Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/3404/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2017. Зареєстровано: 04.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2017.
Дата набрання законної сили: 26.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		26.06.2017 Справа №607/3404/16-ц 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого судді      В.М. Братасюка 
		з участю секретаря     О.І. Чичкевич 
		представника відповідачів ОСОБА_1
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Видавничо - інформаційний дім Діана плюс, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 про стягнення компенсації за порушення авторського права на фотографічний твір,-    
		В С Т А Н О В И В
		Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до до ТОВ «Видавничо - інформаційний дім Діана плюс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 про стягнення компенсації за порушення авторського права на фотографічний твір. В обґрунтування вмог посилається на те, що є професійним дитячим та сімейним фотографом, у 2012році він створив збірку фотографічних творів під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" - серію фотографій, на яких зображено маленьку дівчинку в українській вишиванці (ОСОБА_5) та розмістив їх на своєму професійному сайті ІНФОРМАЦІЯ_5. Користуючись своїм правом, він як автор звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України із заявою про реєстрацію авторського права та отримав свідоцтво на свою збірку фотографічних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" № НОМЕР_1. Згодом, йому стало відомо, що на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється продаж схеми для вишивки, в яких було розміщено його фотографічний твір - маленьку дівчинку (ОСОБА_5) в українській вишиванці із віночком на голові з піднятою догори рукою, фотографії якої увійшли до збірки фотографічних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1". На придбаному товарі було зазначено дані про видавців - TOB "ВІД "ДІАНА ПЛЮС" та ФОП ОСОБА_6 Факт продажу вищезазначених товарів у ФОП ОСОБА_4 на офіційному сайті видавця www.dianaplus.com підтверджується платіжною квитанцією та відеофіксацією факту замовлення та розпакування отриманого замовлення з контрафактною продукцією. Зазначення про наявність у TOB "ВІД "ДІАНА ПЛЮС" та ФОП ОСОБА_6 прав дозволяти передрук, копіювання у різному вигляді оформлення та дизайну журналу, серед яких є і твір ОСОБА_2 (перероблений у спосіб адаптації для роботи з вишивання) є актом привласнення авторського права як фотографа, тобто плагіатом - одним із найбільш грубих видів порушення авторського права. Безумовно, жодного дозволу на використання свого фотографічного твору ОСОБА_2 не надавав, а тому такі дії відповідачів грубо порушують авторське право позивача, в тому числі виключне майнове право, яке може бути захищене шляхом присудження та стягнення компенсації за його порушення. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:
		Стягнути солідарно із Відповідачів - TOB "ВІД "ДІАНА ПЛЮС", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав шляхом розміщення контрафактного примірника твору під умовною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» в мережі на сайті www.dianaplus.com - 10 мінімальних заробітних плат, що складає на дату подачі позову 13780грн., замість відшкодування збитків або стягнення доходу отриманого в наслідок порушення прав;
		Стягнути з TOB "ВІД "ДІАНА ПЛЮС" на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав шляхом відтворення контрафактного примірника твору під умовною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» на товарі власного виробництва - схемі для вишивки «ІНФОРМАЦІЯ_8» - 10 мінімальних заробітних плат, що складає на дату подачі позову 13780грн., замість відшкодування збитків або стягнення доходу отриманого в наслідок порушення прав;
		Стягнути з ФОП ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав за відтворення контрафактного примірника твору під умовною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» на товарі власного виробництва - схемі для вишивки «ІНФОРМАЦІЯ_8» - 10 мінімальних заробітних плат, що складає на дату подачі позову 13780грн., замість відшкодування збитків або стягнення доходу отриманого в наслідок порушення прав;
		Стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав шляхом розповсюдження контрафактного примірника твору під умовною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» відтвореного на схемі для вишивки «ІНФОРМАЦІЯ_8» - 10 мінімальних заробітних плат, що складає на дату подачі позову 13780грн. замість відшкодування збитків або стягнення доходу отриманого в наслідок порушення прав; а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати у справі.
