Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/12271/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Фіктивне підприємництво.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2017. Зареєстровано: 05.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2017.
Дата набрання законної сили: 29.06.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/12271/17
		Провадження № 1-кп/761/1111/2017
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 червня 2017 року 
		Шевченківський районний суд міста Києва у складі : 
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участю :
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Києві
		кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 
		№ 32016030000000029 від 20 квітня 2016 року,
		за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 20 грудня 2005 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,7 грудня 2010 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 10 листопада 2014 року за відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205,ч.1 ст.358,ч.4 ст.358 КК України , 
		ВСТАНОВИВ :
		 До Шевченківського районного суду м. Києва 7 квітня 2017 року надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень ,передбачених ч.1 ст.205,ч.1 ст.358,ч.4 ст.358 КК України , з угодою про визнання винуватості від 24 березня 2017 року, укладеною між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 .
		 Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену 24 березня 2017 року між прокурором ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 ,вважаючи,що при укладені угоди були дотримані вимоги КПК та КК України.
		 Обвинувачений ОСОБА_5 просив затвердити зазначену угоду про визнання винуватості,укладену між ним та прокурором , зазнавши, що він повністю визнає себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205,ч.1 ст.358,ч.4 ст.358 КК України, погоджується на призначення узгодженої сторонами угоди покарання та звільнення від його відбування з випробуванням ,проте реально виконати покарання він не має можливості,оскільки з листопада 2016 року тримається під вартою у іншому кримінальному провадженні.
		 Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 від 24 березня 2017 року. 
		 Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, прийшов до висновку про відмову у затвердженні угоди, з наступних підстав.
		 У відповідності до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди з поверненням кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468  475 цього Кодексу.
		 Стаття 472 КПК України передбачає ,що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
		 В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін. 
		 Відповідно до положень ч.7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. 
		 Як передбачено ст. 475 КПК України якщо суд переконається ,що угода може бути затверджена ,він ухвалює вирок,що повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків ,з урахуванням передбачених ч.3 цієї статті особливостей ,із призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
		 Відповідно до ст. 65 КК України особі,яка вчинила злочин,має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі ,якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправленя особи та попередження вчинення нових злочинів.
		 При цьому санкцією ч. 1 ст. 358 КК України передбачене покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців,або обмеженням волі на строк до двох років ; санкцією ч. 4 ст. 358 КК України передбачене покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців,або обмеженням волі на строк до двох років.
		 З огляду на наведене,аналізуючи зміст угоди про визнання винуватості,враховуючи тяжкість скоєного злочину ,дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 ,відсутність обґрунтування в угоді щодо наявності справжнього суспільного інтересу в укладенні угоди з ОСОБА_5 ,та взагалі відсутність жодного обґрунтування щодо наявності пом`якшуючої обставини про активне сприяння розкриттю злочину ,спрямована лише винятково на задоволення приватного інтересу в частині призначення покарання ,зі звільненням від його відбування з випробуванням,а відтак вважати ,що умови угоди відповідають суспільним інтересам у суду відсутні належні правові підстави.
		 Тобто ,визначене в угоді між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 покарання як умова угоди ,не відповідає ч.2 ст.65 КК України, що обмежує суд в ухваленні законного та обґрунтованого вироку за наслідками угоди.
		 Окрім того,обвинувачений ОСОБА_5 не може реально виконати взятих на себе угодою зобов`язань щодо відбування покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням ,оскільки відносно останнього з листопада 2016 року та до наступного часу обраний та продовжений Солом`янським районним судом м. Києва запобіжний захід у виді тримання під вартою у кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,яке на даний час перебуває в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва . Крім того,в провадженні Подільського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5  перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України .
		 За таких обставин, суд вважає, що існує очевидна неможливість виконання обвинуваченим ОСОБА_5 взятих на себе зобов`язань по виконанню узгодженої сторонами міри покарання.
		 Крім того, судом встановлено,що формулювання підозри ,викладене в угоді щодо об`єктивної сторони злочинів,передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України ,не відповідає вимогам ст.277 КПК України.
		 Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення ,у вчиненні якого підозрюється особа,у тому числі зазначення часу,місця його вчинення ,а також інших суттєвих обставин,відомих на момент повідомлення про підозру,але вказані вимоги КПК України не виконані належним чином при складанні угоди. 
		 Проте,при викладені в угоді про визнання винуватості формулювання підозри не вказано місце вчинення кримінального правопорушення  лише зазначено «в м. Києві, в приміщенні невстановленого нотаріуса, що знаходиться в невстановленому будинку, по вул.Хрещатик», не зазначено про неможливість встановлення місця вчинення злочину, що також позбавляє суд можливості пересвідчитися в тому, що у відповідності до положень ст. 32 КПК України вказане кримінальне провадження підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Києва, оскільки вул. Хрещатик в м. Києві територіально відноситься як до Шевченківського району м. Києва,так і до Печерського району м. Києва.
		 Таким чином, враховуючи, що умови укладеної угоди про визнання винуватості суперечать вимогам КК та КПК України, суд прийшов до висновку про неможливість затвердження угоди про визнання винуватості та винесення вироку на підставі такої угоди. 
		 Тому слід відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернути кримінальне провадження щодо ОСОБА_5  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, прокурору для продовження досудового розслідування.
		 
		 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 471, 474 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ :
		 Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 24 березня 2017 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 32016030000000029 від 20 квітня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
		 Повернути кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016030000000029 від 20 квітня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України прокурору прокуратури Волинської області для продовження досудового розслідування.
		 Ухвала оскарженню не підлягає.
		 Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...