами отриманими в ході слідчого експерименту було встановлено, що всі ушкодження, які встановлені у потерпілого виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів і могли утворитись в результаті падіння потерпілого з висоти 4 поверху на площину. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, що викликали стійкий розлад здоров`я поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину. Дані приведені в протоколі слідчого експерименту з потерпілим від 17.12.2014 року не є інформативними, а тому при проведення підсумків не враховувались. 
		   В ході розгляду справи потерпілий посилався на те, що до нього було застосовано спеціальні засоби, а саме кайданки, але зазначені обставини не були доведені в ході розгляду справи, з оглянутого в судовому засіданні відеозапису прибуття до райвідділу потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що його руки не заковані в кайданки, також відповідно до акту судово-медичного дослідження №1579-А/12 від 07.08.2012 року, висновку експерта №472-А/13 від 15.04.2013 року, слідів застосування спецзасобів на руках ОСОБА_4 не встановлено. Також потерпілий зазначав, що обвинувачений застосовував до нього психологічне насилля, погрожував йому застосувати фізичний біль, відправити до місць позбавлення волі за злочин, який він не вчиняв, наніс більше двох запотиличників. Окрім показів потерпілого, зазначені доводи щодо застосування насильства з боку обвинуваченого в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження. В рамках проведених у справі судово-медичних експертиз було встановлено тілесні ушкодження, які отримані внаслідок падіння. Тому посилання на застосування кайданок, психологічного тиску та завдання ударів до потерпілого з боку обвинуваченого ОСОБА_8  не знайшло свого підтвердження. 
		   Відповідно до висновку судово-токсикологічного дослідження №6631-Т/12 від 09.08.2012 року встановлено, що при дослідженні крові потерпілого ОСОБА_4 не встановлено наркотичних речовин. 
		   На підставі досліджених в ході судового розгляду доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положеньст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. Межі судового розгляду визначаються виходячи із висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Суд має право самостійно вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження. Під час судового розгляду кримінального провадження, суд не наділений правом змінити висунуте щодо особи обвинувачення, не вправі проводити розгляд щодо інших осіб, про причетність яких до кримінального правопорушення стало відомо під час судового провадження. Тобто, судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і суд не вправі з`ясовувати обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення особами, які не є обвинуваченими у даному кримінальному провадженні. 
		    Відповідно до ст. 101 КПК України (в редакції 1960 року) міліція є органом дізнання, який відповідно до вимог ст.104 КПК України після вступу слідчого у справу зобов`язаний виконувати його доручення. З досліджених в ході розгляду матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню потерпілого ОСОБА_4 , які містяться на відповідному диску, не встановлено наявність доручень після порушення справи слідчим обвинуваченому ОСОБА_8 щодо проведення будь-яких процесуальних дій. 
		   Відповідно до ст.106 КПК України (в редакції 1960 року) орган дізнання вправі затримувати особу, підозрювану у вчиненні злочину за відповідних підстав. При затриманні орган дізнання зобов`язаний скласти протокол із зазначенням усіх перелічених реквізитів (дата, час, місце тощо). Копія протоколу вручається затриманому, яка є підставою поміщення до спеціального приміщення для затриманих. Також на особу, яка затримує покладається обов`язок повідомлення близьких про затримання його родича. 
		   В ході розгляду справи обвинувачений ОСОБА_8 заперечував факт затримання потерпілого, посилався на те, що він був запрошений до райвідділу, тобто не заперечував що відповідний протокол не складався, про затримання особи родичі не повідомлялись. При цьому суд враховує, що ОСОБА_38 є працівником органів ОВС тривалий час, йому відомі положення норм процесуального закону щодо порядку затримання осіб, тобто, обвинувачений усвідомлював протиправність своєї поведінки. 
		   Істотність шкоди в даному випадку полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, а саме були порушені охоронювані Конституцією України права та свободи людини і громадянина, а саме право на свободу й особисту недоторканністі, підрив авторитету та престижу органів державної влади, приховування злочинів. 
		   Суд вважає, що в ході розгляду справи було встановлено достатньо доказів на підтвердження перевищення службових повноважень обвинуваченим ОСОБА_8 , тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. 
		   Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок падіння вікна 4 поверху райвідділку. 
		   При цьому потерпілий посилався на те, що внаслідок дій ОСОБА_8 він був змушений підписати явку з повинною, підписав, внаслідок психологічного тиску на нього з боку працівників міліції, яке виразилось в тому, що його відправлять до місць позбавлення волі та оскільки він ніколи не відбував покарання за злочини в місцям позбавлення волі, в слідчому ізоляторі, в колоніях, ІВС, а ОСОБА_8 та інший працівник міліції висловились, що відправлять його років на 7 у в`язницю, знайдуть ще осіб 14 закупних,він зрозумів, що це стосується саме його і вирішив втекти. Як він впав він не знає, вилазив через хвіртку та не втримався.