		У судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник не з"явилися, подано суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі з урахуванням збільшення розміру мінімальної заробітної плати, з підстав та мотивів викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, при визначенні розміру компенсації, просять застосувати розмір мінімальної заробітної плати визначений відповідно на дату прийняття рішення у справі у 3200 грн.
		Представник відповідачів ОСОБА_1 в судовому засіданні відносно задоволення позовних вимог заперечив, вважає, що твердження позивача про факт порушення виключних майнових авторських прав на фотографічнтй твір не доведено, а отже відсутні підстави для притягнення відповідачів до будь-якої відповідальності, в тому числі і до виплати компенсації. Крім того, враховуючи визнання відповідачем TOB "ВІД "Діана Плюс" факту належності йому сайту, на якому було здійснено розміщення контрафактної продукції із зображенням твору позивача, спростовуються докази вчинення іншими відповідачами порушень прав позивача.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
		  Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		  Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		ОСОБА_2 є професійним дитячим та сімейним фотографом, який став відомим завдяки своїм тематичним фотороботам, його фотографічні твори використовують і для рекламування товарів, і для ілюстрацій у навчальних посібниках, крім того він проводить численні безкоштовні майстер-класи з фотомистецтва для дітей у своїй фотостудії під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3".
		Заробітки ОСОБА_2 складають доходи від його творчості (зокрема, авторська винагорода/ або ліцензійні платежі).
		У 2012році ОСОБА_2 створив збірку фотографічних творів під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" - серію фотографій, на яких зображено маленьку дівчинку в українській вишиванці (ОСОБА_5) та розмістив їх на своєму професійному сайті ІНФОРМАЦІЯ_5. 
		Користуючись своїм правом, ОСОБА_2 як автор звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України із заявою про реєстрацію авторського права та отримав свідоцтво на свою збірку фотографічних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" № НОМЕР_1. 
		Згодом, ОСОБА_2 стало відомо, що на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснюється продаж схеми для вишивки, в яких було розміщено його фотографічний твір - маленьку дівчинку (ОСОБА_5) в українській вишиванці із віночком на голові з піднятою догори рукою, фотографії якої увійшли до збірки фотографічних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1". 
		На придбаному товарі було зазначено дані про видавців - TOB "ВІД "ДІАНА ПЛЮС" та ФОП ОСОБА_6 
		Факт продажу контрафактної продукції на якій відтворено твір ОСОБА_2 у ФОП ОСОБА_4 підтверджується платіжною квитанцією та відеофіксацією факту замовлення та розпакування отриманого замовлення з контрафактною продукцією, відтиски печатки також містяться на конверті.
		Жодного дозволу на використання свого фотографічного твору ОСОБА_2 не надавав. 
		Згідно із положеннями ч.1 ст.437 ЦК України  про виникнення авторського права,  авторське право виникає з моменту створення твору. 
		Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей, відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Одночасно, ч.5 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах (що й було зроблено позивачем).
		Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі. Згідно п.10 ч.1 ст.8 Закону, об'єктами авторського права є фотографічні твори.
		Згідно ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
		Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		Відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених ст. ст. 21-25 цього Закону України «Про авторське право та суміжні права». Використання творів без письмового дозволу (укладення ліцензійного договору) є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав, що передбачено ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права».
		Згідно зі ст.ст. 440, 443 ЦК України, ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора належить виключне право на використання твору, а також виключне право надавати дозвіл або забороняти використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами іншими особами.
		Положеннями ст.445 ЦК України  встановлено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
		Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. 
		Згідно зі ст.1 Закону України «Про авторське право та суміжні права»  відтворенням є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер. Розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійнити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь який час за власним вибором.
		Також вище зазначеним законом законодавчо визначено, що контрафактний примірник твору, ... - це примірник розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
		Контрафактна продукція - продукція або примірник, які випускаються, відтворюються, публікуються, розповсюджуються, реалізуються тощо з порушенням майнових прав інтелектуальної власності (Постанова КМУ від 3 жовтня 2007 p. №1185 "Про затвердження Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності" (Національний стандарт №4, п.3).
		Згідно п.1, 3, 6, 7, 8, 9 ч.3 ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне право автора на дозвіл чи заборону використання твору іншим особам дає йому право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; розповсюдження творів; подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором (через мережу Інтернет).
		Так, відповідно до п.31 Постанови ВСУ № 5, розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»,  тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право.
		Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», то це дає підстави для судового захисту авторського права.
		Згідно із п.11Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04 червня 2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
		У п. 44 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ зазначається, що відповідно до пункту "б" статті 50 Закону N 3792-ХІІ розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.
		У роз'ясненнях п.11. Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, зокрема, що належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.  Види порушень авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, наведені в статтях 50 та 52 Закону № 3792-XII.
		У п.12 цієї Постанови вказано, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону № 3792-XII); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
		Суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону № 3792-XII). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону № 3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).»
		Так, відповідно до п.1 ст.50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 згаданого Закону, та їх майнові права, визначені ст. ст. 15, 39, 40 і 41, з урахуванням передбачених ст. ст. 21 - 25,42 і 43 обмежень майнових прав.
		Відповідно до висновку експерта №7-181/16 від 21.03.2017року, який наданий Тернопільським НДКЦ МВС України, на виконання ухвали суду про призначення судової експертизи в сфері інтелектуальної власності, журнал «ІНФОРМАЦІЯ_6» випуск НОМЕР_2 містить у собі ознаки об'єкта авторського права, а саме фотографічного твору ОСОБА_2, при створенні твору 2 (композиція у вигляді картини, що розташована в журналі «ІНФОРМАЦІЯ_6» випуск НОМЕР_2 на сторінці 15 під артикулом НОМЕР_3) та твору 3 (композиція у вигляді картини, що розташована в додатку до журналу «ІНФОРМАЦІЯ_6» випуск НОМЕР_2 під артикулом НОМЕР_3) мало місце переробка та відтворення твору 1 (фотографічного твору ОСОБА_2).
		Таким чином, відповідачі порушили майнові авторські права позивача шляхом
		незаконного відтворення контрафактного примірника твору на продукції власного
		виробництва - схемі для вишивки, розміщення його в мережі Інтернет на офіційному сайті
		видавця за  посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, розміщення його в рекламних матеріалах - журналі з примірниками продукції, що видається та пропонується до продажу Видавцями (ТОВ «Видавничо - інформаційний дім Діана плюс, ФОП ОСОБА_3.) та розповсюдження контрафактного примірника твору від видавців до ФОП ОСОБА_4 А остання в свою чергу здійснила спільно з видавцями розповсюдження контрафактного примірника твору через Інтернет магазин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7  в тому числі представнику позивача, який здійснив фіксацію порушення прав ОСОБА_2 -ОСОБА_7.
		Також, факт розміщення контрафактного примірника твору зафіксований у Звіті №05/0103 про спеціальне комп'ютено-технічне дослідження Інтернет-ресірсів від 01.03.2016 року, який міститься в матеріалах справи.
		Таким чином, схема для вишивки з переробленим зображенням фотографічного твору ОСОБА_2 є контрафактною продукцією, яка була розміщена в мережі Інтернет, що є протиправним.
		Як встановлено судом, автором фотографічного твору, де зображено маленьку дівчинку (ОСОБА_5) в українській вишиванці із віночком на голові з піднятою догори рукою є ОСОБА_2.
		Відповідачем TOB "ВІД "Діана Плюс" визнається факт належності йому сайту www.dianaplus.com
		Зазначення про наявність у TOB "ВІД "ДІАНА ПЛЮС" та ФОП ОСОБА_6 прав дозволяти передрук, копіювання у різному вигляді оформлення та дизайну журналу, серед яких є і твір ОСОБА_2 (перероблений у спосіб адаптації для роботи з вишивання) є актом привласнення авторського права як фотографа, тобто плагіатом - одним із найбільш грубих видів порушення авторського права.