		   Суд вважає, що в даному випадку в ході розгляду справи не було встановлено причинного зв`язку між перевищенням службових повноважень обвинуваченим ОСОБА_8 та наслідками у вигляді отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень внаслідок падіння. А тому дії обвинуваченого підлягають перекваліфікації з частини 3 на частину 1 статті 365 КК України.
		   З урахуванням викладеного, дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.1 ст.365 КК України, як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. 
		   Що стосується обвинувачення ОСОБА_8 за ч.1 ст.127 КК України, слід зазначити наступне. Відповідно до диспозиції ч.1ст.127 КК Україникатування - це умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб. 
		     Оцінюючи в сукупності всі докази, які були надані, як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, суд вважає, що дії ОСОБА_8 відносно потерпілого ОСОБА_4 не містять складу злочину передбаченогоч.1 ст.127 КК України, оскільки характер дій ОСОБА_8 , а саме тримання потерпілого в приміщенні райвідділу без належного оформлення затримання протягом 12 годин, неповідомлення родичів про затримання, є умисними діями працівника правоохоронного органу, вчиненими з перевищенням службових повноважень, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
		   В ході розгляду справи не було доведено факту заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій, а тому суд вважає, що відсутні докази того, що в діях ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.127 КК України та відповідно до п.3 ч.1ст. 373 КПК Українивін підлягає виправданню. 
		    При призначені покарання суд застосовує ч.1ст. 365 КК Українив редакції 21.02.2014 року, оскільки санкція ч.1ст. 365 КК Українив редакціїЗакону№ 746-VII від 21.02.2014 рокупередбачає покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років без додаткового покарання у вигляді штрафу 
		   Згідно з ч.2ст.65 КК Україниособі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.                    При призначенні ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, а саме те, що у відповідності до ст.12 КК Україниданий злочин є умисним та злочином середньої тяжкості, становить підвищену суспільну небезпеку у сфері службової діяльності, а також посягає на порушення конституційних прав особи, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за час роботи в органах внутрішніх справ характеризувався позитивно, стягненнь не мав. Окрім того, судом враховуються соціальні зв`язки обвинуваченого, те що він має родину, дитину, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на день розгляду справи звільнений з органів ОВС.
		   Відповідно до вимог ст.ст.66, 67 КК України обставин, які помякшують або обтяжують покарання під час судового розгляду не встановлено.
		   Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_8 злочину, його особу, відсутність обставин, які помякшують або обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на два роки, оскільки саме такий вид та строк основного та додатковогопокарання, на думку суду, є необхідними та достатніми для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		   Крім того, враховуючи, що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні дитину, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на підставіст. 75 КК Україниз трирічним іспитовим строком та покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України.
		   Відповідно до вимог ст.128 КПК України потерпілим було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди солідарно з ОСОБА_8 , Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, судом залучено до участі у справі ГУ МВС України в Харківській області у якості цивільного відповідача, а також за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі у якості цивільного відповідача Державну казначейську службу України. Позивач заявив вимоги про солідарне стягнення з цивільних відповідачів та обвинуваченого матеріальної шкоди на суму 300.000 гривень, яка полягає у понесених витратах на лікування, оплаті вартості послуг адвоката, а також моральної шкоди в розмірі 2000000 гривень, а також понесених судових витрат. В обґрунтування позову потерпілий посилався на те, що 01.08.2012 року біля 21.45 години його було затримано оперуповноваженими СБНОН Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, при цьому невідомі особи із застосуванням фізичної сили посадили його в автомобіль та привезли до райвідділу, при цьому протокол про його затримання не складався, його не було записано в книгу обліку затриманих по райвідділу. Внаслідок застосування до нього тортур, він оговорив себе та підписав потрібні оперуповноваженим свідчення та погрозами застосування погроз в майбутньому з їх боку він викинувся з вікна. Фізичне, моральне та психологічне катування щодо нього здійснювали дві особи, обвинувачений та ще один оперуповноважений, внаслідок чого він здійснив самогубство, внаслідок катувань та доведення його до самогубства він отримав тяжкі тілесні ушкодження та проходив чисельні операції, витрачав значні кошти на лікування, дотепер потребує медичної допомоги. Зазначав, що моральна шкода виражається в тому, що окрім болі під час проведення медичних операції, він постійно відчуває головний біль, болі в суглобах нижніх кінцівок, болі в хребті, поганий сон. Йому встановили 2 групу інвалідності, він самостійно не може себе обслуговувати, постійно спостерігається у лікаря, перебуває на сильнодіючих знеболювальних, перебуває в напружено-пригніченому стані, витрачає на місяць більше в 10 разів ніж його пенсія. В період лікування ним витрачено 200.000 гривень на ліки, медичні вироби, дослідження, а також було витрачено 100.000 гривень на оплату послуг адвоката. 
		   Відповідно до поданої заяві від 23.05.2017 року просив залишити без розгляду пункт 3 його позовних вимог від 18.03.2015 року щодо стягнення судових витрат. В подальшому розмір моральної шкоди до відшкодування збільшив до 5000000 гривень.
		   Представником цивільного відповідача ГУМВС України в Харківській області були подані заперечення проти позову. В обґрунтування представник посилалась на те, що позивачем як на підставу позову зазначено на ст.1172 ЦК України, яка має загальну дію, поширюється на всі суб`єкти господарювання, а в даному випадку мають місце відносини державного підпорядкування органу державної влади. Дані правовідносини підпадають під дію норм 1173-1174 ЦК України, оскільки на момент подій ОСОБА_8 був співробітником міліції. Виходячи із обставин подій, викладених в обвинувальному акті, та на які посилався потерпілий, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій, що виходять за межі повноважень, а тому у разі доведеності його вини, буде доведено факт вчинення ОСОБА_8 дій поза межами правовідносин, які існують між органом державної влади та посадовою особою, що є обов`язковим для застосування вимог ст.1174 ЦК України, а тому відсутні підстави для відшкодування шкоди за рахунок держави. Всі інші норми на які посилається потерпілий, передбачають відшкодування шкоди, особою, що її спричинила, тобто у разі доведеності вини обвинуваченого, він повинен самостійно нести відповідальність за свої дії. 
		   Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		   Відповідно до вимог ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.     
		   З урахуванням того, що судом в ході розгляду справи не було встановлено причинного зв`язку між діями обвинуваченого та наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень отриманих внаслідок падіння з висоти, вимоги позову в частині відшкодування витрат на лікування на суму в розмірі 200.000 гривень задоволенню не підлягають. 
		   Також, вимоги потерпілого щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 100.000 гривень, не підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду справи в суді дійсно приймав участь у справі представник ОСОБА_5 , але доказів на підтвердження понесених потерпілим витрат на отримання зазначеної допомоги суду не надано.
		   Суд вважає, що вимоги позову потерпілого в частині відшкодування завданої моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. 
		   Згідно ч.1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		   Відповідно до п.2 ч.3ст.23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		   Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, яке полягає в перевищенні службових повноважень посадовою особою правоохоронного органу, завданням якого є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, суд вважає що потерпілому завдана моральна шкода. В ході розгляду справи потерпілий суду пояснював, що він немає можливості вести звичний спосіб життя, після подій 02.08.2012 року його життя змінилось повністю, він не втримався та випав з вікна 4 поверху, отримав тілесні ушкодження, що призвели його до інвалідності, оскільки злочин щодо нього вчинений працівником міліції, він розгублений та не впевнений в наявності будь-якого захисту, пов`язує отримання ним ушкоджень саме з діями працівників міліції, дотепер відчуває страх за себе та свою родину, боїться переслідувань. Суд вважає, що навіть за відсутності встановленого зв`язку між отриманням тілесних ушкоджень потерпілим та безпосередніми діями обвинуваченого ОСОБА_8 , що потягло за собою на думку суду зміну кваліфікації, від подій, які відбулись в період з 01.08.2012 року по 02.08.2012 року потерпілий зазнав значної моральної шкоди, протягом 12 годин він перебував в приміщенні райвідділу та щодо нього не було складено відповідні процесуальні документи, не було попереджено родину про затримання, станом на день розгляду справи перебуває в пригніченому стані, невпевнений в майбутньому, втратив довіру до правоохоронних органів, з врахуванням наведених обставин та враховуючі принцип розумностіі справедливості суд вважає достатнім визначити до відшкодування моральну шкоду в розмірі 150.000 гривень.
		   Також, прокуратурою Харківської області в інтересах Харківської міської ради в особі Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги» ім.проф. А.В. Мещанінова подано цивільний позов про відшкодування витрат за лікування потерпілого на суму 19476 гривень 49 копійок. На підтвердження зазначених витрат надано довідки про фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого на суми 10031,10 гривень, 1474,85 гривень, 5265,04 гривні, 2705,50 гривень. Оскільки в ході розгляду справи судом не встановлено причинного зв`язку між діями обвинуваченого та наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень завданих потепрілому, суд вважає що даний цивільний позов не підлягає задоволенню.
		   З обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати, пов`язані із проведенням експертиз, питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. 
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.365 КК України в редакціїЗакону№ 746-VII від 21.02.2014 року та призначити покарання у вигляді 5 (пяти ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2(два) роки.
		   Відповідно до ст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_8  від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.     
		   Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати  ОСОБА_8  протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.    
		    ОСОБА_8 за ч.1 ст.127 КК України виправдати на підставі ч.1 п.3ст.373 КПК України, за відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.
		   Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4  задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8  на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в сумі 150.000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень. В іншій частині відмовити.
		   Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.. засл.проф.М.С.Бокаріуса судово-почеркознавчої експертизи № 7100 від 05.08.2013 року в розмірі 1730 гривень 60 копійок, судової комп`ютерно-технічної експертизи №7108 від 11.12.2013 року в розмірі 1470 гривень 00 копійок, а всього 3200 (три тисячі двісті) гривень 60 копійок. 
		   Речові докази журнал обліку осіб, запрошених до Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за 2012 рік, ДВД диск із записом з камер відеоспостереження, зберігати з матеріалами провадження. 
		   Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.
		Головуючий: суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...