		Проте, не лише видавці, якими на контрафактній продукції зазначені ФОП ОСОБА_8 та TOB "ВІД "Діана Плюс" мають нести відповідальність за порушення виключних майнових авторських прав ОСОБА_9, а й продавець контрафактної продукції ФОП ОСОБА_4 
		Згідно п. „г" ч.2 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
		Розмір компенсації визначається з урахуванням п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04 червня 2010 року „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", де вказано: „Відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону № 3792-ХІІ суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
		При цьому, слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК Ураїни, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені у судовому рішенні.
		Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону № 3792-ХІІ), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
		Позивач просить суд врахувати, що станом на дату прийняття рішення по справі відповідно до ст.8 ЗУ «Про Держаний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати становить - 3200грн , тому і розмір компенсації, який заявлений у мінімшіьних заробітних платах просить визначати з застосуванням мінімальної заробітної плати у розмірі 3200 грн.
		Досліджуючи матеріали справи, суд оцінюючі зібрані докази у їх сукупності дійшов висновку, що відповідачі вище зазначеними способами порушили авторське майнове право позивача, який створив збірку фотографічних творів під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" - серію фотографій, на яких зображено маленьку дівчинку в українській вишиванці (ОСОБА_5) та розмістив їх на своєму професійному сайті ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідачами не було вжито жодних дій по відновленню або захисту порушеного права. Враховуючи наведене, суд важає, по позов підлягає частковому задоволенню шляхом солідарно стягнення з ТОВ «Видавничо - інформаційний дім Діана плюс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2  компенсації за порушення виключених майнових авторських прав шляхом розміщення контрафактного примірника твору під умовною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» в мережі на сайті www.dianaplus.com в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що на дату звернення з позовом до суду складає 13 780 гривень; стягнення з ТОВ «Видавничо - інформаційний дім Діана плюс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2  компенсації за порушення виключених майнових авторських прав шляхом відтворення контрафактного примірника твору під умовною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» на товарі власного виробництва - схемі для вишиванки «ІНФОРМАЦІЯ_8», з кожного з відповідачів, по 10 мінімальних заробітних плат, що на дату звернення з позовом до суду складає 13 780 гривень; а також стягнення з «Видавничо - інформаційний дім Діана плюс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рівних частках суму сплаченого судового збору в розмірі 551, 20 гривень.
		Разом з тим, на думку суду, зважаючи на характер заподіяних порушень авторського права позивачу (котрі обумовлюються певною подією і не є триваючими) при визначенні розміру компенсації, підлягає до застосування розмір заробітної плати, визначений законом станом саме на дату звернення за судовим захистом (дату, коли особа звернулася за захистом порушеного, невизначеного або оспорюваного права), і не підлягає зміні з урахуванням часу судового розгляду.
		З огляду на викладене, на підставі ст.ст. 16, 201, 421, 423, 424, 426, 431, 432, 438, 439, 440, 441 ЦК України та Закону України «Про авторське і суміжні права», керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути солідарно з ТОВ «Видавничо - інформаційний дім Діана плюс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2  компенсацію за порушення виключених майнових авторських прав шляхом розміщення контрафактного примірника твору під умовною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» в мережі на сайті www.dianaplus.com в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що на дату звернення з позовом до суду складає 13 780 гривень.
		Стягнути з ТОВ «Видавничо - інформаційний дім Діана плюс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2  компенсацію за порушення виключених майнових авторських прав шляхом відтворення контрафактного примірника твору під умовною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» на товарі власного виробництва - схемі для вишиванки «ІНФОРМАЦІЯ_8», з кожного з відповідачів, по 10 мінімальних заробітних плат, що на дату звернення з позовом до суду складає 13 780 гривень.
		Стягнути з «Видавничо - інформаційний дім Діана плюс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рівних частках суму сплаченого судового збору в розмірі 551, 20 гривень.
		Судові витрати на проведення експертного дослідження в сумі 5625, 60 гривень віднести на рахунок ФОП ОСОБА_3.
		В задоволенні решти вимог - відмовити.
		Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Головуючий суддяВ. М. Братасюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...